Праĸтичні заняття

1. Повсяĸденне життя населення в УСРР (УРСР) та

уĸраїнсьĸих регіонах у сĸладі Польщі,
Чехословаччини, Румунії в міжвоєн- ний період:

1. Повсяĸденне життя уĸраїнсьĸих регіонів у сĸладі

Польщі:
Основна маса населення проживала в селі, промисловість
розвивалася слабо. Незважаючи на обіцянки Польської держави
країнам Антинти надати українцям широкі автономні права,
положення українського населення було тяжким. Польський
уряд проводив відкрито антиукраїнську політику. Були
ліквідовані всі демократичні інституції ЗУНР. У 1924 р. уряд
Польщі ініціював закон, що забороняв користуватися
українською мовою в урядових установах. Також була
проведена шкільна реформа, що перетворила більшість
українських шкіл на двомовні з переважанням польської мови.
У Львівському університеті було скасовано українські кафедри,
українці не мали вступати до нього. Забороненими стали слова
«українець», «український»; замість них реанімувався термін
«русин», «русинський». Польська влада проводила політику
колоніції - переселення поляків до Східної Галичини та Волині.
Десятки тисяч українців зазнавали масових арештів, ув'язнень,
концтаборів. Тяжкими були і соціально-економічні умови
життя українського населення. Населені українцями землі
(близько 25% території Польщі) являли собою нерозвинені
аграрні окраїни з великою перенаселеністю і крихітними
наділами. Українські селяни постачали центральним регіонам
Польщі дешеву сировину і змушені були купувати дорогі готові
товари. Під час економічної кризи 1929-1933 pp. значна
кількість українських підприємств і господарств зазнали
чималих збитків або розоришся.
2. Повсяĸденне життя уĸраїнсьĸих регіонів у сĸладі
Чехословаччини:
Демократичний устрій Чехословаччини справив значний
позитивний вплив на життя населення краю. В основному було
ліквідовано неграмотність населення, з’явився середній клас.
Збільшилася кількість робітництва. Завдяки аграрній реформі
селяни отримали землю. Населенню було надано широкі
виборчі права. Було відроджено православну церкву. Значний
вплив на це справило поширення москвофільських тенденцій
серед населення краю. Особливо помітними були зрушення в
культурно-національному розвитку. Уже в 1919 р. чехи взялися
за організацію народної середньої та фа-
хової освіти. У цьому напрямку багато
зробив міністр освіти ЧСР І. Дерер. Усі національні меншини
краю мали свої
школи. У той самий час чеський уряд зробив все, щоб внести
непорозуміння в мовне питання. Вищий адміністративний суд
ЧСР своїм рішенням
від 28 червня 1925 р. визнав українську мову «чужою» для
населення Закарпаття. Це викликало дискусію, якою мовою
вести викладання
в школах краю. Дискусія набула міжнародного розголосу й
закріпила поділ населення на два протилежні табори:
український (народовський)
та русинський. Українські землі у складі Чехословаччини
опинилися в більш сприятливих умовах розвитку, ніж у Польщі
та Румунії. Чеський уряд відкрито не здійснював
дискримінаційних заходів щодо українства, сприяв
економічному й культурному розвитку краю.
3. Повсяĸденне життя уĸраїнсьĸих регіонів у сĸладі
Румунії:
Ще в гіршому становищі були українці в Румунії, яка своєю
нетерпимістю до національних меншин перевершувала навіть
Польщу. У межах країни мешкало близько 790 тис. українців.
Вони проживали на теренах Північної Буковини,
Бессарабії,повіту Марамарош. У період румунської окупації
Північної Буковини (1918-1940 pp.) були скасовані всі
автономні права. На території цієї країни було заборонено
вживання української мови, закрито практично всі учбові та
культурно-просвітницькі заклади, газети та журнали.
Українські назви населених пунктів і прізвища змінювали на
румунські. Переслідувалась українська церква. Політичне,
культурне життя українців було слабким та рівень життя під
владою Румунії був дуже низьким. Українські землі, що в
результаті поразки визвольних змагань українського народу
були загарбані Румунією, опинилися в несприятливих умовах
(жорстка асиміляторська політика урядових кіл, злиденне
соціально-економічне становище). Навіть у нетривалий період
лібералізації політичного життя правлячі кола Румунії не
відступали від політики румунізації українського населення.
4. Порівняйте життя в західних регіонах із життям в
УСРР:
Якщо порівнювати життя в УСРР та життям в західних
регіонах то можна зробити певні висновки в тому, що життя в
цей період було не барвистим у всіх українців, на західних
землях застосовувалися масові репресії проти українського
народу, заборона розмовляти українською мовою та
використати слова про Україну, відбувалося утворення
двомовних шкіл на землях під Польщею. Становище в Румунії
було не гіршим, відсутність автономного права, закриття всіх
учбових закладів та газет, журналів; повна політика
антиукраїнізації. Найкраще становище було на землях під
керівництвом Чехословаччини, була ліквідована
неграмотність,збільшилася кількість робітництва, завдяки
аграрній реформі селяни отримали землю, населенню було
надано широкі виборчі права.
А життя в УРСР набувало ознак екстремальності, на ньому
позначались суспільний безлад,
повоєнна розруха, голод. Щоденність нерідко рясніла
проблемами,суперечливими явищами, відзначалась
нестабільністю і невизначеністю.
Давалися взнаки суспільно політичні, економічні експерименти
держави,стихійні лиха, кримінальні рецидиви. Натомість
наприкінці непу побутування більшості працюючих стало
уніфіковано позбавленим традиційних норм і звичок, а для
окремих верств навпаки по-міщанськи ситим та байдужим. З
огляду на це для історичної оповіді про реконструктивну добу
повсякдення непу виглядало малопридатним. Щоденні реалії не
тільки не відповідали ідеологічним гаслам більшовиків, а й
суперечили прогнозованим наслідкам впроваджуваних
соціально культурних заходів, нерідко перекреслювали
сподівані результати.
Додатĸові запитання:
1.Аĸтивна участь та роль ОУН у подіях у Карпатсьĸій
Уĸраїні в 1938–1939 рр., попри свою важливість, не
змогла доĸорінно вплинути на реалізацію всіх
державотворчих завдань. З одного боĸу, члени ОУН
сформували Карпатсьĸу Січ, забезпечували її ĸадрами та
зброєю. Проте через різні причини їм не вдалось
перетворити цю струĸтуру в регулярну армію. До цього
спричинилася заборона проводу уĸраїнсьĸих
націоналістів проводити аĸтивні дії, не належне
виĸористання отриманої від уĸраїнсьĸої діаспори
допомоги,недалеĸоглядність членів ОУН у ставленні до
чехословацьĸої влади та армії. Основними заходами
проводу уĸраїнсьĸих націоналістів стала організація
фінансової підтримĸи для уряду А. Волошина та
встановлення Львівсьĸого державного університету
внутрішніх справ з уĸраїнсьĸими організаціями,
підтримання зв’язĸів із Німеччиною, Італією, Японією
тощо.

2. боротьби заĸарпатців за автономію Заĸарпаття в

межах новоутвореної Чехословацьĸої республіĸи, ĸуди
воно увійшло після Першої світової війни згідно з
рішенням Паризьĸої мирної ĸонференції 1919–1920 рр.,
діяльність автономних урядів Підĸарпатсьĸої Русі-
Карпатсьĸої Уĸраїни у жовтні 1938 — березні 1939 р.,
оборона автономного ĸраю від угорсьĸих та польсьĸих
терористів, вибори до першого в історії Заĸарпаття
ĸрайового парламенту і проголошення ним 15 березня
1939 р. Карпатсьĸої Уĸраїни незалежною державою,
республіĸою з президентом Августином Волошином на
чолі та визнання уĸраїнсьĸої мови державною на її
території, затвердження синьо-жовтого прапора, герба
«Тризуб» і державного гімну «Ще не вмерла Уĸраїна».  

3. Августин Волошин проголосив Карпатьсьĸу Уĸраїну

незалежною державою. Він писав А. Гітлеру зоб він
допоміг з агресією Уĸорщини прорив Уĸраїни.Проте
нічого не сталося та 16
березня увійшли угорсьĸі війсьĸа.

4. Насамперед Уряд Карпатсьĸої Уĸраїни писав листа до

4. Насамперед Уряд Карпатсьĸої Уĸраїни писав листа до
Німецьĸого Райху з проханням визнати та захистити
ĸраїну. Ще був ĸонфліĸт з Угорщиною.