Особливості економіки країн

Європи.

Первинний сектор економіки.

 1. Особливості економіки країн Європи.
І. Постіндустріальний етап розвитку
• планомірне скорочення питомої ваги матеріального
виробництва (первинного та вторинного секторів);
•зростання ролі у створенні ВВП й концентрації
працюючих у сфері послуг (третинному, четвертинному та
п’ятому секторах).

Економічну основу регіону забезпечують національні економіки

Німеччини, Франції, Великої Британії та Італії, які входять до
«Великої сімки».
 1. Особливості економіки країн Європи.

ІІ. Курс від деіндустріалізації до реіндустріалізації

Реіндустріалізація (“промисловий ренесанс”) – перехід
промислового виробництва на нові технологічні основи, на
прогресивні “високі” технології.

•запровадження новітніх досягнень науки і техніки;

•перехід до енерго- та матеріалозбережувальних технологій;
•перебудовіастарих малоефективних виробництв;
•впровадження у промислове виробництво
мікроелектроніки, робототехніки, лазерної та оптичної техніки,
інформаційних технологій, програмування, біоіндустрії, нових
матеріалів, нових видів енергії, космічної техніки тощо

В Європі найбільший досвід реіндустріалізації мають Німеччина,

Велика Британія, Франція.
 1. Особливості економіки країн Європи.
ІІІ. Глибокі інтеграційні процеси
•зростання взаємозалежності національних економік країн
регіону;
•зростання міжнародного руху товарів і капіталу;
•інтенсивний перехід країн від замкнених національних
господарств до економіки відкритого типу.
 1. Особливості економіки країн Європи.
Європейські країни з перехідною економікою перебувають на
індустріальному або індустріально-аграрному етапі
розвитку.

Частка промисловості за ВВП – 45-60 %.

Переважає вторинний сектор економіки.

 2. “ Центральна вісь розвитку ” Європи.

тягнеться з півдня Великої Британії

до півночі Італії на 1600 км;
займає менше 1/10 площі Європи;
концентрує ¼ населення регіону та
2/3 промислового потенціалу, великі
фінансові центри та світові міста;
сформувались «транскордонні»
райони;
формується єдиний економічний
простір в мініатюрі.
 3.1. Добувна промисловість.

 виснаження ресурсів →  власний видобуток: Верхня

ускладнення умов їх видобутку Сілезія (кам’яне вугілля),
→ різке зниження ролі добувної Північне море (нафта та газ),
промисловості → диспропорції Скандинавія (руди металів),
між споживанням сировини та її Середземномор’я (боксити);
власним видобутком;  потреба у ¾ сировини
задовольняється за рахунок
 гострий дефіцит енергоносіїв та імпорту → ослаблення
руд кольорових металів; імпортної залежності.
 3.2. Сільське господарство.
 високоінтенсивне с/г;
 відбулась “друга зелена революція”: механізація, хімізація
виробництво + широке використання новітніх методів та засобів;
 зменшення частки зайнятих у сільському господарстві;
 зональна спеціалізація с/г.
 3.2. Сільське господарство.
ЗОНАЛЬНІ ТИПИ

Північноєвропейський Східноєвропейський
(молочне скотарство, (пшениця, гречка,
кормові культури, “сірі просо, цукрові буряки,
хліби” (жито, овес), соняшник, тютюн,
картопля). картопля, виноград).

Середньоєвропейський Південноєвропейський Балканський

(молочно-м’ясне (субтропічні культури: (пшениця, кукурудза,
скотарство, свинарство, оливки, інжир, соняшник, тютюн,
птахівництво, цитрусові, мигдаль, олійна троянда, овочі,
пшениця, ячмінь, ріпак, виноград; кукурудза, фрукти; молочно-
цукрові буряки, льон- пшениця; розведення м’ясне скотарство, пта-
довгунець, квіти). овець та кіз). хівництво, вівчарство).
 3.3. Лісове господарство.
Лісове господарство проводить облік, розведення, відновлення, охорону і
захист лісів, а також регулює їх використання з метою задоволення потреб
господарства у лісових ресурсах.

Ліси Європи за походженням, %

26
Природні
Штучні
Напівприродні
4
70
3.3. Лісове господарство.
3.4. Рибальство.
 Домашнє завдання
 Опрацювати §7
 Розв’язати географічну задачу