Товариство греко-католицьких священників

  В місті Перемишль, відбулося згуртування культурно-освітнього осередку з греко-

католицьких єпископів, серед яких: Михайло Левицький, Іван Снігурський, Іван
Могильницький, Іван Лаврівський, Йосиф Левицький та інші. Михайло Левицький
розбудував народну освіту в Галичині. Іван Могильницький - автор першої в Галичині
граматики української мови «Граматика язика словено-руського».
1816 р. - заснування М. Левицьким та І. Могильницьким культурно-освітнього
товариства греко-католицьких священиків, яке мало на меті видання книг українською
мовою.

Після трьох поділів Речі Посполитої, частина західноукраїнських земель опинилася у складі
Австрійської імперії. Галичина – з 1772 р., Буковина – з 1775 р., Закарпаття – з кінця 17 ст.
Велике значення для соціально-економічного розвитку західноукраїнських земель мали реформи
Марії-Терезії та Йосипа ІІ (1770-1780х рр.).
Українське національне відродження на західноукраїнських землях наприкінці XVIII — у першій
половині XIX ст. мало свій прояв в культурницьких формах.

«Руська трійця»

1832-1837 рр. – існування освітнього товариства «Руська трійця». Засновники: Маркіян

Шашкевич, Іван Вагилевич, Яків Головацький. Свою діяльність «Руська трійця»
розпочала зі збирання українського фольклору в Галичині, на Буковині та в Закарпатті.
  Члени «Руської трійці» ставили за мету пробудження національної свідомості українців.
Засобом для досягнення мети мали стати книжки українською мовою. В 1837 р. у м.
Будин (сучасний Будапешт), було видано альманах «Русалка Дністрова». Її складала
низка народних дум, пісень, оригінальних творів і перекладів. Альманах було написано
живою народною мовою. Так «Руська трійця» заклала основи розвитку української
літературної мови на західноукраїнських землях. Через переслідування Руська трійця
розпалася у 1837 р.

Революція 1848 –1849 pp. в Австрійській імперії

  За своїм характером це була демократична революція, одна з революцій, які хвилею

прокотилися по країнах Європи, тому цей період називається «Весна народів».
Результати революції:
1. створення у квітні 1848 р. Національної Ради – польського політичного органу;
2. створення 2 травня 1848 р. у м. Львів першої української громадсько-політичної
організації – Головної Руської Ради (ГРР). Цей орган перебрав на себе роль
представника інтересів українського населення Галичини перед центральним урядом і
виконував її протягом 1848–1851 pp.
Лідер ГРР - єпископ Григорій Яхимович. Друкований орган ГРР – «Зоря Галицька»
– перша у Львові газета українською мовою. З ініціативи ГРР за національну символіку
галицьких українців було прийнято традиційний синьо-жовтий прапор та герб (золотий
лев на синьому полі).
Вимоги ГРР:
А. відокремлення Східної Галичини від Західної та перетворення її на окремий коронний
край, тобто на національно-територіальну автономію;
Б. створення української національної гвардії;
В. впровадження української мови в народних школах та викладання цієї мови як
обов'язкового предмета в гімназіях.
На практиці було виконано тільки останню вимогу ГРР. На початку 1849 р. було відкрито
кафедру української мови та літератури у Львівському університеті. Її очолив Я.
Головацький.
3. Скасування кріпосного права
А. 19 квітня 1848 р. – у Галичині
Б. 9 серпня 1848 р. – у Буковині
В. 2 березня 1853 р. – на Закарпатті.
  Галичину іноді називають українським П'ємонтом за аналогією з італійською
провінцією, яка було лідером у боротьбі за визволення італійських земель з-під
іноземного гніту та їх об'єднання в одній соборній державі.