Доповідь на тему:

Стан сільського господарства

(за Хрущова)
З Історії України
Студентки 18 групи І курсу
Відділення «Фармація»
ООБМФК
Балануци Анастасії
План
 Вступ
 Зіткнення із проблемами с/г
 Основний аналіз періоду
 Цілинні та перелогові землі
 Вплив цілин на Україну
 «Кукурудзяна епопея»
 Техніку – колгоспам
 Укрупнення колгоспів
 Висновок
Вступ
Відлига або хрущовська відлига – це період в
історії Радянського Союзу, який у широкому
розумінні розпочався зі смерті Й. Сталіна та
завершився з приходом партійного угруповання на
чолі з Л. Брежнєвим (1953–1964). За ці 11 років було
введено багато змін в майже усі сфери життя СРСР.
Авторитарний режим не було зсунуто, але його
значно пом’якшили. Як ми вже знаємо, сільське
господарство сильно впливає на суспільно-політичне
життя, тому саме в цій сфері найчастіше можна
оцінювати зміни в економіці.
Зіткнення із проблемами с/г

І. 1953–1955. Послаблення гайок тоталітаризму. Сталін входить до комуністичного

пантеону.
Одразу після смерті Й. Сталіна (05.03.1953) в державі проявилися ознаки
лібералізації. Новий голова уряду Георгій Маленков запропонував перейти до
колективного управління країною, що означало відхід від диктаторської моделі. Микита
Хрущов став першим серетарем КПРС. Сільське господарство залишалося найслабшою
ланкою командної економіки. Було знято заборону переселення з сел. Результатом цього
було збільшення рівня урбанізації. Більша кількість населення проживала у містах, а не
в селах. Пропорційно збільшенню кількості міських споживачів сільськогосподарська
продукція ставала дедалі дефіцитнішою.
Основний аналіз періоду

У динаміці сільськогосподарської продукції в Україні яскраво простежуються два

різні за продуктивністю періоди: в 1950-1958 рр. - зростання на 65 %, а в 1958-1964 рр. -
лише на 3 %.
Ця різниця пояснювалася звивинами в аграрній політиці М. Хрущова. Після
вересневого (1953) пленуму ЦК КПРС село було забезпечене податковими пільгами і
водночас держава почала платити за вирощений колгоспниками врожай справжню ціну.
Це негайно позначилося на темпах зростання продукції. Після 1958 р., навпаки, держава
збільшила податки, підвищила ціни на промислову продукцію для села і давала менше
коштів на його розвиток, оскільки її пріоритетом стала «велика хімія».
 Цілинні та перелогові землі

Отже, на самому початку був дефіцит продовольства. Треба було або провести
індустріалізацію аграрного сектору(покращити добрива, зробити доступною більш якісну с/г
техніку тощо). М. Хрущов вирішив збільшити кількість посівних площ. Було розорано
більше 80% площ, придатних для с\г(на той час за цим критерієм СРСР був першим у світі).
Одним з голвних етапів було освоєння цілинних і перелогових земель, освоєння
цілини. Це комплекс заходів по ліквідації відставання сільського господарства і збільшенню
виробництва зерна в СРСР в 1955-1965 шляхом збільшення посівних площ за рахунок
введення у використання цілинних земельних ресурсів в Казахстані, Поволжі, Уралі, Сибіру
та ​на Далекому Сході РРФСР(за постановою «Про подальше збільшення виробництва зерна в
країні і про освоєння цілинних і перелогових земель»)
 Вплив цілин на Україну
Сотні тисяч механізаторів і спеціалістів, мобілізованих у
сільському господарстві багатьох регіонів, приїхали на цілину
й організували радгоспи. У 1956 р., коли було одержано
найбільший урожай, на цілині працювало понад 75 тис. юнаків
та дівчат з України. Зокрема, у 1956 р. новоосвоєні регіони
дали половину заготовленого державою хліба. Продуктивні
сили сільського господарства України були істотно підірвані
відпливом спеціалістів і техніки на цілину. А незабаром
виявилося, що ефект від освоєння цілини короткотривалий.
Щоб запобігти голоду, 1963 р. уряд змушений був закупити у
США і Канаді понад 12 млн тонн зерна вартістю 1 млрд
доларів США. СРСР потрапив у залежність від імпорту хліба,
якої вже не зміг позбутися до кінця свого існування.
«Кукурудзяна епопея»
Під час візиту до США М. Хрущов побачив, як широко американські фермери
використовують кукурудзу, особливо для відгодівлі худоби. Після повернення він почав
тиснути на партапарат, вимагаючи від нього розширення посівів кукурудзи навіть у
регіонах, зовсім не придатних для вирощування цієї культури за кліматичними умовами.
Наполегливий у цій справі Хрущов дістав прізвисько Микита-кукурудзник.
Спроба призвичаїти українських селян до вирощування кукурудзи увінчалася
помірним успіхом. У 1961 р. колгоспи і радгоспи республіки виділили 3 млн га
найкращих земель для «цариці полів». Оскільки хімічна промисловість стала виробляти
в той період більше мінеральних добрив, було зібрано непоганий урожай. Проте під час
неврожаю (наприклад, у 1963 р.) збільшення частки кукурудзи в посівах призводило до
того, що худобу, як завжди, переводили на солому, а людей почали привчати до
специфічного смаку хліба з великою домішкою кукурудзяного борошна. «Кукурудзяна
епопея» з усією переконливістю засвідчила, що аграрна політика державного
керівництва в добу Хрущова не мала нічого спільного з інтересами селян.
«Кукурудзяна епопея»
Техніку - колгоспам
На грудневому (1957) пленумі ЦК Компартії України,
що відбувався з участю першого секретаря ЦК КПРС, М.
Хрущов приголомшив усіх новою ідеєю - передати
техніку МТС(машинно-транспортні станції) колгоспам. У
травні 1958 р. вийшов закон, за яким замість МТС
створювалися ремонтно-технічні станції (РТС), на які
покладалися ремонтні й постачальні функції. Колгоспи
мали купувати в них нафтопродукти, хімікати, добрива,
сільськогосподарську техніку за цінами, що досить
швидко зростали, щоб заповнювалися лакуни в
державному бюджеті. До кінця 1958 р. колгоспи України
купили 108 тис. тракторів, 43 тис. зернових комбайнів,
багато іншої техніки. Викуп її підірвав фінансове
становище колгоспів.
Укрупнення колгоспів

Під приводом скорочення адміністративно-управлінського персоналу наприкінці

1950-х рр. в Україні були приєднані до сусідніх тисячі колгоспів. У 1960 р.
функціонувало тільки 9634 укрупнені колгоспи (проти 19 295 в 1950 р.). Як правило,
один колгосп об'єднував кілька населених пунктів. Одразу з'явилася проблема зміцнення
центральних садиб колгоспів і ліквідації «неперспективних сіл». Укрупнення колгоспів
украй несприятливо позначилося на економіці сільського господарства і побуті селян. За
винятком окремих «маяків», для яких штучно створювалися найсприятливіші умови,
сільські населені пункти поступово деградували.
У колгоспів не було коштів, щоб перетворювати свої села на «агроміста»: будувати
багатоквартирні будинки, споруджувати водогони, каналізацію, палаци культури і
театри.
Висновок

На початку 1960-х рр. сільське господарство знову перетворилося на найслабшу

ланку хронічно хворої радянської економіки. Посуха 1963 р. показала всю гостроту
продовольчого становища: почалися труднощі з постачанням хліба населенню. Виросли
довжелезні черги по хліб. На Україну були покладені високі зобов'язання щодо
постачання зерна, які вона виконати повністю не змогла.
Джерела

 https://mtt.in.ua/slovnyk_hrushhovska-vidlyga-1953-1964/
 https://uahistory.co/pidruchniki/vlasov-ukraine-history-11-class-2019-profile-level/9.php
 https://uk.wikipedia.org/wiki/Освоєння_цілинних_земель#:~:text=
Освоєння%20цілинних%20і%20перелогових%20земель,Сибіру%20та%20%
E2%80%8B%E2%80%8Bна
 https://
uain.press/articles/mykola-satpayev-mykyta-sergijovych-hrushhov-dity-kukurudzy-ukrayin
a-371684
 Конспект
Дякую за увагу!