Алжир

Виконала
Учениця 10 А класу
«КЗ» Олешківська Гімназія
м. Олешки
Титаренко Анастасія 10 А
Зміст
• Візитна картка  Провідні промисловості
• Державний устрій  Сільське господарство
• ФГП країни  Рослинництво
 Географічне положення  Тваринництво
 Рельєф • Транспорт
 Поверхневі води • Населення
 Клімат • Економічне районування
 Природні умови • Міжнародна торгівля
• ЕГП країни • Туристична привабливість
Візитна картка
Офіційна назва
Алжирська Народно-
Демократична Республіка
Столиця – м. Алжир
Площа – 2 381 741 км²
Кількість населення
35,19 млн осіб
Офіційна мова
Арабська мова
Державна релігія — іслам,
переважна більшість населення —
мусульмани-суніти.
Грошова одиниця — динар (1
динар = 100 сантимам).
Державний устрій
• Державний устрій -
змішана республіка.
• Глава держави - президент.
• Глава уряду - прем`єр-
міністр.
• Вищий законодавчий
орган - парламент
(однопалатні Національні
народні збори).
• Алжир адміністративно
ділиться на 48 вілаїв.
ФГП країни
Географічне положення
Алжир — північноафриканська
країна, що межує з сімома
іншими країнами: на сході — з
Лівією (спільний кордон — 989
км) і Тунісом (1034 км), на півдні
з Нігером (951 км) і Малі (1359
км), на південному заході — з
Мавританією (460 км) і Західною Алжир омивається водами Середземного
Сахарою (41 км), на заході — з моря, крайня західна частина якого має
Марокко (1900 км). Загальна власну назву — море Альборан.
довжина державного кордону — Загальна довжина морського узбережжя
6734 км. 998 км.
Рельєф
На півночі розташована
невисока гірська країна
Тель-Атлас, далі на схід. —
хр. Сахарський Атлас (до
2330 м), на Пд. Сх. —
гірська область Ахаггар;
більша південна частина —
плато, зайняте пустелею —
Алжірською Сахарою.
Поверхневі води
Загальні запаси відновлюваних водних ресурсів (ґрунтові і поверхневі
прісні води) становлять 11,67 км³. Найдовша річка країни — Шеліфф
(700 км — річище, 230 км — постійний водотік). Річки країни належать
басейну Середземного моря Атлантичного океану і течуть на північ з
північних схилів Атласу. Більша частина внутрішньої території
відноситься до безстічних областей Сахари. Річка Сіг є притокою р
Річка Челіф і протікає через місто Сиг. Більшу частину свого потоку Sig
знаходиться на висоті 50 метрів (160 футів) і закінчується приблизно в
30 кілометрах (19 миль) від Середземного моря як летить ворона, і бере
свій початок у високогір'ї на південь від гори Дая. Річка є a ваді.
Клімат
Більша частина території
Алжиру (пустеля Сахара)
лежить у тропічному
кліматичному поясі. Спекотна
посушлива погода з великими
добовими амплітудами
температури. Північна частина
країни, найбільш населена,
лежить у субтропічному
кліматичному поясі.
Природні ресурси
Алжир — одна з найбільш багатих на корисні копалини.
В Алжирі відкриті і розвідані родовища нафти, природного газу,
кам'яного вугілля, руд урану, заліза, марганцю, міді, свинцю, цинку,
ртуті, сурми, золота, олова, вольфраму, а також фосфоритів, бариту і ін.
По запасам нефти Алжир занимает 3-е место в Африке. На территории
Алжира известны 183 месторождения нефти и газа, приуроченные к
Алжиро-Ливийскому нефтегазоносному бассейну; большей частью
месторождения находятся на северо-востоке Сахарской области.
Крупнейшее месторождение нефти — Хасси-Месауд локализовано в
песчаниках кембрии-ордовика. За запасами газу Алжир займає 1-е
місце в Африці. Найбільш велике газове родовище Хассі-Рмель залягає
в пісковиках тріасу. Значні запаси газу розвідані на родовищах Гурд-
Hyc, незлим, Уед-Нумер і ін.
ЕГП країни
ВВП на 1 особу – 3 331 USD ВВП за секторами

(2020)
ВВП – 147,32 USD млрд Сільське господарство
[ПРОЦЕНТ]

(2020) Послуги
[ПРОЦЕНТ]

ВВП за секторами
Промисловість
[ПРОЦЕНТ]

• сільське господарство:
12,9% ВВП за секторами

• промисловість: 36,2 %
• послуги: 50,9 % (2016) ВВП за секторами Сільське господарство Промисловість Послуги

Промислово - аграрна країна

Гірнича промисловість
Алжир відноситься до числа африканських
країн, які володіють великими запасами
мінеральної та енергетичної сировини
(нафта, газ, залізна руда, кольорові метали,
марганець). Мінеральна сировина
користується попитом на світовому ринку,
що створює значні можливості для
накопичення валютних надходжень.
Розробка нових родовищ корисних
копалин створює нові робочі місця, змінює
карту розміщення населення. Наприклад,
поблизу вугільного родовища в Сахарі
виникло сучасне гірничопромислове
селище Бешар.
Нафтогазова
промисловість
Провідною галуззю промисловості є видобування нафти (41,1 млн. т.
1992 р.) і природного газу, а також залізної руди, фосфатів, кольорових
металів. Найзначніші нафторозробки — в районах Хассі-Месауд та
Енджелі. Видобута нафта транспортується потужними нафтопроводами
до алжирських портів Скікда, Беджаїя, Арзев та Алжир, а також до
туніського порту Бехіра. Значна частина нафти поки що експортується
сирою, але в Арзеві, Алжирі та Скікді вже побудовано великі
нафтопереробні заводи.
Центри видобування природного газу — Хассі-Рмель і Берга. Газ (метан)
трубопроводами надходить до Арзева і Скікди, де працюють потужні
заводи з його хімічної переробки і зрідження. Експортується зріджений
газ головно до країн ЄС, а також до США.
Машинобудування
Створені в рамках планів економічного розвитку підприємства почали випускати
трактори, легкові і вантажні автомашини, сільськогосподарську техніку, деякі
верстати, електромотори, мотоцикли, велосипеди. У Константіні діє великий
тракторобудівний комплекс, включно із ливарним і заводом дизельних моторів,
верстатобудівний і металообробний заводи, підприємство з випуску екскаваторів і
будівельних кранів.

Легка промисловість
У легкій промисловості отримали розвиток традиційні галузі: харчова, текстильна,
шкіряно-взуттєва. Дві останні задовольняють внутрішній попит. Текстильне
виробництво більше орієнтується на розширення асортименту тканин. У
Константіні працює цукрово-рафінадний, пивоварний, борошномельний заводи.
Поряд зі створенням сучасних промислових підприємств в Алжирі продовжують
розвиватися ремесла і традиційні промисли: килимарство, виготовлення предметів
релігійного культу, вичинка шкір, чеканка металевого національної посуду.
Сільське
господарство
Важливою галуззю економіки Алжиру слугує сільське господарство,
однак його частка у валовому внутрішньому продукті залишається
низькою. Хоча в сільському господарстві зайнято понад 40 % економічно
активного населення країни, хоча частка сільського господарства у
структурі ВВП постійно скорочується на користь промисловості й сфери
обслуговування. Продукція галузі лише на 50-60 % задовольняє потреби
населення в продуктах харчування. Для сільського господарства
характерний слабкий зв'язок між рослинництвом і тваринництвом. Алжир
змушений імпортувати в значних кількостях зерно, молоко, рослинні й
тваринні жири, цукор. Проблему можливо вирішити через поліпшення
технічної оснащеності землеробства, широкого застосування мінеральних
добрив і сортового насіння, розвиток тваринництва в зернових районах,
розширення іригації.
Рослинництво
Земельні ресурси країни обмежені. Горбистий рельєф на значній
частині оброблюваної площі, слабка залісеність, нерегулярність опадів,
висушують ґрунт, спека в середині і наприкінці літа породжує сильну
водну і вітрову ерозію, якій сприяє і широке застосування двухпольної
сівозміни. Головні сільськогосподарські культури: пшениця, ячмінь,
овес, виноград, оливки, цитрусові, фрукти. Мешканці сахарських оаз
розводять фінікову пальму й невибагливі сільськогосподарські
культури.
Велика увага приділяється розвитку промислу трави альфи і корку.
Тваринництво
Інша традиційна галузь сільського господарства, тваринництво,
розвинена слабко. Розвиток стримується незадовільним станом пасовищ,
які не забезпечують потреб в кормах, падіжом худоби через
нерозвиненість ветеринарної служби. Головні види
сільськогосподарських тварин: вівці, велика рогата худоба. Розведення
овець і кіз є основним джерелом існування для значної частини (700 тис.)
населення степових плоскогір'їв. Був прийнятий закон, який передбачав
ряд заходів по модернізації пасовищного тваринництва на «високих
плато», почалося обмеження великої приватної власності на худобу,
кооперування скотарів і їх перехід на осілий спосіб життя.
Транспорт
• Довжина залізниць — понад 4 тис.
км, автошляхів — близько 90 тис.
км.
• Головні морські порти — Алжир,
Аннаба, Оран.
• Міжнародні аеропорти поблизу
столиці (Дар-ель-Бейда), в Орані,
Константані, Аннабі, Тлемсені.
• Алжир та Італія спільно проклали
перший транссередземноморський
газопровід.
Населення
• Населення становить 35,19
млн.осіб.
• Частка міського населення (%) —
60
• Коефіцієнт народжуваності
(осіб/1000 осіб) — 22
• Коефіцієнт смертності (осіб/1000
осіб) —5
• Тривалість життя (років) — 70
• Частка дорослого письменного
населення (%) —61,6
Економічне районування
Західна Північ. Найбільший за площею (близько 40 % території), але
найменший за населенням (всього 25 % жителів) район Північного
Алжиру. Цей район історично став основним районом товарного
землеробства, з переважанням спеціалізованого сільського
господарства, 40 % виробництва всіх зернових і овочів, більше 80 %
винограду і близько 30 % субтропічних фруктів. На високих рівнинах
тваринництво напівкочового характеру, поєднується зі збором трави
альфи, яка займає мільйони гектарів сухих степів і напівпустель. Тут
сформувався і швидко розвивається промисловий вузол нафтової
промисловості Арзев — Оран. Деякий розвиток отримала
гірничодобувна промисловість, у першу чергу видобуток і первинна
обробка поліметалічних руд.
Центральна Північ. Найбільш розвинений район, який відіграє провідну
роль у політичному, культурному, а також економічному житті країни. На
його частку припадає близько 30 % території і 36 % населення Північного
Алжиру. Історично район формувався як район найбільш різнотипного
сільського господарства (зернове землеробство, субтропічне садівництво,
раннє овочівництво, пасовищне скотарство) та обробної промисловості
(від традиційних шкіряно-взуттєвої і деревообробної до автоскладальної,
нафтопереробної та електронної галузей). Тут найгустіша транспортна
мережа з головним фокусом — морським портом Алжира. Столиця і
навколишня територія — найбільший промисловий центр країни, де
представлені машинобудування, нафтопереробка, текстильна, швейна,
хімічна, фармацевтична, електротехнічна і багато інших галузей. Основні
промислові підприємства зосереджені в східних кварталах і передмістях
Алжиру. Промислові центри району: Алжир, Бліда, Еш-Шеліф, Тізі-Узу,
Медеа, Джельфа.
Східна Північ. Найнаселеніший і найбільш індустріалізований район,
на його частку припадає 1/3 території і більше 40 % населення
Північного Алжиру. Традиційні заняття осілих жителів історично
пов'язані з зерновим землеробством (одна з античних житниць Північної
Африки), що дає 40 % збору зернових, і поєднується з вигінно-
пасовищним скотарством. Великі поклади залізної руди, фосфоритів на
яких працюють металургійний комбінат в Ель-Хаджарі й Беджаї, завод
фосфатних добрив поблизу Аннаби. У Скикді споруджено найбільший в
світі на той час нафтохімічний комплекс (завод зі скраплення газу,
нафтопереробний, виробництво пластмас). У Константіні тракторний
завод.
Алжирська Сахара. Цей пустельний регіон дає нафту й газ, в оазисах
вирощують фініки. На території району почали складатися окремі
гірничодобувні центри, вузли і мінерально-сировинні райони.
Міжнародна торгівля
Експорт — 34 994 487 958 (долл. США) в 2019
97% нафта, природний газ, нафтопродукти

Імпорт — 44 320 549 759 (долл. США) в 2019

Засоби виробництва, продукти харчування, товари
народного споживання
Туристична привабливість
Собор Діви Марії
Африканської
Католицька базиліка, що
розташована у столиці
Алжиру — м. Алжир.
Розташований у північній
частині міста на 124-
метровій скелі, що
підноситься над морем.
Собор Найсвятішого Серця Ісуса
Недіючий католицький
храм в алжирському місті
Оран. Це одна з головних
визначних пам'яток міста.
Даний об'єкт має
культурно-історичну
цінність, носить статус
колишнього
кафедрального собору
Оранськой єпархії.
Pont Mellah Slimane
Раніше називався Passerelle
Perrégaux, це пішохідний
міст, який з'єднує старе місто
Костянтина в Алжирі через
глибоко порізаний Уед-
Румель з привокзальним
районом. Його західний
кінець - у п’ятиповерховій
будівлі з ліфтом, щоб
дістатися до рівня старого
міста, тому місцеві жителі
його ще називають pont de
l'ascenceur (ліфтовий міст).