"Три кити" економіки Єгипту: Суецький канал, нафта, туризм.

Суе́цький кана́л — судноплавний канал в Єгипті, який з'єднує Середземне й

Червоне моря та дозволяє сполучення між Європою й Азією максимально
коротким шляхом, замість обходу Африки або перевезення вантажів сушею.
Канал було відкрито 17 листопада 1869 року. Він проходить між Порт-Саїдом
на півночі й Суецом на півдні. Початкова довжина каналу становила 162,5 км,
а його глибина — 8 м. Станом на 2010 р. довжина Суецького каналу
становила 193,30 км, глибина — 24 м та ширина — 205 м[2]. Це найбільший
завантажений міжнародний морський судноплавний коридор у світі. Канал
не має шлюзів: морська вода вільно прямує каналом у Велике Гірке озеро з
Червоного моря та водночас замінює випарувану воду. На ділянці каналу між
Середземним морем та Великим Гірким озером течії практично немає. Канал
є власністю Арабської Республіки Єгипет та експлуатується державною
компанією Suez Canal Authority. Офіційно судноплавство каналом відкрите
всім державам та регулюється Конвенцією про Суецький канал, проте у
кількох випадках прохід суден вибірково або повністю заборонявся.

Історія

Зараз відомо про два стародавні канали в напрямі із заходу на схід між
Червоним морем та дельтою Нілу, які спрощували судноплавство між ними.
Менший канал було побудовано в часи правління фараона Сенусерта III або
Рамсеса ІІ. Більший пізніший канал було побудовано за царювання фараона
Нехо II; він був прокладений дещо південніше та включав частину першого
канал

Історія використання каналу

Історія міжнародного використання каналу у воєнний час містила заборону

на його проходження іспанськими військовими кораблями під час Іспансько-
американської війни 1898 року, дозвіл проходу російській ескадрі під час
Російсько-японської війни 1905 року й італійським суднам під час італійської
інтервенції до Ефіопії в 1935—1936 роках. Теоретично канал був відкритий
для всіх воюючих сторін під час Першої і Другої світових воєн, проте
військово-морська перевага Союзників утруднювала використання каналу
німецькими кораблями. Починаючи з часу збройного протистояння між
Ізраїлем і арабськими країнами 1949 року, Єгипет відмовив у використанні
каналу ізраїльтянам і всім суднам тих країн, що торгували з Ізраїлем.
1
Нафта :

"Нафтогаз України" заявляє, що йому вдалося на 20% збільшити видобуток

нафти на єгипетських активах компанії.

"На початку квітня поточного року Petrosannan Company — спільна компанія-

оператор НАК "Нафтогаз України" та Egyptian General Petroleum Corporation
— провела роботи з інтенсифікації видобутку нафти на концесійній ділянці в
Західній пустелі Арабської Республіки Єгипет. Завдяки виконанню
гідророзриву пластів на пілотних свердловинах видобуток нафти збільшився
на понад 20% або 600 барелів на добу", - йдеться у повідомленні.

За умови збереження досягнутих обсягів видобутку та поточних цін на нафту

(60 дол. США/барель) Група Нафтогаз отримає додатковий дохід від
проведених операцій близько 400 тис. дол. США на місяць.

"Один з ключових векторів стратегії Групи Нафтогаз — збільшення обсягів

видобутку вуглеводнів, як в Україні, так і на закордонних активах. Лише
початок цьогорічної кампанії з інтенсифікації свердловин дозволив нам
збільшити обсяг видобутку нафти на 20%. Ми плануємо у подальшому
використовувати отриманий досвід, зокрема, з проведення гідророзривів
пластів, на інших ділянках, що експлуатує Група Нафтогаз у Арабській
Республіці Єгипет", — сказав перший заступник голови правління Нафтогазу
Сергій Перелома.

Група Нафтогаз реалізує проєкти з розвідки та видобутку вуглеводнів на

території Alam Еl Shawish East у Західній пустелі та територіях South Wadi El
Mahareeth та Wadi El Mahareeth у Східній пустелі Єгипту.

У серпні 2020 року НАК "Нафтогаз України" вирішила прискорити зростання

видобутку вуглеводнів на концесійній ділянці Alam El Shawish East Western
Desert у Єгипті, а також реалізацію основних інфраструктурних проєктів.

У 2016 році голова правління Нафтогазу Андрій Коболєв повідомляв, що

Нафтогаз вивчає можливість продажу активів у Єгипті, які не приносять
особливого прибутку на тлі падіння цін на нафту. У 2017 році НАК двічі
оголошувала тендер для оцінки доцільності продажу єгипетських активів. У
2018 році Коболєв повідомив, що Служба безпеки України виступає проти
продажу активів компанії в Єгипт

2
Туризм у Єгипті

Історія

Доходи від туризму (1982–2015)

Кількість туристів в Єгипті становила в 1951 році 0,1 млн. Туризм став
важливим сектором економіки з 1975 року, оскільки Єгипет зменшив візові
обмеження майже для всіх країн Європи та Північної Америки та створив
посольства в нових країнах, таких як Австрія , Нідерланди, Данія та Фінляндія.
У 1976 році туризм був основним пунктом п'ятирічного плану уряду, де 12%
бюджету було виділено на модернізацію готелів, що належать державі,
створення фонду позичкових приватних готелів та модернізацію
інфраструктури (включаючи автомобільну, залізничну та ін.) повітряне
сполучення) для основних туристичних центрів разом із прибережними
районами. У 1979 р. З Туреччини були привезені експерти та консультанти з
туризму, а між 1979 р. Та 1981 р. За допомогою Туреччини було створено
кілька нових коледжів для викладання дипломних курсів з питань гостинності
та управління туризмом. Приплив туристів збільшився до 1,8 мільйона в 1981
році, а потім до 5,5 мільйона в 2000 році. Прибуття туристів досягли піку в
2010 році, досягнувши 14,7 мільйона відвідувачів. [2] [4] Доходи від туризму
досягли найвищого рівня в 12,6 мільярда доларів у фінансовому році 2018-
2019.

Значні загрози безпеці постійно впливали на галузь протягом останніх

двадцяти років.П'ятдесят вісім іноземних туристів були вбиті в 1997 році
розправа в Луксорі. На цю галузь також вплинули 11 вересня 2001 р. Напади
на сході США, вибухи на Синаї 2004 року, теракти в Каїрі 2005 року в Каїрі,
липень 23, 2005, атаки Шарм-ель-Шейха та вибухи в Дахабі 2006. бойовики,
як правило, мотивувались комбінацією катбізму та протидією уряду
Мубарака, тому нападаючи на іноземців, які, як правило, не є мусульманами,

3
зменшуючись при цьому зменшуючись. Доходи туристичної галузі
сприймалися як обидва програми.

Вплив революцій на туризм

Єгипетська революція 2011 року, яка включала напади на іноземних

журналістів, а також серія 2012–13 єгипетських протестів негативно вплинула
на туризм. Новий режим наполегливо працював над створенням
стабільності, і на курортах Червоного моря, зокрема, зростала кількість
туристів. [6]

Під час Єгипетської революції 2011 року кількість відвідувачів зменшилася на

37% у тому році, зменшившись з 14 мільйонів у 2010 році до 9 мільйонів до
кінця 2011 року. Це вплинуло на різноманітне коло бізнесу, прямо чи
опосередковано залежне від туризм, від проживання в подорожах та
туристичних атракціонів до прокату автомобілів та авіаперевезень, а також
до галузі охорони здоров'я та оздоровлення. Туроператори, які пропонують
великі знижки для заохочення туристів назад, були дещо успішними на
курортах Червоного моря, де ціни залишаються нижчими порівняно з 2011 р.

У першій половині 2014 р. Кількість туристів надалі зменшилась.

У 2013 році Єгипет посів 85-е місце як найкраща країна світу за рівнем
туризму та подорожей, опустившись на десяте місце від свого рейтингу 75 у
2011 році. Однак він завоював певну позицію в рейтингу 2017 року, який
отримав 75 місце.

Ізраїльтяни можуть їхати в Єгипет протягом 14 днів без візи в певні райони
поблизу Таби, і вони приїжджають насолоджуватися районами на Рив'єрі
Червоного моря. У 2017 році перша група ізраїльтян відвідала більш
популярні туристичні пам'ятки - за допомогою сильної безпеки. Пройшло 18
місяців, як група ізраїльських туристів відвідала Єгипет.

У 2017 році Блумберг заявив, що Єгипет "пролив свої роки соціальних і

політичних заворушень" і складає топ-20 у списку подорожей 2017 року.
Останнє Всесвітня організація туризму Організації Об'єднаних Націй (UNWTO)
виявила, що Єгипет є одним із швидкозростаючих світових туристичних
напрямків на 2017 рік, він збільшився до 8 мільйонів порівняно з минулим
роком, що становило близько 5,26 мільйона.

4
5