Сільське господарство є основою економіки майже всіх країн
Африки. У ньому зайнято понад 2/3 економічно активного населення; воно дає близько 40% національного доходу, а в експорті регіону його частка досягає 70%. Аграрні відносини надзвичайно складні. Для них характерне переплетення дофеодальних, феодальних і капіталістичних способів експлуатації, різних форм землеволодіння і землекористування. Рослинництво. Воно відіграє провідну роль. У ньому розрізняють два напрями: споживчий (натуральне) і експортний (товарне). Споживчий напрям переважає в Тропічній Африці, де в більшості країн зберігаються общинне (родоплемінне) землеволодіння, дрібне натуральне і напівнатуральне господарство, яке ведеться найвідсталішим способом (вирубно-вогневе мотикове землеробство) Поряд з цим значну частину земель займають великі плантації, що поставляють продукцію на експорт. Там широко використовують найману працю. Країни Африки, що розвиваються, дають понад 1/3 світового збору арахісу. Особливо виділяються щодо його збору та експорту Нігерія і Сенегал. Цю культуру вирощують переважно в дрібних селянських господарствах, але переробляють і експортують її іноземні компанії. На цій фотографії ви бачите, як насипають арахіс у мішки для відправлення на експорт уся Африка і тракторів (у 40 раз менше, ніж Західна Європа). Обробляється лише 710 частина території. Нині завдяки будівництву зрошувальних систем розширюються площі під споживчими (особливо зерновими) й експортними культурами. У Північній Африці експортне значення мають плоди цитрусових і маслинових дерев, овочі, фрукти, трава альфа. АРЄ і Судан вивозять бавовну. Головні споживчі зернові культури в цій частині Африки - ячмінь, кукурудза, пшениця. В оазисах Сахари вирощують фінікову пальму. Фініки йдуть на експорт (50% світового виробництва). Крім того, фінікова пальма - одна з небагатьох рослин, що повністю використовуються в селянському господарстві, її стовбур є будівельним матеріалом, тріски та обрізки йдуть на паливо. З листя плетуть кошики, а з черешків виготовляють легкі меблі. Подрібненими плодовими кісточками годують худобу. У країнах Західної, Центральної і Східної Африки найважливіша експортна продукція - какао-боби, арахіс, плоди олійної пальми, кофе. У світовому зборі какао-бобів особливо виділяються Берег Слонової Кості, Гана і Нігерія. Нігерія і Заїр найбільше в світі збирають ядер пальмових горіхів та виробляють пальмової олії. По всій Тропічній Африці (особливо на східному й на Гвінейському узбережжях) вирощують банани і кофейне дерево. Тваринництво. Тваринництво в Африці має екстенсивний характер: переважає відгінно-пасовищне, напівкочове і кочове скотарство. Племена, які займаються скотарством, прагнуть збільшити поголів'я худоби, але це робиться в основному заради престижності, а не для збільшення продукції. Худоба непородна, до того ж частина її заражена хворобами. У Північній Африці молочна худоба нерідко використовується і як тяглова сила. У багатьох районах Африки розведенню свійської худоби перешкоджає муха цеце - переносник збудника хвороби нагана. Через те там розводять зебувидну велику рогату худобу, яка не піддається цьому захворюванню У Північній Африці (Марокко, Судан) переважає вівчарство, в пустинних районах розводять верблюдів. У всіх країнах скрізь (у містах і сільській місцевості) використовують ослів (1/4 поголів'я світу). Ця невибаглива тварина вірно служить людині: на ній їздять верхи, запрягають для перевезення вантажів, примушують качати воду тощо. Розміщення промислового виробництва по країнах і районах дуже нерівномірне. Приблизно 1/2 його припадає на Північну Африку. В Західній Африці промисловим розвитком виділяється Нігерія. В Центральній Африці перше місце посідає Заїр, у Східній - Замбія, а на півдні - Зімбабве. Промислові підприємства звичайно зосереджені в одному- двох портових містах країни, а в Центральній Африці - здебільшого в районах гірничодобувної промисловості. Гірничодобувна промисловість. Вона розвинута більшою чи меншою мірою майже в усіх країнах. Особлива увага приділяється добуванню нафти. Ця галузь виникла порівняно недавно, але розвивається швидкими темпами. Нафтодобувні країни намагаються контролювати не тільки добування, а й переробку нафти Вживаються заходи щодо використання газу: в Алжирі, Лівії та Нігерії споруджено заводи, які виробляють зріджений газ, що йде на експорт. В останні роки виявлено значні поклади уранових руд. Для окремих регіонів Африки характерні певні поєднання корисних копалин, які визначили спеціалізацію гірничодобувної промисловості. У Північній Африці, крім нафти, добувають фосфорити (1/4 видобутку капіталістичного світу). Тут відомі також родовища залізних і поліметалічних руд. Західна Африка багата на різні корисні копалини, серед яких виділяються залізна руда (Ліберія та Мавританія), боксити (в Гані та Гвінеї, де з допомогою СРСР споруджено велике підприємство по їх добуванню), поліметали, золото, олово, залізні й марганцеві руди, енергетичні ресурси - нафта, газ, уран (Нігер), гідроенергія, алмази. Серед країн цього регіону розвитком гірничодобувної промисловості виділяється Нігерія. У Центральній Африці ця галузь особливо розвинута в Заїрі (перше місце в світі за видобутком технічних алмазів, кобальту, багаті родовища міді) і Конго (поліметалічні руди). Недавно поклади нафти, урану й алмазів знайдено в Чаді. У Східній Африці Замбія на весь світ славиться добуванням і експортом міді, її називають "країною червоного металу". Надзвичайно багата на різноманітні корисні копалини Південна Африка. Обробна промисловість. Останнім часом покладено початок розвитку важкої промисловості, яка представлена насамперед галузями, що переробляють місцеву мінеральну сировину. Серед них найвищого розвитку досягла кольорова металургія. Чорна металургія на противагу кольоровій працює в основному на внутрішній ринок Машинобудування є лише в деяких країнах. Небагато заводів в основному складають автомобілі, велосипеди, трактори, сільськогосподарські машини з імпортних деталей. У деяких державах Північної, а також Західної Африки збудовано підприємства хімічної промисловості - заводи фосфорних і азотних добрив. Серед традиційних галузей легкої промисловості найбільш розвинута текстильна Зовнішня торгівля відіграє велику роль в економіці країн Африки, що розвиваються, тісно зв'язаних із світовим ринком. У країнах, які йдуть соціалістичним шляхом розвитку, зовнішня торгівля перейшла під контроль держави. В експорті африканських країн на промислову і сільськогосподарську сировину припадає 80%. У більшості з них він складається з однієї-двох сільськогосподарських культур або окремих видів мінеральної сировини. Наприклад, у Гані 2/3 вивозу становлять какао-боби, у Сенегалі та Гамбії 4/5 його припадає на арахіс, в експорті Замбії і Заїру переважають мінеральна сировина й мідь. Склад імпорту змінюється. Країни, що розвиваються, почали закуповувати товари, які їм необхідні для розвитку національної економіки. Це машини й устаткування, будівельні матеріали, але все ще велику частку становлять товари широкого вжитку й продовольства