ПО-23Ф

2024р.

Агроекосистема

Що це таке Структура Функціонування Особливості

Коберник
Мар'яна
 АГРОЦЕНОЗ –
це штучні екосистеми які
створює людина, та підтримує і
контролює їх структуру і функції.
АГРОЕКОСИСТЕМИ — це штучні екосистеми, створен людиною для
отримання сільськогосподарської продукції.

У світі масово вирощують лише 90 видів

рослин, а основну масу рослинних
харчових продуктів дають не більш ніж
20 видів, 14 з них належать до двох родин
- злакових і бобових.

пшениця , рис , кукурудза , жито , ячмінь , овес і просо

Приклади
агросистем:

Поля , штучні пасовища , городи ,

сади ,виноградники , ягідники ,
квітники , лісопаркові смуги
Відповідно до законів загальної
екології акроекосистеми
нестабільні.
 Структура агроекосистеми може бути представлена наступним чином:

Рослинний шар:
Основні культури: Сільськогосподарські культури, такі як зернові, овочі, фрукти та інші.
Сівозміна та польові культури: Розташування культур в просторі та часі для оптимізації
використання ґрунту та покращення його стану.

Тваринний шар:
Сільськогосподарські тварини: Велика рогата худоба, свині, птиця тощо.
Пасовища та випас: Місця, де тварини можуть випасатися або пасися на природних травах.

Ґрунтовий шар:
Плуговання та обробка ґрунту: Методи обробки ґрунту для підготовки до посіву.
Мінеральні та органічні добрива: Використання для поліпшення родючості ґрунту.

Гідрологічний компонент:
Системи поливу: Забезпечення водою для рослин у періоди недостатку опадів.
Дренажні системи: Управління рівнем ґрунтової води.
 Структура агроекосистеми може бути представлена наступним чином:

Захист рослин:
Боротьба з шкідниками та хворобами: Використання пестицидів та інших методів захисту рослин.
Методи біологічного захисту: Використання природних ворогів шкідників.

Агротехнічні заходи:
Механізація та технології: Використання сучасної техніки та технологій для підвищення ефективності
господарювання.

Екологічні аспекти:
Збереження біорізноманіття: Заходи для збереження різноманіття рослин і тварин.
Екологічно чисті методи господарювання: Використання екологічно безпечних підходів до
сільськогосподарської діяльності.

Ця структура може змінюватися в залежності від конкретних умов, типу

господарства та регіональних особливостей.
 Функціонування:
1. Продуктивність рослин: Основна мета агроекосистеми -
це вирощування сільськогосподарських культур.
Фактори, які впливають на їхню продуктивність,
включають грунтові властивості, доступність води,
погодні умови, добрива та шкідники.

2. Регуляція клімату і водозабезпечення: Агроекосистеми

можуть впливати на місцевий клімат та
водозабезпечення. Рослини поглинають вуглекислий газ та
випаровують воду, що може впливати на температуру та
вологість навколишнього середовища.

3. Утримання біорізноманіття: Збереження

різноманітності рослин, тварин та мікроорганізмів в
агроекосистемі сприяє стійкості до захворювань та
забезпечує ефективніше функціонування системи.
 Функціонування:
4. Охорона ґрунту і води: Агроекосистеми повинні
підтримувати стійке та ефективне використання
ґрунтових ресурсів та води. Запобігання ерозії, збереження
родючості ґрунту і управління водним режимом є
важливими аспектами.

5. Стійкість до стресових умов: Функціонування

агроекосистеми також залежить від її здатності
витримувати стресові умови, такі як суховій, паводки або
висока температура.

6. Сприяння екосистемній послузі: Агроекосистеми можуть

надавати екосистемні послуги, такі як запилення від бджіл і
інших комах, розклад органічної речовини, контроль
шкідників тощо.

7. Соціо-економічний внесок: Функціонування

агроекосистеми також визначається соціо-економічними
аспектами, такими як забезпечення робочих місць,
виробництво продукції та внесок у економіку регіону.
 Інтеграція цих аспектів дозволяє
створювати стійкі та ефективні
агроекосистеми, сприяючи сталому
розвитку сільського господарства.
 Особливості:
Агроекосистема - це екосистема, що формується внаслідок взаємодії рослин, тварин,
ґрунтів, клімату та інших факторів в аграрному ландшафті, де проводиться сільське
господарство.
Особливості агроекосистем визначаються їхньою специфікою та впливом
сільськогосподарської діяльності. Основні риси агроекосистем включають:

1. Монокультура: Зазвичай в сільському господарстві вирощують обмежений вид або

сорт рослин, що може призводити до втрати біорізноманіття і зростання ризику
поширення хвороб та шкідників.

2. Введення добрив і пестицидів: Щоб забезпечити високий врожай, сільське господарство

часто використовує штучні добрива та хімічні засоби захисту рослин, що може
призводити до забруднення навколишнього середовища.
3. Зміни в ґрунті: Обробка ґрунту, осушення, аерація та інші сільськогосподарські практики
можуть впливати на фізико-хімічні властивості ґрунту, змінюючи його структуру та
плодючість.

4. Механізація: Використання сільськогосподарської техніки і механізмів може змінювати

природні процеси та структуру ландшафту.

5. Зміни в гідрологічному режимі: Системи поливу та осушення можуть впливати на

гідрологічний цикл та водні ресурси.

6. Ерозія і втрати ґрунту: Неправильне використання ґрунту може викликати його ерозію,
що призводить до втрати родючого шару.

7. Зміни в рослинному та тваринному складі: Агроекосистеми часто відрізняються від

природних екосистем за складом рослин і тварин, а також взаємодією між ними.
Важливо розрізняти агроекосистеми від природних
екосистем і враховувати їхні особливості при
розробці сталих сільськогосподарських практик та
політик для забезпечення екологічної стійкості та
врожайності.
Висновок:
агроекосистеми мають
ті самі структури,
умови існування, що й
екосистеми, але
позбавлені таких
властивостей, як
стабільність і стійкість
у часі.
Дякую Олі !
Дякую
за
увагу !