Лівія

Лівія, офіційно Держава Лівія — країна на півночі Африки, на сході межує з Єгиптом, на південному сході — з
Суданом, на півдні — з Чадом і Нігером, на заході — з Алжиром і Тунісом, з півночі омивається Середземним
морем. Лівія є членом ООН, Ліги арабських держав, Організації країн-експортерів нафти (ОПЕК), Організації
африканської єдності і Ісламського банку розвитку.

ЗАГАЛЬНІ ВІДОМОСТІ:

Столиця - Триполі

Офіційна мова: Арабська

Державний лад: парламентська республіка, унітарна держава

Площа: 1,759,540 км² (майже втричі більша за площу України).

Населення: 5.670.6881 ,

Валюта: Лівійський динар

ГЕОГРАФІЯ ЛІВІЇ:

Лівія — Центральна частина Північної Африки. Межує з шістьма іншими країнами: на заході — з Алжиром , на
північному заході — з Тунісом , на півдні — з Нігером і Чадом, на південному сході — з Суданом, на сході — з
Єгиптом Лівія на півночі омивається водами затоки Великий Сирт (Сідра) і Середземного моря Атлантичного
океану.

Найнижча точка — Сабха-Гузаїл (-47 м); найвища точка — гора Бікку-Бітті (2267 м). На території Лівії
переважають пустелі. Площа пустель становить 98 % території. На півдні — кам'янисте нагір'я Тібесті, гора
Бетте

Адміністративний поділ (Склад території): Лівія поділяється на 22 муніципалітети.

Державний устрій:

Голова держави – Секретар Революційного керування (Голова революції).

Виконавча влада: Вищій народний комітет

Законодавчий орган: загальний Народний конгрес.

Державний устрій: основний закон суспільства - Коран. Партії заборонялися як інструмент диктаторських
урядів, вибори — як обман демократії. Справжніми законами визнавалися релігія та звичаї.

24 грудня 1951 р. була проголошена незалежність Лівії.

ПРИРОДНІ УМОВИ:

КЛІМАТ - У рельєфі переважає плато висотою 200600 м. Середні температури січня + 11—18 °С,
липня +27—35 °С. Опадів випадає від 25 до 600 мм на рік. Територія Лівії лежить у тропічному
кліматичному поясі, середземноморське узбережжя у субтропічному. Увесь рік панують тропічні
повітряні маси. На більшій частині території країни спекотна посушлива погода з великими
добовими амплітудами температури повітря, на узбережжі взимку вітряна циклонічна погода, що
приносить дощі й зменшує температуру.

КОРИСНІ КОПАЛИНИ - У Лівії великі родовища нафти, природного газу, залізних руд. калійної і
магнезіальної солей, соди, фосфоритів, гіпсу, вапняків, глини і вугілля. Нафта і газ. За запасами
нафти Лівія посідає 1-е місце в Африці. За запасами природного газу Лівія займає 3-є місце в Африці

Рельєф: Середні висоти — 423 м; найнижча точка — Сабха-Гузаїл (-47 м); найвища точка — гора
Бікку-Бітті (2267 м). На території Лівії переважають пустелі. Площа пустель становить 98 %
території, Серір-Каланшо, Ідехан-Мурзук, Ідехан-Убарі тощо.

РОСЛИННИЙ СВІТ:

Рослинність на території Лівії вкрай бідна. Переважає пустельна й напівпустельна рослинність.

Пустелі майже позбавлені рослинного покриву. Природна рослинність - це сухолюбні колючі
рослини, солянки, рідкі чагарники, поодинокі дерева, полин, гаї алеппської сосни, яловець та
кедри. Лісів в країні збереглося дуже мало; великі лісові масиви є лише в горах на північному
заході та на схід від м. Бенгазі.
   У нечисленних оазисах ростуть фінікові пальми, апельсинові і оливкові дерева. У гірських
районах зустрічаються ялівець та фісташкове дерево.

Населення:

Чисельність населення — 6,46 млн. Річний приріст — 2,1 %.

більшість становлять лівійські араби; мешкають бербери туареги, тубу, є невеликі громади греків,
турків, італійців і мальтійців.

ЕКОНОМІКА

Основні галузі промисловості: нафтовидобувна та нафтопереробна, харчова, текстильна, цементна,

металургійна. Найбільшу частку валової промислової продукції дає нафтовидобувна та
нафтопереробна промисловість.

Зовнішня торгівля: Імпорт — продукти харчування, машини, текстиль, транспортне обладнання.

Експорт: Нафта, нафтопродукти.

Сільське господарство

Крім видобутку нафти, важливою складовою економіки є сільське господарство. Сільське населення
обробляє землю у вузькій прибережній смузі Триполітанії, використовуючи зимою атмосферні
опади, а влітку — зрошування з колодязів. Навколо Триполі вирощують цитрусові, фініки, оливки і
мигдаль. У південних оазисах для зрошування полів використовуються води підземних джерел. Орні
землі становлять лише 1% площі країни, і тільки 1% з них входить в зону штучного зрошування.
У Киренаїці на плато Барк-ель-Байда обробляють зернові культури, маслини і плодові дерева. У
районі плато Ахдар в Киренаїці живуть кочовики-скотарі. (((З 1979 ведуться роботи по спорудженню
«великої штучної річки» — водоводу, розрахованого на перекидання вод 250 підземних свердловин з
оазисів Тазербо і Сарір в пустелі Сахара до узбережжя країни.)))

ТРАНСПОРТ:

транспорт Лівії представлений автомобільним , повітряним , водним (морським) і трубопровідним ,

у населених пунктах та у міжміському сполученні діє громадський транспорт пасажирських
перевезень.