ЛЬВІВСЬКИЙ НАЦІОНАЛЬНИЙ МЕДИЧНИЙ УНІВЕРСИТЕТ

ІМЕНІ ДАНИЛА ГАЛИЦЬКОГО

Кафедра патологічної фізіології

«ПАТОФІЗІОЛОГІЯ СИСТЕМИ ТРАВЛЕННЯ.

НЕДОСТАТНІСТЬ ТРАВЛЕННЯ»
методична вказівка для самостійної роботи
при підготовці до практичних занять
фахівців другого (магістерського) рівня вищої освіти

за спеціальністю 222 «Медицина»

Львів 2017
 Методичні вказівки для самостійної роботи при підготовці до
практичних занять фахівців другого (магістерського) рівня вищої осві-
ти за спеціальністю 222 «Медицина» підготувала:
к.мед.н., доц. Лукович І.М.

Методичні вказівки для самостійної роботи при підготовці до

практичних занять студентів медичного факультету складено згідно вимог
програми з патологічної фізіології з підготовки фахівців другого
(магістерського) рівня вищої освіти, освітньої кваліфікації «Магістр
медицини», галузі знань 22 «Охорона здоров’я» за спеціальністю 222
«Медицина»

Відповідальний за випуск:
проректор з навчальної роботи професор М.Р. Гжегоцький

Рецензенти:
Вовк В.І. – к.мед.н., доцент кафедри патоморфології Львівського на-
ціонального медичного університету імені Данила Галицького

Іванків О.Л. – к.мед.н., доцент кафедри фармакології Львівського на-

ціонального медичного університету імені Данила Галицького

Затверджено профільною комісією з медико-біологічних

дисциплін Львівського національного медичного університету імені
Данила Галицького (протокол № 5 від 26 жовтня 2017 року).
 І. АКТУАЛЬНІСТЬ ТЕМИ
Організм людини в процесі життєдіяльності потребує різні речовин
і значну кількість енергії. З зовнішнього середовища надходять речо-
вини, що відновлюють пластичні та енергетичні потреби організму.
Тривале припинення або недостатнє надходження поживних речовин, а
також їх незасвоєння, призводить до порушення гомеостазу і не сумі-
сне з життям. Разом з тим, організм людини не здатний асимілювати
білки, жири, вуглеводи та інші речовини з їжі без попередньої переро-
бки.
Наукою, також, доведено беззаперечне бар’єрне значення шлунко-
во-кишкового тракту, та значення травної системи в імунологічній ре-
активності організму. З погляду на прогресуючу захворюваність та
омолодження хворих на захворювання шлунково-кишкового тракту,
вивчення патогенезу цієї патології є особливо актуальною.
ІІ. КОНКРЕТНІ ЦІЛІ
1. Знати визначення поняття «недостатності травлення», прин-
ципи її класифікації.
2. Знати етіологічні фактори недостатності травлення, та прин-
ципи експериментального моделювання порушення травлення.
3. Вміти перерахувати синдроми, котрими проявляється недос-
татність травлення та дати їм характеристику.
4. Знати етіологію та патогенез порушення травлення в ротовій
порожнині.
5. Знати етіологію та патогенез порушення травлення в шлунку.
6. Вміти пояснити етіологію та патогенез виразкової хвороби
шлунка.
7. Знати етіологію та патогенез порушення травлення в кишках.
8. Знати етіологію та патогенез гострого панкреатиту, а також
патогенез панкреатичного шоку.
9. Вміти пояснити роль порушення секреторної функції підшлу-
нкової залози в порушенні порожнинного та пристінкового
травлення.
10. Вміти охарактеризувати кишкові дискінезії.
11. Вміти пояснити механізми виникнення порушення бар’єрної
функції кишок: кишкової автоінтоксикації, дисбактеріозу.

4
 ІІІ. БАЗОВІ ЗНАННЯ, ВМІННЯ, НАВИЧКИ НЕОБХІДНІ ДЛЯ
ВИВЧЕННЯ ТЕМИ (міждисциплінарна інтеграція)
Назви попередніх дисциплін Отримані навики
Нормальна анатомія анатомічна будова шлунково-киш-
кового тракту
Гістологія гістологічна структура шлунку та
кишок
Нормальна фізіологія дослідження секреторної функції
шлунку, визначення кислотності
ш л у н ко во го с о ку у зд о р о во ї
тварини.

ІV. ЗАВДАННЯ ДЛЯ САМОСТІЙНОЇ ПРАЦІ ПІД ЧАС

ПІДГОТОВКИ ДО ЗАНЯТТЯ
1. Перелік основних термінів, параметрів, характеристик, які
повинен засвоїти студент при підготовці до заняття:

Термін Визначення
Н е д о с т а т н і с т ь патологічний процес, при якому травна
травлення система не забезпечує засвоєння харчових
інгредієнтів, що надходять в організм.
Гіперрексія патологічне посилення апетиту
Поліфагія підвищенням вживання їжі
Булемія крайня ступінь підвищення апетиту
Анорексія патологічне зниження апетиту
Афагія повне припинення прийому їжі
Метеоризм надлишкове скупчення газів в шлунково-
кишковому тракті за рахунок підвищеного
їх утворення і недостатнього виведення
Гіпосалівація зменшення секреції слини
Гіперсалівація збільшення секреції слини
Ксеростомія сухість слизових в ротовій порожнині.
Дисгезії Порушення смакових відчуттів
5
Гіпогезія Зниження смакової чутливості
Гіпергезія Збільшення смакової чутливості
Парагезія Коли є смакові відчуття, але відсутній від-
повідний подразник.
Несправжня парагезія Коли є постійне відчуття стороннього сма-
ку не пов’язане з прийомом їжі.
Дисфагія Порушення ковтання
Синдром мальдигестії Порушення порожнинного (дистантного)
травлення в кишках
Синдром мальабсорбції Порушення пристінкового (мембранного)
травлення в кишках

2. Теоретичні питання до заняття:

1. Розлади травлення в ротовій порожнині, причини.
2. Порушення травлення в шлунку: розлади шлункової секреції,
моторної функції.
3. Етіологія і патогенез виразкової хвороби шлунка і 12-ти палої
кишки.
4. Розлади кишкового травлення, роль порушень підшлункової
залози та печінки.

3. Практичні роботи (завдання), які виконуються на занятті:

Дослід 1. Визначення кислотності шлункового соку титраційним
методом
Завдання Примітки

В ерленмейєрівську колбу наливаємо

5 мл шлункового соку. Додаємо 1-2
краплі диметиламідоазотбензолу і
титруємо до переходу рожевого
забарвлення.
Відмічаємо кількість витраченого Зміна забарвлення відповідає
ї д ко г о н а т р і ю . Т и т р у є м о д о закінченню нейтралізації ві-
утворення канаркового кольору. льної НСl

6
 Відмічаємо кількість витраченого лу-
гу. Додаємо 1-2 кр. фенолфталеїну і
титруємо до червоного кольору.
Результати записуємо в таблицю.
Це відповідає нейтралізації
слабозв’язаної кислоти.
Для визначення кислотності
кількість затраченого лугу
множимо на 20 (на 100 мл
соку)

Дослід 2. Визначення кислотності шлункового соку по методу

Михаеліса-Давідсона

Завдання Примітка

У 5 пробірок наливаємо по 1 мл шлункового Повинно співпасти не

соку, потім до кожної пробірки додаємо по менше трьох кольорів.
1краплі:
в І-шу – 0,3% р-н метилвіолету,
в 2-гу – 0,25% р-н тропеаліну,
в З-тю – 0,125% р-н конгорота,
в 4-ту – 0,25% р-н метилоранжу,
в 5-ту – 0,25% р-н нейтральрота.
За зміною кольору, від додавання індикатора,
визначають ступінь кислотності (за табли-
цею).

V. ЗМІСТ ТЕМИ
Система травлення представлена шлунково-кишковим трактом і
зовнішньосекреторною функцією печінки і підшлункової залози.
Травний тракт має такі основні функції:
1. Секреторна – полягає у виробленні секреторними клітинами
травних залоз секретів (слини, шлункового, підшлункового та
кишкового соків, жовчі).
2. Моторна або рухова – здійснюється м`язами травного апарату і
забезпечує жування, ковтання та просування їжі (хімусу)
вздовж травного тракту.
3. Всмоктувальна – здійснюється слизовою оболонкою травного
тракту. З порожнини органів у кров та лімфу активно та пасив-
но проникають продукти розщеплення білків, жирів, вуглево-
дів
4. Екскреторна – полягає у виділенні з організму деяких проду-
ктів обміну та солей важких металів.
7
 5. Інкреторна – характеризується у виділенні інтестинальних
гормонів:
• впливають на функції органів травлення (гастрин, гістамін,
секретин, панкреозімін, мотилін та ін.);
• здійснюють загальногормональні ефекти (вазо активний
інтестинальний поліпептид , арентерін, нейротензин та
ін.).
6. Аналізаторна – полягає в участі рецепторів органів системи
травлення в оцінці якості їжі, що надходить у шлунок. Всі
функції органів травлення взаємозв’язані і взаємозумовлені, а
також підлеглі складним нервовим і гуморальним механізмам
регуляції.
Патофізіологія травлення проявляється недостатністю травлення –
це патологічний процес, при якому травна система не забезпечує зас-
воєння харчових інгредієнтів, що надходять в організм. Як наслідок
недостатності травлення розвиваються явища неповного голодування з
наступним порушенням резистентності і реактивності організму.
Існує ряд класифікацій недостатності травлення (НТ):
За клінічним перебігом – гостра та хронічна НТ.
За анатомічним принципом – НТ в ротовій порожнині, в шлунку, в
кишках.
За причиною – НТ спадкова і набута. Остання, в свою чергу, може
бути: інфекційного походження, під дією фізичних факторів (радіації),
хімічних факторів, аліментарного і дисрегуляторного походження.
За патофізіологічним принципом – НТ зумовлена порушенням
моторної функції системи травлення, секреторної функції, процесів
всмоктування.
Недостатність травлення може бути: загальною (тотальною), коли
порушується засвоєння всіх харчових інгредієнтів, і селективною, коли
порушується засвоєння окремих інгредієнтів (лактози, вітаміну В12
тощо).
Основні причини недостатності травлення :
1. Аліментарні фактори – недоброякісна, груба їжа, сухом’ятка,
нерегулярний прийом їжі, не збалансоване харчування, вжива-
ння надмірно гарячої чи холодної їжі тощо.
2. Біологічні фактори – збудники деяких інфекцій: харчових ток-
сикоінфекцій, холери, дизентерії, тифу, гельмінти, сальмонели,
віруси (аденовіруси) тощо.
3. Отруєння – попадання в шлунково-кишковий тракт отрут рос-
линного чи тваринного походження, хімічних отрут ( в першу
чергу солей важких металів ) та інші отруєння.
4. Органічні ураження органів травлення – це вроджені аномалії
8
 органів травлення, післяопераційні стани, пухлини різних від-
ділів системи травлення.
5. Психоемоційні стреси, психічні захворювання, захворювання
ЦНС і вегетативної нервової системи.
6. Порушення гуморальної регуляції травлення та АПУД-сис-
теми.
7. Фактори стимуляції – алкоголізм, куріння, наркотики.
8. Іонізуюче випромінювання (особливо у дітей, пошкоджує
епітеліальні клітини травної системи).
Основні синдроми недостатності травлення, їх прояви,
механізми виникнення :
1. Синдром голодування.
2. Диспепсичний синдром.
3. Синдром зневоднення.
4. Синдром порушення кислотно-основної рівноваги.
5. Синдром кишкової автоінтоксикації.
6. Больовий синдром.

VІ. МАТЕРІАЛИ ДЛЯ САМОКОНТРОЛЮ

А. Завдання для самоконтролю:

№ Завдання Вказівки до завдання

1 Назвати прояви порушення травле-
ння при гіперсекреції шлунка
Пояснити механізми цих ус-
2 Назвати ускладнення виразкової к л а д н е н ь . Н а з ват и 3 - 4
хвороби шлунку та 12-ти палої прояви.
кишки
3 Пояснити механізм розвитку і проя-
вів демпінг-синдрому

Б. Задачі для самоконтролю:

Задача 1. В експерименті у двох собак змодельовано кишкову непро-
хідність. У однієї собаки зона непрохідності знаходиться в першій тре-
тині тонкої кишки, а в іншої в ділянці товстої кишки.
Як пояснити механізм розвитку основних порушень при кишковій
непрохідності?

Задача 2. Через три роки після субтотальної резекції шлунку у хворого

виникла анемія. У крові: Ер. – 1,9х1012/л, Ле – 3х109 Г/л, тромбоцитів –
9
100х109 Г/л. В кістковому мозку мегалоцити, гіперсегментовані нейт-
рофіли.
Який синдром розвивається тільки після резекції шлунка?

Задача 3. У хворого після оперативного втручання з приводу перито-

ніту розвинулася кишкова непрохідність.
Який патогенетичний варіант непрохідності, ймовірно, розвинув-
ся в даному випадку?

Задача 4. Хворий 39-ти років, спостерігався протягом 5-ти років з при-

воду хронічного гастриту з вираженою гіперсекрецією та підвищеною
кислотністю.
Чому розвинуться в даному випадку явища автоінтоксикації?

Задача 5. Хворий 45-ти років скаржиться на важкість і болі в шлунку,

печію, відрижку кислим, іноді блювоту, закрепи.
Який механізм розвитку вказаних диспепсичних явищ?

Задача 6. При виразковій хворобі шлунка дефекти слизової частіше

локалізуються на малій кривизні та воротарній частині шлунку.
В чому полягає патогенез виразкової хвороби?

Задача 7. У хворого, що певний час дотримувався посту, а потім

спожив велику кількість жирної їжі, з’явилися сильні болі в епігастрії,
що іррадіюють у ліве підребер’я, ліве плече і спину, діарея, стеаторея.
Опишіть патогенез даної патології.

Задача 8. Щура попередньо піддавали голодуванню протягом 24 год.

Тварина була іммобілізована в холодильній камері 4 год. при темпе-
ратурі 4°С. Результати аналізу шлункового соку через 24 год.: загальна
кислотність 90 ммоль/л, вільна НСІ – 60 ммоль/л. При розтині вияв-
лено, що слизова оболонка шлунку гіперемована, є декілька ерозій.
Який патогенез виникнення ерозій на слизовій оболонці шлунку?

Задача 9. Хворий 38 років скаржиться на печію в язиці, важкість в

надчеревній ділянці, нахту повітрям, діарею, втомлюваність, задишку.
Об’єктивно: шкіра і слизові оболонки бліді, язик малиновий. В шлун-
ковому соку відсутня вільна соляна кислота. Загальна кислотність –
12ммоль/л. У калі виявлені непереварені м’язові волокна. У крові: Ер.
– 2,1х1012/л , Нb – 3,6 ммоль/л, КП – 1,4, анізопойкілоцитоз.
Як пояснити диспепсичні явища у хворого?

10
Задача 10. Хворий поступив до реанімаційного відділення з підозрою
на внутрішньочерепну гематому. Об`єктивно: блідість, гіпотонія, по-
рушення дихання , блювота.
Що є причиною блювоти в даному випадку?

Задача 11. Хворий похилого віку госпіталізований зі скаргами на зага-

льну слабість, схуднення, постійні неприємні відчуття за ходом стра-
воходу, дисфагію, котрі з’явилися біля року тому і які постійно нарос-
тають. Дисфагія особливо виражена при споживанні щільної та густої
їжі, а тепер присутня при споживанні навіть рідкої їжі.
Які можливі причини дисфагії в даному випадку і взагалі

ЛІТЕРАТУРА
Основна:
1. Атаман О.B. Патологічна фізіологія в запитаннях і відповідях.
Навч. посібник. – Вінниця: Нова книга, 2007. – 511 с.
2. Патологічна фізіологія: Підручник / М.Н. Зайко, Ю.В. Биць та і
інші. – К.: Вища школа, 1995. - 615 с.
Додаткова:
1. Общая патология человека: Руководство для врачей / Под ред.
А.И. Струкова, В.В. Серова, Д.С. Саркисова. Т. 1. 2-е изд., пе-
рераб. и доп. – М.: Медицина, 1990. – 447 с.
2. Патологическая физиология: Учебник / Под ред. А.Д. Адо и
др. – М.: Триада-Х, 2000. – 574 с.
3. Патофизиология // Под ред. В.Ю. Шанина – СПб: ЭЛБИ-СПб,
2005. – 639 с.

11