Тема: Європейська революція

1848 -1849рр. на західноукраїнських

землях
 Наприкінці 18 – на поч. 19ст.
до складу Австрійської імперії входили:

 Східна Галичина (Львів)

 Північна Буковина (Чернівці)
 Закарпаття (Ужгород)

(увійшли після І поділу Польщі 1772р.)

 Адміністративно-територіальний поділ
західноукраїнських земель у складі Австрійської імперії
 «Руська трійця»
культурно-просвітницьке об’єднання, що
діяло у 1833-1836р. у Львові (Східна
Галичина).
Таку назву воно отримало тому, що
його засновниками були троє друзів-
студентів Львівського університету і
водночас вихованців греко-католицької
духовної семінарії:
•М. Шашкевич (1811-1843),
•І. Вагилевич (1811-1866),
•Я. Головацький (1814-1888).
Члени "Руської трійці" своє головне
завдання вбачали в піднесенні статусу
української мови, розширенні сфери її
вжитку і впливу, прагненні "підняти дух
народний, просвітити народ",
максимально сприяти пробудженню
його національної свідомості.
 Наприкінці 1836 р. у Будапешті вийшов
альманах «Русалка Дністровая» –
перша на західноукраїнських землях книга,
друкована українською мовою.

Зміст "Русалки Дністрової" визначають три

основні ідеї:
•визнання єдності українського народу,
розділеного кордонами різних держав, та
заклик до ЇЇ поновлення;

•позитивне ставлення до суспільних рухів та

уславлення народних ватажків - борців за
соціальне та національне визволення;

•пропаганда ідей власної державності та

політичної незалежності

Альманах заборонений і знищений за

розпорядженням цензури.
Вивчення нового
матеріалу
 Революції 1848 – 1849 років –
це низка революцій, що
відбулисся у Європі і увійшли і
історію під назвою «Весна
народів», «Весна націй».
Прикладом для революцій
стала Французька революція.
Вимоги повсталих:
 Знищення монархій
 Створення незалежних
національних держав
 Участь народу в управлінні
державами
 Покращання життя народу
 В Австрійській імперії правила династія Габсбургів. Через
багатонаціональний склад імперію називали «клаптиковою».

 Німці-
австрійці
 Угорці
 Румуни
 Чехи
 Словаки
 Хорвати
 Серби
 Поляки
 Українці
 Боснійці
 «Весна народів» в Австрійській імперії

«Весна народів» швидко поширилася на італійські та німецькі землі,

Австрійську імперію.
Унаслідок перемоги березневого повстання 1848 р. у Відні імператор
Фердинанд І погодився надати своїм підданим демократичні свободи та
оголосив вибори до першого загальноімперського конституційного рейхстагу
(нижньої палати загальноімперського парламенту), який мав прийняти нові
закони.
 Революційні події в Східній Галичині
В Галичині першими
активізувалися поляки. Вони стали
вимагати надання
широкої автономії Галичині, яку
вважали виключно польським
краєм, сподіваючись, що з неї
розпочнеться відродження
польської держави.
Поляки запропонували лідерам
галицьких русинів приєднатися до
них.
Однак надавати будь-які
національно-культурні права
русинам вони не збиралися,
стверджуючи, що «тут немає Русі,
тут є Польща».
 Революційні події в Східній Галичині
Головна руська рада

13 квітня 1848р. у Львові поляки

створили свій представницький орган
— Центральну раду народову, стали
формувати загони національної
гвардії.
У відповідь на це галицькі русини
2 травня 1848 р. створили свій
представницький орган - Головну
руську раду.
Головна руська рада —
перший орган громадського
самоврядування українців,
утворений 2 травня 1848 р.
у Львові на хвилі піднесення
революційного руху в східній
Галичині.
 Революційні події в Східній Галичині
Головна руська рада
Головна руська рада складалася
із 30 постійних членів, із яких одну половину
становили представники греко-католицького
духовенства, другу — світська інтелігенція.
Рада поділялася на окремі відділи:
 політичних прав,
 шкільництва,
 селянських справ тощо.
ВИМОГИ Головної руської ради:
 запровадження української мови в школах
та діловодстві краю;
 протидія польському впливу: забезпечення
для українців, як і для поляків, рівних
можливостей обіймати адміністративні
посади;
 поділ Галичини на польську та українську
провінції з окремими адміністраціями

Першим головою Ради було обрано єпископа

Григорія Яхимовича (1792—1863).
 «Зоря Галицька» - щотижнева газета
Головної руської ради

С.71
 ДІЯЛЬНІСТЬ ГОЛОВНОЇ РУСЬКОЇ РАДИ

 Випуск щотижневої газети «Зоря Галицька»

 Заснування товариства Галицько-руська матиця – культурно-

освітнє товариство, видавало дешеві книжки українською
мовою

 Будівництво у Львові Народного дому з бібліотекою

 Відкриття у 1849р. кафедри української мови у Львівському

університеті на чолі з Я. Головацьким
 Діяльність Головної руської ради викликала занепокоєння в поляків, тому
вони 23 травня 1848р. створили

Руський собор — політична організація, створена 23 травня 1848 р.

у Львові на противагу Головній руській раді
мета діяльності:
 Придушити український національно-визвольний рух в Східній Галичині
 Відновлення незалежності Польщі з включенням українських земель до
її складу

ГОЛОВНА РУСЬКА РАДА ЦЕНТРАЛЬНА РАДА

– НАРОДОВА,
1848р.
проукраїнська Львів РУСЬКИЙ СОБОР
організація – пропольські
організації
 Українське питання на Слов’янському з’їзді
в Празі червень 1848р.

У червні 1848 р. у Празі зібралися представники слов’янських народів

Австрійської імперії.
Мета: створення федерації слов’янських народів, що входили до складу імперії
Габсбургів.
Галичину на з’їзді представляли делегації Центральної ради народової, Головної
руської ради і Руського собору. Між ними точилися постійні гострі суперечки.
С. 73
 Перший досвід парламентської діяльності
українців в австрійському парламенті - рейхстазі
У червні 1848 р. в Галичині та Буковині відбулися вибори депутатів до
рейхстагу - першого загальноімперського австрійського парламенту.
Поляки і австрійці намагалися недопустити українців до роботи у
парламенті шляхом обману і погроз тощо.

Депутати від Галичини Депутати від Буковини

39 місць 5 місць
(зі 100 передбачених) – (з 8 передбачених) –
27 селян + греко- всі 5 селяни
католицьке
духовенство
 Перший досвід парламентської діяльності
українців в австрійському парламенті - рейхстазі
Селянські депутати гідно представляли інтереси виборців і відстоювали права
селян.

С. 74
 ЗАВЕРШАЛЬНИЙ ЕТАП
РЕВОЛЮЦІЇ 1848р.
o Восени 1848 р. діячі Центральної ради народової стали готувати
антиавстрійське збройне повстання для здобуття незалежності.
o Головна руська рада категорично відмовилася підтримати поляків.
o 1 листопада 1848р. у Львові розпочалося антиавстрійське повстання.
o Австрійська влада придушила повстання: було зруйновано міську ратушу,
університет і його бібліотеку, театр, політехнічну академію. Людські втрати
становили понад 100 осіб убитими й пораненими. 2 листопада повстанці
припинили опір.
o Діяльність Центральної ради народової, Головної руської ради і Руського
собору заборонили.
o 14 листопада діяльність Головної руської ради й видання «Зорі Галицької»
дозволили відновили.
o Але у 1851р. Головну руську раду розпустили під тиском поляків, які
звинуватили її у співпраці з Російською імперією.

РЕЗУЛЬТАТ РЕВОЛЮЦІЇ: ліквідація кріпацтва, панщини. Але

селяни отримали землю за викуп
 РЕВОЛЮЦІЙНІ ПОДІЇ 1848-1849р. В ЗАКАРПАТТІ

Королівство Угорщина прагнуло здобути незалежність від Австрійської імперії.

Спочатку закарпатські русини вітали угорську революцію, сподіваючись отримати у
складі незалежної Угорщини автономію. Проте коли лідери революції заперечили
право на самовизначення для неугорських народів, закарпатські русини
відмовилися їх підтримувати й залишилися вірними Габсбургам.
 РЕВОЛЮЦІЙНІ ПОДІЇ 1848-1849р. В ЗАКАРПАТТІ
У роки революції в Закарпатті набула поширення
ідея об’єднання Закарпаття зі Східною Галичиною та
Північною Буковиною в окрему автономну
адміністративну одиницю імперії.
Уперше думки про возз’єднання русинських земель
висловив вчений і священик Олександр Духнович (1803—
1865) у статті «Становище русинів в Угорщині», що була
опублікована в 1849 р. в газеті «Зоря галицька».
Цю ідею також поділяв закарпатський вчений і
громадсько-політичний діяч Адольф Добрянський (1817—
1901).
Разом з О. Духновичем він установив зв’язки із Головною
руською радою.
У січні 1849 р. закарпатська делегація, очолювана
А.Добрянським, вручила імператору
петицію з вимогою об’єднати Східну Галичину, Пів-
нічну Буковину й Закарпаття в єдине адміністративне
утворення. Після цього закарпатці ще кілька разів
зверталися з такими проханнями, проте імперський
уряд не задовольнив прагнення русинів.
 ВИСНОВКИ

1. Головна руська рада (2 травня 1848р.)- перший орган

громадського самоврядування, який висунув політичну програму
(поширення української мови, протидія впливу поляків у Східній
Галичині, автономія західноукраїнських земель у складі Австрійської
імперії)

2. На Слов’янському з’їзді в Празі (червень 1848р.)галицькі русини

домоглися визнання їх представниками українського народу.
Досягнута на з’їзді угода залишилася єдиним у XIX ст. свідченням
можливості польсько-українського порозуміння на рівних засадах.

3. Свідченням нового рівня політичної свідомості західних українців

стала ідея возз’єднання Східної Галичини, Північної Буковини та
Закарпаття в єдине адміністративне утворення.
 Домашнє завдання:
 Параграф 9
 Конспект (у окремому файлі)
 ТЕСТ
 Підготувати підручник