1.

У складі Чехословаччини Закарпаття було окремим адміністративним краєм і спочатку

називалося Підкарпатською Руссю, а згодом було перейменоване на Підкарпатський край.
Уряд Чехословаччини обіцяв українцям широкі автономні права, щоправда, ці обіцянки
здебільшого так і залишилися на папері.

2.

ЕКОНОМІЧНА ПОЛІТИКА НАЦІОНАЛЬНА ПОЛІТИКА

У ЧСР Закарпаття вважали занедбаним
аграрним краем. який забезпечував
Чехо-Словаччину дешевою робочою силою
та сировиною. Промисловість практично не
розвивалась. Був незначний розвиток у
лісовій та лісохімічній галузях. Робітники у
неналежних умовах праці, отримували
низьку заробітну плату. Було прийнято
земельну реформу за якою великі
землевласники частково позбавлялись своïх
земель, а менш забезпечені селяни (35 тис.
ос.) отримували частинку власноï землі.
Загалом ЧСР не була зацікавлена в
економічному розвитку Закарпаття, але
певну підтримку таки надавала.
3.
Становище краю під владою
Чехословаччини було значно кращим, ніж під
владою Польщі та Румунії. Чехословацька
республіка залишалася єдиною
послідовною демократичною державою
Центральної Європи і намагалася проводити
ліберальну політику щодо національних
меншин. Значок Поліцейського на території
Підкарпатської РусіПолітика влади щодо
українських земель

Українофільство
Українофільство - течія, представники якої
виявляють любов до України. На Закарпатті
представником українофілів було УНО
(Українське національне об'єднання), лідер -
А. Волошин.
Русинство
Русинство-течія, представники якої
вважають, що «русини» (населення
Закарпаття) - це окрема нація.

4. Стосунки автономного уряду Карпатської України і чеської влади були напруженими.

Прага хотіла прямо контролювати всі дії Хуста і всупереч автономним правам призначила
до уряду Карпатської України міністром свого генерала Лева Прхалу. На вимогу чеського
уряду 20 січня 1939 року були розпущені всі політичні партії Карпатської України. Правда,
відразу ж Августин Волошин створив Українське національне об’єднання, що порушувало
попередні рішення празької влади.

5. Бій на Красному полі розпочався 15 березня 1939 року після проголошення незалежності
Карпатської України. Проти 20-тисячного угорського війська виступила малоозброєна та без
військового вишколу тисяча січовиків Карпатської України. Хоча фінал був очевидний
наперед, українські січовики боролися до кінця. Сили були нерівні. У бою на Красному полі
загинули 230 січовиків. Загинули всі в дуже страшних муках. Їм розпороли животи багнетами
– не те, що розстрілювали. У полон не брали, а просто кололи, різали. У бою на Красному
полі загинули 230 українських січовиків.

Красне поле було останньою барикадою, де українці боронили столицю Карпатської

України – Хуст – від угорців. Зазіхання угорців підтримала нацистська Німеччина. Тоді й
почалося вторгнення на територію Карпатської України. Проголошення незалежності
Карпатської України було актом сміливості й патріотизму. Значення його одразу зрозуміли
розділені кордонами українці. Тут для України де-факто почалася Друга світова. І тут
почався український опір найкривавішому тоталітарному режиму ХХ століття.

6. Ініціатор заснування УНО

Президент Карпатської України

Прихильник українофільської течії

7.

1. Входження Закарпаття до складу ЧСР

2. Переїзд уряду А. Волошина до Хуста

3. Автономія Карпатської України

4. Бій на Красному полі