1. Виконати тестове завдання.

1. Незалежність Карпатської України було проголошено:

А) 9 січня 1918 p.;

Б) 1 листопада 1918 p.;

В) 11 жовтня 1939 p.;

Г) 15 березня 1939 р.

2. Президентом Карпатської України було обрано:

А) С. Бандеру;

Б) Є. Коновальця;

В) А. Волошина;

Г) Д. Донцова.

3. Ідеологія ОУН, що заперечувала ліберальні цінності й проповідувала

необхідність рішучих дій заради національних інтересів, автором якої був

Д. Донцов, називалася:

А) інтегральний націоналізм;

Б) консервативний націоналізм;

В) диктатура пролетаріату;

Г) націонал-соціалізм.

4. Укажіть назву єдиної легальної партії, яка діяла в Північній Буковині в

міжвоєнний період.

А) Організація українських націоналістів;

Б) Українська національна партія;

В) Комуністична партія Західної України;

Г) Комуністична партія Буковини.

5. Позначте особливості перебування українських земель у складі

Чехословаччини у міжвоєнний період.

А) Перебування у складі Чехословаччини Північної Буковини;

Б) перебування у складі Чехословаччини Закарпаття;

В) створення більш сприятливих, ніж в інших державах, умов для

розвитку української економіки, культури тощо;

Г) упровадження воєнного стану на українських землях;

2. Що спільного, а в чому була відмінність життя українців у складі

Чехословаччини порівняно з Польщею та Румунією

Польша, Румунія та Чехословаччина, до складу яких належали

західноукраїнські землі, здійснювала дискримінаційну економічну й
культурну політику щодо українців.

Політика правлячих режимів у поєднанні зі світовою економічною кризою

істотно погіршила становище українців, переважна кількість жила у злиднях.
Значна частина працездатного населення шукала порятунок в еміграції.

За умов чужоземного панування їх економічний розвиток був загальмований,

вони зазнавали всіляких утисків і перешкод у національному розвитку,
перебували на становищі другорядної нації.

Західноукраїнські землі розглядалися як джерело сировини і дешевої робочої

сили. Особливо складним було становище українських земель у складі
Румунії, де злиденне становище краю поєднувалося з жорстким ставленням
уряду.
Уряд Чехословаччини вів найбільш сприятливу політику до Закарпаття
порівняно з іншими урядами. Збільшувались чисельність українських шкіл,
але 28 червня 1925 р. українську мову визнали чужою, що призвело до
звуження викладання української мови й розширення чеської. Робились
часткові інвестиції в промисловість, але вони були дуже малі. Була проведена
аграрна реформа: великі землевласники позбавлялися частини земель, які
були роздані селянам. Почалося будівництво доріг, мостів, проводилася
електрифікація. Слід зауважити, що уряд вкладав у економіку краю більше
коштів, ніж отримував від нього прибутків.