Національно-політичні й культурні

течії в українському русі Галичини і

Буковини
План:
1. Конституційні реформи 60-х рр. 19 ст.
в Австрійській імперії.
2. Галицький сейм.
3. Течії суспільно-політичного руху.
⮚ 1859 р. Австрія зазнала поразки в збройному конфлікті з
італійцями та французами;
⮚ 1866 р. - поразка у війні з Пруссією перекреслила амбітні
спроби Відня об’єднати під власною егідою всі німецькі
землі та досягти незаперечної переваги в Центральній
Європі;
⮚ 1867 р. було утворено конституційну дуалістичну імперію
Австро-Угорську державу;

⮚ Територіально вона поділялася на Ціслейтанію, яка

включала власне Австрію з Чехією, Моравією, Силезією,
Істрією, Трієстом, Далмацією, Крайною, Буковиною і
Галичиною.
⮚ Транслейтанія, що включала Угорське королівство з
Трансільванією, Хорвато-Словенією й Закарпаттям.
Політичний устрій Австро-Угорської
імперії

Імператор Австрії
Король Угорщини

Парламент Австрії Парламент Угорщини

Уряд Австрії Уряд Угорщини

Військове міністерство, фінансів,

міністерство іноземних справ, армія,
прапор
 Галицький сейм
Га́ лицький крайови́ й
сейм (сойм) — представницько-
законодавчий орган австрійської
провінції Королівство
Галичини та Володимирії з
Великим князівством Краківськи
м
, князівством Освенцімським і
князівством Заторським. Діяв у
1861-1918 роках (реально
працював до 1914, формально
ліквідований 1920 року).
Сейм налічував 150 депутатів
(українців - 50 депутатів).
 Суспільно-політичні течії

Московофіли Народовці

Росія Український
народ
Ідеї національно-культурної
єдності з російським
Самостійність українського
народом, а пізніше -
народу та мови
державно-політичну єдність
з Росією.
Москвофіли –
- національно-культурна єдність з Росією;
- державно-політична єдність з Росією;
- панславізм;
- православ’я
- язичіє;
- газети «Слово», «Русский Голос», «Русская Рада»,
«Русская земля», «Страхопуд»; - Руська Рада (1870 –
1914 рр.);
- «Общество ім. Михайла Качковського (1874-1909)
8 грудня 1868р. у місті Львові виникло товариство
"Просвіта", яке очолив громадсько-політичний
діяч Анатолій Вахнянин. Товариство сприяло
культурному, освітньому та духовному розвитку
українського народу.
Товариство засновувало школи, видавало та
розповсюджувало поштою книжки, створювало
бібліотеки та читальні, проводило виставки-ярмарки
української книги. На початку свого існування
Товариство заснувало три фахові школи: "Господарська
школа" у с. Миловання, "Жіноча школа домашнього
господарства" у с. Угерці Винявські, "Торгівельна
школа" у м. Львів. Першим друкованим виданням
"Просвіти" тиражем у 2 тис. примірників стала читанка
"Зоря" (1868 р.).
Народовці поширювали твори Т. Шевченка, «Буковинська трійця» Юрій
Федькович, Сидір і Григорій Воробкевичі. Позиції народовців посилило відкриття у
1875 р. Чернівецького університету, багато викладачів вихідці з Галичини,
Степан Смаль-Стоцький – професор університету, лідер народовців.
1885 р. Юрій Федькович почав видання української газети «Буковина».
Заповнити таблицю за матеріалом § 22 підручника

Течія Лідери Організації Друковані Діяльність

видання
Москвофіли
Народовці
Домашнє завдання
1. Опрацювати § 22 підручника.
2. Перейти за посиланням
https://vseosvita.ua/test/start/jvi255
та виконати завдання.