1.

Охарактеризуйте масштаб руйнувань і особливості

відбудови народного господарства у повоєнні роки.

Сільське господарство залишалося у важкому стані. бракувало не тільки придатних для

роботи тракторів, комбайнів, автомашин, а й навіть найпростіших землеробських
знарядь, тягла. У плуг доводилося впрягати корів, а подекуди впрягалися й самі
жінки-колгоспниці як основна сила землеробства. Багато земель за часи війни були
занедбані. Тим часом з партійними директивами необхідно було всіляко дбати про
розширення посівних площ.Жителі сіл були позбавлені свободи пересування, оскільки
не мали паспортів. Заробітна плата була незначною. За таких умов виснажлива праця
колгоспників уже не забезпечувала зростання виробництва сільгосппродуктів.
Вирощувати городину, мати сади, виноградники, тримати птицю, худобу було вкрай
невигідно. Так, податок на городні культури був у 7,5 рази вищий, ніж на зернові,
оподатковувались фруктові дерева, кущі ягідників тощо. Це погіршувало і без того
тяжке становище селян.
Відбудова сільського господарства в Україні проходила повільно.
Капіталовкладення в сільське господарство були недостатніми, та й ці кошти часто не
доходили до села і направлялись в інші галузі, зокрема на оборону. Пріоритет
надавався відбудові промисловості. В результаті технічна оснащеність колгоспів
залишалися на низькому рівні.
На мою думку, система сільського господарства ще до війни була застарівшою, а війна і
так це підкреслила. Партійна влада не хотіла проводити реформи та вдавалась до старої
схеми змусити людей працювати, шляхом репресій, тортур, штучного голоду.
Наприклад: дискримінаційний Указ "Про виселення з Української РСР осіб, які злісно
ухиляються від трудової діяльності в сільському господарстві і ведуть антигромадські
способи життя''

2.Поясніть причини масового голоду 1946-1947 років.

Обставини 1946-1947 рр. були аналогічними тим, що мали місце в 1932-1933 рр., тобто
в роки голодомору в Україні. Під виглядом заготівель держава проводила фактично
повну реквізицію продовольчих ресурсів села і тим прирікала селянство на
голод.Гіркий досвід минулого підказував селянам, що колгоспи і держава їх не
врятують. Почалася масова втеча, особливо молодих, працездатних, у міста, на
новобудови.
Забираючи останнє, держава добилася 60% виконання плану заготівель зернових
Україною. Селяни ж залишалися без продовольства. Як і у попередні роки, вони
сподівалися прогодуватися з присадибної ділянки. Але по війні підсобні господарства
колгоспників майже повністю були розорені.
На початку 1946 р. 43% колгоспників не мали корів, а 20% - жодної худобини взагалі,
навіть птиці. В результаті голод нещадно душив селян і від нього померло 1 млн.
чоловік. Було зафіксовано випадки людоїдства, майже 3 млн. хворіли на дистрофію,
анемію. У Москві, Києві, обласних і районних центрах України було відомо про такий
жахливий стан на селі. Але партійно-державний апарат ніяк не реагував на це.
І лише тоді, коли голод почав загрожувати масовим вимиранням селянства, керівництву
УРСР вдалося нарешті вжити конкретних заходів. Неодноразово до вождя всіх народів
з листами й доповідними записками про стан справ в Україні тодішній перший
секретар ЦК КП (б) У М. Хрущов. Це викликало роздратування диктатора, який в одній
із телеграм назвав керівника комуністів України "сумнівним типом".

Саме в цей час центр нарешті вирішив надати продовольчу допомогу селянству
України. Село вступило у посівну кампанію, але без допомоги держави засіяти поля,
тобто закласти основу врожаю 1947 р. було просто неможливо. Колгоспники одержали
60 тис. т зерна, що хоча й запізно, все ж таки дозволило підтримати і врятувати від
смерті 3,4 млн. селян, які брали участь у весняних польових роботах. Урожай 1947 р.
був добрий, і голод припинився.

3.Охарактеризуйте культурні та ідеологічні процеси в

повоєнній Україні.
Культурне життя післявоєнної України було дуже складне та суперечливе. Взнаки
давались занепад господарства й матеріальна скрута, великі втрати серед людей та
руйнування в середині країни.

Повоєнна система освіти залишалась такою ж як до війни, головною вадою в освіті

залишалась - заідеологізованість – перетворювала загальноосвітню школу на знаряддя
контролю комуністичної партії над молодим поколінням. Після війни в СРСР було
впроваджено обов’язкову 7 – річну освіту(1953рік). В Україні в повоєнні роки було
відкрито 1300 нових шкіл. В науці були позитивні зміни в Україні, кількість інститутів
збільшилась до 44.В Україні відбуваються в післявоєнний час значні успіхи у
дослідженнях із фундаментальних наук:- Запуск першого в республіці атомного
реактора( 1946 року). Створення в Києві першої в Європі електронної обчислювальної
машини під керівництвом С. Лебедєва.(1950р.). Утім природничі науки зазнавали тиску
з боку держави. Зокрема, завдала «лисенківщина», виявом якої стало цькування
вчених-генетиків, викладачів біології, чиї концептуальні погляди не збігалися з
уявленнями академіка Т. Лисенка. Лисенко оголосив генетику «реакційною
лженаукою».
Для того щоб посилити ідеологію в середині країни починають розширювати мережу
культурно – освітніх закладів – музеї, театри, кінотеатри, клуби тощо. У 1951 році в
Києві почав працювати перший телецентр – так було започатковано українське
телебачення.
В післявоєнній архітектурі відбувалась відбудова і рішучих змін не проводилось. В
основному при відбудові будинки зводились, або реставрувались висотою до 4
поверхів.
4.Вкажіть, як змінилися кордони УРСР внаслідок Другої
світової війни.
Питання з Польшою
16.08.1945 року між Польською народною республікою (ПНР) та Радянським Союзом
було укладено угоду про державний кордон. За основу взято лінію Керзона з
відхиленням на користь Польщі. На українській дільниці кордону відхилення
становило переважно 5–8 км на схід. За винятком території біля р. Солокія та м.
Крилов (віддано 30 км) й району Немирів-Ялівка (17 км).За межами УРСР лишалися
українські етнічні землі – т. зв. «Закерзоння» – з площею майже 20 тис. кв. км. Тут
частка українців становила понад 80% місцевого населення.

15.02.1951 року відбувся обмін територіями між УРСР та ПНР. Переговори велися в
Москві. Прийнято вважати, що ініціатором про зміни виступила Польща. Хоча існують
аргументи на користь московського сліду. При цьому Київ виступав скоріше як
сторонній глядач.До ПНР передавався Нижньо-Устрицький район і частина
Хирівського та Стрілківського районів тодішньої Дрогобицької області – гірська
територія Західної Бойківщини. Тут було зосереджено нафтові промисли, дві
електростанції та невелика промислова й соціальна інфраструктура.До УРСР
передавалася частина Люблінського воєводства між річками Гучва, Солокія та
Західний Буг – землі біля м. Червоноград сучасної Львівської області.

Питання з Румунією
Румунія брала участь у війні на боці Третього Райху. Тому її претензії до СРСР не мали
значення для переможців. Бухарест підписав відповідну угоду 10.02.1947 року.
Румунсько-радянський кордон фіксувався на рівні 28.06.1940 року. Тобто Буковина та
сучасна Пд. Одещина залишалися за Україною.

Чехословаччина
Ще 29.06.1945 року між урядом Чехословаччини та СРСР було укладено угоду про
передачу Закарпаття до УРСР. Прага не могла відмовитися.

Крим
Встановлення кордонів УРСР завершилося 1954 року зі входження до республіки
Кримського півострова.Це відбулося за рішенням Президії ВР СРСР від 19 лютого. В
Указі говорилося, що передача Кримської області здійснюється з урахуванням
спільності економіки, територіального сусідства та тісних господарського й
культурного зв’язку.
5.Яку політику проводили щодо жителів західної України
радянська та польська влади?
Опера́ція «Ві́сла» — етнічна чистка, здійснена протягом квітня-липня 1947 року за
рішенням партійного і державного керівництва СРСР, Польської Республіки та ЧСР.
Було насильно переселено 482 000 осіб, ув'язнено в концтаборі Явожно 3936 людей (з
них: 823 жінки, 27 священників; унаслідок катувань загинуло близько 200 бранців),
убито 655 осіб, заарештовано 2800 членів українського руху ОУН і УПА на Закерзонні.
З квітня до липня 1947 року оперативна група «Вісла» провела 357 бойових акцій,
вбила 1509 українських повстанців, знищила 1178 бункерів і криївок
Польські адміністративні органи для збільшення масштабів переселення вдавалися до:
● позбавлення прав українців на землю,
● ліквідації рідного шкільництва,
● ліквідації культурно-освітніх установ,
● ліквідації греко-католицької церкви тощо.
27 серпня 1949 року у Польській республіці урядовим декретом українці позбавлені
права на господарства, з яких вони були виселені під час акції «Вісла» і на залишене
там нерухоме майно та припинення збройного повстання УПА.

6.Поясніть цілі, методи та результат боротьби ОУН-УПА

проти радянської влади.
Після закінчення Другої світової війни керівництво УПА вважало, що зіткнення Заходу
і СРСР неминуче, і тому своє основне завдання вбачало в тому, щоб не дати змоги
радянській владі швидко закріпитися в західноукраїнському регіоні.(Цiлi)
Цiлi:
За самостійну соборну українську державу на українській землі.

За новий справедливий лад і порядок в Україні без панів, поміщиків, капіталістів і

більшовицьких комісарів.

За новий справедливий міжнародний лад і порядок у світі, що ґрунтується на основі

поваги прав кожного народу і його незалежного всебічного розвитку у власних
державних формах.

Проти німецьких і московських імперіалістичних загарбників, які прагнуть до

поневолення і знищення українського народу.

Проти імперіалістів як джерела воєн і поневолення народів.

 Партизанськi форми боротьби (засідка, наскок, саботаж, прорив та ін.).
ОУН і командування УПА на початку 1947 р. переходять до тактики партизанської
війни невеликими групами, широкої підпільної боротьби, саботажу, антирадянської
пропаганди, індивідуальних терористичних акцій проти представників правлячого
режиму. (методи)