Українські землі у складі російської імперії в др. пол. ХІХ ст.

Хронологічний довідник НАСЛІДКИ РЕФОРМ 60-70-Х РР. XIX СТ.

19 лютого 1861 р. — царський маніфест про скасування кріпосного

• скасування кріпосного права відкрило перспективу утвердження
ринкового господарства, товарного капіталістичного виробництва,
права в російській імперії.
• хоча збереглися феодальні пережитки (поміщицьке землеволодіння);
інші реформи адміністративно-політичного управління також були
Терміни позитивним явищем, але вони не зачіпали основ політичного ладу

Київська козаччина — масовий сел. рух на Київщині та Чернігівщині у

• (збереження самодержавної влади);
відбулася певна демократизація суспільства, закріплено громадянські
1855 р. Очолювали рух В. Бзенко, М. Гайденко, П. Швайка та ін. Селяни
складали списки «вільних козаків», відмовлялися відробляти панщину,
• права населення;
закладено основу для переходу російської імперії до буржуазно-
створювали власні виборні органи самоврядування. Придушена
• представницького устрою;

29
здійснюючи реформи, російський імперський уряд мало зважав на
регулярними військами. Причини соціальні, згодом набула рис і нац.-
місцеві та національні особливості.
визв. руху — бажання відновити козацтво як сусп. стан і військ.
формування.

63
Коротко про тему
Виноградарство

•• СЕЛЯНСЬКА РЕФОРМА (1861)

Селяни одержали особисту свободу і громадянські права. Цукровий буряк

• Можливість отримати землю за викуп (кредит на 49 років).

7
До укладання викупної угоди з поміщиком селяни вважалися Зерно
тимчасово зобов’язаними і за користування наділами змушені

• були відпрацьовувати панщину або платити оброк.

Зберігалася община як засіб суворого виконання селянами
Тютюн

• повинностей.
Селяни залишались найнижчою верствою суспільства (подушний
податок, рекрутська повинність, покарання різками). Сільськогосподарська спеціалізація українських земель у др. пол. ХІХ ст.

yanina_znohub_hist
 Український суспільно-політичний рух складі російської імперії у др. пол. ХІХ ст.

Хронологічний довідник Гаспринський Ісмаїл — кримськотатарський і тюркський просвітитель,

1863 р. — Валуєвський циркуляр.
1863-1864 рр. — польське національно-визвольне повстання.
1876 р. — Емський указ.
Терміни
Громадівський рух — укр. рух 60-90-х рр. XIX ст., в основі якого була
діяльність напівлегальних непартійних об’єднань, які називали громадами.
Центром г. р. в Україні став Київ, очолив його В. Антонович, мета —
підвищити культ.-осв. рівень укр. народу шляхом поширення шкіл і
письменник, гром-політ. діяч. З 1883 видавав першу нац. газету
«Терджиман», тривалий час — єдине друковане видання тюркською
мовою в рос. імперії. Він організатор просвітницького руху (джадидизму)
серед кримських татар. Ідеї базувалися на ліберальній ідеології, співпраці
мусульман і християн, дружбі тюркських і слов’янських народів. Класик
кримськотатарської л-ри. Номінувався на Нобелівську премію миру (1910).
Драгоманов Михайло — визначний гром.-політ. діяч, історик, публіцист,
фольклорист, економіст, філософ. Брат письменниці Олени Пчілки, дядько
Лесі Українки. Він був одним з найактивніших діячів київської Громади
Упродовж 1878-1882 він видавав у Швейцарії зб., згодом — часопис
«Громада». Тоді ж він очолив перший укр. гурток соціалістичного

29
друкування книг. Громадівці започаткували видання укр. преси («Основа» у спрямування. Наук., літ-крит., публіц. і гром. його діяльність мала значний
Петербурзі). вплив на розвиток укр. сусп.-політ. життя.
Земства — всестанові органи місцевого самоврядування у рос. імперії,
виникли згідно із земською реформою 1864. До 1911 не поширювалися на
Правобережну Україну. Портрети

63
Персоналії
Антонович Володимир — видатний історик, археолог, етнограф, сусп.-
політ. діяч. Належав до т. зв. хлопоманів, один з організаторів і голова

7
київської Громади. Автор багатьох праць з історії України, виховав
київську школу істориків, серед них — М. Грушевський.
Чубинський Павло — визначний етнограф, фольклорист, сусп.- політ.
діяч. Один із засновників і активних діячів київської Громади. 1862
арештований і засланий. Один з ініціаторів створення у Києві Пд.-Зх.
відділення Рос. географічного т-ва (1873-1876, керував його діяльністю). Володимир Ісмаїл Михайло Павло
Антонович Гаспринський Драгоманов Чубинський
Автор вірша «Ще не вмерла Україна» (1862), що став держ. гімном України.

yanina_znohub_hist
Powered by TCPDF (www.tcpdf.org)