Тема ХІІІ.

Українські землі у складі Російської імперії

в 1900 – 1914 рр.
 Тема ХІІІ. Українські землі у складі Російської
імперії в 1900 – 1914 рр.

Історична хронологія
(Історія України від найдавніших часів до сьогодення)
за програмою ЗНО (від 2018 р.)

1900 р. – утворення Революційної української партії (РУП).

1908 р. – створення Товариства українських поступовців (ТУП).
1905 р. – створення першої в Наддніпрянській Україні „Просвіти”.

Історична термінологія
(Історія України від найдавніших часів до сьогодення)
за програмою ЗНО (від 2018 р.)

Економічна криза – різке погіршення економічного стану країни, що виявляється в значному спаді
виробництва, порушенні виробничих зв'язків, що склалися, банкрутстві
підприємств, зростанні безробіття, і у результаті – в зниженні життєвого
рівня, добробуту населення.
Монополія – (від гр. „сам продаю”) – зосередження будь – чого в розпорядженні держави,
однієї організації, фірми, особи тощо, переносно – виняткове право на
щось; об’єднання підприємств певної галузі чи місцевості, які регулювали
обсяг виробництва, розподіляли ринки збуту продукції, встановлювали
ціни, закривали неприбуткові фабрики та заводи.
Хутір – окреме поселення однієї чи декількох родин, що виділилося із сільської громади
для ведення господарства.
Відруб – назва ділянки общинної землі, яку виділили селянину в особисту власність, коли
він виходив з общини в період реалізації Столипінської аграрної реформи 1906-
1916 років.
Страйк – форма боротьби, яка полягає в колективній відмові робітників від праці з
пред’явленням роботодавцю або урядові економічних або політичних вимог.

„Чорносотенець” – член реакційної громадської організації в Росії на початку XX ст.; крайній

реакціонер. «Чорносотенці» - збірна назва для низки російських монархічних і
ультранаціоналістичних організацій, що виникли після революції 1905 року в
Російській імперії. Назву взяли від низового нижньогородського ополчення
Смутного часу, під проводом Кузьми Мініна. Виступали за збереження
самодержавства на основі уваровської формули «Православіе, Самодєржавіе,
Народность». Період особливої активності чорносотенців прийшовся на 1905-
1914 роки.
 Історичні персоналії
(Історія України від найдавніших часів до сьогодення)
за програмою ЗНО (від 2018 р.)

Меценат кінця ХІХ — Автор брошури «Самостійна

першої половини ХХ ст.
Активний член УДРП. Був
ініціатором заснування
Товариства українських
поступовців (ТУП) 1908 р.
Євген
Чикаленко
(1861 – 1929 рр.)
Україна» 1900 р. Лідер Укра-
їнської Народної Партії
1902 р. Ідеолог державної
самостійності України.
Приклад :
Кому з діячів українського визволь-
ного руху найбільш ймовірно мог-
ло належати таке висловлювання ?
«Час вишиваних сорочок….минув і
ніколи вже не повернеться. Одна,
єдина, нероздільна, вільна, самостій-
на Україна від Карпат аж до Кавказу…
Микола Наша нація ступила на новий шлях
життя, а ми мусимо стати на її чолі,
Міхновський щоб вести до здійснення великих
(1873 – 1924 рр.) ідеалів….»

Теоретик українського кон-

серватизму. Брав участь в
організації СВУ (1914 рік). За
гетьмана Скоропадського -
посол України в Австрії

В’ячеслав
Липинський
(1882 – 1931 рр.)

Пам’ятки архітектури
та образотворчого мистецтва
(Історія України від найдавніших часів до сьогодення)
за програмою ЗНО (від 2018 р.)
 Мовою документів
Витяги із документів
(підготовка до ЗНО – запитання/відповідь)
Цитати, витяги з історичних документів
Українські землі в складі Російської імперії
у 1900 – 1914 рр.
1. Яка країна на початку XX ст. визначила свої зовнішньополітичні пріоритети таким чином :
„ ... Твердо приймаються такі завдання на найближчі роки: 1) приєднати західні землі та належною
поступовістю викорінити тут мазепинський дух; 2) заволодіти протоками, які мають для нас виключне
стратегічне значення для виходу нашого флоту з Чорного моря до Середземного” ?
– Російська імперія.
_________________________________________________________________________________________

2. Про який документ ідеться в уривку з історичного джерела :

«За рік після його оприлюднення діяло 15 українських видавництв і виходило майже 20 українських
періодичних видань – від наукових і політичних до гумористичних і дитячих. Справжнім проривом
стала поява газети “Хлібороб” у Лубнах та першої щоденної української газети “Громадська думка” у
Києві» ?
– „Маніфест …” імператора Миколи ІІ від 17 жовтня 1905 р.
_________________________________________________________________________________________

3. Проаналізуйте текст документа і вкажіть його назву та автора :

„До обов’язків уряду Ми віднесли виконання непохитної Нашої волі: дарувати населенню непорушні
основи громадянської свободи совісті, слова, зібрань і союзів…”
– „Маніфест…” імператора Миколи II (17 жовтня 1905 р.)
_________________________________________________________________________________________

4. Що стало причиною соціально-економічних змін, охарактеризованих в уривку з історичного

джерела :
„Якщо в 40 губерніях Європейської частини Росії на 1 січня 1916 р. з общини вийшло близько 24 %
господарств, то в Південній Україні цей показник становив 34,2 %, а в Правобережній Україні –
50,7 % ” ?
– С. Крушельницька
_________________________________________________________________________________________

5. Прочитайте уривок з історичного джерела та дайте відповідь на запитання.

„На початку XX ст. на оперних сценах світу царювали четверо чоловіків – Баттістіні, Карузо,
Тітто Руффо, Шаляпін. І лише одна жінка спромоглася сягнути їхніх висот і стати врівень з ними.
Найвимогливіші критики світу називали її «Незабутньою Аїдою», «Найчарівнішою Чіо-Чіо-Сан»,
«Вражаючою Валькірією».
Про якого митця йдеться?
– проведення Столипінської аграрної реформи.
 ХІІІ. Українські землі в складі росії у 1900 – 1914 рр.
–
–
–
–
– Достатньо інформації для абітурієнта
–
–
1. Періодизація соціально – економічного розвитку :
–
1.– 1900 – 1903 рр. : світова економічна криза (особливо в металур-
– гійній і кам’яно-вугільній галузях).
2.– 1904 – 1909 рр. : депресія (застій) економіки.
3.– 1910 – 1913 рр. : економічне піднесення.
–
–
2. –Економічний розвиток в Наддніпрянській Україні на поч. ХХ ст. :
1.– Основні риси промислового виробництва :
– концентрація
– виробництва (дрібні підприємства скорочувалися, а
– великі – збільшувалися).
–
– монополізація
–
виробництва (найпоширеніша форма монополії –
– синдикати : „Продамет”, „Продвугілля”).
– Наддніпрянська
– Україна – сировинний придаток Росії.
2.– Основні риси розвитку сільського господарства :
– –збереження феодальних пережитків – існувало поміщицьке
–
– землеволодіння;
– спеціалізація
– районів сільськогосподарського виробництва (Степова
– зона України – зернові культури; Правобережна Укра-
– їна – технічні культури : тютюн, цукровий буряк).
–
– аграрне перенаселення на селі (поява заробітчанства);
–
– розгортання
– кооперативного руху на селі („батько” кооператив-
– ного руху в Наддніпрянщині – Микола Левитський).
3.– Столипінська аграрна реформа (1906 – 1911 рр.) :
а)– сутність реформи :
–
 ліквідація
–
селянської общини;
 запровадження
– відрубного господарства;
 встановлення
– хутірського землеволодіння.
б)– особливості реформи :
–
 мала на меті створити середній клас селянства – опору існуючого
–
царського
– режиму;
 супроводжувалася
– переселенською політикою російського царизму;
 не
– була доведена до завершення (через убивство П. Столипіна).
–
3. Суспільно – політичне життя в Наддніпрянщині на поч. ХХ ст. :
–
Заснування політичних партій в Наддніпрянській Україні (початок
–
політичного
– етапу національного відродження) :
 –
–
–
– РУП
– (1900 р., Харків) : партія проголошувала автономію України
– (в програмі згадувалося про незалежність України).
– УНП
– (1902 р.) на чолі з М. Міхновським (який вийшов зі складу
– РУП) : партія проголошувала незалежність України.
–
– УСДП
–
„Спілка” (1904 р.) : теж вийшла зі складу РУП.
– УСДП
– (1905 р.) на чолі з В. Винниченком, С. Петлюрою, М. Поршем :
– партія проголошувала здобуття Україною автономії.
– УДРП
– (1905 р.) на чолі з А. Лотоцьким, Є. Чикаленком : партія
– проголошувала автономію України.
–
–
4. Україна
– в першій російській революції (1905 – 1907 рр.).
а)– привід до революції :
–
– „Кривава неділя” 9 січня 1905 р. (розстріл мирних демонстрантів
–
перед царським палацом).
–
б)– особливості революції :
– –події охопили всю Україну і відбувалися в різних формах
(робітничі
– страйки; селянські повстання; виступи військових).
–
в) періодизація революції :
–
–
І період : розгортання національно – визвольного руху та її
– найбільше піднесення (січень – жовтень 1905 р.).
– ІІ період : радикалізація революційного руху й демократизація
– суспільного життя (жовтень – грудень 1905 р.).
– ІІІ період : відступ революції і наступ царизму проти революції
–
– (поч. 1906 р. – червень 1907 р.).
г)– основні події революції :
– –селянські виступи;
–
– робітничі страйки;
–
– збройні повстання військових (червень 1905 р. – на броненосці
–
„Потьомкін”;
– листопад 1905 р. – виступи моряків Севастополя на
чолі
– зі П. Шмідтом; листопад 1905 р. – виступ саперів у Києві на
чолі
– з Б. Жаданівським).
д)– основні здобутки революції :
– –– маніфест 17 жовтня 1905 р. від імені царя Миколи ІІ про
дарування
– демократичних свобод (були скасовані рішенням
третьочервневої
– монархії);
– скасування
– „викупних платежів” для селян, як плата за землю
–
після реформи 1861 р.;
–
– створення
– і діяльність „Української думської громади” в роботі
І та ІІ Державних Дум Росії.
 –
–
–
5. Український
– національний рух у 1907 – 1914 рр. :
а)– політизація національного руху в Наддніпрянській Україні :
– –діяльність (піднімали питання автономії України та українізації
–
життя) українців у ІІІ та ІV Державних Думах Росії;
–
– масові
– протести проти антинаціональної політики росіян в
Україні;
–
б)– реакція російського царизму :
– –циркуляр від 1910 р. П. Столипіна щодо заборони реєструвати
–
(створювати) будь – які „чужорідні” товариства й видавництва;
–
– провокування
– українського населення до антисемітських акцій
(„справа
– Бейліса” у 1913 р.);
– в– 1914 р. царський уряд заборонив відзначення і святкування дня
–
народження Т. Шевченка та інших урочистих зібрань.
–
в)– зміна політичних орієнтирів в окремих державних діячів :
– –Дмитро Донцов у 1913 р. обгрунтував ідею українського
сепаратизму
– (як противага пропаганді самостійництва) України
від
– Росії (Донцов – автор ідеї „інтегрального націоналізму”).
–
–
–
–
–
–
–
–
–
–
–
–
–
–
–
–
–
–
–
–
–
–
–
–
–
–
 Фактичний матеріал з історії України
(Історія України від найдавніших часів до сьогодення)
за програмою ЗНО (від 2018 р.)

Тема ХІІІ. Українські землі в складі Російської імперії

в 1900 – 1914 рр.

Наддніпрянська Україна
І. Періодизація соціально – економічного розвитку :
1. 1900 – 1903 рр. : світова економічна криза (особливо в металургійній і кам’яно-
вугільній галузях).
2. 1904 – 1909 рр. : депресія (застій) економіки.
3. 1910 – 1913 рр. : економічне піднесення.

ІІ. Особливості економічного розвитку :

1. Промисловість :
– концентрація виробництва (дрібні підприємства скорочувалися, а великі –
збільшувалися).
– монополізація виробництва (найпоширеніша форма монополії – синдикати :
„Продамет”, „Продвугілля”).
– Наддніпрянська Україна – сировинний придаток Росії.
2. Сільське господарство :
– існувало на селі поміщицьке землеволодіння;
– спеціалізація районів сільськогосподарського виробництва (Степова зона України –
зернові культури; Правобережна Україна – технічні культури :
тютюн, цукровий буряк).
– провідна роль зернового виробництва;
– аграрне перенаселення на селі (поява заробітчанства);
– розгортання кооперативного руху на селі („батько” кооперативного руху в
Наддніпрянщині – Микола Левитський).
 Утворення монополістичних об’єднань в Україні
Наддніпрянщина – поч. ХХ ст.

Особливості економічного та соціального розвитку Наддніпрянської України.

У 1900-1903 рр. економічна криза охопила найрозвинутіші галузі промисловості України,
металургійну та кам’яновугільну.
У наступні роки господарство перебувало у стані депресії (застою). Криза супроводжувалася
поглинанням слабших підприємств сильнішими та збільшенням великих, що отримало назву
«концентрація виробництва».

Процес монополізації. Утворення монополістичних об’єднань в Україні.

Великі підприємства, як правило, були акціонерними товариствами. Вони прискорювали процес
концентрації виробництва і підготували появу монополій. Це були великі об'єднання підприємців
однієї чи кількох галузей, які ділять між собою ринки збуту товарів із метою одержання максимальних
прибутків.
Найпоширенішою формою монополій спочатку були синдикати – угоди самостійних у
виробничих відносинах власників підприємств про спільний продаж продукції
через утворюваний ними об’єднаний орган зі збуту.
З одного боку, монополії пом’якшували руйнівну дію криз, з іншого, штучно підтримували нестачу
виробів з метою підвищення цін на свою продукцію. Напередодні Першої світової війни депресію
змінило промислове піднесення, яке лише сприяло посиленню господарського визиску України.
Інші особливості, крім концентрації виробництва й утворення монополій:
– спеціалізація районів, значний вплив іноземного капіталу;
– нерівномірний розвиток українських регіонів;
– Україна стала одним з головних промислових районів імперії.

Монополістичні об’єднання
Головною особливістю розвитку Наддніпрянської Україні на початку XX ст. був поступовий перехід
від вільного підприємництва до монополістичного капіталізму.
Розвиток промисловості характеризувався:
– концентрацією виробництва й утворенням монополістичних об'єднань - синдикатів ("Всеросійське
товариство цукрозаводчиків, "Продамет", "Продвугілля", "Продвагон", "Продаруд");
– формуванням промислової спеціалізації регіонів (Нікополь - центр марганцевої промисловості,
Донбас - вугільної, Кривий Ріг - залізорудної, Правобережжя і частково Лівобережжя - цукрової
промисловості.);
– значним впливом іноземного - бельгійського, британського, французького, німецького капіталу (у
вугільній промисловості іноземному капіталу належало 63%, у металургії - 90% основного капіталу,
у залізничному транспорті - 2/3 залізниць) .
 3. Столипінська аграрна реформа (1906 – 1911 рр.) :
а) сутність реформи :
 ліквідація селянської общини;
 запровадження відрубного господарства;
 встановлення хутірського землеволодіння.
б) особливості реформи :
 мала на меті створити середній клас селянства – опору існуючого царського
режиму;
 супроводжувалася переселенською політикою російського царизму;
 не була доведена до завершення (через убивство П. Столипіна).

Посилення національного гніту в Наддніпрянській Україні у 1907 – 1914 рр.

Земельна реформа П. Столипіна та її вплив на Україну
Після поразки революції в Російській імперії встановився реакційний режим, який одержав назву
столипінський за ім'ям голови Ради міністрів Петра Столипіна.
Він характеризувався:
– виданням нового виборчого закону, за яким виборчі права мали тільки 15% населення;
– забороною демонстрацій, зборів, мітингів;
– розгромом робітничих організацій, профспілок;
– забороною українських журналів, газет, художньої літератури;
– закриттям "Просвіт", українських клубів і гуртків.
Одночасно з метою вирішення аграрного питання, послаблення конфронтації в суспільстві та
недопущення нової революції було проведено столипінську аграрну реформу (указ від 9 листопада
1906 року, закони від 14 червня 1910 року і 29 травня 1911 року).
Основні положення земельної реформи
П. Столипіна:
1) вихід селян із громади та закріплення землі у
приватну власність;
2) створення на селі відрубного й хуторського
господарства;
3) надання кредитної допомоги селянам через
Селянський поземельний банк;
4) переселення селян до малозаселених районів
Сибіру, Середньої Азії і Північного Кавказу.
Столипінська аграрна реформа прискорила
розвиток капіталістичних відносин у сільському
господарстві, однак у цілому не досягла
поставлених цілей, оскільки не ліквідувала
поміщицького землеволодіння, малоземелля та
безземелля селян.
 Становлення і консолідація української нації.
ІІІ. Особливості політичного розвитку :
1. Заснування політичних партій в Наддніпрянській Україні (початок політичного
етапу національного відродження) :
– РУП (1900 р., Харків) : партія проголошувала автономію України (спочатку в
програмі згадувалося про незалежність України).
– УНП (1902 р.) на чолі з М. Міхновським (який вийшов зі складу РУП) : партія
проголошувала незалежність України.
– УСДП „Спілка” (1904 р.) : теж вийшла зі складу РУП.
– УСДП (1905 р.) на чолі з В. Винниченком, С. Петлюрою, М. Поршем : партія
проголошувала здобуття Україною автономії.
– УДРП (1905 р.) на чолі з А. Лотоцьким, Є. Чикаленком : партія проголошувала
автономію України.

Створення політичних партій Наддніпрянщини.

Революційна українська партія (РУП):
– утворилася в 1900 р. у Харкові;
– члени: Д. Антонович, О. Коваленко, Д. Познанський, М. Русов, Ю. Коллард, Л. Манцієвич;
– перший програмовий документ - брошура "Самостійна Україна" Миколи Міхновського 1900 р.;
– програма діяльності: розбудити національний рух; надання України автономії;
– у 1905 р. в партії стався розкол: вона припинила своє існування.
Українська соціал-демократична робітнича партія (УСДРП):
– представники: В. Винниченко, С. Петлюра, М. Порш;
– соціальна база: студентська молодь, дрібні службовці, промислові та сільськогосподарські робітники;
– основні засоби боротьби - страйк, агітаційно-пропагандистська діяльність;
– часописи "Праця" (для робітників) та "Селянин" (для селян).
Українська народна партія (УНП) :
– сформована у 1902 році з національно-радикальних елементів;
– голова - Микола Міхновський;
– соціальна база: інтелігенція, переважно військові та юристи;
– програмний документ - "Десять заповідей УНП" М. Міхновськог7о 1903 р.;
– програма діяльності: створення самостійної України; гасло "Україна для українців".
Українська демократична партія (УДП):
– виникла в 1904 р.
– лідери: В. Чехівський, О. Лотоцький, Б. Грінченко, Є. Чикаленко;
– програма діяльності: встановлення конституційного правління, надання демократичних свобод;
здобуття національно-територіальної автономії України; встановлення 8-годинного робочого дня,
передання селянству державних земель;
– У1905 р. об'єдналася з УРП: було утворено Українську демократично-радикальну партію (УДРП).
Українська радикальна партія (УРП):
– сформувалася навесні 1905 р.;
– представники: С. Єфремов, М. Левицький, Ф. Матушевський;
– програма діяльності: виступ проти існуючого ладу в Росії, проти експлуатації селян та робітників,
обстоювання політичних свобод, запровадження прогресивного податку на спадщину і прибуток;
– у 1905 р. об'єдналася з УДП: було утворено Українську демократично-радикальну партію (УДРП).
Українська демократично-радикальна партія (УДРП):
– утворилася в 1905 р. внаслідок об'єднання УДП та УРП;
– наріжний камінь програми партії - повалення абсолютизму та утвердження конституційного ладу;
– тижневик "Рідний край", часопис "Громадська думка", газета "Рада".
 Самостійницька і автономістська течії в національному русі
Як уже наголошувалося, в тодішньому українському національно-політичному русі крім
самостійницької течії існувала й автономістська, і це не могло не відбитися на діяльності партії.
Після гострих дискусій більшість членів РУП віддали перевагу ідеї здобуття автономії України у
складі Російської імперії як першому кроку на шляху до повної самостійності України. Головний же
ідеолог партії Міхновський справедливо вважав, що гасло здобуття самостійної Української держави не
можна знімати в жодному разі, оскільки це затуманить національну свідомість українців, дезорієнтує
маси, які все активніше включалися в політичну діяльність. Розходження у цьому найважливішому для
українського народу питанні, переросли в розкол.
Міхновський був змушений вийти з партії й створити нову політичну організацію – Українську
народну партію (1902). На основі своєї брошури «Самостійна Україна» він сформулював стислу
програму нової партії: «10 заповідей для УНП»

Завдання – відповідь до періоду історії України, що вивчається

На картосхемі штрихуванням позначено

регіон, до якого наприкінці ХІХ – на поч.
ХХ ст. спрямовувалися іноземні інвестиції у :
‒ видобування кам`яного вугілля та виплавку
чорних металів.
 2. Участь України в російській революції (1905 – 1907 рр.) :
а) привід до революції :
– „Кривава неділя” 9 січня 1905 р. (розстріл мирних демонстрантів).
б) особливості революції :
– події охопили всю Україну і відбувалися в різних формах (робітничі страйки;
селянські повстання; виступи військових).
в) періодизація революції :
І період : розгортання національно – визвольного руху та її найбільше піднесення
(січень – жовтень 1905 р.).
ІІ період : радикалізація революційного руху й демократизація суспільного
життя (жовтень – грудень 1905 р.).
ІІІ період : відступ революції і наступ царизму проти революції (поч. 1906 р. –
червень 1907 р.).
г) основні події революції :
– селянські виступи;
– робітничі страйки;
– збройні повстання військових (див. нижче).
д) основні здобутки революції :
– маніфест 17 жовтня 1905 р. від імені царя Миколи ІІ про дарування
демократичних свобод (були скасовані рішенням третьочервневої монархії);
– скасування „викупних платежів” для селян, як плата за землю після 1861 р.;
– створення і діяльність „Української думської громади” в роботі І та ІІ
Державних Дум Росії.
Події революції 1905 – 1907 рр. в Україні
Причини революції 1905 - 1907 рр. в Російській імперії
– Збереження самодержавства.
– Відсутність гарантованих прав і свобод громадян.
– Невирішеність аграрного питання.
– Посилення експлуатації робітників й масове безробіття.
– Національне гноблення неросійських народів.
– Поразка Росії у війні з Японією.
Завдання революції
1. Ліквідація самодержавства.
2. Установлення конституційно-демократичного ладу.
3. Проголошення прав і свобод громадян.
4. Ліквідація поміщицького землеволодіння й розподіл землі між селянами.
5. Установлення 8-годинного робочого дня й запровадження системи соціального захисту робітників.
6. Скасування обмежень у правах неросійських народів і надання можливості їх національного
самовизначення.
9 січня 1905р. - розстріл царськими військами мирної демонстрації робітників у Санкт-Петербурзі
("кривава неділя"). На знак протесту в Харкові, Києві, Одесі, Катеринославі, Миколаєві відбулися
страйки робітників, яких підтримало селянство, почавши погроми поміщицьких маєтків. Революційні
настрої охопили армію та флот.
14 - 25 червня 1905 р. - повстання на броненосці "Потьомкін" на чолі з матросами О. Матюшенком і
Г. Вакуленчуком.
11 - 16 листопада 1905 р. - в Севастополі повстали моряки 12 кораблів Чорноморського флоту під
керівництвом лейтенанта П. Шмідта.
18 листопада 1905 р. - виступили сапери у Києві на чолі з підпоручиком Б. Жаданівським.
Жовтень 1905 р. - загальноросійський політичний страйк (взяло участь 120 000 робітників України).
17 жовтня 1905 р. - Микола II видав Маніфест, у якому обіцяв підданим політичні свободи,
громадянські права та скликання законодавчого органу - Державної Думи.
 Грудень 1905 р. - збройні повстання з метою захоплення політичної влади у Харкові, Горлівці,
Луганську, Олександрівську, Єнакієвому. Повстання були придушені, активні учасники та їх
організатори засуджені. Революція пішла на спад.

Діяльність українських парламентських громад в

І та ІІ Державних Думах.
Революційні події сприяли активізації українського національного руху:
– з'явилася українська преса - газети "Громадська думка", "Хлібороб", "Рада";
– відновилася діяльність мережі товариств "Просвіта" в Катеринославі, Одесі, Києві, Кам'янець-
Подільському, Миколаєві.
– почалася українізація шкільної та вищої освіти, україномовні відділення були відкриті в
Харківському й Одеському університетах.
Розгорнулася діяльність українських депутатів у I Державній думі (1906 рік, 102 депутати,
керівник – адвокат Ілля Шраг) і II Державній думі (1907 рік, 102 депутати, керівник - ), які
вимагали скасування викупних платежів селян за землю, запровадження української мови в школах,
судових та адміністративних органах, свободи слова, друку, зборів, спілок і віросповідання, надання
Україні автономії в складі Росії.
Однак 3 червня 1907 року Друга Державна дума була розпущена царем. Після поразки революції
1905 - 1907 рр. всі українські партії зазнали переслідування влади. Незважаючи на поразку, революція
сприяла пробудженню національної свідомості українського народу й набуттю політичними партіями
досвіду боротьби за демократизацію суспільно-політичного ладу.

3. Український національний рух у 1907 – 1913 рр. :

а) політизація національного руху в Наддніпрянській Україні :
– діяльність (піднімали питання автономії України та українізації життя) українців
у ІІІ та ІV Державних Думах Росії;
– масові протести проти антинаціональної політики росіян в Україні;
б) реакція російського царизму :
– циркуляр від 1910 р. П. Столипіна щодо заборони реєструвати (створювати) будь –
які „чужорідні” товариства й видавництва;
– провокування українського населення до антисемітських акцій („справа Бейліса”
у 1913 р.);
– в 1914 р. царський уряд заборонив відзначення і святкування дня народження Т.
Шевченка та інших урочистих зібрань.
в) зміна політичних орієнтирів в окремих державних діячів :
– Дмитро Донцов у 1913 р. обгрунтував ідею українського сепаратизму (як
противага пропаганді самостійництва) України від Росії (Донцов – автор ідеї
„інтегрального націоналізму”).
 Тестові завдання
Підготовка до НМТ
Тема ХІІІ. Українські землі в складі Російської імперії
в 1900 – 1914 рр.
1. Яке твердження розкриває суть соціальних процесів у підросійській Україні на початку
ХХ ст. ?
а) найшвидшими темпами пролетаріат формувався в північних та західних регіонах;
б) у вугільній і залізорудній промисловості переважали україномовні робітники;
в) українська інтелігенція як соціальна група формувалася здебільшого з робітників;
г) частка малоземельних і безземельних селян щороку збільшувалася.

2. Яке поняття пропущено в уривку з джерела ?

У 1902 р. виник ___________ „Продамет” – товариство для реалізації виробів металургійних
заводів, ядром якого були підприємства Півдня Росії. „Продамет” реалізовував 75 % листового
заліза імперії.
а) синдикат;
б) картель;
в) трест;
г) корпорація.

3. Про брошуру „Самостійна Україна” відомо, що :

а) її надруковано 1905 р. в Києві;
б) її автором був Дмитро Донцов;
в) вона була першим програмовим документом РУПу;
г) у ній йшлося про устрій самостійної України.

4. Хто був видавцем єдиної щоденної україномовної громадсько – політичної газети в

підросійській Україні „Рада” (1906 – 1914 рр.) ?
а) Борис Грінченко;
б) Євген Чикаленко;
в) Володимир Винниченко;
г) Симон Петлюра.

5. Суть аграрної реформи Петра Столипіна полягала в :

1) поверненні селянам відрізків;
2) конфіскації частини земель поміщиків для роздачі селянам;
3) надання селянам права на вихід із общини з наділом;
4) поверненні селянам викупних платежів;
5) проведенні переселенської політики.
а) 1, 2;
б) 2, 3;
в) 3, 4;
г) 3, 5.

6. Позначте ім’я та прізвище очільника української парламентської громади, що діяла у

складі І Державної Думи Росії :
а) Микола Аркас;
б) Дмитро Донцов;
в) Петро Шмідт;
г) Опанас Матюшенко;
д) Ілля Шраг.
7. Лідерами Української соціал – демократичної робітничої партії (УСДРП) були :
1) Микола Порш;
2) Євген Чикаленко;
3) Борис Грінченко;
4) Володимир Винниченко;
5) Симон Петлюра;
6) Мар’ян Меленевський;
7) Олександр Скоропис – Йолтуховський.
а) 1, 3, 7; б) 1, 4, 5;
в) 2, 4, 6; г) 3, 5, 7.

8. Укажіть три події, що відбулися в Україні в 1905 р. :

1) „Кривава неділя”;
2) повстання матросів крейсера „Очакова” на чолі з лейтенантом Петром Шмідтом;
3) створення в Києві „Клуба русских националистов”;
4) повстання на панцернику „Потьомкін”;
5) виступ селян у Великих Сорочинцях на Полтавщині;
6) відзначення 100-річчя від дня народження Т. Шевченка;
7) Справа Бейліса.
а) 1, 2, 6;
б) 2, 3, 7;
в) 2, 4, 5;
г) 3, 5, 7.

9. Про кого з історичних діячів ідеться в уривку зі спогадів Юрія Колларда ?

„Людина значної ерудиції й гарячий патріот, він помагав у заснуванні РУП, а коли того
вимагали обставини, став основоположником Української Народної Партії (УНП). Українську
молодь, якого б вона напрямку в питаннях соціально – економічних не була, він від себе не
відштовхував і скрізь одверто висловлював свої думки глибокого національного змісту”.
а) Симон Петлюра;
б) Микола Міхновський;
в) Дмитро Донцов;
г) Євген Чикаленко.

10. Який рік пропущено у фрагменті зі спогадів Юрія Колларда ?

„… Повернувся Д. Антонович до Харкова з Києва на початку _____ року. Якось він зайшов
до Боніфатія Камінського, якому розвинув намічений план заснування партії. Б. Камінський
дуже цим захопився й вони вирішили зараз же обміркувати це в тіснішому колі активних
членів „Української Студентської Громади”. Намітили вони, крім себе, для цього ще М.
Русова, Л. Мацієвича, О. Коваленка, Б. Мартоса і мене … Таким чином вирішено потребу
заснування революційної партії під гаслами українських політичних домагань засобами
революційними”.
а) 1890 р.;
б) 1899 р.;
в) 1900 р.;
г) 1905 р.

11. Як називається організація, про яку йдеться в спогадах Євгена Чикаленка ?

„Після довгих нарад, обмірковувань вирішили ми 1908 року відновити давню безпартійну
загальну організацію, що існувала від 1897 до 1904 року, але тепер уже під назвою
___________ без усякої програми, лиш на платформі федеративного устрою Росії та
автономії України, у яке увійшли ті самі громади, що входили в Демократично – радикальну
партію, і яке дожило до революції 1917 року”.
а) „Просвіта”;
б) Товариство Українських Поступовців (ТУП);
в) Наукове товариство імені Т. Шевченка (НТШ);
г) Український соціал – демократичний союз - „Спілка”.
12. Позначте визначення, що розкриває значення терміна „автономія” :
а) форма державного устрою, де територіальні одиниці мають власні органи влади і поряд з
цим утворюють спільні державні органи;
б) форма державного устрою, де територія держави не має в своєму складі федеральних
одиниць;
в) союз держав, що зберігають свою незалежність та об’єднуються лише задля координації
спільних дій для досягнення певної мети;
г) самоврядування певної частини держави, що здійснюється в межах, передбачених
загальнодержавним законодавством;
д) система територіальної організації держави, на основі якої утворюються і діють органи
державної влади та управління.

13. Позначте прізвище діяча, якого називали „батьком” кооперативного руху України :
а) С. Єфремов;
б) М. Терещенко;
в) М. Левитський;
г) Є. Чикаленко;
д) П. Столипін.

14. Позначте, коли видана брошура М. Міхновського „Самостійна Україна” :

а) 1900 р.;
б) 1901 р.;
в) 1902 р.;
г) 1903 р.;
д) 1904 р.

15. Позначте назву першої партії, яка виникла на підросійській Україні :

а) РУП;
б) УДП;
в) РУРП;
г) УНП;
д) УРП.

16. Позначте назву міста, де відбувалася описана подія :

„ Повстання розпочалося 11 листопада (1905 р.) на крейсері „Очаків”, до якого досить
швидко приєдналися 12 бойових кораблів. Підтягнувши війська, влада 16 листопада придушила
повстання. Керівник повстання лейтенант Петро Шмідт, три матроси – його помічники –
були за вироком суду розстріляні … ”
а) Одеса;
б) Ялта;
в) Севастополь;
г) Миколаїв;
д) Ізмаїл.

17. Позначте назву програмно – засадничої брошури Миколи Міхновського, звідки взято
уривок :
„ Усі, хто на цілій Україні не за нас, ті проти нас. Україна для Вкраїнців, і доки хоч
один ворог – чужинець лишиться на нашій території, ми не маємо права покласти оружія
…”
а) „Україна irredenta”;
б) „Самостійна Україна”;
в) „Слово перестороги”;
г) „Українська народна партія і національна політика”;
д) „Вільна Україна”.
18. Позначте прізвище видавця першої української щоденної газети (на підросійській Україні),
яка називалася „Громадська думка” :
а) В. Винниченко;
б) С. Петлюра;
в) О. Саліковський;
г) Є. Чикаленко;
д) С. Єфремов.

19. Позначте, коли відбулася „справа Бейліса” :

а) 1910 р.;
б) 1911 р.;
в) 1912 р.;
г) 1913 р.;
д) 1914 р.

20. Позначте прізвище діяча, який у 1913 р. виступив з пропозицією політичного

відокремлення України від Росії :
а) М. Грушевський;
б) Д. Донцов;
в) В. Винниченко;
г) М. Міхновський;
д) І. Шраг.
 Встановіть відповідність (логічні пари)
1. Установіть відповідність між політичними діячами і партіями, до яких вони належали :
а) Д. Антонович; 1) РУП;
б) М. Меленевський; 2) УНП;
в) М. Міхновський; 3) УРДП;
г) М. Порш; 4) УСДРП;
д) Є. Чикаленко. 5) УСДС;

2. Установіть відповідність між датами та подіями :

а) 1900 р.; 1) утворення Товариства українських поступовців;
б) 14 червня 1905 р.; 2) урочисте відзначення 100-річчя з дня народження
Тараса Шевченка;
в) 30 жовтня 1905 р.; 3) видання указу російського уряду, що започатко-
вував аграрну реформу, у тому числі і в Україні;
г) 9 листопада 1906 р.; 4) початок повстання на броненосці „Потьомкін”;
д) 1908 р. 5) відкриття в Одесі першого на території підро-
сійської України товариства „Просвіта”;
6) видання брошури М. Міхновського „Самостійна Україна”

3. Установіть відповідність між термінами та їх визначеннями :

а) впровадження столипінської;
аграрної реформи;
б) утворення Української трудової
громади у ІІ Державній Думі Росії;
в) участь українського селянства
у революційних подіях 1905 р.;
г) організація повстання на бро-
неносці „Потьомкін”;
д) святкування 100-річного юві-
лею з нагоди дня народжен-
ня Тараса Шевченка.
1) „ … Весь виступ „Потьомкіна” комуністи
приписують своїй організації … Безперечно,
дехто з матросів був у зв’язку з більшови-
ками або з меншовиками, але не всі … ”;
2) „Цар злякався – видав маніфест. Мертвим –
свобода, живих під арешт”;
3) „Миколаївська сільська громада Петрівсько-
Строгонової волості, Олександрівського пові-
ту, Катеринославської губернії доручила уп-
раві передати цю відозву з проханням … при-
єднатися до захисту народної свободи … ”;
4) „Участь у цій демонстрації брали, звичай-
но, не тільки українці, але всі, які були в
Києві, національності … Наслідки були відомі:
всі помешкання тюрем були до вечора на-
биті студентами, курсантами та іншими
учнями вищих і середніх шкіл …”;
5) „ … Для оборони всіх окремих інтересів
України в загальнім законодавстві, – ми рі-
шили з’єднатись в одну українську парламент-
ську громаду, повиходивши до цього з пар-
тій, до котрих ми досі належали”;
6) „ … Кожний домохазяїн, що володіє наділь-
ною землею за общинним правом, може в
будь – який час вимагати закріплення за со-
бою в приватну власність частин, які на-
лежать йому, з визначеної землі …”

4. Установіть відповідність між історичними періодами і подіями :

а) 1900 – 1904 рр.;
б) 1905 – 1907 рр.;
г) 1908 – 1914 рр.
1) початок створення „Просвіт”;
2) становлення масового страйкового руху;
3) оформлення ідеї „сепарації” України від Росії
Дм. Донцова;
4) створення РУП;
5) проведення українських маніфестацій під час
похорону М. Лисенка;
6) діяльність „Української громади” в Державній Думі.
5. Установіть відповідність між термінами та їх визначеннями :
а) цензура; 1) колективне припинення роботи працівниками промислово-
сті, сільського господарства чи держслужбовцями;
б) страйк; 2) нагляд за друкованими виданнями з метою недопущення
небажаних публікацій;
в) марксизм; 3) ідеологія, здебільшого, робітничого класу, заснована на
ідеї побудови безкласового (комуністичного) суспільства;
г) інвестиція; 4) земельна ділянка, що її могли отримати селяни внаслідок
столипінської аграрної реформи, виділившись з общини;
д) відруб. 5) ділянка землі, що у разі невідповідності умовам „Поло-
ження …” 1861 р. вилучалася із власності селянина;
6) довгострокове вкладення капіталу в різногалузеві підпри-
ємства та установи з метою отримання прибутку.
 Встановлення правильної послідовності
1. Розташуйте події у хронологічній послідовності :
а) початок „справи Бейліса”;
б) створення РУП;
в) проголошення ідеї „сепарації” Дмитра Донцова;
г) початок столипінської аграрної реформи;
д) створення УНП;

2. Розташуйте події з історії Наддніпрянщини початку ХХ ст. у хронологічній послідовності :

а) заснування одного з найбільших у підросійській Україні металургійного синдикату
„Продамет”;
б) видання брошури Миколи Міхновського „Самостійна Україна”;
в) початок діяльності української парламентської громади у складі Першої Державної Думи
Росії;
г) здійснення Д. Багровим замаху на міністра внутрішніх справ Росії Петра Столипіна.

3. Розташуйте українські політичні партії та організації у хронологічній послідовності їх

виникнення :
а) Українська соціал – демократична робітнича партія (УСДРП);
б) Товариство українських поступовців (ТУП);
в) Революційна українська партія (РУП);
г) Українська народна партія (УНП);
д) Русько – українська радикальна партія (РУРП).

4. Розташуйте поняття чи терміни, що стосуються історії Наддніпрянщини початку ХХ ст. у

хронологічній послідовності :
а) „кривава неділя”;
б) „справа Бейліса”;
в) Маніфест 17 жовтня;
г) Українська трудова громада;
д) третьочервнева монархія.

5. Розташуйте уривки історичних документів у хронологічній послідовності :

а) „ … Кожний домохазяїн, що володіє надільною землею за общинним правом, може в будь –
який час вимагати закріплення за собою в приватну власність частин, які належать йому,
з визначеної землі …”;
б) „ … Весь виступ „Потьомкіна” комуністи приписують своїй організації … Безперечно, дехто
з матросів був у зв’язку з більшовиками або з меншовиками, але не всі …”;
в) „Участь у демонстрації брали, звичайно, не тільки українці, але всі, які були в Києві,
національності … Наслідки були відомі : всі помешкання тюрем були до вечора набиті
студентами, курсантами та іншими учнями вищих і середніх шкіл …”;
г) „ … Для оборони всіх окремих інтересів України в загальнім законодавстві, – ми рішили
з’єднатись в одну українську парламентську громаду, повиходивши до цього з партій, до
котрих ми досі належали …”;
д) „Усі, хто на цілій Україні не за нас, ті проти нас. Україна для Вкраїнців, і доки хоч один
ворог – чужинець лишиться на нашій території, ми не маємо права покласти оружія …”.
 Тестові завдання з вибором декількох відповідей (2, 3 або 4 із 7)
1. Які програмні положення мала українська трудова громада в ІІ Державній Думі ?
(3 правильні відповіді) :
а) „Ми хочемо : „Єдиної, нероздільної, самостійної України від гір Карпатських аж по Кубань
річку”;
б) „Здобуття народові землі, котрою користувалися б тільки ті, що прикладають до неї
свою працю …”;
в) „Будемо вимагати 8-годинного робочого дня, оборони праці жінок та дітей, страховки на
старість та на випадок знесилення”;
г) „Користуючись сим поземельним наділом, селяни за се зобов’язані виконувати на користь
поміщиків визначені в „Положеннях” повинності … Селяни іменуються
тимчасовозобов’язаними”;
д) „Переробка державного урядування на національну і територіальну (краєву) автономію
країн Російської імперії”;
е) „Україна для українців, і доки хоч один ворог – чужинець на нашій території, ми не маємо
права покласти оружжя”.

2. Що із переліченого стосується України в роки революції 1905 – 1907 рр. ?

(3 правильні відповіді) :
а) поява українських періодичних видань;
б) масові арешти очільників політичних партій;
в) звуження сфери вживання української мови;
г) впровадження на території України стану посиленої охорони;
д) створення в містах і містечках осередків „Просвіти”;
е) вибори до І та ІІ Державних Дум Росії.

3. Які проблеми прагнув розв’язати Петро Столипін, запроваджуючи аграрну реформу ?

(3 правильні відповіді) :
а) підвищити ефективність сільськогосподарського виробництва;
б) передати поміщицькі землі у власність селян;
в) пришвидшити збір із селян викупних платежів за наділені землі;
г) розв’язати проблему аграрного перенаселення;
д) зміцнити соціальну опору політичного режиму на селі;
е) надати селянам право особистої свободи, ліквідувавши їхню залежність від поміщика.

4. Вкажіть основні положення столипінської аграрної реформи (3 правильні відповіді) :

а) скасування всіх виплат селян за землю;
б) руйнування общини;
в) заборона виходу селян з общини;
г) прискорення розвитку індивідуальних селянських господарств;
д) створення військових поселень;
е) збереження общинної власності на луки, ліси та ін.

5. Позначте ознаки українського національного руху Наддніпрянщини на поч. ХХ ст.

(4 правильні відповіді) :
а) витіснення культурних форм діяльності політичними;
б) поглиблення розколу між українською інтелігенцією старшого та молодого поколінь;
в) переважання радикальних, терористичних методів боротьби;
г) формування політичних партій;
д) утворення українських молодіжних воєнізованих організацій;
е) переважання в українському русі національно – соціалістичних сил;
є) використання закордонних джерел фінансування національних організацій.
6. Позначте назву партій, що виникли у 1904 – 1905 рр. (3 правильні відповіді) :
а) РУП;
б) ТУП;
в) УДП;
г) УНП;
д) УРП;
е) УСДРП.

7. Позначте імена та прізвища керівників Української соціал – демократичної партії,

заснованої у 1905 р. (3 правильні відповіді) :
а) Михайло Грушевський;
б) Дмитро Антонович;
в) Микола Міхновський;
г) Володимир Винниченко;
д) Симон Петлюра;
е) Ілля Шраг.

8. Позначте правильні твердження, що стосуються посилення національного гніту в Україні

після поразки революції 1905 – 1907 рр. (3 правильні відповіді) :
а) 1908 р. у Києві створено „Клуб російських націоналістів”, що мав „вести суспільну й
культурну війну проти українського народу”;
б) 1912 року великого розголосу в Україні набула стаття Петра Струве „Загальноруська
культура ц український партикуляризм”, де автор виступав на підтримку українського
визвольного руху;
в) 1909 року прийнято рішення російського уряду про дозвіл викладання українською мовою у
тих школах, де воно впроваджено під час революції;
г) 1910 року Петро Столипін підписав циркуляр про заборону діяльності будь – яких
національних („инородческих”) товариств чи організацій, зокрема єврейських та
українських;
д) після 1907 року під загрозою російських імперських заборон опинилася українська преса,
театральне мистецтво, діяльність культурно – освітніх організацій, переслідувалося
вшанування пам’яті Тараса Шевченка.

9. Позначте уривки, що взяті із брошури Миколи Міхновського „Самостійна Україна”

(2 правильні відповіді) :
а) „ … Маючи на увазі, що жодна з політичних партій Державної Думи не виставила досі
питання про краєву автономію .., ми ставимо своєю особливою метою досягнути цього ..,
для цього ми рішили з’єднатися в одну українську парламентську громаду …”;
б) „ … Третя українська інтелігенція стає до боротьби за свій народ, до боротьби кривавої і
безпощадної … Вона виписує на своєму прапорі сі слова : „Одна, єдина нероздільна, вільна,
самостійна Україна від Карпат аж по Кавказ …”;
в) „Ми є українські соціалісти і революціонери. Разом із працюючим селянством,
пролетаріатом і інтелігенцією йдемо на боротьбу за соціалізм”;
г) „Усі, хто на цілій Україні не за нас, ті проти нас. Україна для Вкраїнців, і доки хоч один
ворог – чужинець лишиться на нашій території, ми не маємо права покласти оружія …”;
д) „Російський робітник переконався, що уряд самодержавного царя дорожить інтересами
одних тільки капіталістів, і капітал це той Бог, на якого він не перестає молитися …”

10. Позначте назви праць, написаних російськими та українськими авторами, що мали

антиукраїнську спрямованість (2 правильні відповіді) :
а) „Самостійна Україна”;
б) „Український рух як сучасний етап південноросійського сепаратизму”;
в) „Сучасне політичне положення нації і наші завдання”;
г) „Український народ у його минулому і сьогоденні”;
д) „Загальноруська культура і український партикуляризм”.
 Ключі
до тестових завдань НМТ

Тестові завдання (з вибором однієї правильної відповіді)

Номер завдання і Номер завдання і
відповідь відповідь
1–г 11 – б
2–а 12 – г
3–в 13 – в
4–б 14 – а
5–г 15 – а
6–д 16 – в
7–б 17 – б
8–в 18 – г
9–б 19 – б
10 – в 20 – б

Встановіть відповідність (логічні пари)

1) а – 1; б – 5; в – 2; г – 4; д–3
2) а – 6; б – 4; в – 5; г – 3; д–1
3) а – 6; б – 5; в – 3; г – 1; д–4
4) а – 2,4; б – 1, 6; в – 3, 5
5) а – 2; б – 1; в – 3; г – 6; д–4

Встановлення правильної послідовності

1) б, д, г, а, в
2) б, а, в, г
3) д, в, г, а, б
4) а, в, г, д, б
5) д, б, а, г, в

Тестові завдання з вибором декількох відповідей (2, 3, 4 чи 5 із 7)

1) б, в, д 6) в, д, е
2) а, д, е 7) б, г, д
3) а, г, д 8) а, г, д
4) б, г, е 9) б, г
5) а, б, г, е 10) б, д

Ті, хто творять історію,

часто заодно й фальсифікують її.
В. Брудзинський