1

Тема 13. Українські землі у складі Австрійської імперії

наприкінці XVIII – в першій половині XIX ст.

Наприкінці ХVIII ст. у складі Австрійської імперії перебували такі

українські землі: Східна Галичина, Північна Буковина, Закарпаття.
Умовно ці землі називають Західна Україна.
Східна Галичина увійшла до складу Австрійської імперії внаслідок
першого поділу Польщі (1772 р.). Північна Буковина була окупована
Австрійською імперією у 1775 р. Закарпаття ще з ХІІІ ст. перебувало в
складі Угорського королівства, яке з ХVI ст. увійшло до складу
Австрійської імперії.
Австрійська імперія – багатонаціональна держава; абсолютна
монархія, яку очолювали імператори з династії Габсбургів.

Адміністративно-територіальний устрій західноукраїнських

земель
Східна Галичина та Північна Буковина входили до Королівства
Галичини та Лодомерії, яке очолював австрійський ставленик.
Королівство ділилося на намісництва. З 1849 р. Буковина стала окремим
округом у складі королівства. Закарпаття входило до складу Угорського
королівства і ділилося на жупи. Ні Королівство Галичини та Лодомерії, ні
Угорське королівство не були самостійними державами, а були
адміністративно-територіальними одиницями Австрійської імперії.

Адміністративно-
Українська територія Поділ території
територіальна одиниця
Східна Галичина (центр –
Коронний край намісництва
м. Львів)
«Королівство Галичини та
Північна Буковина (центр –
Лодомерії» окремий округ з 1849 р.
м. Чернівці)
Закарпаття (центр –
Угорське королівство жупи
м. Ужгород)

Належить онлайн-школі підготовки до ЗНО Олександра Полтавцева.

Захищено авторським правом. @poltavtsev01
 2

Особливості національного та соціального становища українців

 У Східна Галичині провідні позиції належали полякам.
 У Закарпатті провідні позиції належали угорцям.
 У Північній Буковині провідні позиції належали румунам.
Українці займали підлегле, підкорене становище! Самоназва
західних українців – русини; самоназва української мови – руська.

Визначте західноукраїнські землі, які входили до складу Королівства Галичини

та Лодомерії, а також Королівства Угорщина.

Соціально-економічний розвиток західноукраїнських земель

Західноукраїнські землі були відсталим аграрним краєм і
виконували роль аграрно-сировинного придатка промислово розвинутих
регіонів Австрійської імперії.

Належить онлайн-школі підготовки до ЗНО Олександра Полтавцева.

Захищено авторським правом. @poltavtsev01
 3

Сільське господарство:
- панування екстенсивного землеробства;
- застаріла техніка;
- малоземелля та безземелля селян;
- селянські повинності (кріпацтво, панщина, чинш, військова служба);
- розвиток садівництва, виноградарства, тваринництва, лісозаготівлі
тощо.

Екстенсивне землеробство – це система господарювання, при якій

збільшення продукції досягається лише при розширенні посівних площ.

Інтенсивне землеробство – це система господарювання, при якій

збільшення продукції досягається шляхом удосконалення праці та
техніки.

Промисловість:
- промисловість розвивалася слабо;
- у промисловості було задіяне лише 2% населення;
- переважання мануфактур (ручної праці);
- 30-40 рр. ХІХ ст. почався промисловий переворот;
- найактивніше розвивалася нафтовидобувна та лісопереробна
промисловість;
- панування іноземного капіталу, тобто власниками промислових
підприємств були іноземці;
- занепад традиційних галузей виробництва: текстильної та шкіряної;
- встановлено найдовший в імперії робочий день (14–16 годин) при
найнижчому рівні зарплат.

Торгівля:
- західноукраїнські землі експортували деревину (ліс), с/г продукцію,

Належить онлайн-школі підготовки до ЗНО Олександра Полтавцева.

Захищено авторським правом. @poltavtsev01
 4

вовну, тканини;
- імпортували все необхідне, імпорт переважав у 10 разів.

Антифеодальна боротьба
- скарги, виступи, знищення посівів, саботаж, повстання…;
- найбільші селянські повстання були під проводом Лук’яна
Кобилиці (1843–1844 рр., 1848–1850 рр.) на Буковині;
- У 1831 р. на Закарпатті відбулися «холерні бунти» – це виступи
селян Закарпаття, пов’язані з епідемією холери та голодом;
- у 20–30-ті рр. ХІХ ст. набув поширення рух опришків під
керівництвом Мирона Штолюка.

Українське національне відродження

- австрійська влада використовувала український рух як противагу
польському та угорському;
- значний вплив на українців Галичини, Буковини та Закарпаття мала
Наддніпрянська Україна;
- лідерство в національному відродженні мало греко-католицьке
духовенство;
- У 1816 р. Іван Могильницький у м. Перемишлі заснував
Товариство греко-католицьких священників;
- 20–30-ті рр. ХІХ ст. діє Перемишльський культурно-освітній
гурток на чолі з єпископом Михайлом Левицьким;
- У 1833 р. створений гурток «Руська трійця» (Маркіян Шашкевич,
Іван Вагилевич, Яків Головацький). У 1837 р. гурток видав альманах
«Русалка Дністровая» – перший західноукраїнський альманах
народною мовою (конфіскований владою у м. Будапешт).
Будителі (той, хто пробуджує) – назва представників руху
національного відродження на Закарпатті. Одним з відомих будителів
Закарпаття був Олександр Духнович.

Належить онлайн-школі підготовки до ЗНО Олександра Полтавцева.

Захищено авторським правом. @poltavtsev01
 5

Західноукраїнські землі під час революції 1848–1849 рр. в

Австрійській імперії
У 1848–1849 рр. у Франції, Італії, Німеччині та Австрії відбулися
революції. Ці події увійшли в історію під назвою «Весна народів».
Революції зазнали поразки.

Революція – швидка зміна політичного, економічного та соціального

ладу здебільшого насильницьким шляхом.

Хід революційних подій

15 березня 1848 р. – австрійський імператор Фердинанд проголосив
Конституцію. Влада імператора обмежувалася парламентом –
рейхстагом.

У квітні 1848 р. скасовано панщину в Галичині (раніше, ніж у решті

провінцій), проте за поміщиками залишалися сервітути. У Буковині
панщину скасували у серпні 1848 р., а на Закарпатті вона фактично
проіснувала ще 5 років.

Сервітути – право користуватися чужою власністю; на правах

сервітуту селяни користувалися спільно з поміщиками лісами, луками,
пасовиськами.

У квітні 1848 р. поляки Галичини організували у Львові Центральну

раду народову (ЦРН) з метою відновити Польську державу. Поляки
визнавали за українцями Галичини гілку українського народу. Під
впливом ЦРН створюється «Руський собор» – організація полонізованої
української шляхти, яка підтримувала поляків. До складу «Руського
собору» входив Іван Вагилевич.

Належить онлайн-школі підготовки до ЗНО Олександра Полтавцева.

Захищено авторським правом. @poltavtsev01
 6

У травні 1848 р. у Львові створено першу українську політичну

організацію Галичини – Головну Руську Раду (ГРР), яку очолив
Григорій Яхимович, а згодом – Михайло Куземський.

Метою ГРР було поділ Галичини на Західну (польську) та Східну

(українську); запровадження української мови в освіті та державному
діловодстві, рівноправ’я з поляками…
ГРР видавала газету «Зоря Галицька», заснувала культурно-
освітнє товариство «Галицько-Руська матиця», яке займалося
переважно видавництвом дешевих освітніх книжок.

У червні 1848 р. створюються озброєні загони поляків та українців

(стрільці).

У червні 1848 р. пройшов Слов’янський з’їзд у Празі, на якому

відбулося визнання українців за окремий народ.

У липні 1848 р. розпочав роботу австрійський парламент рейхстаг,

до якого входило 39 українців із 383 депутатів. Одним із депутатів був
Лук’ян Кобилиця. Українці домагалися розглянути питання про
національно-територіальний поділ Галичини на Східну (українську) та
Західну (польську). Але невдало.

У жовтні 1848 р. відбувся Cобор руських учених у Львові, на

якому було затверджено єдину граматику української мови, висунуто
вимогу впровадження рідної мови в усіх школах.

У грудні 1848 р. у Львівському університеті відкрито кафедру

української мови та літератури (перший завідувач – Яків Головацький).

Належить онлайн-школі підготовки до ЗНО Олександра Полтавцева.

Захищено авторським правом. @poltavtsev01
 7

1–2 листопада 1848 р. відбулося збройне повстання у Львові, яке

було придушене австрійськими військами.

У березні 1849 р. імператор розпустив парламент та скасував

Конституцію разом із демократичними правами та свободами.

Листопад 1848 – квітень 1850 рр. – друге селянське повстання на

Буковині на чолі із Лук’яном Кобилицею.

Революція зазнала поразки!

Результати й наслідки революції:

- скасування панщини;
- визнання існування в Галичини українського народу із власними
національними потребами;
- уперше західні українці сформулювали свої політичні програми;
- уперше західні українці отримали досвід парламентської
діяльності;
- Головна Руська Рада стала першою українською політичною
організацією, яка проіснувала з 1848 р. до 1851 р.

Належить онлайн-школі підготовки до ЗНО Олександра Полтавцева.

Захищено авторським правом. @poltavtsev01