1.

Назвіть західноукраїнські
території.
2. Які українські території
увійшли до складу
Польщі?
3. Які українські території
увійшли до складу
Чехословаччини?
4. Які українські території
увійшли до складу
Румунії?
5. Яке державне утворення
існувало на
західноукраїнських
землях у 1918-1919 р.р.?
1. 1919 р. А) Утворення організації українських
націоналістів у Відні
2. 1921 р. Б) Захоплення Зх.Волині (Ризький мирний
договір)
3. 1923 р. В) Утворення Українського націонал-
демократичного об’єднання (УНДО)
4. 1930 р. Г) Надання країнами Антанти дозволу
полякам на тимчасову окупацію
5. 1925 р. Д) Визнання країнами Антанти входження
Сх.Галичини до складу Польщі
6. 1929 р. Е) Проведення польською владою акції
«пацифікації»
Ю.Пілсудський В.Мудрий Є.Коновалець С.Бендера

А) засновник ОУН; голова Проводу українських

націоналістів
Б) голова польського уряду, ініціатор акції «пацифікації»
В) член ОУН; один із учасників гучних терористичних
актів, засуджений до довічного ув’язнення
Г) співзасновник і заступний голови УНДО
1) Асиміляція А) Переважно західноукраїнські та
білоруські землі зі штучним
стримуванням соціально-економічного
розвитку і утисками національних
меншин
2) Польща Б Б) політика планомірного заселення
українських земель польськими військовими
та цивільними колоністами
3) «осадництво» В) державна політика масових репресій щодо
українського населення Галичини, проведена
Польщею
4) «пацифікація» Г) розчинення одного народу в іншому;
перейняття чужої мови і культури
 підтвердження
1918 р.
захоплення країнами
Північна Антанти
Румунією
Буковина входження
українських
(входила Буковини до
територій
до Австро- складу Румунії у
Угорщини) Сен-
Жерменському
мирному
Бессарабія договорі від
(входила 1919 р.
до Росії)

Вступ румунських військ у

Прокладання польсько-румунського кордону в м. Чернівці. 1918 р.
1930-х роках українським Прикарпаттям
 Підписання Бессарабського
1920 р. протоколу, визнання
країнами Антанти входження
Бессарабії до складу Румунії
Проблема

більшовицька Росія
не визнала договір

більшовиками
приєднання
Бессарабії до
Румунії Король Румунії Кароль ІІ Михай та голова Ради Міністрів Татареску в
визнавалося Хотинській фортеці. 1935 р. Румунія у 1920 р. зобов'язувалась надати
анексією національним меншинам політичні права і демократичні свободи
 Національно- визнання румунською
мовна владою українців як
дискримінація «слов’янізованих
українців румунів»

заборона української
мови в державних і
муніципальних
установах

румунізація назв
населених пунктів,
прізвищ, церковної
Румунські священники роз’їжджають по
служби
Чернівцях у військовому супроводі
Особливості
економічна
колонізація українців

вивезення
промислового
устаткування до
Румунії

панування дрібного
кустарного
виробництва
Базар на площі Александрі, м.Чернівці. Фото
1930-х років
 злиденне становище
українців
Особливості

існування масового Гуцули. 20-30-і рр. ХХ ст.

безробіття

незадоволення українців
аграрною реформою у
Бессарабії, яка ігнорувала
інтереси селянства Прес для вичавлювання соку з винограду
та олії з соняшнику. Бессарабія
 Світова негативний
економічна вплив на рівень падіння
криза життя українців закупівельних
цін

відсутність
роботи

зростання цін
на товари

Вівчар з вівцями Дівчина з Мармарощини. Частина

Мармарощини південніше річки Тиса
належала Румунії, а інша частина
Чехословаччині
 Хотинське
повстання у 1919 р.
Хотин 1918 року:
реакція українців на румунську окупацію краєвид на
фортецю і Дністер

прагнення українців
репресивна до створення єдиної
політика румунів держави
причина причина
Наслідок соціально- 1924 р.
економічної
політики румунів Татарбунарське
повстання

підбурювачами до повстання
виступили одеські комуністи,
опір які обіцяли допомогу СРСР
українців

здійснення
повстань Пам'ятник учасникам
Татарбунарського
повстання
 Наслідки
Хотинського і
Татарбунарського
повстань

придушення румунами жорстока розправа над

повстанцями

Пам’ятник
учасникам
Хотинського
Румунські повстання в
кулеметники м. Хотин
 • заборона
• обмеження всіх
діяльності політичних
політичних партій і
партій через 1928-1938 рр. організацій
воєнний
стан • відродження з 1938 р.
(«період українського
облоги») громадського
життя Тюрма
Дофтана –
1918-1928 рр. місце
ув’язнення
українців в
період
румунської
окупації
Буковини

Існування організованого українського руху лише на території Буковини

 Українські політичні партії

1927 р.

заснування
Української
національної партії

підтримка ідея
ліберальних і компромісу з
легальних методів румунською Голова партії – Володимир-
Сергій Залозецький-Сас
діяльності владою
 Володимир-Сергій
1884 – 1965 рр. Залозецький-Сас –
громадсько-політичний діяч

захищав інтереси українців

Діяльність
в румунському парламенті

виголосив у британському
парламенті промову про
Голодомор в УСРР

був засновником і головою

Українського музею
народознавства в Чернівцях
Будинок на вул. Ольги Кобилянської, 31 у
Чернівцях, де жив із сім'єю В.-С. Залозецький-Сас
Володимир-Сергій Залозецький-Сас –
громадсько-політичний діяч

Здобутки
сприяв винесенню
«українського питання» на
міжнародний рівень
сприяв активізації
боротьби проти румунізації
сприяв розвитку
українського культурно-
Володимир-Сергій
Залозецький-Сас у мистецького життя
старшому віці
 проголошення санкціонування
Злуки передачі
1919 р. Закарпаття з Закарпаття у Сен-
Чехо- Жерменському
Словаччиною мирному договорі

Особливість

обіцянка Чехо-
Словаччини надати
Чехо-Словацька армія в бою проти угорської автономію Закарпаттю
червоної армії, 1919 р.
Підкарпатська
Русь – назва
Закарпаття у складі
Чехословацької
республіки

встановлення
ліберального
режиму, що
гарантував
демократичні
цінності
Особливості
концентрація уваги
на сировинних
ресурсах
Ясіня. Підкарпатська Русь. 1935 р.

спроба модернізації
господарського
життя

слабкий рівень
промислового
розвитку
Закарпаття,
с.Ізки, 4
квітня 1938 р.
 низький
життєвий Особливості
рівень
населення

бідність
переважної Життя на полонині.
Підкарпатська Русь
більшості
селянства
наділення
безземельних відсутність
селян великих
невеликою антивладних
частиною народних
землі виступів
 Світова негативний
економічна вплив на рівень
падіння цін на
криза життя українців
сільськогоспо-
дарські продукти

зростання
безробіття

Хліви. Ясіня, 1930-ті роки Хліви. Бичків, 1930-ті роки занепад основних
галузей
господарства
Джерело
мінеральної
води (квасу).
Кобилецька
Поляна, Інтер’єр хати. Загаття,
1930-ті роки 1930-ті роки
 Особливості
визнання
дозвіл
української мови існування відродження
навчання
«чужою» для українських православної
українською
населення товариств церкви
мовою
Закарпаття

Свячення «Пасхи» на Великдень, Богдан,

Класна кімната на Підкарпатській Русі Підкарпатська Русь, 1929 рік
 відмова чехословацької
Особливості
влади від надання
автономії для Закарпаття
Григорій Жаткович (перший

призначення на державні губернатор Підкарпатської

Русі, громадянин США),

посади неукраїнців французький генерал Паріс,

віце-губернатор Еренфельд.
Ужгород, липень 1920 р.

надання населенню
широких виборчих прав

Українка. Підкарпатська Русь

 Особливості
значний вплив
комуністичних
сил
посилення
москвофільського відсутність
руху українських
політичних
партій
Москвофільська листівка
про те, що краще бути
окупованим Угорщиною,
ніж українізованим.
Згаданий наприкінці
русинський «вождь» Степан
Фенцик створив в 1938 році Олекса (Олексій) Борканюк –
в Ужгороді «Русскую один із лідерів комуністичного
Національную Гвардію руху Закарпаття міжвоєнного
Чернорубашечниковъ» періоду
 Особливості Русинство – рух,
представники
вважали
утвердження карпатоукраїнців
русинства Прапор русинів
окремим
слов’янським
народом,
відмінним від
українців і
вимога автономії виступали за
автономію, а в
перспективі — за
незалежність
боротьба з краю
українським рухом
Андрій Бродій – лідер
русинського руху
 прагнення
Особливості підтримка приєднання
сусідніми Закарпаття
державами Угорщина
до
(Угорщина Угорщини
і Польща)
антиукра- Польща
їнських прагнення
суспільних знищення
течій українського
націона-
лістичного
руху

Мукачево - центр москвофільства й мадяронства у Закарпатті. Мадяронами називали

тих жителів Закарпаття, які дотримувалися угорської політичної орієнтації
 Особливості

зміцнення
українофільського Державна Торговельна Академія в
руху Мукачеві, що була одним із центрів
українофільського руху
Августин Волошин –
лідер українофілів

боротьба за ідея возз'єднання

пробудження всіх українських
національної земель у незалежну
свідомості українців державу
Закарпаття
 Надання автономії
1938 р. Підкарпатській Русі у складі
Чехо-Словаччини

Передумова

• «Мюнхенська угода»
(конференція).
Адольф Гітлер підписує Мюнхенський
• західні держави (Англія і
договір. Участь у конференції також
брали Невіл Чемберлен (прем'єр-
Франція) погодилися на
міністр Великої Британії), Едуар
Даладьє (прем'єр-міністр Франції),
розчленування
Беніто Муссоліні (дуче Великої Італії) Чехословаччини
нацистською Німеччиною
 Автономія «Пана прем'єра Бродія в
Празі приловлено на
Підкарпатської Русі
гарячому вчинку, коли з
угорського посольства ніс у
портфелі величезні гроші –
діяльність першого уряду, який на агітацію за
очолив Андрій Бродій (русофіл) поверненням Рутенії
(Підкарпатської Русі)
гортіївській Угорщині…»
відсутність суспільної
підтримки

Будівля
губернського
припинення діяльності першого правління, де
уряду через викриття роботи засідав
автономний
А.Бродія на угорські спецслужби уряд
Підкарпатської
Русі в Ужгороді
 «Бувший директор учительської семінарії в
Ужгороді відіграв у національному і політичному
відродженні Карпатської України велику роль…»
розбудова
автономної
консолідація української
населення держави
Другий уряд Закарпаття
очолив
А.Волошин Августин Волошин
звернувся до народу
«Карпатської
України із закликом
постояти за
самостійність і
розбудову
незалежної
держави»
Закарпаття. Краєвид на м. Великий Березний
Августин Волошин
Проблема
діяльності уряду
А.Волошина

провокації з боку
Угорщини і Польщі Чехословацькі
прикордонники в
Карпатах, 1938 рік

засилання на
територію
Закарпаття
озброєних загонів Міст на Чорній
диверсантів ріці біля Торуня,
підірваний
польськими
терористами
Діяльність диверсантів дестабілізація ситуації

виникнення підстав в
Угорщини для введення
в Закарпаття своїх
військ для «захисту»
угорського населення
Плакат М. Михалевича,
який зображає
Карпаську Україну, що
борониться перед
Угорщиною й Польщею

Центр Мукачева у листопаді 1938 р. після включення

південно-західної частини краю до складу Угорщини
 Наслідок зазіхань
Угорщини на землі
Закарпаття

Віденський
арбітраж від 2
листопада 1938 р.

перехід до Угорщини Мапа Підкарпатської Русіз територіальними претензіями

Угорщини
земель, заселених
угорським населенням
 загарбання Наслідки переїзд
Угорщиною Віденського уряду
південної арбітражу Августина
частини Волошина
Закарпаття з до міста
містами Хуст
Ужгород, втрата
Мукачеве і Підкарпатською
Берегове Руссю найбільш
економічно
розвинених
територій

Евакуація уряду
Підкарпатської Русі з Ужгорода

Святкування нового 1939 року. В центрі -

Августин Волошин. Хуст, 1939 р.
 30 грудня 1938 р. була запроваджена нова назва краю «Карпатська Україна»

Діяльність уряду А.Волошина

отримання заборона
створення
допомоги від ОУН діяльності
збройних
та інших політичних
формувань
українських сил партій

Карпатська Січ –
спочатку
організація
народної оборони, а
згодом Збройні
Карпатська Україна. Хуст під
Сили Карпатської
українськими та
Плакат М. Бутовича із серії
України
чехословацькими прапорами
«Карпатська Січ», 1939 р.
«Карпатська Україна:
символ свободи»
Будинок уряду Карпатської України
 Проголошення
15 березня незалежності
1939 р. Карпатської України

Передумова

згода А.Гітлера на окупацію

Карпатської України
Угорський міністр закордонних справ Іштван
Угорщиною у випадку
Чакі на зустрічі з фюрером, 16 січня 1939 знищення Чехо-Словаччини
року
 напад Угорщини на
Привід
Карпатську Україну

Угорська армія наступає на Карпатську Україну. Угорська кавалерія йде Карпатською Україною.
Березень 1939 року Березень 1939 р.
 Рішення Сойму
Карпатської
України (6
засідань)
Президія Сойму
Карпатської України
конституційні
проголошення закони Конституційний
закон №1
незалежності
Карпатської
України проголошення затвердження
української національної
мови атрибутики
державною держави
 звернення до уряду
Рішення Сойму обрання Німеччини з
Карпатської Президентом проханням прийняти
України А.Волошина Карпатську Україну
під свій протекторат

На XVIII з'їзді ВКП(б) 10 березня 1939 року Сталін назвав Карпатську Україну «комашкою», що хотіла прилучити
до себе «слона» . Для Гітлера, який розумів негативне ставлення Сталіна до існування незалежної Карпатської
України , шлях до союзу зі Сталіним пролягав через окупацію Карпатської України
 Оборона
Карпатської України
Карпатські
січовики в
обороні.
загони Реконструкція
подій для
«Карпатської Січі» документального
фільму Каленика
Лисюка, 1939 р.

бої з чеськими бої з частинами регулярної

військовими угорської армії

за оволодіння захист кордонів

складами зі зброєю Карпатської України
 допомога карпатоукраїнцям
з боку багатьох членів ОУН з
Особливості опору
угорській агресії

Галичини

Карпатські січовики в
відсутність в загонів обороні. Реконструкція подій
для документального фільму
«Карпатської січі» Каленика Лисюка, 1939 р.

достатньої кількості
озброєння
наявність в угорської армії
важкого озброєння

Пам’ятник воїнам Карпатської

Січі на Замковій горі
 «Крути під Хустом»
Кульмінація
боротьби проти
угорської армії

Угорський терор проти січовиків

Бій на
Красному Пам'ятний знак на Красному полі.
полі Сучасне фото

спроба січовиків та
українська молоді відступ
Карпатської України поразка українців для
зупинити угорців українських продовження
сил оборони
Наслідки
Окупація встановлення
території диктаторського
угорськими режиму терор та
військами репресії проти
українців

здійснення
Угорці політики
розстрілюють
полоненого
мадяризації
січовика

підтримка
діяльності
москвофілів
Розстріл угорцями січовиків на
Міклош Горті – Татарському перевалі поблизу с.
угорський диктатор Ясіня. Березень, 1939 р.
Наслідки
політична еміграція уряду Августина Волошина

Протекторат
Румунія Югославія Богемії та
Моравії

За столом справа наліво:

голова Сойму
Карпатської України
Августин Штефан,
президент Карпатської
України Августин
Волошин, прем'єр-
міністр та міністр
закордонних справ Юліан
Ревай, прес-секретар
уряду Володимир
Комаринський. Травень
1939 р., Прага
Евакуація уряду Карпатської України
Причини поразки

байдужість або
відсутність
ворожіть міжнародна
власних
значної частини ізоляція
Збройних Сил
населення

Група добровольців та січовиків

відправляються на угорський фронт. Хуст,
16 березня 1939 р.
Стаття Енн О'Гара МакКормік про події в Карпатській
Україні на першій шпальті New York Times
Значення

підтвердження
прагнення
українців до
самостійності і Добровольці
Карпатської
соборності Січі в строю.
Лютий-перша
половина
березня 1939
р. Хуст

підтвердження
того факту, що
Закарпаття є
українською Агітаційний

землею плакат
«Карпатської
Січі»
 1874-1945 рр. Августин Волошин –
громадсько-політичний діяч

був одним із
основоположників

Діяльність
товариства «Просвіта»

працював довгий час

Августин Волошин серед викладачів
директором учительської
Українського Вільного Університету у семінарії в Ужгороді
Празі, 1940 рік

перебував в політичній
Пам'ятник
еміграції у м. Прага, де
Августину працював в Українському
Волошину на
набережній в
вільному університеті (УВУ)
Ужгороді
Августин Волошин – громадсько-політичний діяч
Здобутки
відіграв велику роль у
боротьбі за утвердження
української державності
сприяв активізації боротьбі з
поширенням москвофільських
(русофільських) ідей в
Закарпатті
зробив великий внесок для
піднесення освіти та культури
Закарпаття
Августин Волошин
 Опрацювати параграф 29
 Повторити параграф 28
 Письмово виконати завдання 1 на стор.
189 і завдання 1 на стор. 196