К/Р

1.
 Листопадовий чин — українські січові стрільці на чолі з Дмитром
Вітовським зайняли Львів, а потім усю Сх. Галичину;
 Перший Зимовий похід — похід Армії Української Народної
Республіки тилами Червоної та Добровольчої армій під проводом
Михайла Омеляновича-Павленка;
 Продрозкладка — система заготівлі сільськогосподарських продуктів,
яку запровадила Радянська держава в період воєнного комунізму. За
продрозкладкою держава вилучала з селянського господарства по
твердих цінах зерно і фураж понад встановлені норми для особистого
споживання, прокорму худоби і сівби;
 Холодноярська республіка — короткочасне державне утворення
(форма самоорганізації населення) на землях Української Народної
Республіки (УНР), у Чигиринському повіті Київської губернії (нині
Черкаському районі Черкаської області), у районі лісового урочища
Холодний Яр, зі столицею в селі Мельники;
2.
 П.Скоропадський — Гетьман Української Держави (29 квітня — 14
грудня 1918);
 А. Денікін — російський військовий діяч, генерал-лейтенант, учасник
російсько-японської, та Першої світової війн, а також громадянської
війни в Росії, один із лідерів Білого руху, українофоб, здійснював
репресії проти мирного населення;
 Ф. Лизогуб — український громадський і політичний діяч У 1918 р.
був міністром внутрішніх справ і з 24 жовтня 1918 — головою Ради
міністрів Української держави.
 В.Винниченко — український політичний і громадський діяч, прозаїк,
драматург і художник. Автор усіх делегацій, універсалів та
законодавчих проєктів УНР. Перший голова Директорії УНР (14
грудня 1918 року — 10 лютого 1919 року), голова Генерального
секретаріату та генеральний секретар внутрішніх справ. Другий
очільник Українського Національного Союзу, з 18 вересня 1918 по 14
листопада 1918. Представник делегації Української Центральної Ради у
Петрограді;
 С.Петлюва — український державний, військовий та політичний діяч,
публіцист, літературний і театральний критик. Організатор українських
збройних сил. Член Генерального секретаріату Української
Центральної Ради на посаді Генерального секретаря з військових справ.
 Політв'язень при владі Павла Скоропадського (27 липня — 12
листопада 1918). Головний отаман військ Української Народної
Республіки (УНР) (з листопада 1918). 2-й Голова Директорії УНР (9
травня 1919 — 10 листопада 1920). Для українців він є одним із борців
за незалежність України, втім радянська пропаганда звинувачувала
його та владу УНР в антисемітизмі та в погромі євреїв;
 Номан Челебіджіхан — кримськотатарський політичний і державний
діяч. Один з організаторів першого Курултаю, перший голова уряду
проголошеної в 1917 році Кримської Демократичної Республіки,
перший муфтій мусульман Криму, Литви, Польщі і Білорусі.
3.
1) 29 квітня 1918 р.
2) 1 листопада 1918 р.
3) 6 (19) — 8 (21) квітня 1917 р.
4) 13 листопада 1918 р.
5) 6 грудня 1919 — 6 травня 1920 рр.
6) 14 листопада 1918 р.
7) 6 (29) січня 1918 р.
8) 10 вересня 1919 р.
4.
1. В
2. Г
3. А
4. Б
5.
1. В
2. А
3. Г
4. Б
6.
1. Залежне і пригноблене становище України, великодержавницька
політика щодо неї панівних кіл як Росії, так і Австро-Угорщини.
2. Важке соціальне становище переважної частини населення.
3. Піднесення українського національно-визвольного руху, організаційне
та ідеологічне його оформлення.
7. Найбільше постраждали селяни. За політики «воєнного комунізму» у
селян забирали продукти харчування(в особливсоті зерно) нібито для
держави та брехали, кажучи, що забирають надлишок.
8.
Внутрішня Зовнішня
 арештовували тих, хто  дипломатичні відносини з
конфісковував майно у Нічмеччиною, Туреччиною,
поміщиків Австроу-Угорщиною,
 влада на місцях – комісари Фінляндією, Скандинавськими
(місцеві поміщики) країнами
 в адміністративному апараті –  дипломатична діяльність на
кваліфіковані повернення Бессарабії та
-› наведено лад у суспільстві Криму
 реформа військових частин АЛЕ:
(хотів 300-тисячну армію)  жорстокий окупаційний
с/г режим
 відновлено поміщицьке  в опозиції до гетьмана –
землеволодіння майже всі політ. Сили
 у селян відбирали майно та  залежність від Німеччини та
землю і віддавали земельним Автро-Угорщини
комітетам
 землю за викуп отримували
«справжні хлібороби»

промисловість
 підприємства повертались
власникам
 ліквідовано 8-годинний
роб.день
 ліквідовано демократичні
свободи робітників

банківсько-фінансова система
 введено нац.валюту –
карбованець
 збалансовано бюджет

культурна політика
 спроба українізації
держ.апарату
 відкриття укр.шкіл, гімназій та
двох університетів у Києві та
Кам’янець-Подільському
  листопад 1918. – Українська
Академія наук
 відкрито національні
бібліотеку, архів, галерею
мистецтв, історичний музей
 друкування укр.підручників

збройні сили
 сірожупанні і синьожупанні
 хотів створити 300-тисячну
армію, відносити козацький
стан

Висновок: залежність держави і гетьмана від Німеччини та Австро-

Угорщини, занепад сільського господарства через прихильність гетьмана до
поміщиків (в результаті селянські виступи влітку 1918р.), бажання
повернення козацького стану завдяки створенню 300-тисячної армії (спроба
була невдалою), успішна культурна діяльність, жорстоке ставлення до селян
та працівників підприємств, жорстокий окупаційний режим.

9. Низький рівень національної свідомості українців і, як наслідок, слабка

соціальна база визвольного руху; очолила національну революцію українська
інтелігенція, яка розраховувала на підтримку селян, малозабезпечена
потрібними речами армія.

10. УНР основну увагу приділяла соціальним питанням, правам національних

меншин, у той час як для ЗУНР основним питанням було національне.
 ЗУНР вдалося провести аграрну реформу навідміну від УНР