НАЦІОНАЛЬНИЙ ТЕХНІЧНИЙ УНІВЕРСИТЕТ УКРАЇНИ

«КИЇВСЬКИЙ ПОЛІТЕХНІЧНИЙ ІНСТИТУТ

імені ІГОРЯ СІКОРСЬКОГО»
ФАКУЛЬТЕТ ЛІНГВІСТИКИ

Кафедра теорії, практики та перекладу французької мови

До захисту допущено:
Завідувач кафедри
________ Алла КАЛИТА

“___”_____________20__ р.
Дипломна робота
на здобуття ступеня бакалавра
за освітньо-професійною програмою Романські мови та літератури
(переклад включно), перша - французька
спеціальності 035 Філологія
на тему: Особливості реалізації гендерної ідентичності у французькому та
українському масмедійному дискурсі: компаративний аналіз

Виконав (-ла):
студент (-ка) IV курсу, групи ЛФ-61
Ведмеденко Анастасія Олександрівна __________

Керівник:
канд. філол. наук., доцент
Буць Жанна Володимирівна __________

Консультант з назва розділу:

Посада, науковий ступінь, вчене звання,
Прізвище, ім’я, по батькові __________

Рецензент:
Посада, науковий ступінь, вчене звання,
Прізвище, ім’я, по батькові __________

Засвідчую, що у цій дипломній роботі

немає запозичень з праць інших авторів
без відповідних посилань.
Студент (-ка) _____________

Київ – 2020 року

 Аperçu

Vedmedenko A. O.
Caractéristiques de la mise en œuvre de l'identité du genre dans les discours
des médias français et ukrainiens : analyse comparative
L'université nationale technique d'Ukraine
"Institut polytechnique de Kyïv Igor Sikorsky"
Kyiv, 2020
L’actualité de ce sujet est déterminée par le rôle croissant sans cesse des
médias dans le monde, ainsi que par l'intérêt accru pour la justesse du genre et la
nécessité d'identifier des unités marquées et neutres. Le sujet est dans la veine
moderne des recherches comparatives de la linguistique française et ukrainienne.
Le but de ce travail est d'identifier, de classer et de comparer les
caractéristiques de genre du discours des médias de masse dans les publications
françaises et ukrainiennes.
La recherche a permis de résoudre les tâches suivantes  : expliquer et décrire
les caractéristiques des termes "discours" et "discours des médias de masse";
détailler les principales caractéristiques et les fonctions du discours des médias de
masse; décrire le discours des médias de masse comme un objet de recherche sur
le genre; analyser les principales dispositions du problème du genre dans le
discours journalistique moderne; mettre en évidence les caractéristiques de la mise
en œuvre de l'identité de genre; diviser le vocabulaire du discours des médias de
masse en genre et neutre; comparer les caractéristiques de la mise en œuvre de
l'identité de genre dans les textes des médias français et ukrainiens.
L'objetif d'étude est le genre comme phénomène linguistique. L’objet sont
les unités marqués du genre et neutres dans le discours des médias.
L'étude était basée sur des articles en langue française et ukrainienne
sélectionnés dans les magazines (Paris Matche, Vogue Paris, Elle France,
Gai pied, Illico, PREF mag, Têtu, Vogue Ukraine, Elle Ukraine, TSN.ua) et les
journaux (Le Figaro, Le Monde, Libération, Ouest–France, Сегодня, День).

2
 La nouveauté scientifique est que cette étude est l'un des premiers travaux
qui distingue et explique les unités marquées du genre et neutres du discours des
médias français et ukrainiens et les compare.
On a noté qu'il existe encore aujourd'hui un problème d'inégalité entre les
sexes. Cela se manifeste par le fait que la fréquence des mots masculins marqués
est beaucoup plus élevée. Il existe trois principaux types de vocabulaire non
sexiste : la fusion, l'utilisation du vocabulaire existant et l'utilisation de la
conjonction et.
Le français et l'ukrainien sont des langues de types structurels différents,
mais ils ont beaucoup en commun, si on compare la mise en œuvre de l'identité de
genre dans le discours médiatique. La différence n'est visible que dans la
réalisation de l'identité de genre dans les verbes. Les termes de parenté sont plus
courants dans les magazines ukrainiens. Le français et l'ukrainien ont tous deux la
catégorie des genres, par conséquent, il est difficile d'utiliser un langage non
sexiste.

3
 ЗМІСТ

Аperçu......................................................................................................................2
ВСТУП.................................................................................................................…5
РОЗДІЛ 1. МАСМЕДІЙНИЙ ДИСКУРС ТА ЙОГО ..............……………..8
1.1. Визначення дискурсу та його особливості………………………………....8
1.2. Поняття масмедійного дискурсу та його функції………………………..11
1.3. Масмедійний дискурс як об'єкт гендерного дослідження………………..15

Висновки до 1–го розділу…………………………………………………….. 19

РОЗДІЛ 2. ГЕНДЕРНИЙ АСПЕКТ МАСМЕДІЙНОГО ДИСКУРСУ….21

2.1. Сучасні гендерні дослідження……………………………………………..21

2.2. Особливості реалізації гендерної ідентичності…………………………...24
2.3. Гендерно маркована лексика…………………………………………….…26
2.4. Гендерно нейтральна лексика……………………………………..…….…32
Висновки до 2–го розділу…………………………………………………. ….38
РОЗДІЛ 3. ПОРІВНЯННЯ ОСОБЛИВОСТЕЙ РЕАЛІЗАЦІЇ
ГЕНДЕРНОЇ ІДЕНТИЧНОСТІ У ДВОХ МОВАХ……………………...…40
3.1. Гендерно маркована лексика у текстах французького та українського
масмедійного дискурсу …………………………………………………………40
3.2. Порівняння гендерно нейтральної лексики ………………………………46

Висновки до 3–го розділу…………………………………………………. ….51

ВИСНОВКИ……………………………………..………………………………52
RÉSUMÉ……………………………………..………………………………..…54
СПИСОК ВИКОРИСТАНОЇ ЛІТЕРАТУРИ………………………….……56
ДОДАТОК А……………………………………..…………………………...…71
ДОДАТОК Б……………………………………..……………………………...72
ДОДАТОК В……………………………………..…………………………...…73

4
 ВСТУП
Франція, як і інші розвинуті держави, – є демократичною країною, де
значну увагу приділяють правам людини. Оскільки свобода та рівність за
національними, соціальними, статевими та віковими ознаками є головною
рисою успішної та комфортної держави. Саме тому гендерне питання так
швидко набирає обертів у соціальній, професійній, культурній і інших сферах
діяльності людини.
Масмедійний дискурс висвітлює різноманітні соціальні проблеми. Його
роль у суспільстві є дуже значущою, оскільки він є засобом передачі
основних новин, висвітлює останні дослідження, окреслює найцікавіші
новинки, викриває кримінальні та політичні злочини тощо. У наш час вдало
підібрані вербальні та невербальні засоби можуть змінювати думки та
переконання мільйонів.
Актуальність цієї теми визначається постійно зростаючою роллю
засобів масової інформації у світі, а також підвищеним інтересом до
гендерної коректності та необхідністю визначення гендерно маркованих та
гендерно нейтральних одиниць. Тема знаходиться у сучасному руслі
компаративних досліджень французького та українського мовознавства.
Гендерній проблематиці у лінгвістиці присвячена достатньо велика
кількість праць західних дослідників (М. Талбот, Д. Камерон, Р. Лакофф,
Ж. Лакан, Ю. Крістєва, Дж. Лакофф, Л. Ірігарей, Д. Таннен та інші) та
науковців країн СНД (А. Г. Кирова, O. A. Вороніна, А. Кириліна,
Т. А. Шеремета, Т. Гундорова, І. Халеєва).
Гендерні дослідження в українському перекладознавстві майже
відсутні. Одним з перших науковців, хто звернув увагу на те, що гендер
відіграє одну з ключових ролей у відображенні мовної компетенції індивіда
став С. В. Засєкін, інші українських науковців, які розглядали тему
інтерпретації, когнітивної поведінки індивіда та психолінгвістичних моделей
перекладу – Р. П. Зорівчак, В. П. Белянін, А. П. Мартинюк, М. І. Жинкін,
Н. М. Ящук, В. А. Кухаренко, О. Р. Лурія, О. О. Залевська та інші.
5
 Однак гендерні дослідження залишаються практично не висвітленими
у вітчизняному перекладознавстві, що ускладнює процес дослідження
гендерних аспектів перекладу як лінгвокультурної адаптації.
Мета роботи полягає у виявленні, класифікації та порівнянні
гендерних особливостей масмедійного дискурсу у французькомовних і
україномовних виданнях. Досягнення вказаної мети передбачає виконання
таких завдань:
• пояснити та описати характеристику понять “дискурс” та
“масмедійний дискурс”;
• окреслити основні ознаки та виявити функції масмедійного дискурсу;
• описати масмедійний дискурс як об'єкт гендерного дослідження;
• виявити основні положення проблеми гендеру в сучасному
публіцистичному дискурсі;
• виокремити особливості реалізації гендерної ідентичності;
• розділити лексику масмедійного дискурсу на гендерно марковану та
гендерно нейтральну;
• порівняти особливості реалізації гендерної ідентичності в тестах
французьких і українських ЗМІ.
Об’єктом дослідження є гендер, як лінгвістичне явище.
Предметом виступають гендерно марковані та гендерно нейтральні
одиниці у масмедійному дискурсі.
Під час роботи ми керувалися методами спостереження (за розвитком
гендерного питання), індуктивним методом (у висновках щодо гендерної
забарвленості масмедійного дискурсу), описовим методом (при розподілі
лексичних одиниць на гендерно марковані та гендерно нейтральні),
кількісним аналізом (при вирахуванні частоти вживання певних гендерно
маркованих одиниць), аналізу та порівняння (при зіставлені гендерно
маркованих та гендерно нейтральних одиниць у текстах французького та
українського масмедійного дискурсу).

6
 Матеріалом дослідження слугували статті з газет і журналів:
Le Figaro, Le Monde, Libération, Ouest–France, Paris Matche, Vogue Paris,
Elle France, Gai pied, Illico, PREF mag, Têtu, Vogue Ukraine, Elle Ukraine,
TSN.ua, Сегодня, День.
Наукова новизна полягає в тому, що дане дослідження є однією з
перших праць, що розмежує та пояснює гендерно марковані та гендерно
нейтральні одиниці сучасного французького та українського масмедійного
дискурсі та порівнює їх.
Результати роботи посприяють подальшому вивченню та
обґрунтуванню питання відображення гендерної ідентичності при перекладі
українською мовою та посприяє розвитку наукових парадигм, таких як
перекладознавства, соціології та журналістики, що становить теоретичну
цінність роботи. Виокремлення гендерно маркованої чи нейтральної мови
допоможе розв’язати низку питань щодо правильності та коректності
репрезентації гендерного аспекту в газетно–журнальних виданнях, а також
стане в пригоді у процесі підготовки майбутніх редакторів, журналістів,
соціологів, психологів та перекладачів під час навчальних дисциплін (теорія
міжкультурної комунікаціх, соціолінгвістика, комунікативна лінгвістика,
теорія перекладу та інші), що зумовлює практичну цінність дослідження.
Структура роботи відповідно до мети та завдань дослідження
складається з анотації, вступу, трьох розділів, висновків до першого, другого
та третього розділів, загальних висновків, резюме французькою мовою,
списку використаних джерел, ілюстративного матеріалу та додатків.
Апробація результатів дослідження здійснювалася на Міжнародній
науково-практичній конференції «СУЧАСНА ФІЛОЛОГІЯ: ТЕНДЕНЦІЇ ТА
ПРІОРИТЕТИ РОЗВИТКУ» (громадська організація «Південноукраїнська
організація «Центр філологічних досліджень» , м. Одеса, 22–23 травня 2020
р.)

7
 РОЗДІЛ 1.

МАСМЕДІЙНИЙ ДИСКУРС ТА ЙОГО ХАРАКТЕРИСТИКИ

Масмедійний дискурс відіграє чи не найважливішу роль у суспільстві,

оскільки він інформує, висловлює або навіть нав’язує певну позицію.
Публіцистичні тексти – важлива частина масової комунікації. Вони з одного
боку, відображають стереотипи масової свідомості, а з іншого – формують їх,
нав’язуючи суспільству певні смаки, життєві пріоритети, моделі поведінки, у
тому числі мовленнєвої.
1.1. Визначення дискурсу та його особливості

Поняття “дискурс” інтенсивно використовується у мовознавстві та має

нескінченну кількість трактувань. Кількість наукових робіт, присвячених
вивченню цього явища настільки велика (Н. Д. Арутюнова, Е. Бенвеніст,
А. Д. Бєлова, Д. Ж. Браун та Дж. Юль, Т. Ван Дейк, А. П. Загнітко,
В. І. Карасик, Н. К. Кравченко, О. С. Кубрякова, М. Л. Макаров, Ж. Марузо,
Т. М. Ніколаєва, З. Я. Тураєв та інші), що деякі спеціалісти говорять про так
званий “дискурсивний бум”. Тема нашої роботи диктує нам необхідність
окреслити основні підходи до визначення поняття “дискурс”.
Чіткого й загальноприйнятого визначення поняття «дискурс» не існує,
це можна пояснити широкою популярністю цього терміна, а також тим, що
він є об’єктом міждисциплінарного дослідження.
Вперше дискурс було представлено французьким лінгвістом Жулем
Марузом. Він використовував його лише для того, щоб замінити термін
“мовлення” [70, с.215].
На думку багатьох лінгвістів, в тому числі Т. А. ван Дейка [65] та
З. Я. Тураєва [49], поняття “дискурс” розпливчасте. Не існує чіткого та
загальновизнаного визначення дискурсу, що охоплює всі випадки його
вживання.
Полісемічністі терміна “дискурс” зафіксована в “Короткому словнику
термінів лінгвістики тексту” Т. М. Ніколаєвої: “Дискурс – багатозначний
8
термін лінгвістики тексту, який вживається певними авторами в майже
омонімічних значеннях. Найважливіші з них:
1) зв'язний текст;
2) уснорозмовна форма тексту;
3) діалог;
4) група висловлювань, пов'язаних між собою за змістом;
5) мовленнєвий твір як даність – письмова або усна” [71, c. 467].
Французький мовознавець Е. Бенвеніст розглядає “дискурс” як мову,
вкладену оповідачем в уста персонажа, і підкреслює об'єктивність розповіді
та суб'єктивність дискурсу. Він був одним з перших, хто надав терміну
“дискурс”, який у французькій лінгвістичній традиції позначав “мова в
мовленні” або “текст” термінологічного значення, позначаючи їм “мовлення,
яке присвоюється мовцем” [54, с.244].
Українська філологиня Н. К. Кравченко визначила “дискурс як
складний комунікативно–когнітивний феномен, який відповідає замкнутій
комунікативній ситуації з когнітивною основою у вигляді синхронізації
знань комунікантів про ситуацію спілкування, один про одного, про
конвенції та правила комунікації. Замкнутість ситуації забезпечується
процесом взаємної цілеспрямованої діяльності комунікантів по
розпізнаванню закодованих в тексті–макрознаці інтенцій, аспектів і чинників
інтеракції, ситуаційної моделі, концептів загального комунікативного
простору, прототипу мовного жанру” [29, с. 2].
Вчений Ю. С. Степанов має своє бачення дискурсу, він пов'язує його з
поняттями альтернативного світу, факту та причинності. Степанов також дає
широку лінгво–філософське трактування дискурсу як «мови в мові»,
представленого у вигляді особливої соціальної даності. При цьому дискурс
не може бути зведений до стилю, граматиці або лексикону як мову.
Він “існує, перш за все, і головним чином в текстах, але в таких, в яких
постає особлива граматика, особливий лексикон, особливі правила
слововживання та синтаксису, особлива семантика, в кінцевому рахунку –
9
особливий світ” [46, с. 45]. Хоча Степанов також говорить про існування
дискурсу в текстах, його бачення дискурсу як особливого, можливого світу
виводить дискурс далеко за рамки тексту.
У науковій роботі А. А. Кібріка дано ще одне визначення дискурсу, в
якому також відбивається різноманіття його ознак: “Дискурс слід розглядати
як взаємодію та перетин чотирьох структур:
1) структури ідей, які висловлюються в тексті;
2) структури розумових процесів мовця;
3) мовних структур, які використовуються мовцем;
4) структури мовної ситуації (відношення між тим хто говорить і тим
хто слухає)” [20].
Вищесказане дозволяє зробити висновок, що в основі дискурсу лежать
когнітивні процеси того хто пише або говорить, а саме, процеси розуміння,
інтерпретації та породження дискурсу.
Лінгвісти виокремлюють динамічний, рухливий характер дискурсу,
його комунікативну спрямованість, соціальну та ідеологічну обумовленість.
Н. Д. Арутюнова визначила дискурс як “мову, занурену в життя” заклавши
тим самим основи діяльнісного підходу до його вивчення [66, с. 137].
Не зважаючи на те, що мовознавці вже тривалий час опрацьовують і
досліджують теорію дискурсу, на сьогодні загальновизнаного підходу та
універсального визначення поняття дискурсу не існує. Вчені розглядають
його з точки зору найрізноманітніших аспектів. Але, хоча всі ці підходи
базуються на відмінних рисах та характеристиках, вони не виключають одне
одного. Таким чином на базі вищенаведеної інформації можна спробувати
дати узагальнене визначення дискурсу. Отже, вважаємо дискурс складним
цілим, комунікативною подією, що має мету, базується на знаннях процесу
продукування та сприйняття текстів і обумовлюється взаємозв’язком між
учасниками мовленнєвого спілкування.
Докторка філологічних наук Е. І. Шейгал стверджує, що існують різні
типи дискурсу (економічний, науковий, масмедійний та інші), так як
10
комунікація може здійснюватися абсолютно в різних сферах людської
діяльності [52].
Більшість українських лінгвістів здійснювали свої наукові пошуки
крізь призму практичного використання дискурсу, тобто вони розглядали
певні різновиди дискурсу. На приклад: раціональний (В. Буряк [3]),
публіцистичний (І. Соболева [46]), газетний (С. Коновець [28]), рекламний
(Н. Волкогон [5]), політичний (К. Серажим [42]), літературно–критичний
(Р. Бубняк [2]), дискурс національної ідентичності (О. Онуфрієнко [40]),
комунікативний (Ф. Бацевич [1]) тощо. Нашою метою в цій роботі постає
розгляд саме масмедійного дискурсу.
1.2. Поняття масмедійного дискурсу та його функції

Відмінною рисою сучасної лінгвістики є зосередженість на людському

факторі в мові. Радянський лінгвіст Е. С. Кубрякова вважає, що суть
антропоцентризму полягає в тому, що наукові об'єкти вивчаються, перш за
все за їх призначенням в життєдіяльності людини, за їх функціями для
розвитку людської особистості та її удосконаленню, а також що він став
найважливішим методологічним принципом [32]. Дискурс є центральною
категорією “життя людини в мові” [60]. Його найбільш значущу форму, що
реалізує найважливіші процеси соціального самопізнання та формує
світовідчуття людини та її концептуальну картину світу, представляють
масмедіа [65].
Медіадискурс – досить нове явище, що утворює чітке інформаційне
поле ЗМІ, яке поширює свій вплив на різні соціальні групи аудиторії. Можна
говорити про різні типи розуміння медіадискурс, виходячи з когнітивних
установок адресанта (тобто ідеологічною спрямованістю тексту, тими ідеями
та ставленням, які в ньому закладені), характеристиками цільової аудиторії,
на яку цей текст спрямований, лінгвістичними та екстралінгвістичними
стратегіями подачі інформації, закладеними безпосередньо в тексті.

11
 Поняття дискурсу масмедіа в науковій дослідницькій практиці
закріпилося завдяки працям Т. Г. Добросклонской, на думку якої
масмедійний дискурс – це функціонально зумовлений тип дискурсу,
сукупність процесів і продуктів мовленнєвої діяльності у сфері масової
комунікації у всьому їх різноманітті та складності їх взаємодії та він є не
лише повідомленням, а сукупністю з усіма компонентами комунікації
(відправник, отримувач повідомлення, канал, зворотний зв'язок, ситуація
спілкування або контекст) [11, с.182].
Професор Е. А. Кожем'якін надає наступне визначення медіадискурсу
“тематично сфокусований, соціокультурно обумовлений мисленнєво–мовна
діяльність в масмедійному просторі” [26, с.14]. У свою чергу докторка
філологічних наук М. Р. Желтухіна стверджує, що медіадискурс є
“вербальний або невербальний, усний або письмовий текст у сукупності з
прагматичними, соціокультурними, психологіческими та іншими факторами,
виражений засобами масової інформації, взятий в подієвому аспекті, що
представляє собою дію, що бере участь в соціокультурній взаємодії та
відображає механізм свідомості комунікантів” [14, с.132].
Для осмислення специфіки масмедійного дискурсу необхідно
пам’ятати, що особливою рисою сучасних масмедіа, які забезпечують процес
взаємодії всіх соціальних суб'єктів і процесів суспільного самопізнання, є
обов'язок “постійно перебувати в теперішньому часі, в точці, де дія
відбувається в даний конкретний момент часу” [12, с.23].
Одними з основних характеристик медіадискурсу можна вважати
дистанційність, наявність індивідуально–колективного суб'єкта, наявність
невідомого, колективно не визначеного розосередженого адресата [48].
Найзагальніша типологія масмедійного дискурсу розподіляє його на
види насамперед за типами самих медіа, тобто за каналами передачі
інформації, а також за комунікативними функціями:
1) канали реалізації:
– теледискурс;
12
 – радіодискурсе;
– комп'ютерний дискурс;
2) комунікативні функції:
– публіцистичний дискурс;
– рекламний дискурс;
– PR–дискурс [53, c.305].
Ця класифікація є ключовою для аналізованого типу дискурсу, вона
базується на основному критерії, що виокремлює масмедійний дискурс у
окрему галузь дискурсології, – на включенні медіа (а саме відмінних за
своїми технічними характеристиками медіа) як каналу повідомлення у
комунікаційний акт.
У якості основних ознак массмедійного дискурсу доктор філологічних
наук М. Р. Желтухіна виокремлює:
1) групова співвіднесеність (адресант розділяє погляди та ціннісні
орієнтири своєї аудиторії);
2) публічність (відкритість, орієнтованість на масового адресата);
3) діссенсна орієнтованість (створення положення діссенса –
протиріччя, незгоди – з подальшою дискусією);
4) інсценування та масова спрямованість (цілеспрямований вплив на
кілька груп одночасно) [14].
У масмедійному дискурсі основними учасниками процесу масової
комунікації є представники ЗМІ та масова аудиторія. До основних етапів
цього процесу відносяться: цілепокладання (суб'єкт діяльності – видавець,
редактор), відображення, моделювання соціальної дійсності (суб'єкт
діяльності – комунікатор), тиражування та розповсюдження масової
інформації (суб'єкт діяльності – технічний персонал ЗМІ), сприйняття і
споживання масової інформації (суб'єкт діяльності – аудиторія) [49, с.135].
Виходячи з інституційних характеристик і функцій массмедіального
дискурсу, основною його метою вважається донесення до масової аудиторії
відображення реального світу за допомогою різноманітних форм подання
13
інформації. Серед найважливіших функцій массмедіального дискурсу
кандидат філологічних наук Е. С. Зінов'єва відзначає наступні:
1) інформативну
2) регулятивну, що містить ідеологічну функцію та функції соціального
контролю та маніпуляції суспільною свідомістю;
3) освітню;
4) розважальну;
5) фатичну;
6) рекламну [15, с. 77–78].
Медіа лінгвістика відносно нова наука, науковці не мають єдиного
переліку функцій масмедійного дискурсу. Розглянемо класифікацію
кандидатки філологічних наук О. Ю. Кузьменко:
1) інформативна функція у її взаємозв’язку з освітньою та орієнтуючою
функціями;
2) функція цілеспрямованого впливу на аудиторію, з якою тісно
пов’язані пропагандистські або ідеологічні функції;
3) стимулююча функція, ціль якої стимулювати адресата слідувати
нав’язаним зразкам поведінки;
4) оцінна функція, що допомагає формувати певну систему цінностей у
аудиторії;
5) фактична функція, що націлена на встановлення контакту з
аудиторією;
6) розважальна функція, що допомагає читачеві розслабитися, зняти
фізичну та емоційну напругу [33, с.31].
Отже, масмедійний дискурс поліфункціональний. Текстам
публіцистичного дискурсу притаманна комунікативно-прагматична
спрямованість. Вони не лише інформують, а й впливають на громадськість
шляхом переконання та навіювання. Він вимагає гнучкість і масовість.
Відмінною рисою новітньої преси стала відмова від пропаганди та
перехід до завуальованого маніпулювання масовою свідомістю. Соціолог
14
С. Г. Кара-Мурзи вважає, що цей прихований вплив спирається на «неявному
знанні», яким володіє адресат, на його здатність створювати в своїй
свідомості образи, що впливають на його почуття, думки та поведінку.
Мистецтво маніпуляції полягає в тому, щоб направити уяву в потрібне русло,
але так, щоб людина не помітила прихованого впливу [18, с. 15-16]. Одним з
інструментів маніпулювання мовною свідомістю реципієнтів медіатексту є
мова ЗМІ, за допомогою різноманітних лінгвістичних засобів формується
оцінка події, транслюється соціальні уявлення та стереотипи поведінки [19, с.
18].
У наш час всі соціальні зміни репрезентуються джерелами масмедіа,
проте саме впливаючи на контент, засоби масової інформації відчувають свій
власний вплив на собі. Зокрема, створюючи дискурсивну модель гендерної
поведінки, автори та читачі беруть участь в процесі соціокультурної
взаємодії [4, с.123]. У слід за трансформацією положення у суспільстві та
гендерних взаємин жінок і чоловіків, відбувається зміна гендерних норм, що
вимагають від членів суспільства відповідної поведінки. На основі
загальноприйнятих уявлень ЗМІ розробляють нові гендерні стандарти,
коректуючи нормативні зразки маскулінності та фемінності відповідно до
сучасних соціокультурних установок, при цьому нав'язування універсальних
гендерних моделей розмиває риси самобутніх культур і нівелює автентичні
гендерні уявлення.
1.3. Масмедійний дискурс як об'єкт гендерного дослідження

Інтерес вчених до гендерних відносин у різних галузях суспільного

життя продовжує зростати, всупереч їх неоднозначному сприйняттю в
сучасному суспільстві. Гендерна проблематика, що виникла у зв'язку з
інтенсивністю жіночого руху, спробами осмислити роль жінки у світі та
бажанням жінок домогтися гармонійної рівності з чоловіками, міцно увійшла
в сферу гуманітарного та соціального знання.

15
 У наш час засоби масової інформації набувають значення соціально–
культурної практики, активно формує сучасну мовну картину світу та є
одним із найбільших агентом соціалізації, вносить істотний внесок в
конструювання гендеру. ЗМІ представляють собою соціальний інститут і
формують певні гендерні установки жінок і чоловіків, приписуючи їм певні
гендерні ролі. За визначенням Є. Зінов’євої, медіа-дискурс представляє
собою текст, який бере участь в умовах реальної комунікації, що враховує
комплекс чинників (психологічних, соціальних, культурних) і адресований
конкретній аудиторії [16, с. 73]. Саме в масмедійних текстах соціальні
стосунки статей репрезентуються найбільш яскраво [44, с.74].
В теорії дискурсу, яка знайшла відображення в ідеях фемінізму та
подальших гендерних дослідженнях, французький вчений М. Фуко
стверджує, що стать постає людині через мову, тобто гендер є компонентом
будь–якого виду дискурсу. Особливе значення для конструювання гендеру
мають комунікативні дискурсивні практики, які як спосіб говоріння про що–
небудь обов'язково мають оціночність та ієрархію [51, с.118].
Одна з особливостей масмедійного дискурсу – це його адресованість,
адже інформативний зміст газетних текстів зумовлений специфікою
передбачуваного адресата та прогнозованим характером його інтерпретації.
Масмедійний дискурс, що відображає сучасний стан суспільства, є
актуальним комунікативним контекстом для вивчення особливостей
функціонування гендерних стереотипів [13].
Досягнення гендерної рівності неможливо без гендерної освіти та
розвитку гендерної чутливості суспільної свідомості. Причина стійкості
гендерних стереотипів у суспільстві криється в їх відтворенні в системі
освіти на всіх рівнях (зміст курсів, підручників, ставлення вчителів і
викладачів), а також в трансляції традиційних патріархальних цінностей
через засоби масової інформації [43, с.40].
Саме преса формує під впливом суспільних поглядів на роль чоловіка
та жінки в соціумі, систему гендерних маркерів, мовних стереотипів, образів
16
та символів, що після своєї експлікації в текстах засобів масової інформації
визначає й закріплює в суспільній свідомості та у свідомості особистості
соціальну значущість, гендерну ідентичність.
За визначенням У. Лiппмaна стeрeoтип це стiйкий, стaндaртизoвaний,
емоційно насичений та цiннiсно визначeний oбрaз або уявлeння про певний
соцiaльний об’єкт [61]. Тоді як гeндeрнi стeрeoтипи, нa думку
А. В. Кирилiнoї, є культурнo та соціально зумoвлeними уявлeннями прo
якoстi та нoрми пoвeдiнки прeдставникiв oбoх стaтeй [68]. Також, на нашу
думку, слушно зауважує Т. В. Кравець, що “сучасний мас-медійний дискурс
як мовленнєво-мисленнєва діяльність в межах певних засобів масової
інформації, є актуальним комунікативним контекстом функціонування
ґендерних стереотипів, оскільки цей тип дискурсу відображає сучасний
рівень суспільно-культурного розвитку соціуму та зміни стереотипів масової
свідомості” [30, с. 254].
У наші дні відповідно до загальних уставлених стереотипів, жінок
цінують менше ніж чоловіків. Професорка В. А. Сукoвaта зробила висновки
щодо цього твердження “пoдiл мaтерiaлiв … виявився дoсi знaчнoю мiрoю
“ґeндeризoвaним”: у прoгрaмaх, присвячeних успiшним бiзнeсмeнaм,
фiгурують пeрeвaжнo чoлoвiчi iмeнa, тoдi як у нaрaтивaх щoдo бeзрoбiття,
сoцiaльнoї нeзaхищенoстi, рoзгублeнoстi за умoв кризи – пeрeвaжaють
жіночі” [48].
Так у своїй статті Ю. П Маслова виявила, що найчастіше концепт
жінки та її деривати з’являються у текстах медіасмедійного дискурсу на
наступні теми: сім’я, ведення домашнього господарства, побут, народження
та виховання дітей, насильство над жінками, кар’єра жінки, спорт, мистецтво
(література, кіно), шоу-бізнес; концепт чоловіка та його похідні – політика,
бізнес, кар’єра, спорт та інші соціально значимі сфери
життєдіяльності суспільства [36, с. 14].
Отже, постійна динаміка розвитку суспільства потребує від
публіцистики постійного оновлення. Тексти публіцистичного дискурсу як
17
частина масової комунікації, з одного боку, відображають стереотипи
масової свідомості, а з іншого – формують їх, нав’язуючи індивіду певні
смаки, життєві пріоритети, моделі поведінки, у тому числі мовленнєвої.

18
 Висновки до 1–го розділу

У теoретичнoму рoздiлi було систематизовано пiдхoди дo визначення

понять, таких як “дискурс” і “масмедійний дискурс”. Зoкрема, було
розглянуто різні визначення поняття “дискурс”. Всі існуючі підходи
пояснюють “дискурс”, як явище широке та різнобічне, беручи за основне
лише один якийсь з його аспектів. Виявилось необхідним дати узагальнене
визначення поняття “дискурс”. Дискурс – це складне ціле, комунікативна
подія, що має мету, базується на знаннях процесу продукування та
сприйняття текстів і обумовлюється взаємозв’язком між учасниками
мовленнєвого спілкування. У цьому поясненні явища якомога логічніше
поєднанні усі найважливіші аспекти. Масмедійний дискурс – це
функціонально зумовлений тип дискурсу, сукупність процесів і продуктів
мовленнєвої діяльності у сфері масової комунікації у всьому їх різноманітті
та складності їх взаємодії.
Аналiз теоретичної лiтератури дав змoгу визначити характернi oзнаки,
види та функцiї масмедійного дискурсу. Серед oснoвних видів дo
масмедійного дискурсу булo видiленo: теледискурс, радіодискурсе,
комп'ютерний дискурс, публіцистичний дискурс, рекламний дискурс,
PR–дискурс. Oкрiм видів, масмедійний дискурс має наступі ознаки:
дистанційність, групова співвіднесеність, публічність, діссенсна
орієнтованість, інсценування та масова спрямованість. Основними
учасниками процесу масової комунікації є представники засобів масової
інформації та масова аудиторія. Масмедійний дискурс є поліфунціональний.
Було виділено наступні функції: інформативну, регулятивну, освітню,
розважальну, фатичну та рекламну.
Під час аналізу спеціалізованої літератури було виявлено, що саме ЗМІ
формує під впливом суспільних поглядів на роль чоловіка та жінки в соціумі,
певні гендерні ролі. Оскільки масмедійний дискурс є адресованим, він надає
можливість для вивчення особливостей функціонування гендерних

19
стереотипів. Саме преса закріплює в суспільній свідомості та у свідомості
особистості гендерну ідентичність.

20
 РОЗДІЛ 2.

ГЕНДЕРНИЙ АСПЕКТ МАСМЕДІЙНОГО ДИСКУРСУ

Усталені способи життєдіяльності та суспільні норми суттєво

змінюються під впливом активних суспільних трансформації, що
відбуваються на сьогодні. Ці зміни осмислюються на різних
рівнях; формуються та розвиваються новітні наукові течії, мета яких є
осмислення та висловлення цих трансформацій. Теорія гендеру є одним з
напрямків.
2.1. Сучасні гендерні дослідження

У наші дні відбуваються активні суспільні трансформації.

Вони змінюють усталені способи життєдіяльності та суспільні норми.
Як наслідок формуються та розвиваються нові наукові течії, що мають на
меті осмислити та висловити ці зміни. Теорія гендеру є одним з таких
напрямків.
Гендерні дослідження дозволяють подолати абстрактне розуміння
людини, як позастатевої істоти, та сформувати толерантне ставлення як до
чоловіків, так і до жінок.
Сьогодні проблема у відносинах між людьми різної статті набула
особливої гостроти, оскільки у світі активізується боротьба за ствердження
демократичних норм та принципів.
Про гендер можна почути з вуст журналістів, високопоставлених
чиновників, викладачів та інших членів суспільства. І може скластися
враження про те, що люди ясно розуміють сенс цього поняття, оскільки
оперують їм досить активно. Однак, це враження не відображає справжню
картину.
Категорія “gender” була введена до понятійного апарату науки в кінці
60–х – початку 70–х років нашого століття та використовувалася спочатку в
історії, історіографії, соціології та психології, а потім була сприйнята і в
лінгвістиці, опинившись плідною для прагматики та антропооріентованного
21
опису в цілому. Гендерний фактор, що враховує природну стать людини та її
соціальні “наслідки”, є однією з істотних характеристик особистості та
протягом всього її життя певним чином впливає на її усвідомлення своєї
ідентичності, а також на ідентифікацію суб'єкта іншими членами суспільства
[22].
У статті “Гендерна проблематика в мовознавстві” Е. І. Горошко
зазначає, що поняття “гендер” увійшло в сучасну лінгвістичну парадигму
набагато пізніше, ніж в інші гуманітарні науки, а саме в другій половині
минулого століття. Спочатку роботи в даній сфері виникли на Заході, і перші
системні описи чоловічих і жіночих особливостей мови були зроблені на базі
мов з германських та романських мовних груп [8].
Що стосується вітчизняної лінгвістики, то перші регулярні
дослідження з цієї тематики стали проводитися тільки в кінці 80–х – початку
90–х років ХХ століття, а з середини 90–х вони стали розвиватися
бурхливими темпами. Крім того, на думку професорки Е. І. Горошко, в даний
час цей процес відбувається настільки стрімко, що зараз з упевненістю
можна говорити про появу ще однієї нової галузі вітчизняного
мовознавства – лінгвістичної гендерології або гендерної лінгвістики
[там само].
Як засвідчує зарубіжна література, в англомовних джерелах для
визначення поняття “статі” дослідники використовують два поняття “sex” і
“gender”. Термін “sex” вживається частіше і, як зазначає Д. Лорбер, означає
стать як біологічну категорію (сполучення генів та геніталій або дородовий,
підлітковий і дорослий гормональний набір). Разом з тим, цей термін
вживається і як соціальна категорія, що фіксує призначення індивіда в
суспільстві від його народження, що ґрунтується на типі геніталій. Щодо
поняття “gender”, то, як наголошує Д. Лорбер, воно стало науковим терміном
завдяки розвитку теоретичних засад фемінізму, а дещо пізніше — гендерних
досліджень [61].

22
 У наукових дослідженнях не існує єдиної точки зору на те, хто вперше
використав поняття “гендер”. Проте є декілька науково обґрунтованих
варіантів. Гендер може використовуватися в чотирьох значеннях, про що
вказувала О. А. Вороніна ще у 2000 році. Вона виділила такі підходи в
розумінні гендеру: гендер як соціально–демографічна категорія, гендер як
стратифікаційна категорія в сукупності інших стратифікаційних категорій
(раса, клас), гендер як культурна метафора та гендер як соціальна
конструкція [6].
Гендер (від англ. “Gender” – рід) – соціокультурна, символічна
конструкція роду, яка визначає конкретний асоціативний зв'язок, забезпечує
повноцінну комунікацію та підтримує соціальний порядок [56, с. 45].
Іншими словами, гендер – це змодельована суспільством і
підтримувана соціальними інститутами система цінностей, норм і
характеристик чоловічої та жіночої поведінки, стилю життя та способу
мислення, ролей і відносин жінок і чоловіків, надбаних ними як
особистостями в процесі соціалізації, перш за все визначається соціальним,
політичним, економічним і культурним контекстами буття й фіксує уявлення
про жінку та чоловіка залежно від їх статі [32].
Усе більшого розголосу та поширення як у науковому вжитку, так і в
політико–правовому аналізі проблем рівності статей набуває поняття гендеру
і в Україні.
Гендерні дослідження, розпочаті в Україні зусиллями ентузіастів, їх
актуальність, необхідність і безумовна перспективність надалі отримали
значний розвиток. Розпочавшись із поодиноких розробок спеціальних курсів
з локальних гендерних проблем, з нечисленних наукових розвідок в галузі
гендеру, надалі цей напрямок викликав справжню хвилю зацікавленості у
науковців, молодих фахівців, викладачів.

23
2.2. Особливості реалізації гендерної ідентичності

Як і терміну “гендер”, єдиного розуміння терміну “гендерна

ідентичність” у сучасній науці до сих пір не існує.
Спочатку надамо визначення терміну “ідентичність”. Ідентичність –
істотне, постійне, внутрішнє, суб'єктивне поняття людини про себе, що
дозволяє розглянути схожість з різними людьми при одночасному баченні
своєї унікальності та неповторності [53, с.11].
Вперше цей термін було представлено американсько–німецьким
психологом Е. Еріксоном. У свої праці вчений вважає, що ідентичність
спирається на усвідомлення тимчасової протяжності власного існування,
передбачає сприйняття власної цілісності, дозволяє людині визначати ступінь
своєї спорідненості з різними людьми при одночасному баченні своєї
унікальності та неповторності [57, с.11].
У словнику гендерних термінів надано наступне визначення: гендерна
ідентичність – базова структура соціальної ідентичності, що характеризує
людину (індивіда) з точки зору його належності до чоловічої або жіночої
групи, при цьому найбільш значимо, як сама людина себе категоризує
[69, с.11].
Не викликає сумніву той факт, що гендерні відносини, будучи
елементами культури, знаходять своє відображення в мові. Оскільки мова
являє собою важливу частину свідомості людини, необхідно підкреслити, що
лінгвістичні гендерні дослідження розглядають не тільки вплив статі на
комунікативну поведінку та використання мови, а й те, якими засобами
володіє сама мова для створення гендерної ідентичності [24].
Доцентка Е. А. Новінкіна виокремлює такі групи гендерної
ідентифікації згідно з різними рівнями мови: на фонетичному рівні – висота
тону, тембр голосу, інтонація, паузи та інше; на морфологічному –переважне
вживання певних частин мови та словоформ; на лексичному – вживання слів,
які називають чоловіка або жінку або містять у значенні семантичний

24
компонент “фемінності” або “мускулінності” (професії, національність,
терміни спорідненості, антропометричні фразеологізми і т. д.); на
стилістичному – переважне вживання слів і конструкцій, характерних для
чоловічої чи жіночої мови: так, наприклад, до типово “чоловічих” слів
належать дісфемізми, а до “жіночих” – димінитиви та слова з емоційним та
високим стилістичним забарвленням [39, с.84].
Коли мова йде про статеву ідентичність, використовують слова
“чоловік і жінка”, “чоловіче і жіноче”, а коли говорять про гендерну
ідентичності, використовують терміни “маскулінний” і “фемінний”. Можна
було б зупинитися на двох цих термінах і далі співвідносити маскулінне з
чоловічими ознаками, а фемінне – з жіночими.
За визначеннями кандидатки наук Н. А. Грошовкіною, жіночність
(фемінність) – етична категорія, що означає сукупність якостей, традиційно
очікуваних від жінки, таких як емоційність, ніжність, тендітність, щирість,
вірність, що викликає в чоловіку бажання оберігати та захищати жінку.
Жіночий образ – слабка жінка, якій властиві м'якість, емоційність,
самопожертва заради сім'ї та дітей. Поняття жіночності включає в себе як
чисто біологічні, так і соціальні, культурні аспекти та не пов'язане
безпосередньо з жіночою біологічною статтю [9, с.230].
Протилежністю жіночності є мужність (маскулінність) – поняття, яке
включає в себе такі якості, як твердість характеру, стійкість, агресивність та
інше. Чоловіча ідентичність (образ справжнього, сильного чоловіка) –
маскулінність у повсякденній свідомості та у засобах масової комунікації
переважно пов'язан з індивідуалізмом, незалежністю, “експансією”, хоча
чоловік може бути смішним, незграбним, якщо намагається виконувати
жіночі заняття [там само].
Лексика масмедійного дискурсу вважається доволі яскравою та
багатогранною. Задля потреб аналізу особливостей реалізації гендерної
ідентичності ми умовно поділимо лексику цього жанру на гендерно
марковану та гендерно нейтральну.
25
2.3. Гендерно маркована лексика

Визначення поняття гендерно маркованої лексики можна назвати

“відкритим”.
Зараз не можливо навести загальновизнаного визначення гендерної
маркованості. Ті визначення та пояснення, що наводяться в сучасній
лінгвістичній літературі, попри їх безумовну цінність, не є всеосяжними та не
пропонують повної класифікації гендерно маркованої лексики.
У граматиці марковане слово (le marque), яке стосується флексії (або
словозміни), – це будь–яка ознака, яка пов’язана зі словом і дозволяє
ідентифікувати його. Наприклад: рід (чоловічій чи жіночій), число (однина чи
множина), особа (перша, друга чи третя особа, однини чи множини), час і
спосіб (для дієслів), іноді функції (наприклад, для особових займенників)
[73].
Кандидатка філологічних наук Ю. П. Маслова зазначає: “Ґендерну
картину в соціумі найкраще експліковано за допомогою сучасних ЗМІ…
газетні тексти в яких, з одного боку, відображено погляди, уявлення,
стереотипи, а з іншого – реалізовано латентну маніпуляцію свідомістю
реципієнта. Ґендерно маркована лексика, яка трапляється на сторінках ЗМІ,
становить лінгвосинергетику концептуального поля мас–медійного
ґендерного дискурсу що загалом відтворює уявлення про ґендерну ситуацію,
ґендерні відносини в суспільстві” [36, с.58].
Професор А. П. Мартинюк надає наступне визначення: “Гендерно
марковані одиниці – це одиниці, які тематизують основних актантів гендерно
релевантної предметно–референтної ситуації, – референтів чоловіка й жінку”
[34, с. 61].
Професорка А. В. Кіріліна надає в свою чергу наступне визначення:
“Гендерна маркованість – це ознака або комплекс ознак, яка дозволяє
ідентифікувати мовну одиницю, належну до тієї чи іншої статі” [21, с. 226].

26
 Професорка І. О. Горошко стверджує, що для позначення референта–
чоловіка або референта–жінки використовуються не тільки граматичні, а й
номінативні мовні засоби, які відображають гендерну маркованість, тобто
одну або декілька ознак, які дозволяють ідентифікувати мовну одиницю, що
належить до певної статі [7].
У більшості мов, які знають гендерні протиставлення, є лише невелика
кількість лексичних частин мови, які можуть виражати рід: це, як правило,
іменник, займенник, прикметник, дієприкметник, рідше – дієслово
(наприклад, арабська мова) та прийменник (наприклад, у кельтських мовах,
які мають сполучені прийменники).
За класифікацією українських філологинь І. О. Горошко та
Н. М. Галунової існує 3 види гендерної маркованості [7]. Розглянемо її та
наведемо приклади зі статтей французьких газет і журналів.

1. “лексико–семантична” гендерна маркованість, тобто такі

випадки, коли “гендерний” компонент реалізується в лексичному значенні
слова. Наприклад:
 Au nom de l'égalité de traitement entre hommes et femmes, les assureurs
appliquent désormais les nouvelles règles tarifaires, depuis le 21
décembre 2012. (13)
Так у першому прикладі французьке слово homme є чоловічим
гендерно маркованим іменником, оскільки за визначенням тлумачного
словника Larousse це Individu de sexe masculin physiquement ou moralement
adulte, considéré du point de vue des qualités habituellement attribuées à un
adulte mâle [73], тобто це істота виключно чоловічої статі, тоді як іменник
femme є його антонімом, гендерно жіночим маркованим словом та має
визначення – Adulte de sexe féminin, considéré par rapport à ses qualités, à ses
défauts, à son activité, à son origine, etc [73], а отже, стосується тільки жінок.

 Le meurtrier présumé de sa famille a été marqué par une mère très

croyante et un père volage ayant déserté le foyer familial.(14)
27
 Розглянемо другий приклад, де французький іменник mère є жіночим
гендерно маркованим, як і в попередньому прикладі це стає відомо завдяки
визначенню. Отже, mère – це Femme qui a mis au monde ou qui a adopté un ou
plusieurs enfants [73], тобото це може бути лише жінка. Іменник père в свою
чергу є чоловічим гендерно маркованим, оскільки за своїм визначення
стосується тільки чоловічої статі: Homme qui a engendré ou qui a adopté un ou
plusieurs enfants [73], отже, це може бути тільки людина чоловічої статі.
До цієї групи можна віднести і деякі власні імена, а саме імена та
прізвиська в тому випадку, коли вони несуть інформацію про гендерну
приналежність. Коли йдеться про імена, інколи необхідним є контекст. Так,
наприклад:

 La blonde Sacha, par contraste, a la douceur d’un dessin de Mary Blair,

directrice artistique des plus belles années Disney. (25)
 A bonné aux controverses, l'acteur britannique Sacha Baron Cohen s'est
de nouveau fait des ennemis, à domicile cette fois, à Grimsby, cité
portuaire du Lincolnshire, éponyme de son prochain film actuellement en
tournage. (23)
У цих двох випадках зустрічається ім’я Sacha, яке може бути як і
жіночим, так і чоловічим. Гендерна маркованість цих слів уточнюється
прикладкою. У першому прикладі це іменник жіночого роду blonde, а в
другому іменник чоловічого роду acteur.

2. “граматична” гендерна маркованість, тобто лексичні одиниці в

граматичній формі чоловічого чи жіночого роду. До цієї категорії належать
слова різних частин мови. Наприклад:
 дієприкметники минулого часу (le participe passé) – Le Père Noël est
venu le découvrir. (32) ; La Mère Noël est venue demander conseil aux
enfants.(28)
Le participe passé може бути гендерно маркованим, оскільки у
французькій мові він у певних випадках узгоджується у роді [42, с. 205].
28
Так у вище наведених прикладах дієприкметник venu є чоловічим гендерно
маркованим словом, оскільки не має закінчення, а venue в свою чергу є
жіночим гендерно маркованим дієприкметником, так як має закінчення е, що
вказує на жіночу стать.

 слова, що означають професійну приналежність – Mam M’Baye Diaye

était vendeur à la sauvette sur la place de la Puerta del Sol. (35) ; La
vendeuse a appris à ne pas se décourager au moindre non. (34)
У французькій мові жіночі гендерно марковані професії передаються
шляхом додавання закінчення, заміною суфікса, заміною детермінатива або
слово залишається незмінним (тоді необхідним є контекст) [57, c. 27–28].
У наведених прикладах vendeur є чоловічим гендерно маркованим
іменником, тоді як vendeuse жіночим. На це вказують суфікси eur і euse, саме
які і вказують на стать.

 прикметники жіночого та чоловічого роду – Il est officiellement devenu

le plus bel homme de la région « Loire Atlantique ». (33) ; Charline Fréret
soit la plus belle femme tatouée.(31)
Саме закінчення вказують у французькій мові на гендерну
приналежність у прикметників [41, c. 35]. Так у першому випадку
прикметник bel є чоловічим гендерно маркованим, оскільки не має
закінчення, а в другому прикладі belle вказує на жіночу стать, так як є
закінчення е.

3. “фразеологічна” гендерна маркованість. До цієї групи належать

фразеологізми, значення яких співвідносить їх з певною статтю.
Кандидатка філологічних наук Н. В. Коноплева виділяє наступні види
гендерно маркованих фразеологізмів:
1. антропометричні;
2. терміни спорідненості;
3. антропонімічні лексеми;

29
4. агентивні іменники [29, c.8–9].
Розглянемо приклади кожного з цих видів.
1. Voilà peut–être pour vous, enseigné dans une université iranienne, le
cursus parfait : bienvenue aux leçons de " Comment devenir une parfaite femme
au foyer " ! (21)
У наведеному прикладі femme au foyer є антропометричним гендерно
маркованим фразеологізмом. Він складається з двох іменників і зв’язуючого
їх прийменника. Саме іменник femme, що дослівно перекладається як жінка,
є підтвердженням того, що цей фразеологізм є жіночим гендерно
маркованим.
2. Dans la cage d’escalier d’un immeuble de la cité HLM de Bellevue, rue
Albert–Perriol à Chambéry, les voisins sont encore sous le choc après la mort,
mercredi 3 juillet, d’un père de famille, expulsé de l’appartement qu’il squattait
depuis presque un an avec son épouse et leurs quatre enfants.(17)
У цьому прикладі père de famille є гендерно маркованим
фразеологізмом з терміном спорідненості. Він складається з двох іменників
та зв’язуючого їх прийменника. Іменник père вказує на чоловічу гендерну
маркованість, оскільки його визначення стосується виключно чоловічої
статі.
3. Ce coffret, D comme Dewaere, est présenté comme un hommage à
Patrick Dewaere, ce râleur idéaliste, attendrissant fanfaron, qui aura été le
Fanfan la Tulipe d'après 1968.(20)
У наведеному прикладі зустрічається наступний гендерно маркованим
фразеологізмом з антропонімічною лексемою aura été le Fanfan la Tulipe.
Цей фразеологізм складається з дієслова être і прізвиська le Fanfan la Tulipe.
Так зазвичай називають веселуна та жартівника. Цей фразеологізм є
чоловічим гендерно маркованим, оскільки спочатку це прізвисько давалось
солдатам [27, c.53].
4. Le chasseur d'images remarqua que sa présence provoquait un certaine
nervosité chez les habitants de la villa. (18)
30
 Le chasseur d'images складається з двох іменників і зв’язуючого їх
прийменника та є фразеологізмом з агентивним гендерно маркованим
іменником. Іменник chasseur дослівно перекладається як мисливець та є
чоловічим гендерно маркованим.
Аналіз статтей показав, що всі три види гендерної маркованості є
широковживаними та було виявлено загалом 1513 гендерно маркованих
одиниць (з яких 30% (455 одиниць) – жіночих і 70% (1058 одиниць) –
чоловічих) (дод. А).
Також було встановлено, що найуживанішими є назви професій, що
складають 482 одиниці (з яких 19% (92 одиниць) – жіночих і 81%
(390 одиниць) – чоловічих) (дод. А). Така різниця частково пояснюється
формуванням множини у французькій мові, адже коли мова йде і про
чоловіків, і про жінок використовується чоловіча форма. У наш час з появою
гендерно нейтральної мови появляється можливість уникнути такої
нерівності, проте на підставі проведеного аналізу можна зробити висновок,
що засоби масової інформації використовують звиклі сталі форми.
Прикметники, як і інші гендерно марковані одиниці, частіше
використовуються по відношеню до чоловіків (38% (64 одиниці) – жіночих і
62% (106 одиниць) – чоловічих). Проте прикметник jeune, що має однакову
форму, і для жінок, і для чоловіків та його маркованість визначається за
контекстом, частіше використовується при описі жінок і дівчат (18 разів, тоді
як при описі чоловіків 3 рази). Така різниця в цифрах показує, що преса
приділяє більше уваги віку жінки.
Гендерно марковані фразеологізми є найменш уживаніша категорія та
складає 63 одиниці (з яких 30% (19 одиниць) – жіночих і 70% (44 одиниць)
– чоловічих). Під час нашого аналізу було виявлено два види фразеологізмів
ті що стосуються професій (le maître des herbes, la femme–canon, un raconteur
de blagues, la passionnée des mots et du verbe), і ті що характеризують людину
(le sexe faible, le sexe fort, une fille facile, un monsieur Tout–le–Monde).

31
 Отже, можна зробити висновок, що чоловіча гендерно марковна
лексика є набагато вживанішою та варто зауважити, що виникнення гендерно
маркованої лексики показує позитивне зрушення у соціумі щодо проблем
жінок, відображаючи зміни в стереотипах їх сприйняття.
2.4. Гендерно нейтральна лексика

Серед великої кількості лексичних одиниць у масмедійному дискурсі

необхідно виокремити також гендерно нейтральну лексику. Так,
нейтральною у цьому випадку можна назвати більшу частину лексики, проте
ми зосереджуємо увагу саме на таких гендерно нейтральних словах та
виразах, на місцях яких могли б опинитися гендерно марковані одиниці.
Тому предметом нашої розвідки стають особливі лексичні одиниці, якими
замінюються гендерно некоректні.
Масмедійний дискурс завжди займає дуже помітну позицію, оскільки
мільйони людей кожного дня слідкують за новинами, політикою та різними
сенсаціями. Французький публіцистичний дискурс прагне до гендерної
нейтральності, оскільки французька мова є не лише мовою таких впливових
держав, як Франція, Швейцарія, Канада, Бельгія та інші, а й також є однією з
десятьох найбільш популярних та вживаних мов світу.
Поява гендерно маркованих і гендерно нейтральних слів зумовлена
зв'язком між змінами в суспільстві та змінами в мові. На сьогодні в
європейських мовах спостерігається тенденція нівелювання в позначенні
статі, заміна сексистських слів і понять гендерно нейтральними, формування
позитивного іміджу сприйняття жіночності та жінки в мові та в суспільстві.
Потреба в таких змінах мовної системи обумовлена різними явищами
міжнародної культурної та соціальної сфери кінця XX – початку XI століття
[17].
Крім того існує тенденція уникнення маскулінності у мові, тобто все
менше слів мають відношення до чоловічої статі та вимагають займенників

32
чоловічого роду навколо себе. Саме через ці тенденції і з’явилась гендерно–
нейтральна лексика.
Гендерно-нейтральна мова є формою мовного прескриптивізму,
спрямованого на усунення (або нейтралізацію) посилання на ґендер у
термінах, що описують осіб [59].
Гендерно нейтральна (недискримінаційна або несексистська) мова,
визнає відмінності між жінками та чоловіками, проте ставиться до них
однаково з позиції рівності. Несексистська мова уникає стереотипів і хибного
ставлення щодо ролі жінок та чоловіків у суспільстві. Термін гендерно-
нейтральна мова також може використовуватись як синонім нон-
сексистської, інклюзивною та гендерно-справедливої мови. Метою
використання гендерно-нейтральної мови є уникнення слів, які можуть
сприйматись як прояв упередження, дискримінації, нормалізації певної
гендерної поведінки або применшення представників певних гендерів. Ціллю
введення та розповсюдження гендерно-нейтральної мови є зменшення
кількості гендерних стереотипів, вкорінених у традиційних мові та культурі,
та підведення суспільства до соціальних змін [там само].
21 листопада 2017 року прем'єр–міністр Франції Е. Ш. Філіп наклав
заборону на використання гендерно–нейтральних термінів в офіційних
урядових документах [63]. З питань фемінітивів і гендерно нейтральних слів
Французька академія теж має свою думку. У французькій мові є великий
список професій, назви яких традиційно більше асоціюються з чоловіками:
peintre, gouverneur, ministre. З недавнього часу французи стали створювати
жіночі варіанти назв для таких професій, наприклад sénateur / sénatrice, або ж
ставити артикль жіночого роду перед словом – la présidente. Французька
Академія вкрай негативно поставилася до використання гендерно–
нейтральних виразів у французькій мові, назвавши їх “аберацією”, яка
представляє “смертельну небезпеку” для французької мови [58].
“Безсмертні” 40 членів академії одноголосно вирішили, що створення нових
підручників французької мови, що містять гендерно–нейтральні вирази,
33
невиправдано. Гендерно–нейтральна мова, на думку Академії, є надмірно
складною для написання та вимови, важка для освоєння та викладання
[там само]. Проте адміністративної сили думки академіків не мають, і
вживання фемінітивів та гендерно нейтральних слів на практиці часто
розходиться з вказівками Академії.
Політкоректність передбачає використання гендерно–інклюзивних
слів. Назва утворена від англійського include “включати в себе”.
Білоруський лінгвіст А. Клімович пропонує наступну класифікацію
засобів утворень гендерно–інклюзивних слів за допомогою:
1) дефіса (deux comédien–nes);
2) слова personnalité або humain замість слова homme (personnalité
politique);
3) косою рискою (un / une ministre);
4) сполучника et (Français et Françaises);
5) круглих дужок (Musicien (ne));
6) великої літери E (motivéEs);
7) середньої точки (Parisien•ne•s);
8) нижньої точки (agité.e.s);
9) поєднання обох закінчень (acteurs / trices) [25].
Не дивлячись на те що існує 9 засобів утворення гендерно–
інклюзивних слів, французькі ЗМІ використовують лише два розглянемо їх
на прикладах.

 Le système scolaire entretient l’idée que filles et garçons n’ont pas les
mêmes goûts et compétences, ce qui justifierait des choix d’études
supérieures différenciés. (24)
У наведеному прикладі сполучника et об’єднує два іменники (filles –
дівчата та garçons – хлопчики) з різною гендерною маркованістю, і таким
чином утворю гендерно нейтральне словосполучення.

34
  Plusieurs personnalités politiques ont participé, samedi 1er juin, à une
manifestation contre l’antisémitisme, en plein débat en Allemagne sur le
port de la kippa. (16)
У цьому прикладі для уникнення гендерної маркованості було обрано
нейтральний іменник personnalité, який стосується як і жіночої, так і
чоловічої статі. Він є нейтральним за своїм визначенням: Individualité
psychologique de la personne telle qu'elle se manifeste dans ses comportements
[73], оскільки не вказує на певну стать людини.
Гендерна лінгвістика – дисципліна, яка відноситься до сфери гендерних
досліджень. Вона вивчає прояв відмінностей між статями в мові та мовленні.
Гендерна лінгвістика виявляє так звані гендерні асиметрії, які свідчать
домінування в мові чоловічої картини світу, тобто орієнтованість мови на
людину чоловічої статі, а не на людину взагалі. Такі асиметрії відносяться до
мовного сексизму. Коли говорять про стереотипи патріархату, мають на увазі
зафіксовані в мові стереотипи, що нав'язують його носіям таку картину світу,
де жінки виконують другорядну роль. Саме це породжує необхідність
гендерної нейтралізації мови [24].
Крім того, в наші дні все частіше підіймається питання гендерно–
небінарних людей. Вони не закріплюють за собою будь–яку соціальну роль,
не мають характеристик і манер поведінки, які приписуються чоловічій чи
жіночій ідентичності. Небінарні люди не вписують себе в загальноприйняту
гендерну бінарну систему та стикаються з дискримінацією, нерозумінням
суспільства, інколи вимушені говорити про себе, використовуючи
займенники, які відповідають їх статевими ознаками, а не їх
самоідентифікаціі. Їх називають не тими займенниками, які вони
використовують до себе [38].
Гендерна нейтралізація мови дозволяє небінарним людям відчувати
гармонію всередині себе і комфорт в суспільстві. Небінарні люди у Франції

35
називають себе iel, що є словозлиттям двох займенників elle (вона) та il (він).
Наведемо приклад:

 De retour à Hongkong, iel attend 2017 pour en parler à ses parents (15).

Гендерно нейтральні іменники не є широковживаними навіть у мові

преси. Наприклад, слова, що позначають сімейні зв’язки, зазвичай гендерно
марковані та сильно відрізняються залежно від статі. Організація Divergenres
надає свої варіанти звернень до не бінарних людей створені шляхом
телескопії. Наприклад:
• Frère + sœur = frœur;
• Oncle + tante = tancle;
• Parrain + marraine = parraine ( ou marrain );
• Neveu + nièce = nevèce ( ou niveu ) [64].
Проте навіть вузько направлені журнали (Gai pied, Illico, PREF mag,
Têtu) не використовують таку лексику. Варто зауважити, що ці гендерно
нейтральні слова зустрічаються на форумах та в соціальних мережах.
Окрім штучно створених інклюзивних іменників існують загально
вживані нейтральні іменники. Розглянемо їх на прикладах:

 Comment celles–ci se traduisent–elles dans votre quotidien d’enseignant,

de chef d’établissement ou de parent ? (26)
У наведеному прикладі французький iменник parent є гендерно
нейтральним. Надамо його тлумачення – Personne avec qui l’on a un lien de
parenté [73]. Отже, це слово є гендерно нейтральним, оскільки не
виокремлює родича певної статі.
 En cette période de confinement, tout le monde cherche à prendre des
nouvelles de ses proches. (19)
У наведеному прикладі iменник proches є гендерно нейтральним,
оскільки його визначення немає відношення до певної статі: той хто має тісні
відносини з кимось [73].
36
 Як висновок, можна зазначити, що гендерно нейтральна лексика
перебуває на стадії розвитку, у наш час уже існує багато довідкової
літератури, проте вона все ще є маловживаною у мові преси. Існує три
основні види гендерно нейтральної лексики: злиття, використання наявної
лексики та використання сполучника et. Масмедійний дискурс відображає
зміни у мовних нормах, адже він спрямовані на широку аудиторію. Саме
преса є рушійною силою у зміні тенденцій. Тому, на нашу думку, кількість
гендерно нейтральної лексики у майбутньому лише збільшуватиметься.

37
 Висновки до 2–го розділу

У другому розділі було надано значення терміну “гендер”; виділено

особливості реалізації гендерної ідентичності; лексика масмедійного
дискурсу була поділена на гендерно нейтральну, тобто таку, яка не вказує на
певну гендерну ідентичність, та на гендерно марковану, що в свою чергу
вказує на стать та статеві розбіжності.
Гендер – це система цінностей, норм і характеристик чоловічої та
жіночої поведінки, стилю життя та способу мислення, ролей і відносин жінок
і чоловіків, надбаних ними як особистостями в процесі соціалізації, перш за
все визначається соціальним, політичним, економічним і культурним
контекстами буття й фіксує уявлення про жінку та чоловіка залежно від їх
статі.
Реалізація гендерної ідентифікації залежить від рівнів мови: на
фонетичному – висота тону, тембр голосу, інтонація, паузи; на
морфологічному – переважне вживання певних частин мови та словоформ;
на лексичному – вживання слів, які називають чоловіка або жінку або містять
у значенні семантичний компонент “фемінності” або “мускулінності”; на
стилістичному – переважне вживання слів і конструкцій, характерних для
чоловічої чи жіночої мови.
Гендерно маркована лексика є широковживаною у масмедійному
дискурсі. Було виокремлено три види гендерно маркованої лексики: лексико–
семантична, граматична та фразеологічна. У всіх трьох видах чоловічої
лексики більше ніж жіночої.
Отже, на сьогодні все ще існує проблема гендерної нерівності. Вона
проявляється у тому що частотність чоловічих гендерно маркованих слів є
значно вищою та у звернені уваги на вік жінки.
Щодо гендерно нейтральних слів, дана лексика знаходиться у стадії
розвитку, хоча ні уряд Франції, ні Французька Академія її не підтримують.
У наш час ЗМІ майже не вживають таку лексику, проте мова, а особливо

38
мова преси, має тенденцію неперервно змінюватися. Тому кількість гендерно
нейтральної лексики у майбутньому лише збільшуватиметься.

39
 РОЗДІЛ 3.

ПОРІВНЯННЯ ОСОБЛИВОСТЕЙ РЕАЛІЗАЦІЇ ГЕНДЕРНОЇ

ІДЕНТИЧНОСТІ

Французька мова, так само як і українська, відрізняється своєю яскраво

вираженою забарвленістю й насиченістю. Саме ця особливість і додає
труднощів при порівнянні реалізації гендерної ідентичності в масмедійному
дискурсі.
3.1. Гендерно маркована лексика у текстах французького та

українського масмедійного дискурсу

Порівняння або зіставлення є одним з основних методів вивчення мови.

Об'єктом порівняльного мовознавства можуть бути споріднені або
близькоспоріднені мови, тобто ті що відносяться до однієї мовної групи
(наприклад, французька та іспанська, українська та польська), та ті що
знаходяться в віддаленому спорідненні.
Порівняння (зіставлення) рідної та іноземної мов особливо необхідно
тоді, коли ці мови іноструктурні, тобто представляють різні структурні типи.
Саме такими являються українська (синтетична) та французька (аналітична)
[10].
При конструюванні маскулінності та фемінності в масмедійному
дискурсі використовується певний набір мовних засобів: гендерно марковані
найменування особи, ад'єктивна лексика, що характеризує чоловіків і
жінок, дієслова та дієслівні форми, що відображають чоловічу та жіночу
поведінку.
У французькомовному масмедійному дискурсі поширені основні
гендерно опозиційні пари антропометричних лексем homme – femme; pére –
mére ; époux – épouse; monsieur – madame (див. додаток Б). Розглянемо
приклади:

40
  Il me semble qu’elles ont davantage d’intégrité, d’empathie, d’audace, de
courage que beaucoup d’hommes. On devrait avoir beaucoup plus de
femmes à la tête des Etats.(38);
Так у наведеній цитаті іменник homme є чоловічим гендерно
маркованим, оскільки за визначенням тлумачного словника Larousse це
аdulte de sexe masculin considéré par rapport à son activité, son origine, etc. [73],
тобто істота чоловічої статі, тоді як іменник femme є гендерно жіночим
маркованим словом та має визначення – Être humain du sexe féminin [73], а
отже, це істота виключно жіночої статі.
 Née d’un père égyptien et d’une mère marocaine, Juny Breeze a grandi à
Saint–Germain en Laye avant de de s’installer à Paris définitivement il y a
un an et demi. (41)
У цьому прикладі зустрічається два гендерно маркованих слова.
Іменник père має чоловічий окрас, оскільки за своїм визначенням (homme qui
a engendré ou qui a adopté un ou plusieurs enfants [73]) має відношення лише
до чоловіків. Тоді як іменник mère має жіночий окрас, семантична
характеристика (femme qui a mis au monde ou qui a adopté un ou plusieurs
enfants [73]), якого вказує на те що це слово стосуєть особи жіночої статі,
тобто є гендерно маркованим.
Висловлювання, до складу якого входять лексеми homme, femme і інші,
з невизначеним артиклем un або une, містить узагальнення – дескрипцію ні з
окремим суб'єктом, а з усією гендерною групою, але при цьому мається на
увазі будь–який її представник:

 Oui, je pense que j’ai grandi sans cesser de penser à ce que signifiait « être
un homme ». (22);
 Charlize Theron ne s’excuse pas d’être une femme et ne cherche pas à
plaire à tout prix (36).

41
 Рідше використовуються такі французькі антропометричні
терміни спорідненості, як fille – fils; frère – soeur; tante – oncle (див. додаток
Б):

 Gigi et Zayn les ont informés du sexe de ce bébé à venir et ce sera une
petite fille. (9);
Французький іменник fille має визначення Enfant ou adulte du sexe
féminin par rapport aux parents, par opposition à fils [73], тобто характеризує
людину жіночої статі. Отже, це слово може бути виключно жіночим
гендерно маркованим.
 Né en 1934 à Hjoggböle, austère paroisse du Nord, il grandit dans un
décor bergmanien avec le souvenir d'avoir hérité du lit destiné à son frère
mort à la naissance, de l'absence d'un père décédé alors qu'il n'avait pas un
an, de sa mère qui le pousse à inventer des péchés à confesser. (40)
У наведеному прикладі представлено цілих три гендерно маркованих
іменнки: два чоловічих і один жіночий. Розглянемо їх: французький іменник
frère має визначення personne de sexe masculin née du même père et de la même
mère qu'une autre personne [73], тобто це може бути лише чоловік; père –
Homme qui a engendré ou qui a adopté un ou plusieurs enfants [73], теж
відноситься тільки до людей чоловічої статі; mère – жінка, яка народила або
усиновила одного або декількох дітей [73].
В українському масмедійному дискурсі зустрічаються такі пари
антропометричних лексем: чоловік – жінка, хлопець – дівчина, хлопчик –
дівчинка, пан – пані.

 У Києві днями затримали хлопця, який розгулював вулицею у

Дарницькому районі зі зброєю і ножем, примотаним до ноги скотчем.
(5);
У наведеному прикладі український іменник хлопець є чоловічим
гендерно маркованим, оскільки за визначення тлумачного словника СУМ це
дитина або підліток чоловічої статі [67].
42
  У Чернівцях, де через коронавірус в зоні ризику опинилися сотні дітей,
на поправку йде хвора COVID-19 п'ятирічна дівчинка.(6).
Тоді як у наступному прикладі іменник дівчинка є його антонімом та
відноситься до жіночої гендерно маркованої лексики. Оскільки його
визначення стосується жіночої статі.
На відміну від зарубіжних видань в українських журналах, особливо у
жіночих, частіше зустрічаються терміни спорідненості (див. додаток В).
Найпоширеніша лексична пара чоловік – дружина, рідше зустрічаються такі
найменування: наречений – наречена, батько – мати, брат – сестра, бабуся
– дідусь, тітка – дядько.

 Першим чоловіком Одрі Хепберн став американський актор Мел

Феррер. (47);
В українській мові іменник чоловік має два значення (особа чоловічої
статі; протилежне жінка. або одружена особа стосовно до своєї дружини.
[67]), вони обидва є чоловічими гендерно маркованими. У нашому прикладі
використано термін спорідненості.

 Ведучими свята стануть експрезидент США Барак Обама і його

дружина, Мішель Обама. (43)
Український іменник дружина є жіночим гендерно маркованим,
оскільки за своїм визначенням він охарактеризовує лише одну певну стать:
одружена жінка стосовно до свого чоловіка [66].
Як у французькому, так і в українському масмедійному дискурсі
агентивні іменники номінують людей за професіями (дизайнер – дизайнерка,
продавець – продавчиня; acteur – actrice, créateur – créatrice), відображаючи
процес зміни соціальних ролей чоловіків і жінок у суспільстві, або
позначають категорію “непрофесійна діяльність” (господар – господиня,
кар'єрист – кар'єристка; amoureux – amoureuse, présentateur –présentatrice).
Наведемо приклади з статей французького та українського масмедійного
дискурсу.
43
Jen Atkin, la coiffeuse star de la famille До речі, Соломон Пляр — реальний
Kardashian, nous livre quelques astuces персонаж Соломон Шкляр,
pour couper ses longueurs soi-même історичне обличчя, київський
durant le confinement. (40) перукар, який відкрив на початку XX
ст. школу танців, яка фактично була
клубом знайомств серед киян. (1)
Французький іменник coiffeuse є агентивним та номінує людей за
професією. Його суфікс –euse вказує на жіночий рід. Український іменник
перукар має ті ж самі особливості, проте його суфікс –ар має чоловічу
гендерну маркованість.

C’est une date à retenir pour les Жінка середнього віку розмовляє по
amoureux de nature et de телефону зі своїм колишнім
cyclotourisme. (29) коханцем, з яким мала стосунки
впродовж п’яти років. (3)
Так у першому прикладі французький іменник amoureux є агентивним
та вказує на “непрофесійну діяльність”. Його суфікс –eux має чоловічий
гендерний окрас. У другому прикладі український іменник коханець має
такі ж самі ознаки та його суфікс –ець є також чоловічим гендерно
маркованим.
Усі перераховані номінації представлені іменниками в поєднанні з
ад'єктивною лексикою набувають у мові преси експресивно-оцінювальне
значення. Наведемо приклади з франко– і україномовного масмедійного
дискурсу.

Et qu’être un homme entier, ça ne tient Наталія, хлопці настільки вслухалися

pas qu’aux seuls critères physiques.(30) в кожне його слово, і коли сказав, що
справжній чоловік має бути
організований, у формі, підтягнутий,
хлопці почали одягати піджаки і

44
 вирівнювати спини. (2)
У наведених прикладах словосполучення homme entier і справжній
чоловік мають експресивно-оцінювальне значення. Якщо перекласти
французьке словосполучення, то отримаємо українське. Проте у першому
випадку емоційне забарвлення виникає в непрямому значенні, тоді як у
другому – емоційне забарвлення є частиною прямого значення.
Окрім представлених двох випадків експресивно-оцінювального
значення існує ще третій – слова, що набувають емоційного забарвлення
завдяки суфіксам. Оскільки українська мова є синтетичною, то можна
зробити висновок, що цей вид більш властивий саме цій мові, проте він
зустрічається і у французькій мові. Наведемо приклади з масмедійного
дискурсу.

Toute gamine, Camille, la jolie У ці групи і змогла проникнути

blondinette, suit son père, Bernard українська "відома блондиночка", як
Savary, artisan couvreur à Coutances називає її Сугерей. (7)
depuis deux générations.(27)
У французькому іменнику blondinette суфікс -ette вказує на жіночу
гендерну маркованість і на те, що це слово є пестливим. Український іменник
блондиночка має суфікс -очк, який також є зменшувально-пестливим, проте
він не вказує на стать.
Щодо гендерно маркованих дієслів, належність мовця до певної статі
виражена експліцитно саме в українській мові, неможливо без контексту
визначити рід лише в множині. Тоді як у французькій мові маркованість
виражається дієприкметником минулого часу (le participe passé), тобто лише
незначна кількість часів мають гендерну маркованість. Розглянемо на
прикладі le passé composé та минулого часу.

Quant à Ailes, il est mort à 77 ans, Медіамагнат помер у 2017 році у віці
quelques mois après son éviction, dans 77 років. (50)

45
sa maison de Floride. (36)
І минулий час в українській мові, і le passé composé у французькій мові
мають гендерну маркованість. У наведених прикладах est mort і помер мають
гендерний маркер чоловічого роду.
Порівняльний аналіз французького та українського масмедійного
дискурсу дозволив виявити використання гендерно релевантних засобів мови
в контексті соціальної комунікації. Проведене дослідження розглядає
можливості мовних засобів в реалізації гендерної складової в дискурсі
франко- і українськомовних газет та журналів і є прикладом комплексного
підходу до вивчення проблеми взаємозв'язку мови та гендеру, який може
бути застосований до всіх видів дискурсу.
3.2. Порівняння гендерно нейтральної лексики

У зв'язку з розвитком феміністичного руху, особливо помітна в

журналістиці, постала проблема пошуку гендерно нейтральної мови, яка
полягає в усуненні патріархального характеру шляхом різних варіантів замін
“сексистських” (гендерно маркованих: маскулинно або фемінінності
орієнтованих) слів і понять, що допомагають уникнути мовної дискримінації
особистості.
І французька, і українська мови мають категорію роду, саме тому
виникають труднощі у використанні несексистської мови. Щоб уникнути
дискримінації однієї зі статей в мові, автори публіцистичних статей
замінюють марковане слово іншим з того ж семантичного поля. Переважно
замінюються слова, до складу яких входять морфеми з конотативним
значенням маскулінності або фемінінності та з іншими гендерними
маркерами (імена власні, алюзії і т.п.) [9].
У франкомовному масмедійному дискурсі застосування для номінації
чоловіка та жінки гендерно нейтральних лексичних одиниць, що позначають
людину взагалі, без урахування його статевої характеристики, послаблює

46
гендерну дихотомію та відповідає політкоректності західного суспільства
(gens, parent, personnalité, personne, tout le monde і т. д.):

 De nombreuses personnalités ont révélé avoir contracté le coronavirus

depuis le début de la pandémie mondiale. (39);
Так у першому прикладі французький іменник personnalité є гендерно
нейтральним, оскільки за своїм визначенням він може стосуватися як і жінок,
так і чоловіків: Individualité psychologique de la personne telle qu'elle se
manifeste dans ses comportements [73].
 Qu’avez-vous ressenti en constant que l’histoire d’Esty parlait à tant de
personnes à travers le monde ? (42).
Так само у другому прикладі французький іменник personne є гендерно
нейтральним, тому що за тлумачним словником Larousse його визначення
також не має відношення до жодної з статей: Être humain, sans distinction de
sexe [73].
У статтях україномовних глянцевих видань відповідно до прийнятих на
Заході під впливом фемінізму вимогам гендерної коректності, все частіше
переважають гендерно нейтральні найменування особи. В українському
масмедійному дискурсі часто використовуються гендерно нейтральні
антропометричні лексеми в однині – людина, дитина, персона, колега:

 Біологічне старіння людини проходить у три етапи: в 34, 60 та 78

років. (12);
 Дитина не народжується з дискримінаційними штуками в голові, це
все соціальні «здобутки». (10);
Тоді як у множині частіше зустрічаються – люди, діти, батьки, рідні,
оточуючі:
 Знаєте, є така фраза: «Діти, поважайте своїх батьків, але батьки –
не дратуйте дітей». (45);

47
  Подяка – це найбільший подарунок, який ми можемо дати собі й
оточуючим за все те чудове, що у нас є в цьому житті. (48);
 За деякими даними, картина заснована на реальних подіях, що
трапилися з братами Ніландами після впровадження в армії США
політики останнього вцілілого, яка передбачала службу членів однієї
сім’ї в різних військових підрозділах й, зокрема, відкликання з фронту в
разі загибелі інших рідних. (49).
У французькій мові є слово hоmmе, за визначенням тлумачного
словника Larousse це людська істота [73], тобто цей іменник включає
водночас поняття чоловік і жінка. Однак поняття жінка лише формально є
частиною цієї дефініції. Загальнолюдське поняття hоmmе є більше категорією
маскулінності, ніж фемінінності, саме тому у французькій мові
спостерігається ототожнення понять людина та чоловік, об’єднанних в
понятті hоmmе.

 A partir d’aujourd’hui, et pendant quinze jours, hommes et femmes ne

pourront quitter leur domicile qu’à tour de rôle, différents jours de la
semaine, pour effectuer leurs achats de première nécessité ou se rendre à la
pharmacie.(8)
Так у першому прикладі французький іменник homme є чоловічим
гендерно маркованим. Визначити це можливо лише за контекстом.
Він використовується у значені Être humain du sexe masculin [73], тобто це
людська істота чоловічої статі, та це слово є протиставленням іменнику
femme.
 Une contamination répandue de l'homme au porc pourrait accélérer la
mutation et le mélange des souches grippales existantes et provoquer des
évolutions imprévisibles de la maladie.(37)
У другому випадку слово homme є гендерно нейтральним, тому що
береться значення l'espèce humaine considérée de façon générale [73], тобото

48
людина, як вид, та немає жодних інших маркерів, які б вказали на чоловічу
або жіночу стать.
У порівнянні з французькою лексемою homme українська лексема
людина має ширше значення, тому допускається її використання в складі
предиката з визначеннями морально-етичних і фізичних характеристик осіб
як чоловічої, так і жіночої статі:

 Можливість бачити на екрані людей з різних верств суспільства —

людей, які так схожі на вас, насправді неоціненна. (44);
 Я двічі намагалася в інтернеті знайти людину, заходила на сайти та
одразу ж закривала їх, бо страх, що я віддам дочку комусь і цей хтось
буде вкладати в неї частинку себе, а я — ні, набагато переважав моє
бажання бігти на фултайм-роботу. (11).
Досить часто в українських журналах референтом лексеми людина є
чоловік, гендерна співвіднесеність з'ясовується лише в контексті
висловлювання:

 Ось цілком пристойна людина Юлій Кім вигадав і написав пісню, в

якій вражається тому, що Росія воює з Україною. (4);
Так у першому прикладі про це свідчить чоловіче гендерно марковане
ім’я Юлій та дієслова у минулому часі вигадав і написав, що вказують на
третю особу однини чоловічого роду.
 «Навіть якщо за відчуттями людина сита, організм «голодує» — і
вмикає режим заощадження енергії, — пояснює Себастьєн Лагре. —
За таких умов тестостерон не синтезується, тому що не потрібний
для виживання, натомість адреналін може підвищуватися». (46) .
У другому прикладі не має гендерно маркованих слів, які б могли
вказати на стать людини, проте є термін з анатомії тестостерон, який
стосується виключно чоловіків, оскільки згідно з визначенням
Міністерства Охорони Здоров'я України це головний чоловічий статевий
гормон [37].
49
 Отже, можна зробити висновок, що і французька, і українська мови
перебувають лише на початку розвитку несексистської мови. У мові преси
все ще присутні гендерні стереотипи. Проте вже помітні певні зрушення для
покращення ситуації, адже використання гендерно нейтральної лексики
показує ставлення соціуму до проблем суспільства.

50
 Висновки до 3–го розділу

У третьому розділі було виконано компаративний аналіз гендерно

маркованої та гендерно нейтральної лексики на матеріалі статей з
французького та українського масмедійного дискурсу.
Було виявлено наступні мовні засоби, які використовуються для
конструювання маскулінності та фемінності в масмедійному дискурсі:
гендерно марковані найменування особи, ад'єктивна лексика, що
характеризує чоловіків і жінок, дієслова та дієслівні форми, що відображають
чоловічу та жіночу поведінку. Під час порівняння гендерно маркованої
лексики, стало помітно, що українська та французька мови мають багато
спільного. Так двом мовам властиві: широке вживання антропометричних
лексем і агентивних іменників, всі види набуття експресивно-оцінювального
значення. Різниця найбільше помітна у прояві гендерної марковності у
дієсловах.
Категорія роду у французькій і українській мовах має великий вплив на
несексистську мову. Було виявлено, що гендерно нейтральна мова тільки
починає набувати широкої вживаності в масмедійному дискурсі. Все ще
існують певні стереотипи.

51
 ВИСНОВКИ

Підсумовуючи та аналізуючи все вищесказане, можна зробити такі

висновоки:
1. На основі аналізу робіт видатних вчених було встановлено, що
дискурс – це складне ціле, комунікативна подія, що має мету, базується на
знаннях процесу продукування та сприйняття текстів і обумовлюється
взаємозв’язком між учасниками мовленнєвого спілкування.
2. Масмедійний дискурс тематично сфокусований, соціокультурно
обумовлений мисленнєво–мовна діяльність в масмедійному просторі. Він є
поліфункціональним. Його основні функції: інформативна, регулятивна,
освітня, розважальна, фактична та рекламна.
3. Масмедійний дискурс є адресованим, він надає можливість для
вивчення особливостей функціонування гендерних стереотипів. Саме преса
закріплює в суспільній свідомості та у свідомості особистості гендерну
ідентичність.
4. Орієнтація суспільства на цінності кожної окремої людини в ньому
призводить до все більшого розвитку гендерних досліджень у світі. Поняття
“гендер” стає усе більш популярним.
5. Реалізація гендерної ідентичності різниця залежно від рівнями мови:
на фонетичному – висота тону, тембр голосу, інтонація, паузи; на
морфологічному – переважне вживання певних частин мови та словоформ;
на лексичному – вживання слів, які називають чоловіка або жінку або містять
у значенні семантичний компонент “фемінності” або “мускулінності”; на
стилістичному – переважне вживання слів і конструкцій, характерних для
чоловічої чи жіночої мови: так, наприклад, до типово “чоловічих” слів
належать дісфемізми, а до “жіночих” – димінитиви та слова з емоційним та
високим стилістичним забарвленням.
6. Існує три види гендерної маркованості: “лексико-семантична”,
“граматична” та “фразеологічна”. Чоловіча гендерно марковна лексика (70%)

52
є більш вживанішою ніж жіноча (30%). Гендерно нейтральна лексика
перебуває лише на початковій стадії розвитку. Уже існують певні посібники
та поради для вживання несиксистької мови, проте мова преси все ще
використовує мовні кліше.
7. Хоча французька та українська є мови різного структурного типу
(аналітичного та синтетичного), вони мають багато спільного. Різниця
помітна лише у реалізації гендерної ідентичності у дієсловах. Так в
українській мові стать можна визначити майже завжди, тоді як у французькій
без контексту це не можливо. Категорія роду у французькій і українській
мовах має великий вплив на несексистську мову.
Отже, проведене дослідження розглядає мовні особливості реалізації
гендерної індентифікації в французькому та українському масмедійному
дискурсі та є прикладом комплексного підходу до вивчення проблеми
взаємозв'язку мови та гендеру, який може бути застосований до всіх видів
дискурсу. Невелика кількість робіт з цієї тематики на матеріалі як
української, так і французької мов робить очевидним необхідність ще більш
детально розглянути її. Проте вже на основі представлених результатів
можемо поглибити тему особливостей реалізації гендерної ідентичності та
створити посібники для подальшого викладання на таких предметах як
соціолінгвістика або комунікативна лінгвістика.

53
 RÉSUMÉ

De nos jours, il y a des changements importants dans la vie de la société.

L’intérêt pour l’égalité des sexes et le langage non sexiste augmente. Le discours
des médias de masse est est un phénomène assez nouveau qui étend son influence à
divers groupes sociaux du public. Il est un type de discours fonctionnellement
conditionné, un ensemble de processus et de produits de la fonction verbale dans le
domaine de la communication de masse dans toute leur diversité et la complexité
de leur interaction, et ce n'est pas seulement un message, mais un ensemble avec
toutes les composantes de la communication. C'est dans la presse que les relations
sociales des sexes sont le mieux représentées.
La recherche sur le genre permet de dépasser la compréhension abstraite de
l'homme en tant qu'être asexué et de former une attitude tolérante envers les
hommes et les femmes. Le genre est une construction socioculturelle et
symbolique du genre, qui détermine une connexion associative spécifique, assure
une communication complète et maintient l'ordre social. Alors que l'identité de
genre est la structure de base de l'identité sociale qui caractérise une personne
(individu) en termes d'appartenance à un groupe masculin ou féminin, la plus
importante étant la manière dont la personne se classe.
Le vocabulaire des médias de masse est considéré comme très marquant et
complexe. Pour les besoins de l'analyse des caractéristiques de la mise en œuvre de
l'identité de genre, on a divisé conditionnellement le lexique de ce genre en marqué
et neutre.
L'étiquetage de genre est un signe ou un ensemble de signes qui permet
d'identifier une unité linguistique appartenant à un sexe particulier. Il existe trois
types d'étiquetage de genre: "lexico-sémantique", "grammatical" et
"phraséologique". Le vocabulaire masculin (70%) est plus utilisé que celui des
femmes (30%).
Un langage non sexiste est une forme de prescriptivisme linguistique visant
à éliminer (ou neutraliser) les références au genre en termes décrivant les
54
individus. Il existe trois principaux types de vocabulaire non sexiste: la fusion,
l'utilisation du vocabulaire existant et l'utilisation de la conjonction et. Le discours
des médias de masse reflète les changements des normes linguistiques, car il
s'adresse au large public.
Bien que le français et l'ukrainien soient des langues de types structurels
différents (analytique et synthétique), ils ont beaucoup en commun. La différence
n'est visible que dans la réalisation de l'identité de genre dans les verbes. Ainsi,
dans la langue ukrainienne, le sexe peut presque toujours être déterminé, tandis
qu'en français, il n'est pas possible sans contexte. La catégorie de genre en français
et en ukrainien a une grande influence sur la langue non sexiste.
Sur la base des résultats présentés, on peut approfondir le sujet des
particularités de la mise en œuvre de l'identité de genre et, à la fin, créer un manuel
pour les étudiants.

55
 СПИСОК ВИКОРИСТАНОЇ ЛІТЕРАТУРИ

1. Бацевич Ф. С. Основи комунікативної лінгвістики. Київ: Академія, 2004.

344 с.
2. Бубняк Р. А. Літературно–критичний дискурс: сутність, структура, засоби
вираження : дис. канд. філол. наук : спец. 10.01.06. Тернопіль :
Тернопільський держ. пед. ун–т ім. В. Гнатюка, 2001. 178 с.
3. Буряк В. В. Основные типы знания рационального дискурса (культурно–
историческая классификация) : дис. канд. філос. наук : спец. 09.00.01.
Симферополь : Симферопольский гос. ун–т им. М. В. Фрунзе,1999. 179 с.
4. Ван Дейк Т. Язык. Познание. Коммуникация. Москва : Прогресс, 1989.
312с.
5. Волкогон Н. Л. Іспаномовний рекламний дискурс і його відтворення
українською мовою : дис. канд. філол. наук : спец. 10.02.16. Київ :
Київський національний ун–т ім. Тараса Шевченка, 2002. 193 с.
6. Воронина O. A. Социокультурные детерминанты развития гендерной
теории в России и на Западе : Общественные науки и современность. №4.
Москва, 2000. С. 9–20.
7. Горошко О. І., Галунова Н. М. Гендерно маркована лексика : Вчені
записки ТНУ імені В.І. Вернадського. Серія Філологія. Київ: Гельветика,
2006. С. 99–102.
8. Горошко Е. И. Сборник статей: Гендерная проблематика в языкознании.
Лингвистика интернета: формирование дисциплинарной парадигмы.
URL : http://www.owl.ru/win/books/articles/goroshko.htm (дата звернення:
22.11.2019).
9. Грошовкина Н. А. Гендерный потенциал женской и мужской
идентичности : Научные ведомости Белгородского государственного
университета. Серия: Философия. Социология. Право. № 20 (139). Выпуск
22. Белгород, 2012. С. 228–233

56
10. Гумбольдт В. фон. О различии строения человеческих языков и его
влиянии на духовное развитие человечества. Москва : Прогресс, 2000. С.
37–298.
11.Добросклонская Т. Г. Массмедийный дискурс как объект научного
описания. Научные ведомости БелГУ. Сер. Гуманитарные науки. 2014.
№13(184), вып.22.С. 181–187
12.Добросклонская Т. Г. Медиадискурс как объект лингвистики и
межкультурной коммуникации. Вестник Москов. ун–та. Серия 10.
Журналистика. № 2. 2006. С. 20–33
13. Дудалова О. В. Динаміка мовної репрезентації гендера в англійському
публіцистичному дискурсі : дис. канд. філол. наук : спец. 10.02.04. Харків
: Харківський національний університет ім. В. Н. Каразіна, 2003. 199 с.
14. Желтухина М. Р. Специфика речевого воздействия тропов в языке СМИ :
дис. докт. філол. наук : спец. 10.02.19. Москва : Институт
лингвистических исследований Российской академии наук, 2004. 723 с.
15. Зиновьева Е. С. Изучение дискурса в рамках медиалингвистики :
Верхневолжский филологический вестник. №3. Ярославль, 2016. С. 73–
80.
16.Зиновьева Е. С. Роль гендерно маркированных лексических единиц в
конструировании маскулинности и феминности в дискурсе гендерно
ориентированных глянцевых журналов (на материале английского и
русского языков). Universum: Филология и искусствоведение : электрон.
научн. журн. 2017. №12(46). URL:
http://7universum.com/ru/philology/archive/item/5313. (дата звернення:
22.11.2019).
17. Ивлиева П. Д. Феминистская литературная критика и феминистская
критика языка (к проблеме определения понятия и явления). – Нижний
Новгород: Вестник ННГУ, 2013.115 с.
18. Кара-Мурза С. Г. Манипуляция сознанием. Москва: ЭКСМО-Пресс, 2001.
832 с.
57
19.Каюмова,Э.Р. Сопоставительный анализ языковых особенностей женских
и мужских глянцевых журналов : автореф. дис. ... канд. филол. наук:
10.02.01. Уфа, 2012. 22 с.
20. Кибрик А. А. Анализ дискурса в когнитивной перспективе : Дис. в виде
научного доклада, составленная на основе опубликованных работ,
представленная к защите на соискание ученой степени док. филол. наук :
спец. 10.02.19. Москва : РАН Институт Языкознания, 2003. 90 с.
21.Кирилина А. В. Гендерные исследования в лингвистике и теория
коммуникации: Учебное пособие для студентов высших заведений.
Москва: РОССПЭН, 2004. 252 с.
22. Кирилина А. В. Гендер: лингвистические аспекты : монографія. Москва,
1999. 155 с.
23.Кирилина А. В. Особенности и тенденции развития гендерных
исследований в российской лингвистике. Гендер: язык, культура,
коммуникация: доклады первой междунар. конф. Москва, 2001. С. 5–14.
24.Кирова А. Г. Развитие гендерных исследований в лингвистике. Вестник
Томского государственного педагогического университета, 2009. №8 (86).
С. 138–140.
25.Климович А. Трансформации при переводе политкорректной лексики в
гендерном аспекте на русский язык на материале французских СМИ :
Материалы ежегодной научной конференции студентов и магистрантов
университета. Минск: Минский государственный лингвистический
университет, 2018. С. 260.
26. Кожемякин Е. А. Массовая коммуникация и медиадискурс: к
методологии исследования : Научные ведомости Белгородского
государственного университета. Серия: Гуманитарные науки. 2010. № 2
(83). С. 13–21.
27.Козачук К. В. Фразеологические единицы с именем собственным (научная
работа). Северодвинск: Берёзовский, 2012. –61 с.

58
28. Коновець С. П. Комунікативно–прагматичні особливості актуалізації
фразеологізмів у дискурсі сучасної преси (за матеріалами іспанських
періодичних видань) : дис. канд. філол. наук : спец. 10.02.05. Київ :
Київський національний університет імені Тараса Шевченка, 2002. 167 с.
29.Коноплева Н. В. Фразеологические единицы, характеризующие лиц
мужского пола, в английском и русском языках : автореф. дис. на здобуття
наук. ступеня канд. філол. наук : спец. 10.02.20. Казань, 2009. 23 с.
30.Кравець Т. В. Об’єктивація ґендерних стереотипів в українському мас-
медійному дискурсі. Мовні і концептуальні картини світу. 2013. Вип.
43(2). С. 252–257.
31. Кравченко Н. К. Современный дискурс и дискурс–анализ: краткая
энциклопедия. Киев: Interservis, 2017. 108 с.
32. Кубрякова Е. С. Эволюция лингвистических идей во второй половине XX
века: опыт парадигмального анализа : Язык и наука конца 20 века.
Москва: Российский государственный гуманитарный университет, 1995.
С. 144–238.
33. Кузьменко О.Ю. Презентація респондента в англійськомовному інтерв’ю
масмедійного дискурсу : лінгвокомунікативний і лінгвокогнітивний
виміри : Дис. канд. філол. наук : спец. 10.02.04. Херсон : ХДУ, 2019. 256 с.
34. Мартинюк А. П. Конструювання гендеру в англомовному дискурсі:
[монографія]. Харків: Константа, 2004. 292 с.
35. Маслова Ю. П. Концептосфера ґендерного дискурсу ЗМІ. Острог : НаУ
“Острозька академія” 2012. С. 57–69.
36. Маслова Ю. П. Роль гендерних стереотипів у розбудові громадянського
суспільства (на прикладі сучасних українськомовних ЗМІ) Розвиток
громадянського суспільства в Україні: проблеми і перспективи.
Громадянське суспільство (Вип. 7). Острог : НаУ “Острозька академія”,
2014. С. 278-297.
37. Міністерство Охорони Здоров'я України. Все що треба знати про
гормони: які є, як діють і коли треба звернутись до лікаря. URL :
59
 https://moz.gov.ua/article/health/vse-scho-treba-znati-pro-gormoni-jaki-e-jak-
dijut-i-koli-treba-zvernutis-do-likarja (дата звернення: 22.11.2019).
38. Небінарні люди: хто це та звідки взялося? / Громадська організація Центр
сімейної безпеки РОД. URL : https://www.csb–rod.org.ua/single–
post/2018/06/27/%D0%9D%D0%95%D0%91%D0%86%D0%9D
%D0%90%D0%A0%D0%9D%D0%86–%D0%9B%D0%AE
%D0%94%D0%98–%D0%A5%D0%A2%D0%9E–%D0%A6%D0%95–
%D0%A2%D0%90–%D0%97%D0%92%D0%86%D0%94%D0%9A
%D0%98–%D0%92%D0%97%D0%AF%D0%9B%D0%9E
%D0%A1%D0%AF. (дата звернення: 22.11.2019).
39.Новинкина Е. А. Языковая объективация феминности на страницах
глянцевых журналов. Научный журнал международной
медиалингвистической комиссии Международного комитета славистов
(под патронатом ЮНЕСКО). № 1(11) Белгород, 2016. С. 82–90
40. Онуфрієнко О. П. Дискурс національної ідентичності у творчому
надбанні Лесі Українки : дис. канд. філол. наук : спец. 10.01.01.
Дніпропетровськ : Київський національний університет імені Тараса
Шевченка, 2000. 166 с.
41.Попова И. Н., Казакова Ж. А. Грамматика французского языка.
Практический курс. 12–е изд. Москва : Нестор Академик Паблишерз,
2010. 480 с.
42. Серажим К. С. Дискурс як соціолінгвальний феномен сучасного
комунікативного простору (методологічний, прагматико–семантичний і
жанрово–лінгвістичний аспекти: на матеріалі політичного різновиду
українського масовоінформаційного дискурсу) : дис. канд. філол. наук :
спец. 10.01.08 . Київ : Київський національний університет імені Тараса
Шевченка, 2003. 408 с.
43. Сидорская И. В., Раду А. Гендер и СМИ : учебное пособие для
журналистов. Минкс, 2015. 99 с. URL:
http://elib.bsu.by/bitstream/123456789/107773/1/%D0%93%D0%B5%D0%BD
60
 %D0%B4%D0%B5%D1%80%20%D0%B8%20%D0%A1%D0%9C
%D0%98_%D0%A1%D0%B8%D0%B4%D0%BE
%D1%80%D1%81%D0%BA%D0%B0%D1%8F%2C
%20%D0%A0%D0%B0%D0%B4%D1%83.pdf (дата звернення: 22.11.2019).
44. Сидорская И. В. Репрезентация гендера в текстах СМИ. Идеология
белорусского государства в процессе формирования личности
специалиста : сб. статей под ред. О. Г. Слуки (гл. ред.) Минск: БГУ, 2012.
С. 74–84.
45. Слышкин Г.Г. От текста к символу. Лингвокультурные концепты
прецедентных текстов в сознании и дискурсе. Москва : Academia, 2000.
124 с
46. Соболєва І. О. Знижені (позалітературні) мовні засоби в сучасному
публіцистичному дискурсі : дис. канд. філол. наук : спец. 10.02.02.
Луганск : Таврійський національний ун–т ім. В.І.Вернадського, 2002. 245
с.
47. Степанов Ю.С. Альтернативный мир, Дискурс, Факт и принцип
Причинности : Язык и наука конца XX века: Сб. ст. / Под ред. Ю.С.
Степанова. Москва, 1995. C. 35–73.
48.Суковата В. Стереотипи підприємництва у масовій свідомості: гендерний
аналіз. Соціологія, методи, маркетинг. 2001. № 2. С. 131–143
49. Сусська О. О. Персоніфікація інформаційного обміну. Київ, 2013. 267 с.
50. Тураева, З.Я. Лингвистика текста. Москва: Просвещение, 1986. 127 с.
51.Фуко М. Воля к истине: по ту сторону знания, власти и сексуальности.
Сборник. М.: Магистериум; Касталь, 1996. 446 с.
52. Шейгал Е.И. Семиотика политического дискурса Дисс. док. филол. наук.
Спец. 10.02.01, 10.02.19. Научный консультант д.ф.н., проф. В.И.
Шаховский. Волгоград : Волгоградский государственный педагогический
университет, 2000. 440 с.

61
53. Шепель Ю. О. Медіа–дискурс як засіб маніпулятивного впливу на читача.
Науковий вісник Східноєвропейського національного університету імені
Лесі Українки. 2017. №81. С. 302–307.
54. Эриксон Э. Идентичность: юность и кризис. Москва: Издательская
группа «Прогресс»., 1996. 344 с.
55. Benveniste É. Problèmes de linguistique générale. Paris : Gallimard, 1966. 357
p.
56. Dubois J., Lagane R. Grammaire. Larousse : livre de bord. Baume–les–
Dames : Larousse, 2005. 194 p.
57. Erikson E. H. Childhood and Society. New York City : W. W. Norton &
Compan, 1950. 445 р.
58. Féminisation (des noms de métier, de titres, etc.). URL:
https://www.dictionnaire–academie.fr/article/A9F0432. (дата звернення:
22.11.2019).
59.Gender-neutral language in the European Parliament. European Parliament.
2018. URL :
http://www.europarl.europa.eu/cmsdata/151780/GNL_Guidelines_EN.pdf
(дата звернення: 22.11.2019).
60. Goffman E. Gender Display : Gender Advertisements (Communications and
Culture). London: Palgrave, 1976. Р. 1–9.
61.Lippmаnn W. Publiс Оpiniоn. New York: Hаrсоurt, 1992. 237 p.
62.Lorber J. The Social Construction of Gender : Encyclopedia of Sociology /
Judith Lorber. New York, 1992. P. 748–754.
63. Philippe E. Circulaire du 21 novembre 2017 relative aux règles de féminisation
et de rédaction des textes publiés au Journal officiel de la République française.
URL:https://www.legifrance.gouv.fr/eli/circulaire/2017/11/21/PRMX1732742C
/jo/texte. (дата звернення: 22.11.2019).
64.Règles de grammaire neutre et inclusive. URL: https://divergenres.org/regles–
de–grammaire–neutre–et–inclusive/. (дата звернення: 18.04.2020).
65. van Dijk T. A. News as discourse. New Jersey: Hillsdale, 1988. 325 р.
62
 66. ЛЕКСИКОГРАФІЧНІ ДЖЕРЕЛА

67. Арутюнова Н. Д. Лингвистический энциклопедический словарь :

Советская энциклопедия. Москва, 1989. С. 136–137.
68.Білодід І.К. Одинадцятитомний «Словник української мови». Київ:
Наукова думка, URL : http://sum.in.ua/ (дата звернення: 18.05.2020).
69. Денисова А. А. Словарь гендерных терминов. Москва : Информация 21
век, 2002.78 с.
70.Кирилина А. В. Гендерные стереотипы в языке. Словарь гендерных
терминов [под ред. А. А. Денисовой]. Москва : Информация XXI век,
2002. 256 с.
71.Марузо Ж. Словарь лингвистических терминов. Москва : Издательство
иностранной литературы, 1960. 436 с
72. Николаева Т. М. Краткий словарь терминов лингвистики. Москва:
Прогресс, 1978. 480 с.
73.Шевченко З. В. Словник ґендерних термінів. – Черкаси: видавець
Чабаненко Ю., 2016. 336 с.
74.Larousse.fr : encyclopédie et dictionnaires gratuits en ligne – URL:
https://www.larousse.fr/ (дата звернення: 08.05.2020).

63
 ІЛЮСТРАТИВНИЙ МАТЕРІАЛ

1. День : День (газета), Голохвастов та інші, URL :

https://day.kyiv.ua/uk/article/kultura/golohvastov-ta-inshi?
fbclid=IwAR391800gNv_GURXU3Z15h5n2pVHxJg1_iNhBL6FZgb0gao6Yc5
JR1m4VC8 , 19 лютого 2019
2. День : День (газета), Нововолинська школа отримала подяку від
«кіборгів» , URL : https://day.kyiv.ua/uk/article/den-ukrayiny/novovolynska-
shkola-otrymala-podyaku-vid-kiborgiv , 21 січня 2015
3. День : День (газета), Почуй мене, URL :
https://day.kyiv.ua/uk/article/kultura/pochuy-mene , 29 жовтня 2019
4. День : День (газета), ...Тепер це — «Антиукраїна», URL :
https://day.kyiv.ua/uk/blog/polityka/teper-ce-antyukrayina , 20 березня 2015
5. Сегодня : Сьогодні (газета), У Києві хлопець розгулював вулицею з
автоматом і ножем, URL : https://www.segodnya.ua/ua/kiev/kaccidents/v-
kieve-paren-razgulival-po-ulice-s-avtomatom-i-nozhom-primotannym-
skotchem-k-noge-1439822.html, 7 травня 2020
6. Сегодня : Сьогодні (газета), У Чернівцях хвору COVID-19 дівчинку зняли
з ШВЛ: дитина йде на поправку, URL :
https://www.segodnya.ua/ua/regions/lvov/v-chernovcah-bolnuyu-covid-19-
devochku-snyali-s-ivl-rebenok-idet-na-popravku-1439006.html, 05 травня
2020
7. ТСН : tsn.ua (інформаційний портал), Звільнений з "днр" цивільний
виявився контррозвідником, який готував ліквідацію "гіві". він розповів
деталі операції – ЗМІ, URL : https://tsn.ua/ato/zvilneniy-z-dnr-civilniy-
viyavivsya-kontrrozvidnikom-yakiy-gotuvav-likvidaciyu-givi-vin-rozpoviv-
detali-operaciyi-zmi-1503843.html, 06 квітня 2020
8. ELLE : Elle France (журнал), Confinement : au Panama, femmes et hommes
ne peuvent plus sortir en même temps, URL :

64
 https://www.elle.fr/Societe/News/Confinement-au-Panama-femmes-et-
hommes-ne-peuvent-plus-sortir-en-meme-temps-3862797, 01 квітня 2020
9. ELLE : Elle France (журнал), On connaît (déjà) le sexe du bébé de Gigi Hadid,
URL : https://www.elle.fr/People/La–vie–des–people/News/On–connait–deja–
le–sexe–du–bebe–de–Gigi–Hadid–3864239, 30 квітня 2020
10.ELLE : Elle Ukraine (журнал), Всьому свій час: вчені назвали три етапи
старіння людини, URL : https://elle.ua/krasota/fitness/vchen-nazvali-tri-etapi-
starnnya-lyudini/, 10 грудня 2019
11. ELLE : Elle Ukraine (журнал), «Називати декрет відпусткою можуть лише
ті, хто у ньому не був», — колонка Ірини Славінської, URL :
https://elle.ua/otnosheniya/cariera/yak-ne-vipasti-z-profes-pslya-narodzhennya-
ditini/ , 07 квітня 2020
12.ELLE : Elle Ukraine (журнал), Як виховати в дитині толерантність?, URL :
https://elle.ua/ludi/interview/u-bukvarikah-ma-vdbutisya-rvnovaga--
osuchasnennya-larisa-denisenko-pro-te-yak-vihovati-ditinu-tolerantnoyu/, 26
травня 2018
13.Figaro: Le Figaro (газета), Assurances : les femmes payent comme les
hommes, URL : http://leparticulier.lefigaro.fr/jcms/p1_1506910/assurances–
les–femmes–payent–comme–les–hommes , 03 грудня 2019
14.Figaro: Le Figaro (газета), Xavier Dupont de Ligonnès face à ses secrets,
URL : https://www.lefigaro.fr/actualite–france/2011/04/27/01016–
20110427ARTFIG00628–xavier–dupont–de–ligonnes–face–a–ses–secrets.php ,
11 жовтня 2019
15. Libération : Libération (газета), A Hongkong, Vincy Chan veut tout faire
bouger, URL : https://www.liberation.fr/planete/2019/06/28/a–hongkong–
vincy–chan–veut–tout–faire–bouger_1736912 , 28 червня2019
16. LM : Le Monde (газета), A Berlin, des personnalités politiques dans la rue
contre l’antisémitisme, URL :
https://www.lemonde.fr/international/article/2019/06/01/a–berlin–des–

65
 personnalites–politiques–dans–la–rue–contre–l–
antisemitisme_5470315_3210.html , 01 червня 2019
17. LM : Le Monde (газета), A Chambéry, les questions demeurent après la mort
d’un père de famille pendant son expulsion, URL :
https://www.lemonde.fr/societe/article/2019/07/08/chambery–la–mort–d–un–
pere–de–famille–pendant–son–expulsion–seme–le–
trouble_5486792_3224.html , 08 липня 2019
18. LM : Le Monde (газета), Chasse au chasseur d'images, URL :
https://www.lemonde.fr/archives/article/1962/06/08/chasse–au–chasseur–d–
images_2367689_1819218.html , 08 червня 1962
19. LM : Le Monde (газета), Confinement : quelles applications pour les appels
vidéo avec vos proches ?, URL :
https://www.lemonde.fr/pixels/article/2020/03/27/confinement–quelles–
applications–pour–les–appels–videos–avec–vos–
proches_6034659_4408996.html , 27 березня 2020
20. LM : Le Monde (газета), Dewaere, l'ange speedé, URL :
https://www.lemonde.fr/cinema/article/2005/07/21/dewaere–l–ange–
speede_674337_3476.html , 21 липня 2005
21. LM : Le Monde (газета), En Iran, des cours à l'université pour devenir une
parfaite femme au foyer, URL :
https://www.lemonde.fr/keyhani/article/2014/04/10/en–iran–des–cours–a–l–
universite–pour–devenir–une–parfaite–femme–au–
foyer_5994453_5470831.html , 10 квітня 2014
22. LM : Le Monde (газета), « Ma mère m’a appris à être un homme. Pas mon
père » : les confidences du poète Benjamin Alire Saenz, URL :
https://www.lemonde.fr/pixels/article/2019/05/06/ma–mere–m–a–appris–a–
etre–un–homme–pas–mon–pere–les–confidences–de–benjamin–alire–
saenz_5459042_4408996.html, 06 травня 2019
23. LM : Le Monde (газета), MAUVAISE PUB – Sacha Baron Cohen se fait des
ennemis dans une ville anglaise, URL : https://www.lemonde.fr/big–
66
 browser/article/2014/07/15/mauvaise–pub–sacha–baron–cohen–se–fait–des–
ennemis–dans–une–ville–anglaise_5999952_4832693.html , 15 липня 2014
24. LM : Le Monde (газета), Orientation : filles et garçons n’ont toujours pas les
mêmes ambitions, URL : https://www.lemonde.fr/campus/article/2020/01/08/l–
orientation–genree–un–horizon–indepassable_6025117_4401467.html , 08
січня 2020
25. LM : Le Monde (газета), « Tout en haut du monde » : Sacha, l’autre « reine des
neiges » sur petit écran, URL :
https://www.lemonde.fr/culture/article/2020/01/01/tout–en–haut–du–monde–
sacha–l–autre–reine–des–neiges–sur–petit–ecran_6024548_3246.html , 01
січня 2020
26. LM : Le Monde (газета), Vous êtes enseignant ou parent d’élève, donnez–nous
votre avis sur l’inclusion des élèves handicapés, URL :
https://www.lemonde.fr/education/live/2019/01/28/handicap–l–inclusion–
scolaire–a–tout–prix_5415741_1473685.html , 28 січня 2019
27. O–Fr : Ouest–France (газета), Camille, 20 ans, déjà patronne d'une entreprise,
URL : https://www.ouest-france.fr/normandie/coutances-50200/camille-20-ans-
deja-patronne-d-une-entreprise-4667438 , 16 грудня 2016
28.O–Fr : Ouest–France (газета), Cormolain. La Mère Noël est venue demander
conseil aux enfants, URL : https://www.ouest–france.fr/normandie/cormolain–
14240/cormolain–la–mere–noel–est–venue–demander–conseil–aux–enfants–
6650153 , 12 грудня 2019
29. O–Fr : Ouest–France (газета), La Ferté-Bernard. La rando vélo « arbres
voyageurs » compromise , URL : https://www.ouest-france.fr/pays-de-la-
loire/la-ferte-bernard-72400/la-rando-velo-arbres-voyageurs-compromise-
11c59dd7-ca36-4a68-afad-eb5c315a40f2 , 06 травня 2020
30. O–Fr : Ouest–France (газета), Le Mans. Lavillenie et Vatanen pilotent pour
l’Arche, URL : https://www.ouest-france.fr/pays-de-la-loire/le-mans-72000/le-
mans-lavillenie-et-vatanen-pilotent-pour-l-arche-6067825, 13 листопада 2018

67
31.O–Fr : Ouest–France (газета), Niort. Charline Fréret, la plus belle femme
tatouée de Nouvelle–Aquitaine, URL : https://www.ouest–france.fr/nouvelle–
aquitaine/niort–79000/niort–charline–freret–la–plus–belle–femme–tatouee–de–
nouvelle–aquitaine–c8fa045d–bf90–369f–936e–773e4f542952 , 30 жовтеня
2017
32.O–Fr : Ouest–France (газета), Pizieux. Le bourg s’illumine, le Père Noël est
venu le découvrir, URL : https://www.ouest–france.fr/pays–de–la–
loire/pizieux–72600/pizieux–le–bourg–s–illumine–le–pere–noel–est–venu–le–
decouvrir–6636291 , 03 грудня 2019
33.O–Fr : Ouest–France (газета), Un Coulainais en lice pour devenir Mister
National, URL : https://www.ouest–france.fr/pays–de–la–loire/sarthe/un–
coulainais–en–lice–pour–devenir–mister–national–4053963 , 24 лютого 2016
34.O–Fr : Ouest–France (газета), VIDÉO. Chez ses clientes, Nancy, vendeuse à
domicile, conseille et vend, URL : https://www.ouest–
france.fr/economie/agriculture/metiers/video–chez–ses–clientes–nancy–
vendeuse–domicile–conseille–et–vend–6101392 , 14 червня 2019
35.O–Fr : Ouest–France (газета), Violents affrontements à Madrid après le décès
d’un vendeur à la sauvette, URL : https://www.ouest–
france.fr/europe/espagne/soiree–de–violence–madrid–apres–le–deces–d–un–
vendeur–la–sauvette–5625499 , 16 березня 2018
36. Paris Match : Paris Match (журнал), Charlize Theron : celle par qui le
scandale arrive, URL : https://www.parismatch.com/People/Charlize–Theron–
celle–par–qui–le–scandale–arrive–1671023, 28 січня 2020
37.Paris Match : Paris Match (журнал), Grippe A : Transmission homme / porc ?,
URL : https://www.parismatch.com/Actu/International/Grippe-A-Transmission-
homme-porc-142168, 07 липня 2009
38. Paris Match : Jean-Michel Jarre : "Gong Li incarne l'indépendance de la femme
moderne chinoise" , URL : https://www.parismatch.com/People/Jean-Michel-
Jarre-Gong-Li-incarne-l-independance-de-la-femme-moderne-chinoise-
1653183 , 16 жовтня 2019
68
39. Paris Match : Paris Match (журнал), J.K. Rowling révèle avoir développé les
symptômes du coronavirus, URL :
https://www.parismatch.com/Culture/Livres/J-K-Rowling-revele-avoir-
developpe-les-symptomes-du-coronavirus-1681232 , 07 квітня 2020
40. Paris Match : Paris Match (журнал), L'écrivain Per Olov Enquist est mort à 85
ans, URL : https://www.parismatch.com/Culture/Livres/L-ecrivain-Per-Olov-
Enquist-est-mort-a-85-ans-1683294 , 26 квітня 2020
41.Vogue : Vogue Paris (журнал), La coiffeuse de Kendall Jenner nous explique
comment couper ses cheveux soi-même, URL :
https://www.vogue.fr/beaute/article/jen-atkin-coiffeuse-kendall-jenner-coupe-
cheveux, 27 квітня 2020
42. Vogue : Vogue Paris (журнал), Une fille, un style : chez Juny Breeze à Paris,
URL : https://www.vogue.fr/mode/article/une–fille–un–style–appartement–
influenceuse–juny–breeze–a–paris , 04 квітня 2020
43. Vogue : Vogue Paris (журнал), Unorthodox : rencontre avec Shira Haas, la star
de la série Netflix à succès, URL :
https://www.vogue.fr/culture/article/unorthodox-netflix-shira-haas , 30 квітня
2020
44. Vogue : Vogue UA (журнал), Барак і Мішель Обами проведуть онлайн-
випускний на YouTube, URL : https://vogue.ua/ua/article/culture/barak-i-
mishel-obama-provedut-onlayn-vypusknoy-na-youtube.html , 06 травня2020
45.Vogue : Vogue UA (журнал), Зірка серіалу «Голлівуд» Лора Харрієр — про
дискримінацію в Голлівуді й подолання меж, URL :
https://vogue.ua/ua/article/culture/kino/zvezda-seriala-gollivud-lora-harrier-o-
preodolenii-granic-diskriminacii-i-gollivude.html, 07 травня2020
46. Vogue : Vogue UA (журнал), Мама, я тебе люблю: спецпроєкт Vogue UA і
Yves Rocher, URL : https://vogue.ua/ua/article/beauty/byuti-gid/mama-ya-
tebya-lyublyu-specproekt-vogue-ua-i-yves-rocher.html , 10 травня2020

69
47. Vogue : Vogue UA (журнал), Набратися мужності: все про тестостерон,
URL : https://vogue.ua/ua/article/vogueman/sport/nabratsya-muzhestva-vse-o-
testosterone.html , 10 травня2020
48.Vogue : Vogue UA (журнал), Одягнутися як: весільні образи Одрі Хепберн,
URL : https://vogue.ua/ua/article/wedding/odetsya-kak-odri-hepbern-na-
svadbu.html, 04 травня 2020
49.Vogue : Vogue UA (журнал), Self-care в домашніх умовах: 7-кроковий гід
від Хлої Ісидори, URL : https://vogue.ua/ua/article/culture/living/self-care-v-
domashnih-usloviyah-7-shagovyy-gid-ot-hloi-isidory.html, 11 квітня 2020
50. Vogue : Vogue UA (журнал), 10 фільмів про Другу світову війну, які
висвітлюють події з різних сторін, URL :
https://vogue.ua/ua/article/culture/kino/10-filmov-o-vtoroy-mirovoy-voyne-
kotorye-pokazyvayut-sobytiya-s-raznyh-storon.html , 09 травня 2020
51.112.ua : Інформаційне Агентство 112.ua (інформаційний ресурс), Марго
Роббі, Ніколь Кідман та Шарліз Терон з'явилися в українському тизері
фільму про секс-скандал в Fox News, URL : https://ua.112.ua/kultura/marho-
robbi-nikol-kidman-ta-sharliz-teron-ziavylysia-v-ukrainskomu-tyzeri-filmu-
pro-seks-skandal-v-fox-news-508423.html, 23 вересня 2019

70
 ДОДАТОК А

Кіклькісне порівняння частотності вживання жіночих та чоловічих

гендерно маркованих одиниць

Кіклькісне порівняння частотності вживання жіночих

та чоловічих гендерно маркованих одиниць
чоловічі жіночі
1058

455
390
327
151 122 120 106 64
92
40 38

н) а sé ії и ь
ме ен as фес ик кіст
і Ім p о тн ь
ез ip
e Пр ме іл
і (б tic ик ак
н
Pa
r
Пр ьн
тич гал
м ан За
се
ко-
и
екс
Л

71
 ДОДАТОК Б
Частота вживання певних гендерно маркованих слів у французьких
статтях за 2020 рік
Слово Ouest-France Paris Match Elle France
1 Homme m 8 068 841 9
Femme f 10 921 1340 57
2 Garçon m 11 449 262 3
Fillette f 3 842 102 0
3 Monsieur m 5 134 108 0
Madame f 2 699 85 0
4 Epoux m 4 135 10 0
Epouse f 3 674 34 5
5 Père m 8 425 853 13
Mère f 8 119  891 19
6 Fils m 7 520  818 19
Fille f 9 856 974 41
7 Mec m 2 957 48 1
Meuf f 3 926 0 0
8 Frère m 4 059 359 3
Sœur f 4 996 247 6
9 Roi m 1 152 359 0
Reine f 4 145 502 9
10 Oncle m 434 42 0
Tante f 4 161 46 4

72
 ДОДАТОК В
Порівняння частоти вживання певних термінів спорідненості у
французьких і українських статтях (видання ELLE)
6000

5000

4000

3000

2000
Elle FR
Elle UA
1000

0
ко и т ра ік а н а ь
ть ат Бра ст ов ин \Си н ьк кіст
а М \ е л ж s о ь
\Б e\ re r\
С о у Fil \Д кіл
ère èr Frè eu \Її ч \Др
iF lle а
P M
So
x se ьн
ou ou ал
ép E p
за
г
n
So

73