НАЙБІЛЬШІ МІСТА ФРАНЦІЇ

Париж. Марсель. Ліон. Тулуза. Ніцца.

Зручне розташування Франції на перехресті міжнародних морських і
суходільних шляхів здавна посилювало її економічні позиції, сприяло
розвиткові господарства, зростання торговельних і культурних відносин з
іншими країнами. Франція — держава на заході Європи, республіка, що
межує на північному сході з Бельгією і Німеччиною, на сході
з Німеччиною, Швейцарією й Італією, південному-сході
з Іспанією й Андоррою, на півдні омивається Середземним морем, на
заході — Атлантичним океаном. Площа (разом з Корсикою) 543 965 км².
Площа метропольной території Франції становить 551 500 км² (675 417 км²
разом із заморськими регіонами). Франція тягнеться на 1000 км з півдня на
північ і із заходу на схід (найбільша відстань між комунами Бре-Дюн
і Сербер). Франція — це третя за розміром країна в Європі (після Росії і
України), якщо рахувати заморські регіони — то друга.
Найнижча точка у Франції — дельта Рони (на 2 м нижче за рівень моря),
найвища, — Монблан (4 810 метрів над рівнем моря).

Рельєф
У Франції представлені три різних типи рельєфу — високі гори, древнє плато
і рівнини. Західні і північні райони Франції — рівнини і низькогір'я. У центрі
і на сході — середньовисотні гори. На південному заході — Піренеї. На
південному сході — Альпи (найвища вершина Франції та Західної Європи —
г. Монблан, 4807 м).

Клімат 
морський, помірний, на сході — континентальний. На
узбережжі Середземного моря — субтропічний, середземноморський.
Для Нормандії і Бретані характерним є морський клімат, що поширює свій
вплив на всю західну частину країни. Особливо м'яким і вологим кліматом
відрізняється Бретань, для якої характерна мала різниця між літніми і
зимовими температурами, а також похмурі дні з сильними вітрами. Взимку
тут тепло (середня температура січня +7°С), але літо прохолодне, похмуре (у
липні +17°С). У східних районах країни домінує континентальний клімат: тут
річна амплітуда середньомісячних температур досягає 20°С.
Для Парижа характерна м'яка зима, середня температура січня +3,5°С.
Захищене від північних вітрів Альпами і Центральним масивом узбережжя
Середземного моря має середземноморський клімат з жарким сухим літом і
вологою теплою зимою.
У віддалених від моря низовинних районах середня температура січня також
позитивна, а літо значно тепліше. У південній частині Франції на узбережжі
клімат середземноморський субтропічний: літо сухе і жарке, зима тепла але з
осені починаються дощі. У Ніцці середня температура липня +23°С, січня
+8°С.
У горах — Альпах, Піренеях, Центральному масиві — відмічаються низькі
зимові температури, сильні вітри, велика кількість опадів, тривалий сніговий
покрив. Середньорічна кількість опадів на більшій частині країни становить
600–1000 мм, при цьому осідання розподіляються на території країни, за
винятком узбережжя Середземного моря, відносно рівномірно.
Щільність розселення
у Франції становить 116 осіб накм2. За цим показником вона більш ніж
удвічі поступається Німеччині. Майже 1/6 частина всього населення
проживає у межах Паризької агломерації (район Іль-де-Франс). Загалом,
більш густозаселеною є північ країни та басейн Рони на півдні. Найбільші
міста – Париж (12,5 млн. осіб), Ліон, Марсель, Тулуза, Бордо. Міське
населення становить 77 %. Äемографічна ситуація у Франції вирізняється
на загальному тлі Західної Європи. Це одна з небагатьох розвинених
країн, що має додатний природний приріст населення. За рахунок
перевищення народжуваності над смертністю кількість населення в ній
збільшується щороку в середньому на 200 тис. осіб. Переважна більшість
мешканців країни – французи (85 %), які походять від романізованих
кельтських племен (галлів). На периферії країни проживають корсиканці,
каталонці, баски, бретонці та ельзасці, які вирізняються своєю
культурною самобутністю. Сучасна Франція є привабливою для
іммігрантів. Серед її громадян сформувалася низка етнічних спільнот,
зокрема італійці (≈ 5 млн осіб), вихідці з Африки (понад 1 млн осіб), а
також громади вірмен і турків. Французька мова має статус офіційної,
проте на побутовому рівні в країні користуються низкою регіональних
мов: бретонською, окситанською, каталонською, баскською,
фламандською (голландський діалект), ельзаською (німецький діалект) та
ін. Водночас французькою говорять не тільки у Франції. За понад 400-
річну історію колоніальної імперії вона поширилася далеко за межі
Європи й нині має статус офіційної у 29 країнах світу і належить до шести
офіційних мов ООН. Франкомовні країни і території, а таких у світі більш
як півсотні, називають франкофонією
НАЙБІЛЬШІ КОМПАНІЇ ФРАНЦІЇ
Відомі на весь світ, проте за обсягами товарообігу, прибутковістю та
кількістю працівників поступаються: американським, німецьким та ряду
британських компаній.
 Christian Dior

Сільськогосподарське виробництво Франції – одне з

найпотужніших у Європі та світі. Аграрну спеціалізацію країни
обумовили великі площі придатних для сільськогосподарського
освоєння земель та сприятливі кліматичні умови. Нині продуктивність
сільського господарства посилюють новітніми технологіями.
Рослинництво спеціалізується на виробництві зернових,
цукрових буряків, картоплі. Пшеницю, за експортом якої Франція
посідає п’яте місце у світі, найбільше вирощують у долинах Сени і
Луари, кукурудзу і соняшник – у басейні Гарони. Поширені
садівництво і виноградарство. Французьке виноробство вважають
одним із найкращих у світі. Ó країні виробляють велике розмаїття
сортів вин – від дешевих столових до найдорожчих колекційних. Ó
тваринництві переважає розведення великої рогатої худоби молочного
і м’ясного напрямів, свинарство і птахівництво.
Головним економічним ядром країни є регіон Іль-де-Франс (Паризька
агломерація). Там виробляють майже третину всього ВВП країни. За
обсягом валового продукту Іль-де-Франс більш ніж втричі випереджає
другий найбільш економічно розвинений регіон – Рона — Альпи.
Регіони півночі та сходу (зокрема, Нор-Па-де-Кале, Лотарингія та
Ельзас) належать до старих індустріальних. Вони пройшли тривалий
шлях економічного оновлення й нині спеціалізуються на сфері послуг.
ВТОРИННИЙ СЕКТОР
Попри те, що промисловість дає менше п’ятої частини ВВП, Франція є
однією з передових індустріальних держав світу. За обсягом
промислового виробництва вона посідає четверте місце у Європі та
десяте у світі. Франція спеціалізується на виробництві
телекомунікаційного, аерокосмічного, енергетичного та електронного
обладнання, текстилю й одягу, продуктів харчування, автомобілів,
військових та дослідницьких суден, фармацевтичних товарів. Основою
електроенергетики є використання атомної енергії. За часткою
виробництва електроенергії на АЕС Франція посідає перше місце у
світі (72 %). Êраїна також є світовим лідером із розроблення технологій
зберігання ядерних відходів. На ГЕС, більшість із яких розташована на
річках на схилах Альп, припадає 12 % виробленої електроенергії. Через
брак власної енергетичної сировини (нафти і природного газу) частка
ТЕС не є великою. Óряд Франції працює над збільшенням ролі
відновлюваних джерел енергії, зокрема сонячної, вітрової,
геотермальної. Так, у гирлі р. Ранс збудовано першу в світі припливно-
відпливну електростанцію. Одним із провідних напрямів
машинобудування є аерокосмічна промисловість з центрами в Парижі
й Тулузі. Виробляють цивільні та військові літаки, гелікоптери та
космічні супутники. Франція належить до світових лідерів у сфері
автомобілебудування: щороку випускають близько 2 млн автомобілів.
Найбільші центри – Париж, Монбельяр; найпотужніші концерни – PSA
(об’єднані Пежо і Сітроен) та Renault (Рено). Основні суднобудівні
заводи розташовані у Сен-Назері, Бресті й Тулоні. Êраїна є одним із
лідерів у сфері військового суднобудування. Сильними є позиції
Франції у сучасних напрямах хімічної промисловості, особливо з
виробництва штучних матеріалів – гуми, пластику, скловолокон тощо.
Вони тяжіють до нафтових терміналів великих портів та нафто- і
газопроводів. Найбільші центри хімічного виробництва – Париж,
Марсель, Гавр. Серед найбільших корпорацій – Total (Тоталь), що
спеціалізується на видобутку нафти і газу, нафтопереробленні та
нафтохімії. Компанія Michelin належить до трійки провідних світових
виробників автомобільних шин. Важливим напрямом міжнародної
спеціалізації Франції є фармацевтична та парфумерна промисловість.
Франція – беззаперечна законодавиця парфумерної моди. Всесвітньо
відомими брендами є Шанель, Діор, Дживанші, Лакост.
Металургія лишається важливим складником французької економіки,
але її відносне значення зменшується. Франція посідає 15-те місце у
світі з виробництва сталі і 18-те — алюмінію. Сучасні сталеливарні
комбінати тяжіють до портових міст (Дюнкерк, Марсель), а алюмінієві
– до дешевої електроенергії та покладів бокситів у передгір’ях Альп. Ó
Франції історично добре розвинене текстильне виробництво, зокрема
лляних і шовкових тканин (Лілль, Ліон). З одного боку, масове
виробництво текстилю і пошив одягу дедалі більше переміщуються у
«дешеві» країни, проте виготовлення сучасних технологічних тканин, а
також пошив одягу люксового сегменту лишаються візитівкою
Франції, що уже кілька століть вважається світовою законодавицею
моди. Більшість відомих дизайнерських салонів – Dior (Діор), Nina
Ricci (Ніна Річчі), Chanel (Шанель) розташовані в Парижі. Ó харчовій
промисловості Франція відома виробництвом сирів, вина і м’ясних
продуктів. Вона посідає четверте місце у світі за експортом молока,
п’яте – м’яса птиці, дев’яте – свинини, 15-те – яловичини. Корпорація
Lactalis (Лакталіс) та Danone (Данон) – світові лідери з виробництва
сирів, йогуртів, шоколадних сирків та іншої молочної продукції.
ТРЕТИННИЙ СЕКТОР
Франція перейшла до постіндустріальної стадії розвитку. На третинний
сектор економіки припадає 79 % ВВП країни, вторинний – 19,4 %,
первинний – 1,6 %. Головними чинниками, що визначають місце країни
у міжнародному поділі праці, є вигідне економіко-географічне
розміщення, високий рівень концентрації капіталу, володіння
передовими виробничими технологіями і якість трудових ресурсів.
Франція є провідною туристичною країною світу, яку
щороку відвідуює понад 82 млн гостей. На її території розташовані 37
об’єктів світової спадщини ЮНЕСÊО. Окрім історико-культурних
пам’яток світового масштабу, відвідувачів приваблюють морські
курорти Французької Рив’єри, лижні курорти Альп, численні
бальнеологічні курорти, а також сільський зелений туризм, що активно
розвивається по всій країні. Головним туристичним центром Франції й
 туристичною столицею всієї Європи є Париж (щороку його відвідує
понад 15 млн осіб). Популярними містами також є Ліон, Ніцца, Бордо.
 Франція – один із провідних міжнародних фінансових
центрів. Французькі банки – BNP Paribas (Бі-Ен-Пі Парібá), Credit
Agricole (Креді Агріколь) та Societe Generale (Сосьєте женераль) –
належать до найбільших банків світу. Ó Парижі діє одна з п’яти філій
пан-європейської фондової біржі Euronext. Компанія Аха (Екса) –
найбільша у світі у сфері страхування та інвестиційних послуг (вона є
відомим страховим брендом і в Óкраїні). В околицях Парижа
розташований найбільший із спеціально спроектованих ділових
районів Європи — Париж-Ла-Дефанс
транспортна система Франції належить до найкращих і
найщільніших у Європі та світі. Наземна мережа має радіальну будову
з центром у Парижі, що сполучений магістралями з найбільшими
містами країни. Автомобільний транспорт посідає провідні позиції,
йому надають перевагу під час подорожей на невеликі відстані.
Франція однією з перших почала розвивати надшвидкісні залізниці,
нині потяги розвивають швидкість до 320 км/год. Ó країні діє кілька
десятків морських портів, найбільші – Гавр і Марсель. Інфраструкту-
ра повітряного транспорту налічує кілька сотень аеропортів з твердим
покриттям. Аеропорт Шарль-де-Голль в околицях Парижа є хабом
світового значення. Компанія Air-France (Ейр-Франс) обслуговує 150
міжнародних маршрутів у 83 країнах світу.
СИСТЕМА ОСВІТИ
Французька система освіти вважається однією
з найкращих в світі.
 Основна її особливість: доступність
безкоштовного навчання в державних вищих
навчальних закладах.
 Щорічно на освіту виділяється близько 6%
ВВП
 У Франції працює працюють 80
університетів та близько 300 вищих шкіл
 До топ 200 кращих університетів світу
входять 15 університетів Франції
Зовнішньо економічні зв’язки
Ó структурі зовнішніх економічних зв’язків Франції провідну роль
відіграє торгівля товарами. Основною частиною експорту є товари
обробної промисловості (мал. 45), зокрема машини, обладнання,
літаки, авіадеталі, автомобілі, пластмаси, хімікати, фармацевтичні
товари, сталь. Серед сільськогосподарських товарів переважають вино,
пшениця, тверді сири, корми для тварин. Франція – великий
міжнародний експортер послуг (фінансових, страхових, транспортних,
туристичних) і капіталу (третя в Європі й четверта у світі країна після
США, Великої Британії та Німеччини за обсягом зарубіжних
інвестицій). Ó структурі імпорту найбільша частка належить
промисловим товарам: Франція ввозить автомобілі, машини та
устатковання, деталі та комплектувальні до літаків і автомобілів,
споживчі товари. Велику частку становлять паливо та сировина. Із
сільськогосподарської продукції найбільше імпортують каву, шоколад,
тютюнові вироби.