Посібник з історії. ЗНО. Частина 2

ІСТОРІЯ УКРАЇНИ
ХХ - ХХІ ст.
безкоштовні короткі конспекти для підготовки до
ЗНО
Олександр Полтавцев
@poltavtsev01
Історія України від найдавніших часів до ХХ ст.
Вітаю!
Мене звати Олександр Полтавцев, я викладач

з історії, автор онлайн-курсів підготовки до
ЗНО.
У запропонованому посібнику представлені

короткі конспекти з історії України ХХ – ХХІ ст.
Посібник має за мету надати необхідну інформацію, щоб в учнів

склалась загальна картина з історії України цього періоду.
Достатньо лише кілька годин, щоб прочитати всі запропоновані

конспекти.
Матеріалу посібнику достатньо, щоб скласти ЗНО на середній

рівень (до 165 балів) та ДПА (8 балів).
Після опрацювання конспектів посібнику подальша підготовка

значно полегшується і потребує лише засвоєння додаткових
нюансів.
Зауважте, що посібник розповсюджується виключно

БЕЗКОШТОВНО! Будь-які спроби його продати або
використовувати матеріали для комерційної діяльності є
неправомірними і аморальними.
Бажаю успіху в підготовці!
Приєднуйтесь до моїх проектів в інстаграмі та телеграмі

@poltavtsev01
Олександр Полтавцев (с) @poltavtsev01 Сторінка 2

Тема 18. Українські землі у складі Російської

імперії в 1900-1914 рр.
Економічний розвиток
Промисловість
Високі темпи розвитку. Переважання іноземного капіталу.

Нерівномірний розвиток регіонів (концентрація виробництва на
Півдні Україні). 70% промисловості зорієнтоване на видобуток
сировини. 1900-1903 р. – економічна криза зумовлена
перевиробництвом. Економічна криза сприяла посиленню
концентрації виробництва й утворенню монополій. У
Наддніпрянській Україні переважали монополії – синдикати
(«Продвагон», «Продамет», «Продвугілля»…).
Сільське господарство
Столипінська аграрна реформа 1906-1911 рр. Розбивалися

селянські общини і земельний наділ переходив до селянина в
приватну власність. Земля ставала товаром. Передбачалася
ліквідація аграрного перенаселення шляхом
заохочення переселення в східні райони Росії. Наслідки
реформи суперечливі. Зростання с/г виробництва. Поширення
товарних відносин у с/г. Розшарування селянства (10-15% селян
стали заможними, 50% – залишалися бідними). Міграція
населення на Далекий Схід, до Сибіру, Середньої Азії.

Створення українських політичних партій Наддніпрянської

України
РУП (революційна українська партія)

Заснована в м. Харків у 1900. Лідери: Д.Антонович, Б.
Камінський, Л. Мацієвич, М.Русов. М.Міхновський уклав
програму партії «Самостійна Україна» (1900 р.), у якій були
обґрунтовані права України на самостійність. У програмі РУП
відбуваються зміни: перехід на засади автономістів,
сповідування соціалістичних ідей.
УНП (українська народна партія)
Заснована в 1902. Лідери: М.Міхновський, О. Макаренко. Ідея

цілковитої незалежності України.
УСДРП (українська соціал-демократична робітнича партія)
Заснована в 1905 р. Лідери: В.Винниченко, С. Петлюра,

М.Порш. Орієнтувалася на селянства, прагнула поєднати
соціалістичні та націоналістичні ідеї. Виступала за автономію
України.
УДРП (українська демократично-радикальна партія)
Заснована в 1905 р. Лідери: А.Лотоцький Є.Чикаленко

Б.Грінченко. Відстоювала ліберально-демократичні цінності та

ідею автономії України.
Україна в роки революції в Російській імперії 1905-1907 рр.
Причини революції: низький рівень життя більшості населення,

важкі умови праці робітників, малоземелля селян,
самодержавство, поширення соціалістичних ідей.
9 січня 1905 р. – «Кривава неділя» – початок революції.
У червні 1905 р. в Одесі повстання моряків на броненосці

«Потьомкін» на Чорноморському флоті.
17 жовтня 1905 р. – видання царем Миколою ІІ Маніфесту про

скликання Державної Думи та надання політичних прав та
свобод.
Перша Державна Дума була обрана навесні 1906 р. Українці

для захисту своїх інтересів створили в Думі парламентську
громаду, яку очолив І.Шраг.
Перша Державна Дума була розпущена царем 8 липня 1906 р.
У січні 1907 р. відбулися вибори в Другу Державну Думу.

Українці знову створили власну фракцію.
Друга Державна Дума була розпущена царем 3 червня 1907 р.

(Червневий переворот).
Революція зазнала поразки.
Здобутки українців під час революції

У 1905 р. скасування обмежень на українське слово. Виходило
24 періодичні видання українською мовою («Хлібороб» – перша
україномовна газета в підросійській Україні 1905 р.). Діяльність
культурно-освітніх організацій – «Просвіта» (1905 – 1906 рр.,
перша «Просвіта» була створена в Одесі). Відкриття українських
шкіл.
Український національний рух після революції
У 1907 р. М. Грушевський заснував Українське наукове

товариство в Києві. У 1908 р. створення Товариства українських
поступовців – ТУП (М.Грушевський, С. Єфремов, Є.Чикаленко),
яке закликало об’єднати всі українські сили для боротьби за
національне відродження.
Столипінська політична реакція після революції
Репресії проти учасників революції. Боротьба з українським

національним рухом (створення клубу російських націоналістів,
поширення «чорносотенського» руху (російські націоналісти).
Закриття українських періодичних видань, заборона
«Просвіти», заборона викладання українською мовою.

Видання у 1910 р. П. Столипіним циркуляру, згідно з яким

заборонялося реєстрування «інородних» товариств та
видавництв.
Тема 19. Українські землі у складі Австро

Угорщини в 1900-1914 рр.
Соціально-економічний розвиток
Гальмування промислового розвитку. Повільний розвиток

капіталістичних відносин. Панування іноземного капіталу.
Розвиток сировинних галузей промисловості: лісорубна,
нафтовидобувна. Малоземелля селянства призводило до
трудової еміграції населення в США, Канаду, Аргентину,
Бразилію… Піднесення страйкової боротьби.
Національно-визвольний рух
Посилюється роль греко-католицького духовенства у зв’язку з

діяльністю митрополита А. Шептицького.
А. Шептицький (1865-1944) – митрополит Української греко

католицької церкви з 1900 р.
1907 р. впровадження в Австро-Угорські імперії загального

виборчого права для чоловіків.

Український молодіжний патріотичний рух
1894 р. – заснування в Галичині перших спортивно-патріотичних

організацій «Сокіл» для виховання молоді (Засновник – В.
Нагірний).
1900 р. – заснування патріотичної молодіжної організації «Січ»
(Засновник – К. Трильовський)
1911 р. – створення військової молодіжної організації «Пласт».

(Засновник – І. Боберський)
Тема 20. Україна в роки Першої світової війни

Перша світова війна 1 серпня 1914 р. – 11 листопада 1918
р.
Причини Першої світової війни
Протистояння між двома військово-політичними блоками:
1. Троїстий союз – Німеччина, Австро-Угорщина, Італія. У ході

війни Італія виступила на боці ворогуючого табору країн
(Антанти), натомість до Німеччини та Австро-Угорщини
приєдналися Туреччина та Болгарія. У результаті блок отримав
назву Четверний союз чи блок Центральних держав.
2. Антанта – Франція, Росія, Великобританія. У ході війни до

Антанти приєдналися США, Італія, Японія та ін.
Результат Першої світової війни
Війна закінчилася 11 листопада 1918 р. поразкою блоку

Центральних держав. У результаті війни перестали існувати
Австро-Угорська, Російська, Німецька та Турецька імперії.
Виникли нові держави в Європі: Австрія, Угорщина, Югославія,
Польща, Чехословаччина, Литва, Латвія, Естонія, Фінляндія.
Плани країн-учасниць війни щодо України
Росія сподівалася приєднати Західноукраїнські землі. Австро

Угорщина розраховувала відібрати у Росії Поділля і Волинь.
Військові дії на території України (Східний фронт)
Серпень-вересень 1914 р. – Галицька битва, у ході якої австро

угорські війська зазнали поразки. Буковина і Галичина окуповані
Росією.
Політика російського уряду на захоплених землях:
Утворення Галицько-Буковинського генерал-губернаторства на

чолі з графом Г.Бобринським. Насильницька русифікація.
Закриття українських гімназій, книгарень, видавництв, бібліотек,
«Просвіт» тощо. Заборона українських політичних партій,
спортивних та молодіжних організацій. Репресії проти

українських політичних та громадських діячів. Переслідування

греко-католицької церкви.
Травень 1915 р. – Горлицький прорив російського фронту

німецькими та австро-угорськими військами. Росія втратила
Буковину, Галичину, Західну Волинь.
22 травня – початок червня 1916 р. – наступальна операція

російських військ під командуванням генерала О.Брусилова
(«Брусиловський прорив»). У результаті Росія захопила
Галичину (без Львова), Північну Буковину, частину Західної
Волині.
Червень 1917 р. – невдалий наступ російських військ на

львівському напрямку. Росія втратила Галичину, Буковину.
Війна набула позиційного характеру.
Національний рух на Західноукраїнських землях у

роки війни
Головна Українська Рада (ГУР)
Заснована 1 серпня 1914 р. Лідер К.Левицький. Ідеї: захист

українських інтересів під час війни. Підтримка Австро-Угорщини.
Участь у формуванні військових підрозділів – Українських
січових стрільців (УСС).
Союз визволення України (СВУ)

Заснована 4 серпня 1914 р. Лідер Д.Донцов. Ідеї: утворення

самостійної Української держави у вигляді конституційної
монархії. Підтримка Австро-Угорщини під час війни. Допомога
військовополоненим українцям.
Загальна Українська Рада (ЗУР)
Лідер К.Левицький. Привернення уваги Австро-Угорщини до ідеї

української державності. Об’єднання всіх українських земель у
межах Австро- Угорщини на правах автономії.
Українські січові стрільці (УСС)
Легіон Українських січових стрільців (УСС) чисельністю 2,5 тис.

було створено в серпні 1914 р. у м. Стрий на основі молодіжних
воєнізованих організацій «Січ», «Пласт», «Сокіл». Першим
командувачем УСС був М.Галущинський. Бойове хрещення УСС
відбулося на Ужоцькому та Верецькому перевалах у Карпатах
(27-28 вересня 1914 р. – Галицька битва). УСС брали участь у
битвах: на горі Маківка (квітень-травень 1915 р.). У серпні 1916
р. у битві на горі Лисоня зазнали поразки та значних втрат.
Ставлення політичних організацій Наддніпрянської України

до війни
ТУП закликало підтримати Росію, сподіваючись на надання

автономії Україні в майбутньому. З грудня 1916 р. ТУП займає

нейтральну позицію щодо обох ворогуючих сторін.
В УСДРП С.Петлюра закликав до підтримки Росії. В.Винниченко

засудив війну, зайняв позицію нейтралітету, відстоював ідею
автономії України.
Карпато-Руський визвольний комітет був створений у Києві
емігрантами з Галичини та виступав за об’єднання всіх
українських земель у складі Росії. Закликав галичан зустрічати
російські війська як визволителів.
Комітет Південно-Західного фронту Всеросійського

союзу земств і міст був створений з метою підтримки
російських військ. Членами комітету були представники
українського національного руху – Ф.Штейнгель…
Тема 21. Початок Української революції

Початок революції
8 березня 1917 р. відбулася лютнева буржуазно-демократична

революція в Росії. Російський імператор Микола ІІ зрікається
влади. Влада перейшла до Тимчасового уряду.
У березні 1917 р. по всій країні виникають ради робітничих,

солдатських депутатів. У Росії формується двовладдя між
тимчасовим урядом і радами робітничих, солдатських
депутатів.

17 березня 1917 р. у Києві була заснована Українська

Центральна Рада (УЦР). Головою УЦР було обрано
М.Грушевського. На першому етапі своєї діяльності УЦР
відстоювала ідею автономії України у складі нової
демократичної Росії.
19-21 квітня 1917 р. відбувся Український національний конгрес
у Києві. УЦР визнано представницьким законодавчим органом
України. 18-21 травня 1917 р. відбувся І Український військовий
з’їзд у Києві, на якому було обрано Тимчасовий Український
військовий генеральний комітет при УЦР на чолі з С.Петлюрою.
Травень-червень 1917 р. – УЦР (делегація на чолі із

В.Винниченком) веде переговори із Тимчасовим урядом Росії
щодо питань автономії України. Але тимчасовий уряд не
дозволив проголошувати автономію України до
рішення Всеросійських Установчих зборів. 18-23 червня 1917 р.
відбувся ІІ військовий з’їзд, який запропонував УЦР негайно
приступити до втілення ідеї автономії України. Зобов’язався
забезпечити УЦР підтримку.
І Універсал УЦР (червень 1917 р.)
Проголошення автономії України. УЦР визнавалася вищим

державним органом влади до скликання Всенародних
українських зборів.

28 червня 1917 р. на підставі І Універсалу було створено

український уряд – Генеральний Секретаріат на чолі з
В.Винниченком.
ІІ Універсал УЦР (липень 1917 р.)
До Києва приїжджають міністри Тимчасового уряду з метою

переговорів із УЦР. У результаті переговорів УЦР проголошує ІІ
Універсал. Відмова УЦР від проголошення автономії України до
Всеросійських Установчих зборів. Визнання Тимчасовим урядом
УЦР вищим органом влади в Україні. Делегування до
Центральної Ради представників національних меншин.
17-22 липня 1917 р. відбувся збройний виступ самостійників

(полуботківці) у відповідь на відмову проголошення автономії
України. Виступ був придушений.
“Тимчасова інструкція” (серпень 2017 р.)
У серпні 1917 р. Тимчасовий уряд затвердив «Тимчасову

інструкцію для Генерального секретаріату Тимчасового уряду
України». Згідно з інструкцією Генеральний Секретаріат втрачав
значні владні повноваження і перетворювався на залежний
виконавчий орган Тимчасового уряду.
Прихід до влади більшовиків у Росії
7 листопада 1917 р. збройне повстання в Петербурзі призвело

до повалення Влади Тимчасового уряду. У результаті влада в

Росії перейшла до більшовиків, влади рад (радянської
влади). На знак протесту проти перевороту більшовиків, УЦР
проголосила ІІІ Універсал.
ІІІ Універсал УЦР (листопад 1917 р.)

Проголошення Української Народної Республіки (УНР). УЦР –
вищий законодавчий, а Генеральний Секретаріат – вищий
виконавчий орган УНР. Проголошувалася програма соціально
економічних перетворень. Скасування права власності на
поміщицькі землі. Земля – власність народу і має перейти до
нього без викупу. Введення 8-годинного робочого дня. Проте
УНР залишалася складовою частиною Росії!!!
“Ультиматум” більшовиків до УЦР (грудень 1917 р.)
17 грудня 1917 р. більшовики видали «Маніфест до

українського народу з ультимативними вимогами до Української
Ради» (УЛЬТИМАТУМ). Більшовики визнавали УНР, але
вимагали повне підкорення собі української влади. У разі
невиконання вимог, більшовики вважатимуть УЦР у стані війни.
Генеральний Секретаріат відхилив ультиматум і почав
готуватися до війни з більшовицькою владою Росії.
І Всеукраїнський з’їзд рад у Києві (грудень 1917
р.) 17 грудня 1917 р. під тиском більшовиків відкрився
І-й

Всеукраїнський з’їзд рад робітничих, солдатських і

селянських депутатів у Києві. Проте делегати з’їзду
підтримали УЦР. Більшовики переїхали до Харкова, де з їх
ініціативи 24-25 грудня 1917 р. відкрився
І-й Всеукраїнський з’їзд рад у Харкові
З’їзд оголосив Україну республікою рад робітничих, солдатських

та селянських депутатів. Було обрано Центральний виконавчий
комітет (ЦВК). Створено уряд – Народний секретаріат. Таким
чином, у Харкові була встановлена влада більшовиків.
Війна УНР з більшовиками
Кінець грудня 1917 р. – січень 1918 р. – початок

загального наступу більшовицьких сил під командування
В.Антонова Овсієнка проти УЦР. У результаті радянська
влада була встановлена в Харкові, Катеринославі,
Полтаві, Херсоні, Миколаєві, Маріуполі, Одесі та ін.,
майже на всьому Лівобережжі. Нависла загроза над
Києвом.
IV Універсал УЦР (січень 1918 р.)
Проголошення УНР самостійною, незалежною, вільною,

суверенною державою. Початок мирних переговорів із
Четверним союзом.
Перебіг українсько-більшовицької війни

29 січня 1918 р. – бій під Крутами між радянськими військами та

загоном українських добровольців, до складу якого входило 500
студентів, на чолі з сотником В.Омельчинком. Українські війська
були розбиті. 29 січня 1918 р. – більшовицьке повстання в Києві
на заводі «Арсенал». Повстання було придушене військами
УЦР. 8 лютого 1918 р. – більшовицькі війська М.Муравйова
захопили Київ. Керівники УНР переїхали у Житомир.
Перша спроба встановлення радянської влади в Україні
Утворення органів радянської влади. Створення робітничо

селянської армії України. Націоналізація великих підприємств.
Вивезення хліба з України в Росію. Політика розчленування
України на регіональні республіки: Донецько
Криворізьку,Одеську, Таврійську, Донську. Червоний терор.
Тема 22. Розгортання Української революції.

Боротьба за відновлення державності
Брест-Литовський мир та УНР
9 лютого 1918 р. – підписання Брест-Литовського мирного

договору між УНР та державами Четверного союзу.
Зобов’язання УНР надати країнам Четверного союзу допомоги у
вигляді продуктів харчування. Німеччина та Австрія обіцяють
допомогу УНР у боротьбі з більшовиками.

Березень-квітень 1918 р. – німецько-австрійські війська

зайняли Україну, радянська влада була повалена. Поновлена
влада УЦР.
29 квітня 1918 р. УЦР приймає Конституцію УНР та обирає
президентом М.Грушевського.
29 квітня 1918 р. за підтримки німецько-австрійських військ

відбувся державний переворот, який призвів до повалення
влади УЦР і встановлення гетьманату П. Скоропадського.
Гетьманування Павла Скоропадського
29 квітня 1918 р. на з’їзді хліборобів владу було передано

генералу П.Скоропадському. П.Скоропадський видав грамоту, в
якій проголосив себе гетьманом усієї України. УНР перестала
існувати, натомість виникла Українська держава.
Економічний розвиток: відновлення приватної власності;

скасування 8 годинного робочого дня, заборона страйків;
піднесення економіки.
Національно-культурний розвиток: визнання української мови

державною; відкрито 2 українських університети у Кам’янець
Подільському та Києві; 150 українських гімназій; створення 27
листопада 1918 р. Української академії наук на чолі з
В.Вернадським.

14 листопада 1918 р. проголошення грамоти П.Скоропадського,

у якій ішлося про відмову від самостійної Української держави
на користь Усеросійської федерації народів (небільшовицької
Росії).
Утворення Директорії УНР та повалення Гетьманату
Скоропадського
14 листопада 1918 р. для керівництва повстанням проти

П.Скоропадського створено Директорію УНР на чолі з
В.Винниченком. 15 листопада 1918 р. – початок повстання
Директорії проти гетьманату. Бій під Мотовилівкою завершився
поразкою військ гетьмана. П.Скоропадський зрікся влади і
виїхав до Німеччини.
Відновлюється УНР на чолі з Директорією. У лютому 1919 р.

главою Директорії стає С.Петлюра. Для армії Директорії УНР
було характерне явище отаманщини. Протягом лютого-квітня
1919 р. війська Директорії були розбиті більшовиками. В Україні
вдруге була встановлена радянська влада.
Західноукраїнська народна республіка
18 жовтня 1918 р. у Львові була створена Українська

Національна Рада (очолив Є.Петрушевич), яка поставила
питання про об’єднання західноукраїнських земель. 13
листопада 1918 р. проголошення самостійної незалежної
ЗУНР

(президентом став Є.Петрушевич). Була утворена Українська

Галицька Армія (УГА).
Об’єднання УНР та ЗУНР:
22 січня 1919 р. у Києві відбулося урочисте проголошення Акту

Злуки ЗУНР (Галичина, Буковина, Закарпаття) і УНР
(Наддніпрянська Україна) в єдину соборну Українську Народну
Республіку. ЗУНР офіційно припинила існувати й отримала
назву «Західна Область Української Народної Республіки»
(ЗОУНР).
Українсько-польська війна:
21 листопада 1918 р. польські війська захопили Львів. У лютому

1919 р. УГА розпочала вдалу військову Вовчухівську операцію.
Успішний наступ української армії був припинений на вимогу
Паризької мирної конференції. Незабаром польські війська
захопили майже всю Галичину. Є.Петрушевич оголосив себе
диктатором ЗОУНР.
У червні 1919 р. УГА провела Чортківську офензиву (наступ),

внаслідок якої значна частина Галичини була визволена від
польських військ. Проте у липні 1919 р. УГА відступила за р.
Збруч (на територію Наддніпрянської України) і приєдналася до
УНР. Територію ЗОУНР окупували поляки.
Західноукраїнські землі опинилися на початку 20-х рр. ХХ ст. у

складі трьох держав:

Східна Галичина у складі Польщі, Північна Буковина у складі

Румунії та Закарпаття у складі Чехословаччини.
Політика радянської влади в Україні у 1919 р.
6 січня 1919 р. була утворена Українська соціалістична

радянська республіка (УСРР).
10 березня 1919 р. ІІІ Всеукраїнський з’їзд рад прийняв

Конституцію УСРР. Владу в УСРР мали: Всеукраїнський з’їзд
рад, Всеукраїнський центральний виконавчий комітет (ВУЦВК,
очолив Г.Петровський), Раднарком (РНК, очолив Х.
Раковський).
Більшовики в Україні почали впроваджувати політику «воєнного

комунізму», суть якої полягала в запровадженні продрозкладки;
націоналізації підприємств; ліквідації грошей, заборони торгівлі
та запровадження карткової системи. У результаті поглибилася
економічна криза та розгорнулися селянські повстання проти
більшовиків.
Прихід до влади білого генерала А. Денікіна
Весною 1919 р. з південного-сходу розпочали наступ

білогвардійські війська Добровольчої армії
А.Денікіна.
31 серпня 1919 р. до Києва вступили війська А.Денікіна, що

призвело до сутичок з українцями. УНР оголосила війну
А.Денікіну, але наступ був невдалий. УНР приймає рішення про
перехід до партизанської боротьби.

6 грудня 1919-6 травня 1920 рр. – Перший зимовий похід

українських військ УНР по тилах Добровольчої армії А.Денікіна
та Червоної армії.
Політика А.Денікіна в Україні: невизнання УНР; повернення

приватної власності; скасування 8 годинного робочого дня;
русифікація; «білий терор»… Політика А.Денікіна спричинила
опір українського населення.
Третє встановлення влади більшовиків в Україні
16 грудня 1919 р. Київ знову зайняли більшовики.

Добровольча армія А. Денікіна відступила в Крим.
Варшавська угода між Польщею та УНР
21-24 квітня 1920 р. – укладення Варшавської угоди між

Директорією УНР та Польщею. Польща визнає незалежність
УНР на чолі з Директорією. Згода УНР на передачу Польщі
західноукраїнських земель. Домовленість про спільні військові
дії проти більшовиків.
Радянсько-польська війна 1920-1921 рр.
25 квітня 1920 р.– початок наступу польсько-українських військ

проти більшовиків в Україні. У травні польсько-українські
війська вступають до Києва. Проте внаслідок контрнаступу
Червоної

армії вже у липні поляків прогнали. В Україні вчетверте і

остаточно була встановлена радянська влада
більшовиків.
18 березня 1921 р. – укладання Ризького мирного договору між

Польщею, РСФРР (більшовицькою Росією) та УСРР
(більшовицькою Україною).
У листопаді 1921 р. відбувся Другий зимовий похід військ УНР

на чолі з Ю. Тютюнником з метою об’єднати українські військові
загони і підняти повстання проти більшовиків. Це була остання
спроба військ УНР відновити владу в Україні. НЕВДАЛО.
Розгром військ П.Врангеля і встановлення

радянської влади в Криму
3 квітня 1920 р. головнокомандувачем Добровольчої армії після

А. Денікіна став барон П.Врангель. У листопаді 1920 р. Червона
армія разом з махновцями остаточно звільнила Крим від військ
П.Врангеля. Радянська влада була встановлена в Криму.
Махновський рух в Україні
Махновський рух – селянський рух 1918-1921 рр. на

Катеринославщині, очолюваний Н.Махно. Махновці сповідували
анархічні ідеї і виступали проти влади П.Скоропадського та
білогвардійців. Восени 1920 р. Махно підписує Старобільську
угоду з більшовиками для спільної боротьби проти барона

Врангеля. Наприкінці 1920 р. радянська Червона армія

остаточно розгромила махновський рух.
Холодноярська республіка
Холодноярська республіка – українське державне утворення, що
діяло на Черкащині, у районі Холодний Яр, під час
громадянської війни протягом 1919-1922 рр. Повсталі загони
республіки боролися проти іноземних окупантів,
білогвардійського та більшовицького рухів. Відомими отаманами
республіки були: В. Чучупак, І. Деркач, К. Блакитний… У 1922 р.
Холодноярська республіка розбита більшовиками.
Тема 23. Встановлення комуністичного

тоталітарного режиму в Україні
Нова економічна політика (НЕП) – економічна політика

більшовиків в Україні в 1921-1928 рр., що базувалася на
впровадженні елементів ринкової економіки.
Причини НЕПу
- глибока економічна криза як наслідок громадянської війни та

політики «воєнного комунізму»;
- політична криза (опір політиці більшовиків – селянські
повстання, страйки, виступи в армії)
Початок НЕПу – березень 1921 р.

Заходи НЕПу
Сільське господарство: заміна продрозкладки продподатком;

дозвіл на оренду землі; дозвіл на використання найманої праці;
розвиток кооперативного рух.
Промисловість: продаж у приватну власність та передача в
оренду дрібних та частину середніх підприємств; дозвіл на
використання найманої праці; об’єднання великих підприємств у
трести та переведення їх на госпрозрахунок.
Фінанси та торгівля: поновлення вільної торгівлі; випуск

конвертованого червонця, вилучення старих грошових знаків.
Результати НЕПу
Зростання господарської ініціативи, зацікавленості в результатах

праці, продуктивності праці. Швидкі темпи відбудови народного
господарства. Зростання життєвого рівня населення. Конфлікт
між ринковими відносинами та адміністративно-командною
системою.
1925 р. - завершення відбудови промисловості. Проголошення

курсу на індустріалізацію.
Голод в Україні 1921-1923 рр.
Причини голоду: післявоєнна розруха; скорочення виробництва

с/г продукції; політика «воєнного комунізму»; експорт хліба та
його вивезення до Росії; посуха, неврожай...

Заходи влади: замовчування наявності голоду в Україні; збір

продподатку та вивезення хліба з України; вилучення церковних
цінностей для боротьби з голодом; дозвіл міжнародним
організаціям надавати допомогу голодуючим (АРА
(американська адміністрація допомоги), Фонд Ф.Нансена,
Міжнародний комітет робітничої допомоги).
Наслідки голоду: померло 1,5 – 2 млн. чоловік; придушення
селянського повстанського руху в Україні та зміцнення
більшовицької влади.
Утворення СРСР
30 грудня 1922 р. І Всесоюзний з’їзд рад у Москві затвердив

договір про утворення СРСР.
У січня 1924 р. ІІ Всесоюзний з’їзд рад затвердив першу

Конституцію СРСР.
У травні 1925 р. – ІХ Всеукраїнський з’їзд рад вніс зміни до

Конституції УСРР, де було вказано про вступ України до СРСР.
Політика коренізації (українізації)
Квітень 1923 р. – проголошення в СРСР курсу на коренізацію.
В Україні коренізація набула характеру українізації: підготовка та

залучення кадрів із представників української національності;
запровадження в усіх установах та навчальних закладах
української мови; видання книжок, газет, журналів українською
мовою; глибоке вивчення національної історії; створення умов

для розвитку мови та культури всіх національних меншин, які

мешкали в Україні.
У жовтні 1921 р. відбувся Всеукраїнський церковний собор, на

якому було утворено Українську автокефальну (самостійну)
православну церкву (УАПЦ) та обрано першого митрополита
УАПЦ. Ним став В. Липківський.
Розвиток української культури в 20-ті рр. ХХ ст.
1920-ті роки були часом бурхливого розвитку української

культури. Розвиток культури пов'язаний з політикою
«українізації».
В Україні працюють багато вчених світового рівня: математик М.

Боголюбов, творець теорії космічних польотів Ю. Кондратюк,
біохімік О. Палладій, фізіолог О. Богомолець та інші.
20-ті рр. — створення різноманітних письменницьких організацій:

«Спілка революційних письменників», «Плуг», «Гарт»,
«Молодняк», «Нова генерація», «Неокласики», ВАПЛІТЕ.
Письменники та поети: М. Хвильовий, М. Яловий, М. Куліш, П.
Тичина, М. Рильський, М. Зеров, М. Драй-Хмара, С. Плужник,
В.Сосюра, М. Бажан, Ю. Яновський.
Був створений «Молодий театр» Л. Курбаса. «Березіль» -

український театр, заснований у Києві Л.Курбасом у 1925 р. У
1926 р. перенесений у Харків.
Музичне мистецтво: М. Леонтович, Я. Степовий, Л. Ревуцький, Б.

Лятошинський, В. Косенко, К. Данькевич (опера «Богдан

Хмельницький). 1928 р. — перший фільм О. Довженка

«Звенигора». Живопис: М. Бойчук.
Тема 24. Утвердження більшовицького

тоталітарного режиму в Україні
Україна і зміна політичного курсу ВКП(б)

1924 р. помер В.Ленін (керівник більшовиків та лідер СРСР),
після чого в керівництві СРСР розпочалася боротьба навколо
питань подальшого розвитку країни.
1927-1928рр. – хлібозаготівельна криза в СРСР, яка

стала приводом для відходу від НЕПу.
У 1929 р. Й. Сталін остаточно здобув усю повноту влади в

СРСР.
Форсована індустріалізація
У 1929 р. прийнятий курс на форсовану індустріалізацію. 1929 р.

Й. Сталін назвав роком «великого перелому» та «стрибком до
соціалізму».
Завдання індустріалізації: здобуття техніко-економічної

незалежності СРСР; перетворення аграрної країни на могутню
індустріальну державу; зміцнення оборонного потенціалу
країни.

Джерела індустріалізації: перерозподіл коштів на користь

промисловості за рахунок сільського господарства; експорт
сировини та продовольства; залучення коштів громадян;
«споживчий аскетизм» населення; використання примусової
праці політв’язнів.
Особливості індустріалізації: перекіс у бік важкої

промисловості; форсовані темпи; жорстка централізація
економіки.
Командно-адміністративна економіка.
Перша п’ятирічка (1928-1932 рр.): форсований ривок у

розвитку важкої промисловості; будівництво заводів
«Запоріжсталь», «Азовсталь»; «Криворіжсталь»; ліквідація
безробіття; розвиток сільськогосподарського машинобудування
(будівництво Харківського тракторного заводу); розгортання
соціалістичного змагання; запровадження карткової системи.
Друга п’ятирічка (1933-1938 рр.): подальше наростання

індустріалізації; будівництво нових підприємств; розгортання
стахановського руху; скасування карткової системи; апогей
соціалістичного змагання.
Наслідки індустріалізації: перетворення України із аграрної

країни в індустріально-аграрну; збільшення промислового
потенціалу в 7 разів; виникнення в українській промисловості
нових галузей; здійснення індустріалізації за рахунок сільського
господарства; низький життєвий рівень населення; ліквідація

ринкових відносин, створення командно-адміністративної

економіки.
Суцільна колективізація
Завдання колективізації: перекачування коштів із села до міста

на потреби індустріалізації; забезпечення населення країни
дешевими продуктами харчування та сировиною; перетворення
індивідуальних селянських господарств на велике виробництво,
повністю підконтрольне державному керівництву.
Хід колективізації: листопад 1929 р. – курс на суцільну

колективізацію села. Сталінська колективізація передбачала
ліквідацію цілого класу заможних господарів, яких називали
«куркулями».
Наслідки колективізації: одержано кошти для індустріалізації;

знищення найбільш працездатних селянських господарств;
наростання кризових явищ у сільському господарстві; повне
підпорядкуванні колгоспів державній владі; голодомор 1932-
1933 рр.
Голодомор 1932-1933 рр.
Причини: політика сталінського керівництва; прискорена

насильницька колективізація; завищений план хлібозаготівель
для України на 1932 р.; постанова у 1932 р. «Про охорону майна
державних підприємств, колгоспів та кооперації і зміцнення

суспільної (соціалістичної) власності» («Закон про п’ять

колосків»); діяльність в Україні надзвичайної комісії на чолі з
В.Молотовим, основною метою якої було вилучення хліба в
селян за будь-яку ціну.
Заходи влади: створення загороджувальних загонів, які не

випускали селян до міст; замовчування голоду; відмова
від міжнародної допомоги.
Наслідки голодомору: величезні людські втрати (від 3,5 до 8

млн. чол.); знищення працездатних селянських господарств,
подолання опору колективізації; перемога колгоспного ладу на
селі.
Сталінський тоталітарний режим і масові репресії в
Україні Перша хвиля (1928-1931 рр.)
«Шахтинська справа» (1928 р.); сфабрикований процес над

«Спілкою визволення України» (СВУ) 1930 р. У справі
«Спілки визволення України» був звинувачений український
діяч С.Єфремов; сфальсифікована справа «Українського
національного центру» (УНЦ) 1931 р.; ліквідація УАПЦ (28-29
січня 1930 р..
Друга хвиля (1932-1935 рр.)
Голодомор 1932-1933 рр.; самогубства М. Хвильового (1933 р.)

та народного комісара освіти М.Скрипника (1933 р.); арешт та

розстріл українських кобзарів і лірників (грудень 1934 р.); справи
«Української військової організації» (УВО), «Блоку українських
націоналістичних партій» тощо.
Третя хвиля (1936-1938 рр.).

Доба «великого терору» 1937-1938 рр. Репресії проти членів
КП(б)У (Є. Квірінг, X. Раковський, С.Косіор, В.Чубар, П.
Постишев та ін.); репресії в армії; репресивні заходи проти
українських діячів культури – «розстріляне відродження».
Конституційні зміни в СРСР та в Україні
У 1934 р. столицю УСРР було перенесено з Харкова до Києва. У

1936 р. була прийнята нова Конституція СРСР («Сталінська
Конституція»). У 1937 р. була прийнята нова Конституція
Радянської України. У цій Конституції було закріплено перемогу
соціалізму та побудову основ соціалістичного суспільства.
Українська республіка змінила свою назву з УСРР на Українську
Радянську Соціалістичну Республіку (УРСР).
Розвиток культури
В умовах утвердження сталінського тоталітарного режиму на

зміну українському відродженню 20-х рр. прийшов терор
тридцятих. Внаслідок репресій було знищено значну частину

української інтелігенції. Увійшов до обігу термін «Розстріляне

відродження».
Тема 25. Західноукраїнські землі в міжвоєнний

період
Загальна характеристика
Західноукраїнські землі опинилися на початку 20-х рр. ХХ ст. у

складі трьох держав:
1. Східна Галичина і Західна Волинь у складі Польщі, 2.

Північна Буковина та Південна Бессарабія у складі Румунії,
3. Закарпаття у складі Чехословаччини.
Політична сфера: відсутність органів самоврядування; заборона

українцям обіймати адміністративні посади в державі, керівні
посади в армії; обмеження політичних прав українців.
Економічна сфера: колоніальний характер економіки; панівне

становище іноземного капіталу; переважання аграрного сектора;
екстенсивний характер сільського господарства; малоземелля
та безземелля селян; міграція та еміграція населення; розвиток
кооперативного руху.
Національне життя: асиміляція українського населення;

обмеження у сфері освіти та культури; національне гноблення

українського населення.
Українські землі у складі Польщі

⠀
Перебування у складі Польщі Східної Галичини, Західної Волині.
Українські землі надавалися польським осадникам – колоністам.
Політика полонізації та асиміляції. У 1930 р. початок політики
«пацифікації» («умиротворення українського народу»)
Українські політичні партії у складі Польщі
Українське національно-демократичне об’єднання (УНДО)
Заснована 1925 р. Лідер Д.Левицький Наймасовіша українська

політична організація Галичини.
Мета: захист інтересів українського населення.
Українська військова організація (УВО)
Заснована 1920 р. Лідер Є.Коновалець.
Мета: створення Української соборної держави.
Організація українських націоналістів (ОУН) (на основі УВО)
Заснована 1929 р. Лідер Є.Коновалець, С.Бандера, А. Мельник

Мета: створення Української держави; використання

терористичних методів боротьби; ідеологічна основа –
інтегральний націоналізм Д.Донцова.
Українські землі у складі Румунії
Перебування у складі Румунії Північної Буковини та Південної

Бессарабії. Найгірше становище українських земель.
Політика румунізації та асиміляції.
Антирумунське повстання українців (Татарбунарське 1924 р.).
Діяльність із 1927 р. Української національної партії (УНП) на

чолі з В. Залозецьким.
1938 р. – установлення в Румунії військової диктатури, заборона

всіх політичних партій.
Українські землі у складі Чехословаччини
Перебування у складі Чехословаччини Закарпаття. Найкраще

становище українських земель. Сприятливіші, ніж в інших
державах, умови для економічного розвитку. Заснування
українських шкіл, гімназій. Діяльність «Просвіт». Створення
українських театральних осередків, хорів тощо.
Проголошення Карпатської України
30 вересня 1938 р. – Мюнхенська змова Німеччини з іншими

європейськими державами (Франції, Великобританії), яка

поклала початок розчленуванню Чехословаччини.

Чехословаччина перестає існувати як незалежна
держава.
2 листопада 1938 р. – відбувся Віденський арбітраж, за

рішенням якого ї Закарпаття передавалося Угорщині.
1938 р. – надання автономії Підкарпатській Русі у
складі Чехословаччини.
15 березня 1939 р. – проголошення незалежності

Карпатської України, обрання президентом А. Волошина
(столиця – Хуст, прапор – синьо-жовтий, армія – Карпатська
Січ).
Кінець березня 1939 р. – окупація території

Закарпаття угорськими військами.
Таким чином, у 1939 р. українські землі були у складі таких

трьох держав:
1. Східна Галичина та Західна Волинь у складі Польщі, 2.

Північна Буковина та Південна Бессарабія у складі Румунії,
3. Закарпаття у складі Угорщини.
Тема 26. Україна в роки Другої світової війни
Друга світова війна тривала з 1 вересня 1939 р. по 2 вересня

1945 р. Розпочалася нападом Німеччини на Польщу, а

закінчилася капітуляцією союзника Німеччини Японії.
Радянсько-німецькі договори 1939 р.
23 серпня 1939 р. був підписаний у Москві Пакт про ненапад між

Німеччиною та СРСР на 10 років, який отримав назву пакт
Молотова-Ріббентропа. До Пакту додавався таємний протокол
щодо розмежування сфер інтересів обох держав у Східній
Європі.
Початок Другої світової війни
1 вересня 1939 р. – напад Німеччини на Польщу.
17 вересня 1939 р. – вступ Червоної армії на територію Польщі

згідно з попередніми домовленостями з Німеччиною.
28 вересня 1939 р. – підписання Договору про дружбу та

кордони і чергового таємного протоколу між Німеччиною та
СРСР, за яким Польща як держава зникала з мапи світу. Східна
Галичина й Західна Волинь відійшли до СРСР.
Входження Західноукраїнських земель до СРСР
Протягом листопада 1939 р. Східну Галичину і Волинь

включено до складу УРСР.
30 червня 1940 р. Червона армія зайняла Бессарабію та

Північну Буковину (які перебували у складі Румунії).

2 серпня 1940 р. – рішення Верховної Ради СРСР про прийняття

Бессарабії та Північної Буковини до складу СРСР. Північна
Буковина та Південна Бессарабія увійшли до УРСР, а з решти
території Бессарабії й Молдавської автономної республіки
створено Молдавську PCP.
Закарпаття перебувало у складі Угорщини.
Напад Німеччини на СРСР
22 червня 1941 р. – порушення Німеччиною Договору про

ненапад на СРСР. Напад на Радянський Союз розпочався
згідно з планом «Барбаросса».
Україна в планах німців: перетворити Україну на колонію,

джерело сировини, трудових ресурсів, родючих земель.
11 липня-22 вересня 1941 р. – Київська оборонна операція.
19 вересня 1941 р. – німці зайняли Київ. Оборона Києва

тривала 71 день.
5 серпня-16 жовтня 1941 р. – оборона Одеси тривала протягом

73 днів.
30 жовтня 1941-4 липня 1942 р. – героїчна оборона

Севастополя, яка тривала 250 днів.

У грудні 1941 р. німці зазнали поразки в битві під Москвою.
12-29 травня 1942 р. – невдала наступальна

операція радянських військ під Харковом.
22 липня 1942 р. – остаточна окупація території України
німецькими військами.
Окупаційний режим в Україні. Зони окупації
Рейхскомісаріат Україна (очолював Е.Кох)
Входили більша частина Українських земель, Крим,

деякі райони Росії та Білорусії. Центр м.Рівне
Дистрикт «Галичина»
Входили галицькі землі. Центр м.Львів
Румунська провінція «Трансністрія»
Входили Чернівецька та Ізмаїльська області. Центр
м.Одеса Прифронтова зона
Донбас, Чернігівська, Сумська, Харківська області

Окупаційний режим в Україні
Нацистський план «Ост»: колонізація території Східної Європи;

фізичне знищення частини слов’янського населення;
перетворення витривалих і здорових представників слов’янства
на рабів; масовий терор проти євреїв та циган;
Голокост – загибель значної частини єврейського населення

Європи в ході систематичного переслідування і знищення його
нацистами.
Основні заходи нацистського «нового порядку»: введення

німецького права і судів; запровадження комендантської години;
тотальний терор (трагедія Бабиного Яру в Києві – початок
масових розстрілів 29-30 вересня 1941 р.); примусова
мобілізація робочої сили в Німеччину – остарбайтери (2,5 млн.
чол.); економічний визиск України; збереження колгоспної
системи тощо.
Рух опору в Україні
Радянська течія
Мета: визволення України від німецько-фашистських

загарбників та відновлення радянської влади.
У 1942 р. був створений Український штаб партизанського руху

(УШПР) на чолі з Т.Строкачем. Діяльність в Україні

партизанських загонів на чолі з О.Сабуровим, О.Федоровим,

М.Наумовим, С.Ковпаком та ін. Карпатський рейд С.Ковпака (12
червня 1943 р., під час битви під Курськом).
Польська течія
Мета: звільнення Польщі з-під влади окупантів. Армія
Крайова ставила за мету відновити Польську державу. Армія
людова ставила за мету відновлення Польщі й встановлення
там радянської влади.
Українська національна течія
Мета: визволення України від окупантів (німців, більшовиків)

та побудова незалежної Української держави.
У 1940 р. відбувся розкол в ОУН на ОУН(М) (мельниківці на чолі

з А.Мельником) та ОУН(Б) (бандерівці на чолі з С.Бандерою).
30 червня 1941 р. – прийняття у Львові ОУН (Б) «Акту

відновлення Української держави» та формування уряду на чолі
з Я.Стецьком.
Німці виступили проти самостійної Української держави,

новостворений уряд був розігнаний, С.Бандера та Я.Стецько
заарештовані.
Осінь 1941 р. – репресії німців проти оунівців, у результаті

перехід ОУН(Б) до боротьби з німцями.
У червні 1941 р. отаман Тарас Бульба-Боровець створив перші

українські військові формування «Поліська Січ», які воювали
проти німців та радянських військ.
14 жовтня 1942 р. – створення УПА (Української
повстанської армії проводу ОУН), яка вела боротьбу як
проти німців, так і проти радянської влади. Очолив УПА
Роман Шухевич (прізвисько Тарас Чупринка).
Липень 1944 р. – проведення установчих зборів представників

політичних сил, метою яких було проголошення самостійної
України та обрання Української головної визвольної ради (УГВР)
– вищого керівного органу національно-визвольної боротьби
українського народу – та Генерального секретаріату, який
очолив Р.Шухевич.
Визволення території України від німецьких загарбників
19 листопада 1942-2 лютого 1943 р. – Сталінградська битва,

яка поклала початок корінному перелому в війні на користь
СРСР.
18 грудня 1942 р. – звільнення першого населеного пункту УРСР

– с. Півнівки Ворошиловградської області.
5 липня-23 серпня 1943 р. – Курська битва, в ході якої

було визволено Лівобережну Україну та Донбас.

Вересень-листопад 1943 р. – героїчна битва за Дніпро. 5.

6 листопада 1943 р. – визволення Києва.
Січень-лютий 1944 р. – Корсунь-Шевченківська операція,

що мала результатом оточення 11 ворожих дивізій.
8 квітня-12 травня 1944 р. – Кримська наступальна операція, яка

завершилася визволенням Криму. У травні 1944 р. за
звинуваченням у зраді з півострова було депортовано у
віддалені райони СРСР татар, греків, болгар, вірмен, які
проживали в Криму.
13-29 липня 1944 р. – Львівсько-Сандомирська операція.
20-29 серпня 1944 р. – Яссько-Кишинівська операція, у ході якої

визволено Молдавську PCP та Ізмаїльську область України.
Вересень-жовтень 1944 р. – Карпато-Ужгородська операція,

визволення Закарпаття.
28 жовтня 1944 р. – завершилося визволення Закарпаття,

остаточне вигнання німецьких окупантів з українських земель.
9 травня 1945 р. – остаточна перемога над німецькими

військами. День перемоги над нацизмом.

2 вересня 1945 р. – капітуляція Японії, завершення Другої

світової війни.
Наслідки Другої світової війни для України

Величезні руйнування. Людські втрати України внаслідок війни
становили 8 млн. осіб. Усі українські землі були об’єднані у
межах СРСР.
Тема 27. Україна в перші повоєнні
роки Адміністративно-територіальні зміни УРСР
За результатами подій Другої світової війни до складу УРСР

увійшли землі Західної України. На підтвердження цьому були
підписані відповідні договори між СРСР та Польщею, Румунією,
Чехословаччиною.
Операція “Вісла”
Квітень – липень 1947 р. – проведення польською владою

операції «Вісла», суть якої полягала у депортації залишків
українського населення Закерзоння на захід і північ Польщі з
метою його асиміляції та знищення баз діяльності ОУН-УПА. У
ході операції було переселено близько 150 тис. українців, а УПА
зазнала великих втрат. Операція була узгоджена з керівництвом
СРСР.

Радянізація західних областей України
Встановлення радянської влади в західних областях України.

Проведення індустріалізації. Націоналізація. Колективізація.
Заходи в культурно-освітній сфері. Направлення зі східних
регіонів України на постійну роботу фахівців, партійних
функціонерів. Депортація західноукраїнського населення до
віддалених районів СРСР. Ліквідація Української греко
католицької церкви у березні 1946 р.
Боротьба ОУН-УПА з радянською владою
Активна боротьба була до 1950 р. Загибель

головнокомандувача УПА Р. Шухевича (5 березня 1950 р.). Спад
організованого опору (хоча окремі загони ще діяли до 1956 р.).
Суспільно-політичне життя УРСР
Відновлення режиму одноосібної влади Й.Сталіна. Відновлення

репресій. Розгортання ідеологічної реакції – «ждановщини».
Боротьба з генетикою – «лисенківщина» (1946-1948 рр.).
Боротьба з «буржуазним націоналізмом», з “низькопоклонством
перед Заходом”, з безродним космополітизмом (справа
«лікарів» 1948 – 1953 рр.)
Відбудова народного господарства України

Березень 1946 р. – затвердження п’ятирічного плану відбудови

народного господарства.
Промисловість: більші масштаби відбудовчих робіт, ніж у будь

якій іншій країні Європи; проблема капіталовкладень
(розрахунок лише на внутрішні резерви); відновлення
адміністративно-командних методів; початок відбудови з важкої
промисловості; посилення диспропорції в розвитку економіки;
нестача робочої сили; ентузіазм народу.
Сільське господарство: відновлення колгоспного ладу;

надзвичайно складні умови відбудови сільського господарства;
мізерні капіталовкладення; важке становище селян; голод 1946-
1947 рр.
Голод 1946-1947 рр.
Причини голоду: спустошення країни внаслідок війни; виконання

планів хлібозаготівлі за будь-яку ціну; посуха 1946 р.; відбудова
промисловості за рахунок сільського господарства; продаж хліба
за кордон; репресивні заходи щодо селян; відновлення дії
«Закону про п’ять колосків»; невизнання факту голоду
радянським керівництвом.
Наслідки: голодом була охоплена більша частина східних і

південних областей України; великі людські втрати (1 млн.
чол.).
Зовнішньополітична діяльність УРСР

Вихід України на міжнародну арену після завершення війни.

1944 р. – створення Народного комісаріату закордонних справ
УРСР на чолі з Д. Мануїльським. 1945 р. – включення України до
складу 47 країн засновниць ООН разом із Білорусією та СРСР
Загальна характеристика культури України після війни
Жахливого удару національній культурі заподіяла в цей період

«ждановщина». Було розгромлено «буржуазні лженауки»
генетику та кібернетику («лисенківщина»). Репресіям було
піддано діячів єврейської культури, звинувачених у
«космополітизмі». Діячів української культури звинувачували в
“буржуазному націоналізмі”.
Тема 28. Україна в умовах десталінізації

Зміни в керівництві СРСР та УРСР
5 березня 1953 р. помер Й.Сталін. Боротьба за владу, у

результаті якої перемогу отримав М.Хрущов.
Початок десталінізації
Десталінізація – процес ліквідації наслідків сталінізації, що

почався після смерті Й.Сталіна. 1953-1954 рр. – повстання
політичних в’язнів у сталінських концтаборах. Ліквідація ГУЛАГу.

Початок реабілітації безвинно засуджених. Чистка органів

держбезпеки і значне скорочення їх кількості. Процеси
лібералізації суспільства 1953-1964 р. отримали назву
«відлига».
Входження Криму до УРСР, утворення Черкаської області
19 лютого 1954 р. – указ Президії Верховної Ради СРСР на

честь 300-річчя возз’єднання України з Росією «Про передачу
Кримської області зі складу РРФСР до складу УРСР». 7 січня
1954 р. була створена Черкаська область УРСР.
ХХ з’їзд КПРС
14-25 лютого 1956 p. відбувся XX з’їзд КПРС, на якому

М.Хрущов виступив із закритою доповіддю «Про культ особи
Й.Сталіна та його наслідки». Критика сталінської політики як
хибної та злочинної за організацію масових репресій,
депортацію під час війни, використання незаконних методів
слідства…
30 червня 1956 р. – постанова ЦК КПРС «Про подолання

культу особи та його наслідків».
Економічні реформи М.Хрущова
Промисловість

Спроба децентралізації управління промисловістю шляхом

створення раднаргоспів. Раднаргоспи (Ради народного
господарства) – територіальні органи управління, створені в
1957 р. замість галузевих міністерств, які поліпшили керування
економікою регіонів, але призвели до розриву зв’язків між
окремими галузями. У 1960 р. створено Українську раду
народного господарства. Впровадження здобутків науково
технічної революції (НТР) у виробництво. Запуск першого
штучного супутника Землі в 1957 р., політ Ю. Гагаріна в космос
12 квітня 1961 р. 6 листопада 1960 р. відкриття Київського
метрополітену. Повільні темпи НТР, перекіс у бік оборонної
галузі. Збільшення обсягів випуску товарів народні вжитку.
Сільське господарство
Велика увага до розвитку аграрного сектору. Освоєння

«цілини» (перша надпрограма М.Хрущова). «Кукурудзяна
кампанія» (друга надпрограма М.Хрущова) – спроба вирішити
проблему з кормами, збільшивши обсяги виробництва
кукурудзи. «Кукурудзяна епопея» набула надмірно великих
розмірів. Надпрограма у тваринництві (третя надпрограма
М.Хрущова) – за 3-4 роки наздогнати США у виробництві м’яса,
молока та масла на душу населення; завищені плани здачі
продукції тваринництва, зменшення поголів’я худоби.
Соціальна сфера
Збільшення мінімальної зарплатні та пенсій. Скорочення

робочого тижня. Видача паспортів селянам, введення зарплатні

та пенсії селянам-колгоспникам. Широкомасштабне житлове
будівництво. Грошова реформа 1961 р.
Усунення М.Хрущова від влади

Партійне керівництво, невдоволене «волюнтаризмом» М.
Хрущова склало змову. 14 жовтня 1964 р. – пленум ЦК КПРС
звільнив М. Хрущова з усіх посад «за станом здоров’я». Першим
секретарем ЦК КПРС став Л. Брежнєв.
Зародження дисидентського руху
Дисидентство – це опозиційний рух проти панівного державного

ладу, протистояння офіційній ідеології та політиці.
Середина 50-х років – зародження дисидентського руху в СРСР.
У 1959 р. була заснована на Львівщині Українська робітнича

селянська спілка, що поставила собі за мету вихід України зі
складу СРСР та побудову незалежної радянської соціалістичної
республіки.
У травні 1961 р. у Львові почався закритий судовий процес над

УРСС. Суд засудив лідера організації Л. Лук’яненка до
розстрілу. Вирок замінили 15 роками позбавлення волі.
Особливості розвитку культури

⠀
Відлига» 50-х років позитивно вплинула на культурне життя
республіки. У 60-х рр. зароджується у літературно-мистецькому
житті явище «шістдесятників» як наслідок хрущовської «відлиги»
та лібералізації.
Шістдесятники – нове покоління митців, які відійшли від
шаблонної тематики попередніх часів, не закликали до боротьби
за мир, не писали про передовиків колгоспників і робітників
заводів, а виходили з того, що «…поезія має бути поезією, а не
агітацією у віршованій формі».
З початку 60-х років починаються переслідування діячів

мистецтва (В.Стуса, Л.Костенко, М.Вінграновського,
І.Драча…)
Тема 29. Україна в період загострення кризи

радянської системи
Загальна характеристика періоду
Поворот від лібералізації до консерватизму в усіх сферах життя.

Відмова від критики культу особи. Зростання корупції,
хабарництва, бюрократизму, «застій». Всевладдя
«номенклатури». Неосталінізм.
Економічна Реформа голови Ради Міністрів

СРСР О.Косигіна

Проголошення у вересні 1965 р. на пленумі ЦК КПРС

економічної реформи. Суть нових підходів полягала у:
розширенні самостійності підприємств, переведення їх на
госпрозрахунок; посиленні прямих договірних зв’язків між
підприємствами; встановленні економічно обґрунтованих цін;
матеріальному стимулюванні трудових колективів залежно від
результатів їхньої праці; оцінці діяльності підприємств такими
показниками, як рентабельність і прибуток.
Економісти називали восьму п’ятирічку «золотою»,

стверджуючи, що «період 1966-1970 pp. був найкращим за
останні 30 років.
Після незначних позитивних результатів косигінської реформи

посилилися негативні тенденції.
Конституція УРСР 1978 р.
7 жовтня 1977 р. – прийняття нової Конституції СРСР.
20 квітня 1978 р. – прийняття нової Конституції УРСР, яка

закріплювала підлегле становище УРСР, чимало її статей мали
декларативний характер і не відповідали реаліям суспільного
життя.
Дисидентський рух
Форми діяльності дисидентів:

Створення підпільних і легальних груп та організацій;

розповсюдження нелегальних видань («самвидав»); порушення
національної проблеми на різних наукових конференціях;
організація Шевченківських свят, вечорів пам’яті Лесі України,
Івана Франка тощо; створення гуртків вивчення вітчизняної
історії, клубів творчої молоді; організація мітингів протесту,
демонстрацій, пікетувань; надсилання письмових заяв
(«відкритих листів») до вищих органів влади в СРСР та УРСР,
до міжнародних організацій.
Форми репресій проти дисидентів:
Залякування (спеціальні «бесіди» в органах КДБ, організація

різноманітних «кампаній» у пресі); застосування
адміністративних санкцій (догани, звільнення з роботи); арешти
та ув’язнення; ізоляція у психічних лікарнях.
Видатні представники українського дисидентського руху:
М.Горинь, В.Марченко, В.Стус, Л.Лук’яненко, В.Чорновіл,

М.Руденко, І.Світличний, С. Хмара, В.Лісовий.
Правозахисне дисидентство, репрезентоване Українською

Гельсінською Групою (УГГ), тобто групою сприяння виконанню
Гельсінських угод щодо прав людини, які були підписані СРСР
1975 р.

УГГ була утворена в листопаді 1976 р. в Києві. Її очолив

письменник М. Руденко.
Завдання: ознайомлювати українське суспільство з Декларацією

прав людини ООН, збирати докази порушення владою прав
людини, національних прав в Україні, домагатися
безпосереднього контакту України з іншими країнами,
акредитації в республіці представників закордонної преси,
вільного обміну інформацією та ідеями.
Майже три чверті Української Гельсінської групи отримали

терміни ув’язнення від 10 до 15 років. Решті дозволено було
емігрувати.
Репресії влади проти українського дисидентського руху
У вересні 1965 р. Україною прокотилася перша хвиля арештів

проти дисидентів.
4 вересня 1965 р. було влаштовано маніфестацію проти

репресій у Київському кінотеатрі «Україна». У цій акції брали
участь І. Дзюба, В. Стус, В. Чорновіл та ін.
У грудні 1965 p. І. Дзюба надіслав лист на ім’я першого

секретаря ЦК КПУ П. Шелеста та Голови Ради Міністрів УРСР В.
Щербицького з протестом проти арештів, до якого додав роботу
«Інтернаціоналізм чи русифікація?».
Дії влади зумовили публікацію за кордоном 1967 р.

документальної збірки В.Чорновола «Лихо з розуму».
В.Чорновола було засуджено.

Навесні 1968 р. 139 українських діячів науки, літератури та

мистецтва звернулися з листом до влади, у якому
висловлювали рішучий протест проти арештів та утисків
української культури.
У 1970 р. починається нова хвиля репресій, яка набирає

особливої сили на початку 1972 р.
У цей час заарештовані Є.Сверстюк, І.Світличний, В.Чорновіл,
І.Дзюба, В.Стус (помер у в’язниці 1985 р.) ін.
Розвиток культури. Посилення русифікації
Освіта 1972 р. – перехід до загальнообов’язкової

середньої освіти.
70-ті рр. — поширення поетичного кіно.
Тема 30. Відновлення незалежності України

Курс на перебудову радянського суспільства
Березень 1985 р. – Генеральним секретарем ЦК КПРС було

обрано М.Горбачова.
Квітень 1985 р. – початок курсу на перебудову радянського

суспільства.

Перебудова в СРСР – це курс, проголошений М.Горбачовим

після приходу в 1985 р. до влади в СРСР, що передбачав
реформування економіки (від командно- адміністративної до
ринкової), демократизацію суспільства і гласність в управлінні
державою, відкритість зовнішньої політики, зближення з
Заходом, відмову від силових методів розв’язання міжнародних
проблем.
Травень 1985 р. – постанова ЦК КПРС «Про боротьбу з
пияцтвом та алкоголізмом».
Хід подій перебудови
Прийняття програми прискорення соціально-економічного

розвитку країни (квітень 1985 р.).
Економічна реформа М. Рижкова та Л.Абалкіна (червень 1987

р.) – запровадження принципу трьох «С» – самоокупність,
самостійність, самофінансування (запровадження елементів
ринкової економіки).
Червень 1988 р. – взято курс на гласність. Гласність – політика

максимальної відвертості та правди в діяльності державних і
громадських організацій.
Прийняття Верховною Радою СРСР програми переходу до

регульованої ринкової економіки (червень 1990 р.).

Проте безсистемна перебудова призвела до розвалу народного

господарства.
Аварія на ЧАЕС
26 квітня 1986 р. – аварія на ЧАЕС. 30-ти кілометрова зона –

непридатна для прожиття територія. У 2000 р. ЧАЕС була
закрита і перестала працювати.
Розгортання національно-визвольного руху в Україні
1988 р. відновлення роботи Української Гельсінської
Спілки.
Відродження Української греко-католицької церкви та

Української автокефальної православної церкви (1990 р.).
Страйк шахтарів, робітничий страйк у Донбасі.
У вересні 1989 р. створений Народний Рух України (НРУ), який

очолив І.Драч. Основні засади НРУ: демократизація суспільства,
досягнення суверенітету України, економічна самостійність.
Формування багатопартійної системи і вибори

до Верховної ради УРСР
1990 р. – початок формування багатопартійної системи

(політичний плюралізм).

Квітень 1990 р. – створення першої політичної партії –

Української республіканської партії (УРП) на базі УГС. Лідер –
Л.Лук’яненко.
У березні 1990 р. відбулися вибори до Верховної Ради УРСР на

альтернативній основі.
16 липня 1990 р. – прийняття Декларації про державний
суверенітет України.
5 липня 1991 р. прийняття Закону про заснування в Україні

посади Президента.
Спроби збереження федерації радянських республік
Жовтень 1990 р. – страйк у декількох регіонах України. Масовий

студентський страйк («Революція на граніті»).
«Революція на граніті» – студентська ненасильницька кампанія

громадянської непокори, яка тривала з 2 по 17 жовтня 1990 р.
Апогеєм кампанії було голодування студентів в Києві, на
Майдані Незалежності. Студенти вимагали продовження
демократизації УРСР, недопущення підписання нового союзного
договору, перевибори у Верховну Раду УРСР… Протести
завершилися постановою Верховної Ради УРСР про виконання
вимог учасників протесту.

Серпневий заколот (путч)
19 серпня 1991 р. відбувся серпневий заколот (путч) щодо

відновлення старих порядків у СРСР. Влада перейшла до
Державного комітету з надзвичайного стану (ДКНС). Був
оголошений надзвичайний стан в окремих регіонах СРСР.
22 серпня 1991 р. – поразка путчу.

Проголошення незалежності України та вибори
Президента 24 серпня 1991 р. – проголошення ВРУ
незалежності України.
1 грудня 1991 р. на підтримку Акту проголошення незалежності

України був проведений референдум. 90,31% проголосувало за
незалежність
1 грудня 1991 р. були проведені вибори Президента України.

Переміг Л.Кравчук.
Тема 31. Становлення України як незалежної

держави
Розпад СРСР
8 грудня 1991 р. – офіційна констатація розпаду СРСР,

підписання угоди про утворення Співдружності

Незалежних Держав (СНД)
Перші державотворчі процеси:
Прийняття закону «Про громадянство України», закону «Про

державний кордон України», 6 грудня 1991 р. – закону «Про
збройні сили України». З 1 вересня 1996 р. – введення в обіг
української національної валюти – гривні. Січень-лютий 1992 р.
– затвердження державної символіки України: Державний герб
(малий) – тризуб, Державний прапор – синьо-жовтий,
Державний гімн – музика В.Вербицького, слова П.Чубинського
(слова були затверджені 6 березня 2003 р.)
Без’ядерний статус України
14 січня 1994 р. відбулося підписання Тристоронньої угоди Росії,

України, США. Росія та США гарантують Україні безпеку.
Україна підтверджує, що приєднається до Договору про
непоширення ядерної зброї. Україна втратила ядерний
потенціал.
Дострокові вибори Президента України (1994 р.)
Відбулися в червні-липні 1994 р. в 2 тури. Переміг
Л.Кучма. Конституційний процес в Україні

28 червня 1996 р. була прийнята Конституція України.
Зміни до Конституції України були прийняті 8 грудня 2004
р.
У жовтні 2010 р. Конституційний суд України визнав зміни до

Конституції 2004 р. недійсними.
У лютому 2014 р. Верховна Рада України повернула дію
Конституції зі змінами 2004 р.
Президентські вибори 1999 р.
Відбулися в листопаді 1999 р. в 2 тури. До 2-го туру

вийшли Л.Кучма та П.Симоненко (лідер КПУ). Остаточну
перемогу одержав Л.Кучма. Л. Кучма був переобраний на
посаду Президента України на другий строк.
Президентські вибори 2004 р. (“Помаранчева революція”)
31 жовтня 2004 р. – І тур виборів Президента: В.Ющенко –

39,26%; В.Янукович – 39,11% голосів.
21 листопада 2004 р. – ІІ тур виборів. ЦВК оголосила

переможцем В.Януковича.
Прихильники В.Ющенка наголосили, що під час виборів були

масові фальсифікації. У результаті на майдані Незалежності м.
Києва зібрався мітинг, який переріс у «Помаранчеву
революцію».

26 грудня 2004 р. – переголосування ІІ туру: В.Ющенко – 51,9%.
23 січня 2005 р. – інавгурація нового Президента України

В.Ющенка.
Тема 32. Творення нової України

“Газові” скандали України з Росією
Зима 2006 р. – міжнародний скандал: Росія звинувачує

Україну в несанкціонованому відборі російського газу.
7 січня 2009 р. – Росія припинила поставки газу в Україну і знову

звинувачує Україну в несанкціонованому відборі газу. Експерти
Євросоюзу це підтвердили.
19 січня 2009 р. – підписання урядом Ю.Тимошенко невигідного

газового договору з Росією.
Вибори Президента України 2010 р.
У другий тур потрапили Ю.Тимошенко та В.Янукович.
7 лютого 2010 р. – ІІ тур. Результати: В.Янукович (48,95%),

Ю.Тимошенко (45,47%).
25 лютого 2010 р. – інавгурація Президента України

В.Януковича.

Квітень 2010 р. – підписання нового “вигідного” газового

договору з Росією, а також договору про продовження
дислокації у Севастополі російського чорноморського флоту на
25 років до 2042 р.
Події Євромайдану (“Революція гідності”)

21 листопада 2013 р., за кілька днів до саміту «Східного
партнерства» ЄС, де мала бути підписана Угода про асоціацію
України з ЄС, уряд ухвалив рішення відмовитися від її
підписання. Починаються перші акції протесту на Майдані за
інтеграцію в Європу.
30 листопада 2013 р. – спроба влади розігнати акцію протесту.

Майдан вистояв.
16 січня 2014 р. влада ухвалила так звані «диктаторські» закони.

Було запроваджено арешт за організацію мітингу, тюремне
ув’язнення до 2 років за груповий протест, ув’язнення за носіння
захисного шолома…
19-22 січня 2014 р. тривають протистояння з владою

проти «диктаторських» законів. Було вбито декілька
мітенгувальників.
18-20 лютого 2014 р. тривають найжорстокіші протистояння з

владою із застосуванням вогнепальної зброї.
20 лютого 2014 р. Верховна Рада більшістю голосів засудила

насильство, що призвело до загибелі мирних громадян,

заборонила використання зброї силовими підрозділами та
зобов’язала їх повернутися до місць розташування.
Наступного дня на переговорах з опозицією за участі міністрів

закордонних справ Німеччини, Польщі та Франції Янукович
згодився упродовж 48 годин обмежити права президента,
повернувши редакцію Конституції 2004 р. Проте того ж вечора
Янукович утік.
Загарбання Криму Росією
27 лютого 2014 р. будівлі парламенту та уряду Криму були

захоплені військовими без розпізнавальних знаків, які вивісили
над ними прапор Росії. Російських військових назвали
«зеленими чоловічками», оскільки вони були вдягнені у
зеленого кольору однострої без розпізнавальних знаків.
16 березня 2014 р. в Криму відбувся «референдум»,

за результатами якого було оголошено, що 97%
учасників «проголосували» за входження до складу
Росії.
Агресія Росії проти України
У березні 2014 р. проросійські сепаратисти за підтримки

російських спецслужб почали вуличні акції на Донбасі проти
влади «майданівців». У відповідь Україна розпочала
Антитерористичну операцію (АТО).

У травні 2014 р. сепаратисти інсценували незаконні

«референдуми» щодо «незалежності» самопроголошених
«Луганської народної республіки» (ЛНР) і «Донецької народної
республіки» (ДНР).
Наприкінці травня «ЛНР» та «ДНР» підписали угоду про

утворення «союзу республік «Новоросії».
На початку травня 2014 р. в Одесі відбулося протистояння між
проросійськими прихильниками та «майданівцями». У
результаті загинуло більше сорока людей.
17 липня 2014 р. проросійські терористи збили над українським

Донбасом цивільний малайзійський літак «Боїнг» з майже 300
людьми на борту.
5 і 19 вересня 2014 р. в Мінську Україна, Росія і ОБСЄ уклали

угоди за якими сторони мали припинити вогонь, відвести важку
зброю від лінії вогню та передати контроль за українсько
російським кордоном Україні.
Після складних переговорів центральна влада України

зголосилася надати частинам Донецької і Луганської областей,
які опинилися під контролем проросійських сил, широке
самоврядування.
12 лютого 2015 р. в Мінську відбулася чергова угода про

припинення вогню. Проте російські війська атакували
український плацдарм біля містечка Дебальцево. За втручання
Росії у внутрішні справи України проти Росії застосовуються
міжнародні економічні санкції.

Політичне утвердження України

⠀
Переможцем дострокових президентських виборів, що
відбулися 25 травня 2014 р., став Петро Порошенко. Щоб
оновити всі гілки влади, президент П. Порошенко ухвалив
рішення про дострокові парламентські вибори.
У результаті була сформована парламентська більшість, що
підтримує політику Президента Порошенка.
Зовнішньополітична діяльність незалежної України
1995 р. – вступ України до Ради Європи.

2008 р. – вступ України до Світової організації торгівлі (СОТ).
2014 р. – підписання Україною Угоди про асоціацію з
Європейським Союзом (ЄС)
2017 р. – «безвіз» з країнами ЄС.

Посібник з історії. ЗНО. Частина 2

Uploaded by

Document Information

Copyright

Available Formats

Share this document

Share or Embed Document

Sharing Options

Did you find this document useful?

Is this content inappropriate?

Copyright:

Available Formats

Посібник з історії. ЗНО. Частина 2

Uploaded by

Copyright:

Available Formats

ІСТОРІЯ УКРАЇНИ

Мене звати Олександр Полтавцев, я викладач

У запропонованому посібнику представлені

Посібник має за мету надати необхідну інформацію, щоб в учнів

Достатньо лише кілька годин, щоб прочитати всі запропоновані

Матеріалу посібнику достатньо, щоб скласти ЗНО на середній

Після опрацювання конспектів посібнику подальша підготовка

Зауважте, що посібник розповсюджується виключно

Бажаю успіху в підготовці!

Приєднуйтесь до моїх проектів в інстаграмі та телеграмі

Олександр Полтавцев (с) @poltavtsev01 Сторінка 2

Тема 18. Українські землі у складі Російської

Високі темпи розвитку. Переважання іноземного капіталу.

Столипінська аграрна реформа 1906-1911 рр. Розбивалися

Олександр Полтавцев (с) @poltavtsev01 Сторінка 3

Створення українських політичних партій Наддніпрянської

РУП (революційна українська партія)

УНП (українська народна партія)

Заснована в 1902. Лідери: М.Міхновський, О. Макаренко. Ідея

УСДРП (українська соціал-демократична робітнича партія)

Заснована в 1905 р. Лідери: В.Винниченко, С. Петлюра,

УДРП (українська демократично-радикальна партія)

Заснована в 1905 р. Лідери: А.Лотоцький Є.Чикаленко

Олександр Полтавцев (с) @poltavtsev01 Сторінка 4

ідею автономії України.

Україна в роки революції в Російській імперії 1905-1907 рр.

Причини революції: низький рівень життя більшості населення,

9 січня 1905 р. – «Кривава неділя» – початок революції.

У червні 1905 р. в Одесі повстання моряків на броненосці

17 жовтня 1905 р. – видання царем Миколою ІІ Маніфесту про

Перша Державна Дума була обрана навесні 1906 р. Українці

Перша Державна Дума була розпущена царем 8 липня 1906 р.

У січні 1907 р. відбулися вибори в Другу Державну Думу.

Друга Державна Дума була розпущена царем 3 червня 1907 р.

Олександр Полтавцев (с) @poltavtsev01 Сторінка 5

Революція зазнала поразки.

Здобутки українців під час революції

Український національний рух після революції

У 1907 р. М. Грушевський заснував Українське наукове

Столипінська політична реакція після революції

Репресії проти учасників революції. Боротьба з українським

Олександр Полтавцев (с) @poltavtsev01 Сторінка 6

Видання у 1910 р. П. Столипіним циркуляру, згідно з яким

Тема 19. Українські землі у складі Австро

Гальмування промислового розвитку. Повільний розвиток

Посилюється роль греко-католицького духовенства у зв’язку з

А. Шептицький (1865-1944) – митрополит Української греко

1907 р. впровадження в Австро-Угорські імперії загального

Олександр Полтавцев (с) @poltavtsev01 Сторінка 7

Український молодіжний патріотичний рух

1894 р. – заснування в Галичині перших спортивно-патріотичних

1911 р. – створення військової молодіжної організації «Пласт».

Тема 20. Україна в роки Першої світової війни

Причини Першої світової війни

Протистояння між двома військово-політичними блоками:

1. Троїстий союз – Німеччина, Австро-Угорщина, Італія. У ході

2. Антанта – Франція, Росія, Великобританія. У ході війни до

Олександр Полтавцев (с) @poltavtsev01 Сторінка 8

Антанти приєдналися США, Італія, Японія та ін.

Результат Першої світової війни

Війна закінчилася 11 листопада 1918 р. поразкою блоку

Плани країн-учасниць війни щодо України

Росія сподівалася приєднати Західноукраїнські землі. Австро

Військові дії на території України (Східний фронт)