УДК 631.

ВПЛИВ СИСТЕМ УДОБРЕННЯ ТА ЕФЕКТИВНИХ МІКРООРГАНІЗМІВ

НА ПРОДУКТИВНІСТЬ ГРЕЧКИ В УМОВАХ ПІВНІЧНОГО СТЕПУ УКРАЇНИ

Ю.В. Мащенко
Кіровоградський інститут агропромислового виробництва УААН

Вивчали продуктивність гречки залежно від застосування ефективних

мікроорганізмів при різних системах удобрення. Встановлено, що вища врожайність
формується у варіанті внесення мінеральних добрив, побічної продукції попередника та
застосування ефективних мікроорганізмів.

Враховуючи важливе значення гречки в харчуванні людини і поліпшенні її здоров’я

(до того ж, вона є цінною медоносною рослиною), а також агротехнічну роль у підвищенні
якості ґрунтів доцільно мати поле цієї культури в сівозміні [1]. Останніми роками об’єктами
досліджень є мікробіологічні препарати нового покоління з високою біологічною актив-
ністю, за допомогою яких підвищується врожайність зернових культур на 5-15% [2], а гречки
на 11% [3]. Великою потребою сьогодення є впровадження біологічного землеробства,
особливо при вирощуванні гречки. На позитивну дію мікробіологічних препаратів вказує
багато авторів [4-8]. Крім того, при вегетативних обробках активізується загальний розвиток
рослин з орієнтацією на підвищення їх продуктивності та поліпшення якості продукції [9].
Проте даних щодо використання ефективних мікроорганізмів (препарат ЕМ-А) при
вирощуванні гречки в зоні північного Степу ми в літературних джерелах не знайшли.
Відомо, що добрива відіграють важливу роль у формуванні врожаю сільськогосподарських
культур, однак залишається нез'ясованим питання взаємодії їх з мікробіологічними
препаратами та не встановлено рівня впливу останніх на продуктивність гречки.
Дослідження проводили на полі лабораторії землеробства Кіровоградського інституту
АПВ у п’ятипільній сівозміні. Ґрунт дослідних ділянок чорнозем звичайний малогумусний
середньозмитий легкосуглинковий з низьким вмістом гумусу і низькою забезпеченістю
азотом, підвищеною фосфором та калієм. Мікробіологічний препарат ЕМ-А вносили у
нормі 90 л/га в два строки: при сівбі у ґрунт (60 л/га) та по вегетуючих рослинах у фазі
бутонізації (30 л/га), а мінеральні добрива (нітроамофоску) – під культивацію.
Повторність у дослідах 3-разова, розміщення ділянок – методом рендомізованих
повторень. Площа посівної ділянки 105,9 м2, облікової з добривами – 37 м2, з внесенням
мікробіологічних препаратів – 37 м2.
Попередник – кукурудза на зерно. У досліді використовували сорт – Єлена. Норма
висіву гречки – 2,25 млн схожих насінин на 1 га.
Обліки врожаю проводили поділяночно шляхом скошування гречки у валки при
побурінні 75% плодів та підбирання валків комбайном Sampo 130.
Погодні умови вегетаційного періоду 2006 та 2007 рр. суттєво відрізнялися від
середніх багаторічних показників у бік надмірних температур та тривалих періодів без
опадів у критичні фази розвитку рослин гречки. Це негативно позначилося на врожайності та
ефективності агротехнічних заходів, що досліджувалися. Погодні умови 2008 р. в період
вегетації рослин гречки були відносно сприятливими для росту й розвитку культури.
За результатами фенологічних спостережень виявлено, що мінеральні добрива і мік-
робіологічні препарати практично не впливали на тривалість проходження фаз розвитку
рослинами гречки.
У варіанті органо-мінеральної системи удобрення та взаємодії з мікробіологічними
препаратами маса і висота рослин гречки характеризувалися найбільшими значеннями. У
дослідному варіанті маса рослини становила 51,0 г, а висота – 121,0 см проти 23,8 г і 100,1 см
у контрольному варіанті.
Найбільша площа листків була також у варіантах органо-мінеральної системи удоб-
рення та при поєднанні з мікробіологічними препаратами, вона становила 31,8 тис. м2/га,
найменша – у варіанті без добрив та ефективних мікроорганізмів – 20,9 тис. м2/га. Визначено
чіткий кореляційний зв’язок між площею асиміляційної поверхні та величиною урожаю
залежно від систем удобрення та мікробіологічних препаратів – r = 0,86, тобто урожайність
насіння гречки майже на 73 % залежала від цих показників.
Застосування мікробіологічних препаратів шляхом внесення їх у ґрунт перед сівбою
та по вегетуючих рослинах, а також використання мінеральної та органо-мінеральної систем
удобрення призводило до збільшення кількості гілок на рослинах гречки. Зростання кількос-
ті гілок – на 26,8 % спостерігали при застосуванні лише мікробіологічних препаратів. Міне-
ральні добрива, внесені як окремо, так і сумісно з побічною продукцією попередника, зумов-
лювали збільшення гіллястості на 36,2 % та 43,4 % відповідно до контролю, а застосування у
цих варіантах ефективних мікроорганізмів збільшувало гіллястість на 21,2 та 25,5 %.
У середньому за роки проведення досліджень внесення мінеральних добрив у ґрунт та
мікробіологічних препаратів суттєво не впливало на масу 1000 насінин гречки, вона
коливалася від 30,6 г у варіантах органо-мінеральної системи удобрення до 31,6 г при
мінеральній системі удобрення. Проте на фоні природної родючості ґрунту цей показник
збільшувався від застосування препарату ЕМ-А – з 30,3 до 32,7 г.
За результатами наших досліджень встановлено, що в умовах 2006 р. рівень
урожайності гречки істотно зростав при використанні мікробіологічних препаратів (табл. 1).
У варіантах без їх використання значною була прибавка у варіанті органо-мінеральної і
мінеральної системи удобрення відносно варіантів без внесення добрив – різниця становила
0,06 т/га (4,5%) та 0,14 т/га (10,9%). При застосуванні мікробіологічних препаратів істотне
підвищення урожайності відносно контролю було у варіанті з органо-мінеральною
системою добрив – різниця становила 0,08 т/га (5,3%).

1. Урожайність гречки залежно від систем удобрення та мікробіологічних препаратів,

т/га
(середнє за 2006-2008 рр.)

Система Мікробіо- Прибавка Прибавка

Се- до парату
від пре-
ЕМ-А за
логічні
удобрення. препарати. 2006 2007 2008 чистого
ред- контролю системами
Фактор А Фактор В р. р. р. нє удобрення
т/га % т/га %
Без добрив – 1,28 0,77 1,34 1,13 - - - -
+ 1,42 1,16 1,36 1,36 0,23 20,4 0,23 20,40
Мінеральна – 1,34 0,95 1,45 1,24 0,11 9,7 - -
N20P20K20 + 1,45 1,24 1,54 1,43 0,30 26,5 0,19 15,30
Органо- – 1,42 1,34 1,56 1,38 0,25 22,1 - -
мінеральна
N20P20K20 + + 1,50 1,41 1,58 1,48 0,35 31,0 0,10 7,20
П П*
Середнє 1,40 1,15 1,47 1,34 - - - -
НІР05 фактор А 0,06 0,08 0,09 0,07 - - - -
НІР05 фактор В 0,05 0,07 0,08 0,06 - - - -
НІР05 взаємодія 0,08 0,12 0,13 0,10 - - - -
факторів
* П П – побічна продукція попередника.
Урожайність гречки в умовах 2007 р. суттєво зростала у всіх варіантах досліду
порівняно з контролем. Внесення мінеральних добрив в нормі N20P20K20 призводило до
зростання врожайності – на 0,18 т/га (23,4%), а добрив та рослинних решток – на 0,57 т/га
(74,0%). У контрольному варіанті на фоні природної родючості ґрунту застосування
ефективних мікроорганізмів сприяло збільшенню врожайності на 0,39 т/га (50,7%), а у
варіантах мінеральної та органо-мінеральної систем удобрення – на 0,29 т/га (30,5%) та
0,07 т/га (5,2%) відповідно.
Найбільшого приросту врожайності (83,1%) досягли при комплексному застосуванні
мінеральних добрив у нормі N20P20K20, рослинних решток та ефективних мікроорганізмів.
Погодні умови 2008 р. для формування врожайності гречки були кращими, ніж 2006
та 2007 рр. У контрольному варіанті отримано урожайність, яка перевищувала середній по-
казник попередніх двох років на 30,7%. Проте ефективність застосування препарату ЕМ-А та
добрив була значно нижчою, ніж 2007 р. Так, застосування мінеральної системи удобрення
сприяло збільшенню врожайності на 8,2%, а органо-мінеральної – на 13,4%. Застосування
препарату ЕМ-А сприяло суттєвому зростанню врожайності тільки на фоні мінеральної сис-
теми удобрення (13,2%), у решті варіантів відмічена тенденція до підвищення врожайності.
Середня за три роки дослідження урожайність у контрольному варіанті становила
1,13 т/га, а у дослідних варіантах – 1,24-1,48 т/га, або 109,7-131%. Варто відмітити, що серед
дослідних варіантів кращим є варіант органо-мінеральної системи. У даному варіанті
отримано стабільне зростання врожайності у сприятливий та несприятливі роки.
Застосування препарату ЕМ-А не сприяло стабільному збільшенню врожайності за
різних умов вирощування гречки. Тому це питання потребує подальшого дослідження.
Умови, за яких формувалися якісні показники урожаю гречки впливали, на
біохімічний склад зерна (табл. 2). Встановлено, що найвищий показник вмісту білка
формувався у варіанті без використання добрив і становив 13,23 % (у контролі) та 13,22 %
при застосуванні мікробіологічних препаратів. У варіантах мінеральної системи удобрення,
як із застосуванням мікробіологічних препаратів, так і без них, вміст білка становив 12,81 %.

2. Вплив систем удобрення та ефективних мікроорганізмів

на хімічний склад урожаю гречки, % (2007-2008 рр.)
Система Мікробіологічні
Білок Жир Крохмаль Азот Фосфор Калій
удобрення препарати
– 13,23 2,28 47,05 2,21 0,93 0,93
Без добрив
+ 13,22 1,97 49,85 2,21 0,92 0,94
Мінеральна – 12,81 2,37 45,46 2,14 0,91 1,00
N20P20K20 + 12,81 2,06 47,61 2,14 0,87 0,99
Органо- – 12,60 2,07 48,86 2,10 0,87 1,00
мінеральна
+ 13,02 1,98 45,40 2,17 0,85 0,93
N20P20K20 + П П

Застосування мікробіологічних препаратів у поєднанні з органо-мінеральною систе-

мою удобрення призводило до збільшення вмісту білка – до 13,02 %. Застосування мікробіо-
логічних препаратів на всіх фонах вирощування гречки призводило до формування насіння з
низьким вмістом жиру. Так, у варіантах органо-мінеральної системи удобрення вміст жиру
був меншим на 0,09%, мінеральної та на фоні природної родючості ґрунту – на 0,31%.
Вміст крохмалю у варіантах із застосування мікробіологічних препаратів на фоні
природної родючості ґрунту та при мінеральній системі удобрення з обробкою
біопрепаратами зростав на 2,80 та 2,15 % відповідно. У варіантах органо-мінеральної
системи удобрення внесення мікробіологічних препаратів призводило до зменшення вмісту
крохмалю – на 3,46 %.
На основі проведених хімічних аналізів урожаю встановлено значні відмінності за
вмістом азоту та фосфору, зумовлені проявом реакції на системи удобрення та обробку
мікробіологічними препаратами.
Вміст азоту змінювався з 2,10 до 2,21%. Більшим його вміст був на неудобреному
фоні – 2,21% незалежно від застосування мікробіологічних препаратів, а меншим – у
варіантах органо-мінеральної системи удобрення без обробки ефективними мікроор-
ганізмами – 2,10%.
Застосування ефективних мікроорганізмів зумовило формування врожаю з нижчим
вмістом фосфору. На фоні всіх систем удобрення максимального значення цей показник
набував у варіанті з природною родючістю ґрунту.
Використання ефективних мікроорганізмів не призводило до істотних змін вмісту
калію в насінні гречки.
Висновки.
1. В умовах північного Степу України підвищення врожаю гречки від використання
ефективних мікроорганізмів відмічалося у всіх варіантах досліду, проте за роками
встановлена неоднорідність їх дії. Вищий рівень урожайності формувався при вирощуванні
гречки на фоні мінеральної та органо-мінеральної систем удобрення у поєднанні з
мікробіологічними препаратами, прибавка до контролю становила 26,5 та 31,0% відповідно.
2. Застосування добрив у нормі N20P20K20, як окремо, так і з побічною продукцією
попередника, призводило до зменшення вмісту білка, азоту та фосфору в насінні гречки.
Використання ефективних мікроорганізмів під гречку збільшує в зерні вміст крохмалю у
варіантах без добрив на фоні мінеральної системи і зменшує – на фоні органо-мінеральної.

Бібліографічний список
1. Лукашук В. І. Гречка – вірусні і грибкові хвороби / В. І. Лукашук // Захист рослин. –
2006. – № 5. – С. 16-19.
2. Voronectckiy S. Influence of Buckwheart plants: рroceoding of the VII international
symposium a Buckwheat, (12-14 аugust) / S. Voronectckiy A. Bureyko, E. Kvashchuk. –
Winnipeg – Manitoba – Canada, 1998. – P. 102-105.
3. Про грунт дбати – достойно заробляти / Г. Габрієль, В. Сорочинський, В. Бульо [та
ін.] // Пропозиція. – №7. – С. 56-60.
4. Gubbels G. Yield and weight per seed in buckwheat after foliar applieations of growth
regulators and antitranspirants / G. Gubbels. – J. Plant Sc. – Canada, 1979. – P 857-859.
5. Биологическая технология возделывания гречихи на Орловщине // Зерн. хоз-во.
– 2001.– N 2(5). – С. 24-25.
6. Гаврилянчик Р.Ю. Продуктивність гречки залежно від попередників та
бактеріальних добрив: зб. наук. пр. Подільської державної аграрно-технічної
академії / Р.Ю. Гаври-лянчик. – Кам’янець-Подільський: Абетка, 2001. – Вип. 9. –
С. 140-142.
7. Алексеева Е.С. Биогумус под грачиху: тез. докл. II Междунар. конгресса
["Биоконверсия органических отходов народного хазяйства и охрана окружающей
среды"] / Е.С. Алек-сеева, С.И. Воронецкий, Е.В. Кващук;. – Ивано-Франковск,
1992.– С. 67.
8. Воронецкий С.И. Особливості вологозабезпечення посівів гречки залежно від доз
внесення біогумусу / С. Воронецкий, О. Кващук // Аграр. наука – селу. – Кам'янець-
Подільський: Абетка, 1999. – Вип.7. – С. 36-37.
9. Високоефективний біофунгіцид / Г.І. Савченко, М.К. Кузьмич, П. Кирилюк [та ін.] //
Захист рослин. – 2003. – №11. – 18 с.