1.

Назвіть західноукраїнські
території.
2. Які українські території
увійшли до складу
Польщі?
3. Які українські території
увійшли до складу
Чехословаччини?
4. Які українські території
увійшли до складу
Румунії?
5. Яке державне утворення
існувало на
західноукраїнських
землях у 1918-1919 р.р.?
 Входження українських земель до складу Польщі

Польсько-українська Польсько-радянська
війна 1918-1919 рр. війна 1920 р.
(Варшавська угода)

захоплення Східної
Галичини захоплення Західної
Волині, Полісся і
Закерзоння
1919 р. - надання
країнами Антанти
дозволу полякам на укладення Ризького
тимчасову окупацію мирного договору
Східної Галичини 1921р.
 Визнання країнами Антанти
1923 р. входження Східної
Галичини до складу Польщі

Передумови

обіцянка поляків надати

українським землям широкі
автономні права

Демонстрація українців проти

акції протесту українського населення польської окупації на вулицях
Нью-Йорка, 1922 р.
проти польського панування
 Визнання країнами Антанти входження
Східної Галичини до складу Польщі

Наслідок

саморозпуск
еміграційного уряду ЗУНР,
що перебував у Відні

остаточне Парад Війська Польського у Львові. Марширують

припинення улани - кіннота, озброєна карабінами і піками

існування ЗУНР
1. Чим можна пояснити той факт, що серед
міського населення переважали поляки?
2. Передбачте, як складалася релігійна ситуація?
 заборона вживання назви
«Західна Україна», «Східна Жорстка
Галичина», а вживання асиміляційна
назви «Східна Малопольща» політика польської
та «східні креси» влади

обмеження доступу
українів до вищих
державних посад

Карикатура на національну політику польської влади. У

Польській державі обмежувалось вживання понять
«українець», «український», які переважно замінювались
назвами «русин», «руський», «православні», «греко-
католики» «малополяк», «тутешні», «волиняки»
 заборона
користування витіснення
українською української мови
мовою в з освітнього
урядових процесу
установах боротьба з
української
мовою

Український
дитячий садок у
с.Винятинці на
Тернопільщині, Українці у національних костюмах
1937 р. часів міжвоєнної Польщі
Релігійні утиски переслідування
польської влади православних
українців з метою
навернення до
католицької віри

утиски УГКЦ за
використання
української мови

Зруйнована церква в селі Крилові. Холмщина, 1938 р. Українське православ’я розглядалося польською
владою як одна із головних перешкод на шляху до «вирішення» національного питання. Саме проти нього
була спрямована польська акція «ревіндикації» (повернення майна), проведена на Холмщині, південному
Підляшші й прикордонних районах Волині. Її апогей припав на 1938 р. Результатом стало знищення
близько 127 православних церков та храмів
Становище українських

аграрно-сировинний
придаток

ринок збуду
земель

польських товарів Працівники нафтових копалень у

Бориславі, 1930-ті роки

джерело дешевої
сировини
Селянка з
дитиною на
полі.

ринок дешевої Західна

Україна,
робочої сили 1930-ті рр.
 Основа
промисловості

сировинні
галузі
Акції бориславської нафти

нафтова озокеритна лісова Вигляд на копальні у

Бориславі, 1930-ті роки
 Порушення польською
владою трудового
законодавства

посилення експлуатації
робітників
Емігранти на
кораблі з
Гданська до
Америки,
1930-ті роки
зниження існування посилення
рівня постійного українського
життя безробіття еміграційного
українців руху
 Участь українців в
господарському
житті

Головний магазин
«Маслосоюзу» на вулиці розвиток і
Костюшка, 1 у Львові.
Фото з місячника посилення
«Кооперативне
молочарство» за
кооперативного Реклама пасти для взуття
«Елєґант» українського виробника
жовтень 1927 року руху із «Господарсько-кооперативного
вісника» від 5 січня 1936 року

протистояння
форма самоврядування
іноземному
та економічного захисту
економічному
українського населення
впливу
Існування розгалуженої
мережі кооперативів
Реклама «Центросоюзу». «Подейкують, відколи
«Центросоюз» почав торгувати апельсинами,

асоціація «Центробанк» село Яйківці Жидачівського повіту змінило назву

на Помаранчівці», – жартівливо писав
гумористичний часопис «Комар»
кредитні кооперативи

«Центросоюз»
сільські споживчі і торгові спілки

«Маслосоюз»
молочні кооперативи Бочки з експортним маслом «Маслосоюзу»
перед станцією у Львові (1926 р.)
 Колонізаційна
осадництво
політика Польщі
Осадництво -
політика планомірного
заселення українських
земель військовими та
цивільними
колоністами, яку
здійснював уряд
Польщі на землях
Східної Галичини і
Акт на право власності
Західної Волині
на землю, яку виділяли
Пам'ятний знак польських
«осадникам». 1922 р.
прикордонників
 Осадництво

Особливість Мета Наслідки

• пільгове • ослаблення • протест з боку
надання землі економічної українського
інвалідам та бази населення;
ветеранам українського • загострення
польського національно- українсько-
війська визвольного польської
руху побутової
неприязні

Марш
польських
військових Будівництво
колоністів колодязя в
вулицями осаді
Рівного, Ветеранувка,
1930-і рр. 1930 р.
 Проведення польською
1930 р. владою акції «пацифікації»

«Пацифікація»
(«умиротворення») - державна
Поштовх політика масових репресій щодо
українського населення Галичини,
«саботажна акція» ОУН проведена урядом Польщі
нищення майна
польських колоністів
(«осадників»)

заклик до бойкоту Пацифікація

одного із
виборів до сейму галицьких
сіл
 Мета
«пацифікації»

послаблення
українських
політичних сил

забезпечення
максимального успіху
Юзеф Пілсудський - голова польського
урядовому табору на
уряду, ініціатор акції «пацифікації» парламентських виборах
Методи здійснення політики «пацифікації»
напади на фізичні та закриття і
арешти
українські моральні погроми
українських
села і знущання над українських
діячів
господарства українцями організацій

Василь Білас, Дмитро

Данилишин, Маріян
Жураківський під час
судового процесу у
Львові(1932 р.). У першій
половині 1930-х років
Польщею запроваджувались
«наглі» (швидкі) суди, де
передбачалося лише дві міри
покарання – смертна кара
або ув’язнення терміном від
10 до 15 років. Білас та Погромлена польськими
Данилишин були страчені жандармами під час пацифікації
читальня «Просвіти»
 засудження дій
Наслідки політики

польського уряду з
боку Ліги Націй
«пацифікації»

зростання серед Оголошення про заборону

українців національної вшанування козаків, які загинули

в бою під Берестечком

свідомості

загострення
українсько-польських
стосунків Українська діаспора активно
виступала із осудом дій польської
влади під час пацифікації. 1930 р.
Особливості
діяльність
українських
політичних партій

дотримання
«Наші партії при роботі…». Карикатура
польських законів

участь українців у
парламентській
діяльності

Малюнок Осипа Куриласа «Ісус Христос між українськими дітьми». Серед них зображені пластуни
та діти в батьківських одностроях УГА. В історію це покоління ввійшло як «діти листопада»,
зважаючи на вплив на них листопадових подій 1918-го та проголошення ЗУНР
 Українські політичні партії
Утворення Українського
1925 р. національно-демократичного
об’єднання (УНДО)

Передумови

провідна політична сила серед

українців
Газета «Діло» перебувала
під впливом УНДО

орієнтація на інтелектуальну еліту і

заможне селянство
 Українські політичні партії
Українське національно-демократичне об’єднання (УНДО)

захист і пропаганда
демократичних
цінностей

Мета
діяльності

здобуття незалежності
мирним правовим
шляхом
Дмитро Левицький - лідер УНДО
 Українські політичні партії
Українське національно-демократичне об’єднання (УНДО)

політика польська влада припиняє

компромісу з переслідування
1935 р. польською українських організацій,
владою церкви і мови
(«нормалізація»)
відмова від
здійснення
антиурядової
боротьби
Мілена Рудницька -
голова центральної
управи Союзу Українок, наслідком політики стає
активна діячка УНДО.
Вона не повірила в обрання Василя Мудрого
щирість цієї політики з
польського боку й
віце-маршалком
вийшла з УНДО польського сейму
 Українські політичні партії

1893 – 1966 рр. Василь Мудрий –

громадсько-політичний діяч

співзасновник і заступник голови

Діяльність УНДО
один з ініціаторів «нормалізації»
українсько-польських відносин

депутат польського сейму і

голова Української
парламентської репрезентації

один із організаторів та науковий

секретар Таємного українського
Василь Мудрий
університету у Львові
 Українські політичні партії
Утворення Організації
українських
1929 р., націоналістів (ОУН)

м.Відень

Учасники
першого Конгресу
українських
націоналістів.
Відень, 1929 рік
 Українські політичні партії
Передумова утворення ОУН
Діяльність Української
військової організації (УВО)
(заснована у 1920 р.)

складалася з колишніх офіцерів

національно-визвольних
змагань

радикальні (терористичні)
методи боротьби проти
представників польської влади Євген Коновалець - керівник УВО
 Українські політичні партії
Організація Українських Націоналістів

Мета діяльності

збройна боротьба за
створення Української
самостійної соборної
держави

Євген Коновалець – голова Проводу українських

націоналістів
 Українські політичні партії

Лідери ОУН

Роман Шухевич

Андрій Мельник

Степан Бандера

Микола Сціборський
Микола Лебедь
 Українські політичні партії

ідеологія
Ідеологічне
інтегрального
обґрунтування
(дієвого, чинного)
діяльності ОУН
націоналізму
«Українці без ілюзій,
усвідомлюють, що попри
Декларації та Акти, ми
живемо в окупованій
ментально чужим
елементом нашій
Батьківщині. І те, що вона
наша, а не їхня, — повинні
відчувати ми і вони…»

Дмитро Донцов – розробник «Націоналізм» – основоположна

засад інтегрального праця ідеолога українського
націоналізму націоналізму Дмитра Донцова
 Українські політичні партії
Організація Українських Націоналістів

Методи проведення
діяльності різних демонстрації
антипольських
громадських
заходів
виступи

поширення
літератури
Шкільна акція ОУН у
першій половині 1930-х,
село Ценів, Тернопільщина
 Українські політичні партії
Організація Українських Націоналістів

Методи діяльності

бойкот
(саботажні акції)
Зруйнований і пограбований поляками Народний
дім у Винниках. Бойкот виборів до сейму у 1930 р.
польські
польські спричинив до акції «пацифікації»
державні
товари
заходи
 Українські політичні партії
Організація Українських Націоналістів
Атентат – терористичний акт, що полягав
в убивстві відповідальних за
Методи антиукраїнські дії чиновників або
діяльності українців, що пропагували угодовство
(лояльне ставлення до окупаційної влади)

Мета
здійснення привернення уваги
гучних світової та української
громадськості до
терористичних «українського
Степан Бандера – виступив
актів організатором гучних
питання»
політичних вбивств
 Українські політичні партії
Організація Українських Націоналістів
Гучні терористичні акти
1933 р.,
м.Львів убивство
радянського
дипломата
Олексія
Майлова

знак протесту
проти
Голодомору в Микола Лемик (вчинив вбивство Майлова у будівлі
УСРР радянського консульства у Львові)
під час процесу у Львівському окружному суді
 Українські політичні партії
Організація Українських Націоналістів
Гучні терористичні акти
1934 р.,
м.Варшава

убивство міністра
внутрішніх справ
Польщі Броніслава
Перацького

знак протесту
Такі оголошення висіли
по всій Галичині. Спроба
проти Місце атентату на Б. Перацького (стрілкою
показано на місце убивства, вчинене бойовиком
стимулювати видачу політики ОУН Григорієм Мацейком у Варшаві)
«злочинців з ОУН»
грошима не була
«пацифікації»
успішною
 Українські політичні партії
Організація Українських Націоналістів
Коли Бандеру (27 років), тодішнього крайового провідника ОУН на
1935-1936 рр., Західній Україні, ввели до залу суду, підсудні встали й привітали його
Варшавський традиційним окликом «Слава Україні!», спантеличені прокурори,
судді та присяжні теж підвелися
процес

за організацію
Арешт Степана
вбивства Бандери очима
Б.Перацького художника проєкту
«Великі Українці»

засудження Степана
Бандери, Миколи Лебедя і
Ярослава Карпинця до
смертної кари, яку згодом
змінили на довічне
ув’язнення Похорони
міністра
Б.Перацького
 Українські політичні партії
Організація Українських Націоналістів

Продовження Варшавського процесу

1936 р.,
Львівський
процес У 1930-х роках за
націоналістичну діяльність
за організацію
засудили понад 20 тисяч
вбивства
О.Майлова українців

засудження Степана
Бандери до другого
довічного ув’язнення

Польська в’язниця “Вронки” (Zakład Karny we Wronkach) у

якій сидів С.Бандера в другій половині 1930-х років. У 1930-
х роках в тут відбувало покарання більше 500 політичних
в’язнів, з-поміж яких було багато українців та членів ОУН
 Українські політичні партії
Організація Українських Націоналістів

Репресії поляків

масові арешти діячів

ОУН
Будинок в'язниці. Концтабір «Береза Картузька»

заснування поляками
концтабору «Береза Картузька» Польська
карикатура
1934 року
показує
українців-
терористів у
ув'язнення українців концтаборі
Береза-
Картузька
 Українські політичні партії
Організація Українських Націоналістів

1938 р. , м.Роттердам
(Нідерланди)

каральна акція проти

ОУН з боку СРСР

вбивство
радянським агентом Рештки вибухового пристрою на місці
вбивства Коновальця. Радянський агент
лідера ОУН Євгена Павло Судоплатов використав спеціально
Коновальця виготовлений для цього вбивства
вибуховий пристрій, замаскований під
коробку шоколадних цукерок з
традиційним українським декором
 Українські політичні партії
Комуністична партія Західної України (КПЗУ)

ідея приєднання
найбідніші
Прихильники до українських
прошарки
СРСР земель у складі
населення
СРСР

Особливість
діяльності

легальним
прикриттям партії
було об'єднання
Пародія на всеїдність лівої прокомуністичної партії «Сельроб»
(Українське Селянсько-Робітниче Соціалістичне Об’єднання), яку
«Сельроб»
вважали «п’ятою колоною» комуністичного СРСР
 Українські політичні партії
Комуністична партія Західної України (КПЗУ)
1920-ті роки

втрата
популярність впливу після
через політику Голодомору Процес над комуністами. Фото з
непу та

1930-ті роки
1932-1933 зали суду. Польська влада
«українізації» рр. і
комуністів звинувачувала в
основному за статтею 97
в УСРР сталінських
карного кодексу про
«організацію з іншими людьми
масових в цілях підриву незалежного
існування Польської держави»
репресій

Припинення діяльності у 1938 р. після знищення більшості керівників

партії у ході сталінських репресій
1.Опрацювати матеріал підручника § 28
та презентації
2.Вивчити ключові дати та терміни
3.Переглянути відео про Є.Коновальця і
скласти історичний портрет діяча
(пам’ятка «Як скласти історичний
портрет додається)