Проскурів у період Української національно-демократичної революції

1917-1920 років

Слайд 3 Карта админістративного поділу Подільскої губернії

Українська національно-демократична революція 1917-1920 рр. цікава для
істориків не лише в її проявах у масштабах держави, але й на регіональному
рівні. Розглянемо події, що відбувались у Хмельницькому, який тоді був
повітовим центром Подільскої губернії та носив назву Проскурів.
Щоб зрозуміти причини та наслідки подій 1917-1921 років у нашому місті
варто для початку коротко зупинитися на характеристиці чисельного та
національного складу Проскурова та на соціально-економічному розвитку.
Так, (ця інформ. є на слайді): На початок ХІХ ст. у Проскурові проживало
всього 2022 мешканців. А на 1914 р. – вже 40 тис. мешканців. З них: 52% –
іудеї, 28% – православні, 20 % – католики.

Слайд 4
Станом на 1914 р. Проскурів був ( текст на слайді) :
1) важливим транспортним вузлом , який мав дві залізничні станції та
паровозне депо Гречаи;\
2) військово-стратегічним пунктом адже тут дислокувались два
полки та артилерійська бригада, розміщувались штаби дивізійного
рівня;
3) мав розвинуту торгівлю та ремісниче-промислове виробництво :
цукрозавод, два чавуноливарних і механічних заводи, броварня,
цегельно-черепичний і кахельний завод, тютюнова фабрика,
млини.

Слайд 5
У місті розміщувались повітові урядові установи, діяло ряд середніх
навчальних закладів (реальне і комерційне училища, жіноча гімназія).
Отже, Проскурів був одночас типовим повітовим місто того часу, але з
доволі великим військовим гарнізоном, що пояснювалось географічним
розташуванням неподалік від державного кордону.

2 хвилини

1
Слайд 6 ( текст є на слайді)

Навесні 1917 р. у Проскурові постали три органи самоврядування:

1) Комітет об’єднаних громадських організацій,
2) Міська Управа та 3) Рада робітничих і солдатських депутатів.
Суперечки у політичному житті супроводжувались масовими мітингами –
переважно під економічними гаслами «За 8-годинний робочий день» та «За
підвищення зарплати». Навесні 1917 року фактично кожного тижня у
Проскурові хтось мітингував.
На світлині, розміщеній на слайді ви бачите Мітинг у Проскурові на
підтримку національної революції, 1917 р.

Слайд 7 ( текст є на слайді)

Під впливом революційних подій 1917 року українська спільнота Проскурова

і повіту  розпочинає політичну боротьбу за можливість брати активну участь
у розв`язанні політичних, соціальних, культурно-освітніх проблем  українців.
котрі  були позбавлені права на національну самореалізацію за часів
московського самодержавства. Стараннями біолога Івана Розгона, лікаря
Миколи Стаховського, військового Трохима Верхоли, телеграфіста залізниці
та бандуриста Костя Місевича, вчительки Наталії Дорошенко-Савченко 18
квітня 1917 р., у м. Проскурові було засноване товариство «Просвіта», яка
видавала книжки з історії України, мала бібліотеку і книгарню для
українського населення.

Слайд 8 ( текс є на слайді)

Важливою подією 1917 р. для міста Проскурова стали міські вибори, які
стали першими загальними демократичними виборами в історії Проскурова.

27 серпня 1917 р. обрали 50 гласних міської думи.  За національною ознакою

Проскурівська дума була представлена: 25 євреями, 11 українцями, 9
поляками та 5 росіянами. Гласні були обирані на термін до 1 січня 1919 р.
Міським головою обрали М. Сікору – поважну в місті людину,
поміркованого ліберала, який обіймав цей пост до 1921 року.

Слайд 9 (текст на слайді)З імям Миколи Сікори пов'язаний цікавий факт: у

1918 році в Проскурові видрукували власні гроші – бони! Користуватись
ними могли лише проскурівчани. Проскурівчанам такою валютою платили
зарплатню. Бонами можна було розраховуватись в магазинах та інших
закладах.
2 хвилини
2
Слайд 10 ( текст на слайді)

Вперше влада у Проскурові перейшла до рук Центральної Ради

26 жовтня 1917 року. Головою новоствореного повітового
проскурівського виконавчого органу став Сергій Кісєльов.
28 жовтня цього ж року на перевиборах міським головою було
знову обрано Миколу Сікору.
17 грудня 1917 р. було оголошено списки кандидатів до Центральної Ради
УНР. Від Проскурова були обрані представники, які поїхали до Києва. За
списком Української соціал-демократичної робітничої партії (УСДРП) з
селянською спілкою пройшов Трохим Верхола, за списком Української
партії соціалістів-революціонерів (УПСР), селянської спілки і українських
вояків-селян Південно-Західного фронту – Кость Місевич (залізнична
станція) і Іван Ящук (кооператив “Самопоміч”), за списком Єврейської
соціал-демократичної робітничої партії (Поалей-Ціон) – Хаїм Грінфельд, за
списком об'єднаних меншовиків – Борис Перес

Слайд 11 ( текст на слайді, частково)

У лютому 1918 р., виконуючи умови Брестського миру в справі військової

допомоги Центральній Раді УНР у війні з більшовиками, на Україну почали
просуватися війська Німеччини та Австро-Угорщини. 20 лютого австрійська
армія вступила в Проскурів . На слайді ви бачите світлину «Концерт в
Проскурові з нагоди підписання Берестейського миру»
У період гетьманату Павла Скоропадськог на Поділлі відновленно роботу
52 цукрових і винокурних та 116 спиртоочисних заводів, налагодженно
роботу залізничного транспорту, управління яким здійснювалося спільно з
відповідними спеціалістами німецької військової адміністрації в
Україні. Найважливішим напрямком економічної політики гетьманату було
відновлення приватної власності в аграрній сфері, що поєднувалося з
обеззброєнням селян. Головним пріоритетом діяльності гетьманської
адміністрації було збереження правопорядку.
Гетьманат також здійснював активну національно-культурну політику.
Здобутками культурної політики на Поділлі було відкриття у 1918/1919
навчальному році. 89 навчальних закладів: Серед останніх були 6
українських гімназій і школи національних меншин, зокрема, у Кам’янці-
Подільському - 2 польські гімназії. 22 жовтня 1918 р. було відкрито перший
у краї вищий навчальний заклад - Кам’янець- Подільський державний
університет, що вважається найголовнішим здобутком культурної політики
гетьманату на Поділлі.

2 хвилини

3
Слайд 12
У період боротьби українського народу за розбудову незалежної держави
у 1917—1921 роках Проскурів відігравав роль важливого опорного
пункту Української Народної Республіки (УНР), а в 1919—1920 рр.
перебував в центрі вищезгаданих подій.
У місті тричі перебував Уряд УНР та Директорія:
Березень 1919 р. ,
листопад 1919 р.,
червень 1920 р.).
Неодноразово у ці роки в Проскурові бували голова Центральної Ради
Михайло Грушевський.Зокрема, у 1919 році почався наступ більшовиків,
український уряд виїхав з Києва і всі події відбувалися саме на Поділлі. Тоді
Михайло Грушевський вирішив виїхати у Кам'янець, де провів декілька
місяців, викладав, редагував газету "Життя Поділля". 
У листопаді 2017 році, коли відзначали століття української революції. на
залізничному вокзалі в Хмельницькому відкрили меморіальну дошку
Грушевському.

Слайд 13
У революційному Проскурові за свідченням істориків тричі побував
голова Директорії, Головний Отаман Симон Петлюра.
Один із візитів Симона Петлюри до Проскурова відбувся 21 лютого 1919
р. для організації негайних заходів до припинення єврейського погрому
спровокованого більшовиками та здійсненого отаманом Семесенко.
За наказом Петлюри була роззброєна частина І. Семесенко і віддано
розпорядження про створення спеціальної комісії для розслідування погрому,
а постраждалим єврейським родинам згодом виплатили компенсації.
До 100-ї річниці проголошення Акту злуки у 2019 році у Хмельницькому
встановили меморіальну дошку керманичу військ Української народної
республіку. 
Місце для знаку на честь видатного українського діяча обрали недаремно. У
1907 році тут діяв перший у місті театр. А вже у 1919-1920 роках у будівлі
тричі проходили засідання Уряду УНР та Директорії. Історики кажуть, що
тоді був у Проскурові і Симон Петлюра. 

1 хв 30 сек

4
Слайд 14
Бував у Проскурові і командуючий Українськими Січовими Стрільцями
Євген Коновалець,
Так, наприкінці лютого 1919 р. із фронту було знято частини Українських
Січових стрільців та у березні переведено їх у Проскурів і Старокостянтинів
для відпочинку та реорганізації. Тут були сформовані дві дивізії, які
об’єднали в Групу Січових стрільців. Командиром групи затверджено Є.
Коновальця . Додамо, що у цей час в місті видавалась газета «Стрілецька
Думка» – друкований орган вояк-січовиків.

У 2018 році у День Соборності України, у Хмельницькому відкрили пам’ятну

дошку Євгену Коновальцю – провіднику українського націоналізму,
полковнику Армії УНР, очільнику Січових Стрільців, засновнику та голові
Організації українських націоналістів. 
Меморіальна дошка встановлена на будівлі, яку в 1919 році називали
«пресова квартира Проскурова», адже саме тут видавався пресовий орган
корпусу Українських січових стрільців часопис  «Стрілецька думка».  

Слайд 15
10 червня 1919 р. у Проскурові і сталася сумна для українського війська подія
– був звинувачений у державній зраді та заарештований полковник Армії
УНР, командир Запорізького корпусу отаман Петро Болбочан - 12 червня
1919 р. над отаманом відбувся скороспілий військово-польовий суд, який
виніс йому смертний вирок. Петра Болбочана звинувачували у невиконанні
наказу, незаконному захопленні командування корпусом та участі в
широкомасштабній змові з метою державного перевороту в умовах воєнного
часу.
28 червня 1919, с. Балин, нині Дунаєвецький район, Хмельницька область
розстріляний за рішенням військово-польового суду УНР.
Арешт і страта П. Болбочана, видатного військового та патріота України,
стала результатом політичних суперечок в політикумі УНР.

1 хв

5
Слайд 16

Серпень та вересень 1919 року для Проскурова минули більш-менш

спокійно, поступово налагодилось мирне життя, відновили роботу навчальні
заклади, запрацювали деякі підприємства. У серпні 1919 р. місто навіть
відвідав з гастролями Новольвівський театр, в якому блискуче грала видатна
драматична актриса та оперна співачка Катерина Рубчакова, яка у листопаді
1919 року померла від тифу.

В 1919 р., як вояк армії УНР, в місті деякий час перебував майбутній
письменник та поет Володимир Сосюра, про що він згадує в романі
«Третя рота»

Слайд 17 «Трикутник смерті»

На початку листопада 1919 р. погіршення зовнішньополітичного стану та

початок військового наступу на українські землі одразу трьох сил -
більшовиків, поляків та Добровольчої армії А. Денікіна знову змусили
українські війська відступати. 16 листопада 1919 р. уряд УНР та Директорія
залишають Кам’янець-Подільський та переїжджають до Проскурова, де
перебували до 21 листопада, поки не виїхали далі на північний захід. А вже
25 листопада Добровольча армія А. Денікіна, прорвавши фронт армії УНР,
заволоділа Проскуровом. Однак, поразки денікінців на фронті з
більшовиками, заставили їх через декілька днів залишити місто.

2 грудня 1919 р. до Проскурова, залишеного армією А. Денікіна, увійшли

польські війська. Місто перебувало під польською владою до липня 1920 р.

У 18 листопада 1920 р. в ході масованого наступу Червона Армія,

заволоділа Проскуровом. На Поділлі та у місті остаточно встановлена
радянська влада

Таким чином, розвиток подій в Проскурові у 1917-1919 рр. віддзеркалював

події, що відбувались на українських землях. Від початку 1919 р. до кінця
1920 р. місто перебувало у центрі державотворчих і військово-політичних
процесів у боротьби за створення незалежної Української Народної
Республіки. Місто пережило ряд трагічних сторінок, стало свідком важливих
боїв, тричі дало притулок Директорії та уряду УНР. Все це зробило історію
Проскурова в добу Української національно-демократичної революції 1917-
1920 рр. доволі насиченою.
2 хв