1772 р. – Перший поділ Речі Посполитої.

10 липня 1774 р. - Укладення росій сько-турецького Кючук-Кай нарджий ського мирного договору.
1775 р. - Константинопольська конвенція між Австрією та Туреччиною. Загарбання австрій ськими Габсбургами Буковини.
1775 р. - Укладення австрій сько-турецької Константинопольської конвенції. Захоплення Австрією Буковини.
4 червня 1775 р. - Зруй нування росій ськими вій ськами Нової (Підпіль-ненської) Січі.
1775 р. - Заснування запорожцями, які переселилася до турецьких володінь, Задунай ської Січі.
1782 р. - Указ імператора Й осифа II про ліквідацію особистої залежності селян.
8 квітня 1783 р. - Указ Катерини II про приєднання до Росій ської імперії Криму.
З травня 1783 р. - Указ Катерини II про закріпачення селян Лівобережної та Слобідської України.
1783 р. - Відкриття у Львові греко-католицької семінарії, переведеної туди з Відня.
21 квітня 1785 р. - Видання Катериною II "Грамоти на права, вольності й переваги благородного росій ського дворянства", за якою українській козацькій старшині
надавалися рівні права з росій ським дворянство.
1785 р. - Відновлення діяльності Львівського університету.
1787–1791рр. - Росій сько-турецька вій на.
1788 р. - Створення Вій ська вірних козаків (Чорноморського козацького вій ська).
1789 - театр був побудований у Харкові, але в ньому й шли тільки росій ські п'єси.
1791 р. – таємна місія Василя Капніста до лрусського короля Фрідріха Вільгельма II
1792 р. - Переселення Чорноморського козацького вій ська на Кубань.
1793 р. – Другий поділ Речі Посполитої, приєднання до Росій ської імперії Правобережної України.
1795 р. – Третій поділ Речі Посполитої, приєднання до Росій ської імперії Західної Волині.
1798 р. – видання у Петербурзі перших трьох частин "Енеїди" І. Котляревського
1804 році - відкрилася перша в Україні Одеська комерцій на гімназія. У 1805 — Харківський університет.
1805 р. – створено Харківський університет.
1806 р. - Утворення Новоросій ського (Усть-Дунай ського Буджацького) козацького вій ська (існувало до липня 1807 р.).
1806-1812 pp. – росій сько-турецька вій на
1806 р. – утворення Новоросій ського (Усть-Дунай ського Буджацького) козацького вій ська (існувало до липня 1807 р.)
1810 р. - Утворення музею старожитностей у Феодосії
1811–1818 рр. - Діяльність Філотехнічного товариства (науково-просвітницького), організованого В. Каразіним у своєму помісті (селище Кручик Харківської губернії).
1812 р. – росій сько-французька вій на
1812 р. - Заснування Нікітського ботанічного саду поблизу Ялти.
1812–1829 pp. - Діяльність Товариства наук при Харківському університеті.
1813–1835 pp. – Антикріпосницький селянський рух під проводом Устима кармелюка на Поділлі
1814 р. - Утворення першої професій ної театральної трупи в Харкові.
1816 р. - Заснування в Перемишлі "Товариства галицьких греко-католицьких священиків для поширення письмами просвіти та культури серед вірних".
1817 р. – створення перших вій ськових поселень у Слобідсько-Українській губернії
1817 р. - Відкриття у Львові культурно-просвітницької установи – Інституту Оссолінських.
1817 р. - Заснування Рішельєвського ліцею в Одесі.
1817 р. - Заснування реальної (торгової) академії у Львов
1818 р. – створення О. Павловським «Граматики малоросій ського наречія...», в якій було вперше розроблено граматичну побудову української мови.іквідовано Києво-
Могилянську академію.
1817-1818 pp. – повстання бузьких козаків на Херсонщині
1818-1819 pp. – діяльність масонської ложі "Любов до істини" у Полтаві
1819 р. – видання в Петербурзі грузинським князем М. Цертелєвим першої збірки українських історичних дум.
1819 р. – повстання вій ськових поселенців у Чугуєві
1819 р. – організація В. Лукашевичем Малоросій ського таємного товариства у Полтаві
1820–1830 рр. - Виступи опришків на чолі з Мироном Штолюком у Східній Галичині та Північній Буковині.
1825 р. – збудовано перший на Україні пароплав
1825 р., 25 грудня – 1826 р., 4 січня - повстання чернігівського полку
1826 р. – організація у Харківському університеті таємного молодіжного демократичного гуртка
1827, 1834, 1849 рр. – видання трьох збірок українських народних пісень М.Максимовичем.
1827-1830 pp. – діяльність таємного демократичного гуртка в Гімназії вищих наук у Ніжині
1828-1829 pp. – росій сько-турецька вій на
1830–1831 рр. – Польське повстання.
1830-1831 pp. – польське національно-визвольне повстання. Поширення дій повстанців на Волинь, Поділля і Київщину
1832-1864 pp. – роки існування Азовського козацького вій ська
1833–1837 рр. - Діяльність "Руської трій ці".
1834 р. – створено Київський університет.
1834 був відкритий Київський університет, першим ректором якого став відомий український вчений ;— Михай ло Максимович. Він заохочував і особисто брав участь у
збиранні українського фольклору, вивченні пам'яток старовини.
1837 р. - Видання "Руською трій цею" в Будапешті альманаху "Русалка Дністровая".
30-ті pp. XIX ст. – початок промислової революції в Україні
1840 р. - Перше видання "Кобзаря" Т. Шевченка в Петербурзі.
1841 р. – видання в Петербурзі україномовного альманаху «Ластівка».
1843–1844 pp. - Селянські виступи під проводом Л. Кобилиці в Північній Буковині.
1845 р., грудень – 1847 р., березень - діяльність таємного Кирило-Мефодіївського братства у КиєвіНаприкінці XVIII ст., унаслідок трьох поділів Польщі, росій сько-
турецьких вій н, ліквідації Гетьманщини і Запорозької Січі, українські землі опинилися під владою Росій ської та Австрій ської імперій .
1846 р. - Видання в Москві О. Бодянським історичної праці "Історія Русів".
1848 р. – селянська інвентарна реформа на Правобережній Україні.
2 травня 1848 р. - Виникнення Головної Руської Ради.
15 травня 1848 р. - Ухвалення у Відні закону про скасування кріпосного права в Східній Галичині.
Червень 1848 р. - Перший слов'янський конгрес у Празі.
9 серпня 1848 р. - Ліквідація кріпосного права на Буковині.
Листопад 1848 р. – 1849 р. - Селянський рух під проводом Л. Кобилиці в Північній Буковині.
1846–1847 рр. – діяльність Кирило-Мефодіївського братства.
17 квітня 1848 – скасування панщини на Галичині; 2 травня 1848 – утворена Головна Руська Рада; травень 1848 р. – газета «Зоря Галицька»: 19 жовтня 1848 р. – Собор
руських вчених.
1851 р. - Розпуск австрій ським урядом Головної Руської Ради.
1853–1856 рр. - Кримська вій на.
1855 р. - Масовий антикріпосницький рух "Київська козаччина".
1856 р. - Похід "У Таврію за волею".
1856–1860 pp. - Організація та діяльність Харківсько-Київського таємного політичного товариства.
1857 р. - Ліквідація вій ськових поселень у Росії.
1857 р. - Створення Таємного комітету для підготовки селянської реформи.
60–80–ті pp. XIX ст. - Завершення промислової революції (перевороту) на українських землях.
1860 р. - Створення Київської (Старої) громади.
1861–1862 рр. - Видання в Петербурзі щомісячного суспільно-політичного й літературного журналу "Основа" українською мовою.
19 лютого 1861 р. - Маніфест царя Олександра І про скасування кріпосного права в Росії.
18 липня 1863 р. - Валуєвський циркуляр.
1863–1864 pp. - Польське повстання.
1864 р. - Початок здій снення земської, судової та освітньої реформ.
1865 р. - Проведення цензурної реформи.
1865 р. - Відкриття першої в Наддніпрянщині залізниці Одеса-Балта.
1865 - відкрився університет в Одесі,
1870 р. - Початок здій снення реформи системи міського самоврядування.
1872 р. - Відновлення діяльності "Громади" в Києві.
1873 р. - Створення Південно-Західного відділу Імператорського росій ського географічного товариства (ліквідований згідно з Емським указом 1876 р.).
1874 р. - Проведення вій ськової реформи. Запровадження загальної вій ськової повинності.
18 травня 1876 р. - Емський указ царя Олександра II.
1877 р - "Чигиринська змова"
1880–1881 pp. - Діяльність "Південноросій ського робітничого союзу".
1892 р. - Виникнення таємної студентської організації "Братство тарасівців ".
1898 — Київський політехнічний інститут
1899 — Катеринославське вище гірниче училище

Наприкінці XVIII ст., унаслідок трьох поділів Польщі, росій сько-турецьких вій н, ліквідації Гетьманщини і Запорозької Січі,
українські землі опинилися під владою Росій ської та Австрій ської імперій . Росій ська імперія володіла Слобожанщиною,
Лівобережжям, Правобережжям і Півднем, що складало близько 85 % земель, заселених українцями. У складі Австрій ської
імперії перебувало приблизно 15 % українських земель, а саме Східна Галичина, Північна Буковина та Закарпаття. Території,
що перебували під владою Росій ської імперії, прий нято називати Наддніпрянською Україною, а ті, що входили до складу
Австрій ської імперії, – західноукраїнські землі. Після приєднання українських земель до Росій ської імперії на них було
поширено загальноімперський адміністративний устрій . На середину XIX ст. із 10 генерал-губернаторств Росії три
розташовувалися в Наддніпрянщині. Генерал-губернаторство – велика територіально-адміністративна одиниця, до складу якої
входило декілька губерній . Генерал-губернаторів призначав і звільняв лише імператор, він мав практично необмежену владу
(вій ськову, адміністративну, судову, фінансову). До складу трьох генерал-губернаторств на українських землях входило дев'ять
губерній , у яких адміністративно-виконавчу функцію здій снювали губернатори. Губернії поділялися на повіти, на чолі яких
стояли справники. Адміністративно-територіальний поділ не враховував етнічного складу населення. На Лівобережжі українці
становили 95 % населення, Слобожанщині – 86 %, Правобережжі – 85 %, Півдні – 74 %. Чимало українців заселяло Кубань, Дон,
частини Воронезької, Курської, Гродненської, Могилівської і Бессарабської губерній Най численнішою національною меншиною
на українських землях були євреї. Після першого поділу Польщі росій ський уряд запровадив у 1791 р. для євреїв "смугу
осілості", за межами якої їм селитися заборонялося. Вона проіснувала до 1917 р. Уся Наддніпрянщина, крім Слобожанщини,
входила до "смуги осілості". Крім цього, євреям було заборонено селитися у Києві, Миколаєві, Севастополі, державних та
козацьких селах Полтавщини. У багатьох містах були створені спеціальні єврей ські квартали.

Кирило-Мефодіївське братство (товариство) – українська таємна політична організація, яка існувала в Києві протягом грудня
1845 – березня 1847 рр. Ініціаторами створення були В. Білозерський , М. Гулак, М. Костомаров, П. Куліш, О. Маркевич. Членами
братства були Г. Андрузький , О. Навротський , Д. Пильчиков, І. Посяда, М. Савич, О. Тулуб. У квітні 1846 р. до братства вступив Т.
Шевченко.. Програмні положення Кирило-Мефодіївського братства викладені в «Книзі буття українського народу», «Статуті
Слов’янського братства Св. Кирила і Мефодія», підготовлені М. Костомаровим, та в «Записці», написаній В. Білозерським. В
основу документів було покладено ідеї панславізму та українського національного відродження. Головне завдання братства
полягало в побудові май бутнього суспільства на засадах християнської моралі, шляхом здій снення цілого ряду реформ,
зокрема, створенні демократичної федерації слов'янських народів на принципах рівності і суверенності на чолі з Україною;
знищенні царизму, скасуванні кріпосного права та станів; встановлення демократичних прав і свобод для громадян; зрівняння
у правах всіх слов'янських народів щодо їх національної мови, культури та освіти.

Музика, спів міцно увій шли в повсякденне життя як міського, так і сільського населення. За жанрами пісні були
різноманітними: ліричні, жартівливі, романси, виконувалися вони соло, дуетом, хором, під акомпанемент бандури, скрипки,
гітари, фортепіано. Переважно це були авторські твори, які згодом розповсюджувалися і ставали народними.