You are on page 1of 5

Головень Влад 10-Д

№1

Олександр Шумський:

-Відчувши брак знань, покинув університет, але продовжував навчатися самотужки, що дало йому змогу
екстерном скласти іспит на атестат зрілості в 1915 р. і стати студентом Московського ветеринарного
інституту. Але вчитися в інституті не довелося, бо відразу був призваний до армії.

-Долучився до робітничого руху ще в юнацькому віці та пов'язав свою долю з партіями соціалістичного
спрямування

-Був членом Київської губернської управи партії українських соціалістів-революціонерів і як її представник


входив до складу Центральної ради, до складу комісії для розробки земельного закону і став одним із його
авторів.

Микола Хвильовий:

-Хвильовий уважав своїм літературним учителем Михайла Коцюбинського

-Записався добровольцем на фронт під час Першої світової війни

-Саме життя в окопах, серед солдатської маси починають формуватись його демократичні, частково й
більшовицькі симпатії

Михайло Волобуєв:

-Волобуєв стверджував, що Україна має власні шляхи розвитку і що вона мусить підготуватись до
вступу у світове господарство у випадку перемоги революції «не лише в колишній Росії, а по всій
земній кулі» як рівноправна частина цього світового комплексу
-М.Волобуєв 1928 року виступив зі статтею «До проблеми української економіки», в якій
спростовував думку радянських ідеологів про повну єдність дореволюційної російської економіки

-Він пропонував підходити до господарства СРСР як до комплексу національних економік, а до


кожної національної економіки як до певної цілісності — «потенціальної або реальної»
Федір Кричевський:

-Відмовився малювати радянських вождів і помер від голоду

-Започаткував школу українського малярства, став першим ректором Української академії мистецтв

-Експериментував, здобував визнання від Копенгагена до Америки


Василь Касіян:

- Початкову освіту здобув у Снятинський семирічній і реальній школах, закінчив гімназію в місті
Коломиї. З дитинства виявив неабиякі здібності до малювання.

- Служив у австро-угорській армії. Після Першої світової війни навчався в Празькій академії
образотворчих мистецтв, яку закінчив у 1926 році

- У 1944 році повернувся до Києва. Продовжив працювати на посаді професора, завідувача


кафедрою Київського художнього інституту. Того ж року художнику було присвоєно почесне
звання народний художник СРСР. Він став засновником цілої художньої школи української
графіки.
№2

№3

3.1 - Г

3.2 - В

3.3 - А

3.4 – В

№4

4.1.1 – Життя (триптих) - Сім'я, Федір Кричевський, 1927

4.1.2 – Ар нуво, відмова від прямих кутів на користь більш природних ліній, інтерес до нових
технологій, розквіт прикладного мистецтва

4.1.3 – Складався з трьох композицій – «Кохання», «Родина», «Повернення», ---

4.2.1 – Гуцул з квіткою, В. Касіян, 1923 р.

4.2.2 – Літографія, ехніка створення тиражованих зображень, коли фарба під тиском переноситься з
плоскої друкарської форми на папір. При застосуванні літографії на кам’яній або металевій пластині
створюється малюнок літографським олівцем або літографською тушшю. Жирні місця не змочуються
кислотою при обробці матриці і стають узвишшями майбутньої друкарської форми

4.2.3 – Звичайна, перенесення картини з літографа на папір

4.3.1 – Естамп «Карпатська мати», 1923, В. Касіян

4.3.2 – Естамп, твір друкованої графіки, який являє собою відбиток на папері, рідко — на шовку та
інших матеріалах
4.3.3 – Звичайна, сорно-біла, залишають відбиток картини на папері або рвдко шовку та ін. матеріалах

4.4.1 – Держпром, 1925—1928 рр., Харків

4.4.2 – Конструктивістська архітектура, Характеризується строгістю, геометризмом, лаконічністю форм


та монолітністю зовнішнього вигляду.

4.4.3 – ЮНЕСКО, У 2017 році Держпром був внесений у Попередній список Всесвітньої спадщини
ЮНЕСКО, після чого очікується на внесення в основний список. За словами Голови Харківської
ОДА Юлії Світличної, вона докладе зусиль як віце-президент Конгресу регіональних влад Ради Європи
спробує прискорити процес набуття Держпромом статусу спадщини ЮНЕСКО

№5

5.1 - Головна політична мета НЕПу — зняти соціальну напруженість, укріпити соціальну базу
радянської влади у вигляді союзу робітників і селян. Економічна мета — запобігти подальшому
посилюванню розрухи, вийти з кризи і відновити господарство.

Воєнний комунізм- назва внутрішньої політики більшовиків у 1918-1921 рр під час Громадянської
війни. Основною ціллю більшовиків було утримання власної влади в країні та забезпечення Червоної
гвардії та Червоної Армії продовольством та іншими необхідними ресурсами... А НЕП має наступні
засади:

1. Заміна продрозкладків-продподатком

2. Тимчасове відновлення апокаліптичного виробництва на дрібних промислових підприємствах, що


виробляють товари широкого вжитку.

3. Дозвіл на застосування найманих праці на дрібних промислових виробництвах

4. Часткове залучення іноземного капіталу.

5. Поширення кооперації.

6. Створення саморозрахункових об'єднань.

7. Грошова реформа

5.2 - Акт геноциду українського народу, організований керівництвом ВКП та урядом СРСР у 1932—
1933 роках шляхом створення штучного масового голоду. Убивство голодом відбувалося в Україні та
на Кубані як до 1933 року, так і у 1932 році. Різниця полягає лише у масштабах злочину. Якщо
протягом 1932 року голодом було замучено сотні тисяч людей, то у 1933 році лік йшов на мільёни.
Однак і в 1932, і в 1933 р.р. в Україні та на Кубані, на відміну від інших регіонів СРСР, де від голоду
також загинуло чимало людей, голод був актом геноциду, оскільки він був навмисне спрямований
проти української нації як такої. Кількість людей, які загинули від голоду, оцінювалася деякими
историками в 3,941 млн у сільській місцевості на території Української СРР та Кубані, переважну
більшість населення якої становили українці, та склала 6,122 млн втрат ненародженими. Голодомор
викликаний свідомими та цілеспрямованими заходами вищого керівництва Радянського Союзу та
Української СРР на чолі зі Сталіним, розрахованими на придушення українського національно-
визвольного руху та фізичного знищення частини українських селян.
Добродійна організація у США у 1919-1923 під керівництвом міністра торгівлі Герберта Гувера.
Об'єднувала добродійні комітети США. Офіційним її завданням було подання допомоги європейським
країнам, які постраждали під час першої світової війни. Використовувалася для зміцнення
економічних і політичних позицій США.

За весь час діяльності АРА видала 180,9 млн пайків, ліків на суму понад 3 млн доларів, розподілила
400 тисяч продовольчих посилок вартістю по 10 доларів та 11 тисяч речових — вартістю по 20 доларів
кожна. АРА відіграла важливу роль у рятуванні голодуючих УСРР. Розміри її продовольчої допомоги
перевищували допомогу інших іноземних організацій та були більшими за допомогу уряду УСРР.
Оскільки більшовики боялися, що апарат АРА використовуватиметься для підтримки
контрреволюційних елементів і шпигунства, її діяльність у СРСР у червні 1923 року було припинено.
Незабаром АРА перестала взагалі існувати.

5.3 - Більшовики приділяли увагу ліквідації неписемності населення, аби через відповідну літературу
поширювати свої політичні ідеї, здійснювати ідеологічний пропагандиський тиск на населення. Та
можливо, показати себе з найкращого боку, аби схилити народ на свій бік. Позитивна сторона -
фактична більшість населення стала писемною, зокрема селяни. Негативна - той самий ідеологічний
тиск, замилювання очей.

5.4 - Так дуже великою мірою. Здійснення коренізації було покликане зміцнити більшовицьку владу,
створити умови для здійснення модернізації та зменшити напруженість між національними
республіками і центром.

У 1923 році в Радянському Союзі більшовики взяли курс на так звану коренізацію, котра мала на меті
посилення їхнього впливу в національних районах держави шляхом залучення місцевого населення
до радянського будівництва. У той час більшовицьке керівництво зіткнулося зі злетом національних
рухів. І щоб він не призвів до руйнування радянської держави, яка стала своєрідною реінкарнацією
Російської імперії, більшовики вирішили очолити ці рухи.

Заради цього були створені союзні республіки, які формально вважалися рівноправними суб’єктами
Радянського Союзу, а також численні національно-територіальні утворення в їхньому складі. Керівні
посади в адміністрації, освіті та господарстві тут обіймали спеціально підготовлені національні кадри.

І в цій більшовицькій політиці українізація займала одне з важливих місць. Адже український
національний рух виявився досить потужний і становив серйозну загрозу для більшовицького
режиму.Більшовицька ідеологія не користувалася великою популярністю в Україні. А на початку 20-х
років у партійних та радянських органах тодішньої Української Соціалістичної Радянської Республіки
(УСРР) етнічні українці становили меншість. Тому ні.

№6

Здобутки:

•для державних чиновників і партійних

функціонерів організовано курси української

мови;

•введено обов'язкове вживання української мови в

державному діловодстві;
•кількість українців в партійному і державному

апараті зросла з 2590 у 1923 р. до 5490 у 1927 році;

•у 1927 р - 9790 українських дітей вчилися

українською мовою;

•у 1933 р. українська преса становила 899/ всього

тиражу газет в республіці;

•культурно-освітня робота проводилася серед

українців, що проживали за межами України.

Прорахунки:

---

You might also like