Креон

1.Завдяки чому Креон® швидше ніж ферменти у таблетках та капсулах

усуває важкість в животі після їди при ЕНПЗ?

- хімус зі шлунку находить порційно через воротар діаметром до 2 мм при

фізіологічному травленні, але при недостатності ферментів у ДПК порції
хімусу затримуються та накопичуються, що призводить до появи симптомів
ЕНПЗ (здуття, дискомфорт після прийому їжі)
- для відтворення фізіологічного травлення Креон®на відміну від інших
ферментних препаратів завдяки кількості Креон мінімікросфери®у капсулі
25000 ОД ~ 500 часток, забезпечує максимальну площу контакт з хімусом,
це сприяє швидшому усуненню симптомів ЕНПЗ
- розмір Креон мінімікросфери®становить 1.2 мм (+\-0.5 мм), що дозволяє
йому проходити одночасно з хімусом у ДПК через воротар. Необхідна
кількість ферментів (при правильному відповідному дозуванні) для
відповідного об’єму хімусу у ДПК, сприяє швидшому усуненню симптомів
ЕНПЗ.
На відміну від інших ферментних препаратів, Креон мінімікросфери® завдяки маленькому
розміру (1,2мм+/-0,5мм) та великій кількості часток, забезпечить максимальний контакт
ферменту з їжею (площа становить 19,3см2 та одночасно з кожною її порцією надійде у
ДПК, на відміну від таблетки 1,2см2), що дозволить відтворити фізіологічне травлення.

2. Обгрунтуйте вибір дозування Креон® для лікування ЕНПЗ на тлі

хронічного панкреатиту і від чого воно залежить?

Згідно міжнародних рекомендацій з лікування ХП, вибір дозування Креон

мінімікросфери® для лікування ЕНПЗ на тлі ХП буде залежати від кількості та
калорійності спожитої їжі (кількості жирів):
O На основний прийом, потрібно приймати 2 капсули Креон® 25000. При
цьому основним прийомом їжі можна вважати меню, до якого входять
страви, загальна калорійність яких на 1 прийом біля 400–600 ккал.
O На перекус, потрібно приймати 1 капсулу Креон® 25000. При цьому за
перекус можна вважати меню до якого входять страви, загальна калорійність
яких на 1 перекус біля 200–300 ккал.
3. Який аргумент можна використовувати для відповіді на заперечення, що
прийом препарату Креон® пригнічує продукцію власних ферментів
підшлункової залози?

Використання ферментів у великих дозах не пригнічує власну функцію ПЗ.

Як доказ, що цього не відбувається, на слайді можна продемонструвати
результати дослідження, в яких взяли участь 2 групи:
1 група приймала ферменти по 360 000 ОД на добу, а 2 група плацебо
протягом 4-х тижнів.
Дослідження показало:
Відсутність будь-яких змін у ПЗ
Не було зниження панкреатичних ферментів
Відсутність зниження активності ліпази та амілаз у крові.

Що говорить про відсутність впливу на ПЗ при призначенні високих доз

ферментних препаратів.

4. Що таке БАДи? Особливості реєстрації, оподаткування, реалізації. Які

переваги має Креон в порівнянні з БАДами?

В Україні продається величезна кількість ферментів у вигляді дієтичних

добавок.
Їх загальна кількість на листопад 2023 становила 19 брендів, 15-ть з яких це
власні торгівельні марки, які мають великі аптечні мережі і які можуть
використовувати ними в якості заміни лікарських засобів, бо мережам так
вигідно.
Але в результаті такої заміни пацієнт не отримає того лікування, на яке він
розраховує, бо дієтичні добавки не є лікарським засобами, за ними не
здійснюється фармаконагляд, вони можуть не мати того рівня доказовості
ефективності та безпечності для лікування конкретного діагнозу.
Для того, щоб бути впевненим у тому, що пацієнт придбає в аптеці
ефективний препарат, зверніть його увагу, що ви призначили саме лікарський
засіб, в ефективності якого ви впевнені на відміну від інших.
Ферменти в капсулах у вигляді дієтичних добавок можуть містити кополімер
метакрилової кислоти або його похідні. Тільки капсули Креон не містять
даний полімер, тому можуть безпечно застосовуватися у пацієнтів.
Метакрилова кислота не рекомендована до прийому, оскільки при
регулярному прийомі на 19% збільшує ризик виникнення фіброзної
колонопатії, яка проявляється такими симптомами: біль у животі,
запор/діарея, кров у стільці, здуття, схожість з дистальною непрохідністю.

Дієтичні добавки не є лікарськими засобами, тому не лікують ЕПНЗ бо в них

відсутня доказова база, що визначає ефективність та безпечність
використання цих продуктів.
В той час як у Креон®:
найбільша довіра у світі -це бренд №1 серед ферментних препаратів
єдина у світі унікальна технологія виробництва у вигляді Креон
мінімікросфери®,яка забезпечує швидшу дію у знятті симптомів ЕНПЗ на
відміну від інших ферментів
лише за 2022р з Креон® було майже 21 тис. публікації з дослідження дії
ферментів
Биологи́чески акти́вные доба́вки (БАД) к пи́ще — биологически активные
вещества и их композиции, предназначенные для непосредственного
приёма с пищей или введения в состав пищевых продуктов
Юридически, БАД относятся к пище[2][3], лекарственными средствами не
являются[2][4]. БАД это форма регистрации, как и лекарства. Одни и те же
вещества могут быть зарегистрированы и как БАД, и как лекарства[5]. БАД
используются как дополнительный источник биологически активных веществ
(пищевых волокон, витаминов, минеральных веществ, аминокислот) для
ликвидации их дефицита и оптимизации рациона[2].
Стандартов производства БАДов не существует. Контроль их качества
заключается лишь в оценке их безопасности как пищевых
продуктов[6]. Клинических испытаний БАДы не проходят[7]. Нет цельной
системы и нормативной базы регулирования в сфере оборота БАД.
Більш актуальний на разі термін – дієтичні добавки.

Дієтична добавка — харчовий продукт, що споживається в невеликих

визначених кількостях додатково до звичайного харчового раціону,
який є концентрованим джерелом поживних речовин, у тому числі
білків, жирів, вуглеводів, вітамінів, мінеральних речовин та ін.
Мета застосування - корекція та доповнення до раціону харчування з метою
покращення стану здоров`я.
Основна відмінність ДД від ліків полягає в тому, що ефективність дієтичних
добавок не є доведеною, або доведений рівень ефективності не
дозволяє призначати продукт для лікування або профілактики.

ЛЗ ДД
Мета застосування Профілактика, діагностика, Корекція та доповнення до
лікування захворювань раціону харчування
Ефективність Доведено клінічними На основі першоджерел
випробуваннями про дію інгредієнтів або
інф-ції про дозвіл
застосування конкретної
добавки, компонента або
інгредієнта
Біодоступність Визначається Не визначається
фармакологічними
дослідженнями
Виробництво Згідно з вимогами GMP Згідно з гігієнічними
вимогами
Контроль якості Згідно з нормативною Санітарно-
документацією АНД, ДФУ. епідеміологічний висновок
Посерійний лабораторний (як на миючий засіб)
контроль якості.
Державний орган МОЗ на підставі результатів Сагітарна служба України
реєстрації еспертизи реєстраційних
матеріалів та контролю його
якості ДЕЦ МОЗ та
Держлікслужби.
Ліцензія На виробництво Не потрібна
/оптову/роздібну торгівлю
Оподаткування 7% 20 %

Креон – це ферментний препарат №1 в світі від компанії Abbott

- лікарський засіб, ефективність якого доведена численними дослідженнями і
підтверджена досвідом засосування у всьому світі;
- який виготовляється/реєструється/контролюється/зберігається
відповідаючи всім вимогам і належним практикам, що дає впевненість в
безпеці і в очікуваному терапевтичному ефекті.
5. Патогенез виникнення ВНПЗ при гастродуоденіті, диспепсії,
холецистіті, гастриті
Актуалізація при виборі хронічного гастродуоденіту
ЕНПЗ може спостерігатися при ерозивно- виразкових ураженнях шлунка та
дванадцятипалої кишки, що супроводжуються шлунковою гіперсекрецією,
що
призводить до надмірного "закислення середовища" в кишечнику (pH нижче
5,5). При такому рівні рН ферменти ПЗ інактивуються і, як наслідок,
порушуються процеси травлення, і виникають симптоми ЕНПЗ. Крім того,
запалення в ДПК (дуоденіт) нерідко супроводжується порушенням секреції
холецистокініну та секретину, які регулюють утворення соку підшлункової
залози.

Загострення деяких захворювань ШКТ, наприклад хронічного гастродуоденіту

може супроводжуватись виникнення симптомів ЕНПЗ, що може бути
обумовлене ерозивно–виразковим ураженням шлунка та ДПК на тлі
запаленої слизової оболонки.
Це може призводити до шлункової гіперсекреції, надмірного «закислення
середовища» у ДПК, дефіциту бікарбонатів, порушення секреції
холецистокініну і секретину та інактивації ферментів.
Що може стати причиною зменшення виділення ферментів та
панкреатичного соку ПЗ.
Це призводить до порушення травлення з подальшим виникненням
симптомів ЕНПЗ.
Актуалізація при виборі диспепсії
Функціональне порушення травлення у вигляді диспепсії можуть
супроводжуватися симптомами ЕНПЗ.
Так недостатність порожнинного травлення, яке може бути обумовлене
різними причинами, веде до порушення гастродуоденальної моторики з
подальшим гастростазом та можливим дуоденостазом, надмірним об’ємом
їжі, порушенням контакту зі стінками, що веде до відносної ферментної
недостатності, порушення травлення та виникненням симптомів ЕНПЗ.

Актуалізація при виборі хронічного гастриту

Загострення деяких захворювань ШКТ, наприклад хронічний гастрит, може
супроводжуватись виникненням симптомів ЕНПЗ.
Механізм їх розвитку, може бути наступний: атрофічний гастрит може
супроводжуватись зниженням шлункової секреції. Далі відсутній етап
ацидифікації ДПК веде до зниження синтезу холецистокініну та секретину
кишківника. Це призводить до зниження Ph кишечника і зниження синтезу
ферментів ПЗ, що веде до порушення травлення та клінічними проявами
ЕНПЗ
Актуалізація при виборі хронічного холециститу
Захворювання гепатобіліарної системи можуть супроводжуватись ЕНПЗ, що
зумовлено різними причинами: дисфункцією біліарного тракту (в т.ч. і
дисфункцією сфінктера Одді), біліарною обструкцією, холестатичними
ураженнями печінки. Зміна складу жовчі, недостатнє її надходження до
дванадцятипалої кишки сприяє порушенню процесу емульгування жирів їжі,
що надалі призводить до зниження активації ліпази в тонкій кишці.
Внаслідок чого з'являються клінічні прояви вторинної ЕНПЗ.

Загострення деяких захворювань ШКТ, наприклад хронічний холецистит,

може супроводжуватись виникнення симптомів ЕНПЗ.
Оскільки можлива біліарна недостатність: зміна складу жовчі, недостатнє її
надходження до ДПК веде до порушення емульгування жирів, зниження
активації ліпази, порушення процесів всмоктування жирних кислот у тонкій
кишці та часу контакту їжі з кишковою стінкою.
Далі це може супроводжуватись порушенням травлення та моторики
кишківника, що призводить до клінічних проявів вторинної ЕНПЗ

Актуалізація при виборі цукрового діабету

Ендокринна та екзокринна функції ПЗ нерозривно пов'язані анатомічно та
фізіологічно. Що є першопричиною не завжди відомо, проте і цукровий
діабет, і ЕНПЗ можуть бути першопричиною. На тлі цукрового діабету
знижується вироблення інсуліну та знижується секреція глюкагону та
соматостатину.
Цукровий діабет – це багатофакторне захворювання. Внаслідок патологічного
функціонування залози спостерігається її прогресуючий фіброз та атрофія,
нейропатія та зміни екзокринної функції, що в результаті призводить до ЕНПЗ

6. Механізм розвитку важкості після прийому їжі.

Хімус зі шлунку при фізіологічному травленні надходить порційно через

воротар діаметром до 2 мм, але при недостатності ферментів у ДПК, порції
хімусу затримуються у просуванні по ШКТ, що призводить до появи
симптомів ЕНПЗ.
Для відтворення фізіологічного травлення Креон® на відміну від інших
ферментних препаратів у таблетка/капсулах, завдяки кількості Креон
мінімікросфери® у 1 капсулі 25000 ОД ~ 500 часток з розміром 1.2 мм (+\-0.5
мм) дозволяє синхронно з хімусом проходити у ДПК через воротар.

7. Лікування хронічного панкреатиту.

Загальні принципи терапії ХП переважно полягають в усуненні
симптомів, дієтотерапії та лікуванні ускладнень. До хворих на ХП
застосовуються загальні дієтичні рекомендації для хворих на ЕНПЗ
(часте дробне харчування, вживання нормальної кількості жиру з
їжею). Вони дозволяють не лише зменшити вираженість стеатореї та
болю, але також суттєво покращити якість життя хворих. Мінімальною
дозою, що може забезпечити нормальне перетравлення їжі, вважають
5% від нормальної кількості травних ферментів, що секретуються,
тобто 40-50 тис. ОД ліполітичної активності на прийом їжі.

Основні рекомендації щодо проведення ЗФТ при ХП:

- ЕНПЗ розвивається у більшості хворих на ХП, хоча симптоми ФН
часто розвиваються лише на пізніх стадіях захворювання. Важливо
призначати ЗФТ вчасно.
- ЗФТ при ХП усуває симптоми мальдигестії/мальабсорбції.
- ЗФТ покращує якість та подовжує тривалість життя хворих на ХП.
- Рекомендована мінімальна доза ліпази для початкової терапії
становить 40-50 тис. ОД на основні прийоми їжі та половина цієї дози
на проміжний прийом.
- При недостатній ефективності ЗФТ рекомендується додаткове
призначення антисекреторних препаратів (інгібіторів протонної
помпи (ІПП)).
- Хворі на ХП повинні утримуватися від вживання алкоголю та
куріння.

У фізіологічних умовах при перетравленні спожитої їжі, підшлункова залоза

виділяє від 360 000 до 720 000 ОД ліпази. Але при хронічному панкреатиті є
вже органічне пошкодження тканини ПЗ і кількість власних ферментів може
бути недостатньою, що призводить до виникнення симптомів ЕНПЗ.
Доведено, що при заміщенні 10% від фізіологчного вироблення ліпази
дозволяє відновити травлення та усунути симптоми ЕНПЗ і попередити ризик
розвитку рецидиву ХП. 10% складає в середньому 54 000 ОД (від 540 000 ОД).
Тому, обираючи стратегію обмеження в прийомі їжі + невеликих доз
ферментів курсом до двох тижнів, є ризик прогресування ЕНПЗ при ХП.
Неадекватне дозування ферментів призводить до подальшого прогресування
захворювання, виникнення рецидивів ХП та його ускладнень.

Лікування ЕНПЗ має бути спрямоване, як на усунення симптомів, а також на

те, що стоїть за ними.
Недостатня кількість ліпази для забезпечення повноцінного перетравлення
тої кількості жирів, які надходять з кожною порцією їжі призводить не тільки
до виникнення явних симптомів ЕНПЗ (наприклад, стеаторея, абдомінальний
біль, зниження ваги), але й порушення всмоктування поживних речовин,
вітамінів, що призводить до білкового та мінерального дефіциту.
Обираючи стратегію обмеження в прийомі їжі + невеликих доз ферментів
курсом до двох тижнів, є ризик прогресування ЕНПЗ при ХП.
Недостатня кількість ферментів призводить до подальшого прогресування
захворювання та розвитку загострень ХП та більш важких проявів ЕНПЗ
Згідно міжнародних рекомендацій з лікування ХП, вибір дозування Креон
мінімікросфери® для лікування ЕНПЗ на тлі ХП буде залежати від кількості та
калорійності спожитої їжі (кількості жирів):
oНа основний прийом, потрібно приймати 2 капсули Креон® 25 000. При
цьому основним прийомом їжі можна вважати меню, до якого входять
страви, загальна калорійність яких на 1 прийом біля 400–600 ккал.
oНа перекус, потрібно приймати 1 капсулу Креон® 25000. При цьому за
перекус можна вважати меню до якого входять страви, загальна калорійність
яких на 1 перекус біля 200–300 ккал.

8. Патогенез розвитку хронічного панкреатиту.

Основой патогенеза билиарнозависимого панкреатита является

дуоденальная гипертензия, которая развивается на фоне ЭНПЖ.
После приема пищи сфинктер Одди испытывает нагрузку и может
происходить рефлюкс желчи. Это приводит к повреждению ПЖ, более
тяжелым рецидивам и структурным изменениям ПЖ с прогрессированием
хронического панкреатита и развитием тяжелой ЭНПЖ.

Поэтому для успешного лечения ХП важен комплексный подход:

Креон® помогает устранять недостаточность ферментов в 12-перстной кишке
и дуоденальную гипертензию.
Дуспаталин обеспечивает отток желчи и предупреждает рефлюкс желчи в
ПЖ.
Комплексная патогенетическая терапия позволяет не только устранять
симптомы, но и способствует профилактике рецидивов ХП.

9. Еволюція виготовлення ферментних препаратів. Історія

створення Креон.
ПЕРШЕ ПОКОЛІННЯ ФЕРМЕНТНИХ ПРЕПАРАТІВ

22.04.1900р. два хіміки F.Thomas та W.Weber отримали патент на

виробництво панкреатину в оболонці з 10% таніну. Ця оболонка
захищала діючу речовину від дії шлункового соку. Так «народився»
препарат Pankreon. Вчені працювали у невеликій компанії «Chemische
Fabrik Rhenania AG» у м. Аахен (Німеччина)

ДРУГЕ ПОКОЛІННЯ ФЕРМЕНТНИХ ПРЕПАРАТІВ

Після розробки препарату Панкреон протягом багатьох років

прогрес у технології стосувався забезпечення ще більшої
кислотостійкості оболонки препарату.
Друге покоління ферментних препаратів відрізняється від
першого наявністю кислотостійкої (кишковорозчинної) оболонки.

ТРЕТЄ ПОКОЛІННЯ ФЕРМЕНТНИХ ПРЕПАРАТІВ

У 1983р. Pankreon було перейменовано на сучасну назву Креон®

та почав випускатися у вигляді мікросфер у капсулі.
 ЧЕТВЕРТЕ ПОКОЛІННЯ ФЕРМЕНТНИХ ПРЕПАРАТІВ

Роботи над вдосконаленням препарату тривали та була знайдена

можливість ще збільшити ефективність дії ферментного препарату у
формі мікросфер.
Було доведено, що евакуюватися зі шлунку разом із хімусом
можуть переважно лише частинки діаметром не більше 1,5 мм. А
також, що Креон мінімікросфери® діаметром 1,0-1,2 мм на 25%
ефективніші за мікросфери діаметром 1,9-2,0 мм.
11.08.1993 було отримано патент на виробництво панкреатину як
Креон мінімікросфери®.

Для рационального выбора ферментного препарата предлагаем обратиться к

эволюции ферментов через призму критериев к идеальному ферментному
препарату:
• До 1900 года использовались концентрированный сок поджелудочной
железы или порошок, но у этих средств был один существенный недостаток –
ферменты разрушались под воздействием желудочного сока (до 90%);
• Поэтому в 1900 году был изобретен Панкреон – таблетки в 10% оболочке
из танина, которая защищала ферменты. Но тут возник еще один барьер –
плохая перемешиваемость с пищей и асинхронное прохождение через
сфинктер привратника, что является критическим препятствием для
эффективной заместительной ферментной терапии, поэтому все дальнейшие
исследования были направлены на уменьшение размера частиц ферментов;
• В 1983 году появился Креон 8000, капсула с микросферами диаметром 2
мм. Размер частиц обеспечивал перемешиваемость с пищей, но не позволял
пройти синхронно с пищей чрез сфинктер привратника, т.к. исследования
показали, что частицы размером 2 мм и более (микросферы,
микротаблетки, таблетки) задерживаются в желудке на протяжении 120
минут и дольше.
• Спустя 10 лет, в 1993 году было проведено исследование, которое
показало, что минимикросферы диаметром 1,0-1,2 мм эвакуируются из
желудка одновременно с пищей и имеют более высокую терапевтическую
эффективность по сравнению с микросферами размером 1,8–2,0 мм. Так на
свет по- явился современный Креон® 10000 и Креон® 25000 в
минимикросферах, последнее поколение ферментных препаратов. Тем
самым, компания Абботт сделала практически все необходимое для
эффективной заместительной ферментной терапии, наша задача только
назначить адекватные дозы – это 40-50 тыс. ЕД липазы на основной прием
пищи и половина дозы на перекус согласно Европейским рекомендациям по
лечению хронического панкреатита.

У середині XVIIст. голландський лікар Francois de le Boе Sylvius

вперше довів, що підшлункова залоза є секреторним органом, що
виділяє сік у дванадцятипалу кишку, а цей сік потім змішується з
їжею.

У 1838р. Чеський фізіолог Johann Evangelista Purkinje та

німецький лікар Samuel Moritz Pappenheim описали травну субстанцію
в панкреатичному секреті, що впливає на білкові компоненти їжі.

Починаючи з 1849р., французький медик – основоположник

ендокринології Claude Bernard опублікував низку робіт про роль
секреції ПЗ.
Він постулював, що ПЗ має широкий спектр можливостей щодо
травлення та діє на всі три «категорії» їжі (білки, жири, вуглеводи).
Він дійшов важливого висновку, що без цього органу розщеплення
жирів неможливе.
Claude Bernard розробив спосіб отримання травної субстанціїі з
травного секрету та назвав його панкреатином1.
У 1859р. Голландський лікар Joseph Alexander Fles вперше застосував
екстракт ПЗ теляти для лікування хворого на цукровий діабет (робота
опублікована у 1864р.). Він зазначив, що в результаті лікування
покращується абсорбція жирів та засвоєння білка.
•Телячу свіжопідготовлену підшлункову залозу, потовчену у ступці,
давали пацієнту як «сендвіч» (між двома вафлями).

У 1861р. Російський фізіолог та фармаколог Олександр Якович

Данилевський з Харкова звернув увагу на те, що панкреатичний
секрет гідролізує три принципово різні субстанції: білки, жири та
вуглеводи. Він припустив, що таку дію не може чинити той самий
фермент — панкреатин, а пов’язана з трьома різними ферментами.

У 1869р. Англійський лікар Langdon-Down доповів про випадок

успішного лікування захворювання ПЗ, але не екстрактом органу (як у
роботі Joseph Alexander Fles), а спеціально виділеним препаратом із
соку ПЗ – панкреатином.

У 1897р. Conversion of Fabrik Hasenclever & Co почала виробляти

на фабриці Rhenania AG у м. Аахен (Німеччина) ефективний препарат
«pancreatinum absolutum».
Однак було виявлено, що «pancreatinum absolutum», проходячи
через шлунок, втрачає свою активність внаслідок руйнування
ферментів шлунковим соком.

Дуспаталін

1. Назвіть переваги Дуспаталін® перед генеричними препаратами

мебеверину
Дуспаталин- это оригинальный мебеверин в специальной капсуле с доказанным
постепенным высвобождением действующего вещества на протяжении 24
часов и максимального контроля боли и спазма.
Генеричний препарат не завжди еквівалентний по ефективності та безпеці
оригінатору.
Для реєстрації генеричного препарату необхідні лише дослідження за рівнем
біоеквівалентності, наскільки генеричний препарат ідентичний оригінальному, і
межа допустимої різниці +-20%.
Генеричні препарати мебеверину відрізняються за складом допоміжних
речовин, а наявна доказова база проводилася з використанням складу
оригінального препарату Дуспаталін®. При прийомі Дуспаталін®, за рахунок
спеціальної капсули, діюча речовина вивільняється поступово. В той час, коли
генерик вивільняється піково, створюючи високий пік і наступне зниження
концентрації. Це не гарантує тривалості ефекту і може проявлятись
поверненням спазму. Терапевтична еквівалентність не доведена.

2. Назвіть переваги Дуспаталін® перед препаратами, що містять

дротаверин

Неселективні спазмолітики усувають спазм, біль, але можуть по різному діяти на

моторну функцію та тонус структур ЖВШ:
1. Напр., дротаверин може посилити гіпотонію жовчного міхура.
2. Напр., тримебутин може посилити спазм сфінктера Одді.
Це може призводити до формування застійних процесів, розвитку
ймовірного асептичного запалення та подальшого прогресування
захворювання панкреато-біліарної зони.
Дуспаталін® сприяє вирішенню проблем жовчно-вивідних шляхів з доказаним
профілем безпеки:
По-перше, усуває біль та спазм сфінктера Одді
По-друге, нормалізує тонус СО
Крім того, він зберігає тонус гладко-м’язових клітин, не викликаючи
прогресування гіпотонії в жовчному міхурі

Не зважаючи на те, що обидва препарати є спазмолітиками, Дуспаталін®, крім

того, що є селективним спазмолітиком з фокусною дією у кишківнику, на відміну
від препаратів на основі дротаверину, має низький ризик міжлікарських
взаємодій, може застосовуватися так довго, як це необхідно, в той час, як
дротаверин –курсом до 7 днів. Також Дуспаталін® не має системних побічних
дій, властивих іншим системним спазмолітикам, у той час як у дротаверину вони
можуть виявлятися з боку ЦНС, ШКТ (наводимо приклади зі слайду).
Дротаверин - это миотропный неселективный спазмолитик, который действует
на все ГМК организма, а значит потенциально вызывает такие побочные
эффекты как: 1. Головная боль, головокружение, сердцебиение, гипотония,
тошнота, запор, влияет на сокротительную активность матки. 2.Не
восстанавливает работу кишечника, соотвественно не влияет на устранение
нарушений стула- запор или диарея. 3. Может вызвать гипотонию ЖКТ. 4. Нет
селективности на сфинктер Одди, билиарную систему и кишечник. 5. Не
рекомендуется для длительной курсовой терапии, которая необходима при
функциональных нарушениях ЖКТ и СРК.

3. Назвіть переваги Дуспаталін® перед препаратами, що містять

тримебутин

Якщо віддати перевагу Дуспаталін® перед Тримспа( тримебутин), ви отримаєте

наступні переваги:
Дуспаталін® має низький ризик міжлікарських взаємодій, тоді як
препарати на основі тримебутину не рекомендується застосовувати одночасно з
антикоагулянтами, нестероїдними протизапальними засобами, парацетамолом,
антидепресантами, статинами, бета-блокаторами
Дуспаталін®не має системних побічних дій, властивих іншим системним
спазмолітикам, у той час, як у тримебутину вони можуть проявлятися з боку
ЦНС, ШКТ та сечостатевої системи (наводимо приклади зі слайду)
Тримебутин-это нейротропный спазмолитик системного действия,
соответственно может вызывать следующие побочные эффекты: 1. Головная
боль, нарушения ритма средца, диарея или запор, нарушение менструального
цикла, болезненное увеличение грудей и заддержку мочи. 2. Т.К. 70 %
пациентов с СРК женщины-очень важно выбирать безопасную терапию без
влияния на репродуктивную систему женщин. 3. Спазмолитический эффект
Дуспаталин превышает эффект тримебутина. 4. При приеме тримебутина
следует быть осторожным при управление автотранспортом и занятии другими
потенциально опасными видами деятельности. 5. Есть ограничения касательно
длительности терапии. 6. Не рекомендуется принимать при спазме сфинктера
Одди. 6. Риск межлекарственного взаимодействия, например с
антидепресантами, поскольку действует на систему Р450. Это важно, поскольку
лечение СРК комплексное с применением антидепресантов.

4. Пояність механізм нормальної роботи кишечника та переваги

Дуспаталін® перед дротаверином

Давайте подивимося чим Дуспаталін® краще від інших спазмолітиків в усуненні

неприємних симптомів.
Як ви бачите нормальна робота кишківника полягає у безперервних епізодах
скорочення та розслаблення його гладком’язових клітин -перистальтики. Це
дозволяє рухати харчову масу (хімус) по кишківнику.
Зовнішні чинники (такі як стрес, мала фізична активність, порушення
харчування) провокують порушення моторики кишківника –його нормальна
робота порушується, оскільки гладком’язові клітини спазмовані, порушується
мікроперестальтика, яка повинна бути в нормі,рух харчової маси (хімусу)
погіршується. У пацієнта заявляються неприємні симптоми і він приходить в
аптеку за допомогою.
Як ми з Вами обговорили раніше, важливо не тільки усунення спазму, болю у
кишківнику, але й збереження його нормальної роботи.
Системні стазмолітики можуть розслабити всю гладку мускулатуру, в т.ч.
кишківника. В результаті можуть виникнути проблеми з рухом харчової маси
(хімусу). Це може проявлятись закрепами, діареєю, метеоризмом, тощо.
На відміну від системних спазмолітиків на основі дротаверину, Дуспаталін® –
селективний міотропний спазмолітик з унікальним подвійним механізмом дії,
він не просто знімає спазм та біль, а й зберігає тонус та нормальну правильну
роботу кишківника.
- действует локально и снимает спазм за 15 минут
- Сохраняет моторику кишечнику
- имеет высокий профиль безопасности
Це дасть Вам упевненість у правильності вашої рекомендації при даному стані.
5. Поясніть механізм дії Дуспаталін на прикладі м'язевого волокна

Механизм действия мебеверина связан с его способностью уменьшать

активность гладко-мышечных клеток (ГМК) напрямую, за счет
блокады Na+ каналов на поверхности ГМК.
Одновременно с этим, у Дуспаталин существует дополнительный
механизм, за счет которого ГМК полностью не расслабляется, и
остается в рабочем тонусе: воздействие на Ca2+ депо клетки.
Таким образом, общий результирующий эффект мебеверина на ГМК –
нормализация мышечного тонуса.
Помимо моторных эффектов, мебеверин блокирует активацию
периферических нервных окончаний, -механизм при этом очень
похож на таковой у местных анестетиков (новокаин, лидокаин). В
результате, помимо снижения повышенной моторной активности и
нормализации мышечного тонуса ГМК, наблюдается выраженное
уменьшение висцеральной гиперчувствительности (т.е. повышенной
чувствительности кишки к разражителям).
Следовательно, назначение мебеверина (Дуспаталина) приводит только к
снятию спазма без развития гипотонии гладкой мускулатуры, т. е. к
нормализации тонуса мышечного волокна без нарушения моторики
желудочно-кишечного тракта, т.е. обеспечивает восстановление моторики
кишечника и оттока желчи. Этот эффект мебеверина выгодно отличает его от
действия других миотропных спазмолитиков

6. Завдяки чому реалізується вибірковість дії на сфінктер

Оді?

Мебеверин-селективный спазмолитик с прямым миотропным действием на

сфинктер Одди
В отличие от других спазмолитиков, устраняет спазм сфинктера Одди, не
вызывая развитие гипотонии желчного пузыря, нормализует отток желчи и
секрета (ферментов) поджелудочной железы
Эффективно устраняет боль в правом подреберье и показан при любом типе
дискинезии желчевыводящих путей (ДЖВП) (гипотонический тип или
гипертонический). Восстанавливаются реологические свойства желчи.
Снижается риск образования камней, связанный с застоем желчи

В основе большинства патологий билиарного тракта лежит нарушение

моторики (как по гиперкинетическому типу, так и по
гипокинетическому).Одди мышечный клапан регулирует поступление желчи
и панкреатическогосока в ДПК и препятствует попаданию содержимого ДПК
обратно.
В отличие от других спазмолитиков, устраняет спазм сфинктера Одди, не
вызывая развитие гипотонии желчного пузыря, нормализует отток желчи и
секрета (ферментов) поджелудочной железы Дуспаталин уменьшает
выраженность болевого синдрома и диспепсии при ХБХ и при дискинезиях
ЖВП, независимо от типа дискинезии (гипо- или гиперкинетический тип).
Наблюдается улучшение физикохимических свойств желчи, что связано со
снятием спазма сфинктера Одди и нормализацией оттока желчи.
Основные действия препарата Дуспаталин при билиарных заболеваниях:
1. Через 15 мин билиарная боль ослабевает или купируется
2. Спазмолитический эффект на сфинктер Одди в 20-40 раз выше папаверина
3. Нормализует тонус сфинктера Одди, улучшает отток желчи и ее физико-
химические свойства
4. Самый высокий профиль безопасности среди спазмолитиков
5. Посттерапевтический эффект при курсовом применении

Дуфалак

1. Назвіть основні переваги Дуфалак® перед конкурентами

(основні групи)
Макрогол, натрію пікосульфат, екстакт сени, бісакоділ, мікроклізми

Препарати, що містять макрогол, натрію пікосульфат, екстакт сени, бісакоділ

та мікроклізми, не можна застосовувати протягом тривалого часу
Перевага
На відміну від інших препаратів, Дуфалак® не лише вирішує проблему
закрепу, але й допомагає попередити появу хронічних закрепів, шляхом
налагодження регулярного ритму роботи кишечника завдяки відновленню
мікрофлори.

Натрію пікосульфат

Дія препаратів, що місять натрію пікосульфат може супроводжуватись

спазмами або дискомфортом у кишківнику, та можуть викликати атонію
кишечника, лаксативну хворобу
Перевага
На відміну від інших препаратів, Дуфалак® сприяє усуненню закрепу
фізіологічно без додаткових неприємних відчуттів у вигляді спазмів у
кишківнику

Препарати, що місять макрогол, натрію пікосульфат, екстакт сени, бісакоділ

та мікроклізми діють лише на закреп, але ніяк не впливають на мікрофлору.
Характеристика
Дуфалак®, що містить лактулозу, має подвійну дію -усуває закреп та має
доведений пребіотичний ефект.
Перевага
На відміну від стимулюючих послаблюючих препаратів, Дуфалак® не лише
сприяє вирішенню проблему закрепу, але й допомагає попередити появу
хронічних закрепів, шляхом налагодження регулярного ритму роботи
кишечника завдяки відновленню мікрофлори

Генеричний преперат лактулози (Нормазе, Медулак, Нормолакт Фрут)

Препарати, що містять генеричну лактулозу, мають допоміжні речовини

(консерванти, ароматизатори, стабілізатори), що можуть спричиняти алергію
Характеристика
Дуфалак® -це оригінальний препарат лактулози і не містить додаткових
компонентів: тільки лактулоза та вода очищена
Перевага
На відміну від інших препаратів, прийом Дуфалак® зменшує вірогідність
реакції гіперчутливості

Генеричні препарати лактулози

Більшість дослідження по лактулозі проводились саме на оригінальному

препараті, що містить лактулозу -Дуфалак®
Характеристика
Дуфалак® -оригінальний препарат, що містить лактулозу, на якій
проводилися більшість досліджень щодо безпеки та ефективності препарату.
Перевага
На відміну від генеричних препаратів, що містять лактулозу, саме Дуфалак®
може підтвердити свою безпеку результатами численних клінічних
досліджень.

Мікроклізми

Застосування мікроклізм не є фізіологічним рішенням закрепу, не лікує

закреп, а спосіб введення даних форм випуску не є комфортним для
споживача.
Характеристика
Дуфалак®, містить лактулозу, має подвійну дію -усуває закреп та відновлює
мікрофлору кишківника.
Перевага
На відміну від мікроклізм, Дуфалак® не лише вирішує проблему закрепу, але
й допомагає попередити появу хронічних закрепів, шляхом налагодження
регулярного ритму роботи кишечника завдяки відновленню мікрофлори.

Дуфалак - осмотическое слабительное-оказывает двойное действие –

восстанавливает регулярный ритм кишечника и нормализует качественный и
количественный состав собственной нормальной микрофлоры кишечника.
После отмены приема препарата Дуфалак® кишечник работает регулярно
Пикосульфат натрия - слабительные раздражающего действия. Возникает
привыкание, выраженный дозозависимый эффект. Дюфалак - может
применяться длительно благодаря высокому профилю безопасности; мягкое
действие; возможность применения у беременных, кормящих женщин,
младенцев до 1 года, пожилых людей. Дуфалак® лечит запор на всем
протяжении толстой кишки; микроклизмы работают только в прямой кишке,
Дуфалак® может применяться длительно; микроклизмы не подходят для
длительного применения, Дуфалак® восстанавливает регулярную работу
кишечника; микроклизмы обеспечивают временное устранение симптомов

Препараты на основе сенны - предназначен лишь для эпизодического и

кратковременного приема -т.к. слабительный эффект носит
кратковременный характер, но после отмены восстановление работы
кишечника не происходит возможны побочные эффекты при
одновременном применении с антиаритмиками, диуретиками,
кортикостероидами, влияет на всасывание ряда лекарственных средств, -
препараты сенны могут вызывать также псевдомеланоз кишечника
(окрашивание слизистой оболочки в черный цвет) Дюфалак® может
применяться длительно благодаря высокому профилю безопасности,
оказывает мягкое действие, может применяться у беременных, кормящих
женщин, младенцев до 1 года, пожилых людей. Содержат натриевые соли,
которые могут быть опасны при артериальной гипертензии и сердечной
недостаточности, есть предосторожности в применении у детей (риск
травматизации при введении микроклизмы) Может вызвать раздражение
анального прохода , не рекомендуются при геморрое, анальных трещинах,
язвенном колите.

2.Розкажіть про всі особливості та нюанси прийому Дуфалак для

досягнення максимального ефекту

Дуфалак® можно принимать как в разбавленном, так и неразбавленном виде.

Дозу следует корректировать в соответствии с индивидуальными
потребностями пациента.

Разовую дозу лактулозы следует сразу проглотить и не следует держать во рту в

течение длительного времени.

Если пациенту препарат назначен 1 раз в сутки, дозу следует принимать всегда
в одно и то же время суток, например во время завтрака. Во время терапии
слабительными средствами рекомендуется употреблять достаточное количество
жидкости (1,5-2 литра, что соответствует 6-8 стаканам) в течение суток.

При применении препарата во флаконах можно пользоваться мерной крышкой.

При применении препарата в однодозовых пакетиках по 15 мл необходимо

оторвать уголок пакетика и сразу употребить его содержимое.

Дозировка при запорах или для размягчения стула с медицинской целью

Лактулозу можно принимать в виде разовой суточной дозы или распределив на

2 приема, при применении препарата Дуфалак® во флаконах можно
пользоваться мерной крышкой.

Через несколько дней начальная доза может быть скорректирована до

поддерживающей дозы на основании ответа на лечение. Может потребоваться
несколько дней терапии (2-3 дня) до проявления лечебного эффекта.

Взрослые и дети в возрасте от 14 лет: начальная доза 15-45 мл в сутки,

поддерживающая доза 15-30 мл в сутки

Правильные дозы -максимально высокие начальные и правильно

индивидуально подобранные поддерживающие, достаточный прием воды,
соблюдение курса для восстановаления микрофлоры кишечника.

3.Які показання є для прийому Дуфалак та з якого віку його можна

приймати®

Показания

 Запор: регуляция физиологического ритма кишечного тракта.

 Состояния, требующие облегчения дефекации (геморрой после
операций на толстом кишечнике и аноректальной зоне).
  Печеночная энцефалопатия: лечение и профилактика печеночной комы
и прекомы.
 Противопоказания
 Гиперчувствительность к активному веществу или другим компонентам
препарата, галактоземия, желудочно-кишечная непроходимость,
перфорация пищеварительного тракта или риск перфорации
пищеварительного тракта.
Для того чтобы предотвратить появление метеоризма, рекомендуется
увеличивать дозу постепенно. Если возникает метеоризм, следует снизить дозу
или прекратить лечение.

Применение в период беременности или кормления грудью.

Беременность В период беременности не ожидается каких-либо эффектов,

поскольку системное влияние лактулозы на беременную незначительно.

Дуфалак®, сироп, можно применять в период беременности.

Период кормления грудью В период кормления грудью не ожидается каких-

либо эффектов у новорожденного/младенца, поскольку системное влияние
лактулозы на кормящую женщину является незначительным.

Дуфалак®, сироп, можно применять в период кормления грудью.

Фертильность Не ожидается каких-либо эффектов, поскольку системное

воздействие лактулозы незначительно.

Способность влиять на скорость реакции при управлении автотранспортом

или другими механизмами.

Дуфалак® не влияет или оказывает незначительное влияние на способность

управлять автомобилем и работать со сложными механизмами.

4.Назвіть можливі причини виникнення закрепа і опишіть роль мікрофлори

в хронізації процесу

Запоры могут быть функциональными (до 95%) или органическими:

Функциональные запоры не связаны с патологией кишечника (нет
поражения кишечника). Могут появляться при нервном напряжении,
нерациональной диете, периодических гормональных изменениях.
Органический запор. Развивается при структурных поражениях кишечника:
колитах, рубцовом сужении толстой кишки, опущении промежности и
выпадении слизистой оболочки прямой кишки, раке и других опухолях
кишечника, удлиненной толстой кишке, идиопатическом мегаколоне,
криптите, папиллите).
Эпизодические запоры: диета, введение прикорма деткам, путешествия,
изменения питания, беременность и роды, перенесенные операции на
органах пищеварения. Хронические: врожденные нарушения развития
кишечника, малоподвижный образ жизни, постоянный прием некоторых
медикаментов, возраст старше 55 лет, хронические заболевания печени.
Микрофлора кишечника важна для здоровья взрослого человека, выполняет
сразу несколько функций: 1. Защитная-не позволяет развиваться вредным
микроорганизмам, возбудителям различных заболеваний. 2
Иммуномодулирующая-микрофлора кишечника ответственна за состояние
иммунитета. 3. Детоксикационная- нормальная микрофлора кишечника
участвует в выводе из организма токсических продуктов (тяжелых металлов,
ядов) и канцерогенов. 4. Пищеварительная-с участием микрофлоры
кишечника идут процессы синтеза и всасывания незаменимых аминокислот,
витаминов, синтезируются ферменты, осуществляется процесс гидролиза
белков.

5. Поясніть механізм дії Дуфалак

В неизменном виде лактулоза поступает в толстый кишечник. В

толстой кишке лактулоза расщепляется кишечными бактериями до
низкомолекулярных органических кислот. Эти кислоты снижают рН в просвете
толстой кишки и из-за осмотического эффекта увеличивают объем кишечного
содержимого. Это стимулирует перистальтику толстой кишки и нормализует
консистенцию каловых масс. Запор корректируется и восстанавливается
физиологический ритм кишечника. При печеночной
энцефалопатии (или печеночной коме и прекоме) действие препарата
обусловлено угнетением роста протеолитических бактерий за счет увеличения
количества ацидофильных бактерий (например лактобактерий), связыванием
аммиака в ионной форме благодаря подкислению содержимого кишечника,
очищением толстого кишечника за счет низкого рН, а также осмотического
эффекта, изменением бактериального метаболизма азота путём стимуляции
утилизации бактериями аммиака для синтеза бактериальных белков. В
контексте вышеизложенного необходимо, однако, отметить, что
нейропсихические проявления печеночной энцефалопатии нельзя объяснить
только гипераммониемией. Однако аммиак можно рассматривать как образец
других азотных соединений. Лактулоза как пребиотик усиливает рост
полезных для организма бактерий, таких как бифидобактерии и лактобактерии,
тогда как рост потенциально патогенных бактерий, таких как клостридия и
кишечная палочка, может подавляться. Это может приводить к более
благоприятному балансу кишечной флоры.

Под воздействием сахаролитической «полезной» микрофлоры лактулоза

трансформируется в короткоцепочные жирные кислоты (КЖК)–молочную,
уксусную, масляную, пропионовую.Это снижает рН содержимого толстой
кишки и стимулирует перистальтику.Также лактулоза, являясь питательной
средой для сахаролитических бактерий, приводит к увеличению их биомассы
в кишечнике ( количество бифидобактерий увеличивается в 1000 раз
( примерно с 109 до 1012).Увеличение массы нормальной микрофлоры
способствует увеличению объема кишечного содержимого, что
дополнительно стимулирует перистальтику. Благодаря образованию КЖК
также повышается осмотическое давление в просвете кишки. В результате
происходит задержка воды и увеличение объема химуса, что приводит к
усилению кишечной перистальтики.

Бруфен
1. Опишіть дослідження Баумгартнер (порівняння Ібупрофен та
Диклофенак)
Щож стосується ефективності та безпеки, як порівняти з
диклофенаком, хочу поділитися з Вами дослідженням, де
порівнювали Ібупрофен пролонгованої дії по 800 мг (як в Бруфен®
Ретард) та Диклофенак пролонгованої дії 100 мг.
Бруфен ретард обеспечивает лучше результаты в сравнении с диклофенаком
пролонгованного действия при остеоартрите. Бруфен ретард 1600 мг - 30
человек, Диклофенак СР 100 мг - 31 человек. На 21 день пациенты, которые
принимали Бруфен ретард, сообщили: 1. Про более длительное облегчение
дневной боли на 33%. 2. Улучшение качества сна - улучшение на 21%.
3.Повышение возможности выполнять повседневную деятельность -
улучшение на 22%.
Щодо ефективності – пацієнтів, які оцінили результат лікування як
«хороший» та «відмінний» було 80% в групі ібупруфену і лише 38%
у групі диклофенаку.
Щодо профілю безпеки – в групі ібупрофену лише 10% пацієнтів
поскаржилися на побічні ефекти і жоден не відмовився від лікування.
При цьому у групі диклофенаку 32% поскаржилися на побічні ефекти і
навіть 6% повністю відмовилися від терапії через них.
Тобто можна зробити висновок, що терапія Бруфен® Ретард є
ефективнішою та має сприятливіший профіль безпеки, як порівняти з
диклофенаком.
2.Опишіть чому саме необхідно приймати дві таблетки Бруфен Ретард
одномоментно, як це впливає на ефективність препарату?

Лише одноразовий прийом ДВОХ таблеток на добу забезпечує

контроль болю 24 години на добу, оскільки протягом цього часу
концентрація ібупрофену в крові підтримується вище за
анальгетичний рівень, забезпечуючи необхідний пацієнту 24-
годинний контроль болю. Тоді як при прийомі ОДНІЄЇ таблетки є
проміжні значення концентрації, які опускаються нижче за рівень
анальгетичної концентрації, таким чином не забезпечуючи постійний
терапевтичний ефект.
Саме застосування ібупрофену в дозі вище 1600 мг забезпечує не лише
виражений знеболювальний, але й протизапальний
ефект.Враховуючи, що біль часто супроводжується запаленням,
призначення адекватних доз (1600 мг на добу) допомагає усунути не
лише біль, але й запалення.
3.Зробіть порівняльну характеристику (переваги/недоліки) пероральних та
ін'єкційних НПЗЗ. Чому не можна тривало використовувати ін'єкційні НПЗЗ
(на прикладі Диклоберл, Ксефокам, Моваліс, Дексалгін)

Вважається, що ін’єкційні внутрішньом’язові форми діють

ефективніше, ніж пероральні.
На слайді представлені результати дослідження, в якому
порівнювалися різні способи введення НПЗЗ: ін’єкційні, ректальні та
пероральні.
В результаті не було виявлено суттєвої різниці між пероральними та
ін’єкційними формами.
Однак прийом таблетованих форм «зручніший» для пацієнтів і
викликає менше дискомфорту, що сприяє комплаєнсу.
Тому Ви можете сміливо рекомендувати пацієнтам Бруфен®Ретард,
він забезпечить адекватне дозування діючої речовини для усунення
болю протягом 24годин, при цьому зручніший для застосування, ніж
ін’єкції –його необхідно приймати по 2 таблетки одноразово, рано
ввечері.
А якщо Ви все-таки вважаєте необхідним застосування ін’єкційного
НПЗЗ, який згідно з інструкцією можна застосовувати не більше 1-3
днів (диклофенаки), то продовжити терапію, щоб повністю усунути
запалення у вогнищі болю Ви можете саме за допомогою Бруфен®
Ретард
Лечение Диклоберлом® N75 следует осуществлять в виде однократной
инъекции. В случае необходимости лечение можно продолжить, применяя
лекарственные формы для перорального или ректального введения. Общая
доза не должна превышать 150 мг, даже в день инъекции.
Ксефокам - Данная лекарственная форма препарата предназначена для
инициации терапии и когда необходимо быстрое достижение
обезболивающего эффекта или если применение пероральных препаратов
невозможно. В целом, лечение должно включать только одну инъекцию для
начала терапии. Для всех пациентов соответствующий режим дозировки
должен основываться на индивидуальном ответе на лечение. Нежелательные
эффекты могут быть сведены к минимуму, если применять наименьшую
эффективную дозу препарата в течение кратчайшего промежутка времени,
необходимого для контроля симптомов
Мовалис - Лечение должно ограничиваться одной инъекцией в начале
терапии с максимальной продолжительностью до 2-3 дней в обоснованных
исключительных случаях (т.е. другие пути применения невозможны).
Побочные реакции могут быть минимизированы применением наименьшей
эффективной дозы в течение кратчайшего срока лечения, необходимого для
контроля симптомов
Дексалгин - Рекомендуемая доза составляет 50 мг с интервалом 8–12 часов.
При необходимости повторную дозу вводить через 6 часов. Максимальная
суточная доза не должна превышать 150 мг. Дексалгин® инъект предназначен
для кратковременного применения, поэтому его следует применять только в
период острой боли (не дольше 2-х суток). Пациентов следует переводить на
пероральное применение анальгетиков, если это возможно. При
послеоперационных болях средней или сильной степени тяжести препарат
можно применять по показаниям в тех же рекомендованных дозах в комбинации
с опиоидными аналгетиками.

4.Перерахуйте захворювання, які можуть призводити до виникненя болю в

спині.

Види захворювання
Сучасна медицина підрозділяє болючі відчуття в спині на кілька груп.

Патологія хребта чи суглобів - вертеброгенні

  ревматоїдний артрит — запалення суглобів аутоімунної природи,
найчастіше шийний відділ хребта;
 анкілозуючий спондилоартрит (хвороба Бехтерева) — аутоімунне
запалення зв’язок хребта та суглобів, яке може призвести до здавлення
спинного мозку чи корінців;
 міжхребцева грижа — випинання центральної частини міжхребцевого
диска у бік спинного мозку;
 остеохондроз — витончення та руйнування хрящових дисків між
хребцями, їх заміщення кістковою тканиною.

Патологія м’язової тканини - невертеброгенні

Захворювання нерідко виникає на тлі:

 патології суглобів або кісткової тканини;

 дерматоміозиту (хронічне ураження внутрішніх органів, м’язів і шкіри);
 міозиту (запальний процес у мускулатурі, який виникає на тлі фізичного
навантаження, травми, розтягування чи переохолодження);
 фіброміалгії (хронічні негативні відчуття у зв’язках та м’язах, яка часто
супроводжується тугорухливістю та скутістю).

Патологія спинного мозку та корінців - компрессійні

Найчастіше виникнення болю пов’язане зі здавленням окремих ділянок

нервової тканини через грижу диска, остеохондроз, пухлину чи травму.
Спровокувати ізольоване ураження можуть:

 дефіцит мінералів або вітамінів,

 нестача кисню;
 крововилив;
 запалення на фоні інфекції (сифіліс, вірус імунодефіциту людини (ВІЛ)
та інших).

Патологія внутрішніх органів

Згідно з лікарською практикою, до них відносяться:

 хвороби дихальної системи (пневмоторакс, абсцес, пневмонія,

плеврит);
  ураження серцево-судинної системи (тромбоемболія легеневої артерії,
розшарування аневризми аорти, інфаркт, стенокардія);
 патологія жовчного міхура (жовчнокам’яна хвороба, холецистит);
 запалення органів малого таза (простатит, сальпінгоофорит, сальпінгіт).
Психосоматика

5. Перерахуйте класи препаратів, які можуть використовуватися для

комплексного лікування цих пацієнтів.

Для лечения пациентов с болью в спине зачастую используют НПВС.

Нестероидные противовоспалительные препараты (НПВС, НПВП, NSAIDs) —

гетерогенная группа лекарственных средств, обладающих тремя основными
эффектами:
• обезболивающим (анальгетическим);
• жаропонижающим (антипиретическим);
• противовоспалительным.
В клинической практике группа препаратов НПВС занимает лидирующее
место как лекарства для терапии большинства видов болевых синдромов, и
как жаропонижающие препараты у пациентов с гипертермией либо
повышенной температурой тела.
Классификация:
1) В зависимости от химической структуры препарата (используется
крайне редко);
2) В зависимости от селективности к ЦОГ:
• Селективные ингибиторы ЦОГ-1 (представители: низкие дозы
аспирина, кеторолак);
• Ингибиторы ЦОГ-1 и ЦОГ-2 (ибупрофен, диклофенак, флурбипрофен,
аспирин, напроксен, индометацин, анальгин и др.);
• Селективные ингибиторы ЦОГ-2 (мелоксикам, нимесулид,
ацеклофенак, этодолак и др.);
• Высокоселективные ингибиторы ЦОГ-2 (целекоксиб, эторикоксиб,
вальдекоксиб, рофекоксиб и др.);
• Ингибиторы ЦОГ-3 (ацетаминофен (парацетамол)).

6. Розкажіть про роль ферментів ЦОГ1, ЦОГ2 і як взаємодія препаратів з

ЦОГ1, ЦОГ2 впливає на їх ефективність\безпеку. Приведіть приклади
комерційних назв препаратів..

Циклооксигеназа (ЦОГ) — распространенное название ферментов,

участвующих в синтезе провоспалительных ферментов, таких как
простогландины, простоциклины и тромбоксаны. НПВС, блокируя фермент
циклооксигеназу, снижают выработку простогландинов и тромбоксанов из
арахидоновой кислоты, тем самым препятствуя развитию воспалительного
процесса, и понижая болевые ощущения.

₪ Высокая селективность НПВС к ЦОГ-1 может приводить к высоким

рискам осложнений со стороны ЖКТ: диспепсии и боли в эпигастрии – 30%,
желудочно-кишечные кровотечения – 8%.
₪ Высокая селективность НПВС к ЦОГ-2 может приводить к высоким
рискам осложнений со стороны ССС: повышение риска развития острого
инфаркта миокарда – 13%.
Бруфен® является НПВС, способным ингибировать ферменты как ЦОГ-1, так и
ЦОГ-2.
Благодаря этой особенности, Бруфен® лишен высоких рисков развития
осложнений как со стороны ЖКТ, так и со стороны ССС.
На основании данных различных публикаций ибупрофен может быть
препаратом выбора в терапии различных видов болевых расстройств, т. к.
обладает наиболее оптимальным профилем безопасности в отношении
рисков развития осложнений со стороны печени, ЖКТ и ССС по сравнению с
другими НПВС.

7. Історія винаходу препарату Бруфен

1966 рік – фармацевт і фармаколог Стюарт Адамс і хімік Джон

Ніколсон, співробітники компанії починають роботу над
визначенням аналога аспірину, який може бути придатним для
тривалого застосування при ревматоїдному артриті.
До 1966 року в Едінбурзі проходять дослідження ібупрофену.
1969 рік – ібупрофен запущений у Великій Британії для лікування
ревматичних захворювань і продається як рецептурний препарат
Brufen у дозі 600-800 мг на день.
Початок 1970-х років – таблетки Brufen отримали ліцензію на
продукт від Агенства з регулювання лікарських засобів і продуктів
охорони здоров’я ( MHRA) після введення системи ліцензування в
1971 році.
1985 рік – закінчення патенту та можливість випуску ібупрофену
іншими компаніями
2023 рік – Бруфен – ібупрофен №1 в світі ( в упаковках).
Представлений в 74 країнах світу.

Гептрал

1. Опишіть механізми дії препарату Гептрал .

1.Восстановление энергетического обмена (адеметионин является

предшественником молекул, участвующих в реакциях цикла образования
АТФ. АТФ (аденозинтрифосфорная кислота) – это основная энергетическая
молекула клетки. При участии АТФ происходят почти все реакции и
транспорт молекул. Без АТФ клетка не может поддерживать свою
жизнеспособность и, разумеется, погибает
2.Восстановление структуры клетки (в первую очередь – синтез
фосфолипидов – и, соответственно, восстановление всех мембранных
органелл клетки, начиная с мембраны клетки, митохондрий и ядра клетки).
Чем больше фосфолипидов, тем больше текучесть мембраны. Текучесть
мембраны гепатоцита - основной фактор регулирования образования желчи.
3.Детоксикация – адеметионин является предшественником цистеина, из
которого в дальнейшем синтезируется сам глютатион. Глютатион является
ключевой молекулой, которая участвует в детоксикации/обезвреживании
чужеродных веществ. Недостаточность глутатиона снижает устойчивость
печени к повреждающему действию свободных радикалов и др
гепатотоксичных воздействий

4.Действие на желчные кислоты и холестаз (холеретическое)

•Улучшение физико-химических свойств желчи (за счет
конъюгации с таурином повышается растворимость ЖК, что позитивно
влияет на физико-химические свойства желчи)
•Улучшение выведения желчных кислот из гепатоцита в просвет
желчного капилляра (за счет восстановления синтеза фосфолипидов
улучшается текучесть и поляризация мембран. Это в свою очередь
нормализует функцию транспортных каналов на мембране гепатоцита,
которые отвечают за выведение ЖК в просвет желчного капилляра. За счет
восстановления уровня глютатиона нормализуется работа мембранных
глютатион-зависимых каналов, отвечающих за транспорт ЖК и билирубина
в просвет капилляра (повторим схему транспорта ЖК ниже)[18]
•Улучшение захвата желчных кислот из кровотока (за счет
«запуска» работы транспортных каналов клетки)
•Препятствие повреждающему действию токсичных ЖК (за счет
уменьшения оксидативного стресса, возникающего в результате длительной
экспозиции токсичных ЖК)
Адеметіонін як незамінна амінокислота, що входить до складу Гептрал®,
сприяє відновленню структури та функції печінки, забезпечуючи:
детоксикацію та антиоксидантний захист;
регенерацію гепатоцитів, покращуючи текучість мембрани та її
відновлення;
нормалізацію обмінних процесів;
усунення запалення й астеновегетативного синдрому, що покращує
якість життя пацієнта в цілому
На відміну від інших гепатопротекторів адеметіонін (Гептрал®) має
подвійний фокус дії -на печінку і головний мозок.
Дія на печінку:
детоксикація та антиоксидантний захист;
регенерація гепатоцитів, покращення текучості мембрани та її
відновлення;
нормалізація обмінних процесів, зниження холестазу.

Дія на мозок:
адеметіонін є ключовим елементом в утворенні нейромедіаторів ЦНС –
опосередковано зменшує прояви гепатогенної втоми.

Гептрал® покращує стан печінки, нормалізує рівень печінкових проб та

покращує самопочуття пацієнта загалом через зменшення
астеновегетативного синдрому, що може бути єдиним і неспецифічним
симптомом у пацієнтів з ВПХ та ХЗП

2.Опишіть механізм розвитку фіброзу печінки

Губергриц Н.Б., Фоменко П.Г., Голубова O.A. и др.«Роковая цепочка» и

адеметионин. Сучасна гастроентерологія.2014

В последние годы опубликованы убедительные данные о том, что

прогрессирование хронических заболеваний печени связано с
усугубляющимся по мере прогрессирования дефицитом адеметионина.
В образовании и функционировании адеметионина активное участие
принимают два ключевых фермента: S-аденозил-метионин-синтетаза и
метионин-аденозил-трансфераза
Основными показаниями для назначения «Гептрала» является
гепатоцеллюлярный и/или каналикулярный холестаз, который развивается
при вирусных, алкогольных, лекарственных, других токсических поражениях
печени, застойной сердечной недостаточности, метаболических заболеваниях
печени (доброкачественный возвратный внутрипеченочный холестаз,
холестаз беременных, муковисцидоз, недостаточность D1-антитрипсина и
др.). Эти процессы приводят к снижению активности S-аденозил-метил-
синтетазы и, соответственно, к нарушению продукции адеметионина
Длительное заболевание печени приводит к истощению запасов и продукции
адеметионина, что, в свою очередь, повышает чувствительность печени к
повреждающим факторам и ускоряет прогрессирование заболевания, а также
приводит к еще большему дефициту адеметионина
Заболевание печени- дефицит адеметионина- повышение чувствительности к
повреждающим факторам- цитолиз/фиброз/снижение регенерации

В результате различных заболеваний- вирусные гепатит, токсический, стеатогепатит,

НЖБП, алкогольный гепатит, в печени в гепатоците развивается воспаление. Вследствие
развития воспаления, нарушается фукция гепатоцита, снижается синтез адемитионина, т
е возникает дефицит адемитионина. Что приводит к снижению восcтановительного
потенциала клеток печени и дальнейшего развития болезни: нарушение реакций
транссульфирования и образования глутатитона, таурина и сульфатов приводит к
нарушению процессов детоксикации и антиоксидантной защиты. Нарушение реакций
трансметилирования с снижением синтеза фосфолипидов ведет к дальнейшей
изменениям в регенерации гепатоцитов, их некрозом. Нарушается синтез
транминирования и синтез полиаминов, внутриклеточных органелл развитием
фиброза.
В итоге воспаленный гепатоцит долго не существует, погибает. Запускаются
повышенная активация атроцитов звездчатых клеток ИТО. В норме они находятся в
спокойном состоянии, а когда происходит воспаление они активизируютя, это защитные
клетки, которые пытаются бороться с воспалением. Активированные клетки Ито
начинают продуцировать коллаген – белок, составляющий основу соединительной ткани. В
результате происходит накопление соединительной ткани в печени.
Пытаясь бороться с восполением они начинают активно продуцировать соединительную
ткань, для того, чтобы на месте утраченного гепатоцита восполнить пустоту-
соединительную ткань. Таким образом происходит замещение печеночной тканью
соединительной тканью и возникает фиброз. Прогрессирующий фиброз может привести к
необратимому нарушению ее структуры – циррозу печени.

Адеметіонін включається в понад 100 біохімічних реакцій організму, основними з яких є

три: транссульфурування, трансметилювання, амінопропілювання. При недостатку
адеметіоніну відбувається порушення цих реакцій, що запускає каскад змін:
порушення транссульфурування призводить до дефіциту глутатіону
(найважливішого антиоксиданту), як результат –оксидативний стрес,
пошкодження та некроз гепатоцитів;
порушення р-ї трансметилювання веде до зниження синтезу фосфатидилхоліну,
погіршення в’язкості мембрани гепатоциту, негативно впливаючи на його
відновлення, порушуються процеси -синтез жовчі та молекулярний транспорт в
клітинах печінки;
 порушення р-ї амінопропілювання веде до розвитку фіброзу.
Дані зміни в печінці відбуваються паралельно із змінами в ЦНС, а саме в обміні
нейромедіаторів. Тому пацієнт може відчувати втомлюваність, яка не проходить після
відпочінку та триває більше 6 міс., що є гепатогенною втомою.
Відновлюючи рівень адеметіоніну, Ви зупиняєте цей каскад негативних змін, що
відбувається в печінці та мозку (маючи на увазі рівень нейромедіаторів) та сприяєте
відновленню структури та функції печінки. Покращуєте якість життя пацієнта. Чим раніше
буде відновлено рівень адеметіоніну, тим менше масштаб катастроф.

3. Перерахуйте функції печінки (не менше 6)

Важно знать
Шесть основных функций печени:
• Энергетическая / Метаболическая
• Желчеобразование и пищеварение
• Детоксикация / барьерная
• Кроветворение
• Иммунная
• Депонирующая
Метаболизм гормонов, участие в свертывании крови, терморегулирующая
(поддерживает т-ру тела).

Энергетический обмен и метаболизм

Метаболическая функция печени включает участие гепатоцитов в обмене белков,
жиров, углеводов, витаминов, гормонов и пигментов (гемоглобина и его производных –
билирубина). Клетки печени активно участвуют в обмене белков, образовании
необходимых аминокислот, ферментов, синтезе холестерина, липидов, поддержании
уровня глюкозы и запасе гликогена.
Углеводный обмен - поддерживает концентрацию глюкозы в крови. 3. Белковый обмен -
синтез белков-альбумины. 4. Липидный обмен - синтез холестерина, желчных кислот,
синтез распада липопротеидов
Желчеобразование и пищеварение
Желчь обеспечивает эмульгирование и переваривание жиров пищи, стимулирует
перистальтику кишечника и обладает антисептическими свойствами.
Детоксикация/барьерная функция
Печень является основным органом, обеспечивающим обезвреживающую функцию
всего организма.
Кроветворная функция
Печень является резервуаром железа в организме, которое необходимо для синтеза
гемоглобина. В печени происходит разрушение клеток крови, за счет чего
поддерживается обмен гемоглобина и билирубина. Обмен билирубина напрямую
связан с печеночной клеткой
Иммунная функция
Печень принимает участие в созревании иммунных клеток (иммунопоэзе), и в
иммунологических реакциях. Также от нее во многом зависит реакция организма на
аллергены. Желчь обладает бактериостатическим действием и предупреждает развитие
гнилостных процессов в кишечнике.
Депонирующая функция
В печени происходит накопление энергетических резервов гликогена ( 20% массы
печени)–быстрых источников глюкозы. В печени накапливаются минеральные вещества,
особенно железо ( около 15% всего железа, содержащегося в организме), витамины
A,D,K,B12 и фолиевая кислота.

4. Механізм дії ЕФЛ. В чому полягає відмінність дії Гептралу та ЕФЛ?

Предполагаемым механизмом действия ЭФЛ является восстановление

мембран клеток печени. ЭФЛ могут способствовать только улучшению
структуры мембран гепатоцитов (по данным инструкции и мнению
некоторых экспертов).
ЕФЛ -лише сприяють (згідно їх інструкції) відновленню структур мембран
гапатоцитів. Гептрал® -аналог эндогенного адеметионина, а адеметионин
способствует выработке клеточными мембранами собственных
фосфолипидов, которые составляют 75% клеточной стенки гепатоцита.

Ефективність та безпечність препарату Гептрал® доведена рандомізованими

клінічними дослідженнями, метааналізами. Гептрал® -оригінальний
адеметіонін (не генерик) має доведену клінічну ефективність на основі
результатів власних клінічних досліджень.
На відміну від ЕФЛ та УДХК, Гептрал® одночасно проявляє двофокусні дії -
відновлює структуру та функції печінки, покращує самопочуття. До того ж
адеметіонін проявляє плейотропність (багатофакторність), відновлючи
мембрани гепатоцитів за рахунок синтезу власного фосфатидилхоліну,
проявляючи антиоксидантну та дезитоксикаційну дії. І що відрізняє його від
цих препаратів –зниження неспецифічних симптомів (втоми, астенії).
ХЗП супроводжуються внутрішньопечінковим холестазом. При холестазі
спостерігається токсична дія жовчних кислот (ЖК), руйнування клітинної
стінки та розвиток запалення.
Гептрал® (адеметіонін) сприяє зв’язуванню та виведенню вільних токсичних
ЖХ, відновленню регенераційних властивостей гепатоцита та знижує
запалення.

Якщо конкурент ЕФЛ:

Основна дія ЕФЛ–сприяння відновленню клітинної мембрани завдяки
фосфоліпідам рослинного походження. Однак ЕФЛ не впливають на
зв'язування та виведення токсичних ЖК, тому залишаючись у клітині, вони
продовжують руйнувати її зсередини. При цьому Гептрал® має плейотропну
дію, комплексно впливаючи на різні ланки патогенезу і надаючи швидкий
ефект.

5. Механізм дії УДХК. В чому полягає відмінність дії Гептралу та УДХК?

Механизм действия УДХК связан с восстановлением соотношения желчных

кислот и при длительном применении препараты эффективны в желчных
протоках, оказывая холеретическое и холелитическое действие.
Всі молекули діють в межах своєї біохімічної доступності. Молекула УДХК
впливає тільки на нормалізацію жовчних кислот. Ця молекула поступається
адеметіоніну як при порівнянні механізмів дії, так і при порівнянні
терапевтичного ефекту.
Важливо зазначити, що згідно з інструкцією, щоб почати працювати в
організмі, УДХК зв'язується з таурином. Оскільки при ХЗП знижується рівень
адеметіоніну, рівень таурину також знижений ( таурин–метаболіт
адеметіоніну). Тому потрібно спочатку відновити рівень адеметіоніну.
Крім того, УДХК є індуктором цитохрому Р450. Це означає, що у коморбідних
пацієнтів, які приймають кілька препаратів, УДХК може знижувати
ефективність призначеної терапії.
При прийомі УДХК у високих дозах в умовах дефіциту адеметіоніну і таурину,
ця молекула може бути токсичною через утворення літохолевої кислоти у
процесі метаболізму.
Ефективність та безпечність препарату Гептрал® доведена рандомізованими
клінічними дослідженнями, метааналізами. Гептрал® -оригінальний
адеметіонін (не генерик) має доведену клінічну ефективність на основі
результатів власних клінічних досліджень.
На відміну від ЕФЛ та УДХК, Гептрал® одночасно проявляє двофокусні дії -
відновлює структуру та функції печінки, покращує самопочуття. До того ж
адеметіонін проявляє плейотропність (багатофакторність), відновлючи
мембрани гепатоцитів за рахунок синтезу власного фосфатидилхоліну,
проявляючи антиоксидантну та дезитоксикаційну дії. І що відрізняє його від
цих препаратів –зниження неспецифічних симптомів (втоми, астенії). У 4-
річному дослідженні застосування УДХК не призводило до зниження
патологічної втоми. В отличие от упомянутых гепатопротекторов, Гептрал®
действует быстро–эффект наблюдается к 7 дню терапии.Еще один важный
факт,что Гептрал® влияет на выживаемость пациентов, согласно 2-
годичному исследованию проф Мато.

Всі молекули діють в межах своєї біохімічної ефективності:

УДХК –нормалізує жовчні кислоти,
ЕФЛ -лише сприяють (згідно їх інструкції) відновленню структур
мембран гапатоцитів, а дія Антраль направлена на зменшення
запалення.
Молекула ж адеметіоніну, яка входить до складу Гептрал®-незамінна
амінокислота, яка і так є в нашому організмі. Вона необхідна для нормальної
життєдіяльності та функціонування гепатоциту (структурної одиниці печінки),
а також для синтезу нейромедіаторів, які необхідні мозку. Тобто дія цієї
молекули ширше, ніж дія інших гепатопротекторів. Без адеметіоніну не
відбуваються більш ніж 100 фізіологічних біохімічних реакцій в організмі.
Тому ми можемо говорити про її плейотропність (багатофакторність дії). І
коли відбувається запалення печінки, рівень адеметіоніну падає. Це може
супроводжуватися неспецифічним астеновегетативним синдромом. При
відновленні рівня адеметіоніну, завдяки Гептрал®, ми впливаємо не тільки на
печінку, відновлюючи її структуру та функції, а й на мозок, усуваючи
гепатогенну втому.

ХЗП супроводжуються внутрішньопечінковим холестазом. При

холестазі спостерігається токсична дія жовчних кислот (ЖК), руйнування
клітинної стінки та розвиток запалення.
Гептрал® (адеметіонін) сприяє зв’язуванню та виведенню вільних
токсичних ЖХ, відновленню регенераційних властивостей гепатоцита та
знижує запалення.

Якщо конкурент УДХК:

Основна дія УДХК –це зв'язування та виведення токсичних
жовчних кислот. При цьому УДХК не впливає на відновлення
клітинної стінки та запальний процес. При цьому Гептрал® має
плейотропну дію, комплексно впливаючи на різні ланки патогенезу
і надаючи швидкий ефект.

6. Механізм дії Антраль. В чому полягає відмінність дії

Гептралу та Антраль ?

Антраль –это соединение алюминия с мефенаминовой кислотой, которая

является нестероидным противовоспалительным средством, ингибитором
циклооксигеназы. Как НПВС, Антраль имеет противовоспалительный эффект.
Как НПВС предположительно лишь краткосрочно снижает воспаление как
последствие, но не устраняет причину. Механизм других эффектов,
описанных в инструкции не доказан, в т.ч. влияние на усталость.
Производителем рекомендован прием Антраля не более 3-4 недель
В отличие от Антраля, Гептрал® -это аналог природного адеметионина, имеет
доказанное комплексное действие на печень и головной мозг.
Восстанавливает мембраны гепатоцитов, имеет мощный антиоксидантный и
дезитнтоксикационный эффект, влияет на синтез нейромедиаторов в
головном мозге. Поэтому Гептрал® способен комплексно восстановить
функции гепатоцитов, способность к регенерации, а значит замедлить
прогрессирование заболевания, уменьшить усталость и улучшить качество
жизни
Нет международных исследований, нет практики применения в Европе и
США, все исследования проводились 20 лет назад в Украине при разработке
препарата

ХЗП супроводжуються внутрішньопечінковим холестазом. При

холестазі спостерігається токсична дія жовчних кислот (ЖК), руйнування
клітинної стінки та розвиток запалення.
Гептрал® (адеметіонін) сприяє зв’язуванню та виведенню вільних
токсичних ЖХ, відновленню регенераційних властивостей гепатоцита та
знижує запалення.
Основна дія Антраль направлена на зниження проявів запалення, адже в
склад даної сполуки входить метал алюмінію та мефенамінова кислота
(НПВС). Антраль не впливає на зв'язування та виведення токсичних ЖК, тому
залишаючись у клітині, вони продовжують руйнувати її зсередини. При цьому
Гептрал® має плейотропну дію, комплексно впливаючи на різні ланки
патогенезу і надаючи швидкий ефект.

7. Чим забеспечується дезинтоксикаційна та відновлювальна дія Гептралу?

Поясніть механізм.

1.Восстановление энергетического обмена (адеметионин является

предшественником молекул, участвующих в реакциях цикла образования
АТФ. АТФ (аденозинтрифосфорная кислота) – это основная энергетическая
молекула клетки. При участии АТФ происходят почти все реакции и
транспорт молекул. Без АТФ клетка не может поддерживать свою
жизнеспособность и, разумеется, погибает
2.Восстановление структуры клетки (в первую очередь – синтез
фосфолипидов – и, соответственно, восстановление всех мембранных
органелл клетки, начиная с мембраны клетки, митохондрий и ядра клетки).
Чем больше фосфолипидов , тем больше текучесть мембраны. Текучесть
мембраны гепатоцита-основной фактор регулирования образования желчи.
3.Детоксикация – адеметионин является предшественником цистеина, из
которого в дальнейшем синтезируется сам глютатион. Глютатион является
ключевой молекулой, которая участвует в детоксикации/обезвреживании
чужеродных веществ. Недостаточность глутатиона снижает устойчивость
печени к повреждающему действию свободных радикалов и др
гепатотоксичных воздействий

8. За яких умов можливо зупинити/сповільнити фіброзування печінки?

Рівень ендогенного адеметіоніну знижується вже на перших етапах розвитку

запалення печінки, а оскільки ця молекула приймає участь у важливих
біохімічних реакціях (транссульфурування, трансметилювання,
амінопропілювання), то в наслідок її дефіциту порушується баланс між
продукцією та відтоком жовчі, виникає оксидативний стрес, розвивається
запалення, прогресує фіброз. Шлях прогресування швидкий та прямий, а
шлях до відновлення складніший та довготривалий.
Проводимо аналогію: прогресування проблеми відбувається швидко (ліфт),
а відновлення –повільно, сходами вверх. Від нас з Вами залежить на якому
поверсі зупинити «ліфт прогресування». Чим раніше ми включимось в
процес відновлення адеметіоніну, тим легше нам буде піднятись хоч на
один поверх вище, там, де це можливо. Гептрал® містить адеметіонін
аналогічний ендогеному. Тому Гептрал® швидко відновлює рівень
адеметіоніну в організмі (дія проявляється вже на першому тижні прийому),
доведено швидко забезпечує детоксикацію, антиоксидантний захист,
регенерацію гепатоцитів, усунення запалення, відновлення рівня
нейромедіаторів, що сприяє усуненню астеновегетативного синдрому
незалежно від етіології ХЗП з ВПХ.
 Терапія, спрямована на причину захворювання, тобто етіотропна терапія —
противірусні препарати, відмова від алкогольних напоїв, скасування медикаментів,
які могли викликати фіброз
 Патогенетична терапія, спрямована на уповільнення патологічного процесу —
передбачає призначення імуносупресивних препаратів, препаратів, направлених на
поліпшення стану жовчного міхура
 Симптоматична терапія (дієта, сечогінні засоби, антибіотики та ін.)
Лікування даної патології в першу чергу передбачає дотримання правильного, дієтичного
харчування, а також повного виключення алкогольних напоїв та гепатотоксичних
препаратів.
Найбільш часто застосовуються дієта і гепатопротектори, противірусні засоби.

Якщо медикаментозне лікування фіброзу печінки 4 ступеня неефективне вдаються до

хірургічного втручання — трансплантації печінки.

9. Про що може свідчити підвищення лужної фосфатази?

ЩФ (щелочная фосфатаза, норма 40-150 Ед/л) Щелочная фосфатаза

находится во всех органах человека, однако наибольшая концентрация
приходится на печень, желчные протоки. Повышение этого фермента
является характерным признаком холестаза.

10. При яких станах можливе підвищення показників АЛТ, АСТ, ГГТ,
лужної фосфотази? Про що це свідчить?
АЛТ и АСТ (аланинаминотрансфераза, аспартатаминотрансфераза, норма менее
40 Ед/л ) – внутриклеточные ферменты, максимальное количество которых
находится в клетках печени. Они попадают в кровяное русло при повреждении
мембраны гепатоцита. Повышение АЛТ, АСТ определяет синдром цитолиза при
острых и хронических заболеваниях печени различной этиологии и различных
стадиях заболевания.
Норма для АСТ до 40 МЕ, для АЛТ до 30 МЕ

Синдром цитолиза возникает в результате повреждения гепатоцитов и

поступления цитозольных ферментов из клеток печени в кровь.
Характерными лабораторными показателями является повышение АЛТ и
АСТ. Синдром цитолиза является неспецифичным и может встречаться при
заболеваниях печени различной этиологии на различных стадиях
фибротических изменений. Очень часто синдром цитолиза сочетается с
нарушением билирубинового обмена и синдромом холестаза.

ЩФ (щелочная фосфатаза, норма40- 150Ед/л) Щелочная фосфатаза

находится во всех органах человека, однако наибольшая
концентрация приходится на печень, желчные протоки. Повышение
этого фермента является характерным признаком холестаза.

ГГТ (Гамма-глутамилтранспептидаза, синоним: гамма-

глутамилтрансфераза, норма до 35Ед/л) фермент, участвующий в
метаболизме аминокислот, поэтому его наибольшая концентрация
приходится печень. Следует отметить, что ГГТ является одним из
самых чувствительных биохимических тестов, указывающих на
повреждение паренхимы печени, билиарной системы и алкогольной
интоксикации и является характерным маркером холестаза.

11. Розкажіть суть інструментальних досліджень "фіброскан",

"фібротест"

Фиброскан (неинвазивный метод определения фиброза (цирроза) печени)

В основе методики лежит эластометрия, основанная на разнице скорости
распространения ультразвуковой волны в нормальной печеночной ткани и
при фиброзе, позволяющей косвенно определить уплотнение паренхимы
печени и судить о выраженности фибротических и цирротических изменений
в печеночной ткани. Дополнительный датчик позволяет с помощью данной
методики оценить не только выраженность фиброза, но и стеатоза или
жировой дистрофии печеночной паренхимы, оценить эффективность лечения
Фибротест - это комплекс лабораторных исследований и расчетных
показателей на их основе, который используют для диагностики и
наблюдения за состоянием печени, при наличии НАСГ, стеатоза и
фиброза/цирроза печени с помощью одного стандартного образца крови:

• NashTest 2 – оценивает воспаление печени, как количественную оценку

стеатогепатита и прогнозирование исхода заболевания печени;
• SteatoTest 2 – оценка стеатоза печени;
• FibroTest – оценка фиброза печени, прогнозирование долгосрочной
смертности, связанной с заболеванием печени.
Для принятия решения о лечении и/или последующем наблюдении
клиницистам необходимы все 3 диагностические панели.

Фибротест – это малоинвазивный метод, для которого нужно всего лишь

сдать кровь из вены.

Фибротест — это специальный биохимический анализ крови, на основании

результатов которого делаются вычисления, позволяющие судить о наличии
и стадии фиброза в печени. Существует несколько разновидностей этого
теста, которые для удобства оценки их клинической значимости
сгруппированы в два комплекса: Фибро/Акти Тест и Фибро Макс.

Комплекс тестов Фибро/Акти Тест включает в себя:

 непосредственно Фибро Тест (определение наличия и степени

фиброза).
 Акти Тест (активность некроза и вызванного им воспалительного
процесса в ткани печени).

Комплекс тестов Фибро Макс включает в себя:

 Фибро Тест (определение наличия и степени фиброза).

 Акти Тест (активность некроза и вызванного им воспалительного
процесса в ткани печени)
 Стеато Тест (наличие и степень стеатоза (жировой дистрофии) печени.
 Эш тест: (алкогольный стеатогепатит у злоупотребляющих алкоголем
людей).
 Нэш Тест (неалкогольный стеатогепатит у пациентов с избыточной
массой тела, резистентностью к инсулину, гиперлипидемией,
пациентов, больных сахарным диабетом).

12. Перерахуйте клінічні\лабораторні ознаки холестазу

Синдром холестаза возникает в результате уменьшения

поступления желчи в двенадцатиперстную кишку в связи с нарушением ее
образования, экскреции или выведения вследствие патологических
процессов, которые могут быть локализованы на любом участке от
мембран гепатоцитов, мелких и крупных желчевыводящих протоков
до Фатерова (дуоденального) соска в 12-перстной кишке. Холестатический
синдром подразделяется на внутрипечёночный и внепечёночный.
Внутрипечёночный холестаз связан с нарушениями синтеза
компонентов жёлчи и их поступлением в жёлчные капилляры в результате
повреждения гепатоцитов и транспортных каналов на их мембранах. В
патогенезе развития холестаза важную роль играет нарушение функций
мембран гепатоцитов. Состав и текучесть мембран оказывает влияние на
активность ферментов и рецепторов.Мембранная текучесть определяется
соотношением фосфолипидов к холестерину.Большинство холестатических
заболеваний печени связаны с глубокими нарушениями цитоскелета
гепатоцитов.
Внепечёночный холестаз связан с нарушением проходимости по
внепеченочным желчевыводящим путям (камни общего желчного протока,
рак поджелудочной железы и фатерова соска).
Характерными лабораторными маркерами холестатического синдрома
являются повышение уровней ГГТ, ЩФ, холестерина и желчных кислот.
Часто холестатический синдром сочетается с нарушением билирубинового
обмена и синдромом цитолиза. Холестатический синдром сопровождается
развитием следующих клинических симптомов в виде иктеричности
(желтушность) кожных покровов и склер, кожным зудом и выраженным
астеническим синдромом.

13. Дайте визначення коморбідного пацієнта. Наведіть приклади

коморбідності. Що необхідно враховувати в лікуванні таких
пацієнтів?
Коморбідність (з лат. со — разом + morbus — хвороба) — наявність декількох
хронічних захворювань, пов’язаних між собою єдиним патогенетичним
механізмом.
Например, при атеросклерозе ( когда на стенках сосудов образуются бляшки)
страдает сердце ( ИБС, инфаркт), головной мозг ( инсульт), нижние
конечности ( атеросклероз сосудов нижних конечностей), а при алкоголизме
практически все органы.

Мультиподход СД2+МС =1. Немедикаментозная терапия ( диета, физ.

активность). 2. Фармакологическая терапия ( лечение ожирения, СД 2 типа,
АГ, дислипидемия, печень).

Основними коморбідними станами, що супроводжують тяжкі та фатальні

випадки COVID-19, є артеріальна гіпертензія (АГ), цукровий діабет (ЦД),
ішемічна хвороба серця (ІХС), інфаркт мозку, хронічний бронхіт / хронічне
обструктивне захворювання легень.

Пацієнт звернувся з основним захворюванням (АГ, ЦД 2 типу, МС,

дисліпідемія, ожиріння –може бути 1 або декілька нозологій). При цьому в
нього є прояви стеатозу на УЗД, а дані б/х аналізу крові показали
підвищення показників АЛТ, АСТ, ГГТ, ЛФ (всіх або декілька).
Важливо звернути увагу лікаря, що згідно оновленого підходу, НАЖХП вже
розглядається як метаболічно асоційована стеатотична хвороба печінки
(MASLD/ СХПМД), тобто це пацієнти, які мають стеатоз печінки та прояви
метаболічної дисфункції -1 з 5 кардіоризиків.

Доведено, існує взаємозв’язок між MASLD та СС факторами ризику. Оскільки

порушується метаболічна функція організму, а саме вуглеводний та ліпідний
обміни в печінці (бо печінка –центральний орган метаболізму), то це
призводить до загальної метаболічної дисфункції, яка впливає на стан
серцево-судинної системи.

MASLD/СХПМДмає печінкові та позапечінкові прояви.

До печінкових проявів належать характерні зміни на УЗД (стеатоз і підвищена
ехогенність печінки) та підвищені б/х показники стану печінки (ГГТП, ЛФ, АЛТ,
АСТ).
До позапечінкових проявів–підвищений холестерин та тригліцериди.
3. Кнопка «стратегії лікування»:
Згідно Міжнародних рекомендацій з діагностики пацієнтів зі стеатотичною
хворобою печінки з метаболічною дисфункцією (СХПМД або MASLD) усім
таким пацієнтам показаний скринінг на серцево-судинний ризик незалежно
від факторів ризику СС-подій, а пацієнтам з кардіометаболічними
порушеннями –скринінг на СХПМД/MASLDта її тяжкість.
Лікувальні стратегії, які впливають на печінку, можуть:
•запобігти CCподіям у пацієнтів із захворюваннями печінки;
•покращити прогноз у пацієнтів із СЗЗ та MASLD.

Тому після скринінгу пацієнтів, які звертаються до лікаря з кардіологічними

захворюваннями та мають прояви MASLD, додавання препарату з
гепатопротекторною активністью є патогенетично обґрунтованим!

14. Синтез адеметіоніну і його роль/вплив на функцію печінки.

Адеметионин является естественным, физиологическим продуктом
метаболизма человека. Большая часть адеметионина образуется и
расходуется в печени, также высоки его концентрации в головном и спинном
мозге. Адеметионин является уникальным и критически важным веществом
для обеспечения многих жизненно важных биохимических реакций. В
печени ежедневно синтезируется до 8 грамм адеметионина. Роль
адеметионина в печени очень велика, т.к. адеметионин вовлечен в более чем
100 биохимических реакций по восстановлению структуры клетки и ее
органелл, поддержанию большинства функций гепатоцита и энергетическом
обеспечению клеточных реакций за счет вовлечения в синтез АТФ. В
головном мозге адеметионин опосредованно играет ключевую роль в
продукции и активации нейротрансмиттеров (норадреналина, адреналина,
дофамина, серотонина, гистамина) в ЦНС; помимо воздействия на
метаболизм нейротрансмиттеров, адеметионин также влияет на текучесть
мембран нервных клеток и активность рецепторов, что улучшает передачу
нервных импульсов и позволяет говорить об антидепрессивном действии
адеметионина

Адеметионин образуется в организме из аминокислоты метионина и

энергетической молекулы АТФ
Содержится почти во всех средах организма, больше всего в ткани печени

В норме образуется 8 г адеметионина

Адеметионин участвует в огромном количестве жизненно

необходимых биохимических реакций, которые в конечном счете
влияют на:
•структуру клетки (синтез фосфолипидов мембран);
•энергетический обмен клетки (участие в выработке АТФ);
•синтез глютатиона и детоксикацию;
•выведение желчных кислот (за счет восстановления функции
транспортных каналов клетки) и снижения их токсичности при
конъюгации с таурином и сульфатами (производные адеметионина)
Все биохимические реакции с участием адеметионина можно разделить на:
Трансметилирование.
Адеметионин участвует в синтезе фосфолипидов, нейротрансмиттеров,
нуклеиновых кислот, белков, порфиринов и биотрансформации
лекарственных препаратов
Транссульфурирование.
В результате реакций транссульфурирования происходит синтез глутатиона,
таурина, детоксикация желчных кислот.
Аминопропилирование
В этих реакциях аминопропильная группа адеметионина переносится к
полиаминам типа путресцина, спермина и спермидина, которые играют
важную роль в структурах рибосом. Синтез полиаминов имеет отношение к
пролиферации гепатоцитов, а следовательно, к регенерации печени и
антифибротическому действию.