МІНІСТЕРСТВО ОСВІТИ І НАУКИ УКРАЇНИ

МИКОЛАЇВСЬКИЙ НАЦІОНАЛЬНИЙ АГРАРНИЙ УНІВЕРСИТЕТ

Факультет менеджменту

Кафедра економічної кібернетики і математичного моделювання

ЗВІТ
про проходження виробничої практики з моделювання економіки
здобувача вищої освіти факультету менеджменту групи ЕК 4/1
Карламова Дмитра Олександровича

Керівник виробничої практики від підприємства

директор ___________________ Віктор СЕРБІН

Керівник виробничої практики від університету

к.е.н., доцент ___________________ Володимир КРАЙНІЙ

Миколаїв – 2024
 ЗМІСТ

Вступ
РОЗДІЛ 1
РОЗДІЛ 2
РОЗДІЛ 3
РОЗДІЛ 4
РОЗДІЛ 5
Висновки
Список використаної літератури
 Вступ

У сучасних умовах ринкового господарювання підприємство має повну

відповідальність за свою діяльність, що вимагає належної адаптації у підготовці
спеціалістів. Основною метою підприємства є задоволення потреб споживача в
продукції або послугах, забезпечуючи її високу якість та ефективність
виробництва.
У ринковій економіці, де споживач виступає головним агентом,
підприємствам необхідно постійно прагнути підвищувати якість продукції та
зменшувати витрати на її виробництво. Розробка стратегії та тактики
виробництва стає ключовим завданням керівних кадрів та фахівців.
При реалізації виробничої політики, спрямованої на відповідь на вимоги ринку,
керівники та фахівці повинні уважно враховувати широкий спектр питань, що
стосуються не лише сфери виробництва. Важливо визнати, що виробництво - це
лише частина постійно оновлюваного процесу, і розвиток його можливий тільки
з урахуванням очікувань ринку.
Подолання переходу до ринкових відносин суттєво змінює підходи до
організації виробництва, що сприяє оптимальному використанню технічних та
людських ресурсів, підвищуючи ефективність виробництва.
У зазначеному контексті об'єктом дослідження є організаційна підсистема
підприємства ПОСП "Червона Баштанка" у Миколаївській області. Задачі
практики включають ознайомлення з організаційно-економічною структурою
ПОСП "Червона Баштанка", вивчення економічної ефективності використання
ресурсів підприємства, аналіз методології оцінки ресурсного потенціалу та
визначення напрямків оптимізації функціонування підприємства.
Дослідження використовує дані звітності ПОСП "Червона Баштанка", такі як
форми № 1, №2, №3, №29 та №50. Об'єктом теоретичного дослідження є
організаційно-економічні аспекти формування ефективного зерновиробництва в
Україні, і для його проведення використовуються діалектичний метод та
системний підхід, класична і сучасна економічна теорія, а також дані
законодавчих та нормативних матеріалів галузі.
Структура роботи включає вступ, п'ять розділів, висновки, список використаних
джерел та додатки.
Об'єктом дослідження є комплекс аспектів, що охоплюють теоретичні,
методичні та практичні аспекти формування організаційно-економічних засад
ефективного зерновиробництва в Україні. Для виконання дослідження було
вибрано теоретичну і методологічну основу, використовуючи діалектичний метод
пізнання та системний підхід до аналізу економічних процесів у виробництві
зерна. Також було враховано класичну та сучасну економічну теорію, а також
результати наукових праць провідних вітчизняних та зарубіжних учених у галузі
підвищення ефективності сільськогосподарського виробництва.
Інформаційною базою дослідження послужили законодавчі та нормативні
матеріали відповідних галузевих контрольно-інспекційних служб Міністерства
аграрної політики України, Державної служби статистики України, Української
академії аграрних наук. Також були використані річні звіти та матеріали ПОСП
"Червона Баштанка", аналітичні матеріали наукових інститутів, інформаційно-
публіцистичних видань та ресурсів Інтернету.
 РОЗДІЛ 1
Організаційно-економічна характеристика ПОСП «Червона Баштанка»
Приватно-орендне сільськогосподарське підприємство «Червона Баштанка» -
Землеробське підприємство, яке зосереджує свою діяльність на культивуванні
зернових та технічних культур, розташоване в Миколаївській області.
Основний вид діяльності – 01.11 Вирощування зернових культур (крім рису),
бобових культур і насіння олійних культур. Також ПОСП «Червона Баштанка»
займається й іншими видами: 01.61 Допоміжна діяльність у рослинництві та 01.41
розведення великої рогатої худоби молочних порід, 01.45 розведення овець і кіз.
Встановимо розмір об'єкта нашого дослідження, проведемо розрахунки
ключових показників його масштабу(таблиця 1.1).
Таблиця 1.1 Параметри розміру ПОСП «Червона Баштанка» Баштанського
району Миколаївської області
2022р. у % до
Показники 2020 р. 2021 р. 2022 р.
2020р. 2021р.
Валова продукція у
постійних цінах 120 784,52 257 857,11 154 289,74 125,3 54,5
2016р., тис. грн.
Товарна продукція, тис.
145 278,79 380 521,66 260 378,02 170,9 63,2
грн.
Земельна площа, га 6 000 6 541,3 6 964,9 102,5 87,5
У тому числі \
сільськогосподарських 6 000 6 541,3 6 964,9 102,5 87,5
угідь, га
З них: рілля 6 000 6 541,3 6 964,69 102,5 87,5
Середньооблікова
чисельність 50 53 67 70,6 81,6
працівників,
осіб
Середньорічна вартість
23 901,2 21 845,9 18 578,1 76,8 84,1
основних фондів, тис. грн.
Середньорічна
 вартість оборотних 90 875,6 213 458,9 324 879,2 324,5 142,3
засобів, тис.
грн.
Джерело: розраховано на основі статистичної звітності ПОСП «Червона Баштанка»

Проаналізувавши відомості з Таблиці 1.1, зауважуємо, що ПОСП «Червона

Баштанка» можна визначити як середнього розміру підприємство, оскільки
середньооблікова чисельність працівників упродовж 2020-2022 років перевищує
позначку у 50 осіб. У 2020 році на підприємстві було 50 працівників, у 2021 - 53, а
у 2022 - 67 осіб. Відзначається тенденція до збільшення кількості фахівців.
Оцінюючи володіння земельними ділянками ПОСП «Червона Баштанка», варто
відзначити, що усе рілля становить 100% від загальної площі
сільськогосподарських угідь. Значна частина цієї земельної площі є об'єктом
орендних угод. Таким чином, площа залишається практично стабільною протягом
розглядуваного періоду: 6 000 га у 2020 році, 6 541,3 га у 2021 році та 6 964,9 га у
2022 році.
Спеціалізація аграрного підприємства визначається як переважання
виробництва конкретного виду продукції, для якого існують належні природно-
економічні умови. Це визначається основними напрямами діяльності та видами
сільськогосподарської продукції, на які підприємство фокусує свої зусилля. Такий
підхід сприяє не лише розвитку, але й глибшому вдосконаленню територіальної
спеціалізації. У разі, коли в межах цієї спеціалізації може існувати декілька видів
продукції (п'ять чи більше), внутрішньогосподарська диференціація природно-
економічного фактору на певному підприємстві може підкреслити найбільш
вигідні умови лише для обраної частини з усього асортименту продукції, що є
характерним для визначеної зони [1].
На півдні України, зокрема в Миколаївській області, завдяки сприятливим
кліматичним умовам та родючим ґрунтам, успішно розвивається сільське
господарство. ПОСП «Червона Баштанка» в Баштанському районі спеціалізується
на вирощуванні високоякісних зернових та бобових культур, а також на
виробництві насіння олійних рослин. Спрямованість на ці культури обумовлена їх
високою придатністю до росту в даному регіоні, що призводить до досягнення
вражаючих врожаїв та забезпечує підприємство стійким успіхом в аграрній сфері.
Для визначення стратегії виробництва підприємства ПОСП «Червона
Баштанка» проведемо розрахунок та аналіз фінансових потоків від реалізації
продукції підприємства (таблиця 1.2).
Таблиця 2.2 Розмір та структура грошових надходжень від реалізації товарної
продукції ПОСП «Червона Баштанка»
Галузі та В
2020 р. 2021 р. 2022 р.
види середньому

продукції за
3 роки
тис. грн. % тис. грн. % тис. грн. % тис. грн. %

Культури
зернові та 65 552,18 46,7 107 318, 26 26,9 51 180,28 20,0 74 683,57 28,2
зернобобові

Пшениця 58 131,37 41,4 102 029,78 25,6 51 180,28 20,0 70 447,14 26,6

Ячмінь 1 615,18 1,2 5 288, 48 0,01 - - 2 301,22 0,9

Кукурудза на 4 240,76 3,0 - - - - 1 413,59 0,5

зерно

Горох 67,54 0,1 - - - - 22,51 0,01

сушений

Насіння 74 805, 61 53,3 291 193,10 73,1 205 80,8 190 392,17 71,8
культур 177,79
олійних

Насіння 7 921,98 5,6 2 796,60 0,7 - - 3 572,86 1,3

ріпаку й
кользи

Насіння 66 883,64 47,7 288 396,50 72,4 205 80,0 186 819,31 70,5
соняшнику 177,79

Разом по 140 357,79 100 398 511,36 100 256 100 265 075,71 100
рослинницт 358,07
ву

Отже, стратегічний виробничий напрямок діяльності підприємства ПОСП

«Червона Баштанка» орієнтований на вирощування зернових культур, зокрема на
культивуванні соняшнику.
Аналізуючи результати реалізації товарної продукції, важливо відзначити
відмічену тенденцію до зменшення кількості вирощуваних культур. У 2020 році
на підприємстві було вирощено 6 різних видів культур, в 2021 році – лише 4, а в
2022 році ця кількість зменшилась до 2 культур. Зокрема, вирощування зернових
та зернобобових культур зменшувалося щороку: у 2020 році ці культури
становили 46,7% від загального обсягу рослинництва, у 2021 році – 26,9%, а в
2022 році цей показник склав лише 20%. У той же час виробництво насіння
олійних культур збільшувалося протягом цього періоду, з питомою вагою в 53,3%
у 2020 році до 80% у 2022 році.
Загальний обсяг грошових надходжень від реалізації рослинницької продукції
ПОСП «Червона Баштанка» протягом трьох років склав в середньому 265 075,71
тис. грн. Слід відзначити, що 2020 рік вирізнявся меншими результатами, не
зважаючи на велику кількість вирощуваних культур, тоді як 2021 рік показав
найкращі результати реалізації, досягнувши обсягу в 398 511,36 тис. грн.
Ресурси, використовувані у виробничому процесі підприємства, є важливими
елементами для досягнення успішної діяльності, зокрема для
сільськогосподарських підприємств. Забезпеченість необхідними виробничими
ресурсами і їх ефективне використання є ключовими факторами для забезпечення
успішності підприємства в даній галузі.
Забезпеченість підприємства виробничими ресурсами передбачає наявність
необхідних складових, таких як земля, капітал, праця, інформація та
підприємницька здатність, які використовуються в процесі виробництва. Це
важливо для забезпечення стабільності та ефективності діяльності підприємства.
 Для аграрного підприємства, котре займається сільськогосподарською
діяльністю, важливо мати достатню кількість виробничих ресурсів, таких як
сировина, матеріали, обладнання та кваліфікована робоча сила. Наявність цих
ресурсів дозволяє підприємству ефективно виробляти свою продукцію та
задовольняти потреби ринку.
Для визначення забезпеченості досліджуваного підприємства, ПОСП «Червона
Баштанка», виробничими ресурсами та їх відповідність потребам діяльності,
проведемо аналіз (див. табл. 1.3).
2022 р. в % до
Показники 2020 р. 2021 р. 2022 р.
2020 р. 2021
р.
Припадає на одного середньорічного працівника в сільськогосподарському
виробництві:
- сільськогосподарських угідь, га 78,5 100,5 124,2 158,2 123,6
- основних виробничих
фондів 302,4 327,1 354,8 117,3 108,5
сільськогосподарського
призначення, тис. грн.
Припадає на 100 га сільгоспугідь:
- основних виробничих 385,4 325,5 285,7 74,1 87,8
фондів
сільськогосподарського
призначення, тис. грн.

Одержано на 100 га сільськогосподарських угідь, тис. грн.:

- валової продукції сільського
Господарства (в постійних цінах 1 645,6 3 400,5 1 947,4 118,3 57,3
2016 р.)
- виручки від реалізації продукції 2 104,5 5 831,8 3 754,3 178,4 64,4
- прибутку -160,2 3 948,1 1 945,6 - 49,3
Одержано на одного працівника, зайнятого в сільськогосподарському виробництві,
тис. грн.
- валової продукції
сільського господарства (в 1 291,3 3 417,2 2 417,7 187,2 70,8
 постійних цінах
2016 р.)
- виручки від реалізації продукції 1 651,3 5 860,5 4 661,1 282,3 79,5
- прибутку -125,7 3 967,5 2 415,5 - 60,9
Фондовіддача, грн./грн. 4,3 10,4 6,8 158,1 65,4
Фондомісткість, грн./грн. 0,2 0,1 0,1 50,0 100,0
Рівень рентабельності 119,9 99,8
-6,7 213,0 113,2
(збитковості), %
30,1 42,1
Норма прибутку (збитку), % -9,6 62,6 20,5

Проведений аналіз забезпеченості трудовими ресурсами підприємства ПОСП

«Червона Баштанка» вказує на важливі аспекти його функціонування та
продуктивності в сільському господарстві протягом 2020-2022 років. Зазначені
результати дають можливість визначити ефективність використання трудових
ресурсів та їх вплив на різноманітні аспекти виробництва.
У 2020 році, на кожного працівника, зайнятого у сільському господарстві,
припадало 78,5 га сільськогосподарських угідь, 302,4 тис. грн. основних
виробничих фондів сільськогосподарського призначення, 1 291,3 тис. грн. валової
продукції сільського господарства та 1 651,3 тис. грн. виручки від реалізації
продукції. За період з 2020 по 2022 рік відбувалися певні зміни у розподілі та
ефективності використання ресурсів.
Варто відзначити, що у 2021 році площа сільськогосподарських угідь зросла
до 100,5 га, а у 2022 – до 124,2 га, що свідчить про певну динаміку розвитку
підприємства. Однак, збільшення площі не завжди супроводжується відповідним
збільшенням ефективності використання ресурсів, як вказують показники валової
продукції та виручки від реалізації продукції.
Тенденція до зменшення кількості вирощуваних культур зафіксована в
аналізованому періоді. У 2020 році підприємство вирощувало 6 культур, у 2021
році – 4, а у 2022 році лише 2 культури. Важливим аспектом є питома вага
зернових культур, яка зменшилась з 46,7% у 2020 році до 20% у 2022 році, тоді як
питома вага насіння олійних культур зросла з 53,3% до 80% за той самий період.
Порівнюючи результати за 2020, 2021 та 2022 роки, слід відзначити спад ряду
показників у 2022 році, зокрема валової продукції, виручки та прибутку на одного
працівника. Зменшення кількості працівників у даному періоді може бути однією
із причин таких тенденцій.
Також, аналізуючи забезпеченість виробничими ресурсами, важливо
врахувати питому вагу основних виробничих фондів та їх ефективність. Тут слід
відзначити, що валова продукція на 100 га у 2022 році значно зменшилась
порівняно з 2021 роком, що може бути пов'язано з різними обсягами вирощування
культур.
Узагальнюючи, результати аналізу вказують на необхідність уважного
вивчення динаміки та взаємозв'язку різних факторів для оптимізації виробничого
процесу та досягнення більшої стабільності та ефективності підприємства в
аграрному секторі.
Показники використання виробничих ресурсів, такі як фондовіддача,
фондомісткість, рентабельність та норма прибутку, свідчать про ефективність
їхнього застосування на підприємстві. Протягом останніх трьох років
фондовіддача склала 4,3, 10,4 та 6,8 відповідно. Що вище цей показник, тим
ефективніше використовуються ресурси. У 2020 році фондовіддача була
найнижчою, вказуючи на менш ефективне використання ресурсів, можливо, через
неоптимальне планування виробництва, недостатню автоматизацію процесів чи
неефективне управління ресурсами. У 2021 році показник зріс на найвищий
рівень, свідчачи про покращення ефективності використання ресурсів. Проте у
2022 році фондовіддача знову зменшилась до 6,8, що може свідчити про труднощі
в управлінні ресурсами та необхідність коригувань.
Оцінюючи фондомісткість, важливо відзначити сталість та низький рівень
цього показника протягом останніх трьох років, який коливається від 0,1 до 0,2.
Це свідчить про неефективне використання виробничих ресурсів у підприємства
ПОСП «Червона Баштанка». Можливі причини цієї низької фондомісткості
включають неповне використання сільськогосподарських активів, неоптимальне
планування виробництва, неефективну організацію робочих процесів та проблеми
з використанням праці та капіталу.
Щодо норми прибутку за останні три роки, вона становила -9,6%, 62,6% та
20,5% відповідно. Від'ємне значення (-9,6) вказує на втрати підприємства, в той
час як позитивні значення (62,6 і 20,5) свідчать про генерацію прибутку.
Такі значення норми прибутку свідчать про коливання в ефективності
використання виробничих ресурсів протягом трьох років. Отримання збитку може
свідчити про недоцільне використання ресурсів або проблеми з управлінням. У
той же час, позитивні значення норми прибутку свідчать про поліпшення
ефективності використання ресурсів.
В цілому, ПОСП «Червона Баштанка» не використовує матеріальний
ресурсний потенціал достатньо ефективно. Навіть за період 2021-2022 років
спостерігається певний позитивний рух у напрямку підвищення ефективності
використання свого ресурсного потенціалу.
При аналізі підприємства для виявлення особливостей його розвитку на
основі організаційно-економічних характеристик важливо розглянути віковий та
якісний склад персоналу, оскільки персонал є невід'ємною частиною успіху будь-
якого підприємства.
Інформація про віковий склад персоналу надає важливий огляд на розподіл
працівників за віковими групами. Це дозволяє оцінити, наскільки ефективно
підприємство управляє ризиками, пов'язаними з виходом на пенсію досвідчених
працівників, а також наскільки успішно відбувається передача знань і навичок від
покоління до покоління.
Молодий персонал може приносити нові ідеї та інновації, тоді як досвідчені
співробітники можуть передавати цінний досвід та виступати менторами для
молодших колег. Структура за віком також відображає питання, пов'язані зі
здоров'ям і благополуччям працівників. Наприклад, якщо на підприємстві
переважає відсоток працівників похилого віку, це може призвести до проблем зі
здоров'ям, що вплине на продуктивність та ефективність праці. Урахування цього
фактору дозволяє підприємству забезпечити належні умови праці та можливості
для працівників у всіх вікових групах.
Склад персоналу, з точки зору якості, передбачає присутність
висококваліфікованих та досвідчених працівників, обладнаних необхідними
знаннями і навичками для ефективного виконання своїх обов'язків. Ці працівники
відіграють ключову роль у забезпеченні ефективності та продуктивності
підприємства. Аналіз якісного складу персоналу дозволяє виявити потенціал
колективу, визначити сильні та слабкі сторони, та ухвалити відповідні рішення
для його оптимізації. Давайте розглянемо персонал ПОСП «Червона Баштанка» з
погляду якісного складу (див. табл. 1.4).
Таблиця 2.4 Віковий та якісний склад персоналу ПОСП «Червона Баштанка»
Миколаївської області
Показники Роки 2022р. у % до
2020 2021 2022 2020р. 2021р.
Облікова чисельність штатних
50 53 67 70,6 81,6
працівників
Чисельність працівників у віці:
15-34 років 20 23 30 62,1 79,4
50-54 років 25 25 31 72,0 69,0
55-59 років 5 5 6 50,0 75,0
Чисельність працівників, які закінчили вищі заклади освіти:
1-2 рівнів акредитації 20 20 27 71,4 90,9
3-4 рівнів акредитації 30 33 40 63,4 78,9
На підставі даних Таблиці 1.4 виявляється загальна тенденція до наявності в
персоналі підприємства як молодих працівників, так і більш старших за віком. Ця
тенденція позитивна, оскільки різноманітність вікових груп працівників має ряд
переваг, таких як різноманітність досвіду та знань, ефективність командної
роботи, стабільність та надійність і т. д.
Більшість працівників ПОСП «Червона Баштанка» представники вікової
групи 15-34 роки: 20 осіб в 2020 році, 23 - в 2021 році та 30 працівники в 2022 р.
Згідно з розглянутими даними, на підприємстві працюють співробітники з
вищою освітою різних рівнів акредитації. Більша кількість працівників мають
вищу освіту 3-4 рівнів акредитації, незважаючи на переважно молодий вік
персоналу - 30 працівник в 2020 році, 33в 2021 році та 40 осіб в 2022 році. Це
може свідчити про наявність фахівців із поглибленими знаннями та експертизою.
Також важливо відзначити працівників із вищою освітою 1-2 рівнів акредитації,
які можуть мати більш широкий спектр базових знань: 20 працівників в 2020 році,
20 в 2021 році та 27 осіб в 2022 році.
Отже, ураховуючи усе вищевказане, ПОСП «Червона Баштнака» представляє
собою середнє за розміром підприємство. Його основним напрямком діяльності є
вирощування зернових та бобових культур, а також насіння олійних культур.
Персонал підприємства різноманітний за віком та складом.
 РОЗДІЛ 2
Економічна ефективність використання ресурсного потенціалу підприємства

Ресурсний потенціал грає важливу роль для ефективної роботи підприємства,

оскільки він є засобом для отримання максимального прибутку і підвищення
конкурентоспроможності. В етимологічному значенні термін "потенціал" — це
засоби, запаси, джерела, які є в наявності та можуть бути мобілізовані, приведені
до руху, використані для досягнення певних цілей, здійснення плану, вирішення
якоїсь задачі, можливості окремої особи, суспільства, держави у певній області [3,
с. 270]. Сільськогосподарське виробництво в Україні на сьогодні має ряд проблем
в сфері формування та використання ресурсного потенціалу, спричинених
особливостями минулого і сучасного його розвитку. Шляхом реформ аграрний
сектор переходить від планової системи до сучасної ринкової економіки.
Необхідність такого переходу спричинена зниженням ефективності виробництва
по мірі вичерпного використання екстенсивних факторів, які формують
ресурсний потенціал. Наслідком низької ефективності сільськогосподарського
виробництва є стан і характер повільних змін у виробничих відносинах, які
стримують розвиток продуктивних сил, у тому числі і ресурсного потенціалу.
Невідповідність між ресурсним потенціалом та його віддачею привела до
значного росту основних фондів, також продовжується процес зниження
ефективності використання потенціалу сільськогосподарських угідь, через те, що
ряд технічних засобів не відповідає сучасним технологічним вимогам через
недостатню надійність і низьку продуктивність. Водночас у машиннотракторному
парку господарств не вистачає багатьох видів сільськогосподарських машин і
знарядь для комплекс- ного, багатоопераційного обслуговування рослинницьких,
тваринницьких та інших галузей агропромислового виробництва через їх високу
вартість. Ефективне використання ресурсного потенціалу агроформувань є
об'єктивною необхідністю і важливою передумовою розвитку аграрного сектора
економіки [4]. Економічна ефективність використання ресурсного потенціалу
сільськогосподарських аграрних формувань залежить від багатьох чинників,
особливо від рівня їхньої ресурсозабезпеченості. Розвиток сільського
господарства на основі концепції виробничих ресурсів зумовлює збільшення
виробництва продукції і підвищення його ефективності. При підвищенні
ресурсозабезпеченості сільськогосподарських формувань порівняно високими
темпами зростає виробництво валової продукції. У свою чергу, реформаційні
перетворення в сільському господарстві не дали очікуваної соціально-економічної
віддачі, і підприємства знаходяться у важкому становищі, руйнується ресурсний
потенціал галузі, також, реформаційні перетворення в аграрному секторі
зумовили певні позитивні зміни в організації сільськогосподарського
виробництва, зокрема змінили статус усіх складових ресурсного потенціалу,
проте очікуваних результатів не дали [5]. А в результаті аграрної реформи на базі
колишніх колективних господарств утворено нові агроформування різних
організаційно-правових форм, серед яких домінують приватні підприємства.
Досягнення результативного функціонування агроформувань значною мірою
залежить від раціональності формування, відтворення та ефективності
використання ресурсного потенціалу [6]. Для оцінки ефективності використання
ресурсного потенціалу підприємства можна застосовувати такі групи показників,
як ресурсовіддача та ресурсоємність, що обчислюються і в цілому (загальні), і по
основним його складовим (земле-, зарплато-, енерго-, матеріало-,
амортизаціємність). Чим вище рівні ресурсовіддачи і нижче — ресурсоємності,
тим ефективніше використовується потенціал підприємства. У процесі оцінки
рівня ефективності використання ресурсного потенціалу фактичні її показники
доцільно співставляти з нормативними. При цьому нормативна величина,
наприклад ресурсоємності — це той мінімальний розмір ресурсів, який повинне
мати підприємство для одержання одиниці продукції окремого виду або 1 грн її
вартості в цілому. Якщо фактична ресурсоємність вище нормативної, то це
свідчить про більш низьку ефективність використання ресурсного потенціалу, і
навпаки, менші витрати (у порівнянні з нормативом) показують, що фактично
досягнутий кращий стан справ у цьому плані. Комплексні показники, що
характеризують використання ресурсного потенціалу підприємства, повинні
охоплювати всі його складові, насамперед — землі, основні та оборотні засоби,
трудові ресурси. Говорячи про використання земельних ресурсів
сільськогосподарського підприємства, слід вказати, що показники, які
характеризують його, доцільно поділи- ти на дві групи: перша — включає ті з
них, що характеризують відтворення земель; до другої належать показники
економічної ефективності їх використання. До показників першої групи, на наш
погляд, слід включати: — частку сільськогосподарських угідь у загальній
земельній площі підприємства; — питому вагу у сільгоспугіддях: земельних
площ, що знаходяться в обробітку, у тому числі ріллі та багаторічних насаджень;
— рекультивованих земель, зрошених і удобрених площ; — обсяг виконаних
механізованих робіт (в еталон- них гектарах) у розрахунку на 1 га земель в
обробітку та ін [7]. Стосовно економічної ефективності використання земель
(тобто другої групи) слід вказати, що її оцінюють за системою натуральних і
вартісних показників. До перших з них насамперед слід віднести урожайність
сільгоспкультур, обсяги виробництва окремих видів тваринницької продукції на
100 га відповідних аграрних угідь (продукції скотарства і вівчарства — на
сільгоспугіддя, свинарства — на ріллю, птахівництва — на площу посіву
зернових). Друга ж група включає виробництво валової, товарної та чистої
продукції і розмір прибутку в розрахунку на 1 га сільгоспугідь — фізичної або
умовної (з урахуванням бальної оцінки землі) площі (або на один її баллогектар).
На нашу думку, на увагу заслуговує і застосовуваний О.Ю. Єрмаковим та А.В.
Кравченком [8] такий показник ефективності використання землі, як
землевіддача, який визначається відношенням вартості валової продукції з 1 га
сільгоспугідь до грошової оцінки останніх.
 РОЗДІЛ 3
Методичні засади оцінки ресурсного потенціалу підприємства

За сучасних особливостей господарювання, що визначаються високим рівнем

нестабільності як макро, так і мікроекономічних факторів, одними з ключових
завдань керівництва постають формування та оцінка поточних і перспективних
можливостей підприємства; збалансування визначених можливостей
підприємства з імпульсами зовнішнього середовища для досягнення поставлених
задач та з метою забезпечення стратегічної стійкості функціонування.
Наразі конкурентоспроможність суб’єкта господарювання формується
переважно за рахунок нарощування економічних ресурсів, впровадження нових
технологій, активізації інноваційної діяльності. Ринкове середовище, у свою
чергу, висуває жорсткі вимоги, пов’язані із підвищенням ефективності залучених
ресурсів та пошуком напрямів удосконалення ресурсного потенціалу, зниження
витрат на виробництво, підвищення якості продукції [2]. Конкурентне
господарювання – це дієвий механізм забезпечення ринкової рівноваги, що є
неможливою за сучасних умов без оптимального та раціонального використання
ресурсного потенціалу підприємства. Вивчення різноманітних аспектів у сфері
формування та використання потенціалу підприємства в цілому та його
ресурсного компоненту зокрема знайшло своє відображення у роботах
вітчизняних та зарубіжних вчених-економістів: В. Г. Андрійчука, О. А.
Богуцького, М. В. Гладія, В. К. Гаркавого, І. В. Мегедіна, Г. М. Підліснецького, П.
Т. Каблука, О. С. Федоніна та ін.
Водночас, окремі питання, пов’язані із методичним забезпечення оцінювання
ресурсного потенціалу, залишаються недостатньою мірою висвітленими, а отже,
потребують подальших досліджень у визначеній сфері. Першочергово визначимо
сутність поняття «ресурсний потенціал підприємства». Основу зазначеної
категорії становить загальна категорія «ресурси», що змістовно означає «запас»,
«джерело». До складу ресурсів включаються запаси та джерела сировини,
матеріалів, майно та грошові кошти, праця [2].
 Ресурси – це система матеріальних і нематеріальних елементів, які прямо чи
опосередковано беруть участь у виробничому процесі. Основними видами
ресурсів, що використовуються підприємством при формуванні ресурсного
потенціалу, є наступні [1; 3]:
1. Матеріальні ресурси − включають сировину, матеріали, особливості
їхнього використання, обробки, збагачення, утилізації. Це предмети праці, які під
продуктивним впливом засобів праці перетворюються на готову продукцію,
цільове призначення якої задоволення потреб споживачів.
2. Технічні ресурси – сукупність засобів праці, що використовуються
підприємством у виробничогосподарських процесах та становлять передумову
для функціонування суб’єктів господарювання.
3. Нематеріальні ресурси − забезпечують економічну користь власнику
протягом тривалого періоду, проте не мають матеріально-фізичної основи. До
основних видів нематеріальних ресурсів відносяться: − об‘єкти промислової
власності: винаходи, корисні моделі, промислові зразки, товарні знаки, фірмові
найменування; − об‘єкти, що охороняються авторськими і суміжними правами:
твори науки, літератури, комп‘ютерні програми, бази даних, мікросхеми; −
нетрадиційні об‘єкти інтелектуальної власності: раціоналізаторські пропозиції,
«ноу-хау», комерційна таємниця. Нематеріальні ресурси, як і матеріальні,
потребують права власності і захисту. Ці права закріпляються патентами,
свідоцтвами, ліцензіями.
4. Трудові ресурси. Люди, здатні до праці, формують основний елемент
продуктивних сил підприємства зокрема та суспільства в цілому, адже
сполучають засоби та предмети праці, результатом чого виступає готова
продукція.
5. Фінансові ресурси. Будь-які бізнес-процеси господарського життя
підприємства передбачають використання фінансових ресурсів, що обумовлене
необхідністю залучення інших видів ресурсів. Фінансові ресурси представляють
собою кошти, що знаходяться у розпорядженні підприємства і призначені для
виконання існуючих зобов’язань у фінансовій сфері.
 Отже, ресурсний потенціал являє складну систему компонентів, які у
сукупності забезпечують функціонування підприємства. Відтак, питання,
пов’язані із забезпеченням ефективного управління ресурсним потенціалом
підприємства в цілому та окремими його складовими, набувають особливої
актуальності у сучасних умовах. У свою чергу, основою для прийняття та
реалізації управлінських рішень є належне інформаційно-аналітичне
забезпечення, що передбачає оцінювання ефективності використання ресурсного
потенціалу.
 РОЗДІЛ 4
Характеристика фінансових результатів діяльності ПОСП «Червона Баштанка»
Мета діяльності будь-якого підприємства – це отримання позитивного
фінансового результату та пошук шляхів його збільшення. Результативність
діяльності відображається у фінансово-економічних показниках, які найбільш
точно характеризують фінансовий стан суб’єкта господарювання та дають
уявлення про економічний потенціал його розвитку. В сучасних умовах
економічного розвитку суб’єктів господарювання питання фінансових результатів
в бухгалтерському обліку вважається одним із ключових при здійсненні
господарської діяльності, так як фінансовий результат є основним підсумковим
показником. Фінансові результати характеризують майже всі аспекти діяльності
підприємства: продуктивність праці, ступінь використання основних засобів,
трудових, матеріальних і грошових ресурсів, собівартість реалізованої продукції,
її якість, обсяг та ціни реалізації продукції.
Трактування фінансових результатів є важливою науковою проблемою. Ця
категорія залишається в центрі уваги вчених не лише у сфері бухгалтерського
обліку, а й філософії, економічної теорії, мікроекономіки, макроекономіки,
фінансів, менеджменту, і містить багато суперечностей та протиріч, що
обумовлює актуальність її дослідження
На основі фінансової звітності підприємства ПОСП «Червона Баштанка»
проаналізуємо основні фінансово-економічні показники діяльності
досліджуваного підприємства (табл. 4.1).
Таблиця 4.1 Основні фінансово-економічні показники діяльності ПОСП
«Червона Баштанка» Баштанського району Миколаївської області.
Показник Значення
2022 2023 2024
Валова 612 486,24 702 548,32
продукція, тис.
грн. 527 495,12
Валовий 244 851,6 281 759,12
прибуток, тис.
грн. 215 879,45
Чистий прибуток 88 568,0 97 216,1 113 324,2

Загальні витрати 127 324 147 268,7 169 879,4

Рентабельність 40 40
виробництва 41%
Рентабельність 21 21
продажу 21%
Забезпеченість 135 142
оборотних
коштів 128%
Співвідношення 69/31 73/27
власних та
залучених коштів 74/26%
Запаси, тис. грн. 32 361,25 43 521,8 52 489,4
Оборотні кошти, 95 813,5 102 673,8
тис. грн. 85 781,9

За розглянутий період відзначається зростання валової продукції від 527 тис.

грн у 2020 році до 702 тис. грн у 2022 році. Це свідчить про позитивний розвиток
підприємства та його здатність збільшувати виробництво.
Рентабельність виробництва та продажу залишається стабільною навколо 40-
41% та 21% відповідно. Це може вказувати на ефективне управління виробничим
процесом та реалізацією продукції.
Забезпеченість оборотних коштів збільшилась з 128% у 2020 році до 142% у
2022 році. Це свідчить про здатність підприємства вирішувати фінансові завдання
та забезпечувати стабільність операцій.
Співвідношення власних та залучених коштів залишається в межах 69/31% у
2021 році та 73/27% у 2022 році. Підприємство дотримується раціонального
підходу до фінансування.
Запаси зросли з 32 тис. грн у 2020 році до 52 тис. грн у 2022 році. Загальні
оборотні кошти також збільшилися з 85 тис. грн до 102 тис. грн. Це може бути
викликано збільшенням обсягу виробництва та ростом потреб в робочому
капіталі.
Чистий прибуток зріс з 88 тис. грн у 2020 році до 113 тис. грн у 2022 році. Це
свідчить про здатність підприємства зберігати та збільшувати чистий прибуток.
 Використання власного капіталу ПОСП «Червона Баштанка» визначається
рядом фінансових показників, таких як рівень фінансової незалежності,
оборотність власного капіталу, оборотність активів, індекс постійного активу, а
також рентабельність власного капіталу за валовим і чистим прибутком (таблиця
4.2).
Таблиця 4.2
2022р. у
Показники 2020 р. 2021 р. 2022р. % до 2020р.

І Вихідні дані, тис. грн.

Валюта балансу 120 410,0 440 100,0 655 603,0 544,5
Власний капітал 8 088,0 277 878,0 410 731,0 5 078,3
Необоротні активи 35 078,0 31 485,0 28 537,0 81,4
Чистий дохід (виручка) від
175 399,0 398 590,2 256 476,0 146,2
реалізації
Валовий прибуток 16 824,0 271 938,0 139 091,0 826,7
Чистий прибуток -10 682,0 269 790,1 132 853,0 -
ІІ Розрахункові дані
Коефіцієнт фінансової
0,067 0,631 0,626 934,3
незалежності
Індекс постійного активу 4,337 0,113 0,069 1,6
Коефіцієнт оборотності
21,686 1,434 0,624 2,9
власного капіталу
Рентабельність власного
капіталу (за валовим 2,080 0,979 0,339 16,3
прибутком)
Рентабельність власного
капіталу (за чистим -1,321 0,971 0,323 -
прибутком)
Період окупності власного -0,757 1,030 3,092
капіталу -
Рентабельність продаж -0,061 0,677 0,518 -
Коефіцієнт оборотності 1,457 0,906 0,391 26,8
активів
 Характеризуючи коефіцієнт фінансової незалежності, можна зазначити,
що у 2020 році він значно відхилений від норми (0,4-0,6) і дорівнює 0,067.
Це свідчить про високий рівень фінансових ризиків, бо підприємство
здатне профінансувати лише 6,7% активів за рахунок власного капіталу.
Але з 2021 року показник прийшов в норму і дорівнював 0,631 у 2021 р. та
0,626 у 2022, що показує здатність профінансувати вже 63% активів.
Індекс постійного активу є досить нестабільним показником, значення
його у 2020 році становило 4,337, а у 2022 – 0,069. Тобто відбулося зменшення
на 98,4%.
Коефіцієнт оборотності власного з кожним роком зменшувався, і на
кінець досліджуваного періоду складав 0,624, що показує продаж продукції
на суму 0,624 гривень на кожну гривню залучених коштів власників.
Спостерігаємо негативну тенденцію: капітал власників використовується
неефективно у 2021-2022 роках.
Рентабельність власного капіталу за валовим прибутком теж зазнала
цієї тенденції. Якщо в 2020 році кожна вкладена гривня дозволяла
отримати 2 гривні 8 копійок чистого прибутку, то в 2022 році – 33,9
копійки. Рентабельність за чистим прибутком у 2020 році взагалі несла
збитки: тоді з кожної затраченої гривні підприємство отримувало 1 гривню
32 копійки збитків. У 2021 році рентабельність зросла до 0,971, але у 2022
знову зменшилась – до 0,323.
Період окупності власного капіталу у 2020 році є неприйнятним і
говорить про зниження добробуту власників, адже значення від’ємне. Але
у 2022 році показник зріс до рівня 3,092. І, таким чином, ефективність
роботи підприємства стала досить високою, а окупність власного капіталу
становить близько 3 років. Рентабельність продаж у 2021-2022 роках є
високим і складає 0,677 та 0,518. Дані коефіцієнту оборотності активів
показують, що ефективність використання активів підприємства
знижується.

Проаналізувавши всі фінансові показники, можна зробити висновок,

що ефективність використання власного капіталу підприємством
піддавалась коливанням протягом досліджуваного періоду. Але
простежується загальна тенденція до покращення показників у 2021 році
відносно 2020, та погіршення у 2022 році, відносно 2021 р.
 РОЗДІЛ 5
Визначення основних напрямів удосконалення та заходів по
оптимізації і ефективного розвитку підприємства
В сучасних умовах господарювання успіх функціонування будь - якого
підприємства, незалежно від форми власності та видів його діяльності,
визначається ефективністю його діяльності. Проведення постійного
моніторингу за результатами діяльності підприємства дозволить забезпечити
успішний розвиток підприємства та збільшити його економічні вигоди, адже
показники, що характеризують ефективність дозволяють виявити доцільність
використання ресурсів підприємства та співвіднести фінансові результати і
затрати на їх отримання. Тому актуальним є вивчення та систематизація
напрямків підвищення ефективності діяльності підприємства.
До групи «напрямки розвитку і удосконалення виробництва»
відносяться заходи: впровадження в діяльність підприємства результатів
науково-технічного прогресу; удосконалення організаційної та виробничої
систем управління; підвищення конкурентоспроможності продукції. До
групи «напрями удосконалення системи управління підприємством» можна
віднести наступні заходи: соціальні програми; впровадження інноваційних
технологій в діяльність підприємства; державна підтримка [6]. Петрович Й.
М. та Прокопишин Л. М. вважають, що до основних ключових заходів, якi
підвищують ефективність діяльності підприємств, слід віднести: оптимізацію
бізнес-процесів; впровадження інновацій у виробництво; інвестиції в
збереження та покращення якості продукції; оптимальне ціноутворення;
своєчасне виведення на ринок нових продуктів; удосконалення системи
дистрибуції; розширення ринків збуту; створення та розвиток власної
сировинної бази; вертикальна інтеграція, формування та розвиток
інтегрованих об’єднань.
 Аналіз діяльності підприємства ПОСП «Червона Баштанка» дає змогу
узагальнити заходи підвищення ефективності підприємства в межах певних
напрямiв
Таблиця 5.1 Заходи щодо підвищення ефективності підприємства
Напрям Заходи
Підвищення Оптимізація витрат; впровадження прогресивних
ефективності технологій, створення і використання нових матеріалів, які
управління витратами сприяють зниженню трудових і матеріальних витрат;
впровадження ресурсо- та енергозберігаючих заходів,
раціональне використання відходів виробництва,
підвищення ступеня використання вихідної сировини
тощо
Підвищення Технічне переозброєння та модернізація основних засобів
ефективності виробництва; удосконалення виробничої системи
виробництва управління, автоматизація виробництва; збільшення
обсягів виробництва; впровадження результатів НТП у
діяльність підприємства; підвищення якості і
конкурентоспроможності виготовленої продукції.
Підвищення Удосконалення організаційної структури управління
ефективності підприємством; оптимізація організації менеджменту і
управління бізнес-процесів через поліпшення системи планування,
підприємством обліку і контролю; використання світового досвіду
управління підприємством; впровадження
автоматизованих систем управління підприємством тощо.
Підвищення Зменшення величини позикового капіталу; збільшення
ефективності виручки від реалізації продукції; збільшення чистого
фінансових ресурсів прибутку; зменшення витрати, що не забезпечують
підприємству доходів; інвестування грошових коштів у
високоприбуткові та швидкоокупні проекти тощо.
Підвищення Підвищення оборотності оборотних активів; зменшення
ефективності матеріальних витрат на одиницю продукції; пошук
використання постачальників сировини з нижчою ціною та купівля
матеріальних ресурсів сировини та матеріалів оптимальними партіями тощо
Підвищення Впровадження оптимальної структури та складу
ефективності працівників; оптимізація витрат на оплату праці
використання трудових невиробничого персоналу; розроблення мотивуючу
ресурсів систему оплати праці; поліпшення системи підготовки та
перепідготовки персоналу; механізація та автоматизація
виробництва для підвищення продуктивності праці тощо
 Висновки
У звіті про навчальну практику було проведено дослідження ресурсного
потенціалу сільськогосподарського підприємства, зосередженого на аналізі
діяльності ПОСП «Червона Баштанка» в Баштанському районі Миколаївської
області. Господарство спеціалізується на рослинництві, зокрема на вирощуванні
зернових, зернобобових культур та насіння олійних культур. Серед основних
культур виділяються пшениця, ячмінь та насіння соняшнику. Такий вибір
спеціалізації обумовлений географічним розташуванням посівних площ та
благоприятними кліматичними умовами для вирощування зазначених культур.
В ході нашого дослідження було вивчено ресурсний потенціал
сільськогосподарського підприємства ПОСП «Червона Баштанка» в
Миколаївській області. Для досягнення поставленої мети ми провели
характеристику сутності та складу ресурсного потенціалу підприємства,
визначили ключові показники для оцінки цього потенціалу, виконали аналіз його
складових, включаючи фінансові, матеріальні, трудові та інформаційні ресурси.
На основі отриманих результатів були запропоновані конкретні напрями для
забезпечення ресурсного потенціалу, зокрема через оптимізацію використання
наявних ресурсів, удосконалення управлінських процесів та впровадження
інноваційних рішень.
Ефективність використання ресурсного потенціалу визначається
раціональним використанням фінансових, матеріальних, людських та
інформаційних ресурсів підприємства та оцінюється шляхом аналізу різних
показників та коефіцієнтів.
В ході нашого дослідження було виявлено, що розмір досліджуваного
підприємства є середнім. Його основним напрямком є вирощування зернових,
бобових культур та насіння олійних культур. Персонал підприємства є
різноманітним за віком та кваліфікацією. Протягом 2021-2022 років ПОСП
«Червона Баштанка» ефективно використовувало наявні ресурси, зокрема
виробничі, трудові та фінансові. Найкращі показники були зафіксовані у 2021
році, що свідчить про покращення діяльності підприємства порівняно з
попереднім роком. Однак у 2022 році спостерігається зниження результативності
ПОСП «Червона Баштанка»
Запропоновано стратегічні напрями для забезпечення ресурсного потенціалу
сільськогосподарського підприємства. Ці напрями включають в себе розвиток
ланцюга постачання ресурсів, проведення технологічного оновлення, управління
ризиками та людськими ресурсами, а також впровадження інновацій і
диверсифікацію. Ці стратегії спрямовані на оптимізацію використання наявних
ресурсів, підвищення ефективності виробничих процесів та зменшення можливих
ризиків.
 Список використаної літератури
1. Маршалок М.С. Потенціал аграрного підприємства: наукові підходи до
трактування
URL : http://www.nbuv.gov.ua/ portal/chem_biol/nvnau/2010_154_1/10mms.pdf
2. Маркіна І.А. Ресурсний потенціал аграрних підприємств: автореф. дис.
докт. екон. наук/ Полтавський університет економіки і торгівлі. — Полтава.
3. Борисова В.А. Економічне відтворення природного ресурсного потенціалу
АПК: автореф. дис. на здобуття наук. ступеня доктора економ. наук: спец.
08.07.02 "економіка с.-г. і АПК"/ В.А. Борисова. — Миколаїв
4. Ульянченко О.В. Управління ресурсним потенціалом в аграрному секторі
економіки: автореф. дис. на здобуття наук. ступеня доктора економ. наук:
спец. 08.00.03 "економіка та управл. нац. Госп
5. Россоха В.В. Теоретико-методичні засади формування, розвитку та
оцінювання виробничого потенціалу сільськогосподарського підприємства /
В.В. Рос- соха
6. Шебанін В.С., Червен І.І., Шебаніна О.В., Кареба М.І. Зміцнення та
ефективне використання ресурсного потенціалу сільськогосподарських
підприємств: монографія / Миколаївський державний аграрний університет
7. Кравченко А.В. Ефективність використання земельних ресурсів регіону
8. Андрійчук В.Г. Економіка аграрних підприємств: підруч. — 2-ге вид. допов.
і перероб.
9. Бугуцький О.А. Ефективність виробництва сільськогосподарської продукції
10. Савченко В.Д. Організація сільськогосподарсь- ких підприємств: наукове
видання //Харківський націо- нальний аграрний університет ім. В.В.
Докучаєва.
11.Хорунжий М.Й. Організація агропромислового комплексу: підручник
/Хорунжий М.Й. — К.: КНЕУ
12.. Іванюта В.Ф. Методологічне забезпечення роз- витку аграрного
виробництва регіону