ТЕМА 15.

УКРАЇНСЬКІ
ЗЕМЛІ В СКЛАДІ
РОСІЙСЬКОЇ ІМПЕРІЇ В 2
ПОЛОВИНІ 19 СТОЛІТТЯ
Реформи 60-70-х рр. ХІХ ст. у Російській імперії
■ У середині XIX ст. різко
загострилася криза кріпосницької
системи, що виявилося у
відставанні Росії від передових
країн Заходу, її поразці в
Кримській війні 1853—1856 рр.,
збільшенні кількості селянських
повстань. Усі верстви населення
(інтелігенція, селяни, підприємці й
навіть поміщики) розуміли
необхідність здійснення реформ.
■ Кримська війна (1853-1856 рр.)
— війна Росії з Туреччиною та її
союзниками. Росія зазнала
поразки. Під час війни у 1854-1855
рр. тривала героїчна оборона
Севастополя російськими
військами. Війна
продемонструвала технічну
відсталість Росії від країн Європи.
 Причини реформ:

■ • криза феодально-кріпосницьких відносин, що гальмувала розвиток економіки;

■ • відставання економіки Росії від країн Європи;
■ • поразка Росії в Кримській війні;
■ • смерть імператора Миколи І і прихід до влади в Росії молодого та
перспективного правителя Олександра ІІ;
■ • посилення селянських повстань.
Селянська реформа 19 лютого 1861
■ 19 лютого 1861 р. російський імператор Олександр ІІ проголосив Маніфестом
скасування кріпацтва в Росії;
■ скасовано особисту залежність селян від поміщика;
■ селяни дістали особисту свободу і громадянські права;
■ земля передавалася селянським общинам за викуп. 20% поміщику сплачували
селяни, решту платила держава. Селяни мали погасити борг державі протягом 49
років;
■ до укладання викупної угоди селяни мусили виконувати повинності поміщику,
мали статус тимчасовозобов’язаних;
Результати селянської реформи.

■ реформа сприяла утвердженню товарного капіталістичного

■ виробництва;
■ селяни залишилися найнижчим станом: платили подушний
■ податок, відбували рекрутчину, підлягали фізичним
■ покаранням;
■ більшість землі залишилася в руках поміщиків.
 Земська реформа (реформа місцевого
самоврядування)
1864 р.
1. у повітах та губерніях обиралися земські управи (земства) – місцеві органи
влади, які опікувалися школами, лікарнями, культурою, благоустроєм...;
2. до складу земств входили дворяни, буржуазія, селяни;
3. на Правобережжі земська реформа була впроваджена 1911 р., оскільки влада
побоювалася польського визвольного руху.
 Судова реформа 1864 р..

■ • запроваджено безстановий, незалежний від влади суд;

■ • судові засідання були публічними;
■ • судочинство відбувалося на змагальній основі: прокурор –
■ адвокат;
■ • уведено суд присяжних.
 Реформа цензури- запроваджено цензуру періодичних
видань, видавцям заборонено торкатися політичних питань

Освітня реформа 1864 р. Військова реформа 1862 – 1874 рр.

■ • уведено єдину систему ■ • у 1874 р. запроваджено загальну
початкової освіти; військову повинність чоловіків з
■ • створену мережу класичних 20 р., які не належали до
дворянського стану;
гімназій та реальних
■ • служба скорочувалася до 6-7
■ училищ (давали робітничу
років, особи з вищою освітою
спеціальність);
служили менше;
■ • відновлено автономію
університетів.
 Результати і наслідки реформ

■ реформи заклали підґрунтя для переходу від феодальних відносин до

буржуазних (капіталістичних);
■ • сприяли швидкому економічному піднесенню Росії;
■ • відбулася часткова демократизація суспільства;
■ • але реформи були обмежені: зберігалося самодержавство, поміщицька власність
на землю, станова структура суспільства.
Рухи і повстання як результат Кримської війни:

■ «Київська козаччина» (1855 р.) - масовий рух селянства Київщини

за повернення козацького стану. Повстання спровокували чутки, що,
нібито, якщо кріпак під час Кримської війни запишеться в козаки, то
після війни отримає волю. Селяни відмовились відробляти панщину
і вимагали записувати їх в козаки.
■ У 1856 р. відбувся «похід у Таврію за волею» селян
Катеринославщини та Херсонщини, приводом до якого стали чутки
про звільнення від кріпацтво селян, що заселять зруйновані під час
війни місцевості в Криму.
Економічний розвиток Наддніпрянської
України в другій половині ХІХ ст.
■ в Україні розвивались ті галузі, які не мали відповідних умов у Росії
(цукрова) або з України постачали сировину для російських
підприємств;
■ штучна затримка тих галузей, які створювали конкуренцію
російським підприємствам (текстильна, бавовняна);
■ вилучення капіталів, шляхом продажу російських товарів;
■ колоніальний характер української економіки.
 Сільське господарство
■ залишки кріпацтва: збереження поміщицького землеволодіння,
поєднання відробіткової та вільнонайманої систем господарювання,
розорення поміщицьких господарств;
■ • розвиток товарних відносин: майнове розшарування селянства,
розвиток поміщицького підприємництва за спеціалізацією районів
(Південна Україна – зернове господарство, Правобережжя –
вирощування цукрових буряків та технічних культур),
запровадження удосконалених знарядь праці та машин у
передових поміщицьких і великих селянських господарств,
поширення вільнонайманої праці, аграрне перенаселення, що
призводило до еміграції у Сибір та Кубань)
 Промисловість
■ 60-70 рр. ХІХ ст. – прискорення промислового перевороту, значне економічне
піднесення;;
• активний розвиток важкої промисловості: вугільна, металургійна,
машинобудівна, металообробна (Україна стає головною вугільно-металургійною
базою Росії);
■ • активне будівництво залізниць (перша українська залізниця 1865 р. з’єднала
Балту й Одесу);
■ переважання іноземного капіталу: Франція, Бельгія, Німеччина;
■ • в Україні розвивалося 80% російського цукру;
■ найвідоміші українські підприємці - Терещенки, Харитоненки, Яхненки,
Алчевські - в основному володіли підприємствами з переробки
сільськогосподарської продукції.. Також були меценатами
 Соціальні зміни
■ завершився процес формування станів найманих робітників
(пролетаріат) та буржуазії;
■ • активна урбанізація (процес збільшення населення міст);
■ • зростає чисельність інтелігенції;
■ • більшість населення залишалися селяни;
■ • 5% українців мешкало в містах, 38% - росіян, 45% - євреїв;
■ • українські селяни були неосвіченими, тому робітничий клас
формували переселенці з російських губерній.
 Національна політика царизму щодо
України
■ 1863 р. – видання таємного Валуєвського
циркуляра (автор – міністр внутрішніх
■ Офіційна російська влада справ П. Валуєв), у якому заявлено, що
заперечувала існування української (малоруської) мови не
окремого українського було, не має і не може бути;
народу, української культури, призупинено видання шкільних і
мови тощо. релігійних видань українською мовою.
 Емський указ

■ 1876 р. – видання Емського указу російським імператором

Олександром ІІ, який заборонив друкувати книги українською;
ставити українські театральні вистави; викладати
українською; перекладати українською; ввозити українську
літературу...
■ Драгоманов,Чубинський-Емський указ
Російський суспільно-політичний рух в
Україні

■ 70-80-ті рр. ХІХ ст. – діяльність народників («чайковці», «Земля і

воля»), метою яких було розбудова на основі селянських общин
соціалістичного суспільства (справедливого суспільства рівних
людей).
■ Ідеї народників: селянство готове для повалення царизму і
побудови соціалізму; соціально-економічні та національні проблеми
будуть вирішені шляхом революції.
■ Народники поширювали свої ідеї «ходіння в народ».
Народницькі організації в Україні:

■ 1877 р. – «Чигиринська ■ У 1881 р. народники вбили

змова» – спроба народників
підняти селянське повстання
під Чигирином, але невдало.
Очолив змову Я. Стефанович
імператора Олександра ІІ. На
початку 80-х рр. ХІХ ст.
народницькі організації були
розгромлені російською
владою.
Польський визвольний рух в Україні

■ У 1863-1864 рр. відбулося польське повстання проти Російського

панування в Польщі. Масової підтримки в Україні повстання не
отримало.
 Український культурно-просвітницький
та визвольний рух.Рух хлопоманів

■ Хлопомани – частина українських і польських (з

українським корінням) студентів Київського
університету, які вирішили присвятити себе
дослідженню української культури. Очолив
гурток хлопоманів В.Антонович. Хлопомани
ходили по селах і збирали український фольклор.
Поляки зневажливо називали їх хлопами
(неосвіченими простолюдинами), звідси і
походить назва - хлопомани. 1863 році у звязку з
репресіями царизму діяльність хлопоманів та
їхніх гуртків призупинилися . Хлопонами брали
участь у громадівському русі
 Громадівський рух
■ У 50-60-ті рр. ХІХ ст.
починається становлення
громадівського руху.
■ Громади – напівлегальні
непартійні об’єднання
української інтелігенції, що
займалися культурно-
просвітницькою діяльністю.
■ Перша громада заснована в
Петербурзі в 1859 р. Учасники: В.
Білозерський, М. Костомаров, Т.
Шевченко. Видавали в Петербурзі
перший український журнал
наддніпрянських українців «Основа»
(1861 – 1862 рр.).
■ Громадівський рух поширюється в
Україні (Київ, Полтава, Одеса, Харків,
Чернігів...). Найбільшою була
Київська громада, яку очолив
В.Антонович.
■ У 1873 р. – заснування
Історичного товариства Нестора-
літописця.
■ У 1873 р. – заснування Південно-
Західного відділу Російського
географічного товариства на чолі
з Г.Галаганом. До складу відділу
також входив автор слів
українського гімну П.Чубинський.
■ У 1873-1875 рр. – видання газети ■ М.Драгоманов – український учений
«Київський телеграф».Там та громадсько- політичний діяч ХІХ ст.,
видається історичний часопис один з організаторів «Старої громади»
«Київська старина» в Києві. Пізніше бере участь і в
молодих громадах. Емігрував до
■ Видатні члени Київської громади: Женеви (Швейцарія), де видавав
М.Драгоманов, Ф.Вовк, журнал «Громада». Відстоював
соціалістичні ідеї. Майбутнє України
О.Потебня. вбачав у якості автономії в межах
демократичної Російської федерації.
 «Братство тарасівців»
■ У 1891 – 1893 рр. – діяльність
таємної організації «Братство
тарасівців» (І.Липа,
М.Міхновський, В.Шемет), яка
ставила за мету здобуття
державної незалежності
України. «Братство арасівців»
виникло під час відзначення дня
народження Т.Шевченка, на
могилі великого Кобзаря.
■ Негативне ставлення до
українофільства(культурницт
ва) але визнаваня при цьому
його користі для національного
руху
 Культура
■ У літературі розвивається
реалізм(правдиве відтворення
дійсності)
■ 1865-відкриття в Одесі
Новоросійського університету,
третій в Україні
■ Ілля Мечников-професор
Новоросійського університету.
Лауреат Нобельвської премії. У
1886 Ілля Мечніков організує в
Одесі першу в країні
бактеріологічну станцію
■ Данило Заболотний-
бактеріолог, засновник
інституту мікробіології та
епідермалогії в Києві
■ Дмитро Яворницький –укр
історик,археолог,дослідник
укр козацтва
■ Леонтович-
композитор,автор « Щедрик»
та «Дударик»
 Микола Лисенко-
композитор,автор Чубинський-написав
Кримський опер»Наталка «Ще не вмерла
Агатангел- Полтавка»,»Тарас Бульба» і Вербицький-наклав
України» музику на гімн
мовознавець,поліглот, тд
знав 50 мов

Заснування М.Кропівницькпим укр.професійного театру

(Заньковецька,Садовський)
■ М.Заньковецька-укр актриса
■ О.Кониський-перекладач
■ Б.Ханенко-
колекціонер,археолог,меценат,п
ромисловець
■ Василь Смиренко-меценат,
інженер в галузі цурковаріння
Ісмаїл Гаспринський-
Криськотатарский
діяч,просвітитель,письменник
 Володимирський собор у
Києві

Будівля оперного театру в Одесі

 «Козаки в степу» Васильківський

«Святочне
ворожіння».М.Пимоненко
Картина «Портрет Лесі Українки» І.Труш
Стиль-імпресіонізм