1.Країни Перської затоки - новий осередок індустріалізації
Її
2.До країн Перської затоки належать: Кувейт, Саудівська Аравія, Бахрейн, Катар,
Об'єднані Арабські Емірати, Оман, Ірак, Іран. Перська затока - затока між Іраном
(Персією) та Аравійським півостровом. Сполучена Ормузькою протокою з
Оманською затокою, Аравійським морем та Індійським океаном.
3.Перська затока — це мілководне внутрішнє море, що має площу 241 тис. км²,
довжину 989 км та головним чином розділяє Іран та Саудівську Аравію.
Найвужче місце затоки (56 км) знаходиться в районі Ормузької протоки. Середня
глибина затоки становить 50 м, найбільша — 102 м. Острови: Бахрейнські
острови, Бубіян, Кешм, Хенг, Ларек, Ормуз, Кіш, Файлака, Харк, Абу-Алі, Лаван,
Хендерабі, Фарор, Сіррі, Абу-Муса, Сір-Абу-Нуайдр, Сір-Бані-Яс, Дальма та інші.
Біля узбережжя емірату Дубай штучно створені архіпелагі Пальма Джебель Алі,
Пальма Джумейра і Пальма Дейра.
Найбільші міста: Ель-Кувейт (Кувейт), Ед-Даммам, Ель-Хубар, Джубаїль
(Саудівська Аравія), Манама (Бахрейн), Доха (Катар), Дубай, Абу-Дабі (Об'єднані
Арабські Емірати), Бушир (Іран) В Перську затоку впадають річки Шатт-ель-Араб,
Манд, Мехран та інші.
4. Регіон Перської затоки має важливе геополітичне значення завдячуючи
багатим покладам нафти. Також були знайдені великі поклади природного газу,
тому Катар та Іран ділять по медіані велетенську територію видобутку.
Використовуючи цей газ, Катар досяг значного розвитку індустрії виробництва
зрідженого природного газу та нафтохімічної галузі. Багаті на нафту країни (окрім
Іраку), які мають берегову лінію вздовж Перської затоки, називають арабськими
країнами Перської Затоки. Іракський вихід до Перської затоки є вузьким (58 км) і
легко блокується болотистими субстанціями дельти річки Арванд (або Шатт-ель-
Араб), яка утворюється при злитті річок Тигр та Євфрат.
5.Відкриття і розробка нафтових родовищ на Близькому та Середньому Сході
почались у 30-ті роки XX ст. Одним із перших було відкрите родовище нафти в
районі Багдада, по річці Тигр. Промисловий видобуток нафти почався у Бахрейні
(1934 p.), Саудівській Аравії (1938 р.), Катарі (1949 p.) Звичайно, початок
видобування нафти в регіоні не був пов’язаний із внутрішніми потребами
близько-, середньосхідних країн, а зумовлювався попитом світового
господарства. Оскільки ці країни не мали можливості самостійно видобувати
нафту, то розробка її почалася за участю іноземного капіталу й іноземної робочої
сили.
6. Харчова промисловість тісно пов'язана з місцевою сировинною базою.
питома вага у структурі валової продукції обробної промисловості становить
16,6%. З галузей харчової промисловості найбільший розвиток отримали:
борошномельна, цукрова, олійна, консервна, тютюнова та ін. Рівень розвитку цієї
галузі не забезпечує продовольчими товарами потреби країни. Значну частину
продовольчих товарів країни регіону змушені імпортувати. В
сільськогосподарському експорті країн важливе місце займають продукти
тропічного і субтропічного землеробства - фініки, ізюм, інжир, цитрусові, фрукти,
тютюн і бавовник. Серед галузей легкої промисловості провідне місце належить
текстильній промисловості. Країни регіону мають власну сировинну базу для
виробництва бавовняних, шерстяних тканин. Розвивається виробництво тканин зі
штучного і синтетичного волокна, а також килимарська і шкіряно взуттєва
промисловість . Країни Перської затоки, крім Саудівської Аравії, належать до
імпортерів продовольчих товарів.
7. Важка промисловість у країнах Перської затоки включає нафтову та газову
промисловість, металургію, хімічну промисловість та машинобудування.
Нафтогазова промисловість є найважливішою галуззю важкої промисловості
регіону, оскільки вона забезпечує основний джерело доходів для багатьох країн.
Металургія. Країни Перської затоки мають значні запаси залізної руди, марганцю
та інших металів, що сприяє розвитку металургійної промисловості. Хімічна
промисловість. Країни Перської затоки мають значні запаси нафти та газу, які
можуть бути використані для виробництва хімічних продуктів, таких як
пластмаси, добрива та фармацевтичні препарати. Машинобудування є менш
розвиненою галуззю важкої промисловості регіону. Проте, країни Перської
затоки в останні роки вживають заходів для розвитку машинобудівної
промисловості, щоб зменшити свою залежність від імпортних товарів.
8. Транспорт є важливою галуззю економіки країн Перської затоки. Він сприяє
торгівлі та інвестиціям, а також допомагає людям переміщатися по регіону.
Морський транспорт. Країни регіону мають великі морські порти, які є
важливими транспортними вузлами для регіону та світу. Авіаційний транспорт.
Країни регіону мають великі міжнародні аеропорти, які з’єднують їх з іншими
країнами світу. Залізничний транспорт менш розвинений у країнах Перської
затоки. Автомобільний транспорт. Країни регіону мають розвинену мережу
автомобільних доріг, які з’єднують міста та села. Технології. Країни регіону в
останні роки інвестують у розвиток технологій, щоб підвищити свою
конкурентоспроможність у світовій економіці. Інформаційні технології (IT).Країни
регіону в останні роки вживають заходів для розвитку IT-індустрії, щоб стати
центрами IT-технологій у регіоні та світі.

9.Отже, Країни Перської затоки стають новим осередком індустріалізації через

наступні причини: Багатство нафтовими ресурсами: Регіон володіє величезними
запасами нафти і газу, що сприяє розвитку нафтовидобувної та нафтохімічної
промисловості. Інфраструктурний розвиток: Країни активно інвестують у
розвиток інфраструктури, що створює сприятливі умови для розвитку
промисловості та приваблює іноземних інвесторів. Стратегічне географічне
положення: Розташування біля важливих морських маршрутів і ключових ринків
сприяє розвитку торгівлі та транзитних перевезень. Диверсифікація економіки:
Країни здійснюють активну політику диверсифікації економіки, що дозволяє їм
зменшити залежність від нафтового сектору і розвивати інші галузі, такі як важка
промисловість, транспорт та технології.