-1-

Тема 6
Українські землі під владою Речі Посполитої.
Загальна характеристика українських земель в кінці ХV - початку ХVI ст .:
1) Литовське князівство: білоруські землі, Волинь, Полісся, Поділля, Чернігівщина, Подніпров'ї, Київ
(1362г.);
2) Польське королівство - Галичина (1349г., Остаточно приєднав її в 1387г.), Західне Поділля (ХV ст.);
3) Угорщина - Закарпаття;
4) Молдова - Північна Буковина і придунайські землі;
5) Кримське ханство - Причорномор'я і Приазов'я;
6) Московське царство - Чернігово-Сіверщина.
У другій половині ХV ст. були ліквідовані всі удільні князівства, які існували на українських
землях.
Економічне становище українських земель в ХVI ст.
На зміну натуральному господарству прийшло товарне виробництво - виробництво виробів і
продуктів (товарів) на продаж.
С / г - поширення трипілля, використання добрив.
Застосування водяного двигуна - водяних коліс (водяні млини).
Соціальна структура українського суспільства
Магнати - (багатий знатний людина), Великих землевласники, представники родовитої і багатої знаті.
Шляхта - основна частина панівного стану на українських землях у ХVI ст. Шляхтичі отримали право
обирати і бути обраними до складу повітових органів управління; обирати послів на загальнодержавний сейм
(в той час парламент), але в політичних питаннях над ними майже повну владу мали магнати. Шляхтичів не
можна було заарештовувати без рішення суду. Вони вільно розпоряджалися своїми землями, мали виняткові
привілеї в торгівлі. Шляхтич мав право самостійно судити своїх підданих.
Шляхта - панівний соціальний шар в Польщі, Литві, а також на українських землях.
Пани - великі землевласники, що походили від колишніх бояр.
Духовенство - було біле (парафіяльні священики, що не давали обітницю безшлюбності) і чорне (ченці і
високі духовні ієрархи).
Литовський статут - кодекс законів того часу. До нього увійшли положення «Руської Правди», звичаєвого
українського і білоруського права, відомого в Європі «Саксонського зерцала», привілеїв і грамот великого
князя Литовського. Він завершив юридичне оформлення підлеглого положення залежного населення.
1557 г. - земельна реформа «Волочна поміра», яка зіграла особливу роль у закріпачення селян. Феодал
забирав собі кращі землі під фільварки. Селянам же виділялися волоки - наділи від 17 до 22 га. За
користування волокою «тяглові власники землі» повинні були відбувати два дні панщини на тиждень,
виконувати різні повинності, платити грошові та натуральні податки.
Остаточне законодавче оформлення кріпосного права визначили «артикули» польського короля Генріха
Валуа (1573г.) і Третій Литовський статут (1588г.). Тривалість панщини визначалася за бажанням пана;
селяни позбавлялися прав розпоряджатися своїм майном; шляхтич міг карати смертю своїх кріпаків; селян-
втікачів розшукували протягом 20 років.
Фільварок – у феодальній Польщі, Литві, Білорусії та Україні – земельні угіддя, на яких феодал-поміщик вів
власне господарство, використовуючи працю закріпачених селян. Це багатогалузевий господарський
комплекс, що ґрунтувався на постійній щотижневій панщині кріпаків і був орієнтований на товарно-грошові
відносини та ринок; він зберігає риси натурального господарства. Набувають поширення на українських
землях після прийняття «Устави на волоки» 1557 р.
Фільварок– це панський сільськогосподарський хутір і багатогалузеве господарство. За панщини у
фільварках працювали кріпаки, пізніше - наймані селяни. Магнати і шдяхта фільваркове
господарство використовували для посилення залежності селян, а панщина часто перевищувала
встановлені законом норми, які визначали особисто магнати.
Наслідки розширення фільваркового господарства
 -2-
«Слобода» - вільне поселення. На знову заселених землях Східного Поділля, в центрі і на півдні Київщини,
лівобережжя Дніпра фільварків не було. Селяни - поселенці користувалися пільгами - «слободами», а коли
вони закінчувалися, то платили переважно натуральні податки.
Люблінська унія
1.07.1569г.- Люблінська унія, об'єднання Великого князівства Литовського і Польського королівства в одну
державу - Річ Посполиту (Річ Посполита означає «спільна справа»). Річ Посполита проіснувала до 1795 р
Сейм - парламент того часу, який представляв у Речі Посполитій влада шляхти і магнатів.
Інкорпорація - приєднання, включення однієї держави до складу іншої.
Причини й передумови об’єднання ВКЛ і Польщі.
1) Ослаблення Литви внаслідок московсько-литовських війн кінця ХV – початку ХVI ст..
2) Прагнення Польщі отримати українські землі й залежних селян.
3) Прагнення українських, білоруських, литовських шляхтичів мати рівні права з польськими
землевласниками.
4) Необхідність організації спільного ефективного захисту від турецько-татарських набігів.
Мета об'єднання:
- для спільної боротьби проти Тевтонського ордена і Московського князівства;
- розширення володінь Польщі на Сході.
Умови Люблінської унії:
- загальний король, сейм, сенат, загальна скарбниця і монета, загальна зовнішня політика;
- Литва передала Польщі українські землі, які входили до її складу: Волинь, Поділля, Київщину,
Східну Галичину, частину Лівобережжя (Полтавщину);
- на цих землях було створено 6 воєводств: Руське (Галичина, центр - Львів), Белзське (центр - Белз),
Брацлавське (центр - Брацлав), Подільське (центр - Кам'янець), Київське (центр - Київ), Волинське
(центр - Луцьк). У 1618г. приєдналося Чернігівське воєводство, яке утворилося на землях відторгнутих
від Росії;
- за Литовським князівством залишалося Брестську воєводство і Пінщина;
- пани обох держав мали право на володіння садибами на всій території Речі Посполитої;
- митні кордони знищувалися;
- єдина монета;
- за Литвою зберігалася лише обмежена автономія у вигляді власного права і суду, адміністрації, війська,
скарбниці і державного ( «російського») мови.
Короля Речі Посполитої спільно обирала на сеймі польська й литовська шляхта. Польща й Литва
зберігали окреме законодавство, судову систему, центральний і територіальний уряди, військо і фінанси.
Проте в Литві власний сейм був ліквідований, і вона втратила право на окремі зовнішні відносини з ін-
шими державами. Литовська, українська й польська шляхта зрівнювались у правах та отримували право
на володіння маєтками на всій території Речі Посполитої. Ліквідовувались митні кордони, запроваджувалась
єдина грошова одиниця.
Річ Посполита була виборною монархією зі шляхетською демократією.

1 – Руське воєводство 4 - Брацлавське

2 – Волинське 5 - Подільське
3 – Київське 6 - Белзське
 -3-
Особливості розвитку українських земель у складі Речі Посполитої:
1) Українські землі остаточно втратили адміністративний поділ, що брав початок із часів Київської Русі: натомість
утворені Галицьке, Белзьке, Брацлавське, Волинське, Київське і Подільське воєводства.
2) Південні землі залишалися майже незаселеними через постійні набіги татар.
Після інкорпорації українських земель до складу Речі Посполитої активізувався процес денаціоналізації
українського народу, який відбувався у формі полонізації. Винятково важливу роль у цьому плані
відігравала католицька церква, яка прагнула збільшити кілікість своїх прихильників на українських землях.
Інструментом окатоличення була єзуїтська система освіти, яка сприяла прилучення українців до кращих
традицій західноєвропейської науки, але водночас була засобом денаціоналізації.

Наслідки Люблінської унії

+ -
- Більшість українських земель були об’єднані в межах - Полонізація й денаціоналізація української шляхти
однієї держави сприяло національно-культурному - Примусово насаджувалися польська культура, мова,
розвитку освіта, католицька релігія.
- Збережено судочинство за нормами Литовських статутів. - Багато українських князів і шляхта ополячувалися. Це
- Адміністративний устрій та ведення діловодства руською означало, що українське суспільство втрачало свою
мовою. політичну еліту.
- Українські князі і шляхта право обіймати посади в - Більшість міст України належала польським панам.
місцевій адміністрації незалежно від віросповідання. Українських міщан всіляко обмежували в правах.
- Залучилися до: шляхетської демократії, місцевого - У селян і міщан зросли повинності й податки.
самоврядування, станового судочинства тощо. - Експлуатація Польщею природних багатств українських
- Запорозьке козацтво активно залучалось до політичного земель.
життя і швидко перетворилося на самостійну політичну - Закріпачення селянства
силу. - Населення зазнало національно-релігійних утисків
- Через Польщу на українські землі поширився унаслідок полонізації й покатоличення
західноєвропейський культурний вплив. - Польська держава не здатна була захистити українські
- В Україні зросла мережа закладів освіти, став відчутним землі від турецько-татарської агресії.
культурний вплив Західної Європи. - Польські пани виїжджали на українські землі, будували
- Унія спричинила могутній спалах соціально- тут замки, містечка, навколо яких з`являлося багато сіл.
економічного, культурно-освітнього рухів та збройної - Польські пани на українських землях запроваджували
боротьби. фільваркові господарства, панщину, нещадно
- Річ Посполита відкрила Україні шлях до європейської експлуатували природні багатства краю.
торгівлі сільськогосподарською продукцією через
балтійські порти.
- Пожвавилася внутрішня торгівля, збільшилась кількість
ярмарків.
Внаслідок Люблінської унії завершився литовський період, що тривав двісті років.
Церковне життя в другій половині ХVI ст. - першій половині ХVII ст.
У першій половині XVI ст. в Європі почався рух проти католицизму, яке отримало назву Реформація
(реформа церкви). Воно було пов'язане з переходом від феодалізму до буржуазного суспільства.
Прихильники Реформації вимагали обмежити владу духовенства, зробити церковні обряди більш
дешевими, проводити їх національною мовою, скасувати церковне землеволодіння. У кожній країні
Реформація мала особливості. З'явився новий напрямок християнського вчення - протестантизм.
Головним підсумком Реформації в Україні стало оновлення православної церкви, використання в
богослужінні перекладу Святого Письма українською мовою (1556-1561 рр. - Пересопницьке
Євангеліє - монах Михайло і архімандрита Григорій).
Реформація - антикатолицький рух за перетворення церкви.
Протестантизм - загальна назва християнських течій, що виникли в період реформації 16 ст. (Кальвінізм,
лютерантсво і ін.) І в результаті подальшого внутрішнього поділу, третій напрямок християнської релігії
(після католицизму і православ'я).
Братський рух
Мета братського руху на українських землях в ХVI ст. - захист національно-релігійних та економічних
прав українців, протистояння окатоличенню та спольщенню українського народу, захист православної
церкви.
Братства - громадські релігійні об'єднання православних українців. Виступали за розвиток національної
культури, бачачи в цьому запорука майбутнього звільнення народу від соціального, національного і
релігійного гноблення. Братства засновували при церквах. Братства були опікунами церков, дбали про
церковних будівлях і їх оздобленні, допомагали священикам. Надавали економічну взаємодопомога -
надавали позики своїм членам, іноді організовували позикові каси, рятували міщан від боргів, запобігали
продаж майна (особливо будинків) в чужі руки, для збіднілих і жебраків організовували притулки, опікали
 -4-
сиріт і старих. Потім вони стали впливати на обрання священиків і єпископів. Через грецьких церковних
служителів братства встановили зв'язку з Московією, отримували матеріальну допомогу для діяльності своїх
шкіл і друкарень. Від патріарха Єремії (1586 г.) Львівське Успенське братство, а потім і братства Києва та
Луцька отримали право контролювати духовенство і підкорятися не своїм єпископам, а безпосередньо
Константинопольському патріарху. Це право називалося ставропігією, а братства ставропігійними.
За своєю структурою братства нагадували міські ремісничі цехи, мали власні статути, в яких
передбачалося регулярне проведення зборів, виборність старшини, прийняття присяги.
Існували братства за рахунок членських внесків братчиків і пожертвувань. Братства організовували друкарні,
в яких видавали церковні книги, засновували школи, в яких навчали українською мовою. Вирішальну роль
в утворенні братств зіграли міщани.
1586г. - створення Львівського Успенського братства, яке було підпорядковане константинопольському
патріарху.
Зусиллями Львівського Успенського братства у Львові був зведений ансамбль Успенської церкви, яка
складається з Успенської церкви, каплиці Трьох Святителів, дзвіниці (вежі Корнякта). Каплиця будувалася
на кошти львівського купця Костянтина Корнякта. Творцем вежі-дзвіниці був зодчий Петро Барбон.
1586 - заснування Львівської братської школи. Вона називалася слов'яно-грецької школою. Або
гімназією. «Порядок шкільний» - таку назву мав статут Львівської братської школи. Навчання велося
слов'янською мовою.
1615г. - виникнення Київського братства при Богоявленської церкви на Подолі.
1616г. - вступ до братства гетьмана Конашевича-Сагайдачного з Військом Запорозьким.
Контрреформаційний рух
Мета: боротьба з протестантизмом і відновлення позицій католицької церкви.
Діяльність:
 1534г. - заснування ордена єзуїтів. Орден був заснований для протидії поширення протестантизму и
зміцненню католицької церкви. Єзуїти згуртували навколо ідеї оновлення католицької церкви значні
інтелектуальні сили. При цьому головним засобом переконання були педагогічна діяльність і
дипломатія.
1569 р. на землях Речі Посполитої почав діяти єзуїтський орден, представники якого схиляли на бік
католицизму різні верстви населення, навіть тих, хто вже став протестантами.
 Сформовано мережу єзуїтських колегій – навчальних закладів на основі католицького віровчення.
Вони давали високий рівень освіти й успішно конкурували з протестантськими школами. Перші
колегії відкриті у Ярославлі, Львові, Кам`янці, Луцьку, Перемишлі, Острозі. Там навчалися не лише
поляки, а й православні українці та білоруси.
Розгортанню діяльності єзуїтів в Україні сприяла Люблінська унія.
Берестейській собор
Із середини ХVI ст. у Речі Посполитій поширювалась ідея об`єднання – унії – православної і католицької
церков, що знайшла підтримку як серед католицького, так і серед православного духівництва.
В об'єднанні католицької і православної церков були зацікавлені:
- польський король - щоб остаточно спольщити українців і білорусів;
- Папа Римський - для збільшення своїх володінь і доходів;
- православні ієрархи - для зрівняння в правах з католицькими.
Кирило Терлецький - єпископ Пінський і туровский, луцький і Острозький. У 1595р. разом з Іпатієм
Потієм їздив до Риму, зустрічався з Папою римським і визнав його верховенство над українською
православною церквою.
1596р. - Брестська унія - об'єднання православної і католицької церкви, внаслідок чого утворилася
уніатська церква.
Причини укладення унії:
Для католиків:
1) прагнення католицької церкви розширити свій вплив і підпорядкувати православних папі римському;
2) Річ Посполита вважала єдину віру чинником, що укріплює державу, і розцінювала унію як перехідний етап до
повернення католицизму.
Для православних:
1) Московський патріархат, визнаний 1589 р., мав на меті підпорядкувати українську церкву, що непокоїло православне
духівництво;
2) православні духовенство і знать прагнули рівноправності з католиками, посилення своїх позицій, досягти зближення
із західноєвропейською культурою.
3) Вище православне духівництво сподівалося позбавитися контролю братств.
Серед православних ініціаторів унії були митрополит Михайло Рогоза, єпископи Гедеон Балабан, Кирило
Терлецький, Іпатій Потій, впливові українські магнати.
Противниками унії виступали братства, православні монастирі, більшість православної шляхти, селянство.
Антиунійну боротьбу очолив князь Василь – Костянтин Острозький.
 -5-
Зміст Берестейської унії:
1) православна і католицька церкви об’єдналися в греко-католицьку (уніатську);
2) уніатська церква зберігала православні обряди, церковнослов’янську мову, право на одруження
нижчого духовенства;
3) уніатська церква визнавала зверхність папи римського, учення католицької церкви;
4) уніатське духовенство зрівнювалося в правах із католицьким, звільнене від уплати податків;
5) шляхта та міщани, які прийняли унію, також зрівнялися в правах із католиками, набули права обіймати
посади в державних і міських урядах;
6) прийняття католицької догматики про чистилище, походження Духа Святого від Бога-Отця і Бога-Сина;
7) зберігався юліанський календар, богослужіння велося церковнослов'янською язиком;
8) звільнення від сплати податків, право займати державні посади, єпископи отримали права сенаторів;
9) навчання в школах і семінаріях на Українське і білоруських землях повністю проводилися на грецькому і
слов'янському язиках;
10) підпорядкування братств єпископам.
Наслідки унії:
1) Відбувався розкол церкви на уніатську, визнану польським урядом, і напівлегальну православну.
2) Відповідно до універсалу короля Сигізмунда III, православне духовенство, яке не приєдналося до унії, було
фактично поставлене поза законом.
3) Частина православних церков та монастирів передавалася новоствореній греко-католицькій церкві.
4) Зачинялися приходські школи.
5) Православна шляхта обмежувалася в правах, православні міщани не допускалися до роботи магістратів.
6) Діяльність православної церкви в Речі Посполитій була заборонена, закривалися православні храми і парафіяльний
школи, що діяли при них.
7) Ченці і священики переслідувалися з боку польської шляхти.
Висновок: Фактично відбулося не рівноправне об'єднання церков, а підпорядкування православ'я
католицизму.
Михайло Рогоза - один з організаторів Берестейської унії, з 1590г. як київський митрополит вів таємні переговори з
польським королем про унію православної церкви з католицькою. Разом зі своїми послідовниками скликав церковний
собор в Бресті, який проголосив унію. Був першим Греко-католицьким митрополитом в Києві, а по йго смерті - Іпатій
Потій.
Іпатій Потій 1599 - 1613 рр. -- «батько унії» як його називали, а по смерті М.Рогози - греко-католицький митрополит.
Діяльність Іпатія Потія:
- схилив на бік уніатства значну частину волинської шляхти;
- заснував перші уніатські братства, школи, друкарні;
- в своїх полемічних творах доводив переваги Греко-католицької церкви в умовах наступу католицизму, оскільки вона
зберегла православні обряди і захищала віруючих від свавілля польської шляхти.
Йосиф Велямин Рутський 1613 - 1637 рр. - після смерті Іпатія Потія став Греко-католицьким митрополитом. Він, на
відміну від Іпатія Потія, особливо дбав про підвищення рівня освіти духовенства, наполегливо шукав способи
пояснюватися з православними, вбачаючи в злагоді головна умова розвитку обох церков. Називали «Атланті унії» і
«опорою церкви».
Діяльність Йосифа Рутського:
- прагнув об'єднати в одну церкву православних Закарпаття, Балкан і Росії;
- реформував уніатське чернецтво, об'єднавши традиції православних монастирів з активною діяльністю чернечих
орденів католицької церкви, монашество було об'єднано в один орден - Василіанський;
- розширив мережу уніатських шкіл;
- отримав дозвіл на навчання греко-католиків в католицьких семінаріях Західної Європи;
- створив навчальні заклади для нижчого уніатського духовенства;
- виступив ініціатором відновлення єдності української церкви шляхом створення Київського патріархату під
верховенством Папи Римського.
Іов Борецький - очолював групу священиків у Львові, яка відстоювала право законного існування УПЦ. Їх
підтримувала Запорізька Січ з гетьманом П.Сагайдачним і Костянтин Острозький.
Відновлення церковної православної ієрархії:
1620 р. – відновлення церковного керівництва в Українській православній церкві.
1620 р. - відновлення православної ієрархії Київської митрополії.
Привід: приїзд до Києва Феофана – Єрусалимського патріарха.
Суть: Висвячення митрополита Іова Борецького.
Ініціатор: Петро Конашевич – Сагайдачний ( організував приїзд Феофана до Києва).
1620-1631гг. - Київським митрополитом був Іов Борецький, навчався у Львівській братській школі, був учителем
грецької та латинської мови в ній, в 1604р. був обраний ректором Львівської братської школи, з 1614г. - київський
священик, 1615-1616 рр. - перший ректор Київської братської школи, постригся в ченці під ім'ям Іов, 1616-1631 рр. -
Київський митрополит.
Становище Української греко-католицької церкви після Берестецької унії:
- Відсутність рівності з католицькою церквою.
- Недостатня підтримка серед українського населення.
- Інструмент боротьби з Українською православною церквою.
- Посилення майнових суперечок з УПЦ.
 -6-
Виникнення українського козацтва
«Козак» - слово тюркського походження, вільна людина, вільний воїн.
«Дике поле» - Причорноморські степи, розташовані між Дністром і Доном до річки Рось, які були
спустошені татарами і турками. Ці землі були безлюдні.
Перші письмові згадки про козаків:
1489г. - перше згадка про козаків на Поділлі в «Хрониці Польщі» польського історика М.Бєльського.
Козацтво формувалося з - постійних жителів прикордонних територій - Київщини та Брацлавщини, з
утікачів з інших районів. Козаками ставали передусім селяни, а також міщани и дрібна шляхта.
Причини виникнення козацтва:
1) Економічні: захоплення українських земель польськими та литовськими феодалами, нестача власної землі у селян
і як наслідок – переселення селян на «Дике поле», у Запоріжжя та нижнє Подніпров’я.
2) Соціальні: посилення феодального гніту, оформлення кріпосної залежності.
3) Політичні: намагання Польщі встановити контроль над утікачами в Подніпров’ї.
4) Національно-релігійні: політика спольщення, гоніння на православну церкву.
5) Військова: необхідність захисту кордонів від зазіхань Кримського ханства.

«Зимівник» - поселення козаків на берегах річок, на островах, балках. Зимівником називали запорізький
хутір, який складався з двох-трьох жител для людей і різних господарських будівель - комор, стодол, стаєнь,
хлівів, курників, льохів, пасік.
Козаки - уходники - на багатих низових землях протягом весняно-осіннього сезону козаки займалися
«уходництвом». «Догляд» вони називали рибні та мисливські промисли, пасіки і місцевості, де добували
сіль. Уже в ХVI ст. на Запоріжжі з'явилися зимівники (хутори), де козаки розводили худобу і коней.
1556г. - спорудження земляного укріплення на острові Мала Хортиця з ініціативи Д. Вишневецького
для оборони від татар.
Д. Вишневецький (Байда) - походив з давнього князівського роду Гедиминовичів. Його предки походили з
роду великого князя литовського, які поріднилися з українськими магнатами. У 1550г. був призначений
королем Сигізмундом старостою черкаським і канівським. Потім отримав посаду прикордонного стражника
на Хортиці. Ходив у походи проти кримського хана і турків. На початку 1557 р Кримський хан Девлет-Гірей
I почав похід проти Вишневецького. Татари отримали допомогу від Туреччини. Оскільки ні Польща, ні
Литва не дали Вишневецькому обіцяну допомогу, він перейшов на службу до російського царя Івана IV
(Грозному). Був запрошений в Москву і як московський воєвода здійснював походи на татар. У 1563г.
втрутився в молдавські усобиці, потрапив в полон до Османської імперії, відмовився у них служити і був
страчений в Константинополі.
Запорозькі Січи:
1) 1552-1558 рр. – Хортицька Січ (первая);
2) 60-е гг. ХVIр. – 1593г. – Томаківська Січ на о.Томаківка;
-7–
3) 1593-1638рр. – Базавлуцька Січ на о. Базавлук;
4) 1638-1652рр. – Микитинська Січ на Микитинському Роге (правый
березі Дніпра);
5) 1652-1709рр. – Чортомлицька (стара) Січ;
6) 1709-1711рр. – Каменська Січ (в устье реки Каменка);
7) 1711-1734рр. – Олешківська Січ (на лівому березі Дніпра, на території
Кримського ханства);
8) 1734-1775рр. – Нова Січ (остання на Запоріжжі, на березі річки Підпільна).
Січ мала ознаки державності: територію, систему владних органів, військо і правові звичаї.
Територію козацької держави - називали землями Війська Запорозького або Вольностями Війська Запорозького.
Умови прийняття в Запорізьку Січ: знання української мови; православна віра; вміння володіти зброєю.
Вся повнота влади - у Січової ради (Військовий раді).
Ради проходили - 2-3 рази в році: 1 січня, на 2-3 день після Великого дня (Пасхи) і 1 жовтня (на свято святого
Покрова) кожного року. У разі необхідності могли скликати і в інший час.
Повноваження Ради: обрання козацької старшини – військового та адміністративного керівного складу
Запорозької Січі; оголошення війни і підписання миру; організація військових походів; покарання
злочинців; розподіл угідь тощо.
Козацька старшина:
1) Кошовий отаман (пізніше – гетьман) - належала вища військово-адміністративна і судова влада на Січі,
символ влади – булава. Гетьман вступав в дипломатичні відносини, затверджував судові вироки,
очолював військо.
2) Осавул - відповідав за організацію прикордонної служби, підтримував дисципліну і порядок у війську,
символ влади – тростина.
3) Військовий суддя - здійснював суд, виконував обов'язки кошового отамана в разі його відсутності, символ
влади - січова печатка та тростина.
4) Писар - очолював січову канцелярію, займався діловодством, символ влади – каламар(чорнильниця).
 -7-
5) Обозний - командував артилерією, відав організацією козацького табору символ влади – гармата.
6) Хорунжий – основний організатор усіх колективних зібрань на Січі, відав клейнодами та наглядав за виконанням
судових вироків.
Козацька символіка - клейноди:
1) Герб Війська Запорозького - зображення козака збройного мушкетом і шаблею, виник в ХVI ст.,.
2) Клейноди - символи - знаки українського козацтва: булава (символ гетьмана), бунчук (символ
гетьмана), гербова печатка (символ судді), хоругва (на укр. Корогва, прапори, символ всього Війська
Запорозького), пернач, срібна чорнильниця (символ писаря), литаври (символ довбуша), бубни і труби.
Територіальний устрій Січі - паланка - адміністративно-територіальна одиниця (округ), до 1768 р. в Запоріжжі
було 5, а в 1775г. - 8, раді належала вища влада в паланки; на чолі стояв полковник.
Військова організація Січі - запорожці об'єднувалися в одну організацію - Військо Запорізьке. Все
козацтво поділялося на полки по 500-1000 воїнів на чолі з полковником. Полки складалися з сотень, якими
керував сотник. Січ ділилася на 38 куренів, якими керував кошовий отаман. Все козацтво очолював
гетьман, а запорізьке - кошовий отаман.
Піхота - ударна сила козацького війська.
Кош Запорізької Січі - козацьке уряд.
Основний центр життя козаків - Запоріжжя або Низ, звідси і назва «запорожці» або «низові козаки».
Дніпровські пороги - Кодацький, Сурський, Лоханський, Звонець, Ненаситець, Вовніги, Будило, Зайвий, Вільний.
Найбільший і небезпечний - Ненаситець (Дід - поріг).
Великий Луг - ділянку площею близько 400 кв. км від острова Хортиця уздовж Дніпра. Назва краю, який починався за
порогами. Було багато островів. Дніпровський Низ.
Козацька старшина - привілейована верхівка українського козацтва, його військове і адміністративно-політичне
керівництво.
Кош (Кіш) - місцезнаходження (ставка) кошового отамана, потім ця назва закріпилася за козацькою столицею -
Запорожской Січчю, в якій знаходилася постійно резиденція гетьмана (кошового отамана). Кошем також називають
центральний орган управління Запорізької Січі. На чолі Коша стояв кошовий отаман.
Курінь – військова(загін) і господарська одиниця (житло) в Січі. Куренів було 38.
Чайки - козацькі човни, які поміщали по 50-70 чоловік.
Реєстрове козацтво
Причини виникнення:
1) Річ Посполита потребувала козаків для охорони своїх південних кордонів та у війнах.
2) Уряд прагнув установити контроль над козацтвом та зменшити його вплив в українському
суспільстві.
1572г. - король Сигізмунд II видав універсал, за яким треба було набрати загін в 300 воїнів, яких взяли
на державну службу і вписали в реєстр (список). Старшим (згідно гетьманом) над реєстровім козацтвом
король призначив шляхтича Яна Бадовського.
Реєстрове козацтво - це козаки, зараховані на військову службу Речі Посполитої й записані у спеціальні
списки-реєстри.
Козацька старшина існувала у реєстровому козацькому війську. На чолі реєстрових козаків стояв гетьман, якого
обирали за погодження з королівськім урядом на Загальній військовій раді. До реєстрової старшини належали: 2, а
згодом 4 осавул, обозний, військовий суддя, військовий писар, полковники та сотники.
1578г. - король Стефан Баторій збільшив козацький реєстр Речі Посполитої вдвічі до 500 чоловік і дав
козакам ряд привілеїв:
1) їм передавався Трахтемирівський монастир близько Переяслава;
2) монастир перетворили в госпіталь-притулок для хворих, поранених, старих козаків;
3) мали право на окремий суд;
4) звільнялися від державних повинностей, крім військової;
5) отримували земельні володіння і плату грошима;
6) мали право на промисел і торгівлю;
7) звільнялися від різних податків і зборів;
8) отримували військово-адміністративну незалежність від місцевої адміністрації;
9) реєстрова старшина отримувала значні садиби.
З виникненням реєстрового козацтва, козаки отримали офіційне визнання як окремий соціальний
стан. Козаки, які не входили до реєстру, вважалися поза законом. Запорозька Січ повинна була
підпорядковуватися гетьману реєстрового козацтва.
Міжнародне становище Запорозької Січі - її визнавали як самостійну державу: Кош Війська Запорозького
приймав послів зі Швеції, Польщі, Австрії, Росії, Кримського ханства; укладав міжнародні договори; вів
переговори, підтримував в разі необхідності коаліції держав.
Значення козацтва в історії України:
 Козаки освоїли степові запустілі землі.
 Козаки були захисниками південних районів України від турецько – татарських нападів.
 Заклали основи козацької державності.
 Перші козацькі повстання
Причини повстань:
1) закріпачення селянства і нереєстрових козаків;
2) збільшення панщини через ринкову спрямованість шляхетських господарств;
3) захоплення польськими феодалами південноукраїнських земель, де феодали зіткнулися з інтересами козаків.
3) ігнорування польським урядом вимог щодо збільшення реєстру, несвоєчасна оплата та порушення майнових
прав реєстровців..
Основні вимоги:
1) Збільшення плати за військову службу.
2) Розширення козацького реєстру.
3) Вільні походи проти Кримського ханства та Османської імперії.
4) Привілеї для православної церкви.
1591-1593гг. - козацьке повстання під керівництвом К.Косинського.
- Привід - польський король дав Косинському садибу з землями за службу, а білоруський староста - син князя
Острозького Януш не допустив його до володіння цією землею;
- Косинський – гетьман реєстрового козацтва, дрібний шляхтич із Підляшшя.
- Територія – Поділля, Київщина, Волинь.
- Учасники – козаки, селяни - втікачи, міщани.
- 1593г. князь Острозький розбив Косинського під м.Пятка.
- 1593 р. – Косинський загинув у травні під Черкасами. К.Острожський приймав участь в придушені повстання..
1594 – 1596 рр. – козацька війна під проводом С.Наливайко.
Привід – особиста образа: Брацлавський староста Калиновський відібрав у Наливайко землю, а батька вбив.
- Територія: Брацлавщина, Київщина, Волинь, Білорусь.
- Учасники: козаки, селяни, міщани.
- Проти повстанців рушила каральна експедиція С.Жолкевського. Під Лубнами в урочищі Солониця (1596) був
розбитий. Наливайко зрадила козацька старшина на чолі з Лободою. Наливайко був виданий полякам і вивезений до
Варшави; 11 квітня 1597г. його стратили (четвертували). К.Острозький брав участь у придушенні повстання.
С.Наливайко вперше запропонував ідею створення території, де проживали б тільки козаки. Він розробив проект
створення незалежного від Речі Посполитої українського князівства. Свій проект він передав польському королю
Сигізмунду III. У цьому проекті Наливайко передбачав передачу йому земель між
Південним Бугом і Дністром південніше Брацлава. При цьому територія від Дніпра до Дністра
залишалася під юрисдикцією козацтва. Але ці плани не були реалізовані.
 -9-

Культура України ХVI ст.

Умови розвитку української культури:
1) відсутність власної держави (українські землі були роз'єднані і перебували в складі інших держав);
2) знищення осередків культури в результаті турецько-кримських набігів і воєн;
3) вплив західноєвропейської культури, тому що збільшилася кількість іноземних колоністів.
При Карловому університеті в Празі був створений спеціальний «литовський» колегіум, в якому навчалися литовці,
українці, білоруси.
Українська літературна мова існувала в двох традиціях:
 Церковнослов`янська, або слов`яноруська, використовувалась у церкві.
 Староукраїнська (проста) мова була наближена до розмовної та широко вживана в урядових та
судових документах, поезії, літописах.
 Із середини ХVI ст. простою мовою перекладають і церковні тексти, зокрема Пересопницьке
Євангеліє (1556 – 1561).
1556 - 1561 рр.- з'явилося Пересопницьке Євангеліє. Перша відома книга Святого Письма
написана книжною українською мовою. Написана на 482 пергаментних аркушах. Пересопницьке Євангеліє -
переклад священного писання на українську мову. Робота над Євангелієм тривала з 1556 по 1561 рр., Закінчена була в
м. Пересопниці (волинське містечко). Перекладачем Євангелія був
архімандрит Пересопницького Пречистенського монастиря Григорій, списав переклад Михайло Василевич. Це перший
пам'ятник української писемності.
Президент України перед вступом на посаду складає присягу на Пересопницькому Євангелії.
Літературні мови - книжковий староукраїнською (у другій половині ХVI cт. Його називали простою мовою) і
український різновид церковнослов'янської мови – слав`яноруській.
Офіційна мова Великого князівства Литовського - стара «російська» мова, це було зафіксовано в
Литовському статуті 1566г.
 - 10 -

Мініатюри Пересопницького Євангелія

Острозька академія - перший вищий учбовий

заклад .
1576г. - було створено Острозький культурно-освітній гурток з ініціативи князя Костянтина-Василя
Острозького.
Василь - Костянтин Острозький – Князь, (син Костянтина Івановича Острозького), український магнат,
воєвода Київський, маршалок Волинський, політичний і культурний діяч, один з найзаможніших і
найвпливовіших магнатів Речі Посполитої.
1578 г. - Перша вища школа в Україні - Острозька слов'яно-греко-латинська академія,
заснована в м. Острог на гроші Костянтина Острозького. Перше в Східній Європі вищий
навчальний заклад. Сучасники назвали академію «волинськими Афінами». Перший ректор
Острозької академії - Герасим Смотрицький.
Вивчали 7 вільних мистецтв - граматика, риторика, діалектика, арифметика, геометрія, музика,
астрономія. Острозька академія, як і всі школи того часу, мала гуманітарну спрямованість.
Історики припускають, що К.-В. Острозький не добивався, щоб академія отримала офіційний
статус (право викладати «сім вільних наук» міг затвердити тільки король), тому школа була
закладом, де готували. духівників і освічених людей.
1640р. - після смерті К.Острозького школа занепала і припинила своє існування.
1586г. - виникла перша братська школа у Львові, її ректор - Іов Борецький.
1615г. - відкрита братська школа в Києві, перший її ректор - Іов Борецький.
Київська братська школа була відкрита в маєтку, подарованому Гальшка Гулевичівна.
1631р. - в Києві виникла ще одна школа - Лаврська, заснував Петро Могила.
1632р. - Київська школа була об'єднана з Лаврської братською школою в Київську колегіум - середній
навчальний заклад, який згодом (в 1701 р) отримав назву Києво-Могилянської академії.
Термін навчання 12 років, було 8 класів, кількість предметів перевищувала 30. Навчання велося на латинській мові.
Основу навчання складали «сім вільних наук», які ділилися на «тривіум» (граматика, риторика, діалектика) і «квадріум»
(арифметика, геометрія, астрономія, музика). Велику увагу приділяли і знання української мови. На українській мові
писали літературні твори, наукові трактати, вірші, літописи. Києво-
Могилянська академія довгий час була єдиним вищим навчальним закладом України і всього православного світу. У
1992р. цей учбовий заклад Було відновлено.

Юрій Котермак (Юрій Дрогобич) - відомий український вчений другої половини ХV ст., Професор
медицини і астрономії Болонського і Краківського університетів, отримав титул «королівського лікаря». Він з
точністю до години передбачав затемнення місяця, визначив географічну широту багатьох міст.

Початок книгодрукування
1573 р. – Іван Федоров (Федорович) заснував першу друкарню у Львові.
1574 р. – він видав – «Апостол» і «Буквар» - перший шкільний підручник на українських
землях.
Іван Федоров переїхав до Острога, який став центром книгодрукування.
В Острозі І.Федоров видав:
1) «Буквар» 1578г.;
2) «Острозьку Біблію» 1581г. – здійснив перше повне друковане видання Біблії
церковнослов`янською мовою.

Гравюра євангеліста Луки зі львівського «Апостола».

Полемічна література - література релігійного змісту

 Навколо ідеї унії розгорнулася літературна суперечка – полеміка, яка започаткувала цікавий пласт
полемічної літератури.
 Прихильники унії, переважно католики, наполягали на об`єднанні церков під владою Папи Римського.
 Противники наголошували на релігійних утисках православ`я.
Полемісти та їх твори:
1) Герасим Смотрицький - «Ключ царства небесного», «Календар римський новий»;
2) Іван Вишенський - «Порада» - 40 років проживши на горі Афон (у Греції);
3) Іов Борецький - «Протестація».

- 11 -
Архітектура:
Архітектура й образотворче мистецтво України розвивалися на самобутній народній основі. У цей період
церковні впливи дещо витісняються світськими елементами. В неспокійні часи XIV-XV ст. боротьби з та-
тарами розвивалося головним чином оборонно-замкове будівництво. Кам'яні замки
здебільшогоспоруджувалися на Правобережжі, у Східній Галичині, на Північній Буковині, Закарпатті
(Луцьк, Володимир, Острог, Львів, Кам'янець-Подільський та ін.).

Ансамбль площі Ринок у Львові: Ансамбль площі Ринок у Ансамбль Успенської церкви у Львові: Церква Успіння.
Львові: Чорна Кам`яниця. Будинок Корнякта у 1591-1631. Вежа Корнякта. 1573-1578. Каплиця Трьох Святителів. 1578
Кінець ХVI с. Львові. 1580

Острозький замок. Кінець ХIV с.

Острозький замок. Кругла (Нова) вежа.

Кінець
ХVI с.

Готика - художній стиль пізнього

європейського середньовіччя,
найбільш яскраво проявився в
архітектурі і характеризується
стрілчастими склепіннями, великою
кількістю різьблення по каменю і
скульптурних прикрас.
Бароко - стиль мистецтва
к. ХVI - сер. ХVIII ст., барокова
культура засновано на відчутті
трагічної суперечності людини й
світу. Цей стиль характеризується
примхливістю форм і декоративною
пишнотою.

На початку ХVII ст. Поширився архітектурний стиль - українське бароко.

Персоналії:
Вишневецький Дмитро - происходил из древнего княжеского рода Гедиміновичів. Его предки происходили из рода великого князя
литовского, которые породнились с украинскими магнатами. В 1550г. был назначен королем Сигизмундом старостой черкасским
и каневським. Затем получил должность пограничного стражника на Хортиці. Ходил в походы против крымского хана и турок. В
начале 1557 г. Крымский хан Девлет-Гирей I начал поход против Вишневецкого. Татары получили помощь от Турции. Т.к. ни
Польша, ни Литва не дали Вишневецкому обещанную помощь, он перешел на службу к русскому царю Ивану IV (Грозному).
Был приглашен в Москву и как московский
воевода осуществлял походы на татар. В 1563г. вмешался в молдавские усобицы, попал в плен в Османскую империю, отказался
у них служить и был казнен в Константинополе.
Дрогобич Юрій - известный украинский ученый второй половины ХV в., профессор медицины и астрономии Болонского и
Краковского университетов, получил титул «королевского лекаря». Первым среди украинцев издал
печатную книгу (Рим, 1483г.) «Прогностична оцінка поточного 1483 року» - известный в то время астролого-метеорологический
календарь. В 1478-1482 гг. Юрий читал в Болонском университете лекции по математике, занимал должность ректора факультета
медицины, в 1481 г. был избран ректором университета. В 1483г. в Риме вышла его печатная книга «прогностик» (о
расположении небесных тел). Он с точностью до часа предвидел затмение месяца, определил географическую широту многих
городов. Это была первая печатная работа украинского автора за границей. В библиотеках Парижа сохранились копии 2-х
астрономических трактатов Ю.Дрогобыча, а в Баварской
библиотеке в Мюнхене его прогноз на 1478г. В Дрогобыче есть памятник ему - «великому украинскому просветителю эпохи
Возрождения», и памятный знак.
Косинський Криштоф – український військовий діяч Речі Посполитої. Шляхтич підляський, козацький
отаман.Полковник Війська Запорозького (1590), гетьман козаків-низовиків (1591–1593). Організатор козацького повстання 1591–
1593 років в Україні проти шляхти й урядової адміністрації Речі Посполитої.

- 12 -
Наливайко Северин - український військовий діяч, козацький ватажок. Один з керівників повстання 1594—1596 років у Речі
Посполитій.
Острозький Василь-Костянтин – видатний політичний і культурний діяч. Молодший син Костянтина Острозького. Одна із
найбагатших і найвпливовіших постатей свого часу. Він був претендентом на польський і московський престол Послідовно
захищав українські політичні права, не підтримував Люблінської і Берестейської унії, виступав за рівні права України, Польщі та
Литви у Речі Посполитій. Острозькій відіграв важливу роль у культурному житті як меценат. Засновник шкіл у турові,
Володимирі-Волинському, академії і друкарні в Острозі, зібрав гурток визначних українських культурних діячів. На кошти
Острозького у 1581 р. був виданий перший повний текст Біблії староукраїнською мовою. Захисник православ`я.
Потій Іпатій – один з організаторів Берестейської унії 1596 р., «отец унии» как его называли, а по смерті М.Рогози – греко-
католицький митрополит. Автор низки полемічних творів.
Смотрицький Герасим – визначний письменник, педагог, культурний діяч. Переїхав в Острог по приглашению Костянтина-Василя
Острозького и очолив гурток вчених які готували до друку Острозькую Біблію. Смотрицький – автор першої друкованої пам`ятки
української полемічної літератури «Ключ царства небесного…». Твори Смотрицького написані мовою, близькою до народної.
Смотрицький Мелетій - письменник, церковний і освітній діяч Речі Посполитої, український мовознавець, праці якого
вплинули на розвиток східнослов'янських мов. Автор «Граматики слов'янської» (1619), що систематизувала церковно-
слов`янську мову.
Федорович (Федоров) Іван – друкар і книговидавець. У 50-х роках працював, імовірно, в московській анонімній друкарні. Останні
роки працював в Україні. Заснував друкарню у Львові, видав «Апостол» і «Буквар» у Львові, «Острозьку Біблію» в Острозі.
Брав участь у редагуванні та оформлені книг, писав післямови тощо.
Поняття:
Братства - громадські релігійні об'єднання православних українців. Виступали за розвиток національної
культури, бачачи в цьому запорука майбутнього звільнення народу від соціального, національного і
релігійного гноблення. Братства засновували при церквах.
Великий Луг - ділянку площею близько 400 кв. км від острова Хортиця уздовж Дніпра. Назва краю, який
починався за порогами. Було багато островів. Дніпровський Низ.
Вертеп - український мандрівний ляльковий театр першої половини ХVII ст.
Воєводство - адміністративна територіальна одиниця Великого князівства Литовського і Королівства
Польського у XV—XVIII століттях. Очолював воєвода.
«Волочна поміра» - земельна реформа 1557 г. (Феодал забирав собі кращі землі під фільварки, а селянам
виділялися волоки - 17-22 га. Волоки були особистою власністю селян, вони лише користувалися ними.
Селян можна було позбавити цієї землі.)
Випищіки - козаки, «виписані» з реєстру.
Гетьман - назва вищих воєначальників у таких державних і військово-державних утвореннях, як Велике
князівство Литовське, Королівство Польське, Річ Посполита Обох Народів та Військо Запорозьке Низове.
Городове козацтво - частина українського козацтва, яка на відміну від низового запорізького козацтва не
проживала на Січі, а на волостях, або на городах, тобто на землях, що були під владою місцевої адміністрації
Великого князівства Литовського. Виникли у першій половині ХVI ст., одержували від уряду платню. У 1572
р. значну частину городових козаків взято на державну службу і внесено до реєстру.
Гравюра - вид графіки, в якому зображення є друкованим відбитком з малюнка, вирізаного або
витравленого на спеціально підготовленій дошці або пластині.
Гуманізм - Суспільно-ідеологічній рух епохи Відродження, спрямований на утвердження моральних прав
людини на земне щастя, чуттєві радощі, вільний вияв її прагнення.
Демобілізація - звільнення зі збройних сил військовослужбовців після закінчення терміну військової
служби; переклад збройних сил і народного господарства з воєнного стану на мирний.
«Дике поле» - Причорноморські степи, розташовані між Дністром і Доном до річки Рось, які були
спустошені татарами і турками. Ці землі були безлюдні.
Добитництво - військовий промисел козаків, походи за здобиччю в татарські улуси.
Драма - літературний твір, побудоване у формі діалогу без авторської мови і призначений для сценічного
виконання; театр, в якому ставляться такі твори.
Дума - народна ліро-епічна пісня, яка виконується сольним співом-декламацією у супроводі кобзи, лірі або
бандури и має нерівномірну будову вірша.
Єзуїти - члени католицького Чернечого ордену, Заснований 1534 р. для протидії поширення протестантизму
и зміцненню католицької церкви.
Запорозька Січ - організація українського козацтва, що сформувалася в першій половині ХVI ст .. за
Дніпровськімі порогами.
«Зимовник» - поселення козаків на берегах річок, на островах, балках. Зимівником називали запорізький
хутір, який складався з двох-трьох жител для людей і різних господарських будівель - комор, стодол,
стаєнь, хлівів, курників, льохів, пасік.
Ієрархія - поділ на Вищі та нижчі посади и відповідній порядок підлеглості нижчих за посадили осіб віщим.
Інкорпорація - приєднання однієї держави до іншої.
Інтермедія - невелика драматична п'єса, переважно комедійного характеру, що виконується між актами
вистави.
Клейноди - символи козацької влади.
«Козак» - слово тюркського походження, вільна людина, вільний воїн.
 - 13 -
Козакування - військові походи служивого люду, селян і міщан в прикордонні райони, з метою захисту їх
від набігів татар.
Козацька старшина - привілейована верхівка українського козацтва, його військове і адміністративно-
політичне керівництво.
Козацька рада - Загальні збори усіх козаків Війська Запорозького, які виконували роль законодавчо-
розпорядча органу. Козацька рада грабувала гетьмана и військову старшину.
Контрреформація - боротьба католицької церкви проти Реформації в ХVI –ХVII ст.
Кріпак - особисто залежний від поміщика й прикріплений до земельного наділу селянин.
Кош (Кіш) - місцезнаходження (ставка) кошового отамана, потім ця назва закріпилася за козацькою
столицею - Запорізькою Січчю, в якій знаходилася постійно резиденція гетьмана (кошового отамана).
Кошем також називають центральний орган управління Запорізької Січі. На чолі Коша стояв кошовий
отаман.
Кош Запорізької Січі - козацьке уряд.
Кошовий атаман - виборна службова особа в Запорозькій Січі (XVI—XVIII ст.), яка зосереджувала у своїх
руках найвищу військову, адміністративну і судову владу, очолював Кіш Запорізької Січі.
Ктітор - благодійник, меценат.
Курінь - військова і господарська одиниця в Січі.
Містерія - релігійна середньовічна драма на біблійні сюжети.
Низові козацтво - частина українського козацтва, яка не була включена до складу реєстру й перебувала на
Дніпровському Низі.
Панщина - відробіткова рента, одна з форм земельної ренти при феодальному способі
виробництва. Характеризується прикріпленням до землі безпосереднього виробника, особистою
залежністю селянина від поміщика. Зміст визначається зобов'язанням селянина працювати якийсь час зі
своїм інвентарем в господарстві феодала.
Парафія - нижча церковна адміністративна одиниця, фактично територія, на якій живуть члени громади
віруючих одного храму.
Полемічна література – літературно-публіцистична творчість церковно-релігійного та національно-
політичного змісту в Україні ХVI – ХVIIст. Автори творів полемічної літератури у формі дискусії
заперечували богословські, політичні та інші погляди своїх противників.
Протестантизм - загальна назва християнських течій, що виникли в період реформації 16 ст.
Реєстрове козацтво - це козаки, зараховані на військову службу Речі Посполитої й записані у спеціальні
списки-реєстри.
Республіка - форма правління, при якій державні органи влади обирає народ.
Реформація - антикатолицький рух за перетворення церкви.
Сейм - парламент в Речі Посполитої, влада шляхти і магнатів.
Слобода - поселення, яке на певний час звільнялося від сплати податків.
Ставропігія - автономна православна одиниця (церква, монастир, братство), яка підлягає юрисдикції не
місцевих ієрархів, а безпосередньо патріархові і користується спеціальними правами. Право підкорятися
не своїм єпископам, а безпосередньо патріарху.
Товарне виробництво - виробництво товару для продажу на ринку.
Українська греко-католицька церква (УГКЦ) - з'явилися внаслідок унії частини православної церкви з
католицькою церквою
Федерація - союзна держава, складові частини якої проводять самостійну внутрішню політику.
Фільварок (хутір, ферма) - у Польщі, Литві, Україні, Білорусії у ХV - ХIХ ст..багатогалузеве господарство,
заснований на панщині й орієнтоване на ринок.
Хоругва - полотнище, яке є символом держави, військової частини, організації і т.д. Прикріплене до довгого
древка полотнище або бляха із зображенням святих, яке несуть під час хресного ходу.
Чайки - козацькі човни, які поміщали по 50-70 чоловік.
Експансія - розширення своєї території за рахунок приєднання сусідніх.
Дати:
1489 – перша згадка про козаків в «Хрониці Польщі» польського історика М.Бєльського.
1556 – заснування князем Д.Вишневецьким на о. Мала Хортиця першої Січі.
1569 – Люблінська унія, утворення Речі Посполитої.
1572 – початок реєстрового козацького війська.
1578 – «Козацька реформа» короля Стефана Баторія, збільшення реєстру.
1588 – прийняття Третього Литовського статуту.
1591-1593 – козацьке повстання під проводом К.Косинського.

- 14 -
1556 - 1561 - з'явилося Пересопницьке Євангеліє.
1574 - І.Федоров видав перші книги - «Апостол» і «Буквар» у Львові.
1578 - Перша вища школа в Україні - Острозька слов'яно-греко-латинська академія.
1581 - І.Федоров надрукував «Острозьку Біблію» - першу Біблію слов'янською мовою.
1586г. - виникла перша братська школа у Львові.
1596р. - Берестейська унія - об'єднання православної і католицької церкви, внаслідок чого утворилася
уніатська церква.
1615 - відкрита братська школа в Києві.
1631 - в Києві виникла ще одна школа - Лаврська, заснував Петро Могила.
1632 - Київська школа була об'єднана з Лаврської братською