Індія Туреччина
Фізико- Розміщується на півострові Індостан
географічне
положення
Природні умови Природні умови і ресурси Iндії дуже
та ресурси різноманітні. Країна розміщується
на більшій частині Індо-Гангської
низовини, охоплює частину Гімалаїв
3 Туреччини- згаслим вулканом
і Каракоруму. Близько території
4 Великий Арарат (5165 м). Гірська
припадає на рівнини і плоскогір'я.
Майже весь Індостан охоплює
плоскогір'я Декан. Надра Індії
містять великі запаси мінеральних
ресурсів, зокрема залізних і
марганцевих руд, кам'яного вугілля,
бокситів, хрому, графіту, торію,
алмазів, титану, золота й
дорогоцінних каменів. У країні
переважає субекваторіальний му-
сонний клімат, що на півдні
переходить у тропічний
континентальний (пустеля Тар). Під
час літнього сезону дощів дуже
часто відбуваються повені в
Пiвнічній Індії. Озер в Індії мало.
Флора країни-одна з найбагатших на
Землі й налічує близько 21 тис.
різних видів. Ліси вкривають 23 % її
теритоpiї.
Населення 1,38 млрд
Характеристика Сучасний стан господарства.
господарства Економіка Iндії багатоукладна,
економічна відсталість межує з
новітніми досягненнями науки й
техніки. За роки незалежності Індія
подолала складний шлях від
відсталої аграрної країни, що ледве
забезпечує свої внутрішні потреби в
продовольстві, до сучасної аграрно-
індустріальної держави, з
розвиненою промисловістю,
торгівлею й товарно-грошовими
відносинами.
Розташована на Близькому Сході,
«міст» між Європою та Азією.
Це переважно гірська країна, більшу
частину поверхні якої займають
Анатолійське плоскогір'я та
Вірменське нагір'я з вищою точкою
територія країни високосейсмічна.
Низовини поширені тільки на
ділянках морських узбереж. Надра
країни багаті на різноманітні
мінеральні ресурси, серед яких:
залізні та марганцеві руди, руди
кольорових і рідких металів
(особливо хроміти, вольфрам, сурма),
поклади кам'яного та бурого вугілля,
ртуті, азбесту, слюди, фосфоритів. На
території країни знаходяться тільки
верхів'я цих рік, вони порожисті та
мають численні водоспади. На
більшій частині території країни
переважає напівпустельна
рослинність, тому лісистість країни-
усього близько 15%. Ліси зосереджені
здебільшого в горах і представлені
дубами, кедрами, ялинами,
модринами.
84,34 млн
Туреччина-індустріально-аграрна
країна, що значно залежить від
іноземних монополій. Частка
промисловості у ВВП (32 %) доволі
перевищуе частку сільського
господарства (7 %). Країна стала
відкрита для вільного руху товарів і
капіталу. В індустріальному секторі
переважають види виробництва
обробної промисловості. Розвинута
чорна й кольорова металургія.
Найбільшим серед них с
металургійний комбінат в Iскендероні
(збудований завдяки СРСР).
Машинобудування представлене
виробництвом автомобілів. Xімічна
промисловість пов'язана, перш за все,
з виробництвом гумових виробів,
сірчаної кислоти, соди, добрив.
Традиційною для Туреччини є
текстильна промисловість, особливо
виробництво вовняних і шовкових

Роль у світовому Cільське господарство мае вагоме
господарстві значення для економіки Iндії 17%
ВBП). Його основа- землеробство
( аграрного виробництва). Головні
cільськогосподарські культури - рис
(157 млнт-11 місце у світі), пшениця,
просяні культури, кукурудза, бобові.
Прибережні низовини, долини Гангу
та Брахмапутри - пояс рисоcіяння,
Iндо-Гангська низовина - царина
пшениці. Багато вирошують і тех-
нічних культур-бавовник (II місце у
світі), цукрову тростину, тютюн, чай
(80 % плантацій у штаті Ас-сам), каву
тощо. Олійні культури (арахіс, рапс і
кокосові горіхи) культивують майже
повсюдно. Традиційна стаття
експорту-прянощі (чорний перець,
гвоздика, кардамон). Незважаючи
на най- більше в світі поголів'я
великої рогатої худоби (300 млн
голів корів 85 млн буйволів),
тваринництво має специфічний
характер використо-вується як
тяглова сила. М'ясне тваринництво
загалом не розвинене і обмежується
розведенням дрібної рогатої худоби
та птиці
тканин, мішковини та канатних
виробів. Дуже популярні у світі
турецькі килими. У країні активно
розвивається енергетика.
Традиційно Туреччина відзначається
багатопрофільним сільським
господарством. Провідну роль у
ньому відіграє богарне землеробство,
2
на яке припадає продукції
3
cільгоспвиробництва. У великій
кількості вирощують зернові,
особливо пшеницю та ячмінь, а також
рис, кукурудзу й овес. Значне
виробництво технічних культур, що
йдуть на експорт і забезпечують
сировиною місцеву промисловість:
тютюн, бавовник, цукровий буряк,
олійні культури, троянди тощо. На
узбережжі розвинуте виногра-
дарство, садівництво (цитрусові,
маслини, абрикоси, персики, інжир).
Продуктивність тваринництва
невисока. Переважає розведення
дрібної рorатої худоби (овець і кіз).
Важливе експортне значення має
розведення ангорських кіз, що дають
високоякісний мохер.