Західноукраїнські землі під

владою Польщі, Румунії і

Чехословаччини
Урок з історії України
Західноукраїнські землі
під владою Польщі

 Під Польщею: західні райони України

та Білорусії: Холмщина, Підляшшя,
Західна Волинь і Західне Полісся,
Східна Галичина ( 6 млн.).
 У 20-30 роках Польща була унітарною
державою, з авторитарною, жорсткою
владою. Уряд Польщі ліквідував
галицьку автономію і сейм.
 Українські землі офіційно називалися
«Східна Младопольща». За
Конституцією 1921 року тут керували
польські урядові комісари.
Культурне і національне
становище українців у
Польщі

Польський уряд проводив дискримінаційні дії по

відношенню до українців:
 полонізація (імена і прізвища змінювалися, чи
давалися при народженні польські,
змінювалися географічні назви на польські );
 насильницька депортація українців з їх
історичних земель у центр Польської
республіки, а на вільні українські землі селили
«надійне» польське населення( було
переселено 300 тис. поляків);
 позбавляли українців прав займати
адміністративні посади у державних
установах, воєнні посади у армії, поліції;
 заборона української мови у державних і
адміністративних органах влади.
 «Кресовий закон»
1924 року
 За «Кресовим законом» 1924 року дозволялася
«двомовна» школа. Але, по суті – школа залишалася
польською, вчителями були переважно поляки, які
не знали української мови. Українські школи були
закриті (за рідкісними виключеннями).

 Результат: у 30-х роках 70% українців у Польщі

були неписьменними чи малописьменними. З 138
державних середніх шкіл на Галичині
залишилося лише 5 шкіл. У Львівському
університеті, інших вузах українська мова не
вивчалася, не викладалася.
 Опір українців дискримінаційній
політиці
• У 1921 - 1925 роках у Львові існував український «Таємний університет», який
виховував українських патріотів, діяло просвітницьке товариство «Рідна школа», яке
заснувало декілька гімназій, ліцеїв, професійно-технічних шкіл для українців.

• Діяли осередки товариства «Просвіта» та «Наукове товариство імені Т. Шевченка» у

Львові, які багато зробили для збереження і розвитку національної культури Західної
України. У «Науковому товаристві» працювали учені С. Смаль-Стоцький, К.
Студинський, І. Горбачевський, М. Возняк, Ф. Колесса, В. Дорошенко інші.

• Час від часу відбувалися масові страйки робітників (наприклад, з 1929 по 1933 рр. - 411
страйків), акти саботажу, селянські виступи.

• випускався журнал «Заграва» (редактор Д. Донцов). «Загрависти» добилися утворення

партії УНДО, яка захищала права українців.

• У 30-х роках розгорнулася жорстока збройна боротьба проти польського тоталітарного

режиму силами Організації українських націоналістів (ОУН).

• У 1932 році 30 тисяч селян підняли Ліське повстання під керівництвом

західноукраїнських комуністів (КПЗУ).
 Масові репресії
польського уряду
 У відповідь польський уряд розпочав
масові репресії. Так, осінню 1930 року була
проведена «пацифікація» (втихомирювання)
західноукраїнських земель. Польські
спецзагони жорстоко розправлявся з
повсталими, розганяли культурні, національні
організації. Ліське повстання теж було
жорстоко придушене.
 У польському містечку Береза Картузська
було створено концтабір, де було ув’язнено
близько 1000 українських політичних
в’язнів, повстанців.
 Промисловість
 Західноукраїнські землі були своєрідним
сировинним придатком Польщі, її колонією.
Польські урядовці поділили країну на «Польщу-
А»(корінні польські землі) і «Польщу –
Б»(переважно - західноукраїнські і
західнобілоруські землі). В «Польщі-Б» була
обмежена видача дозволів на відкриття
підприємств, обмежені зв’язки з центральними
регіонами Польщі.
 Щоб протистояти іноземному впливу, галицькі
українці створювали кооперативи
(Маслосоюз», «Народна торгівля»), кредитні
спілки – у «Центробанк». Було налагоджено
експорт українського масла у
Чехословаччину, Австрію, Швецію. В 1939 році
вже існувало 4000 кооперативів, що
об’єднували 700 тисяч людей.
 Сільське
господарство
 В 1919 році польський сейм ухвалив
«Основи земельної реформи».
Українські селяни отримали невеличкі
наділи землі за викуп( польські – більші
за розміром). Часто це були землі
поганої якості, незручно розташовані.
Але значна кількість земель
залишалася у власності поміщиків.
 Використовувалася нерегламентована
праця наймитів за гроші, або
продуктовий пайок.
 Релігійне життя

 На західноукраїнських землях існували

православна, греко-католицька церкви.
Найбільших переслідувань зазнали
православні українці.
 У 30-х роках розгорнулося масове
навертання їх до римсько-католицької віри.
Знищено 200 православних храмів, а 150
передано католикам( залишився 51
православний храм). Більш міцний захист з
боку уряду мала греко-католицька церква,
очолювана митрополитом Андрієм
Шептицьким.
 Але це не рятувало населення від
переслідувань, якщо воно не змінювало
українські прізвища на польські і
користувалися українською мовою.
Українські землі в
складі Румунії
 У 1919 році румунські війська
окупували Північну Буковину і
придунайські землі (Хотинщину,
Ізмаїльщину).
 Ці території в рамках Румунії не
мали самоврядування. За Законом
про адміністративну уніфікацію
1919 року на українські землі
(повіти) поширювалася влада
короля.
 Повітами керували румунські
префекти.
 Культурне і національне
становище українців у
Румунії

На Північній Буковині та на

придунайських землях
проживало 790 тисяч українців
(переважно в селах).
 Дискримінація на цій території
була найтяжчою. Українців не
визнавали окремою нацією, у
нормативних актах їх називали
«слов’янізованими румунами»,
які забули рідну мову, втратили
національне обличчя.
 Українська освіта в
Румунії

 Українська мова була заборонена! Так, у 1920- 1926

роках відбулася масова румунізація українських шкіл
(наприклад, у 1920 році було 157 українських гімназій,
у 1926 році – жодної). У Чернівецькому університеті
щезли українські кафедри. Не випускалися українські
книги. Змінювалися назви населених пунктів з
українських на румунські.
 Українців позбавляли прав займати адміністративні
посади у державних установах, воєнні посади у армії,
вищі посади у церковній ієрархії, дуже обмежували
їхню освіту. 80% населення Буковини було
неписьменним.
Промисловість
Буковини
 Промисловість Буковини залишалася
напівкустарною. Підприємства –
дрібні, малоефективні, налічували 6-20
робітників.
 В основному розвивалася харчова,
лісопереробна промисловість, дрібне
домашнє виробництво сукна, олії,
виготовлення мила, обробка шкір. У
Чернівцях існували трикотажні та
текстильні фабрики.
 Європейська економічна криза 1929
року розорила багато підприємств.
Сільське господарство
Буковини

 У 1919 році в Румунії була проведена

аграрна реформа. Українські селяни
отримали маленькі наділи землі, на
відміну від румунських селян.
 Значна частина земель залишилася у
поміщиків. Уряд робив усе, щоб їх
права найменше утискувалися.
Селяни страждали від малоземелля,
голоду.
 Іноземні власники по-хижацькому
грабували багатства краю,
гальмуючи його розвиток.
Рівень життя населення
 Рівень життя населення у Румунії був одним з
найнижчих у Європі. Панувала тотальна бідність,
постійні злидні, що призводило до катастрофічного
зменшення народжуваності. У 1930 році журнал
«Румунське господарство» констатував: «Гуцули
знаходяться на стадії вимирання».
 Робітники, що страждали від бідності, безробіття,
голоду. У 1932 році безробітних українців було
близько 50 тисяч чоловік.
 Працювали по 11 годин і більше, при малій
зарплаті (що зменшилася у 18 разів а ціни зросли
у 50 раз), в умовах відсутності соціального
захисту, техніки безпеки.
 Різноманітні епідемії зменшували кількість
населення. Люди страждали на тиф, холеру,
туберкульоз, дистрофію.
 Опір українців в Румунії

1919 рік – Хотинське повстання

українського населення. Жорстоко
придушене румунською армією.
1924 рік - Татарбунарське
повстання у Бессарабії. Повстало
близько 6 тисяч осіб. Поразка!
 Проведено було «Процес 500» (покарано 85 чол.).

 Всього внаслідок українського

опору у 20-30-х рр. було
закатовано у тюрмах близько 13
тисяч чоловік.
 Українські землі у
складі Чехословаччини
 Під владою Чехословаччини
знаходилося Закарпаття. Долю цієї
території було вирішено на Паризькій
конференції.
 За Сен-Жерменським договором 1919
року Закарпаття відійшло до
Чехословаччини на правах автономії,
що співпадало з прагненням значної
кількості жителів краю.
 Уряд Чехословаччини хоч і не одразу
надав автономію краю, але вніс це
окремою статтею у Конституцію
держави.
 Національне
становище українців у
Чехословаччині
 Карпато – українців (русинів)
проживало близько 549 тисяч осіб
(переважно у селах).
 Уряд Чехословаччини проводив
достатньо демократичну політику
відносно українців.
 Дискримінації, спроб асиміляції
українців не було.
 Мовна і освітня ситуація на
Закарпатті
 Чеський уряд дозволяв українську мову, не заважав
розвитку української культури. Наприклад, з 1919 по 1938
рік кількість українських шкіл збільшилася з 525 до
851(дозволявся й вибір мови навчання).
 Працювали українські бібліотеки, культурні товариства
«Русофіли», «Просвіта». Виходили з друку книги.
 Але поступово чеські власті звужували вивчення
української мови.
 У 1925 році українська мова була визнана «чужою»,
але не заборонялася (заохочувалося вивчення чеської
мови).
 В 1940 році, після окупації Закарпаття Угорщиною, у
краї не залишилося жодної української школи.
 Економіка
Закарпаття
 Чеський уряд, хоч і використовував Закарпаття як
аграрний придаток, але дбав про його
модернізацію, навіть найвідсталіших районів.
Уряд вкладував у Закарпаття більше коштів, ніж
отримував прибутків.
 Були побудовані сучасні дороги, мости,
здійснено електрифікацію навіть найменших сіл.
Але все одно Закарпаття залишалося відсталим
у економічному плані. Фабрики і заводи – дрібні,
напівкустарні.
 У 1919 році у Чехословаччині була прийнято
аграрний закон. За 20 років були поділені великі
угорські господарства. Українські, чеські,
словацькі селяни отримали додаткові ділянки
землі – більше ніж у 2 акри кожен(0,8 га).
Проблеми
закарпатських жителів
 В 1930 році, під час кризи, постраждало
багато підприємств. Безробітних українців
було близько 100 тисяч чоловік. Ті, хто мав
роботу, працювали по 11 годин і більше,
часто отримували невеличку зарплатню.
Використовувався жіноча і дитяча праця.
Нестерпними були житлові умови.
 Тому відбулося 45 робітничих страйків.
 Під час «економічної депресії» 1930 року
голод та епідемії призвели до високої
смертності.
З 1939 року, після окупації Закарпаття
фашистською Угорщиною, край
поступово перетворюється у типову колонію.
 Під владою яких держав знаходилися
західноукраїнські землі?

Що спільного було в тій політиці, що проводилася

стосовно західноукраїнських земель, а що Повторення
відмінного?

В якій саме країні існування західноукраїнського

населення було поставлено під сумнів, а у якій
воно знаходилося в більш кращому становищі?
 Параграф 28-29

Лекція № 16.
Домашнє
завдання
Заповніть в домашньому
зошиті запропоновану
таблицю (Лекції, с 62),
підготуйте відповіді на питання.