Національний університет "Острозька академія"

Кафедра англійської філології

КУРСОВА РОБОТА

на тему:
«МОВНІ ТА СОЦІОЛІНГВІСТИЧНІ ОСОБЛИВОСТІ ГАЗЕТНИХ
ЗАГОЛОВКІВ ЗА ТЕМАТИКОЮ ‘’ДОВКІЛЛЯ’’ В АНГЛОМОВНІЙ
ОНЛАЙН ГАЗЕТІ THE GUARDIAN»

Студентки IIІ курсу А-32 групи

спеціальності: 035 Філологія
спеціалізації: 035.041 Германські мови та літератури 
(переклад включно), перша – англійська
Трофімчук Анастасія Ігорівна
Науковий керівник:
Жуковський В.М. професор, доктор педагогічних наук.
Національна шкала: ________________ 
Кількість балів: __________Оцінка: ECTS _____ 
Члени комісії:  
________________________________ 
(підпис)              (прізвище та ініціали) 
________________________________ 
(підпис)              (прізвище та ініціали) 
________________________________ 
(підпис)             (прізвище та ініціали)

м. Острог – 2022 рік

 2

Зміст
ВСТУП..........................................................................................................................3
РОЗДІЛ 1 ТЕОРЕТИЧНІ ЗАСАДИ ДОСЛІДЖЕННЯ ЗАГОЛОВКІВ
АНГЛОМОВНИХ ГАЗЕТНИХ СТАТТЕЙ...........................................................5
1.1 Газета як засіб інформування суспільства про актуальні проблеми.....5
1.2 Особливості англомовного газетного стилю у заголовках на прикладі
газети The Guardian................................................................................................9
РОЗДІЛ 2 СОЦІОЛІНГВІСТИЧНІ ОСОБЛИВОСТІ ГАЗЕТНИХ
ЗАГОЛОВКІВ НА ПОЗНАЧЕННЯ ТЕМИ ДОВКІЛЛЯ..................................14
2.1 Соціальні та лінгвістичні особливості англомовних заголовків за
тематикою дозвілля..............................................................................................14
2.2 Аналіз заголовків англомовної онлайн газети на тему “ Довкілля„....18
2.3 Порівняльний аналіз газетних статей за темою “ Довкілля„ в газеті
The Guardian та Gazeta.ua...................................................................................22
ВИСНОВКИ..............................................................................................................27
СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ ТА ЛІТЕРАТУРИ...........................29
 ВСТУП
Актуальність дослідження. Чимало науковців вивчали особливості
газетних заголовків в англомовній пресі, ця робота є не достатньо дослідженою.
На сьогодні газети відіграють важливу роль. Сьогоденне суспільство важко
уявити без будь яких можливих засобів масової інформації. Існує кілька
класифікацій ЗМІ, запропоновані науковцями. Виокремлюють чотири види ЗМІ:
мережні або ком'ютерні, друковані, радіо, телебачення. Також інформаційний
простір будь-якої держави складають два типи інформаційних ресурсів:
бінорнокодовані та традиційні. Бінарнокодовані або їх ще називають новітні
ресурси оперуються за допомогою засобів обчислювальної техніки, що останнім
часом набувають усе більшого поширення. Газети та журнали належать до
більш традиційних друкованих ЗМІ.
Роль ЗМІ сьогодні відіграє значну роль в будь яких сферах людського
життя. Преса є однією з найдавніших форм засобів масової інформації. На
відмінну від інших видів масмедіа, преса постає незалежним засобом
інформації. Актуальність даного дослідження полягає в тому, що преса посідає
одне з найважливіших місць в житті суспільства, а саме в політичному,
культурному, екологічному та інших, цим самим допомагаючи людям
орієнтуватися в дійсності. Ключовою частиною газетного видання є заголовок.
Належна назва значно підвищує конкурентоспроможність журналу. На перше
що звертають увагу читачі є цікавий заголовок. Тому дизайн та характер шапки
здебільшого залежить від іміджу газети та впливу публікації на читачів.

Метою курсової роботи є проаналізувати соціолінгвістичні засоби

вираження заголовків англомовної онлайн газети The Guardian на тему
“Довкілля ”.
Досягнення поставленої мети передбачає вирішення таких завдань:
 4

• Визначити головні функції газети

• Охарактеризувати мовні особливості газетних заголовків на прикладі онлайн
газети The Guardian
• Виявити основні соціолінгвістичні показники заголовків
• Здійснити порівняльний аналіз україномовної та англомовної прес

Об’єктом дослідження є англомовні заголовки статей за тематикою

“Довкілля ”.
Предметом курсової роботи є соціолінгвістичні особливості газетних
заголовків в онлайн гезеті The Guardian за тематикою “Довкілля ”.
Методи дослідження:
- використання емпіричного методу дослідження: спостереження,
порівняння англомовних газет та їх статей
- проведення та узагальнення лінгвістичного аналізу заголовків
Практичне значення: робота може бути використана студентами для
семінарських, лекційних занять з лексикології, стилістики; вчителями
спеціалізованих шкіл з поглибленим вивченням англійської мови; учнями
старших класів для групової роботи для кращого пізнання англомовних
заголовків у пресі.
Структура роботи – складається з вступної частини, 2 розділів та
підрозділів до них, загальних висновків, списку використаних джерел.

Апробація роботи – Брала участь в круглому столі 17.02.2022р. з назвою

Педагогіка та методика викладання іноземної мови (проф. Жуковський В.М.)
 5

РОЗДІЛ 1
ТЕОРЕТИЧНІ ЗАСАДИ ДОСЛІДЖЕННЯ ЗАГОЛОВКІВ
АНГЛОМОВНИХ ГАЗЕТНИХ СТАТТЕЙ

1.1 Газета як засіб інформування суспільства про актуальні проблеми

За даними дослідження, газетна періодика в Європі зародилася в Німеччині

в 17 столітті. Редактором-видавцем першої газети прийнятто вважати друкаря
Йоганна Каролуса. Газета містила в собі новини з Венеції, Відня, Кельна.
Частіше за все, визначена чітка назва була не притаманною рисою для перших
друкованих газет. Як правило, матеріал з новинами подавався не від ступеня
важливості події, а від дня надходження інформації. Англійський письменник Г.
Честертон вважав, що газети не лише інформують про новини – вони про всі
події повідомляють як про новину[4, с. 7].
У суспільстві значну роль відіграють комунікації (від латинського
«communication» – повідомлення, передача), тобто обмін між людьми та іншими
соціальними суб'єктами думками, ідеями, знаннями, навичками, оцінками та
інформацією, що забезпечують функціонування та розвиток особистості,
соціальних груп, інститутів та суспільства в цілому. Комунікації охоплюють
життєдіяльність усіх соціальних суб'єктів, а також практично всі суспільні
сфери та процеси – економічні, політичні, соціальні та культурні. Слід
зазначити, що німецький лінгвіст та науковець Е.Гроссе про комунікацію
говорить наступне:«комунікація є акцією спілкування за допомогою мовних і
немовних знаків, що слугують меті передавання інформації незалежно від
способу та намірів» [2, с. 28].
Як із практичної так із теоритичної точки зору важливо зазначити, що
комунікації відіграють важливу роль у життєдіяльності як окремого людини, і
суспільства загалом. Відомий соціолог Т. Парсонс відзначав те що, системи
 6

соціальної діяльності неможлива без стабільних символічних систем, що

створюються та функціонують лише завдяки процесам комунікацій. За своїм
змістом комунікативний процес є взаємним обміном символами, значеннями,
інформацією між двома, трьома і більш соціальними суб'єктами. Кожна сторона
процесу комунікації прагне певним чином впливати на суб'єкта, якому
адресовано повідомлення. Спектр газетної продукції значно зростає, відповідно
з потребами та інтересами споживачів[6, с. 139].
За словами науковця, комунікація є основною частиною соціального
процесу. Отже, у процесі комунікацій виділяються такі елементи: дія автора-
носія повідомлення; реакція у відповідь реципієнта (того, хто сприймає
повідомлення); зміст комунікаційного процесу; взаємні статуси та ролі, що
пов'язують між собою учасників комунікативної взаємодії.
У міру розвитку суспільства, накопичення обсягу інформації все більшу
роль відіграють соціальні комунікації. Особливої ваги вони набувають у світі,
коли здійснюється інформаційна революція – рішуче якісне перетворення
інформаційної сфери. Це виявляється не тільки у значній технічній модернізації
засобів та способів комунікацій, але також якісними змінами у сфері
традиційних видань, тобто газет. У науковій соціологічній літературі набули
розвитку низка теорій соціальних комунікацій. Велике поширення має лінійна
теорія комунікації, розроблена американським соціологом Г. Лассвелом.
Відповідно до цієї теорії соціальна комунікація складається з п'яти компонентів:
комунікатор - хто передає повідомлення; повідомлення – що передається;
видання/канал – як передається повідомлення; аудиторія - кому передається
повідомлення; ефективність – із яким ефектом передається повідомлення [18].
За характером та цілями повідомлень розрізняються: інформаційна комунікація,
афективна, образна та комунікаційний тиск. Під інформаційною комунікацією
розуміється та, за допомогою якої одна людина передає іншій знання про
 7

навколишній світ. Афективна комунікація заснована на передачі почуттів,

емоцій та оціночних суджень. Цей вид комунікації дуже важливий для
формування особистості. За допомогою її людина отримує інформацію про себе.
Формує свою самосвідомість, образ свого "Я".
Типологія соціальних комунікацій містить у собі такий тип, як масова
комунікація. Такий тип комунікації, заснований на використанні технічних
засобів тиражування та передачі повідомлень, що охоплюють великі маси
людей, а як комунікатори виступають різні засоби інформації, а особливо преса.
Основний принцип масових комунікацій полягає у поєднанні організованого
виробництва інформації з її розосередженням, масовим поширенням та власне
споживанням.
Завдяки цьому зазначена інформація стала одним із найефективніших способів
формування громадської думки та організації контролю за масовою свідомістю
та поведінкою. Основними функціями масової комунікації у суспільстві є:
інформування про події, передача знань про суспільство від одного покоління до
іншого через соціалізацію та навчання, цілеспрямований вплив на формування
певних стереотипів поведінки людей, допомога суспільству в осмисленні та
вирішенні актуальних соціальних проблем.
Суспільство розвивалося і продовжує розвиватися щоденно. Ми це можемо
спостерігати за появою та функціонуванням різних асоціацій, таких як освітні,
економічні, політичні і ще багато інших. В будь якій сфері ми не хочемо
регресувати, а навпаки прагнемо вдосконалюватися, тобто прогресувати.
Найбільшу роль у формуванні й поширені громадської думки відіграють ЗМІ, за
допомогою яких суспільство дізнається різноманітну інформацію. Чудовим
прикладом є газета. Саме вона стала основним фундаментом для формування
масової комунікації.
Газета – це періодичне видання, яке виходить кожний місяць або частіше.
 8

Матеріали газети мають оперативний характер і повідомляють про актуальні

питання, проблеми. Газета в собі містить дві невід’ємні особливості це є
універсальність та демократичність, цим самим вона відображає свою
вседоступність. Не завжди людям вдавалося досягти з суспільством мовного
контакту, тому працівники мас медіа замінили його письмовим спілкуванням.
Найбільш ефективними засобами колективного спілкування вважаються
друковані видання - особливо-газети, радіо, кіно, телебачення. За допомогою
цих засобів громадяни можуть звертатися до суспільства або ж конкретних
людей, що мають інтерес до цього видання. М. Карпова зазначає, що масова
комунікація є процесом поширення інформації за допомогою технічних
засобів(преса, телебачення) і його головною метою є вплив на думкт та
поведінку людей [14, с. 10].
ЗМІ мають змогу сформувати громадську думку. З однієї сторони вони
акумулюють думки мільйонів, а з іншої – впливають не тільки на свідомість
громадян, а також на їх вчинки, групові дії людей в суспільстві.
Це пояснюється тим, що чимала кількість людей мають звичку довіряти засобам
масової інформації, які є центральним джерелом суспільно-важливого
інформування. Зрозуміло, що до читача більша частина інформації потрапляє у
вторинному вигляді, в якій міститься авторська оцінка даної ситуації чи події,
яка трактується аудиторії. Маючи на меті привернути увагу громадськості до
назрілих проблем, традиційне видання намагається відтворити у своїх
матеріалах такі елементи змісту, як важливість вирішення поставленої проблеми
особисто для індивіда, його сім’ї.
Пересічний громадянин є хорошою мішенню для інформаційного впливу, а
саме до актуальних проблем суспільства.
В даний час існує досить багато актуальних проблем, котрі потребують
негайного вирішення. До них належать такі проблеми, котрі пов’язані з
 9

міжнародними відносинами(збереження миру), з відносинами людини та

суспільства(вирішення питань охорони здоров’я та освіти) і найбільш болючіше
питання – це відносини людини і природи(екологічна).

1.2 Особливості англомовного газетного стилю у заголовках на

прикладі газети The Guardian
Поняття «заголовок» нині має різноманітну кількість визначень.
Дослідженням проблематики займалася чимала низка українських вчених.
«Заголовок – це спеціальний засіб, який являє собою базові точки, які
показують найважливішу текстову інформацію» - зазначає В.Різун [9, с. 9].
Науковець, Чжао Венцзе стверджує, що заголовок є основним
компонентом тексту газети, що виконує інформативну, комунікативну,
графічно-видільну, розподільну функції [13, с. 22].
Інформативна функціє є невід'ємною функцією будь якого заголовка, яка
насамперед забезпечує читача інформацією про певну подію чи ситуацію,
сигналізуючи про неї в заголвоку. Комунікативна функція заголовка полягає в
тому, що вона є засобом забезпечення інформаційних процесів серед людей та
засобом спілкування. Основна суть графічно-видільної функції полягає у
створенні форми заголовка, відмежування його від тексту та від іншої
публікації. Головною метою розподільної функції являється групування
інформації за ступенем важливості.
Як стверджує дослідник С. П. Суворов, існує чимало важливих функцій
заголовка, насамперед: а) зацікавити читача; б) привернути увагу до тої чи
іншої події; в) змістовно та коротко повідомити основний зміст матеріалу. [10,
c. 2].
 10

Інший професор В. Ф. Іванов зазначає що: «Гарний газетний заголовок має

впливати на читача, і тому в його основі завжди лежать відповідність змістові,
ясність, точність, яскравість, виразність» [3, c. 109-110].
Дослідники, які вивчають поведінку читацької аудиторії газет
стверджують, що заголовки є тими компонентами які привертають увагу людей
до видання та її статей. Оформлення заголовка має бути привабливим, а зміст
сформульованим належним чином. Адже заголовок є головною складовою при
прочитанні статті. Німецький вчений Майкл Галлер зазначав, що зі 100 читачів
сторінки, лише 90 переглядали зображення та різні підписи під ними, від 40 до
70 читали заголовки, від 20 до 60 читали підзаголовки, 17 читали лише текст і
лише до 50 людей весь текст дочитують до кінця [17, c.10].
Термін газетний заголовок постійно використовується в сучасній та
науковій літературі. В дев’ятнадцятому столітті термін заголовок
використовувався для позначення назви, надрукованої на газетах, журналах або
інших періодичних виданнях. Також заголовки могли графічно представляти
географічне охоплення видання, визначення аудиторії, а також теми публікації.
Назви газет розміщуються у верхній частині на титульній сторінці видання.
Заголовок у верхній частині сторінки можна також назвати поточним. У
колекціях Британської бібліотеки кожній назві та зміні назви надається свій
унікальний ідентифікаційний номер, який включається в метадані для
відсканованих газет. Газетний стиль є останнім з усіх письмових літературних
англійських стилів і вважається специфічною формою письма. Стиль письма
англійських газет зародився в 17 столітті [1]. Але для створення власних стилів і
стандартів англомовним газетам знадобилися століття, і лише в 19 столітті
склалася система мовних засобів, які сформували окремий функціональний
стиль. Специфічні умови, часові та просторові обмеження газетного видання
відіграли помітну роль на англомовну пресу. Основною метою газетного стилю
 11

є інформування читача. Газетний стиль не містить авторської оцінки. Цей стиль

зустрічається в новинах, що несе в собі інформативний характер. Проте,
авторські оцінки містять певні редакційні колонки та статті коментаторів.
Використання неологізмів, скорочень, газетних кліше, економічних та
політичних термінів є характерною ознакою для газетного стилю англійської
мови.
Англійський газетний стиль можна визначити як систему взаємопов’язаних
слів, фраз і граматичних засобів, які сприймаються спільнотою, яка розмовляє
цією мовою, як окрема сутність, яка в першу чергу використовується для
інформування та спрямування читачів. Пітер Вердонк в своїй книзі
"Стилістика" вказує, що "стиль є, дійсно, відмінним способом використання
мови для де-певних цілей " [19 , с.5]. Цілі функціонального стилю газети цілком
зрозумілі. Він виконує функцію наставляти та інформувати людей.
Давайте поглянемо на деякі дослідження авторів щодо преси. За словами
Чекаліної Є. М., газети є найдавнішим традиційним джерелом інформації в
історії, а разом з радіо- та телевізійною інформацією входять також газети,
перевагою яких полягає в можливості зрозуміти вище прочитану інформацію.
[12, с. 45]
Відмінні риси газети формують загальний образ, у якому практичні
лінгвістичні аспекти поєднуються з графічними та візуальними рішеннями
проблеми, створюючи те, що можна назвати «стилем» газети. Газети
характеризуються трьома групами жанрів: інформаційні (хроніки, нотатки,
звіти, репортажі, інтерв’ю), аналітичні (статті, листування, огляди) та художньо-
публіцистичні (нарис, фейлетон, памфлет), хоча можуть включати й інші
функціональні стилі. Газета активно формує власний імідж, враховуючи
звернення конкретного читача, а кожен номер газети містить в собі "код"
передбачуваного і шуканого читача, котрий кодується в текстах, ідеях та
 12

заголовках. Читацьке звернення у газетних матеріалах об’єктивується як

соціальне явище і є об’єктивним способом реалізації духовних потреб певного
класу, прошарку, соціальної групи, оскільки газети виробляються і існують як
засіб формування та реалізації класової політичної, екологічної, побутової,
культурної свідомостей.
Англомовні ЗМІ світу по праву вважаються ключовими лідерами сучасних
медіа: тисячі публікацій видаються англійською мовою в десятках країн; більше
80% інформації в інтернеті поширюється однією мовою. З цих причин,
англійська стає мовою міжкультурного діалогу. Мета англомовних новин
залежить від типу жанру. Інформуючи впливати на адресата, цим самим
здійснюючи прагматичну маніпуляцію. Громадська думка виражається і
формується через засоби публіцистики. Також, визначаються основні стандарти
певних ознак індивідума, відбувається непрямий, міжсоціусний діалог. Через
різноманіття жанрів ЗМІ створює потужні, інформаційні потоки впливу на
риципієнта. Публіцистичні стилі формують загальну картину світу. Газета
передбачає колективну роботу редакторів та коректорів, які мають
безпосередній вплив на реалізацію її змісту і, таким чином, особистий стиль
одержувача певною мірою нівелюється.
Газетний стиль має дві моделі подачі матеріалу. Перший це – фактичний,
тобто констатація факту, другий – авторський, який слугує приводом для
викладу авторського погляду на проблему [8, c. 85–89]. Беручи до уваги
англомовний газетний стиль, слід зауважити що він він орієнтований на
фактичну модель подачі.
Матеріал, який подається в пресі має бути чітким та зрозумілим для читача,
незалежно від його професії, віку чи ступеня освіти. Таким чином можна
сказати що лаконічність та розуміння мовних засобів, що використовуються в
газеті, є незмінними орієнтирами в діяльності журналіста. Через це основою
 13

публіцистичного стилю є загальновживана лексика, адже вона створює базу

розуміння поданої інформації. В основному, мова газетного стилю є
стилістично нейтральною, так як переважна більшість слів відповідає
утвердженим нормам літератури та не мають емоційного забарвлення. Для
відтворення реальної картини подій, передачі адресату вражень про дані події й
власне ставлення до них, а також для аторитетного впливу на аудиторію та
підкреслення важливості висловлювання, використовується вище згадана
лексика.
Аналізуючи матеріали англомовної преси, можна сказати, що для них є
притаманна емоційно-експресивна насиченість. Основна сила їхнього впливу
тісно пов'язана з образністю англійської мови[11, c. 36].
Значна кількість англомовних журналістів використовують велику кількість
абстрактних слів, при цьому зберігаючи конкретну та первинну сутність
інформації. Оціночний та експресивний вокабуляр здебільшого
використовується в плані конотацій. Варто звернути увагу, що використання
конкретних назв та імен в газетних заголовках робить повідомлення конкретним
та співвідносить зазначені дані з дійсністю.
 14

РОЗДІЛ 2

СОЦІОЛІНГВІСТИЧНІ ОСОБЛИВОСТІ ГАЗЕТНИХ ЗАГОЛОВКІВ НА

ПОЗНАЧЕННЯ ТЕМИ ДОВКІЛЛЯ

2.1 Соціальні та лінгвістичні особливості англомовних заголовків за

тематикою дозвілля

В культурному, суспільно політичному житті саме газетна преса відіграє

важливе значення. Вона висвітлює не лише соціальні проблеми суспільства, які
з’являються кожний день, а й не рідко буває помічником для людини у виборі
певних життєвих орієнтирів або ж розставлення пріоритетів.

Головними цілями заголовка є вираження основної мети даного

повідомлення, привернення уваги читача, цим самим викликати у нього інтерес
до змісту надрукованого матеріалу і одним із головних завдань є допомога
зорієнтуватися у інформації.
Проводячи аналіз газети “The Guardian”, на тематику “Довкілля„
переважна більшість заголовків є чітко сформованими. У результаті цього, це
значним чином спрощує пошук потрібної інформації. Беручи до уваги тему
довкілля, здебільшого у заголовках на дану тематику фокус зосереджується на
помітному зникненні, зниженні певних ресурсів або ж навпаки перевищення їх
норми, чимало трапляється прикладів з вирішенням даних ситуацій. Наприклад:
Six key lifestyle changes can help avert the climate crisis, study finds (The Guardian,
March 8, 2022).
Anatomy of a ‘rain bomb’: scientists strive to understand phenomenon that caused
Australia’s east coast floods (The Guardian, March 4, 2022).
Вище згадані заголовки зацікавлюють читача до прочитання статі, адже
саме у ній читач зможе отримати на певне питання відповідь.
 15

Мова є невід'ємним продуктом будь якого суспільства, яке її творить, однак

і мова, з іншого боку, власне формує суспільство. Мова, як найважливіший
інструмент спілкування обслуговує соціум в усіх сферах діяльності людини.
Мову чекає занепад і зникнення, коли вона перестає всебічно не
використовуватися у соціумі. Тому вона значною мірою пов’язана із взаємодією
у суспільному житті, заслуговуючи на визначення її як соціального чи
суспільного явища.
Тісний зв’язок суспільства та мови не одразу став головним завданням
наукового дослідження. Теорія про взаємовідношення соціальних та мовних
чинників ґрунтується на працях представників соціологічного напрямку. Значну
роль в цьому плані відіграли багато дослідників, а саме: Ф. Боас та чимало
інших, котрі довели зв’язок мови із соціальними процесами.
Передусім Франція являється батьківщиною соціології, де з’явилися перші
витоки наукових досліджень, в яких мова вивчалася у її зв’язках із соціальними
явищами. Під кінець XIX ст. у Франції виникла перша школа соціальної
лінгвістики. Школа поєднувала у собі методи досліджень трьох наук- соціології,
мовознавства та психології. Антуан Меє був засновником даного освітнього
навчального закладу. Саме завдяки французькій школі був зроблений внесок у
виявлення ролі соціальних факторів у розвитку мови, з огляду на те, що мова
розвивається, вдосконалюється та існує під впливом прийнятого способу життя
суспільства.
Соціолінгвістика –— наукова дисципліна, що почала розвиватися на
перетині мовознавства, соціальної психології, соціології та етнології.
Дисципліна вивчає комплекс питань, пов'язаних із суспільною природою мови,
також її громадськими функціями, механізмом впливу соціальних чинників на
мову та роль в загальному, котру відіграє мова в житті суспільства.
Вважають, що термін соціолінгвістика вперше ввів американський соціолог Х.
 16

Каррі у 1952 р. Сама назва цієї дисципліни свідчить про те, що вона містить у
собі понятійний апарат та дослідницькі методи двох наук- лінгвістики та
соціології.
Основним предметом лінгвістики є аналіз мовного знака, його звуковою й
зовнішнішньої, матеріальної оболонки, його значення (тобто його внутрішній
зміст, що вже само по собі не є матеріальним і не діє на наші органи чуття),
сполучуванність з іншими знаками, його зміни в часі. Соціолінгвістика вивчає
мову та її зв’язок з культурним та соціальним контекстом, в якому вона
породжується.
Дана дисципліна наголошує саме на тому, як люди використовують мовний
знак, всі однаково чи по-різному. Обумовлений певними критеріями, такими як
вік, стать, соціальне положення, рівень та характер освіти, конфесійна
приналежність, соціальна культура.
При лексичному наповненні в заголовках новин робиться урахування
цільової аудиторії та мети. ABC (Accuracy, Brevity, and Clarity) – Точність,
Стислість і Чіткість. Це є основними принципами, котрі формують лексичні
особливості.Ідіоматичні вирази поступово створюються з деяких слів, які
набувають нових значень, так як вони часто використовуються у певних
заголовках новин. Як правило, ці слова, вражаючі та короткі.
Існує чимала кількість ключових, а саме лексичних аспектів англомовних
газетних заголовків:
а) власні імена
Іменники поділяються на власні та загальні. Власні іменники- це іменники,
які характеризують особливі значення ( наприклад, Велика Британія, Волл-
стріт). Вони описують конкретну сутність предмета, людини, міста. Власні
іменники використовуються для позначення конкретного місця, речі, людини.
Для прикладу: Oxford Street, The Guardian, Mark Twain. Ofwat urged to do more
 17

to make water firms protect environment (The Guardian, February 2, 2022).

California wants to eradicate microplastics. Will a new strategy be enough? (The
Guardian, March 3, 2022).
b) абревіація
Абревіатура являється скороченою формою слова або фрази, яка широко
використовується в англомовній пресі, переважно на письмі для представлення
повної форми. Девід Крістал зазначає, що абревіатури часто використовуються
в заголовках, оскільки вони економлять місце на сторінці, а також вимагають
від читачів трохи зупинитися, щоб подумати про оригінальне слово чи вираз
[16, с. 10]. Приклади: ADE - Average Daily Exposure, AIDS – Acquired Immune
Deficiency Syndrome, BNA - Base- Neutral and Acid Extractable Organics, COD -
Chemical Oxygen Demand, EP - Exposure Period, LEL - Lower Explosive Limit,
NESHAP - National Emission Standards for Hazardous Air Pollutants.
DfE did nothing to help schools ditch plastics, say campaigners (The Guardian,
February 25, 2022).
c) складні слова
В англійській мові складні слова зазвичай утворюються з двох або ж
більше слів. За допомогою складання слів ми спрощуємо структуру, цим самим
заощаджуючи простір. Приклади: sustainable development, environmentally
friendly, the greenhouse effect, global warming, carbon footprint, renewable energy.
Devastating floods wreak havoc in Queensland and NSW – in pictures (The
Guardian, February 28, 2022).
Toxic air pollution kills thousands of people in city every year but higher fines not
being levied (The Guardian, March 8, 2022).
Plastic summit could be most important green deal since Paris accords, says UN (The
Guardian, February 25, 2022).
d) неоднозначність
 18

Зазвичай заголовки часто спантеличують читачів, цим самим змушуючи

його поглянути на статтю.
Word Around the World (The Guardian, April 24, 2010)
Bottles, cans, batteries (The Guardian, March 8, 2022)
Light … or blight? (The Guardian, March 5, 2022)
Аналізуючи заголовки в англомовній пресі, варто зазначити що у них
використовується чимала кількість сленгу, жаргонів, метафор, усталених
штампів, кліше, неологізмів, суспільно-політичної лексики тощо.
Використання таких елементів розмовного стилю отримало назву «жаргон
заголовків». Наприклад: 'I've lost who I was': UK pauses to reflect on year of Covid
(The Guardian, March 23, 2021).
Алюзія є не менш важливим елементом для англомовних журналістів.
Характер алюзії змінюється залежно від змісту статті, особливості видання, цілі,
яку ставить перед собою журніліст, співвідношення літературних та розмовних
елементів у статті. Наприклад: “The importance of being Victor”- “Як важливо
бути переможцем”(дана алюзія на п’єсу Оскара Уайльда “ The importance of
being Earnest”.

2.2 Аналіз заголовків англомовної онлайн газети на тему “Довкілля„

Кожний газетний заголовок має власну структуру і представляє
своєрідність особливості газети. Суть подій, що відбуваються відображаються в
газетних заголовках в стислій формі. Життя слугує безцінним джерелом для
заголовків. Тому для створення шапки необхідно обирати яскравий, важливий,
переконливий та інколи інтригуючий матеріал.
В структурі заголовка можуть використовуватися синтаксичні та лексичні
засоби вираження. Не заперечується і той факт, що можуть бути експресивні
 19

заголовки, які створенні зі застосуванням переносного значення слів, синонімів,

антонімів чи омонімів. Проводячи детальніший аналіз періодичного газетного
видання The Guardian, мені вдалося дослідити чимало цікавих новинок щодо
теми довкілля.
Британське щоденне видання вище зазначеної преси займає 64 сторінки
стандартних публікацій. У даній пресі, тема довкілля має 4 підрозділи.
Кліматична криза є першим підрозділом, дика природа другим, на третьому
місці розташований підрозділ що стосується енергії і забруднення займає
останню позицію. Проаналізувавши газету The Guardian 2022 року, за певний
період часу-жовтень, ми прийшли до висновків, що газета складається з 64
сторінок, тема довкілля
займає 50% даних публікацій. Маючи дані підрозділи можна зробити таку
статистику, що З цих 50% проблема забруднення посідає перше місце, адже за
нашими спостереженнями статті даного питання становлять 25% публікацій. Це
вказує на те, що ця тема цікава як і для редакції так і для читачів. Основною
їхньою проблематикою є забруднення морського середовища, а саме морського
дна пляшками, банками, батарейками. Внаслідок цього відбувається масова
гибель різних видів тварин морського світу.
Значною мірою приділяється увага до зниження використання пластику. В
одній із статей було зазначено що, британська транснаціональна корпорація,
основним напрямом діяльності якої є продаж продуктів і товарів загального
вжитку припиняє використання пластику у виготовленні дитячих серветок.
15% публікаційних статей на тему кліматичної кризи. Саме тут подаються
проблеми котрі, стосуються цілої нашої екосистеми. А саме, що ми живемо у
вік вимирання, коли чимала кількість екзотичних територій, та й не тільки на
межі глобального зникнення.
 20

Беручи до уваги таку проблему як кліматична криза, можна помітити що

уряд Великої Британії чималу роль приділяє проблемі кліматичної кризи.
Опрацьовуючи одну із статей, слід сказати що Британія прагне зупинити
руйнування навколишнього середовища, а саме скорочення біорізноманіття
однак для цього потрібні комплексні та термінові дії. Всі ми звикли вважати, що
при збільшенні національних парків та заповідних територій можна досягнути
грандіозних успіхів для нашого навколишнього середовища. Однак це не зовсім
так, певним чином ми матимемо результат але це не достатньо для утримання
деструктивних процесів природи. В статті аналізується така проблема, як
зменшення видового різноманіття, позбуття надмірного споживання, шкідливих
матеріалів, речовин.
Аналіз проекту Конвенції ООН про біологічну різноманітність, який був
проведений більш ніж 50 провідними вченими показав що, розширення
заповідних територій належним чином є хорошим початком, адже руйнування
природного середовища сповільниться, але цього не достатньо щоб зупинити
біорізноманіття.
Необхідною складовою трансформативних змін є масове зниження
шкідливих субсидій для сільського господарства та рибальства, боротьба з
надмірним споживанням людиною м’яса та підтримання глобального
потепління в межах 1,5 градусів Цельсія, заявляють вчені.
Рік тому The Guardian пообіцяла приділяти кліматичній кризі ще більший
пріоритет, тому публікації статей екологічної журналістики в середньому
відбувалися кожні три години. Викиди парникових газів, хвилі спеки, лісові
пожежі, танення полярних льодів, повені, посухи, знищення дикої природи,
забруднення повітря. Такі проблеми стають все більш серйозними з кожним
роком.
 21

Звичайно, у 2020-2021 роках домінувала пандемія коронавірусу, але й тут

зв’язок із руйнуванням навколишнього середовища був очевидним. Одним із
негативних побічних ефектів пандемії являється глобальне збільшення
біомедичних відходів, через те, що лікарні мали надзвичайно велику кількість
пацієнтів. Додаткові запобіжні дезінфекційні заходи, необхідні при лікуванні
пацієнтів з COVID, відіграли роль у надлишку медичних відходів. Виробництво
та використання безпечного пластику, збільшило кількість пластикових відходів
під час пандемії, які викликають загрозу для навколишнього середовища. За
даними статистики, зазначається що для цього було потрібно більше, ніж
зазвичай, кількість масок, рукавичок, голок, шприців і ліків. Приблизно
шістдесят п’ять мільярдів рукавичок і сто двадцять дев’ять мільярдів масок для
обличчя використовувалися щомісяця та утилізувалися.
Глобальне потепління теж займає тут досить таки важливу позицію, адже
час від часу ми отримуємо інформацію про жахливі повені у всіх куточках
світу. Поява нових видів захворювання, котрі з’являються, як зазначають вчені,
від того що на даний момент відбувається танення льодовиків. 10% увага
приділяється дикій природі. Статті на тему “Довкілля„ здебільшого
сфокусовані на тваринах, які є поза межами зникнення. Акцентується увага на
шляхах вирішення цієї проблеми. Адже, як зазначають дослідники що дика
природа являється частиною світової екосистеми, забезпечуючи рівновагу та
стабільність природніх процесів. Основною метою збереження дикої природи є
забезпечення виживання цих видів і навчання людей життю з іншими видами.
Згідно нашого аналізу, енергетичний підрозділ також займає 10%. У
поточних статтях дослідники енергетики стверджують, що енергія необхідна
для життя і всіх живих організмів. Сонце, прямо чи опосередковано, є джерелом
всієї енергії, доступної на Землі. Наші енергетичні рішення та рішення
впливають на природні системи Землі такими способами, про які ми можемо не
 22

усвідомлювати, тому дуже важливо ретельно вибирати джерела енергії. У

статтях переважно піднімається тема щодо зеленої енергетики та її
раціонального використання. Зміни на поверхні Землі відбуваються швидше,
ніж будь-коли в історії людства. Очевидно, що ці процеси здійснюються в
результаті глобального потепління, зумовленого діяльністю людини.
Вражаючим фактом є те, що The Guardian розповідає про стан нашої планети у
реальному часі.
Починаючи з 2021 року онлайн преса презентувала інтерактивну сторінку,
котра дає змогу відстежити основні показники життєдіяльності Землі:
• рівень СО2 в атмосфері, який являється основним чинником глобального
потепління;
• рівень моря, зріст якого може загрожувати багатьом катастрофічним
наслідкам для чималої кількості низько розташованих країн та густонаселених
прибережних міст;
• мінімальний рівень арктичного льоду, який сприяє підвищенню рівня
моря, порушення стану океану та зміні погодних умов;
• зміна глобальної температури, зростання якої спостерігається після
промислової революції;
Дані отримані з різних інформаційних джерел, включаючи НАСА,
Національні центри даних по снігу і льоду США та інші. Автоматичне
оновлення інформація дає змогу відобразити кліматичну траєкторію Землі, яка
забезпечує візуальне уявлення про кліматичну кризу.
 23

2.3 Порівняльний аналіз газетних статей за темою “ Довкілля„ в газеті

The Guardian та Gazeta.ua
Порівняння структури різних англомовних та українських газет демонструє
подібний зв’язок впливу тематичного і жанрового чинників у виданнях. У
газетах обох країн перша та остання сторінки мають певний тип і, залежно від
характеру публікації, коментарі, листи чи добірки матеріалів, присвячені
окремій проблематиці. При цьому у більшості видань більша половина сторінок
є тематичними. Якщо говорити про тематичну структуру розділу газети, то
знайдемо багато відмінностей між різними виданнями, хоча на перший погляд
ці розділи дуже схожі. Майже всі видання мають окремі сторінки, присвячені
спорту, культурі, закордонним подіям та телевізійним «шоу». Відмінності в цих
тематичних наборах найбільш яскраво проявляються у відносно «тонких» (8-16
сторінок таблоїду формату А3) старих статтях та новіших, помітно «товстіших»
(від 16 до 32 сторінок, іноді до 48 сторінок).
Якби перший тип видання може присвятити сторінку решті тематичного
розділу під загальною рубрикою «Суспільство», то в другому типі вистачило б
місця для окремих розділів про медицину, освіту, правоохоронні органи,
довкілля. Окрім спільних для всіх газет тижневих розкладів більш-менш
популярних телеканалів, у «товстих» газетах часто з’являються афіші
відпочинку, географічно доступні для більшості читачів. Газети з чітким
фокусом на окремому місті чи регіоні, з однією або навіть кількома сторінками,
присвяченими темі географічного розмежування.
Зважаючи на те, що у всіх країнах світу соціальні проблеми день за днем
зростають, суспільство змушене задумуватися про своє майбутнє та їхніх дітей.
Лексема майбутнє конкретизує загальне значення довкілля. Довкілля, це все що
нас оточує, тобто середовище, так би мовити – система. Автор наукових книг,
В. М. Помогайбо досліджував таку питання як середовище. За його словами
 24

можна зрозуміти чіткіше значення цього слова. Середовище, що нас оточує,

називається системою. Ця система складається з безлічі систем різноманітних
ієрархічних порядків. На Землі нас оточують різноманітні системи, які можна
розташувати за ієрархічним принципом від вищих порядків до нижчих:
біосфера, екосистема (біогеоценоз), популяція, організм, клітина, кристал,
молекула, атом, поле. Це – природні системи. Природні системи виникають і
існують у навколишньому світі незалежно від людини. Правда, людина
спроможна деякі з цих систем руйнувати у процесі своєї життєдіяльності [7,
с.14-15]. Сьогодні все більше і більше людей починають об’єднуватися задля
збереження навколишнього середовища. Адже стрімкість забруднення
навколишнього середовища є колосальною. Не байдужість людей показує їхнє
прагнення до відтворення того що було раніше. А саме, починають вивчатися та
застосовуватися різні новітні методи щодо збереження природи. Питання про
довкілля турбує не лише дослідників, науковців, а також, звичайних людей –
народ. Охорона природи є одним із основних складників колективної свідомості
нації.
Екологічна свідомість українського населення багато десятиліть була
викривленою внаслідок політики правлячої компартії. Перші, проте несміливі
спроби відношень до збереження навколишнього середовища почали
проводитися ще у хрущовську відлигу, втім вона швидко закінчилась. У другій
половині 1980-х роках, під час горбачовської перебудови почали відбуватися
більш серйозні зміни. Варто згадати, що екологічною публіцистикою активно
займалися шістдесятники – Л. Костенко, І. Дзюба, Є. Сверстюк, Д. Павличко.
Збереження довкілля потребують постійного моніторингу, тому згодом почали
з’являтися покоління дослідників, котрі почали вивчати природоохоронну
проблематику.
 25

Проводячи порівняльну характеристику газетних статей між довкіллям

України та Британії, можна помітити, що менший відсоток статей в українській
пресі присвячений довкіллю, тоді як британська преса навпаки, посідає високий
рейтинг по кількості статей. Незважаючи на це, певною мірою Україна
рухається в правильному напрямку. Для підтвердження мого аргументу, варто
сказати що, наша країна поставила перед собою мету, яка полягає у відмові
використання поліетиленових пакетів, на зміну цьому прийдуть еко замінники.
В той час, Британія вже котрий рік підряд використовує належну схему. Однак,
нашій країні слід прийняти, якомога швидше, це до уваги для того щоб зберегти
довкілля на нашій території. Порівнюючи преси двох країн, України та Британії
можна побачити найбільш поширені заголовки статей на тему - клімат, варто
сказати що обидві країни піднімають це важливе та загострене питання,
шукаючи всілякі способи його врегулювання. Також спільною рисою для обох
газет є те, що чимало місця саме довкіллю приділяється у виданнях.
Аналізуючи преси «Gazeta.ua» та «The Guardian», хочу зосередити увагу на
тому, що преса України за півріччя 2021 року має лише 12 публікацій. Це 7
заміток, одна з яких за обсягом розширена, та чотири класичні. Тоді як
британське традиційне видання, за перше півряччя містить у собі 20 публікацій.
5 з яких становлять замітки. Порівнюючи заголовки за даною тематикою, слід
зазначити що британська преса подає тему – клімат в позитивному аспекті,
йдеться про заголовок даної газети який містить в собі позитивне бачення
вирішення даної проблеми. Для прикладу: Reasons to be hopeful: the climate
solutions available now[15]. Тоді як, українська преса демонструє дану тему
більш в негативному ключі, аніж в позитивному. Для прикладу: Без картоплі та
з хворобами - як зміна клімату ударить по Україні[5]. Українська преса у своєму
заголовку не лише зазначає на проблематику, а й прогнозує подальші можливі
варіанти розвитку господарства. Однак для двох країн є спільна мета, це
 26

подолання кліматичної кризи. При цьому, прочитуваність статей про довкілля в

обох країн є майже однаковим. У своїй екологічній політиці два щоденних
видання за перші півріччя 2021 року висвітлювали 6-7 природоохороних підтем.
До кожної публікації редакція намагалася супроводжувати мінімум одне-три
фото, навіть була зафіксована одна онлайн дошка. Аналітика, яка являється
найбільш сильною стороною газети була присутня. Жанр огляду
використовувався найбільше, менше кореспонденції. Преси обох країн є
достатньо потужними, оскільки підкріплення державним ресурсом. «Gazeta.ua»
висвітлює тему захисту екології, проте відає перевагу іншим тематичним
проблемам, серед яких екологічна значною мірою губиться, та не є певним
пріоритетом для редакції даного видання.
«The Guardian» чітко подає тему довкілля, а особливо екології, і значно
заглиблюється в кожну деталь, таку як причини різкого погіршення екології та
прагне знайти вирішення проблеми. Дане дослідження було проведено за
допомогою аналізу англомовних та україномовних заголовків та їх статей у
пресі.
 27

ВИСНОВКИ
Під час виконання курсової, були розглянуті та дослідженні основні
питання щодо мовних особливостей газетних заголовків в англомовній пресі.
Були визначені головні функції газети, виявлені основні соціолінгвістичні
засади заголовків. Для досягнення результату були проаналізовані україномовні
та англомовні газети та їх заголовки. На основі цього матеріалу були зроблені
висновки про особливості газетних заголовків та їхній вплив на читача.
Узагальнюючи весь вище сказаний матеріал, слід підкреслити що в результаті
цієї роботи з’ясувалося, що хороший та цікавий заголовок є запорукою
привернення уваги читача до прочитання конкретної статті. Курсова робота
допомогла зробити аналіз і досягти бажаного результату.
З постійно зростаючою популярністю газет, для лінгвістів був проведений
аналіз англомовних заголовків, який підтвердив, що основні риси газетного
стилю знаходяться саме у заголовку преси. В результаті цього він
характеризується експресивністю лексичних засобів мовлення, що являється
досить цікавою та унікальною стороною дослідження особливостей газетного
стилю.
Метою дослідження був спосіб теоретичного визначення своєрідності
функціонування мовних засобів у заголовках англомовних газет. Оскільки
газета, як Інтернет видання так і друкованого, є провідним та основним засобом
інформування суспільства та впливу на нього. Саме вона розрахована на
широку та різноманітну аудиторію читачів, котру потрібно зацікавити,
втримати та примусити до прочитання статті. Очевидно щоб відбулося
привернення уваги читача, потрібно мати хороший заголовок статті.
 28

Визначення основних функцій газети, характеристика особливостей

заголовків дозволили здійснити аналіз змісту поставленої задачі.
1. Розглянувши та проаналізувавши основні характеристики заголовків
газети, можна ствердити, що заголовок статті має унікальний стиль написання
та виконує певні функції. Лаконічність та стислість заголовків дасть змогу
читачу дану інформацію сприйняти без труднощів та легко її прочитати.
Водночас заголовок має бути чітким, щоб привернути увагу читача.
2. Лінгвістичні особливості які є характерними для газетних заголовків,
були розглянуті на таких прикладах як: конкретизація, власні імена,
використання абревіатур, скорочень, складних слів. Це є одним із головних
лексичних прийомів англомовного газетного стилю .
3. Проаналізували роль газети для самосвідомість усього суспільства та
культурний рівень більшою мірою формується за допомогою газети. Написання
сухих фраз та невмілого використання рідної мови є не допустим елементом на
сторінках газети, в її заголовках та статтях. Однак саме заголовок є
обов’язковим елементом газетної публікації. При перегляді газети читач в
першу чергу звертає увагу на назви статей. Саме по них орієнтуються у самому
змісті матеріалу.
За допомогою використання сукупності різних лексичних засобів в пресі,
створюється особливий стиль. Подальші дослідження можуть бути направленні
на зіставленні заголовків англомовної та україномовної прес та включати
глибший порівняльний аналіз мовних особливостей англомовних та
україномовних газетних заголовків.
 29

СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ ТА ЛІТЕРАТУРИ

1. Англійська мова Енциклопедія [Електронний ресурс] – Режим доступу до
ресурсу: https://uk.wikisko.ru/wiki/english_language (дата звернення
05.03.2022).
2. Бацевич Ф. С. Основи комунікативної лінгвістики : підручник / Ф. С.
Бацевич. – Київ: Академія, 2004. – 342 с. – (Альма-матер).
3. Іванов В. Ф. Техніка оформлення газети : [курс лекцій] / В. Ф. Іванов. –
К. : Т-во «Знання», КОО, 2000. – 222 с.
4. Костенко Наталія, Іванов Валерій. Досвід контент-аналізу: Моделі та
практики: Монографія. К.: Центр вільної преси, — 2003. — 200 с.
5. Орел А. Без буряків, картоплі та з хворобами - як зміна клімату ударить
по Україні. Gazeta.ua. 2021. 16 черв. [Електронний ресурс] – Режим
доступу до ресурсу: https://gazeta.ua/articles/life/_bez-buryakiv-kartopli-ta-z-
hvorobami-yak-zmina-klimatu-udarit-po-ukrayini/1037886 (дата звернення
23.03.2022).
6. Парсонс, Т. Система координат дії та загальна теорія систем дії: культура,
особистість і місце соціальних систем // Т. Парсонс Американська
соціологічна думка. - М., 1996. - 514 с.
7. Помогайбо В. М. ДОВКІЛЛЯ – Полтава, 2005. – 304 с.
8. Почепцов Г. Г. Теорія комунікації / Почепцов Г. Г. – К. : Видавничий
центр «Київський університет», 1999. – 308 с.
9. Різун В. В. Лінгвістика впливу/ В. В. Різун, Н. Ф. Непийвода, В. М.
Корнєєв — К.: ВПЦ «Київський університет», 2005. — 148 с.
 30

10.Суворов С.П. Особенности стиля английских газетных заголовков // Язык

и стиль. – Москва: Мысль, 1965.
11.Федорова М. Л. On some modern features of mass media language in English
speaking countries / Текст : непосредственный // Педагогика высшей
школы. — 2018. – 31 с.
12.Чекалина E. M. Язык современной французской прессы.
Лексикосемантические аспекты. – Л.: Высш. шк., 1991. – 168 с.
13.Чжао Вэнцзэ. Особенности организации текста газетной заметки. //
Диссертация. М., 2007. – 26 с.
14. Яремчук С. С. Соціологія масової комунікації. Чернівці :
Чернівецький національний університет, 2015. 248 с.
15.Carrington D. Reasons to be hopeful: the climate solutions available now. The
Guardian. 2021. 31 October. [Електронний ресурс] – Режим доступу до
ресурсу: https://www.theguardian.com/environment/2021/oct/31/reasons-to-
be-hopeful-the-climate-solutions-available-now (дата звернення 7.04.2022).
16.Crystal D. A dictionary of linguistics and phonetics. (5th edition).Oxford:
Oxford University Press, 2003
17.Dernbach Beatrice, Loosen Wiebke // Didaktik der Journalistik: Konzepte,
Methoden und Beispiele aus der Journalistenausbildung // Springer Fachmedien
Wiesbaden 2012 // S. 473
18.Lasswell's model of communication [Електронний ресурс] – Режим доступу
до ресурсу: https://en.wikipedia.org/wiki/Lasswell
%27s_model_of_communication (дата звернення 10.03.2022).
19.Verdonk P. Stylistics / P. Verdonk, H. Widdowson. – Oxford: University Press,
2002. – 117 с.