Conference Proceedings 2023 Full

NATIONAL AVIATION UNIVERSITY
Department of English Philology and Translation

(Ukraine)
UNIVERSITY OF MANITOBA
Department of Linguistics,
Department of German and Slavic Studies
Faculty of Arts, Winnipeg, MB
(Canada)
UNIVERSIDADE ESTADUAL DO CENTRO OESTE

(State University of the Central West (UNICENTRO),
(Brazil)
UNIWERSYTET MEDYCZNY W LUBLINIE

(Polska)
ХV Міжнародна науково-практична конференція

«ФАХОВИЙ ТА ХУДОЖНІЙ ПЕРЕКЛАД:
ТЕОРІЯ, МЕТОДОЛОГІЯ, ПРАКТИКА»
Київ, 20-21 квітня 2023 року
15th International conference

“GENERAL AND SPECIALIST
TRANSLATION/INTERPRETATION:
THEORY, METHODS, PRACTICE”
Kyiv, April 20-21, 2023
NATIONAL AVIATION UNIVERSITY
Department of English Philology and Translation
(Ukraine)
UNIVERSITY OF MANITOBA
Department of Linguistics, Department of German
and Slavic Studies Faculty of Arts Winnipeg, MB
(Canada)
UNIVERSIDADE ESTADUAL DO CENTRO OESTE
(State University of the Central West (UNICENTRO)
(Brazil)
UNIWERSYTET MEDYCZNY W LUBLINIE
(Republic of Poland)
General and Specialist

Translation / Interpretation
Theory
Methods
Practice
2023
Kyiv
Specialist Translation. Terminology in Translation
УДК: 81 25 (063)(081)
Фаховий та художній переклад: теорія, методологія, практика:

збірник наукових праць / за заг. ред. Л. Г. Буданової, Г. Г. Єнчевої. Київ,
2023. 198 с.
Збірник містить статті учасників ХV Міжнародної науково-
практичної конференції з питань теорії та практики перекладу, що
відбулась 20-21 квітня 2023 року на кафедрі англійської філології і
перекладу Національного авіаційного університету (м. Київ, Україна).
(реєстраційне посвідчення УкрІНТЕІ №284 від 10 червня 2022 р.)
General and Specialist Translation / Interpretation: Theory, Methods,
Practice: International Conference Papers. Kyiv, 2023. 198 p.
The book contains papers presented by the participants of the

15th International Conference on theory and practice of translation /
interpretation held at the National Aviation University (Kyiv, Ukraine)
on 20-21 April 2023.
Editor-in-Chief:
Liana Budanova, Doctor of Pedagogical Science, Professor
(National Aviation University, Ukraine)
Editorial Board:
Halyna Yencheva, PhD (Philology), Associate Professor
(National Aviation University, Ukraine)
Olena Gordiyenko, Doctor of Philological Science, Professor
(University of Manitoba, Canada)
Zaal Kikvidze, Doctor of Philological Science, Professor
(Akaki Tsereteli State University, Georgia)
Svitlana Kryvoruchko, Doctor of Philological Science, Professor
(State University of Central West UNICENTRO, Brazil)
Liudmyla Slavova, Doctor of Philological Science, Professor
(Taras Shevchenko National University of Kyiv, Ukraine)
Рекомендовано до друку Вченою радою факультету лінгвістики та

соціальних комунікацій Національного авіаційного університету
(протокол № 4 від 12.04.2023 р.)
ISBN 978-617-646-477-8
© Колектив авторів, 2023
© Національний авіаційний університет, 2023
2
Алла Головня, Катерина Калатура

м. Київ, Україна
Механізми створення неологізмів військового періоду та їх

відтворення у перекладі
(на матеріалі україномовних та англомовних онлайн видань)
Abstract. This article deals with the mechanisms of creating wartime neologisms
and their reproduction in translation based on the material of Ukrainian- and English-
language online publications. The work examines new words, terms and phrases that
appeared in connection with the development of technologies and armed conflicts.
The results of the study will help to better understand the process of formation of
new words of the war period and provide a basis for further research in this area.
Key words: neologism, mass media, war, term, method.
Сучасні українські мовознавці проявляють стійкий інтерес до дослідження

проблем неології та процесів оновлення лексико-семантичної системи
української мови. У рамках цього дослідження активно вивчаються причини
виникнення нових слів, їх класифікація, методи творення, сфери використання,
головні тематичні групи, а також вплив факторів, що не пов'язані з мовою, на
розвиток словникового складу тощо. Процес оновлення лексико-семантичної
системи української мови є постійним та динамічним, а в періоди соціально-
економічних та політичних змін стає ще інтенсивнішим. Події, що відбулися
під час Помаранчевої революції в 2005 році та Революції Гідності в 2013-2014
роках, сприяли збільшенню кількості новотворів у лексиконі української мови.
Мовний аналіз засобів масової інформації та інтернет-сайтів демонструє,
що лексико-семантична система у періоди соціальних та політичних змін
продукує велику кількість нових слів. Незважаючи на велику кількість
наукових досліджень з питань появи неологізмів, є потреба у дослідженні
нових слів та їх значень, що виникають на основі нових реалій [1].
Створення нової лексичної одиниці подібне до творчого процесу, де
відбивається світогляд та світовідчуття автора, залежність між задумом та
засобами його відтворення, а також певні асоціації, що виникають під час
мовленнєвої діяльності. Після цього новотвір проходить етап соціалізації,
тобто його сприймає суспільство, та лексикалізації – закріплюється в лексико-
семантичній системі мови. За результатами аналізу текстового матеріалу
можна зробити висновок, що ці етапи проходять досить швидко й успішно у
випадку досліджуваних новоутворень.
3
Дослідження показало, що для створення неологізмів, найбільш
продуктивними є морфологічні методи словотворення дієслів та віддієслівних
іменників. Префікс «від-» використовується для створення доконаного виду
дієслів із загальним значенням «ретельно або інтенсивно виконати певну дію».
Під час російсько-української війни було створено низку нових колоритних
дієслів, таких як відбайрактарити, відчорнобаїти, відбородянити, відірпеніти,
відкіянити, відкатюжити, відсалопетити, відВСУшити, відджавелінити, що
означають знищити ворожу техніку певним способом, або ж відкобзонити,
віддвохсотити – відправити російських загарбників на той світ.
Під час аналізу досліджуваного матеріалу також було виявлено, що
український правопис зазнав латинізації. Деякі слова, що відносяться до
російських окупантів, дедалі частіше пишуться з великою літерою Z, щоб надати
їм негативного відтінку та зневажливого підтексту. Прикладами таких слів є:
Zайди, Zаблуди, Z-окупанти, Z-трофей, деZертири, Zвірюки тощо [2, с. 34].
Крім цього, онлайн-словник англомовних неологізмів і сленгових виразів
поповнився новим словом, пов'язаним з Україною. Це слово має префікс з- (за-
) і вказує на спробу забрати щось силою та отримати жорстку відповідь –
зукраїнити або заукраїнити.
Згідно з дослідженнями різних україномовних та англомовних онлайн
видань, варто зазначити, що існує три основні причини, які призводять до появи
нових значень у семантичній структурі слова. Перша з них – це метафоризація,
друга – метонімізація, а третя – термінологізація та детермінологізація. Ці
явища проявляються у формі метафоричної або метонімічної трансформації
слів та їхній стилістичній модифікації.
Наприклад, асвабадітєлі стали евфемізмом для російських окупаційних
військ, бандероль – це назва посилки з України, а орки перетворилися з
фантастичних істот на позначення російських окупаційних військ. Також у
списку новоутворених неологізмів є слова, що позначають певні дії чи події,
наприклад літакопад – це збивання російських літаків, а затридні вказує на
нереальні плани ворога. Крім того, є кодові слова, які використовуються для
розпізнавання диверсантів, наприклад паляниця. Деякі слова набули нового
значення через запозичення з інших мов, такі як свинособака (калька з
німецької мови). Кілька слів зі списку, такі як диванні війська та тікток-
війська, є жаргонними термінами, які використовуються для позначення певних
груп людей або їхніх дій.
Сучасний словник військової термінології поповнився новими словами, які
утворюються від прізвищ відомих людей. Наприклад, байденкувати означає
вести довгі розмови без конкретного змісту, шольцнути або пошольцяти –
хитрувати, намагаючись всидіти на двох стільцях, макронити або
промакронити – робити вигляд, що турбуєшся, але при цьому бездіяти,
меркелювати – вирішувати питання відповідно до власних інтересів, навіть
якщо це доводить до психологічної нестабільності, а також пушкінопад –
4
знесення пам'ятників російських культурних діячів та перейменування
топонімів з їхніми іменами.
Варто зазначити, що відтворення неологізмів у перекладі є важливим етапом
у їх вивченні. Перекладачі повинні бути відповідальними за точне та якісне
передавання змісту та вибір адекватних еквівалентів, що забезпечує збереження
мовної еквівалентності тексту при перекладі. Процес відтворення неологізмів
може бути складним завданням. Проте, досягти успішного результату можна,
завдяки правильному вибору стратегій перекладу. Зазвичай, перекладачі
використовують різні методи перекладу для різних типів неологізмів. Наприклад,
для транскрибування термінів та імен, часто використовується метод
транслітерації. Цей метод забезпечує збереження звучання термінів та імен в
оригіналі, однак, може призвести до труднощів у сприйнятті тексту для читачів,
які не знайомі з даним методом перекладу слів [5].
Проаналізувавши англомовні онлайн видання, такі як BBC, The Guardian,
The New York Times та Reuters, які висвітлюють військову ситуацію в Україні,
було виявлено, що більшість неологізмів зберігають свій вигляд і значення в
англійському перекладі. Однак, неологізми можуть бути перекладені
англійською мовою зі зміненим значенням або взагалі не перекладені.
Наприклад, неологізм відбити Дебальцеве було перекладено як to retake
Debaltseve. В той час, як український варіант має негативний відтінок,
англійський звучить досить нейтрально. Також неологізм брати Донбас не
було перекладено англійською, оскільки він має вкрай специфічне значення,
яке важко передати на іншу мову.
Іншим прикладом може бути український неологізм бандерівець, що описує
прихильника ідеології та політичних переконань Степана Бандеру. У контексті
війни, цей термін може вживатися для опису бійця армії, який діє згідно із
ідеологією політичного діяча. При перекладі цього терміну на англійську мову
можна використати різні варіанти, такі як supporter of Stepan Bandera's ideology
(прихильник ідеології Степана Бандери), Banderite fighter (боєць-бандерівець),
Bandera supporter (прихильник Бандери). Однак, оскільки в англомовному світі
ідеологія Степана Бандери є менш відомою, можливим варіантом перекладу
може бути Ukrainian nationalist fighter [4, с. 138].
Один із прикладів неологізму – дітройтизація, що означає роз’їзджання
техніки або розміщення техніки в різних місцях для уникнення її знищення
ворогом. Цей термін було перекладено на англійську мову як detryotization, що
є дослівним перекладом. Однак, відсутність відомих прикладів вживання цього
терміну в англомовній літературі свідчить про те, що його поширеність
обмежена за межами української мови.
Ще одним терміном, який з’явився відносно недавно є форпост – слово, яке
використовується для опису передової позиції військ або зони на передовій, де
розташовуються військові опорні пункти та інші важливі об'єкти. У перекладі
на англійську мову цей термін зазвичай перекладається як outpost.
5
Однак, варто зазначити, що цей термін має іншу семантику та
використовується у різних контекстах, наприклад, для позначення постійної
військової бази.
Крім того, неологізми також можуть бути відтворені у перекладі з української
мови англійською з використанням аналогічних англійських неологізмів.
Наприклад, український термін передова можна перекласти як avant-garde, що
також означає the forefront of an action or movement. Також, неологізми можуть
бути відтворені у перекладі з використанням термінології, що вже
використовується в англомовних військових контекстах. Наприклад, український
неологізм краб може бути перекладений як crab, який вже використовується в
англійській мові для опису типу бойової техніки – БМП-1К «Краб».
Іншим цікавим прикладом є переклад маловідомих неологізмів, пов’язаних
з російсько-українською війною. Наприклад, слово булат (військовий розряд
старшини і начальництва) може мати досить складне значення при перекладі
на англійську мову. Існує кілька варіантів перекладу цього слова на англійську,
залежно від контексту, наприклад steel (сталь), the blade (лезо) або the edge
(гострота). Важливо правильно підібрати відповідний еквівалент, щоб зберегти
важливе смислове значення [3].
Наступною групою неологізмів є терміни, що вживаються у контексті
кібербезпеки та кібервійни. Наприклад, такі слова як кібератака, вірус,
шпигунський софт, фішинг та джерело інформаційної загрози часто
зустрічаються в україномовних матеріалах. При перекладі таких термінів на
англійську мову, перекладачі часто використовують англійські еквіваленти,
такі як cyberattack, virus, spyware, phishing та source of information threat.
Однак, іноді в перекладі такі терміни можуть мати інші відтінки значень або
не мати повного еквіваленту. Наприклад, слово кібератака може бути
перекладене як cyberattack, але також може мати інші варіанти перекладу, такі
як cyberstrik або cyberoffensive. Залежно від контексту та специфіки тексту,
перекладачі можуть використовувати різні варіанти перекладу.
Важливо також зберігати культурні особливості та специфіку військового
жаргону обох мов. Наприклад, українське слово залізяка – це бронетранспортер,
який використовується в армії. Для американців це поняття не є зрозумілим, тому
в перекладі було використано аналогічний термін armored personnel carrier.
Також, український термін воєнізований (про транспортний засіб) перекладено як
military-grade, щоб передати його специфічний сенс.
Наступним прикладом неологізму є військовий майданчик (military base),
який досить часто зустрічається в контексті російсько-української війни. Цей
термін можна відтворити англійською як military training ground або military
camp. Ще одним прикладом є донбасізація (Donbasization), що описує процес
перетворення певної території на подібну до території Донбасу в Україні з його
проблемами та конфліктами. Відповідно, цей термін можна перекласти як
Donbasification або Donbassization.
6
Насамкінець слід зазначити, що створення неологізмів військового періоду
є складним процесом, який відбувається під впливом різноманітних факторів,
таких як політична ситуація, культурна спадщина та мовні звички спільноти.
Інноваційні слова надають військовим діям індивідуальності та вираження, а
також допомагають встановити й описати нові реалії та концепти. Тому,
переклад неологізмів може бути викликом для перекладачів, оскільки нові
слова можуть не мати чіткого еквівалента в іншій мові. Проте, згідно з
результатами аналізу перекладу, фахівці знаходять різні способи передачі
неологізмів у цільову мову, такі як вживання аналогів, описів, або створення
нових слів, які відображають оригінальне значення [4, с. 141].
Отже, стаття демонструє значимість дослідження механізмів створення
неологізмів військового періоду та їх відтворення в перекладі, яке сприяє
кращому зрозумінню мовних змін в різних культурних та політичних
контекстах. Військові неологізми, які з’явилися під час російсько-української
війни, відтворюються в англомовних онлайн виданнях з різним ступенем
точності перекладу. Важливо зазначити, що точний переклад не завжди
можливий, оскільки деякі неологізми мають вкрай специфічне значення, яке
може бути зрозумілим тільки для тих, хто знає контекст. Це дослідження може
бути корисним для лінгвістів, перекладачів та дослідників, які цікавляться
мовними змінами та культурною еволюцією.
Література
1. Буряк Т. Мовні ігри війни: як військові винаходять нові слова
[Електронний ресурс]. Українська правда. – Режим доступу:
https://www.pravda.com.ua/articles/2015/10/6/7088096/ (дата звернення:
02.04.2023).
2. Кирилюк О. Л. «Вогнехреще» або неологізми як відображення
військового протистояння. Наукові записки КДПУ. Серія: Філологічні науки
(мовознавство). Кіровоград : Лисенко В. Ф., 2015. Вип. 137, 204 с.
3. Кремінь Т. Новітні сленгізми-неологізми – мовне віддзеркалення війни.
Режим доступу: https://www.ukrinform.ua/rubric-society/3490258-novitni-
slengizmineologizmi-movne-viddzerkalenna-vijni.html (дата звернення:
03.06.2022).
4. Поліщук Н. Термінологічна лексика Майдану (на матеріалах газет
«Дзеркало тижня», «Українська правда», «Газета по-українськи», «Високий
Замок»). Вісник Нац. ун-ту «Львівська політехніка». Серія «Проблеми
української термінології». 2014. № 791., 143 с.
5. Хоменко О. Нові слова, які привніс військовий конфлікт на сході
України [Електронний ресурс]. Радіо Свобода. – Режим доступу:
https://www.radiosvoboda.org/a/news/26792490.html (дата звернення:
02.04.2023).
7
Новітня термінолексика як мовне віддзеркалення війни:

перекладознавчий аспект
Галина Єнчева, Вікторія Тузак

Abstract. The paper deals with a thorough investigation of the characteristics of

Ukrainian terminological lexical translation into English, which has developed as a
result of full-scale Russian invasion on Ukrainian land. The methods for categorising
neologisms are outlined, the terms “semantic neologism,” “transnomination,” and
“neologism proper” are defined, and the characteristics of the terms “nonce word”
and “word play” are looked at. On the basis of the formal and dynamic equivalence
ideas put forward by American theorist E. Nida, translational research of examples of
neologisms, nonce words, and word play has been conducted. The study has allowed
us to draw the conclusion that translators either resorted to elaborating on word or
phrase meanings when translating emotionally charged terminological lexis that can
be found on the pages of contemporary newspapers into English, or they looked for a
lexical unit in the target language that was similar in content to the original.
Key words: terminological lexis, newspaper text, neologism, neologism proper,
semantic neologism, nonce word, word play, military and aviation translation.
Постановка проблеми. Газетні статті є одним із найпоширеніших

осередків висвітлення подій, які відбуваються в межах рідної країни та
закордоном. Нині ключовою темою газетних матеріалів стала абсолютно
невиправдана російська агресія на території України. Оскільки будь-які воєнні
дії передбачають використання різноманітних видів зброї, техніки, тактик,
мова сучасних газет стала насиченою військово-авіаційною термінолексикою.
Так, сучасна преса поступово позбувається давно усталених газетних кліше,
мінімізуються будь-які стилістичні чи лексичні обмеження. Для опису подій,
які сьогодні відбуваються на території України, для засудження дій країни-
агресорки автори газетних статей часто вдаються як до використання
військово-авіаційних термінів, так і до різноманітних експресивних засобів. До
них можна віднести функціонування у текстах газет неологізмів, оказіоналізмів
та мовної гри на військово-авіаційну тематику.
Аналіз останніх досліджень і публікацій. Питання неологізмів висвітлено у
нещодавніх працях Н. В. Бондар, яка досліджувала у німецькомовному
дискурсі переклад нових воєнних термінів, які виникли внаслідок російської
терористичної війни на території України. О. Л. Кирилюк, зі свого боку,
аналізувала особливості неологізмів, які з’явились у результаті суспільно-
політичної ситуації в Україні впродовж 2013-2015 років.
8
Інша українська мовознавиця К. Ю. Ладоня у своєму дослідженні неологізмів
охарактеризувала їх зміст, навела дефініції, основні принципи класифікації та
функціонування в українській мові. Серед останніх наукових розвідок, націлених
на аналіз питання оказіональності, можна виокремити публікації О. С. Безусової
та О. Д. Кулик, які досліджували специфіку оказіоналізмів на прикладах сучасної
реклами, а також К. П. Никитченка, який зосередив увагу на особливостях
перекладу оказіоналізмів на матеріалах публікацій в соцмережах. У той же час,
дослідження питання мовної гри зацікавило таких сучасних науковців, як
Н. В. Кондратенко та Ю. М. Шульженко, які здійснили аналіз виокремлених
прикладів мовної гри на основі рекламного дискурсу, а С. В. Лазаренко та
О. М. Назаренко – на прикладі газетного тексту.
Завданням наукової розвідки є розкриття особливостей української
термінолексики, якою насичена мова газет унаслідок російської терористичної
війни, а також аналіз специфіки її перекладу англійською мовою.
Виклад основного матеріалу. У науці поняття «термінологія» та «термінна
лексика» розглядаються як взаємозамінні одиниці. Однак нині все більше
мовознавців (І. М. Кочан, М. І. Навальна, О. А. Стишов, Л. В. Туровська)
починають зазначати, що «термінологія» та «термінна лексика» не є тотожними
поняттями. Як наслідок, на сьогодні поняття «термінна лексика» помітно
збільшило своє наповнення та окреслило нові межі. Так, термінолексика
передбачає не тільки терміни у звичному для нас розумінні. Сюди також
належать термінні одиниці, які виходять за межі термінологічного поля,
використовуються у нетиповому контексті та не мають усіх характеристик
терміна, як от наявність системних зв’язків, чіткого визначення, однозначності
у межах конкретної терміносистеми, а також відсутність емоційного та
стилістичного забарвлення [9, с. 44-45].
Оскільки термінолексика вважається найбільш динамічною складовою
лексико-семантичної системи мови, вона неминуче реагуватиме на все, що
відбувається у світі [2, с. 9]. Чудовим підтвердженням поширення термінної
лексики та її масове використання слугує сучасна преса. Проникнення такого
роду лексики в мову ЗМІ зумовлене деякими стилістичними цілями, якими
керуються автори матеріалів, наприклад, прагненням максимально
урізноманітнити висвітлену інформацію, надати їй яскравих, зрозумілих та
нестандартних форм [9, с. 52-58]. Станом на зараз у ЗМІ особливо активно
використовується експресивна термінолексика, як от неологізми,
оказіоналізми, мовна гра на військово-авіаційну тематику. Розглянемо ці мовні
явища детальніше.
Узагалі, мовознавці по-різному тлумачать термін «неологізм». Так,
О. О. Селіванова визначає термін «неологізм» як слова чи сполучення, що
використовуються в мові «в певний період на позначення нового або вже
наявного поняття або в новому значенні й усвідомлюються як такі носіями
мови» [10, с. 417].
9
На думку О. А. Стишова, неологізми – це «слова, словосполучення,
фразеологізми, окремі їхні значення, що з’явилися на певному етапі розвитку
мови для позначення нових реалій і понять, периферійних номінацій,
актуалізація яких зумовлена соціальними і територіальними чинниками
функціонування літературної мови, а також оказіоналізми (індивідуально-
авторські новації), використані одноразово в мовній практиці певного
автора … » [11, с. 46].
Кількість нових слів у мові за останні десятиліття дозволяє виокремити
певні типи неологізмів та класифікувати їх [15, с. 271]. Так, у результаті
детального аналізу форми й семантики мовознавці змогли виокремити такі
різновиди неологізмів: власне неологізми; новоутворення; трансномінації;
семантичні неологізми або переосмислення [12, с. 46-52; 7, с. 39].
Під терміном «власне неологізми», як правило, розуміють «слова та
словосполучення, що утворюються в мові разом із виникненням в
об’єктивному світі нового поняття (нової реалії) і які реалізують номінативну
функцію слова, словосполучення» [6, с. 222].
Унаслідок повномасштабного вторгнення російських військ на територію
України у 2022 році сторінки газет масово заполонили власне неологізми
військово-авіаційної сфери. Так, зважаючи на військову допомогу чималої
кількості країн, український словник поповнюється новими реаліями на
позначення військової техніки. Їх приклади можна побачити у таких газетних
статтях: «До України прибули три «Байрактари» з акції Притули» [14] – “Three
Bayraktars from Prytula campaign arrive in Ukraine” [1]; « ... нам потрібні …
Джавеліни, Енлоу … » [14] – “ … we need … Javelins, Enlow … ” [1]; «Зеленський
подякував воїну, який збив із ПЗРК «Стінгер» дві … ракети» [14] – “Zelenskyy
thanks soldier who shot down 2 … missiles with Stinger MANPADS” [1].
Невиправдана російська агресія змусила українців активно використовувати у
своїй мовній практиці такі неологізми-запозичення, як Байрактар (турецький
безпілотник), Джавелін (американський переносний протитанковий ракетний
комплекс), Енлоу (шведсько-британська переносна протитанкова керована
ракета), Стінгер (американський переносний зенітно-ракетний комплекс) тощо.
Зазначимо, що відтворення виокремлених нами неологізмів не становило
труднощів для перекладачів, адже усі вони були запозичені з інших мов. З
огляду на це, їх переклад англійською мовою відбувався шляхом використання
перекладачами вже усталених в мові перекладу еквівалентів. Новоутворення –
це слова, яким притаманна нова форма, яка утворена з уже відомих у мові слів
за допомогою наявних моделей словотворення [9, с. 177].
Так, війна привела до появи таких новоутворень, як десатанізація
(припинення існування сект) та дешайтанізація (знищення злих духів), які є
одними з «причин» російської повномасштабної агресії, про які заявляє влада
ворожої країни. Мабуть, з огляду на свої військові втрати, росіяни вирішили,
що українцям на полі бою допомагають потойбічні сили:
10
« … стає дедалі нагальнішим проведення десатанізації України, або, як
влучно висловився глава Чеченської Республіки Рамзан Кадиров, її «повної
дешайтанізації»» [14] – “ … it is becoming increasingly urgent to carry out the
desatanisation of Ukraine, or, as Ramzan Kadyrov, the head of the Chechen Republic
… aptly put it, its “complete de-shaitanisation” (Shaitan are evil spirits in
Islam)” [1]. Так, новоутворення «десатанізація» та «дешайтанізація»
утворено завдяки додаванню префікса «де-» та суфікса «-ізація» до іменників
«сатана» й «шайтан». Англійською мовою перекладач відтворив їх шляхом
транскодування. Однак, що стосується новоутворення «дешайтанізація»,
перекладач додав примітку для англомовної аудиторії, зазначивши, що у
мусульманській міфології Шайтаном називають диявола.
Щодо третього типу неологізмів, а саме трансномінацій, то вони
утворюються в мові з метою надання нової, емоційнішої номінації для
предмета, який вже має нейтральну назву [3, с. 58].
У сучасному газетному тексті з’явилося чимало трансномінацій, пов’язаних
з військово-авіаційною сферою. Пропонуємо аналізувати далі виокремлені
приклади на основі концепції, запропонованої Ю. Найдою щодо формальної та
динамічної еквівалентності. Оскільки такого роду мовні явища сповнені
емоційного забарвлення, часто є культурно маркованими, доцільно говорити
про те, чи досягнуто в мові перекладу аналогічного емоційного впливу,
закладеного в оригіналі. Так, формальна еквівалентність передбачає
зосередження на самому повідомленні, його формі та змісті. Автор називає
такий вид перекладу перекладом-глосою, за якого одержувач інформації ніби
переноситься в культуру іншого народу. Що ж до динамічної еквівалентності,
тут одержувач повідомлення не переміщується в культуру іншого народу,
натомість йому пропонується спосіб дії, який відповідає контексту його власної
культури [16, с. 117-119].
Отож розглянемо деякі приклади трансномінацій, які виникли унаслідок
війни: «… на передку з’явились 155-мм гаубиці М777» [14] – “ … 155-mm M777
howitzers have appeared at the front” [1]; «Ворог готує дезу про капітуляцію. Не
дочекаються!» [14] – «The enemy is preparing disinformation about surrender. No
way!” [1]; « … двоє «мобіків» здалися прикордонникам» [14] – “… two mobilised
soldiers surrender to Ukraine’s border guards” [1].
Трансномінація «передок», яка позначає лінію оборони, що знаходиться
найближче до супротивника, трансномінація «деза», тобто неправдива
інформація, а також трансномінація «мобіки», під якою розуміються
мобілізовані особи, в англійському перекладі не дивують своєю креативністю.
Перекладачі дотримались принципу динамічної еквівалентності й залишили
нейтральні, але зрозумілі для іноземного читача, їхні еквіваленти, а саме “front”
(досл. «фронт», «передова»), “disinformation” (досл. «дезінформація») та
“mobilised soldiers” (досл. «мобілізовані солдати»).
11
Останньою виокремленою мовознавцями групою неологізмів є семантичні
неологізми або ж переосмислення. Особливістю цього типу неологізмів є те,
що морфологічна та фонетична структура таких слів залишається незмінною, а
ось змістове наповнення зазнає чималих перетворень [9, с. 181-182].
Як приклад можна навести такий семантичний неологізм: «У бою над морем
загинув полковник ..., який керував «привидами Києва»» [14] – “Colonel … who
led “ghosts of Kyiv” killed in battle over the sea” [1]. Повномасштабна російська
агресія змінила для українців значення слова «привид», яке набуло позитивної
конотації. Так, українці нині асоціюють привидів із віртуозними льотчиками, які
становлять величезну загрозу для російських авіаторів, адже вони, мов примари,
шмигають небом, тому їх практично неможливо наздогнати й знищити. В
англійському реченні перекладач вдався до формальної еквівалентності,
відтворивши зміст оригіналу для іноземної аудиторії буквально.
Для сучасного газетного тексту характерним є також використання
оказіоналізмів. Мовознавці по-різному підходять до визначення цього мовного
явища. Так, Л. В. Кравчук зазначає, що оказіоналізм – це несподіване, але
влучне слово, яке не узгоджується із загальноприйнятими правилами
вживання, сформоване за суто індивідуальними мовними вподобаннями автора
і є зрозумілим виключно в конкретному контексті [5, с. 82]. О. А. Стишов, зі
свого боку, під оказіоналізмами розуміє «позанормативні периферійні лексичні
елементи», які покликані на основі контексту підкреслити експресивність
певної ситуації, предмета тощо [11, с. 47].
Оригінальний приклад оказіоналізму, появу якого спричинила війна,
знаходимо у такому реченні: «… російським військам час … покинути Херсон.
Інакше – постійна бавовна, нічні страхи, панічні атаки та, як наслідок,
«HIMARS-енурез»» [14] – “… it’s time for Russian troops to … leave Kherson.
Otherwise – constant shelling, night terrors, panic attacks and, as a result,
“HIMARS-enuresis” [1].
Тут нашу увагу привертає словосполучення «HIMARS-енурез». Почнемо з
того, що енурез – це розлад, який пов’язаний з нетриманням сечі. Так, у газеті
глузливо підкреслюється, що у разі відмови росіянами залишити територію
українського Херсону, на них чекатимуть такі психічні розлади, як постійна
тривога, панічні атаки, а також так званий «HIMARS-енурез», тобто
мимовільне ракето-випускання з американського комплексу по російських
базах. Як бачимо, ЗСУ дотримались слова й не довго зволікаючи повернули
Херсон під контроль України. В англійському перекладі такий оказіоналізм
відтворено шляхом формальної еквівалентності, але загалом ситуацію
перекладач зміг передати вдало, зважаючи на те, що “enuresis” є
інтернаціоналізмом, тому змістове наповнення речення є цілком зрозумілим
для іноземної аудиторії.
12
Незважаючи на непрості часи для нашої країни, українському народу
вистачає гумору та креативності створювати також різноманітні приклади
мовної гри. Щодо визначення терміна «мовна гра», Н. Ф. Непийвода зазначає,
що це навмисне недотримання мовних норм, усталених правил мовленнєвого
спілкування та «перекручування … мовленнєвих кліше» задля «надання
повідомленню більшої експресивної сили» [8, с. 21]. Т. А. Космеда тлумачить
мовну гру як цілеспрямоване порушення мовних норм з метою досягнення
прагматичного ефекту [4, с. 24]. Українська мовознавиця О. Т. Тимчук
запропонувала загальну класифікацію мовних ігор на основі рівня та підрівня
мовної системи, а саме фонетичні, лексичні, словотвірні, морфологічні,
синтаксичні та фразеологічні мовні ігри [13, с. 7].
Досить дотепний приклад мовної гри на сторінках газетного матеріалу, що
висвітлює події війни, знаходимо у такому реченні: «Факти, які я спостерігаю,
– це провал «могилізації» в Росії … » [14] – “The facts that I observe are the failure
of “mohylyzatsia” (a play on words meaning that mobilisation will lead to a lot of
graves; “mohyla” means “grave” in Ukrainian) in Russia … ” [1] Слово
«могилізація» утворене від поєднання слів «мобілізація» та «могила». Воно
чудово відображає наслідки, які чекають так званих орків, якщо вони вирішать
піти воювати на українську землю. В англійському перекладі така мовна гра
відтворена шляхом формальної еквівалентності, за якої перекладач надає її
розлоге пояснення, щоб іноземні читачі зрозуміли гумор, закладений у цій
лексичній одиниці.
Висновки. Повномасштабна російська терористична війна на території
України привела до увиразнення сучасних газетних матеріалів експресивно
забарвленою термінолексикою, наприклад, неологізмами, оказіоналізмами,
мовною грою на військово-авіаційну тематику. Зважаючи на емоційне та
культурне забарвлення виокремлених прикладів зазначених мовних явищ, у
мові перекладу не завжди існував відповідний еквівалент. Як правило,
перекладачі перекладали такі одиниці емоційно-нейтральними еквівалентами.
Таке рішення можна пояснити тим, що англомовна аудиторія не настільки
обізнана в усіх нових реаліях, до появи яких привела російська агресія на
території України, тому перекладачі вдавались до «нейтрального», але
зрозумілого відтворення інформації. Перспективу подальших наукових
розвідок вбачаємо у подальшому ґрунтовному аналізі перекладу англійською
мовою українського гумору під час опису в газетах подій, пов’язаних з
повномасштабною російською агресією на території України.
13
1. Англомовна версія газети «Українська правда». URL:
https://www.pravda.com.ua/eng/ (дата звернення 18.11.2022).
2. Вакуленко М.О. Українська термінологія: комплексний лінгвістичний
аналіз : монографія. Івано-Франківськ : Фоліант, 2015. 361 с.
3. Заботкина В.И. Новая лексика современного английского языка. Москва :
Высш. шк., 1989. 126 с.
4. Космеда Т.А. Мовна гра в парадигмі інтерпретативної лінгвістики.
Граматика оцінки. Граматична ігрема (теоретичне осмислення дискурсивної
практики) : монографія. Дрогобич : Коло, 2013. 228 с.
5. Кравчук Л.В. Побутові оказіоналізми в текстах засобів масової
інформації. Іван Огієнко і сучасна наука та освіта : науковий збірник.
Кам’янець-Подільський : Кам’янець-Подільський нац. ун-т ім. Івана Огієнка,
2012. Вип. ІХ. С. 81–87.
6. Кущ Е.О. Англійські політичні неологізми як перекладацька проблема.
Проблеми семантики слова, речення та тексту : збірник наукових праць. М-
во освіти і науки України, Київ. нац. лінгв. ун-т. Вип. 25 / відп. ред. Н.М.
Корбозерова. Київ : Вид. центр КНЛУ, 2010. С. 220-228.
7. Ладоня К.Ю. Неологізми в українській мові: сутність, визначення,
принципи класифікації та функціонування. Науковий вісник Міжнародного
гуманітарного університету : збірник наукових праць. Серія: Філологія.
Одеса, 2018. Вип. 36. Т. 1. С. 38–40.
8. Непийвода Н.Ф. Мовні ігри та гумор у рекламному тексті. Українська
мова і література. 2001. № 12 (220). С. 9–11.
9. Поліщук Н.О. Термінолексика як джерело оновлення газетного тексту (на
матеріалі газет перших десятиліть ХХІ ст.) : дис. ... канд. філол. наук: 10.02.01.
Львівський національний університет імені Івана Франка. Львів, 2019. 264 с.
10. Селіванова О.О. Сучасна лінгвістика: термінологічна енциклопедія.
Полтава : Довкілля К., 2006. 716 с.
11. Стишов О.А. Українська лексика кінця ХХ століття (на матеріалі мови
засобів масової інформації) : Київ : Видавн. центр. КНЛУ, 2003. 388 с.
12. Стишов О.А. Українська лексика кінця ХХ століття: на матеріалі мови
засобів масової інформації. 2-ге вид., перероб. Київ : Пугач, 2005. 388 с.
13. Тимчук О.Т. Семантико-стилістичне явище гри слів в українській мові :
автореф. дис. … канд. філол. наук: 10.02.01. Київ, 2003. 14 с.
14. Україномовна версія газети «Українська правда». URL:
https://www.pravda.com.ua/ (дата звернення 18.11.2022).
15. Федорова Ю.Г., Овчаренко Д.І. Особливості мовної репрезентації
неологізмів. “Young Scientist”. 2017. № 12 (52). С. 270–274.
16. Nide E. Towards a Science of Translating. Special Reference to Principles
and Procedures Involved in Bible Translating. Leiden: 1964.
14
Людмила Мхітар’ян, Тетяна Кресан

Основні труднощі перекладу мистецтвознавчих статей

англійською мовою
Abstract. The article studies translation problems while translating academic art
papers into English. Nowadays researchers face the problem of translation research
articles into English in order to publish the results of their studies in Scopus and Web
of Science journals. To a large extent, this also applies to scientific articles in the
field of Art. The paper draws attention to the common grammar and vocabulary
mistakes, which are mainly caused by differences between Ukrainian and English
sentence structure, as well as by ignoring polysemy and homonymy,
misunderstanding of context and “translator’s false friends”. The article also
provides recommended equivalents of translation for problematic cases.
Key words: academic texts, translation problems, art terms, translation
transformation.
На сьогодні розвиток міжнародної наукової спільноти надає можливість

науковцям з різних країн презентувати свої ідеї та результати досліджень
англійською мовою у міжнародних виданнях, що вимагає грамотного
перекладу фахових статей для подальшої публікації у виданнях Scopus та Web
of Science. Некоректний переклад може бути причиною відмови публікації у
авторитетних виданнях через значну кількість помилок та невідповідність
академічному формату наукового видання. Значною мірою це стосується і
наукових статей у галузі мистецтвознавства, де можливі помилки як
загальнонаукового, так і суто мистецтвознавчого характеру. Отже, актуальність
дослідження зумовлена зростанням важливості адекватного перекладу
мистецтвознавчих статей англійською мовою.
Таким чином, метою цієї статті є аналіз основних граматичних та
лексичних труднощів перекладу мистецтвознавчих статей англійською мовою
та визначення рекомендацій щодо перекладу українських мистецтвознавчих
термінів англійською мовою.
Вивченням проблеми теорії та практики перекладу займалися такі науковці
як В. В. Коптілов, В. І. Карабан, І. В. Корунець, О. В. Ребрій та інші. Різні
аспекти проблем перекладу анотацій до наукових статей розглядалися у працях
О. В. Войтко, О. Л. Башманівського, О. В. Тимошенко, Н. В. Бідасюк,
О. С. Частник та С. В. Частник.
15
Особливості наукової статті як жанру наукового дискурсу досліджувалися
такими лінгвістами як Т. В. Яхонтова, яка вивчала структурно-композиційні
особливості англомовної наукової статті [1] та О. Ю. Дубенко, яка займалася
стилістичними характеристиками англо-американських та українських
наукових текстів [2].
Проте недостатньо висвітленим у науковій літературі залишається питання
перекладу мистецтвознавчих наукових робіт. Переклад наукової літератури
значним чином відрізняється від інших видів перекладу, оскільки має лексичні,
граматичні та стилістичні особливості. Мета кожного перекладу – донести до
читача, який не володіє мовою, певну інформацію. Під час перекладу наукової
літератури особливого значення набуває підбір відповідних термінів,
граматичних засобів та передача основної думки автора.
Як зазначає польська дослідниця та перекладач наукових статей Сільвія
Уфнальська, існує основна відмінність між науковим стилем англійської мови
та східноєвропейських мов. На її думку англійська мова є writer-responsible
language, де автор несе відповідальність за зрозумілий виклад матеріалу, щоб
читачу не потрібно було докладати надмірних зусиль. З іншого боку, в
німецькій традиції наукових текстів автор не зобов’язаний писати доступно, а
навпаки, академічна література вважається елітною та має бути складною для
розуміння [3, с. 102]. Оскільки німецька наукова школа мала значний вплив на
країни Східної Європи, можемо стверджувати, що українська мова теж є reader-
responsible language, тобто читач має нести відповідальність за розуміння
тексту [4, с. 66]. Таким чином, суттєві відмінності у структурі, формі та змісті
наукового тексту українською та англійською мовами створюють певні
труднощі для науковців та перекладачів. Розглянемо деякі приклади труднощів
перекладу таких текстів, а саме наукових статей у галузі мистецтвознавства.
На граматичному рівні основні труднощі зумовлені особливостями
граматичної будови мови та виникають під час перекладу речень, що містять:
пасивний стан, безособові речення, герундій та інфінітив, прийменники,
артиклі, тощо. Оскільки структура англійської мови вимагає чіткого порядку
слів підмет – присудок –додаток, українські речення, які починаються з
додатку, мають перекладатися з урахуванням цієї особливості англійської
мови. Наприклад, речення Значний вплив на формування творчих навичок
художника мало навчання рисунку в англійському варіанті буде Learning to
draw had a significant impact on the artist’s skill development.
Пасивні структури досить поширені у науковому стилі, який
характеризується великим ступенем безособовості, але варто звертати увагу на
відмінності між українською та англійською мовами. Наукові статті
українською мовою тяжіють до використання пасивних конструкцій, в той час
як у статтях англійською мовою більш розповсюдженим є використання
активного стану.
16
Оскільки перевантаження групи підмета у англійській мові ускладнює
сприйняття речення, пасивна конструкція з присудком у фінальній позиції не є
доречною. Фрази розглянуто, досліджено у англійському перекладі будуть
звучати The article describes…, The study addresses the issues of …[5, 28].
Отже, при перекладі речення Досліджено риси українського бароко у
дзвіниці Собору святого Юра у Дрогобичі краще надати перевагу активній
конструкції.
Переклад безособових речень також викликає певні труднощі, оскільки
англійське речення не може існувати без підмета. Для перекладу таких речень
використовуються інші шаблони, такі як формальне it для компенсації
відсутнього іменника та суб’єктно-предикативний інфінітивний зворот [6, 92].
Так, речення, що починаються словами вважається, що, передбачається, що,
відомо, що, невідомо, чи тощо мають варіанти перекладу: It is believed that, It is
unknown if або Saint George’s Church is thought to date back to the 16th century.
На лексичному рівні найбільш поширеними є труднощі, що пов’язані з
перекладом полісемантичних слів та синонімів, «хибних друзів перекладача»,
сталих виразів та назв творів мистецтва, загальнонаукових та вузькогалузевих
термінів тощо. Полісемія становить один з найбільших викликів перекладу,
особливо у разі використання комп’ютерних програм-перекладачів.
Багатозначні слова можуть мати декілька еквівалентів. Наприклад, слово
техніка живопису означає не тільки набір прийомів, а й матеріал та інструмент
(у цьому випадку перекладається як art media).
Слова іноземного походження, запозичені до різних мов, поступово можуть
змінювати своє значення, і в результаті виступають у ролі «хибних
(фальшивих) друзів перекладача». У випадку наукової та мистецтвознавчої
лексики це такі слова, як актуальність – significance, конкретний – specific,
експозиція – display, фактура – texture , класицизм – Neoclassicism.
Оскільки більшість мистецтвознавчих статей досліджують твори мистецтва
та архітектури, вбачаємо важливим розглянути такий аспект як переклад
власних назв. Особливі труднощі викликає переклад назв творів мистецтва, що
містять інші оніми. Такими, наприклад, є назви культових споруд, що часто
виступають об’єктом розгляду мистецтвознавчих статей. Назви храмів як
правило присвячені певним біблійним наративам або релігійним святам.
Зазвичай ці назви мають сталі еквіваленти в англійській мові, але у багатьох
випадках не можуть бути перекладені дослівно. Це пояснюється, з одного боку,
тим, що історично ці конфесії не взаємодіяли одна з одною, а з іншого – тим,
що православні переклади були зроблені з грецької мови на
церковнослов’янську, а католицькі та протестантські – з латини. В результаті
значна кількість біблеїзмів української мови має церковнослов’янське
походження, в той час як в англійській – латинське.
17
При перекладі таких назв необхідно розуміти про яке явище йде мова,
оскільки переклад назви може бути не дослівним та залежати від того чи є слово
назвою біблійного сюжету чи християнського свята. Так, в українській мові
назви свята та біблійного сюжету Різдво співпадають, тоді як в англійській це
два різних слова: Christmas – Nativity. Варіанти рекомендованого перекладу
біблійних термінів наведені у таблиці. Як бачимо, типовими помилками є
калькування та дослівний переклад.
Таблиця. Рекомендований переклад біблійних термінів
Український варіант Рекомендований переклад

Євангеліє Gospel
Бог-отець God the Father (not god-father)
Богородиця, Богоматір Saint Mary; Virgin Mary (not godmother)
Свята Трійця Holy Trinity (not Saint Trinity)
Святий дух Holy Spirit
Благовіщення Богородиці Annunciation of Our Lady/
of the Blessed Virgin Mary
Поклоніння волхвів The Adoration of the Magi or Adoration of the
Kings or Visitation of the Wise Men
Різдво Христове Nativity of Jesus (not Christmas)
Хрещення Господнє The Baptism of Jesus
Іоанн-хреститель John the Baptist;
John the Forerunner
Воскресіння Господнє The Resurrection of Jesus
Воздвиження чесного The Feast of the Exaltation свято of the Holy
хреста господнього (not honest) Cross.
Тайна вечеря Last Supper (not Secret Supper)
(таємна вечеря)
Страсна (Велика, Свята) Holy Friday, Great Friday, Great and Holy
п'ятниця Friday, and Black Friday.
Оскільки художники нерідко звертаються до історичних та міфологічних

сюжетів, подібні проблеми викликає також переклад міфологічних та
історичних онімів, наприклад, Alexander the Great; Викрадення Європи – The
Abduction of Europa The Rape of Europa; Пам’ятник битві народів – The
Monument to the Battle of the Nations.
18
Таким чином, можна зробити висновок, що переклад наукових
мистецтвознавчих статей англійською мовою вимагає професійного підходу
для подолання основних труднощів під час передачі мистецтвознавчих термінів
засобами англійської мови та структури, граматичного і лексичного
наповнення тексту. Встановлено, що для досягнення найбільш адекватного
перекладу необхідно застосовувати граматичні та лексичні трансформації,
відходити від калькування та використовувати терміни-еквіваленти.
Як бачимо, через необізнаність у мистецтві та недостатнє розуміння змісту
тексту навіть професійні перекладачі можуть припускатися лексичних
помилок. Тому на даний час дуже важливим є вміння фахівця мистецького
профілю самостійно перекласти власну наукову працю.
Перспективи дослідження цієї проблеми вбачаємо у подальшому вивченні
структури наукового мистецтвознавчого тексту та розробці практичних
рекомендацій для студентів, аспірантів та викладачів мистецьких закладів .
1. Yakhontova T. What Nonnative Authors Should Know When Writing
Research Articles in English. J Korean Med Sci. 2021 Sep;36(35):e237.
https://doi.org/10.3346/jkms.2021.36.e237
2. Дубенко О. Ю. Англо-американські та українські наукові тексти в
порівняльно-стилістичному аспекті. URL:
http://archive.nbuv.gov.ua/portal/natural/Nvvnu/filolog/2009_ 16/R4/Dubenko.pdf
3. Ufnalska S. Abstracts of research articles: Problems of translation. European
Science Editing. 2007. Vol. 33(4). P. 101-104.
4. Сидоренко С., Гудманян А. Типові помилки перекладу анотацій до
наукових статей англійською мовою. Фаховий та художній переклад: теорія,
методологія, практика: збірник наукових праць / за заг. ред. А.Г. Гудманяна,
С.І. Сидоренка. Київ: Аграр Медіа Груп. 2020. С. 65-73.
5. Частник О., Частник С. Англомовні елементи наукової праці: назва,
анотація, резюме: A Practical Guide to Writing Research Paper Titles, Abstracts,
Summaries : навч. посіб. Харк. держ. акад. культури. Харків: ХДАК, 2016. 78 с.
6. Карабан В. Переклад англійської наукової і технічної літератури.
Граматичні труднощі, лексичні, термінологічні та жанрово-стилістичні
проблеми. Вінниця: Нова книга, 2004. 576 с.
19
Анна Щербина, Керпатенко Юлія

Скорочення в міжнародних конвенціях та деклараціях ООН:

Abstract. The article discovers the essence and specific characteristics of

abbreviations as a modern trend to enrich lexical units to the maximum extent
possible. The study of the use and specifics of the formation of abbreviations
(acronyms and acronyms) was conducted on the basis of official documents of the
international organization UN. The study revealed that in the texts of international
conventions and declarations the number of abbreviations and acronyms used is
almost the same. Also, the main trends in the structure of abbreviations were
identified in the analyzed documents, such as: the average number of characters in
abbreviations is 4, words hyphenated are not represented, etc. It is established that
the use of lexical abbreviations in texts of official business style is quite common,
since the abbreviation condenses the material shell of words, increasing the speed of
receiving information from the author to the addressee, since the abbreviation is a
means of concentrating information. The author also identifies the main methods of
translating abbreviations, such as: translation by the corresponding abbreviation,
which involves the use of a corresponding abbreviation existing in the target
language or its creation, translation by the corresponding full form of a word or
phrase, which is used when there is no corresponding abbreviation in the target
language, and for translation it is necessary to determine the full form of the
abbreviation in the source language by transcoding, while adhering to the system of
international transcription or interalphabetic correspondence.
Key words: abbreviation, acronym, UN, UNESCO, translation.
Зростання сучасних знань про життя людини змушує знаходити способи

стисло підсумовувати події та описувати їх, при цьому створюючи нові
скорочені мовні форми для вже існуючих номінацій. З початком зростання
засобів масової комунікації абревіатури та акроніми стали чудовим
інструментом пропаганди та реклами, допомагаючи запам’ятовувати довгі
назви та водночас дозволяючи працювати з цими назвами, не розшифровуючи
їх зміст. Скорочені лексичні одиниці багато в чому залишаються таємницею з
точки зору лінгвістики, оскільки пов’язані з такими важливими проблемами як
порядок слів та їх семантика, морфологічними проблемами тощо.
Сучасна тенденція максимально збагачувати лексичні одиниці, беручи до
уваги раціоналізацію мовленнєвих функцій, які супроводжували англійську
мову протягом історії, оптимізацію методів мовлення та, особливо останнім
часом, прискорення рухів. людського життя є накопичення знань.
20
Важливість дослідження зумовлена тим, що процес словотворення
відбувається постійно, відображаючи зміни зовнішнього світу та
задовольняючи потреби носіїв мови. Тому дуже важливо вивчити способи
утворення скорочених лексичних одиниць, типи та приклади, з яких вони
побудовані, їхні функції та сфери використання. Сучасний стан мови
характеризується глобалізацією, яка створює особливі назви речей, понять та
ідей, а також додаткові вимоги до економії мови, тому списків скорочень
багато. Інтерес до створення абревіатур у різних мовах і той факт, що вони
використовуються в різних формах і типах мов, пояснюється тим фактом, що
абревіатури є одним із словотворів, сумісних із практичною системою сьогодні.
Об’єктом дослідження обрано скорочення в документах міжнародної
організації ООН. Зазначимо, що Організація Об’єднаних Націй діє на підставі
та відповідно до положень Статуту ООН, прийнятого в 1945 р. у Сан-
Франциско на Конференції Об’єднаних Націй. На ранньому етапі існування
організації офіційними мовами були англійська, іспанська, китайська,
російська та французька. Арабська мова була додана пізніше як офіційна мова
Генеральної Асамблеї, Ради Безпеки і Економічної та Соціальної Ради.
Пріоритетними напрямками діяльності ООН були і залишаються забезпечення
та підтримання міжнародного миру та безпеки і розробка та впровадження
дієвих механізмів стійкого розвитку людства та укріплення міжнародних
зв’язків. Документи ООН представляють собою всі типи текстів, оскільки в
більшості спеціалізованих установ та органів ООН розглядається широке коло
проблем – економічних, політичних, юридичних, військових. Документи ООН
різняться і за жанрами, характеристики яких визначаються як лінгвістичними,
так і екстралінгвістичними факторами. Всередині кожного типу текстів
документи ООН можуть бути розбиті за їх функціональним призначенням.
До числа ж найважливіших ознак, що визначаються функціональним
призначенням документа, відносяться офіційність і нейтральність, логічність,
точність, стереотипність та імперативність. Всі вони пов’язані між собою,
утворюючи так звану єдність усіх ознак. Оскільки основною стилістичною
рисою дипломатичних документів є чіткість значення та наявність скорочених
одиниць у них може сприйматись як таке, що цьому суперечить. Основною
причиною появи скорочень є економія. Лаконізм скорочень дозволяє збільшити
кількість інформації, що передається в документі, не збільшуючи його об’єму.
Скорочення традиційно прийнято класифікувати на лексичні й графічні. До
лексичних відносять ycічeнi слова (clipped or stump words) i
абревіатури/акроніми (initial words or abbreviations/acronyms). Скорочуватися
можуть будь-які фрагменти слова незалежно від морфемних границь.
Абревіатура – це складноскорочені слова. Похідне слово, що виникає
внаслідок абревіації – це утворення з перших літер або з інших частин слів, що
входять до складу назви чи поняття: UNO (United Nations Organization) –
Організація Об’єднаних Націй [2, с. 8]; FD (fire department) – управління
21
пожежної охорони [7, с. 15]; WHO (World Health Organization) – Всесвітня
організація охорони здоров’я [2, с. 12]; ADL (Allied Disposition List) – nepeлiк cuл
i засобів [6, с. 11]; WFP (World Food Programme) – Bcecвimня npoдoвoльча
програма [3, с. 7]; CST (Collective Security Treaty) – Дoгoвip npo кoлeкmuвнy
безпеку [7, с. 15]; CWC (chemical weapons convention) – кoнвeнцiя npo зaбopoнy
xiмiчнoï збpoï [7, с. 9]; DCI (Defence Capabilities Initiative) – iнiцiamuвa npo
oбopoннuŭ nomeнцiaл [7, с. 5]; UNTC (United Nations Trusteeship Council) – Рада
з Опіки ООН [5, с. 33]; UNS (United Nations Secretariat) – Секретаріат ООН
[5, с. 6]; WFTU (World Federation of Trade Unions) – Всесвітня федерація
профспілок [2, с. 35].
Aбpeвiaтypи пишyтьcя мaлими aбo вeликими бyквaми, нaпиcaними чepeз
кocy лінію або paзoм, нaпpиклaд: b/l (bill of lading) – нaклaднa, кoнocaмeнm [3,
с. 31]; BI (BuildingIntegrityInitiative) – iнiцiamuвa npo змiцнeння emuчнux зacaд
[2, с. 12]. У дpyгiй aбpeвiaтypi пpoпyщeнa лiтepa вiд тpeтьoгo кoмпoнентa
тepмiна Initiative. Також можуть використовуватися крапки після кожної літери
всередині абревіатури: c.i.f. (Сost, insurance and freight) – вартість,
страхування і фрахт [8, с. 2].
Акронім – абревіатура, що складається з початкових літер або звуків слів
твірного словосполучення. На відміну від абревіатур, акроніми вимовляються
як повні слова: SALT (Strategic Arms Limitation Talks) – переговори no
обмеженню стратегічної зброї [7, с. 15]; OMOV (onemember, onevote) – один
член, один голос [2, с. 7]; NASA (National Aeronautics and Space Administration) –
Національне управління з аеронавтики і дослідження космічного простору [8,
с. 2]; GASP (Group against smoking and pollution) – гpynи, які борються npomu
забруднення навколишнього середовища [6, с. 13].
Виявлено, що у текстах міжнародних конвенцій та декларацій кількість
використаних абревіатур та акронімів практично однакова: абревіатури (42%)
– акроніми (36%) (див. Рис. 1). У проаналізованих документах було
виокремлено основні тенденції структури скорочень. Пo-перше, середня
кількість знаків в скороченнях – 4. По-друге, слова, що пишуться через дефіс,
не репрезентуються. Розглянемо це на прикладі: ASA (Association of South-East
Asia) – Асоціація держав Південно-Східної Азії [7, с. 11]; IMCO (Inter-
Governmental Maritime Consulative Organization) – Міжурядова морська
консультативна організація [7, с. 12]. Проте, це не стосується всіх англійських
скорочень та абревіатур, наприклад: AAA (Anti-Aircraft Artillery) – зeнimнi
apmuлepiŭcькi кoмnлeкcu [6, с. 5]; CRO (crisis-response operation) – onepaцiя з
peaгyвaння нa кpuзy [5, с. 14]; ACSP (Aircraft Cross-Servicing Programme) –
npoгpaмa взaємнoгo oбcлyгoвyвaння ліmaльнux anapamiв [7, с. 4].
22
45%
40%
35%
30%
25%
20%
15%
10%
5%
0%
Абревіатури Акроніми Напівскороч Графічні
ення скорочення
% Вживання 42% 36% 9% 14%
Рис. 1 Закономірності вживання скорочень в міжнародних документах
Отже, бачимо, що у текстах офіційно-ділового стилю використання

лексичних скорочень є досить поширеним: абревіація скopoчує матеріальну
оболонку слів, збільшуючи швидкість отримання інформації від автора до
адресата, адже, абревіатура є засобом концентрації інформації.
Графічні скорочення також численно представлені й вживаються на
позначення мір, одиниць або величин (kg, km, mph). Використовуються також
такі широко відомі скорочення, як: і.е. (латинське idest, англійське thatis) [2, с.
1]; е.g. (латинське exempligratia, англійське for example) [2, с. 3]; etc. (латинське
etcetera, англійське and soon) [2, с. 39]. Крім того, існує специфічно англійський
підтип скорочення, а саме напівскорочення, тобто комбінації акроніма – одного
члена словосполучення із повною основою іншого: A-bomb (atomic bomb) –
атомна бомба [7, с. 11]; A-field (alpha numeric field) – noлe буквено-цифрових
даних [8, с. 5].
Aбpeвiaтypи можуть утворюватися вiд cклaдних однослівних,
двокомпонентних та трикомпонентних термінів, наприклад: CT (counter-
terrorism) – бopomьбa з mepopuзмoм, кoнmpmepopuсmuчнi дiï [7, с. 11]; TC (team
commander) – кoмaндup зaгoнy [2, с. 56]; SL (sustainability and logistics) –
зaбeзneчeння mpuвaлocmi дiŭ ma muлoвe забезпечення [2, с. 33]; CE (Council of
Europe) – Рада Європи [2, с. 32]. Однослівними можна вважати терміни,
yтвopeні вiд oднoгo cлoвa, a тaкoж вiд двox i бiльшe cлiв, написаних paзoм aбo
чepeз дeфic.
Для двoлiтeрниx aбpeвiaтyp xapaктepним є наявність oмонімів, якi мaють
вiд 2 дo 5 значень, щo вимaгaє уважного виявлення значення абревіатури на
основі контексту, наприклад: двa омоніми абревіатури CP: 1. CP (counter-
piracy) – боротьба з піратством, npomuдiя nipamcmвy, 2. CP (capabilities
package) – кoмnлeкc cuл i засобів [6, с. 12]. Щe oдним пpиклaдoм мoжe бyти
aбревіaтypa AA з п'ятьмa значеннями: 1. AA (agent assessment) – oцiнкa
23
мoжлuвocmeŭ вuкopucmaння зaвepбoвaногo як aгeнma poзвiдкu, 2. AA (anti-
aircraft) – зeнimнuŭ, npomunoвimpянuŭ, 3. AA (Armed Forces, America) –
noшmoвuŭ iндeкc вiŭcькoвo-noльової noшmu нa mepumopiï Пiвнiчнoï i Пiвдeннoï
Aмepuкu (кpiм Кaнaдu), 4. AA (assembly area) – paŭoн збopy, зосередження, 5.
AA (avenue of approach) – шляx niдxoдy; (ŭмoвipнuŭ) нanpямoк pyxy; мapшpym
вucyвaння дo oб'єкma [7, с. 5].
Шляxи yтвopeння трилітерних aбревiaтyp пoдiбнi дo тиx, якi
викopиcтoвyютьcя для yтвopeння двoлiтepниx aбpeвiaтyp. Toбтo, бiльшicть
aбpeвiaтyp пoбyдoвaнi вiд тpикoмпoнeнтниx тepмiнів, нaпpиклaд: ADC (air
defence commander) – кoмaндup чacmuнu npomunoвimpянoï oбopoнu [2, с. 55];
MRP (manufacturing resources planning) – nлaнyвaння вupoбнuчux ресурсів [3, с.
34]; ADL (advanced distributed learning) – cyчacнi мemoдu дucmaнцiŭнoгo
aвmoмamuзoвaнoгo навчання [8, с. 5].
B aбpeвiaтypi ACI (area of common interest) – зона спільних інтересів [8, с.
13], yтвopeнiй вiд чoтиpикoмпoнeнтнoгo тepмiнa, пpoпyщeнa лiтepa вiд
пpиймeнника of, тoдi як в iншiй aбpeвiaтypi ця лiтepa пpиcyтня, нaпpиклaд: AOC
(area of cooperation) – oбласть cniвnpaцi [3, с. 13]. Kpiм пpиймeнникa of, в
aбpeвiaтypax викopиcтoвyютьcя пepшi лiтepи пpиймeнникiв on i for, нaпpиклaд;
POB (passenger on board) – людuнa нa бopmy [2, с. 24]; RFP (request for
proposals) – зanum на noдaчу кoнкypcнux nponoзuцiŭ [2, с. 7]. B aбpeвiaтypi AMF
(Allied Command Europe Mobile Force) – мoбiльнi cuлu Bepxoвнoгo
головнoкoмaндyвaння ОЗС в Євponi [7, с. 12], yтвopeнiй вiд п'ятикoмпoнентного
терміна, пpoпyщeнi лiтepи вiд двox cлiв Command та Europe, a в aбpeвiaтypi
DAC (deployable air command and control system component) – готовuŭ дo
poзгopmaння кoмnoнeнm cucmeмu noвimpянoгo кoмaндyвaння ma управління [8,
с. 14] – вiд чoтиpьox cлiв, a caмe: and control system component. Tpилiтepнi
aбpeвiaтypи yтвopюютьcя нe тiльки вiд тepмiнолoгiчниx cпoлyчeнь, aлe й вiд
нaзв opгaнiзaцiй, кoнфepeнцiй, пpoгpaм, дoгoвopiв, кoнвeнцiй, iнiцiaтив тa iн.,
нaпpиклaд: WRC (World Radio communications Conference) – Bcecвimня
кoнфepeнцiя з paдioзв'язкy [2, с. 43]; WFP (World Food Programme) – Bcecвimня
npoдoвoльча програма [3, с. 16]; CST (Collective Security Treaty) – Дoгoвip npo
кoлeкmuвнy безпеку [2, с. 54]; CWC (chemical weapons convention) – кoнвeнцiя
npo зaбopoнy xiмiчнoï збpoï [7, с. 36]; DCI (Defence Capabilities Initiative) –
iнiцiamuвa npo oбopoннuŭ nomeнцiaл [7, с. 17].
У документах у великій кількості можна також зустріти умовні позначення
документів, організацій, органів. Tакi позначення служать вказівником на
певний документ, тобто з метою економії місця i збереження неперервності
викладу думки (назви документів, як правило, громіздкі i можуть впливати на
хід думки), назви скорочують до умовних букв i цифр. Наприклад: Е/РС/Т/А
(Preparatory Committee of the United Nations Conference on Trade and
Employment) – Підготовчий комітет конференції Організації Об'єднаних Націй
з питань торгівлі та зайнятості [3, с. 19].
24
Для резолюцій, наприклад, існує умовне позначення, що складається з
арабських цифр, які позначають порядковий номер резолюції, i римських цифр
у дужках, які позначають ceciю, на якій була прийнята та чи інша резолюція –
RES/2604/XXIV/ [2, с. 1].
Отже, скорочення посідають значне місце серед інших лексичних одиниць,
й представлені досить великою варіацією видів. Загалом, скорочення
складають приблизно 2% від загального обсягу слів міжнародних договорів. Це
уможливило висновок, що у сучасній англійській діловій мові скорочення
швидко прогресує. Останнє пояснюється доступністю i оперативністю ïx
створення, а також раціональністю, яку закладено в ïï структуру –
лаконічністю, економністю, семантичною місткістю та інформативністю.
Можна виділити декілька основних способів передачі скорочень у тексті
перекладу. Перший метод, а саме переклад відповідним скороченням
передбачає використання існуючої у мові перекладу абревіатури-відповідника
або створення її (у випадку авторських скорочень). Слід зазначити, що у мові
перекладу скорочення може бути побудованим за тією ж моделлю, що й у мові
оригіналу. Такі скорочення зазвичай зафіксовані у словниках скорочень,
наприклад: CIS (Commonwealth of Independent States) – СНД (Співдружність
Незалежних Держав) [9, с. 6]; CSTO (Collective Security Treaty Organization) –
ОДКБ (Організація договору про колективну безпеку) [11, с. 17]; DESA
(Department of Economic and Social Affairs) – ДЕСП (Департамент з
економічних та соціальних питань) [7, с. 20].
Переклад відповідною повною формою слова або словосполучення
використовується тоді, коли у мові перекладу відсутнє відповідне скорочення,
причому для перекладу необхідно визначити повну форму скорочення у мові
оригіналу (за словником або текстом оригіналу). Наприклад: CRS (Center for
Resourse Studies) – Центр вивчення ресурсів [9, с. 3]; DDT (digital data
transmission) – передача цифрових даних [37, с. 13].
Повна форма скорочення зазвичай перекладається якомога точніше за
допомогою калькування так, щоб з відповідної перекладеної повної форми
можна було утворити скорочення. Наприклад: WMO (World Meteorological
Organization) – ВМО (Всесвітня метеорологічна організація) [2, с. 10]. Однак у
певних випадках доводиться відходити від дослівного перекладу з тим, щоб
врахувати норми мови перекладу та повніше передати зміст скорочення.
Наприклад: WCIP (World Climate Impact Studies Program) – Всесвітня програма
дослідження впливу клімату на діяльність людини [9, с. 12]; DIA (United States
Defense Intelligence Agency) – РУМО (Розвідувальне управління Міністерства
оборони США) [8, с. 3].
Особливу увагу слід приділити перекладу українською мовою акронімів,
тому що цей вид скорочень особливо популярний в письмовій мові різних
наукових статей, анотацій тощо. Такі скорочення слів можна перекладати
українською мовою за допомогою транскодування (транскрибування або
25
транслітерування). Для правильного перекладу необхідно дотримуватися якої-
небудь системи міжнародної транскрипції або міжалфавітної відповідності.
За допомогою транслітерації зазвичай передаються скорочені назви
військових блоків, політичних партій та інших політичних організацій,
промислових фірм, різних товариств і т.п. Транслітерація скорочень характерна
для визначених абревіатурами власних назв. Зараз існує тенденція до
перенесення без змін більш популярних, з міжнародним значенням скорочень:
назви організацій, інститутів, товариств; так, в скороченнях відомі назви
великих інформаційних агентств. Наприклад: ICAO (International Civil Aviation
Organisation) – ІКАО (Міжнародна організація громадянської авіації) [7, с. 23];
IMCO (Inter governmental Maritime Consulting Organization) – ІМКО
(Міжнародна морська консультативна організація) [2, с. 43]; UNESCO (United
Nations Educational, Scientific and Cultural Organization) – ЮНЕСКО
(Організація Об'єднаних Націй з питань освіти, науки і культури) [9, с. 13];
COMESA (Common Market for Eastern and Southern Africa) – КОМЕСА
(Економічне співтовариство країн Східної та Південної Африки) [2, с. 43];
COMSAT (Communications Satellite Corporation) – КОМСАТ (Корпорація
Супутникового Зв'язку) [7, с. 23]; AEROSAT (Aeronautical Satellite Council) –
АЕРОСАТ (Рада з використання супутників для потреб авіації) [7, с. 25]; OPEC
(Organization of the Petroleum Exporting Countries) – ОПЕК (Організація країн-
експортерів нафти) [3, с. 35].
Найчастіше перенесення оригінальної форми скорочення до тексту
перекладу використовується тоді, коли у мові перекладу відсутній адекватний
відповідник (а це має місце перш за все у текстах із найновіших галузей,
наприклад, інформаційних технологій тощо). Наступним методом перекладу
англійський скорочень є описовий метод, який використовується в тих
випадках, коли в мові на яку перекладають, не існує еквівалента. В такому
випадку доводиться звертатися до розгорнутого опису слова. Наприклад:
С.Р.N. (Centre de physique nucleaire) – Ц.Я.Ф. (Центр ядерної фізики) [7, с. 5];
ICPA (International Commission for the Prevention of Alcoholism) – МКБА
(Міжнародна комісія за боротьбу з алкоголізмом) [10, с. 15].
Одним зі способів перекладу акронімів є створення нового українського
скорочення. Цей метод полягає в перекладі кореляту англійського скорочення
і створенні на базі перекладу, відповідно до закономірностей української
абревіації, нового скорочення в українській мові. Так, розглянемо декілька
прикладів: NSA –(National Security Agency) – АНБ (Агентство національної
безпеки) [43, с. 10]; RWY ( runway) – ЗПС (злітно-посадкова смуга) [7, с. 12]; UV
(ultra violet) – УФ (ультра-фіолет) [7, с. 12]; CY (calendar year) – КР
(календарний рік) [10, с. 18]; DCs (developed country) – розвиток країни [8, с.
12]; DST (daylight savings time) – ЛЧ (літній час) [4, с. 12]; FY (fiscal year) – ФР
(фінансовий рік) [37, с. 13], тощо.
26
Отже, як бачимо для перекладу акронімів та абревіатур застосовуються
різні способи перекладу. І тому, проаналізувавши приклади абревіатур та
акронімів, можна сказати, що при перекладі абревіатур використовується
більше способів перекладу ніж при перекладі акронімів. Але
найпродуктивнішими способами перекладу як для абревіатур, так і для
акронімів є переклад повною формою та еквівалентним скороченням.
1. Історія Організації Об’єднаних Націй. URL: https://smc.naiau.kiev.ua/pro-
oon.html.
2. UN Convention on Human Rights.
URL: http://www.unorg/en/documents/udhr/
3. UN Convention On Contracts for the International Sale of Goods. URL:
https://uncitral.un.org/en/texts/salegoods
4. UN Convention on the Elimination of All Forms of Discrimination against
Women. URL: http://www.un.org/womenwatch/daw/cedaw/text/econvention.htm
5. UN Convention on the Rights of the Child. URL:
https://www.refworld.org/pdfid/4d19fa2327f.pdf
6. UN Declaration on the Protection of all Persons from Enforced Disappearance.
URL:https://www.ohchr.org/Documents/ProfessionalInterest/disappearance-
convention
7. UN International Covenant on Civil and Political Rights. URL:
https://www.ohchr.org/documents/professionalinterest/ccpr.pdf
8. UN International Covenant on Economic, Social and Cultural Rights. URL:
https://www.ohchr.org/documents/professionalinterest/cescr.pdf
9. Загальна декларація прав людини ООН. URL:
http://zakon.rada.gov.ua/cgi-bin/laws/main.cgi?nreg=995_015
10. Конвенція ООН про права дитини. URL: http://zakon.rada.gov.ua/cgi-
bin/laws/main.cgi?nreg=995_021
11. Міжнародна конвенція ООН про захист усіх осіб від насильницьких
зникнень. URL: http://zakon.nau.ua/doc/?code=995_h91д
12. Берьозкіна І. Абревіатура та скорочення в авіаційних англомовних
текстах та особливості їх перекладу. Харків, 2012. 300 с.
13. Глущук Н. Прагма-семантичні особливості абревіації у сучасній
англійській мові. Науковий вісник Волинського національного університету ім.
Лесі Українки. Волин. нац. ун-т ім. Лесі Українки. 2011. 192 с.
14. Данкевич Т. Особливості перекладу абревіатур в англійській мові //
Мова і культура. 2014. 335 с.
15. Калиновська І. Абревіація як прояв мовної економії Абревіація як
прояв мовної економії. Наукові записки Національного університету
«Острозька академія». Сер. : Філологічна. 2012. 125 с.
27
Sociocultural and Pragmatic Aspects of Translation / Interpreting
Zaal Kikvidze
Kutaisi, Georgia
E/N Pronouns: Self-reference and Social Deixis in Translation
Abstract. The present paper is a discussion of one of the most prominent illustrations
of pronominal social deixis; this is the Royal we (aka royal plural, Plural of Majesty,
Majestic Plural, Pluralis Majestatis), used for self-reference by monarchs or some
individuals of very high rank. Initially, it touches upon the emergence of this usage;
afterwards, the paper deals with adequate designations for related items, re-introducing
the symbols E/N for the singular/Plural of Majesty opposition. Finally, there is an
analysis of translation-related problems of the phenomenon in point based on the text of
Amiran-Darejaniani, a medieval Georgian epic, and its English translation.
Keywords: Plural of Majesty, social deixis, Georgian, English, Amiran-Darejaniani
Pronouns constitute a rather peculiar class of words and this is to a large extent due
to their deictic meanings. Normally, deictics are shifters, and it is their non-referential
properties that provide for the occurrence of various kinds of challenges associated
with their translation, specifically, whenever there are cross-linguistic differences
between their planes of content and planes of expression. Hence, their relative
meanings depend on contexts. “Neither the physical nor the social setting is something
that is fixed, immutable and simply “out there.” Instead these phenomena, and the very
real constraints they provide, are dynamically and socially constituted by activities
(talk included) of the participants which stand in a reflexive relationship to the context
thus constituted” [1, p. 7]. This is particularly true of 1st person plural pronouns which
ordinarily are not pluralized versions of respective 1 st person singular pronouns either
in terms of their form or meaning; moreover, they are associative plurals distinguishing
between inclusive and exclusive varieties (the named referent plus or minus some
other/s). Of course, complications become more challenging when languages
demonstrate formal differences in terms of clusivity. Challenges associated with
translation become more complex when it comes up with social deixis which “concerns
the encoding of social distinctions that are relative to participant-roles, particularly
aspects of the social relationship holding between speaker and addressee(s) or speaker
and some referent. In many languages, distinctions of fine gradation between the
relative ranks of speaker and addressee are systematically encoded throughout, for
example, the morphological system, in which case we talk of honorifics; but such
distinctions are also regularly encoded in choices between pronouns, summons forms
or vocatives, and titles of address in various languages” [2, p. 63].
28
In the present paper I will discuss one of the most prominent illustrations of
pronominal social deixis; this is the Royal we (aka royal plural, Plural of Majesty,
Majestic Plural, Pluralis Majestatis), used for self-reference by monarchs or some
individuals of very high rank, “meaning ‘I’ alone, as in the oft-cited ‘We are not
amused’, allegedly uttered by Queen Victoria” [3, p. 64].
Initially, I will touch upon the likely emergence of this usage; afterwards, I will
deal with adequate designations for related items; and, finally, I will discuss
translation-related problems of the phenomenon in point.
The American grammarian George Oliver Curme seems to be (one of) the first who
discussed its origin; here is what he wrote back in 1935: “the associative we was first
used in the third century in imperial decrees, in that period of Roman history when two
or three rulers reigned together and hence were associated in the official proclamations.
Later, whenever the political power was centered in one emperor the old we was
retained, so that although the associative force was present, since the ruler included his
advisers, the associative we developed into royal we, the Plural of Majesty, since the
ruler spoke of himself in his official announcements in the plural instead of the
singular, as ‘We decree’ instead of ‘I decree.’ This usage spread to the different
European courts and was common in the Old English period” [4, p. 150]. Later, R.
Brown and A. Gilman associated it with the use of the plural to the emperor which
began in the 4th century; they provided a more detailed scenario of its emergence: “By
that time there were actually two emperors; the ruler of the eastern empire had his seat
in Constantinople and the ruler of the west sat in Rome. Because of Diocletian’s
reforms the imperial office, although vested in two men, was administratively unified.
Words addressed to one man were, by implication, were addressed to both. The choice
of vos as a form of address may have been in response to this implicit plurality. An
emperor is also plural in another sense; he is the summation of his people and can
speak as their representative. Royal persons sometimes say “we” when an ordinary
man would say “I.” The Roman emperor sometimes spoke of himself as nos, and the
reverential vos is the simple reciprocal to this” [5, p. 255]. The phenomenon in point
has sometimes been referred to as nosism, derived from the Latin nos ‘we.’ However,
it does not seem to be a successful label for two reasons: a) it refers only to the Majestic
Plural and not to its counterpart within the framework of social deixis; 8) nosism
paradigmatically suggests that its counterpart should be *egoism which is too far from
being acceptable for linguistic purposes owing to its specific connotations. Hence,
back in 2012 [6] I suggested use of the symbols E and N (from the Latin ego and nos),
hence, E/N pronouns in order to label deictic options between the singular and the
Majestic Plural (including personal pronouns with all their pertaining oblique forms
and respective possessive and reflexive pronouns). This is in parallel to R. Brown and
A. Gilman’s designations T/V (from the Latin tu and vos) to label pronominal
distinctions between formality and informality [7].
29
Both in English and Georgian display E/N oppositions. English does not abound in
respective pronominal forms; the E pronouns: I, me, my, mine, myself; the N pronouns: we,
us, our, ours, ourself. As for Georgian, it is a morphologically rich language; however, its
personal pronouns are hardly inflected for cases in the same way as it happens with other
substantives. The primary Georgian E pronoun is me, and it occurs unaltered in the dative
and ergative cases. As for genitive, there is a suppletive form: čem-i. The root čem- is a
respective possessive pronoun which is regularly declined for all the seven cases (including
vocative), taking on not only case markers but also postpositions, particles, and extension
markers. There is a similar pattern for the Georgian N pronoun: in nominative, dative, and
ergative, it is čven; in genitive, it becomes čven-i. The latter is a base of the respective
possessive pronoun regularly declined for all the seven cases (including vocative), taking
on not only case markers but also postpositions, particles, and extension markers.
Therefore, they abound in word-forms.
Truly enough, the Plural of Majesty is a noteworthy linguistic phenomenon and the
related alternation of respective E/N pronouns also deserves due attention; however, it
is also true that Royal we has become rather infrequent in our days, so infrequent that
it is sometimes regarded as “virtually obsolete” [8, p. 351]. Hence, initially it may
hardly seem to be of interest for translation studies. However, with respect to the fact
that the usage in question normally abounds in historical texts (both fiction and
documentary), one should in no way exclude from the research agenda problems
pertaining to its use and related trans-linguistic and trans-cultural implications.
In order to illustrate the aforementioned I decided to refer to the text of Amiran-
Darejaniani, a medieval Georgian epic, and its English translation. Here is what D. M.
Lang and G. M. Meredith-Owens tell about the work: “Georgian romance of the
‘Golden Age’ of Georgian literature is Amiran-Darejaniani, or ‘The story of Amiran,
son of Darejan’, a prose work in twelve episodes or chapters attributed to Moses of
Khoni (Mose Khoneli), who is supposed to have flourished in the twelfth century. […]
It is a Ritterroman pure and simple – an account of endless battles and jousting, with
a strong fairy-tale element involving dragons, evil spirits, devis, magic men of copper,
miraculous elixirs, and other supernatural phenomena. This cycle of tales [is] valuable
as much for the insight it provides into the manners and beliefs of the medieval Orient
as for its purely literary merits” [9, p. 454]. It was in 1896 when it first appeared in
print; presently, there are a number of its editions. 1958 saw the first publication of its
translation: it was translated into English by Robert Horne Stevenson [10].
The rather noteworthy case of the E/N alternation, I am going to deal with in this
paper, occurs in the initial part of the romance. I will cite a quote from D. M. Lang and
G. M. Meredith-Owens’ paper in order to render the context: “While out hunting, King
Abesalom of India sets off in vain pursuit of a marvelous antelope ‘with golden horns,
black eyes and hooves, a white belly, and a red back’. He lights upon a building within
which are portraits of the champion and knight-errant Amiran-Darejanisdze, his two
comrades, and their three retainers, together with the picture of the daughter of the
King of the Seas.
30
Nearby on the plain lie bones of men and horses, and piles of shattered armour.
King Abesalom is anxious to learn more about these mysterious heroes. On the advice
of one of his vazirs, he sends envoys into Persia to inquire whether any of Amiran’s
old comrades are still alive. In a city ‘on the bank of a river that came flowing down
from the land of Balkh’, they came upon the venerable Savarsamisdze, erstwhile
companion of Amiran in his exploits” [9, p. 457].
It is after finding Savarsamisdze that King Abesalom sends him a letter of
invitation. Here are its Georgian and English versions:
GE-01: savarsamisʒesa, gamorčeulsa č’abuk’sa gibrʒanebs mepoba čveni: mxiarul
var sicocxlisa šenisatvis, vmadlobt γmertsa, romel ǯeret cocxal xar. ac’, ra c’aik’itxo ese
c’igni, sc’apit c’amodi c’inaše čvensa, romel čven gavixarnet naxvita šenita da vita
mama, isre p’at’ivit dagič’irot da gangisvenot, vita gamzrdelsa da gvitxrobdi ambavta
p’at’ronisa šenisa amiran dareǯanisata da ganmikarve šeč’irveba.
EN-01: To Savarsamidze, the renowned dchabuki: Our Majesty sends you this
summons. - We rejoice that you are still alive, and thank God for granting you length
of days. Now as soon as you have read this letter from us, make haste to appear before
us, that the sight of you may rejoice us. We will treat you as if you had been tutor to us
in our boyhood – while you shall tell us the story of you lord Amiran Darejanisdze,
and to dispel melancholy which oppresses our heart! - Long life to you!'
It is noteworthy that both the original text of the passage and its English translation
exemplify the N pronouns (and pertaining verb forms) whenever the king refers to
himself, as it should have been expected in both languages and cultures of the period
of time in question.
Savarsamisdze was rather aged and disabled; therefore, he failed to appear before
the inviter. Hence, King Abesalom sent him another letter:
GE-02: vinatgan γmertsa am žamamdis mouc’evixar, ese ara egebis, tuca ara
gnaxa mepobaman čemman. ac’ c’armomivlenian orni didebulni čemni – ǯaunar da
omar, da šeuk’azmavs k’ubo, romel šexvide šigan da uč’irvelad mogiq’vanon aka, da
me vpicav γmertsa cxovelsa, romel moslvisagan k;ide ara ars c’amali.
EN-02: Since God has spared you thus long, Our Majesty must not fail to see you.
Now I have dispatched Jaunar and Omar, two of my barons, to you, with a furnished
litter: climb into this and they will bring you to us without hardship. For by the living
God, I swear that you must come!
Here we should pay attention to several items in the latter passage: 1. the ‘I’ in the
second sentence (Now I have dispatched). The parallel sentence in the original Georgian
displays no pronoun since it is redundant (Georgian is a pro-drop language); there is
c’armomivlenian which is adequately translated as I have dispatched; 2. GE-02: orni
didebulni čemni, EN-02: two of my barons; 3. GE-02: me vpicav, EN-02: I swear.
Thus, the Georgian original displays the E pattern, as it can hardly been expected
in both languages and cultures of the period of time in question, and its English
translation simply follows it.
31
Hence, it is of particular importance that the English translator interferes with a
footnote stating the following: “Here and elsewhere the translation reflects the
oscillation in the text between the singular and the pluralis maiestatis” [10, p, 8, ft. 2].
The translator is sensitive about the E/N usage clarifying why singular forms are
prevalent in the text of the English translation when the king refers to himself instead
of the expected N forms, that is, the Plural of Majesty.
Since T/V and E/N pronouns are normally viewed as social deictic items, their use
ought to be analyzed through the lens of the Ethnography of Communication (EOC);
more specifically, I will apply one of its versions: Ethnography of SPEAKING [11;
12] as a framework for the analysis of speech events with E/N oscillations within their
social and cultural contexts, taking into consideration D. Cameron’s [13, p. 57] caution
that the model should be used more as a guide than a sort of recipe.
Having offered the acronym SPEAKING as a mnemonic device to identify possible
relevant factors, Hymes identified a number of coefficients such as Scene (the physical
and temporal setting and its cultural definition), Participants (speaker and audience),
Ends (purposes, goals, and outcomes), Acts (form, content and sequential arrangements),
Keys (tone underlying the event), Instrumentalities (choice of channel such as oral,
written, etc.), Norms (social rules governing the event and the participants’ actions and
reactions), Genre (kind of speech act or event). I will take the model not as “a sort of
recipe” but rather as a guide in order to detect what is specific about the use of E/N forms.
Hence, for the sake of this I will need to observe other speech events I which King
Abesalom is a speaker. Here are a couple illustrations of how the king refers to himself
when he talks in the presence of Savarsamisdze and his barons:
GE-03: gamxiarulda guli čemi xilvita šenita da amistvis šenca mxiarul iq’av, romel
vitamc mšobeli xar čemi, egre dagič’iro da, tu gindes saxlsa šensa c’aslva, didita
p’at’ivita da didebita gaggzavno.
EN-03: My heart is gladdened by the sight of you; and you too may be glad, for I
will treat you as my father, and when you desire to go home, I will send you off with
great honour.
GE-04: didad visc’rapi ambavta p’at’ronisa šenisata da tkven, mista q’matata.
tumca mašvrali iq’av, ac’ ic’q’e da mitxrobdi.
EN-04: I have been consumed with longing to hear of the deeds of your lord and
also of his retainers – but at first you were fatigued. Now begin, however, and tell me
of them.
As it can be clearly seen from the above-cited illustrations, the king refers to
himself exclusively in E forms (pronouns and/or respectively inflected verbs). Given
the sameness of the Participants (and a majority of other coefficients), it is not difficult
to observe that the occurrence of N forms (Plural of Majesty) are confined to
Instrumentalities, specifically, to a choice of a channel of communication, in this case,
between oral and written channels; more precisely, the king uses the Plural of Majesty
(N forms) in the written correspondence with Savarsamisdze; however, in their face-
to-face interaction, the king switches to the singular.
32
It is also noteworthy that, in this case, the translator no longer expresses his concern
on inadequacies associated with E/N oscillations.
Therefore, since the use of the Plural of Majesty is commonly confined to the
written format of speech, it can be viewed as a channel marker. This is not to say that
this kind of congruence is a universal phenomenon. For instance, take Shakespeare’s
Hamlet, in which one can readily observe following: “Claudius uses the royal plural
almost in each and every utterance of his. He even does so in the presence of the queen,
which clearly underlines his superiority” [14, p. 141].1
The data supporting the treatment of the use of the Plural of Majesty (N forms) in
Amiran-Darejaniani (both in the original Georgian text and its English translation) as
a channel marker is just one of the illustrations of its specific properties. Moreover,
investigations of the use, code-switching and translation of E/N pronouns (and aligned
grammatical constructions), as a case in point in the present paper, seem to be rather
productive with respect to both their peculiar features in various languages and the
study of social deixis in translation at large. Hence, based on what I have discussed in
the present paper, in the future I will study E/N oscillations in other, available
translations of the aforementioned romance 2 which will surely provide an adequate
platform for the further inclusion of much more parallel texts in order to shed light on
various aspects of the phenomenon in question.
References
1. Goodwin, C. & Duranti, A. Rethinking context: an introduction. In Goodwin, C.
& Duranti, A. (eds.) Rethinking Context: Language as an Interactive Phenomenon.
Cambridge: Cambrudge University Press, 1992, 1-42.
2. Levinson, S. C. Pragmatics. New York: Cambridge University Press, 1983.
xvi+420 pp.
3. Wales, K. Personal Pronouns in Present-Day English. Cambridge: Cambridge
University Press, 1996; 256 pp.
4. Curme, G. O. Parts of Speech and Accidence. Boston: D. C. Heath and
Company, 1935; xiii+370 pp.
5. Brown, R. & Gilman, A. The pronouns of power and solidarity. In Sebeok, Th.
(ed.) Style in language. Cambridge: MIT Press, 1960, 253-276.
6. Kikvidze, Z. E/N Pronouns of Formality and Informality. Paper presented at the
conference “Typology, Theory: Caucasus” at Boğaziçi Univerity (Istanbul, Turkey),
November 29-December 1, 2012.
7. Brown, R. & Gilman, A. The pronouns of power and solidarity. In Sebeok, T.
A. (ed.) Style in Language. Cambridge: MIT Press, 1960: 253-276.
1 The convention has been followed in translations of the poem into various languages,
including Georgian.
2 Alongside English, the romance has been translated into a number of languages, specifically,
into Russian [15], into Ukranian [16], into German [17].

33
8. Quirk, R., Greenbaum, S., Leech, G., Svartvik, J. A Comprehensive Grammar
of the English Language. Harlow: Longman, 1985; 1779 pp.
9. Lang, D. M. & Meredith-Owens, G. M. Amiran-Darejaniani: A Georgian
Romance and Its English Rendering. Bulletin of the School of Oriental and African
Studies 22, 1/3, 1959: 454-490.
10. Stevenson, R. H. "Amiran-Darejaniani". A cycle of medieval Georgian tales
traditionally ascribed to Mose Khoneli. Oxford: Clarendon Press, 1958; xxxiii+240
pp.
11. Hymes, D. H. The Ethnography of Speaking. In Gladwin, T. & Sturtevant, W.
C. (eds.) Anthropology and Human Behavior. Washington, DC: Anthropological
Society of Washington, 1962: 13-53.
12. Hymes, D. H. Toward Ethnographies of Communication: The Analysis of
Communicative Events. American Anthropologist 66, 6/2, 1964: 1-34.
13. Cameron, D. Working with Spoken Discourse. London: Sage, 2001; 206 pp.
14. Kaczyński, D. Hamlet’s Use of the Royal Plural. The Explicator 78/3-4, 2020:
139-142.
15. Хонели М. Амиран Дареджаниани: Рыцарский роман об Амиране сыне
Дареджан; Пер. с груз. Б. Абуладзе. Тбилиси: Литература да хеловнеба, 1965;
208 cс.
16. Мисик В. Захід і схід. Переклади. Київ Дніпро, 1990; 543 cc.
17. Choneli, M. Amirandaredschaniani, Deutsch von S. Sardschweladse & H.
Fähnrich, (Kaukasien-Reihe) Jena: Friedrich-Schiller-Universität, 1999; 177 S.
34
Карина Разумна
Стратегії одомашнення та очуження при відтворенні американської

суспільно-політичної національно маркованої лексики
в українському перекладі
Abstract. The study explores the strategies of domestication and foreignization in

translating American sociopolitical culture-specific vocabulary into Ukrainian. Culture-
specific vocabulary contains background information that is peculiar to a particular nation
and can be challenging to translate. The study aims to determine the main strategies for
rendering sociopolitical culture-specific vocabulary based on L. Johnson’s “What
Foreigners Need to Know About America from A to Z” and its translation into Ukrainian
by Ye. Miagka. The paper identifies domestication as the dominant translation strategy for
American sociopolitical culture-specific vocabulary. The paper also highlights the
importance of choosing the appropriate translation strategy to not only convey the meaning
of lexical units but also preserve the cultural information they encode.
Key words: domestication, foreignization, culture-specific vocabulary, translation
strategy.
Із настанням так званого «культурного перевороту» (cultural turn) в

перекладознавстві дедалі більше уваги приділяється екстралінгвістичному
аспекту процесу перекладу, зокрема культурним особливостям мови. Кожна
мовна або мовно-національна спільнота має ряд звичок, суб’єктивних суджень,
систем класифікацій тощо, які інколи є повністю відмінними, а інколи
перетинаються. Так, культури створюють фактор варіативності, який необхідно
враховувати перекладачу [1]. Така національно-специфічна інформація, або так
звані фонові знання зазвичай є характерною для певної культури, і може бути
зовсім відсутньою, або мати інше значення для іншої мовної спільноти. У зв’язку
з цим найбільше труднощів виникає при перекладі національно маркованої
лексики, оскільки саме в ній «зашифрована» така екстралінгвістична інформація,
зрозуміла лише носіям певної мови. Саме тому для перекладача важливо вибрати
найбільш вдалу стратегію перекладу, щоб не лише передати значення лексичних
одиниць, а й зберегти культурно-специфічну інформацію, яку вони містять.
Питанням зв’язку мови та культури, особливо стратегій та способів
відтворення національно маркованої лексики присвячені наукові розвідки
вітчизняних та зарубіжних учених (Н. Борисенко, Р. Зорівчак, К. Влахов,
Ю. Найда, П. Ньюмарк, Л. Славова, Ч. Тейбер, С. Флорін та ін.).
35
Однак більшість досліджень було зосереджено на перекладі побутових реалій,
онімів, топонімів тощо на матеріалі художньої літератури або академічних
джерел, тоді як відтворення суспільно-політичних реалій у масмедійному
(або публіцистичному) просторі потребує детальнішого вивчення.
Метою нашого дослідження є визначення основних стратегій відтворення
суспільно-політичних національно маркованих лексичних одиниць на матеріалі
книги Л. Джонсона «What Foreigners Need to Know About America from A to Z»
та її перекладу на українську мову, виконаного Є. Мягкою.
Національно марковані лексеми відрізняються від загальної (нейтральної)
лексики тим, що містять у своїй семантичній структурі національно-культурний
компонент, який відображає фонові знання носіїв певної мови, особливості їх
культури. Така лексика може викликати труднощі при перекладі у зв’язку з
культурною віддаленістю мови оригіналу від мови перекладу. Більшість такої
культурно-специфічної лексики легко виявити в тексті, оскільки це зазвичай
мовні одиниці, які не можна перекласти дослівно, але багато культурних
традицій може описуватися звичайною мовою, хоча дослівний переклад може
спотворити їх значення, і в перекладі може бути використаний відповідний
описово-функціональний еквівалент [2, с. 94-95].
Двома найпоширенішими стратегіями відтворення таких лексем є
одомашнення (доместикація) та очуження (форенізація). Перша має на меті
максимальну адаптацію та наближення лексичної одиниці до мови перекладу, в
той час як друга спрямована на збереження національної забарвленості лексики
тексту оригіналу при перекладі.
Для цього дослідження було відібрано 60 суспільно-політичних національно
маркованих лексем в тексті оригіналу та визначено стратегію їх перекладу на
українську мову. Відповідно до предметної класифікації [3, с. 50] суспільно-
політичні національно марковані лексичні одиниці включають лексику, що
позначає адміністративно-територіальний устрій (наприклад, blue state, county),
органи та носіїв влади (Senate, Congress), лексичні одиниці, якими
послуговуються у суспільно-політичному житті (American Dream, baby boomers)
та військову лексика. Для більшості проаналізованих лексичних одиниць (52%)
при перекладі на українську мову використовувалася стратегія одомашнення.
Розглянемо деякі приклади (Таблиця 1):
Для вітворення лексичної одиниці city hall, яка означає адміністративну
будівлю, в якій розміщується місцева влада [6, с. 266], використовується
український еквівалент муніципалітет. Лексема food stamps в США вживається
на позначення папірців, які уряд видає людям з низьким рівнем доходу, щоб вони
могли обміняти їх на їжу [6, с. 608]. В українському перекладі використовується
функціональний еквівалент талони, які в СРСР видавали людям для отримання
їжі з метою нормування споживання товарів в умовах дефіциту.
36
Таблиця 1
Стратегія одомашнення при перекладі суспільно-політичної
національно маркованої лексики з англійської мови на українську
Текст оригіналу Текст перекладу
The building that houses city government Будівля, в якій засідає уряд міста, інколи
is sometimes called city hall [4, с. 38]. називається муніципалітетом [5, с. 27].
The figure helps dispel the popular belief Цей показник, а також те, що 46
that all Americans are rich, as does the мільйонів американців отримують
талони для придбання їжі, може
fact that 46 million Americans receive
розвіяти міф про те, що всі американці
food stamps to help them purchase some багаті [5, с. 10].
of their food for free [4, с. 20].
Within these party ranks are moderates У партійних рядах ще є люди, які
who sometimes work with other party дотримуються поміркованих поглядів
[4, с. 41]. та інколи співпрацюють з іншими
партіями [5, с. 30].
You may have heard a popular term Ви, напевно, чули популярне
American Dream that refers to a concept словосполучення «американська мрія»,
that through hard work, courage, and яке базується на тій ідеї, що за
determination one can achieve prosperity допомогою тяжкої праці, мужності та
[4, с. 14]. цілеспрямованості кожен може досягти
успіху [5, с. 4].
Хоча семантично американські food stamps та українські талони дещо
відрізняється – перші видаються біднішим верствам населення, другі видавали
всім – перекладачка обирає відповідник, який буде зрозумілим українському
читачеві та водночас збереже значення лексичної одиниці в оригіналі. Слово
moderates тлумачиться як людина, чиї погляди на політику не є радикальними
[6, с. 998]. В українській мові відсутня еквівалентна лексична одиниця, тому
перекладачка вдається до описового перекладу, який передає зміст лексеми в
оригіналі (люди, які дотримуються поміркованих поглядів).
Всім відомий вираз American Dream в перекладі відтворюється за допомогою
калькування та використання лапок («американська мрія»), які привертають
додаткову увагу до лексичної одиниці, виокремлюючи її з-поміж інших слів в
реченні. Окрім того в тексті оригіналу далі надається пояснення цього
специфічного для американської культури поняття, і, відповідно, в тексті
перекладу воно теж тлумачиться. Дещо рідше (33%) застосовувалася стратегія
очуження. Розглянемо приклади її застосування (Таблиця 2):
Англійське слово baby boomer, яке означає людей, народжених в період після
Другої світової війни [6, с. 93], відтворюється шляхом транскрипції, таким
чином зберігаючи дещо «чуже» звучання для українського читача. Окрім того, в
тексті оригіналу лексема складається з двох слів, а в тексті перекладу – з одного.
37
Таблиця 2
Стратегія очуження при перекладі суспільно-політичної національно
маркованої лексики з англійської мови на українську
Our median age is 37 years, up from 30 in Середній вік нашого суспільства – 37
1980, versus 28 for the world as a whole, років. Для порівняння – в 1980 році цей
показник становив 30 років, а середній
because our baby boomers are aging
вік населення в світі – 28 років.
[4, с. 16]. Причиною старіння населення є старіння
наших бебібумерів [5, с. 6].
Yuppie (short for young urban Поняття “яппі” (Yuppie, young urban
professional) refers to a member of the professional) позначає представників
вищого прошарку середнього класу віком
upper middle class in their 20s or 30s
від 20 до 30 років [5, с. 6].
[4, с. 16].
Sometimes you will hear a person say Іноді ви почуєте, як людина жартівливо
jokingly, I am taking the fifth, meaning каже: “Я обираю п’яту”, маючи на
увазі, що вона не хоче відповідати на
they would prefer not to answer your
запитання [5, с. 24].
question [4, с. 35].
Лексична одиниця yuppie, яка є скороченням від young urban professionals,
вживається на позначення молодих професіоналів, які живуть в містах і заробляють
багато грошей, які витрачаються на дорогі модні речі [6, с. 1817]. В українській мові
відсутній еквівалент цієї лексичної одиниці. Перекладачка вдається до прийому
транскрипції та навіть додає англійський варіант написання слова, підкреслюючи
таким чином його приналежність до іншої культури (нації). Проте у читача не
повинно виникнути проблем з розумінням цього слова, оскільки навіть в тексті
оригіналу автором надається пояснення значення цього слова в дужках, і,
відповідно, воно присутнє і в перекладі. Вираз to take the fifth означає скористатися
правом не свідчити проти себе в суді, тому що можна надати інформацію, яка може
поставити тебе під підозру [6, с. 575]. Він пов’язаний із п’ятою поправкою до
Конституції США, яка гарантує таке право. Перекладачка використовує дослівний
переклад («Я обираю п’яту»), таким чином зберігаючи національну забарвленість
цієї лексичної одиниці. Проте без додаткових пояснень українському читачеві може
бути важко зрозуміти значення цієї лексеми.
У деяких випадках (15%) перекладачка вдавалася до поєднання обох
стратегій. Розглянемо приклади перекладу із застосуванням очуження та
одомашнення (Таблиця 3). Назва американської організації Gallup Poll, яка
займається проведенням різноманітних опитувань, перекладається за
допомогою функціонального еквівалента Інститут (стратегія одомашнення) в
поєднанні з транскрипцією самої назви Геллопа (стратегія очуження).
Якщо в США людину називають stick in the mud, це означає, що вона
протистоїть змінам, прогресу, чомусь новому.
38
Перекладачка знову зберігає зберігає оригінальний варіант написання виразу
(очуження) та додає його описовий переклад (одомашнення).
Таблиця 3
Поєднання стратегій очуження та одомашнення при перекладі
суспільно-політичної національно маркованої лексики
з англійської мови на українську
Each year a Gallup Poll Щороку Інститут Геллопа
(www.gallup.com) asks how we (http://www.gallup.com) проводить опитування
think America is viewed in the eyes про те, як виглядає Америка очима
of the rest of the world [4, с. 3]. представників іншого світу [5, с. XXIII].
[…] We have a term for this: stuck Американці називають це stuck in the mud,
in the mud [4, с. 28]. своєрідний консерватизм [5, с. 17].
Отже, при перекладі американської суспільно-політичної національно
маркованої лексики домінувала стратегія одомашнення (52% проаналізованих
лексичних одиниць). Незважаючи на культурну забарвленість цієї лексики,
перекладачка змогла відтворити її таким чином, щоб не перевантажувати текст
перекладу незнайомою «чужою» лексикою і полегшити сприймання тексту для
читачів. В той же час досить часто (33%) застосовується стратегія очуження, яка
дозволяє зберегти національну забарвленість тексту оригіналу. Найрідше (15%)
застосовувалося поєднання обох стратегій. Вибір тієї чи іншої стратегії
перекладу залежить від досвідченості перекладача, наявних у нього фонових
знань тієї чи іншої культури, а також рівня національно специфічного
забарвлення тексту оригіналу. Перспектива подальших досліджень полягає у
аналізі способів відтворення інших груп американської національно маркованої
лексики, а саме етнографічних та географічних лексичних одиниць.
1. Axiela J. F. Culture-Specific Items in Translation. Translation, Power, Subversion / eds.
R. Alvarez and M. Carmen-Africa Vidal. Clevedon, 1997. P. 52–58.
2. Newmark P. A Textbook of Translation. London, 1988. 402 p.
3. Влахов С., Флорин C. Непереводимое в переводе. Москва, 1980. 343 с.
4. Johnson L. What Foreigners Need to Know about America from a to Z. In How to
Understand Crazy American Culture, People, Government, Business, Language and More. Los
Angeles, 2015. 594 p.
5. Джонсон Л. Що іноземці мають знати про Америку від A до Z. Як розуміти
божевільну американську культуру, людей, уряд, бізнес, мову і чимало іншого / пер. з
англ. Є Мягкої. Київ, 2015. 481 с.
6. Oxford Advanced Learner’s Dictionary of Current English. 9th edition. Oxford, 2015. 1820 p.
7. Slavova L., Borysenko, N. Culture-specific information encoded in lacunae: The
author’s and translators’ strategies of representation. Studies about Languages. 2021. Vol. 38.
P. 17–28.
39
Андрій Романюк, Ірина Шахновська

Відтворення прагматичного потенціалу паратекстуальних елементів

медіа-дискурсу в перекладі
Abstract. The article attempts to provide an overview of pragmatic aspects and

common translating strategies of the paratext in the media discourse. An analysis of
English-Ukrainian and Ukrainian-English translations of online media was
conducted. The study has confirmed that paratextual elements affect the recipient’s
perspective and vary in their function and level of pragmatic influence, in some cases
requiring translator’s creativity and comprehensive transformations.
Keywords: media discourse, media text, paratextuality, pragmatics, translation.
Останнім часом спостерігається зростання наукового інтересу лінгвістів до
проблематики вивчення медіа-дискурсу. Зокрема, актуальності набуває аналіз
жанрових різновидів медіатексту, його складників, структури та прагматичного
аспекту. Одним із інструментів дослідження медіатексту є паратекст.
Дослідженням паратексту займалися Ж. Женетт, Р. Барт, М. Галич, М. Сокол,
А. Потапенко. Перекладацький аспект паратексту висвітлювали у своїх роботах
К. Батчелор, А. Бардаї, О. Остроушко, Р. Довганчина та інші.
За визначенням Жерара Женетта, першодослідника паратексту, паратекст –
це все, що супроводжує основний текст. Літературний твір рідко подається в
«неприкрашеному» вигляді, йому передує та за ним слідує певна кількість
вербальних та невербальних компонентів, таких як ім’я автора, назва,
передмова, ілюстрації [1, с. 1].
Функції паратексту різноманітні в залежності від його виду та ознак.
Ж. Женетт відзначив, що паратекст є посередником між читачем і текстом
подібно порогу або вестибюлю, що веде читача до тексту [1, с. 2]. А тому, мета
паратексту – інформувати читача про тему, автора, мету та значення тексту, щоб
сприйняти його повноцінно, не випустивши важливих деталей.
Медіа-дискурс існує в рамках медіапростору і є системою мовленнєвої і
технічної взаємодії [2, с. 4]. Важливими для цього дискурсу є не тільки його
мовленнєві особливості, але й канал між адресатом та адресантом, що
реалізується технічними засобами, оскільки це впливає на форму текстів, їхнє
функціонування та переклад.
Принциповою розмежувальною особливістю медіатексту, що вирізняє його
поміж текстів інших дискурсів, є прагматична функція. Тексти медіа
виділяються наявністю аксіологічної оцінки, що умовно розміщує описані явища
тексту на шкалу «добре-погано» та «цінність-антицінність». Аксіологічна оцінка
виражається за допомогою лексичних, грамматико-категоріальних і виразно-
стилістичних мовних засобів [3, с. 58].
40
Автори медіатекстів часто вдаються до стилістичних засобів поміж
загальноприйнятих кліше. Засобами аксіологічної оцінки є стилістичні тропеїчні
та аранжувальні прийоми, номінативні речення з експліцитним та імплітичним
оцінним значенням та лексичні одиниці з оцінним значенням.
Об’єктом нашого дослідження були паратекстуальні елементи статей,
розміщених у онлайн версіях періодичних англомовних та україномовних
видань. До регулярних паратекстуальних елементів відносимо дату,
гіперпосилання на інші статті, зображення та підпис під ним, заголовок, лід та
ім’я автора. Усі ці елементи крім заголовку, ліда та підпису не перекладаються
за відсутності необхідності. Останній елемент може оминатися, оскільки
зображення в оригіналі статті та перекладі часто є різними. Виділені цитати
(англ. Pull quoute) також були вилучені в перекладі статей, оскільки такі
елементи є дизайнерським ходом редакції.
Найбільш значущим паратекстуальним елементом медіатексту є заголовок,
оскільки він є невід’ємною його частиною. Заголовок займає в композиційній
структурі перше місце і є візуально відділеним від основного тексту за допомогою
параграфемних засобів (розмір шрифту, товщина шрифту, відстань від основного
тексту тощо). А тому, заголовок (інколи разом із фото, розміщеним поруч) є тим,
на що в першу чергу читач зверне увагу. Головною метою заголовку є
привернення уваги та зацікавлення читача в матеріалі [4, с. 363].
І. Кочан пропонує класифікацію заголовків ЗМІ за типом інформації, за якою
заголовки поділяються на змістово-фактуальні (повідомлення про події, факти
тощо), змістово-концептуальні (вираження авторського ставлення до тексту) та
змістово-підтекстові (створення конотативних та асоціативних значень).
Останні два типи є поширеними та виражаються низкою мовних засобів, такими
як: метафори, стійкі вислови, стилістично марковані слова, антоніми, синоніми,
термінологічна лексика [5, с. 94-95]. Застосування таких засобів утворює
художні та креативні заголовки, які не тільки інформують читача, а й мають
потужний прагматичний потенціал формування інтересу та певного ставлення
читачем до теми.
Розглянемо приклад перекладу змістово-фактуального заголовку:
«В Брюсселі відбувся круглий стіл щодо наслідків війни в Україні: в групі
Аурум розказали про бізнес і плани» [6].
“A round table was held in Brussels on the consequences of the war in Ukraine:
the Aurum group spoke about business and plans” [7].
Вжиті граматичні трансформації, а саме транспозиція членів речення та
перетворення безособового підмета і обставини українського речення в
агентивний неживий підмет. Подібні синтаксичні трансформації є доволі
поширеними. Відсутність значних граматичних та лексичних трансформацій
пояснюється стилістичною сухістю, що часто притаманна такому типу
заголовків, а тому прагматичний аспект у перекладі не становить
перекладацьких проблем [8, с. 89].
41
«Why Won’t the West Let Ukraine Win Against Russia?» [9].
“Чому Захід не дає Україні перемогти Росію – Wall Street Journal” [10].
Оригінальний англомовний змістово-концептуальний заголовок містить
питання, що наштовхує на пошук актуальної та релевантної для читача
проблеми, коли переклад додатково містить назву видання, якому належить
оригінальна публікація. Таке додавання можна пояснити двома причинами:
1) автори перекладу бажали показати, що викладені думки не належать редакції
сайту, знявши з себе відповідальність; 2) автори перекладу побажали
продемонструвати достовірність перекладеної статті, оскільки читачі вірять
всесвітньовідомим ЗМІ більше ніж локальним.
На противагу цим прикладам, наступний змістово-концептуальний
заголовок несе у собі багатий прагматичний потенціал та стилістичне багатство,
яке необхідно проаналізувати та передати:
“Germany revives dirty coal amid Russian gas war” [11].
«Брудне вугілля замість російського газу» [12].
Оригінальний заголовок англійською коректно віднести до змістово-
концептуальної групи, оскільки він подає фактичну інформацію з аксіологічною
оцінкою. Зокрема, бачимо таку конотативну лексику як dirty coal, gas war.
Прагматичний потенціал заголовку втілюється у можливості інтерпретації та,
часто, відвертій негативній конотації, що спонукає читача негативно сприймати
згаданих в статті осіб чи події. Перекладач відкинув інформативну складову,
залишивши концептуальну для заохочення асоціацій у читачів. Такий хід
викреслює всі сторони та події, залишаючи тільки загальні поняття. Також варто
зазначити, що перекладена стаття є суттєво скороченою та поданою у формі відео,
що зайвий раз підкреслює мультимедійність медіа-дискурсу в мережі Інтернет.
Недоліком таких концептуальних трансформацій може бути нерозуміння
читачем сенсу, що було б очікувано від іноземців, однак у випадку перекладу
українською такий паратекстуальний елемент як категорія «Німеччина» на сайті
агенції Deutsche Welle вказує на країну походження новини, а слово «war» є
зайвим, оскільки українцям є зрозумілим контекст подій у світі безпосередньо.
Тобто, перекладач жертвує інформативністю на користь прагматичного впливу,
оскільки ця інформація не втрачається за рахунок фонових знань авдиторії та
інших паратекстуальних елементів сайту.
Передмова – це наступний елемент паратексту, який реципієнт побачить після
заголовку. Передмова налаштовує зв’язок автора та читача, задаючи правильну
прагматичну установку. Передмова в медіатексті є часто невід’ємною частиною,
однак в медіадискурсі та серед журналістів і авторів такий елемент паратексту
зветься лідом (також «вріз»). Євграфова А. О. зазначає, що лід має різні функції
залежно від мети та бажання автора, зокрема, узагальнення, орієнтири стосовно
певної події чи ситуації, стисле повідомлення тощо [13, с. 196].
42
Розглянемо лід зі статті онлайн-видання газети The Guardian, яка в
українському варіанті виглядає так: «Думки у виданні The Guardian української
письменниці Катерини Міщенко» [14]. Ця стаття виділяється поміж інших тим,
що оригінальну передмову було вилучено – вона була замінена на посилання на
оригінал, оскільки містила неоднозначні слова, які, вірогідно, додала редакція, а
не авторка. А саме: «Putin’s genocidal war is turning my country into a graveyard.
For our sake and for its own future, Europe must defend the revolution he is trying to
crush» [15]. В українському суспільстві неприпустимо називати війну
«путінською», оскільки загальновідомим є факт агресії росії проти України та
інших держав, коли вона мала інших лідерів, що применшує відповідальність
громадян росії та військових. Тому, вірогідно, перекладачі вирішили видалити
цей фрагмент, а не зробити його частиною основного тексту або продовженням
передмови. Через культурні відмінності така передмова задавала б
неправильний тон та настрій статті.
Передмова з іншої статті в перекладі була вилучена та замінена на фразу із
статті: “Its defense would be more effective if it didn’t have to fight with one hand
behind its back” [9].
«Байден хоче, щоб Росія «програла», але, схоже, боїться, що Україна
насправді «виграє» – екс-радник президента США з національної безпеки» [10].
Переклад оригіналу містить метафору, яку можна було б перекласти
наступним чином: «Її захист був би ефективнішим, якби їй розв’язали руки» або
буквально «Її захист був би ефективнішим, якби їй не треба було б боротися з
однією рукою за спиною». У будь-якому випадку, такий переклад не матиме
еквівалентного впливу, оскільки оригінал базується на ідіомі “someone could do
smth. with one arm/hand tied behind one’s back”, що означає зробити щось з
легкістю [16]. Тому перекладач вирішив не слідувати буквальному перекладу та
не шукати подібних ідіом в українській, а віднайти речення, що підсумовує
статтю і є сенсаційним та несподіваним.
Висновки. Найбільш значущими паратекстуальними елементами
медіатексту, які підлягають перекладу, є заголовки та ліди. Було виявлено
закономірність між типом заголовку та тяжінням до буквального або вільного
перекладу. Спосіб перекладу залежить від типу інформації та бажання
перекладача посилити або зменшити інтенсивність оцінного аспекту тексту.
Перекладач в праві вирішувати, чи варто вдаватися до значних стилістичних
трансформацій чи ні. Змістово-концептуальний заголовок вимагає виникнення
асоціацій у читача, які не передати буквальним перекладом, в результаті чого
необхідно вживати повтори, аналогії, сталі вирази чи будь-які інші можливі
стилістичні засоби. Переклад передмови належить до тієї ж стратегії, а також
стандартів редакції, що може її не використовувати або писати свою замість
перекладу наявної.
43
1. Genette G. Paratext. Thresholds of Interpretation. Cambridge : Cambridge University
Press, 2001. 427 p.
2. Мірошниченко, І. Г. Сучасні підходи до типології мас-медійного дискурсу.
Сучасний мас-медійний простір: реалії та перспективи розвитку : матеріали ІІ
Всеукраїнської наук.-практ. конф., Вінниця, 2016 р.
3. Ротон Н. Структурно-функціональні особливості текстів засобів масової
комунікації. Гуманітарна освіта у технічних вищих навчальних закладах. 2017. Вип. 36.
С. 56-61.
4. Петренко І. Паратекстуальність сучасного англомовного медіа тексту. Наукові
записки Вінницького державного педагогічного університету імені М. Коцюбинського.
Серія : Філологія (мовознавство). 2013. Вип. 18. С. 362-366.
5. Кочан І. М. Специфіка заголовків «Украϊнського тижня» в аспекті відображення
текстової інформації. Одеський лінгвістичний вісник. 2017. С. 93–96.
6. Троянов І. В Брюсселі відбувся круглий стіл щодо наслідків війни в Україні: в групі
Аурум розказали про бізнес і плани. https://apostrophe.ua/ua/news/business/2023-03-16/v-
bryussele-sostoyalsya-kruglyj-stol-po-povodu-posledstvij-vojny-v-ukraine-v-gruppe-aurum-
rasskazali-o-biznese-i-planah/293063.
7. Troyanov I. A round table was held in Brussels on the consequences of the war in
Ukraine: the Aurum group spoke about business and plans. Apostrophe. 2023.
https://apostrophe.ua/en/news/business/2023-03-16/v-bryussele-sostoyalsya-kruglyj-stol-po-
povodu-posledstvij-vojny-v-ukraine-v-gruppe-aurum-rasskazali-o-biznese-i-planah/293063.
8. Карабан В. І. Переклад англійської наукової і технічної літератури : Вінниця : Нова
книга, 2004. 576 с.
9. Bolton J. Why Won’t the West Let Ukraine Win Against Russia?
https://www.wsj.com/articles/why-wont-the-west-let-ukraine-win-nord-stream-deterrence-
putin-munitions-stockpiles-bluff-objective-a70d956c.
10. Коваль О. Чому Захід не дає Україні перемогти Росію – Wall Street Journal.
«Дзеркало тижня». 2023. https://zn.ua/ukr/POLITICS/chomu-zakhid-ne-daje-ukrajini-
peremohti-rosiju-wall-street-journal-.html.
11. Wrede I. Germany revives dirty coal amid Russian gas war. https://www.dw.com/en/why-
germany-is-reviving-dirty-coal-to-counter-russian-gas-cut/a-62195008.
12. Брудне вугілля замість російського газу. Deutsche Welle. – 2022. –
https://www.dw.com/uk/brudne-vuhillia-zamist-rosiiskoho-hazu/video-62221129.
13. Євграфова А. Заголовок як актуалізатор текстової інформації. Стиль і текст.
2003. № 4. С. 141–149.
14. Міщенко К. "Європа хоче бачити українців живими партнерами чи мертвими
героями?" https://gazeta.ua/articles/world-life/_evropa-hoche-bachiti-ukrayinciv-zhivimi-
partnerami-chi-mertvimi-geroyami-katerina-mischenko/1135379.
15. Mishchenko K. Does Europe want Ukrainians as living partners or dead heroes?
https://www.theguardian.com/commentisfree/2023/mar/02/europe-ukrainians-dead-heroes-
putin.
16. Someone could do something with one arm/hand tied behind his/her back:
https://dictionary.cambridge.org/dictionary/english/could-do-with-one-arm-hand-tied-behind-
back.
44
Євгенія Тернієвська
м. Полтава, Україна
Чинники регіональної варіативності англійської мови
Abstract. The article analyzes the factors of regional variability of the English
language. It was determined that there are two main groups of factors affecting
language development which are external and internal.
Scientific studies present numerous criteria that determine the social
characteristics of a dialect, namely education, profession, income, type of housing,
age, gender, socio-economic class of speakers, etc. It seems most expedient to
distinguish the actualization of any dialect of the English language according to the
criterion of the socio-cultural level of its speakers: high, medium and low. Each
variant of the English language can be identified based on its specific characteristics.
The main criteria for distinguishing language variants and dialects are the region, the
type of terrain, the socio-cultural level of the speakers and the degree of usage.
Keywords: language variants, dialects, internal and external factors of variability,
criteria of variability.
Постановка проблеми. У свідомості пересічних осіб побутує думка, що

мова є однорідним утворенням і що всі носії мови використовують її однаково.
Однак кожна мова у структурному відношенні є досить складним і
різноманітним явищем, вона обов’язково містить кілька різновидів, тому її лише
умовно можна вважати цілісною системою.
Аналіз останніх досліджень та публікацій. Лінгвістичні дослідження
свідчать, що тільки 2-3 % мешканців Великої Британії послуговується
стандартним варіантом англійської мови [30]. Решта населення використовують
велику кількість мовних варіантів та діалектів. У зв’язку з цим логічним є те, що
діалектне різноманіття Великої Британії протягом тривалого часу виступає
предметом численних наукових розвідок (Т. Вільчинська [4], Б. Гріффітс [28;
29], О. Лужаниця [8], Х. Ортон [34], О. Присяжнюк [10], В. Скибіна [14],
М. Соколова [15], А. Хьюз [30], Дж. Чамберз [23], Д. Шахбагова [21] та інші).
Як свідчать результати спостережень П. Традгіла та А. Хьюза [30], кожен
іноземець, потрапивши в Англію, спершу помічає відмінності у вимовних нормах, а
потім розуміє, що лексичні і граматичні правила також йдуть урозріз із тим, що він
ретельно вивчав на уроках англійської мови. Звідси слідує, що найімовірнішою
причиною цього може виступати лише активне використання британцями у
мовленні деяких діалектів. Логічним висновком з такої ситуації, зазвичай, є поява
наукового інтересу мовознавців саме до діалектів та мовних варіантів.
У зв’язку з цим метою статті є аналіз чинників регіональної варіативності
англійської мови.
45
Виклад основного матеріалу. Розвиток мови — це об’єктивний процес, який
зумовлений як призначенням мови бути засобом спілкування, так і існуванням
мови у вигляді системи знаків. У зв’язку з цим виокремлюють дві головні групи
чинників, що впливають на розвиток мови — зовнішні та внутрішні. Оскільки
розвиток мови реалізується через зміни, ці чинники є і тими причинами, які
зумовлюють варіювання системи, структури й одиниць мови [3; 16].
Дослідження питання внутрішньої варіативності мови передбачає вивчення
мови й мовлення у тісному взаємозв’язку. Внутрішні причини мовних змін
знаходяться безпосередньо у мовному коді, розмаїтті структурних можливостей
мови та її перебудови у процесі розвитку, схильності до розумової та
матеріальної економії, так само, як у специфіці функціонування складових
елементів мови. Причини мовних змін лежать у самій мовній системі. У цьому
контексті Е. Туманян зазначає, що кожна мова містить внутрішнє спонукання до
спонтанного розвитку, яке ґрунтується на внутрішніх протиріччях у самій
природі мови, що є своєрідно організованою субстанцією і виконує
комунікативні функції [19, с. 88].
Учені Б. Серебреников та А. Степановичюс до внутрішніх чинників появи
мовних варіантів відносять структурні й функціональні [13; 17]:
1) Структурні чинники полягають у поліпшенні мовної техніки та мовного
механізму. Вони включають спрощення груп приголосних, процеси асиміляції й
дисиміляції, позбавлення від зайвих засобів мовлення, економія мовних засобів
тощо;
2) Функціональні чинники покликані зберегти мову у стані комунікативної
придатності і виступають найбільш істотними стимулами розвитку, наприклад,
вилучення форм, що втратили свої функції; підтримання комунікативно
відпрацьованих мовних засобів; заміщення комунікативно необхідних мовних
елементів та ін.
Отже, внутрішні причини варіювання включають [12, с. 49; 18, с. 96]:
а) внутрішні протиріччя системи – невідповідність форми й змісту, яка
з’явилася як наслідок нерівномірного розвитку цих категорій;
б) взаємодія відмінних форм існування національної мови;
в) взаємодія різночасових систем і різномовних систем;
г) тенденція до економії (лінійної, матеріальної чи розумової);
д) факт аналогії (парадигматичної та синтагматичної).
Науковці Ф. де Соссюр, І. Бодуен де Куртене, М. Гухман, аналізуючи
зовнішні чинники варіювання, виокремлюють серед них лінгвістичні й
екстралінгвістичні [3; 5; 13; 16]:
1) Лінгвістичні чинники описуються як такі, що замкнуті в мові, проте
знаходяться поза структурою мови, тобто є позаструктурними. До них входять
типи контактування мов, що перебувають під впливом рівня історичного
розвитку носіїв мови та деяких інших соціальних умов.
46
2) Екстралінгвістичні чинники знаходяться за межами мови, тобто є
позамовними, наприклад, розпад людських колективів, ріст суспільної та
виробничої сили тощо.
У свою чергу А. Травкіна виокремлює серед зовнішніх причин варіативності
сучасної англійської мови соціомовні й соціальні [18, с. 96]:
 До соціомовних, або ж прагматичних чинників належать регіональна й
діалектна неоднорідність, , готовність мовної свідомості як частини суспільної
свідомості до варіативності, соціальний статус, вік, професія, мода й престиж,
протиріччя нормалізаторської діяльності, сфера і частота використання слова.
 До власне соціальних чинників належить демократизація мови як
результат демократизації суспільства, а також міграційні процеси та мобільність
населення.
Отже, не слід недооцінювати роль соціальних змін, які часто є стимулом для
мовних перетворень або ж підтримують традиції варіативності, що має
причинами еволюцію мови та актуальні потреби комунікації.
Дослідник Д. Крістал аналізує соціальну спрямованість зовнішнього
чинника з декількох сторін [25, с. 290]:
а) просторовий, або ж географічний аспект (роль територіальних діалектів та
наявність місцевих варіантів літературної мови);
б) аспект міжмовних контактів (запозичення одного й того ж самого слова із
різних мов, вплив мови-посередника, білінгвізм);
в) стратифікаційний аспект (вік, стать, професія, соціально-економічний
статус тощо);
г) функціонально-стилістичний аспект (сфера спілкування, комунікативна
ситуація, тема спілкування).
На особливості варіативності впливають деякі чинники соціальної ситуації.
На думку Д. Уелза, соціолінгвістичні ознаки включають регіональну й соціальну
варіативність мови, а також ситуативну обмеженість використання мови [37].
Як правило, при систематизації варіантів англійської мови використовують
регіональний критерій, відповідно до якого їх поділяють, насамперед, за
географічними зонами півночі та півдня. Така тенденція відслідковується ще з
давньоанглійського періоду [6; 11; 26; 31].
Водночас Д. Крістал прослідкував схожість діалектів із територіями їхнього
поширення у давньо- і середньоанглійський періоди [26, с. 326]. Вона полягає у
тому, що кордон між північними районами та рештою Англії дещо співпадає з
межею між англосаксонськими королівствами Нортумбрією та Мерсією.
Другорядна межа відокремлює район Мідленда від більш південних регіонів
країни. Крім того, у північних та південних зонах можна виділити більш
специфічні підзони, якщо брати до уваги різні ареали.
47
Подібну ідею обґрунтовує П. Традгіл, виокремивши у цих зонах конкретні
регіони та запропонувавши точнішу та повнішу ієрархічну картину сучасних
регіональних діалектів Англії [36].
На думку автора, ієрархія територіальних діалектів англійської мови
виглядає так (таблиця 1) [36]:
Таблиця 1.
Ієрархія територіальних діалектів англійської мови
І. Північ: 1) Північні: - Північно східні;
- Райони нижче на  Центральні райони
північ: Півночі;
 Центральний
Ланкашир;
 Хамберсайд;
2) - Західно-центральні:  Мерсісайд;
Центральні:  Північно-західний
Мідленд;
 Західний Мідленд;
- Східно-центральні:  Центральний
Мідленд;
 Північно-Східний
Мідленд;
 Східний Мідленд;
ІІ. 1) Східні; - Південний Мідленд;
Південь: - Східна Англія;
- Графства, що
прилягають до Лондона;
2) Південно- - Північ південного
Західні; заходу;
- Центр південного
заходу;
- Південь південного
заходу.
Ще однією територіальною ознакою для детальнішого аналізу діалектів

англійської мови можна вважати поділ на графства чи інші укрупнені
регіональні одиниці. Це питання вирішує класифікація А. Елліса, яку фахівці-
лінгвісти вважають найбільш повною, оскільки вона досить точно відображає
діалектну картину сучасної Великої Британії [27]:
48
I. Північні діалекти, що поділяються на три підгрупи:
1) Нортамберленд, північний Дарем;
2) південний Дарем, більша частина Камберленда, Уестморленд, північний
Ланкашир, пагориста частина Вест-Райдінга в Йоркширі;
3) Іст-Райдінг і Норт-Райдінг у Йоркширі;
ІІ. Діалекти Мідленду, які включають десять районів:
1) Лінкольншир;
2) південно-східний Ланкашир, північно-східний Чешир, північно-західний
Дарбишир;
3) північно-західний Ланкашир, південний Ріббл;
4) середній Ланкашир, острів Мен;
5) південний Йоркшир;
6) більша частина Чешира, північний Стаффордшир;
7) більша частина Дарбішира;
8) Ноттінгемшир;
9) Флінт, Денбай;
10) східний Шропшир, південний Стаффордшир, більша частина
Уорикшира, південний Дарбішир, Лестершир;
ІІІ. Східні діалекти, які поділяються на п’ять районів:
1) Кембриджшир, Ратленд, північно-східний Нортхемптоншир;
2) більша частина Ессексу, Хартфордширу, Хантінгдонширу, Бедфордшир;
середня частина Нортхемптоншира;
3) Норфолк і Саффолк;
4) більша частина Бакінгемшира;
5) Міддлсекс, південно-східний Бакінгемшир, південний Хартфордшир,
південно-західний Ессекс;
IV. Західні діалекти, які містять дві підгрупи:
1) західний і південний Шропшир (на захід від ріки Северн);
2) Херфордшир, крім східної його частини, Реднор, східна частина Брекнока;
V. Південні діалекти, які складаються з десяти підгруп:
1) частина Пемброкшира й Гламорганшира;
2) Уілтшир, Дорсетшир, північна й східна частини графства Сомерсетшир,
більша частина Глостершира, південно-західний Девоншир;
3) більша частина графства Хемпшир, острів Уайт, більша частина
Беркшира, південна частина Саррея, західна частина Сассексу;
4) північний Глостершир, східний Херфордшир, Вустершир, південна
частина графства Уорикшир, північ Оксфордшира, південний захід
Нортхемптоншира;
5) більша частина графства Оксфордшир;
6) північ графства Саррей, північний захід Кенту;
7) більша частина графства Кент, схід графства Сассекс;
8) західний Сомерсетшир, північносхідний Девоншир;
49
9) східний Корнуолл, більша частина Девоншира;
10) західний Корнуолл.
Ще одним критерієм, який необхідно розглянути при територіальному
дослідженні мовних варіантів та діалектів, є тип місцевості, оскільки на початку
вивчення діалектів англійської мови учені здебільшого аналізували характерні
риси мови сільських жителів [32; 38]. Згодом науковці помітили те, що мова
мешканців міст також відрізняється від стандартного варіанта англійської мови.
Так, поділ на міські та сільські діалекти (urban and rural dialects) зустрічається у
роботах В. Жирмунського [7], Д. Крістала [24], Н. Міхєєва [9], П. Традгіла [35],
А. Хьюза [30] та ін.
Самі поняття «сільський діалект» і «міський діалекті», а також аналіз їхнього
вимовного аспекту увів Дж. О’Коннор [33, с. 299-300]. Автор доводив, що
дослідження регіональної вимови може ґрунтуватися на вивченні специфіки
мовлення на великих та малих територіях. При цьому не слід нехтувати аналізом
акцентів конкретної місцевості, що властиві незначній групі людей, зазвичай
похилого віку, які прагнуть зберегти дещо старішу форму різновиду мови.
На думку О. Лужаниці, сільський діалект є природно сформованою
соціорегіональною системою вербальної комунікації, яка використовується за
визначеними правилами великою кількістю людей, що споконвічно проживали
на певній території. Міський діалект автор вважає генетично неоднорідним
варіантом англійської мови, який сформувався як результат усунення діалектних
ознак, і є, з одного боку, поєднанням літературної мови і діалекту, а з іншого
виступає їхніми залишковими формами [8, с. 145].
Крім того, П. Традгіл [36] вважає за необхідне виділяти серед регіональних
діалектів традиційні і переважаючі діалекти (traditional and mainstream dialects).
Традиційні діалекти включають ті, що поширені здебільшого в сільській
місцевості, проте вони зустрічаються переважно на території Шотландії. Ця група
діалектів максимально підтримують швидше ознаки, успадковані від попередніх
поколінь сталого населення країни, ніж риси, властиві наддіалектній літературній
формі мови. Традиційні діалекти вважають складними для розуміння через свою
специфічність (лексику, вимову, граматичну структуру). Тому використання їх у
реальному житті дуже обмежене, хоча вони нерідко зустрічаються у діалектній
літературі, фольклорних збірниках тощо [35, с. 32-34].
Переважаючі, або функціонуючі, діалекти активно застосовують у побутовому
спілкуванні конкретного регіону, на відміну від традиційних діалектів. Діалекти,
що входять до цієї групи відрізняються незначно і одне від одного, і від англійської
літературної мови [35]. Подібні вихідні основи при виокремленні мовних
різновидів використовував і Л. Блумфілд, який підкреслював, що у мовних
колективах, які протягом тривалого часу облаштовані на певній території,
нелітературна форма мови, як правило, може бути поділена на просторіччя,
тобто неоднакову, проте зрозумілу у всій державі форму мови, та місцеві
діалекти, які настільки відмінні у різних місцевостях, що носії мови,
50
відокремлені територіально, не розуміють одне одного [2, с. 63-65].
Згідно з концепцією автора, усі мовні варіанти у складному мовному
колективі можна класифікувати так [2, с. 64]:
1) письмова літературна мова, яку застосовують в офіційних формах
спілкування та на письмі;
2) розмовна літературна мова, яку використовують представники
привілейованих класів;
3) регіональна літературна мова, що, як правило, не має відмінностей від
розмовної літературної мови і вживається середнім класом, однак незначною
мірою варіюється від однієї місцевості до іншої;
4) просторіччя, яке значно відрізняється від попередніх різновидів, поширене
у мовленні європейських країн і яке використовують представники нижчого
прошарку середнього класу. Загалом він має територіальні відмінності, проте без
кардинальних локальних рис.
5) місцеві діалекти, які вживаються найменш привілейованими класами;
різниця між ними часто настільки істотна, що мовці, які використовують один
місцевий діалект, абсолютно не розуміють мовців, що розмовляють на інших
діалектах.
Проте аналіз діалектів виключно з точки зору територіальних ознак є
недостатнім. Тут найповнішим видається концепція П. Традгіла та
Дж.К. Чемберса [23, c. 54], які доводять, що усі діалекти є і регіональними, і
соціальними водночас, адже усім мовцям поряд із соціальними властиві й
регіональні особливості [20, с. 39-40].
Вивчаючи соціальну специфіку діалектів, науковці зазвичай зосереджуються
на таких чинниках, як вік, стать, освіта, соціальний статус тощо. Так, Г. Курат у
рамках роботи над лінгвістичним атласом Нової Англії зосереджувався на таких
соціальних чинниках, як вік та освіта, групуючи учасників у три групи [32]:
1) за ступенем освіченості: високий рівень (університетська освіта), середній
рівень (рівень середньої школи), низький рівень (базові навички грамотності);
2) за віком: люди старшого віку, люди середнього віку та діти.
На думку Л. Блумфілда, на відмінності, що мають місце у мові, впливає
інтенсивність спілкування: вікові розбіжності, відмінні економічні класи, різний
рівень освіти, розбіжності у професіях та хобі тощо [2, с. 63]. Водночас автор
додає, що найстійкішими й найбільш суттєвими відмінностями є географічні,
оскільки, незважаючи на територію проживання, мовлення людей високого
соціокультурного рівня, що говорять нелітературною мовою, наближене до
стандарту [1, с. 64].
Подібної точки зору дотримувались і П. Традгіл та А. Хьюз, які
стверджували, що між соціальним класом та діалектом існує зв’язок,
аналогічний до зв’язку між соціальним класом та акцентом. Мається на увазі, що
чим вищий соціальний статус особи у суспільстві, тим менш регіонально
маркованою є її мова [30, с. 10].
51
Аналіз впливу гендерних особливостей на мову здійснив Дж. О’Коннор, який
помітив, що мовлення жінок і чоловіків має відмінності незалежно від соціального
класу та типу акценту. Як зауважив автор, мовлення жінок є коректнішим, адже вони
більш прискіпливі до правильності вимова, а мовлення чоловіків ґрунтується на
їхніх особистих уподобаннях та бажаннях [33, с. 301-302].
Водночас Д. Болінджер відстоює думку, що причини змін у мовленні
знаходяться поміж двох класичних протилежностей — біології та соціалізації.
Вік знаходиться ближче до крайньої біологічної точки. Соціальний клас і
місцевість походження натомість демонструють вплив суспільства, оскільки
немає генетичної програми, що примушувала би мовця звучати як жителя півдня
чи представника аристократії. А от критерій професії не лише розташований у
самому кінці соціального вимірювання, але й деякою мірою належить до іншого
рівня [22, c. 21-23].
Висновки. Отже, проведений аналіз засвідчив, що у наукових розвідках
представлені численні критерії, що визначають соціальні ознаки діалекту, а саме
освіта, професія, дохід, тип житла, вік, стать, соціально-економічний клас мовців
тощо. У зв’язку з цим найбільш доцільним видається розмежовувати
актуалізацію будь-якого діалекту англійської мови за критерієм
соціокультурного рівня її носіїв: високий, середній та низький. Кожен варіант
англійської мови можна ідентифікувати, ґрунтуючись на притаманних йому
визначених особливостях. Основними критеріями для виокремлення мовних
варіантів та діалектів зокрема є регіон, тип місцевості, соціокультурний рівень
носіїв мови та ступінь уживаності.
1. Бичко З. Перспективи взаємостосунків української літературної мови та
діалектів. Вісник Львівського університету. Серія філологічна. Випуск 34.
Частина 2. Львів, 2004. С. 116-119.
2. Блумфилд Л. Язык. Москва: Прогресс, 1968. 608 с.
3. Бодуэн де Куртенэ И.А. Избранные труды по общему языкознанию. Т. 2.
Москва: Изд-во Академии наук СССР, 1963. 391 с.
4. Вильчинская Т.Л. Лингвистическая ситуация в Северной Англии: на
лексическом материале йоркширского диалекта : дис. … канд. филол. наук:
10.02.04. Москва, 2009. 273 с.
5. Гухман М.М. Социология языка. Теоретические проблемы современного
советского языкознания. Москва, 1964. С. 128-131.
6. Жирмунский В.М. О некоторых проблемах лингвистической географии.
Вопросы языкознания. 1954. № 4. С. 37-45.
7. Жирмунский В.М. Проблемы социальной диалектологии. Известия АН
СССР. Серия литературы и языка. Москва: Наука, 1964. Т. 23. Вып. 2. С. 99-
112.
52
8. Лужаница Е.И. Генезис городских диалектов северо-востока Англии (на
материале тайнсайдского английского) : дис. … канд. филол. наук : 10.02.04.
Запорожье, 2011. 237 с.
9. Михеева Н.Ф. К вопросу о классификации диалектов романо-германских
языков. Вестник РУДН: Лингвистика. Москва: Изд-во РУДН, 2004. № 6. С. 9-
20.
10. Присяжнюк О.Я. Просодичні особливості територіальних типів
британської вимови (експериментально-фонетичне дослідження на матеріалі
шести територіальних типів британської вимови): автореф. дис ... канд. філол.
наук. Одеса, 2004. 20 с.
11. Расторгуева Т.А. История английского языка: Учебник. Москва: ООО
«Издательство Астрель» : ООО «Издательство АСТ», 2002. 252 с.
12. Семенюк Н.Н. Некоторые вопросы изучения вариантности. Вопросы
языкознания. 1965. № 1. С. 48-56.
13. Серебренников Б.А. О материалистическом подходе к явлениям языка.
Москва: Наука, 1983. 319 с.
14. Скибина В.И Национально негомогенный язык и лексикографическая
практика. Запорожье: Видавець, 1996. 176 с.
15. Соколова М.А., Гунтовт К.П., Пихалова И.С., Пихалова Р.Н.
Теоретическая фонетика английского языка: учебник для студентов институтов
и факультетов иностранных языков. Москва: ВШ, 1991. 240 с.
16. Соссюр Ф. де. Курс общей лингвистики. Москва: Изд-во «Соцэкгиз»,
1933. 272 с.
17. Степановичюс А.Ю. Диахроническая фонология и проблемы
древнеанглийского вокализма: автореф. дисс. … докт. филол. наук: спец.
10.02.04 «Германские языки». Ленинград, 1977. 50 с.
18. Травкина А.Д. Типологически-релевантная вариативность стандартной
произносительной формы английского слова: дис. … доктора филол. наук:
10.02.04. Тверь, 2001. 325 с.
19. Туманян Э.Г. О природе языковых изменений. Вопросы языкознания.
1999. № 3. С. 86-97.
20. Филин Ф.П. К проблеме социальной обусловленности языка. Вопросы
языкознания. 1966. № 4. С. 31-44.
21. Шахбагова Д.А. Фонетическая система английского литературного языка
– целостность, устойчивость, вариативность: автореф. дис. ... д-ра филол. наук.
Москва, 1986. 38 с.
22. Bolinger D.L. Accent is Predictable (If you’re a Mind-reader). Language. 1979.
№ 48. P. 633-644.
23. Chambers J.K., Trudgill P. Dialectology. Cambridge: Cambridge University
Press, 2002. 218 p.
24. Crystal D. The Cambridge Encyclopedia of Language. Cambridge: Cambridge
University Press, 1994. 475 p.
53
25. Crystal D. The Cambridge Encyclopedia of the English Language. Cambridge:
Cambridge University Press, 1995. 489 p.
26. Crystal D. The Cambridge Encyclopedia of the English Language. Cambridge:
Cambridge University Press, 1997. 489 p.
27. Ellis A.J. On early English Pronunciation: with Especial Reference to Shakespeare
and Chaucer : Containing an Investigation of the Correspondence of Writing with Speech
in England from the Anglo-Saxon Period to the Present Day : Preceded by a Systematic
Notation of all Spoken Sounds by Means of the Ordinary Printing Types : Including a
Rearrangement of Prof. F. J. Child's Memoirs on the Language of Chaucer and Gower, and
Reprints of the Rare Tracts by Salesbury on English, 1547, and Welch, 1567, and by
Barclay on French, 1521: in V vols. London: Trübner & Co., 1869-1886. URL:
https://archive.org/details/onearlyenglishp05winkgoog. (дата звернення: 30.03.2023 р.)
28. Griffiths B. A Dictionary of North East Dialect. Newcastle: Northumbria
university press, 2005. 204 p.
29. Griffiths B. Pitmatic: Fishing and Folk : Life and Dialect on the North Sea
Coast. Newcastle : Northumbria university press, 2008. 266 p.
30. Hughes A., Trudgill P. English accents and dialects: introduction to social and
regional varieties of British English. London: Arnold, 1993. 98 p.
31. Jones M., Dillon P. Dialect in Wiltshire: and its historical, topographical and
natural science contexts. Trowbridge: Wiltshire County Council, Library & Museum
Service, 1987. 206 p.
32. Kurath H. Linguistic atlas of New England. Rhode Island: Brown University
Providence, 1939-1943. 733 p.
33. O’Connor J.D. Phonetics. London: Penguin Books, 1991. 320 p.
34. Orton H., Sanderson S., Widdowson J.D.A The Linguistic Atlas of England.
London: Croom Helm, 1978. 228 p.
35. Trudgill P. Dialects. London: Routledge, 1994. 80 p.
36. Trudgill P. The Dialects of England URL:
http://geoffbarton.co.uk/files/studentresources/A%20Level/Accent%20Dialect/Trudg
ill%20Dialect:Accent%20Notes.doc (дата звернення: 30.03.2023 р.)
37. Wells J.C. Longman Pronunciation Dictionary. Harlow: Longman, 1995.
802 p.
Wright J. The English Dialect Grammar, Comprising the Dialects of
England, of the Shetland and Orkney Islands, and of Those Parts of Scotland,
Ireland & Wales where English is Habitually Spoken. Oxford: H. Frowde,
1905. 696 p.
54
Zinaida Tschepurna
Kyiv, Ukraine
Geschlechtsmarker Deutscher texte: lexikalische Merkmale der

Reden von Ukrainischen und Deutschen Politikern
Abstract. The gender approach in various social sciences acquires special

relevance, especially when studying the processes that take place in society and are
reflected in the language structure of a particular society. According to this approach,
there are currently many discrepancies between the behavior of men and women, their
worldview, as well as their speeches. These reasons became the basis for the creation
of gender linguistics, a component of which is feminist linguistics. The article analyzes
statements made by Ukrainian President Volodymyr Zelenskyy, German Chancellor
Olaf Scholz, former German Chancellor Angela Merkel and former Defense Minister
Christina Lambrecht in German journals, individual publications and interviews.
Gender is understood as a system of relations and interactions that form a fundamental
component of social ties.
Keywords. Gender approach, gender linguistics, statements of politicians,
norms of behavior.
Geschlecht wird als System von Beziehungen und Interaktionen verstanden,

die einen grundlegenden Bestandteil sozialer Bindungen bilden. Sie ist stabil und
zugleich veränderlich und basiert auf der Verteilung der Gesellschaft nach
Geschlecht und Hierarchie ihrer Vertreter [1, c. 199].
Wichtige Elemente der Herstellung von Geschlechterunterschieden sind die
Gegenüberstellung von „männlich“ und „weiblich“ [2, c. 223-224]. Unser Ziel ist
es daher, unter Berücksichtigung des Geschlechtersystems die Verhaltensnormen
der männlichen und weiblichen Rede in den Texten von Reden, Reden und
Interviews unter Berücksichtigung stilistischer Merkmale zu analysieren. Diese
Merkmale können als solche klassifiziert werden, die der Sprache von Männern
oder Frauen innewohnen, und tragen zum Verständnis von Aspekten von
“Männlichkeit“ und “Weiblichkeit“ in verschiedenen Kulturen und damit in
verschiedenen Sprachen bei.
Das Material unserer Recherche waren die Äußerungen ukrainischer und
deutscher hochrangiger Beamter, Politiker, Behördenvertreter in deutschen
Zeitschriften, Einzelveröffentlichungen und Interviews.
Ergebnisse der Diskussion. Die deutsche Sprache hat ihre eigenen
Geschlechtsmerkmale, die der Redeweise von Männern und Frauen innewohnen.
55
Wie die Forschung zeigt, verwenden Frauen sehr aktiv eine Vielzahl von
Interjektionen, Bedeutungen, Sachverhalten und Euphemismen, im Gegensatz
dazu ist die Sprache der Männer begriffsreicher, geprägt von einer präziseren
Nominierung, der Verwendung von Nichtnormativen, Vulgarisierung und Stilistik
reduzierter Wortschatz. Die Redeweise von Frauen ist eher geprägt von
Fragesätzen (Frauen eher spezifisch), Interrogativen, Konjunktivformen
(insbesondere diplomatischer Konjunktiv), Entschuldigungsformeln,
Begründungen für ihr Verhalten, Bitten um Erlaubnis. In der Regel wird zu Beginn
der Kommunikation der Wunsch von Frauen beobachtet, eine freundliche
Atmosphäre zu schaffen. Die Sprache der Frauen ist stärker gesättigt mit
Höflichkeitsformeln, Sprachklischees, stilistisch reduzierter Wortschatz ist nicht
typisch für Frauen. All diese Faktoren sind Bestandteile der Asymmetrie der
deutschen Sprache im Allgemeinen [3].
Der Zweck einer Motivationsrede besteht darin, die Zuhörer zu bestimmten
Handlungen zu ermutigen und zu motivieren.
Analysieren wir also einige Punkte aus den Reden deutscher und ukrainischer
Politiker (in Übersetzung) unter dem Gesichtspunkt des Geschlechts.
Um die Wirkung der Rede zu erhöhen, gab beispielsweise Angela Merkel ihren
Reden einen dialogischen Charakter, um näher am Empfänger zu sein, indem sie
in ihrer Rede häufig das Possessivpronomen unser verwendete: „Das Coronavirus
verändert zurzeit das Leben in unserem Land dramatisch. Unsere Vorstellung von
Normalität, von öffentlichem Leben, von sozialem Miteinander – all das wird auf
die Probe gestellt wie nie zuvor“.
Ein recht häufiges Mittel der Rhetorik Angela Merkels, um die Einwirkung auf
den Zuhörer zu vertiefen, ist die Aufzählung und Verwendung von Nebensätzen:
„Aber alles, was Menschen gefährden könnte, alles, was dem Einzelnen, aber auch
der Gemeinschaft schaden könnte, das müssen wir jetzt redrütten. Wir müssen das
Risiko, dass der eine den anderen ansteckt, so begrenzen, wie wir nur können“ [5].
Merkel greift unter Umständen auch auf Allegorien zurück: „Meine Solidarität
gilt der von Russland angegriffenen, überfallenen Ukraine und d er Unterstützung
ihres Rechts auf Selbstverteidigung.“ „Butscha steht für dieses Grauen“ [5].
Die Reden von Angela Merkel sind voller emotionaler Echos, die an
Phraseologie grenzen: „Niemals sollten wir Frieden und Freiheit
selbstverständlich nehmen [5]“.
In der Rede von Bundespräsident Frank-Walter Steinmeier sieht man deutlich
die Enttäuschung und das Eingeständnis der eigenen Fehler, denen deutlich die
Wendung folgt: „Mein Festhalten an Nord Stream 2, das war Eintuig ein Fehler.
Wir haben an Brücken festgehalten, an die Russland nicht mehr geglaubt hat und
vor denen unsere Partner uns gewarnt haben."
56
Der Präsident der Ukraine, Wolodymyr Selenskyj, verwendet in seinen Reden
oft Satzgefüge sowie eine Aufzählung, um der Welt die ganze Tragödie
aufzuzeigen, die die Ukraine im Zusammenhang mit der russischen Aggression
erlebt: „Der terroristische Staat versucht , der Welt durch den Beschuss von
Straßen, Wohnhäusern, Schulen, Apotheken und Krankenhäusern, Kirchen,
Bushaltestellen, Märkten und Kraftwerken mit Raketen zu zeigen, dass mit Terror
zu rechnen ist“ [4].
Wenn man die Reden analysiert, bemerkt man die Ähnlichkeit von Themen der
Politiker. Obwohl sie dieselben Probleme berühren (Krieg, politisches und
wirtschaftliches Leben, Lage an den Fronten, Fragen der medizinischen
Versorgung und Probleme in Bildung, sozialer Sicherheit usw.), unterscheidet sich
ihre Rhetorik erheblich: „Das sind Leben, die gerettet werden können, Tragödien,
die hänten verhindert werden können – wenn die Ukraine erhört worden wäre". –
Worte der Entschlossenheit von Wolodymyr Selenskyj nach dem tödlichen
Bombenanschlag auf ein Wohnhaus in Dnipro. Und die völlig gleichgültige
Reaktion vom Bundeskanzler Olaf Scholz unmittelbar nach der Tragödie: „Ich
werde mich nicht einreihen in eine Gruppe von Leuten, die für ein kurzes Rein und
Raus mit Fototermin was machen“ [6].
Emotional gefärbter sind die Reden von Politikerinnen. Deutlich zu beobachten
ist dieser Trend in den Reden der ehemaligen Bundesverteidigungsministerin
Christina Lambrecht, wo sie bei ihrem Besuch in der Ukraine am 1. Oktober 2022
insbesondere die Situation analysiert, indem sie Ausrufesätze verwendet und der
Aussage mehr Emotionalität verleiht : „Die Ukraine erlebte zurzeit unfassbar viele
Luftangriffe, und Verfolgung ist es so wichtig, dass wir in Bezug auf
Luftverteidigung noch mehr unterstützen!“ [7].
Die Analyse zeigt, dass Männerreden zurückhaltender, aber Träger einer
bestimmten Ausdrucksform sind – „Putin ist ein Drache, der essen muss“. Trotz
des Ausdrucks sind Analytik und Statistik für sie meist die Grundlage der
Botschaft in der Rede: „Dieser russische Angriff hatte keinen militärischen Zweck.
Genau wie Tausend ähnliche russische Angriffe, die eine echte Botschaft
Russlands an die Welt sind“ – Wolodymyr Zelenskyi über den Raketenangriff auf
Zivilisten von Cherson am 21.02.23 [7].
Der Einsatz des argumentativen Diskurses vom Präsidenten W. Selenskyj ist
derzeit vielleicht die effektivste Methode, um die Alliierten zu überzeugen,
insbesondere im Zusammenhang mit umfassender Invasion von Russland.
Mit dem Vergleich wie erreicht der Sprecher das Ziel gehört zu werden.
„Die Welt braucht die britische Führung ebenso wie den Mut der Ukraine“ [7].
In einem anderen Beispiel beobachten wir ein Wortspiel: „In Großbritannien
ist der König ein Luftwaffenpilot, und in der Ukraine ist jeder Pilot ein
König!“ [7], was für viele Sprachen ein charakteristisches lexikalisches
Einflussmittel ist.
57
Der vom Präsidenten der Ukraine geäußerte Ausdruck „Kampfjets für die
Ukraine sind Flügel für die Freiheit!“ [5], sind derzeit der Kategorie der
Schlagworte zuzuordnen.
In Anlehnung an die Allegorie „Wir haben Freiheit, geben Sie uns bitte Flügel,
um sie zu schützen!“ [7] wird dem Zuhörer die Vorstellung von der
Hilfsbedürftigkeit bestmöglich vermittelt.
Die stilistische Botschaft in der Aussage des Präsidenten „Als ich vor zwei
Jahren Großbritannien verlassen habe, habe ich mich bei Ihnen für den köstlichen
englischen Tee bedankt und heute, das Parlament verlassend, danke ich Ihnen für
die powesschen englischen Flugzeuge im Voraus“ [ 7].
Schlussfolgerungen. Die Ergebnisse unserer Recherche zeigen, dass sich
Frauen durch eine eher bildhafte Sprache und den Einsatz verschiedener
syntaktischer Mittel zur Erreichung kommunikativer und pragmatische r Ziele
auszeichnen, während Männer weniger stilistisch gefärbt sind.
Literaturverzeichnis
1. Козлова В. В. Мовленнєвий вплив в англомовному парентальному
дискурсі. Наукові записки Національного університету «Острозька
академія». Серія: Філологічна. 2014. Вип. 48. С. 198–200.
2. Селіванова О. О. Мовленнєвий вплив в комунікативній взаємодії.
Психолінгвістика. 2012. Вип. 10. С. 223–229. (1-2)
3. Плотницька І. М. Ораторське мистецтво. URL:
http://academy.gov.ua/NMKD/library_nadu/Biblioteka_Magistra/f3e7888f-ebb4-
4698-a3cd-10840df8d3a2.pdf (дата звернення: 23.02.2023).
4. https://www.faz.net/aktuell/politik/thema/wolodymyr-selenskyj (дата
звернення: 23. 02. 2023).
5. https://www.tagesschau.de/inland/merkel-3581.html (дата звернення: 23.
02. 2023).
6. https://www.zeit.de/zustimmung?url=httpsFolaf-scholz-bundeskanzler-
bundestag-eu-gipfel-ukraine. (дата звернення: 23. 02. 2023).
7. https://www.faz.net/aktuell/feuilleton/christine-lambrecht-auf-instagram-
zum-ukraine-krieg-18574051.html (дата звернення: 23. 02. 2023).
58
Lexical, Grammatical and Stylistic Aspects of Translation / Interpreting
Михайло Гінзбург
м. Харків, Україна
Особливості українських перекладів порівняльних і визначально-

обмежувальних конструкцій англійськомовних та німецькомовних версій
європейських стандартів
Abstract. The article considers constructions with comparative adjectives, typical

for European standards, and shows that, depending on the semantics, these
constructions are divided into comparative and defining-restrictive. Presented are
features of the Ukrainian constructions containing adjective comparatives, which
should be taken into account by translators.
Keywords: comparative construction, defining-restrictive construction,
comparative adjective, predicative position, semi-predicative position, binary
predicate, valence.
Істотну проблему для українських перекладачів європейських стандартів

становлять конструкції з компаративами, тобто з прикметниками/прислівниками
вищого ступеня порівняння (англ. comparative adjective/adverb; нім.
Adjektiv/Adverb im Komparativ). Усі три мови (англійська, німецька та
українська) мають ці граматичні форми, і попри відмінності, зумовлені
особливостями кожної мови, між цими граматичними формами зазначених мов
є багато спільного [1, с. 53-55, 107-108; 2, с. 87-93, 213-214; 3, с. 67-71, 193-194;
4, с. 160-162, 182-183]. Тому основну проблему для українських перекладачів, як
це не дивно, створює четверта мова – російська, під ментальним впливом якої,
на жаль, і досі перебуває значна частина перекладачів.
Річ у тім, що в російській мові форма прикметникового компаратива (рос.
форма сравнительной степени прилагательного) не має граматичних значень
відмінка, числа, а в однині й роду. Тому вона принципово не може
узгоджуватися з опорним іменником. Через її незмінність та збіг із формою
співвідносного прислівникового компаратива кажуть про ад’єктивно-
адвербіальний дериват, частиномовну належність якого визначають залежно від
синтаксичної позиції: компаратив при іменнику, тобто у функції присудка чи
означення (Брат выше сестры. Эта книга интереснее, чем та. Этот плащ
теплее. Плащ теплее мог бы согреть) його вважають формою прикметника, а
при дієслові, тобто у функції обставини та головного члена безособового
речення (Подняться выше. Эта книга написана интереснее, чем та. Одень его
теплее. Вчера было теплее) – формою прислівника [5, с. 315–316, 318–319]. А
в українській мові прикметникові компаративи навпаки відмінюються та
відповідно узгоджуються з опорним іменником так само, як і звичайні
прикметники [6, с. 244–245].
59
На жаль, на це не зважає багато перекладачів, які уживають незмінної форми
прислівникового компаратива там, де потрібна узгоджена прикметникова
форма, і тим самим порушують норми сучасної української літературної мови.
Тому, перекладаючи європейський стандарт на українську мову, дуже важливо
чітко розуміти, де треба вживати прикметникового компаратива, а де –
співвідносного прислівникового.
Окрім того, в російській мові об’єкт порівняння зазвичай ставлять у
безприйменниковому родовому відмінку (Брат выше кого? чего? сестры
[5, с. 328]), який у російський мові є відмінком порівняння (рос. падеж
сравнения) [7, с. 90]. У сучасній3 українській мові родовий відмінок не виконує
таких функцій, і прикметникові компаративи вимагають після себе таких
прийменників: від + родовий відмінок (Брат вищий від сестри) та за + знахідний
відмінок (Брат вищий за сестру), а також сполучника ніж + називний відмінок
(Брат вищий, ніж сестра) [5, с. 327-328; 6, с. 245].
Граматичні відмінності української мови від російської спричинюють і певні
пунктуаційні помилки в українських перекладах європейських стандартів.
Тому питання правильного українського перекладу конструкцій з
компаративами вельми актуальне. І саме це спонукало обрати такі конструкції
об’єктом нашого дослідження.
Мета цієї статті – розглянути типові конструкції з прикметниковими
компаративами, з’ясувати їхню семантику, а також визначити їхні українські
відповідники.
Виклад основного матеріалу. У всіх розглядуваних мовах якісні
прикметники (англ. qualifying adjective; нім. Qualitätsadjektiv, attributives Adjektiv)
безпосередньо передають ознаки предметів у граматичному розумінні (далі –
граматичні предмети), тобто власне предметів, опредметнених процесів і
3
Ю. Шевельов зазначає, що «давніше прикметники другого ступеня керували
безпосередньо родовим відмінком іменника (імени). Якщо тепер такі
конструкції і трапляються, то становлять собою синтаксичний архаїзм, напр.:
„Це на біду вже йде, коли пан сотник та буде розумніший мене” (Кв.)» [6, с. 245].
На думку Є. Тимченка: 1) родовий при компаративі трапляється в старих
пам’ятках усіх слов’янських мов; 2) у сучасних слов’янських мовах цей відмінок
продовжують широко вживати лише в російській мові, а в інших він трапляється
дуже рідко, де його замінюють конструкції з прийменниками або зі
сполучниками; 3) зокрема в українській мові дуже рідкі випадки вживання
родового без прийменника, хоча на них можна натрапити у фольклорному
матеріалі; 4) сполуки компаратива з родовим відмінком майже повсюдно
витиснено сполуками прийменників від (от) із родовим відмінком або
прийменників за, над зі знахідним відмінком; окрім того, компаратив
сполучається зі сполучниками як, ніж та називним відмінком іменника
[8, с. 114-116].
60
властивостей, величин, параметрів тощо – усього того, що позначають іменником.
Прикметник як частина мови виконує в реченні дві синтаксичні функції: 1)
означення, тобто атрибутивну, яка для більшості звичайних прикметників є
первинною, та 2) іменної частини складеного присудка, тобто предикативну, яка
зазвичай є вторинною [1, с. 53; 2, с. 84; 3, с. 61-62, 250-251, 254-255; 4, с. 156; 9, с.
263-264]. В обох цих функціях переважна більшість4 прикметників пов’язана лише
з одним означуваним іменником, який у разі атрибутивного вживання зазвичай
стоїть після прикметника, а в разі предикативного є суб’єктом предикативної
конструкції. Тобто прикметник у предикативній синтаксичній позиції зазвичай
утворює одномісний предикат якості та має одного обов’язкового валентного
партнера – носія якісної ознаки [11, с. 198; 12, с. 210].
Компаратив – це мовний засіб, призначений виражати більший ступінь вияву
зіставлюваної ознаки, характерної для двох носіїв або властивої одному носієві
в різні моменти часу чи за неоднакових обставин [3, с. 67-68; 13, с. 27]. Тому
кожен прикметниковий компаратив пов’язаний не менше ніж з двома
іменниками, що зумовлює збільшення валентних позицій порівняно з
одномісними предикатами якості. Тобто прикметниковий компаратив у
предикативній синтаксичній позиції, яка для нього є типовою [9, с. 284], – це
бінарний (двомісний) предикат якості-відношення, який відкриває дві
синтаксичні позиції: суб’єктну та об’єктну:
<суб’єкт> ⟸ <прикметниковий компаратив> ⟹ <об’єкт>,
де стрілки (⟸, ⟹) позначають валентний зв’язок, спрямований від носія
активної валентності до носія пасивної валентності (валентного партнера).
У текстах стандартів компаратив часто виконує власне прикметникову функцію,
коли за згортання двох або й більше початкових елементарних простих речень в
одне просте ускладнене прикметниковий компаратив разом із синтаксично
залежними від нього словами переміщується із предикативної позиції у
приіменникову і стає поширеним означенням. У цій вторинній приіменниковій
позиції, яку в [13, с. 67] названо напівпредикативною, прикметниковий компаратив
продовжує керувати об’єктом, тобто зберігає одну валентну позицію – об’єктну, тоді
як координація як валентний зв’язок із суб’єктом перетворюється на невалентний
підрядний зв’язок – узгодження, подане знаком ↣, спрямованим від означуваного
іменника до узгодженого означення:
<суб’єкт> ↣ <прикметниковий компаратив> ⟹ <об’єкт>.
Зауважимо, що в обох цих синтаксичних позиціях (предикативній і
напівпредикативній) український прикметниковий компаратив повинен
узгоджуватися з опорним іменником відмінком, числом, а в однині й родом.
4
Окрім одновалентних прикметників, кожна мова може мати певну кількість
двовалентних і тривалентних. Такі українські прикметники описано в [10, с. 11–
15], а німецькі – в [11, с. 201].
61
Залежно від заповнення цих синтаксичних позицій можна виділити такі два
основні різновиди конструкцій з прикметниковими компаративами.
1. Якщо суб’єктну та об’єктну позицію посідають іменники, що є назвами
граматичних предметів, то такі конструкції є порівняльними і вони передають
результати порівняння цих двох предметів за виявом ознаки, поданої
прикметниковим компаративом. Сферою вживання таких конструкцій є не лише
загальновживана мова, а й фахові тексти, зокрема стандарти. Приклад з
компаративом у предикативній позиції:
англ. Тhe viscosity of oil is greater than that of water.
нім. Die Viskosität des Öls ist größer als die (Viskosität) von Wasser.
укр. В’язкість нафти більша від в’язкості води / в’язкість нафти більша за
в’язкість води / в’язкість нафти більша, ніж (в’язкість) води.
Оскільки в наведеному прикладі йдеться про результат порівняння тієї самої
величини для двох різних речовин, то, називаючи об’єкт порівняння, назву
величини (у прикладі її виділено дужками) часто опускають, залишаючи лише
назву речовини. Приклад наочно показує, що, по-перше, український
прикметниковий компаратив узгоджується відмінком, числом і родом з опорним
іменником жіночого роду в’язкість, а, по-друге, вимагає після себе
прийменників від або за чи сполучника ніж перед назвою об’єкта порівняння
в’язкість води у відповідному відмінку. Через це нормам української мови
відповідають всі три подані українські варіанти.
Під впливом російської мови деякі автори й перекладачі вживають у таких
конструкціях прислівникового компаратива й пишуть: в’язкість нафти більше
(чого?) (в’язкості) води, порушуючи цим норми української мови.
У європейських стандартах зазвичай можна натрапити на порівняльні
конструкції, у яких прикметниковий компаратив разом із залежними від нього
словами перемістився в напівпредикативну позицію, наприклад:
англ. At the discretion of the test facility the tests can be carried out with water,
kerosene or any other suitable liquid, having a viscosity of not greater than
that of water, or with gas (air or any other suitable gas).
нім. Nach Ermessen der prüfenden Stelle können die Prüfungen mit Wasser,
Kerosin oder jeglicher anderer geeigneter Flüssigkeit durchgeführt
werden, deren Viskosität kleiner oder gleich der von Wasser ist, oder sie
können mit Gas (Luft oder jedem anderen geeigneten Gas) ausgeführt
werden.
укр. На розсуд випробовувального органу ви́пробувати можна водою,
гасом чи будь-якою іншою придатною рідиною, що має в’язкість, не
більшу, ніж (в’язкість) води, або газом (повітрям чи будь-яким іншим
придатним газом).
62
Цілком рівноправними будуть українські конструкції з прийменниками від і
за: не більшу від в’язкості води та не більшу за в’язкість води. З поданого прикладу
випливає, що український прикметниковий компаратив і в цій позиції повинен
узгоджуватися з опорним іменником в’язкість відмінком, числом і родом.
Треба звернути увагу на дві пунктуаційні особливості українського
перекладу: 1) конструкція не більшу, ніж в’язкість води є узгодженим
означенням, вираженим прикметниковим компаративом, що має при собі
залежні слова й стоїть після означуваного іменника. Тому згідно з [14, § 158, І,
п. 13, 1, а] такі узгоджені означення відокремлюють комою (комами); 2) у
цьому прикладі ніж – порівняльно-зіставни́й сполучник, що приєднує
прикомпаративний другорядний член речення. Тому перед ніж треба ставити
кому [14, § 158, І, п. 12].
2. Якщо суб’єктну позицію посідає назва фізичної величини або параметра,
а об’єктну – числівниково-іменникова сполука, яка складається з числового
значення та познаки одиниці виміру, – то такі конструкції є визначально-
обмежувальними. Бо вони за допомогою прикметникових компаративів (із
заперечною часткою не або без неї) встановлюють кількісні обмеження на
значення величин (параметрів), визначаючи максимальне чи мінімальне
граничне значення, що є верхньою чи нижньою межею діапазону значень певної
величини (параметра). Обмежувальну умову визначає компаратив:
Умова Англійська мова Німецька мова Українська мова
> (be) greater than; (ist) größer als; більший(-е, -а) ніж
(be) higher than (ist) höher als (від, за);
вищий(-е, -а) ніж
(від, за)
≥ (be) greater than or (ist) größer als oder не менший(-е, -а) ніж
equal to; gleich; (від, за);
(be) higher than or (ist) höher als oder не нижчий(-е, -а) ніж
equal to gleich (від, за)
< (be) less5 than; (ist) kleiner als; менший(-е, -а) ніж
(be) lower than (ist) niedriger als (від, за);
нижчий(-е, -а) ніж
(від, за)
≤ (be) less than or equal (ist) kleiner als oder не більший(-е, -а) ніж
to; gleich; (від, за);
(be) lower than or (ist) niedriger als не вищий(-е, -а) ніж
equal to oder gleich (від, за)
5
Форма less є компаративом від little як у прикметниковому, так і в
прислівниковому значенні [1, с. 54, 108; 2, с. 92, 213].
63
Прикметникових компаративів вищий/нижчий (англ. higher/lower, нім.
höher/niedriger) дозволено вживати замість компаративів більший/менший для
граничних значень тих величин, назв яких уживають з прикметниками високий та
низький (наприклад: тиск, електрична напруга, температура, механічне
напруження тощо). Подамо приклади визначально-обмежувальної конструкції з
компаративом у предикативній позиції:
англ. The maximum operating pressure shall not be higher than 16 bar.
нім. Der maximale Betriebsdruck darf nicht höher als 16 bar sein.
укр. Максимальний робочий тиск не повинен бути вищий ніж (від, за) 16 бар.
та в напівпредикативній позиції:
англ. For Type 2 conversion device compliant with EN 12405-1 operating at a
pressure less than 21 bar a separate absolute pressure transducer is employed
нім. Für Mengenumwerter vom Typ 2 nach EN 12405-1, die bei einem Druck
von weniger6 als 21 bar betrieben werden, wird ein separater
Absolutdruckaufnehmer verwendet.
укр. Для пристрою перетворювання 2-го типу відповідно до EN 12405-1,
що працює за тиску, меншого ніж (від, за) 21 бар, застосовують
окремий перетворювач абсолютного тиску.
Характерною відмінністю визначально-обмежувальних конструкцій від
порівняльних є функція службового слова ніж, яке фактично стає постфіксом та
утворює з прикметниковим компаративом нерозчленовану та нерозкладну змістову
цілісність [15, 16]. Тому перед ніж коми не ставлять [14, § 158, І, п. 12, прим. 3, е].
Висновки. 1. Як у порівняльних, так і у визначально-обмежувальних
конструкціях український прикметниковий компаратив повинен узгоджуватися
з опорним іменником відмінком, числом, а в однині й родом.
2. В українських визначально-обмежувальних конструкціях граничне значення
величини (параметра) у формі числівниково-іменникової сполуки приєднується до
прикметникового компаратива за допомогою службових слів ніж, від чи за, які
десемантизувалися й фактично стали постфіксами. Кожен постфікс вимагає свого
відмінка: ніж – називного, від – родового, а за – знахідного.
3. На відміну від порівняльних конструкцій, у яких перед порівняльно-
зіставни́м сполучником ніж ставлять кому, в українських визначально-
обмежувальних конструкціях коми перед ніж не ставлять, оскільки тут ніж
фактично стає постфіксом та утворює з прикметниковим компаративом
нерозчленовану та нерозкладну змістову цілісність.
6
Щоб показати, що одному предметові ознака властива в меншій мірі, ніж
іншим, уживають німецьких прислівників weniger, minder, що обидва є
компаративами від wenig [3, с. 70, 194].
64
4. В українських перекладах узгоджені означення, що складаються з
компаратива та синтаксично залежних від нього слів і стоять після означуваного
іменника, виділяють комами.
1. Жлуктенко Ю. О. Порівняльна граматика української та англійської мов /
Ю. О. Жлуктенко. Київ : Радянська школа, 1960. 160 с.
2. Karamysheva I. D. Contrastive Grammar of English and Ukrainian Languages.
2nd edition, revised. Vinnytsia : Nova Knyha Publishers, 2012. 320 p.
3. Смеречанський Р. І. Граматика німецької мови. Київ : Радянська школа,
1960 . 355 с.
4. Граматика німецької мови / Д. А. Євгененко, О. М. Білоус, Б. В. Кучинський,
О.І. Білоус. 3-тє вид., виправл. та доповн. Вінниця : Нова книга, 2013. 576 с.
5. Сопоставительная грамматика русского и украинского языков / Г. Д. Басова, А.
В. Качура, А. В. Кихно и др.; отв. ред. Н. Озерова. Київ : Наук. думка, 2003. 534 с.
6. Шевельов (Шерех) Ю. Нарис сучасної української літературної мови.
Мюнхен : вид-во «Молоде життя», 1951. 404 с.
7. Грамматика русского языка в иллюстрациях: [для иностранцев,
изучающих русский язык] / К. И. Пехливанова, М. Н. Лебедева. 5-е изд., испр. и
доп. Москва : Русский язык, 1990. 352 с.
8. Функціи генетива въ южнорусской языковой области. Відмінки іменників
української мови: студії Євгена Тимченка 1913–1928 років / Гол. редкол.
М. Железняк. Київ : Інститут енциклопедичних досліджень НАН України, 2022.
XVI, 456 с. (Відтворення праць 1913–1928 років).
9. Граматика сучасної української літературної мови. Морфологія /[автори:
І. Р. Вихованець, К. Г. Городенська, А. П. Загнітко, С. О. Соколова; за ред.
К. Г. Городенської]. Київ: Видавничий дім Дмитра Бураго, 2017. 752 с.
10. Пасічник І. А. Семантико-синтаксична валентність предикативних
прикметників : автореф. дис... канд. філол. наук: 10.02.01 / НАН України, Ін-т
укр. мови. Київ, 1998. 17 с.
11. Степанова М. Д., Хельбиг Г. Части речи и проблема валентности в
современном немецком языке. Москва : Высшая школа, 1978. 258 с.
12. Костусяк Н. Структура міжрівневих категорій сучасної української мови.
Луцьк : Волин. нац. ун-т ім. Лесі Українки, 2012. 452 с.
13. Костусяк Н. М. Категорія ступенів порівняння прикметників і
прислівників. Луцьк : Редакційно-видавничий відділ «Вежа» Волинського держ.
ун-ту ім. Лесі Українки, 2002. 180 с.
14. Український правопис / НАН України. Київ : Наук. думка, 2019. 392 с.
15. Гінзбург М. Правила вживання компаративів у фахових текстах. Проблеми
української термінології : зб. наук. праць учасників XVII Наук. онлайн-конф.
СловоСвіт 2022, 6–8 жовт. 2022 р. Львів: Видавництво Львівської політехніки, 2022.
–Режим доступу:
http://tc.terminology.lp.edu.ua/ZIP/ConfSSXVII/Zbirnyk_XVII_NK_SlovoSvit2022.pdf
65
Юлія Васік, Інна Стоянова

Newly coined words in translation: challenges and ways of rendering
Abstract. This research focuses on lexical errors made by the students majoring in
translation and international relations in translation of non-equivalent words, namely
neologisms. This study aims to gain a better understanding of the strategies that
translators use when dealing with the problems and challenges that the linguistic
phenomenon called lexical gaps present. Comprehension of such specific cultural units
is conditioned by peculiarities of language and culture in which the units arose. When
translating neologisms, in the absence of an equivalent in Ukrainian language, one
can refer to four main translation techniques: transcription, transliteration, tracing,
and descriptive translation.
Keywords: lexical error, lexical gap, neologism, translation strategies.
Language of a particular nation reflects its culture, history, traditions, lifestyle.

According to Newmark, culture is “the way of life and its manifestations that are
peculiar to a community that uses a particular language as its means of expression”
[11]. Since language and culture are closely connected and since language is so
important in communication then translation is an essential element in communication,
exchanging cultures, and knowledge [2]. Machine translation, dictionaries, textbooks
help overcome difficulties in some aspects of the translation. However, despite this, it
can be difficult to find a suitable translation equivalent. In the era of informatization
and globalization, new words appear very fast. Many dictionaries do not include them,
so translators must find their own solutions for their translation.
Linguists consider the word as one of the most important units forming a language
[3]. However, it is appropriate to consider those words that are not included in the
dictionary, the so-called “non-existent” words [3]. In linguistics such units are called
lexical gaps. Vocabulary of all languages, including English and Ukrainian,
demonstrates the presence of language gaps. There is a unanimous agreement between
linguists and translation specialists of what a lexical gap means. Trask [14] defines
lexical gap as “the absence of a hypothetical word which would seem to fit naturally
into the pattern exhibited by existing words". The pioneer in field semantics, Lehrer
[7, p. 95] states that the term “lexical gap” is multi ambiguous as it has been applied
to all sorts of instances where a word, in one way or another, is missing. A lexical gap
means the absence of lexicalization of a certain concept. A concept is lexicalized when
a language has a lexical item to express the concept. The lexical item could be a single
word, a complex word, an idiom or a collocation.
66
The existence of a lexical gap will be noted only when a concept lacks
lexicalization and is expressed by a free word combination or any other transformation
(e.g. omission, translation different parts of speech, etc.). Culture-specific lexical units
have been the object of investigation of many scholars. Lyons [8, pp. 301-305]
addresses lexical gaps from a structuralist perspective, as slots in a patterning. Lexical
gaps are defined as empty linguistic symbols [16], as empty spaces in a lexeme cluster
[5], as a vacuum in the vocabulary structure of a language [12].
In translation studies, culture gaps, i.e., items of language, text or culture, are
partially or completely unintelligible in another culture [9]. They are subdivided into
lexical, grammatical, functional, relative or absolute, and do not have equivalents in
other languages or cultures [10; 6], reflecting such spheres of life as ecology, material
and social culture, organizations, traditions, customs, activities, procedures, concepts,
habits and gestures [11; 13).
In trying to replace a message in one language with a message in another language,
the translator loses some meaning, usually associative, either because she/he belongs
to a different culture or because the receptor’s background knowledge does not
coincide with that of the source text receptor (cultural overlap). Thus, the transfer can
never be total [1].
There may be ‘referential’ loss and the translator’s language can only be
approximate when describing an ethnic situation characterized by specifically local
features: Americans, accustomed to Chinese cuisine and traditions, associate fortune
cookie, served as a dessert in Chinese restaurants, with a thin folded wafer containing
a prediction or proverb printed on a slip of paper. There are no such realia in Ukrainian,
so the translation can be only approximate, descriptive or analogous.
The existing studies on lexical gaps adopting a cross-cultural perspective
concentrate too much on the exploration into the lack of equivalents in the process of
translating from the source language (SL) to the target language (TL). It is a very
common fact that a term expressing a particular idea or concept in the SL may not have
a corresponding equivalent in the TL. Every translation practitioner is well aware of
this fact. In this circumstance, the translator has to resort to free word combinations or
translation to give full expression to the idea or concept, which is expressed by one
word in the SL. For example, the words in Ukrainian: бриль, борщ, вареники, кобза,
трембіта do not have equivalents in English. Therefore, when translating the words
from Ukrainian into English, we have to use a phrase to do justice to their meaning.
For example, укр. трембітa – an ancient trumpet of the Hutsuls, Eng. barber – укр.
пара над водою в морозний день.
Future International Relations experts are expected to possess a well-developed
translator’s competence concerning professionally oriented texts. However, the ways
to develop that competence seem to have been insufficiently studied which accounts
for the need of further research into the problem.
67
Among the most pressing issues within the said problem is the question of
strategies the students select while translating in the classroom and during their
independent work, as well as the related problem of the factors affecting their choice.
The use of neologisms, borrowings, idioms, phrasal verbs, polysemantic words,
proverbs and some culturally specific items is what makes translation across cultures
more difficult. A translator’s success depends on understanding those items through
understanding the culture of the source text. The more translators acknowledge and
recognize cultural differences, the better their translation will be. The translation
procedures that are available in cases of lexical gaps, include the following: adaptation,
borrowing, calque, compensation, paraphrase, translator’s note, register, etc.
This study aims to gain a better understanding of the strategies that translators use
when dealing with the problems and challenges that the linguistic phenomenon called
lexical gaps present. Comprehension of such specific cultural units is conditioned by
peculiarities of language and culture in which the units arose. These gaps can be noticed
when two languages with two social and cultural differences are being compared.
Equivalent-lacking words include neologisms, i.e. newly coined forms.
Neologisms are described as “a newly coined lexical units or existing lexical units that
acquire new sense” [11, p. 140]. They can be subdivided into different lexical groups,
which are connected with the political sphere, people’s sexual orientations and sexual
discrimination, the spheres of the Internet, technology, language and linguistics,
racism and discrimination against different nations, psychology, human feelings and
behaviour, ecology and biology, work and work-places, music, news broadcasting and
newspapers. From a translation perspective, neologisms can be divided into ‘primary
neologism’ formed when a new term is created for a new concept in a certain language
and ‘translated neologisms’ formed when a new expression in another language is
created for an existing term. In language learning and translation, neologisms pose
several problems for learners and translators. A new use of an old word or expression
is particularly difficult. Other problem arises from shifts in parts of speech, which
create new grammatical usages and require attention to structure. Euphemisms created
to suit new social and political preferences can be misleading.
Training translation students to identify, comprehend and translate neologisms is
of ultimate importance due to their widespread use. Neologisms occur very often in
mass media for their ability and power of information condensation and their
expressive effect. Translators have to render them in the target language by using quite
complicated reasoning, that involves many factors, such as text type, creative
traditions, literary norms etc.
The students tend to translate words literally rather than conceptually and give a
single-word equivalent rather than a borrowing, periphrasis or explanatory equivalent.
Students have difficulties with translating English neologism due to unfamiliarity with
neologisms, lack of background knowledge, inability to understand the meaning of
neologisms from the context. That’s why the objective of this research is to provide
students with practical solutions how to render neologisms in translation.
68
When translating neologisms, in the absence of an equivalent in Ukrainian
language, one can refer to four main translation techniques: transcription,
transliteration, tracing and descriptive translation.
Each of them should be considered separately.
Transcription is recording oral speech using a special system of signs. That is,
when transcribed, the pronunciation is recorded by textual means of speech (e.g.
“зумбі” from engl. “zombie”, “Рашизм” – “Ruscism”: ‘Ruscism” sounds like
“fascism,” but with an “r” sound instead of an “f” at the beginning; it means, roughly,
“Russian fascism”).
Transliteration is the transfer of words or whole text written in letters of one
alphabet, letters of another graphic system (e.g. “ковідіот” from engl. “covidiot”,
“короніал” from engl. “coronial”, “Путлєрнет” – “Putlernet”: A portmanteau word
joining three words: Putin+Hitler+internet to describe the sovereign internet Russia is
attempting to implement as an alternative to the global internet, and in general the
Russian segment of the internet).
There are also examples of borrowing words by transliteration with transcription
elements and vice versa.
Translating by practical transcribing when international morphemes and lexemes
are adopted in all languages according to the historically established traditions of their
own is also common, (these are neo-nouns, neo-verbs, neo-adjectives formed by
analogy with those already existing in the Ukrainian language or English language:
e.g. “карантинка”, “зумити”, “ковідний”, “кадирити” – “to Kadyrovize”: to engage
in wishful thinking; “забайрактарити’ – “to bayraktar something”: to destroy the
military equipment of the enemy through drones; “затридні” – “inthreedays” (in one
word): In reference to Moscow’s statements that it “would take Kyiv in three days” at
the very beginning of its invasion in February 2022. Now it is used to describe
unrealistic plans, or ideas that might some people might strongly believe in, while
others believe those plans will come to nothing; “кімити” – “to Kimize”: to maintain
a high level of optimism, regardless of the situation. It refers to the optimism displayed
by Mykolayiv region governor Vitalii Kim, who is of mixed Korean-Ukrainian
heritage; “Шойгувати” – “to Shoigunize”: or pretend everything is fine, in reference
to Russia’s Defense Minister Shoigu who repeatedly made claims about Russian
victories in the war; “Макронити” — “to Macronize”: to pretend to be very
preoccupied about a particular situation and publicly display signs of concern, and yet
do nothing about said situation. This is in reference to French President Emmanuel
Macron and his statements about the situation in Ukraine.).
Another method – descriptive translation – is the most commonly used method of
translating non-equivalent vocabulary. The advantage of descriptive translation is the
ability to translate any non-equivalent lexical items using a detailed description.
“Body mullet” – ‘комплект одягу, який використовуються виключно для
Zoom-конференції. Зазвичай це щось гарне зверху, а нижче поясу – білизна або
навіть її відсутність’.
69
“бавовна” – ‘massive explosions”.
One more way of rendering neologisms is translation proper (e.g. “на відстані
доміно’ from engl. “domino distancing’, “якийсьіз-днів, жоденізднів, чийдень,
колидень, розмитийдень, чомудень, немаєріз-ниціякийдень’ from engl. “Someday,
Noneday, Whoseday?, Whensday?, Blursday, Whyday?, Doesn’tmatterday’; “валяти
Шольца” – “to play Scholz”: This refers to the German chancellor Olaf Scholz, and is
used to describe a person who constantly promises to deliver but fails to do so, given that
Scholz promised to provide Ukraine with German weapons but has dragged his feet in
delivering them; “війна владіміра проти Володимира” – “Vladimir-versus-Volodymyr
war”: This is widely used in English-speaking twitter community to underline the deep
difference between the respective countries. The phrase has become viral since it’s
similar to #Kyiv_not_Kiev campaign, where contrast between russian and Ukrainian
ways of spelling the same toponym is obvious.).
The main problem of neologisms’ translation is that neologisms are terms, words
or phrases that are only in the process of entering the common language, they are
usually not codified, so the translation can be complicated. For the correct translation
of neologisms, the translator must understand the context and understanding of the
realities of the language environment from which the neologism is translated.
However, the most important thing is to understand the meaning of neologism. In
addition to the accuracy of the content of the translation, it is important to convey the
emotional colour of the neologism and the text as a whole. It is obvious that translation
of neologisms poses a number of difficulties for the translator due to its metaphorical
nature and connotational shades.
References
1. Benjamin W. Illuminations. New York: Harcourt, Brace & World. 1955. 264 p.
2. Darwish Ali. A Journalist Guide to Live Direct and Unbiased News Translation,
Melbourne: Writescope Pty Ltd. 2010. 384 p.
3. Derrida J. Monolingualism of the Other or the Prosthesis of Origin [translated
from French by Patrick Mensah]. California, Stanford: Stanford University Press.
1998. 112 p.
4. Derrida J. What is a «Relevant» Translation? Origin in Venuti Source. Critical
Inquiry. 2001. Vol. 27 (№ 2), рр. 174–200.
5. Fan, G. L. Word families, gaps in word families and their use. Chinese
Language Learning. 1989. № 2б pp. 42-45.
6. Kazazi, L. The lacuna as a cultural phenomenon: analyzing Martin Camaj’s
“Circles”. Journal of Educational and Social Research, 4(4), 2014. pp. 353–356.
7. Lehrer, A. Semantic Fields and Lexical Structure. Amsterdam: North-Holland
Publishing Company 1974. 225 p.
8. Lyons, J. Semantics. Vol.I. Cambridge: Cambridge University Press. 1977.
443 p.
70
9. Lyubymova, S., Tomasevich, N., & Mardarenko, O. On lacunarity in
translation of culture specific concepts: Transletters. International Journal of
Translation and Interpreting. 2018. № 1. pp. 65–78.
10. Markovina, I. Yu. Metod ustanovleniya lakun
issledovaniietnopsikholingvisticheskoy spetsyfiki kultur [Method of Establishing
Lacunae in Researching Ethno-Psycho-Linguistic Specificity of Cultures]. Voprosy
psikholingvistiki. 2004. №2. pp. 58–64.
11. Newmark, P. A Textbook of Translation. Hertfordshire: Prentice Hall. 1988.
402 p.
12. Rajendran, S. Lexical gap in the vocabulary of Tamil Language. 2000.
https://www.researchgate.net/publication/342493281_Lexical_Gaps_and_untraslatab
ility_in_Translation
13. Slavova, L., & Borysenko, N. Rendering cultural information in translation:
English-Ukrainian direction. Odessa Linguistic Journal, 2018. № 11, pp. 167–173.
14. Trask, R. L. A Dictionary of Grammatical Terms in Linguistics. London:
Routledge. 1993. 335 p.
15. Wang, X. J. Empty signs in language. Chinese Learning Monthly, 1989. № 2,
pp. 67-70.
71
Анна Вилущак, Алла Сітко

м.Київ, Україна
Художня література як об’єкт перекладознавчих досліджень
Abstract. The article sets out to provide the study of artistic text translation. The
translation of artistic text as any type of translation is characterized by its own peculiar
features and is considered to be the most labour-intensive. Such type of translation is
distinguished by its novelty, specialty and striving to modernize. One of the peculiar
features of artistic text is a great number of stylistic figures and different expressive means
in the source language, which should be rendered with all its stylistic peculiarities, sense
and other nuances. Thus, the main aim of the artistic text translator will always be the
maintenance of individuality and the adaptation for target language culture.
Key words: translating, artistic text, novelty, translation theory, strategies,
techniques, cultural nuances.
Художня література є однією форм літератури, найскладніших для

перекладу, оскільки вона містить у собі набір специфічних елементів, таких як
лексика, граматика, стиль, етноспецифічні елементи, які часто не мають точного
еквіваленту в інших мовах. Тому, художня література є важливим об'єктом
перекладознавчих досліджень, що дозволяє стверджувати про необхідність
з'ясувати різні аспекти процесу перекладу та вивчити технології та стратегії, які
використовують перекладачі для відтворення художніх текстів. Відтак,
погоджуємося з думкою, що «кожний художній твір, кожний художній напрям,
література кожної історичної доби породжує специфічні проблеми для
перекладача. Праця сучасного перекладача художньої літератури мусить бути
глибоко творчою, такою, що передає не лише основний зміст твору, але й образи,
реалії та характерний колорит епохи, яку відображено, адже кожен оригінал за
своїм образом (та кожна адресна група за своїм типом і складом) потребує свого,
завжди індивідуального підходу» [1].
Позаяк художній переклад допомагає зберегти національні традиції в
культурі кожного народу, мовою якого він виконується, «він захищає свою мову
від вторгнення сторонніх форм, котрі знищують чи замінюють національні
форми. А збереження останніх – це залог різноманітності й багатства творчості
всіх народів, кожний з яких вносить свій внесок до світової скарбниці культури
саме завдяки своїй національній своєрідності» [2].
Один з основних аспектів перекладацького дослідження художньої
літератури – це визначення ефективних методів та стратегій перекладу, які
допомагають передати не тільки смисл, але й культурні та емоційні аспекти
оригінального тексту.
72
Дослідження у цій галузі може допомогти перекладачам розвивати свої
навички та вивчати нові методики для досягнення кращих результатів під час
перекладу художніх творів. Ще один важливий аспект перекладацького
дослідження художньої літератури – це вивчення культурної спадщини та історії
народів, які продукували оригінальні тексти.
Нарешті, перекладознавче дослідження художньої літератури може
допомогти покращити міжкультурну комунікацію, оскільки дозволяє
перекладачам відтворити культурні звичаї та цінності інших народів шляхом
перекладу художніх творів. Це особливо важливо у сучасному світі, де
глобалізація та міжнародний обмін культурою стає все більш важливим.
Дослідженням у галузі перекладу художньої літератури присвячені роботи
Пітера Буша, Реймонда ван ден Броека та Андре Лефевра.
Так, у роботі “Translating the Poetic Text” Пітера Буша особлива увага
звертається на переклад творів поетичного спрямування. Автор описує методи
та стратегії перекладу поетичних текстів на прикладі різних мовленнєвих
культур, детально розглядаються техніки, які використовують перекладачами
для передачі поетичного стилю та ритму оригінального тексту [3].
Одна з головних порад, яку дає автор – розуміння культурного контексту
оригінального тексту та використання поетичних прийомів, таких як рима та
метр, для передачі стилю та ритму оригінального твору мовою перекладу. Він
також радить перекладачам не боятися експериментувати з різними
перекладацькими техніками, щоб знайти найбільш підходящий спосіб
відтворення тексту оригіналу [3].
Крім того, П. Буш підкреслює, що важливо не лише перекласти слова, але
передати справжній зміст та емоції, що містяться в оригінальному творі. Так,
задля адекватної передачі художнього поєтичного тексту автор рекомендує
використовувати різноманітні стилістичні прийоми, такі як метафори, алегорія
та синекдоха, з метою відтворення усього діапазону емоцій та почуттів, які
містить вихідний текст [3].
У роботі “The Translation of Art” Реймонда ван ден Броека досліджуються
методи та стратегії перекладу художніх текстів, відзначаючи важливість
ретельного аналізу оригінального тексту з обов’язковим врахуванням його
культурного контексту та етноспецифічних елементів. Основний фокус цієї
розвідки припадає на аналіз перекладу прозового тексту з французької мови на
нідерландську. Автор наголошує на необхідності ретельного аналізу
оригінального тексту, його стилю та ритму. Варто також звертати увагу на
культурні відмінності мов оригіналу та перекладу, врахувати використання
емоційно-забарвлених лексичних одиниць, реалій, фразеологізмів, архаїчної
лексики тощо, які значно впливають на сприйняття тексту [4]. Окрім цього,
неоднорідність мовлення стосовно функціонально-стилістичних характеристик,
що виділяються для певного типу ситуацій спілкування, безпосереднім чином
впливає на реалізацію семантики багатозначних слів.
73
Принагідно Р. ван ден Броек наголошує, що у випадку перекладу прозового
тексту з мови-джерела на цільову мову перекладач повинен бути уважним до
стилю оригінального тексту та знати, як відтворити його у перекладі, зберігаючи
при цьому стиль та голос автора. Наприклад, якщо оригінальний текст написано
з використанням різноманітних відтінків гумору, перекладачеві варто дібрати
відповідні стилістичні фігури як спосіб передачі гумору у перекладі, щоб він був
зрозумілий та прийнятний для читача [4].
Тому ми пристаємо на міркування В. Коптілова, що найраціональнішим
шляхом до розуміння тексту перекладачем – виявлення діалектичного зв’язку
змісту і форми художнього твору, його ідейно-художньої своєрідності – є
стилістичний аналіз тексту. Результатом такого аналізу, знову звертаючись до
теорії В. Коптілова, є семантико-стилістична структура (ССС) художнього
тексту – абстрактна модель, яка закріплює його істотні особливості й ігнорує
неістотні риси [5]. З’ясувавши для себе цю структуру, перекладач озброюється
розумінням того, які елементи першотвору потребують обов’язкового
відтворення в перекладі, а якими, в разі необхідності, можна й знехтувати. За
словами О. Чередниченка, «у галузі художнього перекладу, очевидно,
правомірним буде такий підхід […], який, ґрунтується на врахуванні ступеня
важливості елементів у структурі художнього цілого» [6].
Хотілося б також звернути увагу перекладачів, які працюють у галузі
художньої літературної прози на роботу Андре Лефевра “Translating Literature:
Practice and Theory in a Comparative Literature Context”, яка присвячена
дослідженню техніки, техногогій та стратегій, що можуть бути використані для
передачі художніх творів з мови оригіналу на мову перекладу. Так, автор
пропонує корисні поради та інструкції щодо відтворення мовного стилю,
передачі ритму та темпу мовлення персонажів, перекладу діалогів та монологів,
а також культурно-історичних контексту вихідного тексту мовою перекладу.
А. Лефевр наголошує на тому, що перекладач повинен бути надзвичайно
уважним до того, як автор оригінального твору використовує мову та мовні
засоби для створення ефекту течії свідомості, як, наприклад, у романі “Ulysses”
Дж. Джойса задля адекватного відтворення такого ефекту у тексті перекладу.
Автор також радить перекладачам уникати прямого перекладу діалогів та
використовувати відповідні мовні засоби для передачі суті та атмосфери діалогу
[7]. Особливо хотілося б звернути увагу на поради перекладознавця щодо
перекладу роману “One Hundred Years of Solitude” Габріеля Гарсіа Маркеса.
Автор наголошує на важливості передати магічну та фантастичну складову
оригінального твору, а це можна зробити за допомогою використання
специфічних лексичних одиниць та образів у перекладному тексті [7].
74
У роботі також звертається увага на поняття “канонізація”, що позначає вибір
певних літературних творів як найбільш важливих та значущих у певній
культурі. А. Лефевр стверджує, що перекладач повинен бути обережним зі
зміною літературного канону при перекладі, оскільки це може вплинути на
сприйняття твору в новій культурі.
Ще одним важливим аспектом при перекладі прози є збереження стилю
автора. Зважаючи на це, А. Лефевр розглядає кілька підходів до цього питання,
включаючи використання стилістичних фігур, адаптацію стилю та використання
технік імітації, прикладом чого може слугувати переклад роману
Дж.Д. Селінджера “Над прірвою у зламі ракети”, де перекладач використовує
імітацію задля відтворення оригінального стилю автора [7].
Ще одним важливим аспектом при перекладі творів художньої літератури, на
який звертає увагу А. Лефевр, – проблема перекладу культурних концептів та
ідіом. Автор стверджує, що перекладач повинен мати достатні знання про
культуру та традиції як мови оригіналу, так і мови перекладу, щоб коректно
передати значення та використання таких концептів та ідіом. Так, при перекладі
роману “Сто років самотності” Габріеля Г. Маркеса, одним із завдань перекладачів
було передати значення та ідіом, які є характерними для латиноамериканської
культури [7]. З цього можемо висновувати, що вживання тих чи тих слів,
словосполучень, зворотів безсумнівно впливатиме на семантику речення, оскільки
вживання перекладачем певних зворотів та словосполучень впливає на принципи
побудови синтаксичних конструкцій, а отже, на текст в цілому.
А. Лефевр також наголошує на тому, що перекладач має бути майстерним
критиком і розуміти не тільки структуру оригінального тексту, але й його
контекст та інші фактори, які впливають на зміст та форму твору. Відтак,
науковець пропонує кілька підходів до перекладу прозових творів:
1. Дослідження контексту та історії твору. Перекладач повинен розуміти
історичний та культурний контекст оригінального твору, а також інші фактори,
які впливають на його зміст.
2. Адаптація тексту. Автор радить перекладачеві не бути вірним до кожного
слова оригінального тексту, адаптувати його до мови та культури перекладу.
3. Використання еквівалентів. А. Лефевр розглядає варіанти використання
еквівалентів при перекладі, зокрема, еквівалентів на рівні слів та фраз, а також
на рівні сюжету та символів.
4. Врахування стилю та стилістичних фігур. Автор підкреслює важливість
передачі стилю та метафор в оригінальному тексті при перекладі.
Отже, різноманітні відхилення від параметрів, заданих оригіналом, як
погоджується багато вчених, можуть слугувати певним мірилом якості
перекладу. Принагідно додамо, що й позитивні моменти також є індикатором
якості проробленої перекладачем роботи [2].
75
Позаяк переклад художніх творів не є простим завданням, а, отже, потребує
від перекладача багато знань та досвіду. Художня література містить знання про
культуру та мову оригінального тексту, багато мовних та культурних нюансів,
які можуть викликати складнощі при перекладі.
Тому дослідження у галузі перекладу художньої літератури є важливим для
вивчення прийомів, способів перекладацьких методів та стратегій перекладу, а
також відтворення відтінків мовлення та особливостей вихідного тексту, що
дозволять адекватно передати зміст оригінального твору зі збереженням форми.
Застосування таких методів може допомогти перекладачам відтворити змістову
своєрідність художнього твору та зберегти його національно-культурну
складову, що і є, власне, метою перекладу.
1. Сітко, А.В. (2012). Проблема відтворення граматичної семантики
інтерогативів засобами цільової мови (267–274). Проблеми семантики,
прагматики та когнітивної лінгвістики (22). К.: Логос, 2012.
2. Набігуз, А.& Сітко, А. (2019). Використання комплексного підходу до
художнього перекладу (33-40). Фаховий та художній переклад: теорія,
методологія, практика: збірник наукових праць. К.: Аграр Медіа Груп.
3. Bush, P. (2015). Translating the Poetic Text. Bloomsbury Publishing.R., van
den Broeck, R. (2007). The Translation of Art. Amsterdam University Press.
4. Коптілов, В. В. (2002). Теорія і практика перекладу : підручник. К. :
Юніверс.
5.Чередниченко, О. І. (2007). Про мову і переклад. К. : Либідь.
6. Lefevere, A. (1992). Translating Literature: Practice and Theory in a
Comparative Literature Context. Modern Language Association of America.
76
Rusudan Zekalashvili
Tbilisi, Georgia
About the Stylistic Role of one Particle in Georgian Translation
Abstract. The represented article discusses the peculiarities of the particle of

reported speech in Georgian meutxari ‘I have told him (her) that’ and its stylistic
manner of usage in Georgian translations. The represented form of speech is not
perceived as part of the literary Georgian language but is evidenced in everyday
speech. In translated literary works it is used as a manner of speech to carry the words
of the person who speaks. The particle represents the speech of the talker himself, in
the situation called “a dialogue in the dialogue,” when someone is telling a dialogue
to the third person. Daniel Keyes’ novel “Flowers for Algernon” is taken for the
example of this case; it describes the manner of speaking and writing of the story. The
given form meutkhari can be qualified as a particle basing on the fact that the
Georgian particle -metki is of analogic origin. This example shows vivid process of
degramaticalisation of the conjugated form in Georgian.
Key words: Georgian language, dialogue, reported speech, indirect speech’
particles, translation, quotative particles.
1. Introduction.
The actuality of the theme under discussion is the point of the specifics of denoting
and expressing the indirect speech the instruments of which greatly vary among the
different languages and at the same time, this theme is very interesting from the
theoretical view. The specifics of delivering the reported speech in Georgian are
observed and new lexical means of expressing the content are pointed out which have
not been discussed yet through the linguistic researches. The results allow us to
generalize theoretically and to highlight the active processes taking place in the given
sphere of the Georgian language.
The main goal of our work is to describe the phenomenon of reproducing reported
speech and the indirect speech, to state the function of one newly appeared particle and
show the process of its forming.
The theoretical base for the mentioned issue was elaborated by the Georgian and
foreign linguists: Akaki Shanidze [1], Leo Kvachadze [2], Winfried Boeder [3],
Avtandil Arabuli [4], Besarion Jorbenadze [5], Zhuzhuna Peikrishvili [6], Leila
Geguchadze [7], Rusudan Zekalashvili [8; 9], and others.
The analyses are founded on the certain data of the materials such as: the translated
and original texts of the Georgian literature; mass media texts; everyday colloquial
speech (the internet pages, social media, forums, blogs and other); GNC (Georgian
National Corpus) [10] and GDC (Georgian Dialect Corpus) [11]. The data are analyzed
using the descriptive and matching methods; the questioning method is used as well.
77
2. Reported Speech in Georgian Linguistics.
The term sxvata siṭq̇ va ‘reported speech, other people’s speech’ first was noted in
the old school grammar books, though it was then discussed superficially: only some
examples were brought. The first scientist, who discussed the phenomenon was a
Georgian historian, linguist and philosopher Platon Ioseliani (1809-1875), who was
the first to name the particles used to introduce reported speech. Aristo Kutateladze
(1850-1912) arranged the punctuation for the reported words. Then Tedo Jordania
(1854-1916), Andria Benashvili (1852-1908) called those words shemot'anili
ts'inadadeba ‘included sentence’. Later, Silovan Khundadze (1860-1928) called the
kind of sentence moqvanili siṭ'qvebi ‘included words.’ The other Georgian scholars
mentioned the phenomenon in their works too. They were Mose Janashvili (1855-
1934) who was the first to call such words skhvisi sit'qva ‘other people’s word’ and
skhvisi natkvami ‘other people’s saying’. Meliton Kelendjeridze (1864-1942) pointed
two kinds of the mot'anili sit'qvebi ‘included words’: p'irdap'iri tkma ‘direct saying’
(=direct speech) and iribi tkma ‘indirect saying’ (=indirect speech).
Later, Georgian linguist, academician Akaki Shanidze (1887-1987) studied the
reported speech (other people’s speech) phenomenon and set the corresponding
terminology, in the Georgian grammar book [1, p. 178-186]. Then Leo Kvachadze
(1908-2011) studied this issue in his grammar book devoted to the Georgian syntax [2,
p. 440-447]; he also discussed the issues of punctuation.
The well known German kartvelologist Winfried Boeder thoroughly studied the
reported speech in the Georgian language, its functions and specific details of
distribution. He touched the periods of the Old, Medium and New Georgian. The
author studied the examples of the reported speech in other Kartvelian languages – Laz
and Svan [3, p. 3-48).
2.1. The Issue of Classification of Reported Speech in Modern Georgian
Linguistics. Despite the above said, there still does not exist any commonly accepted
classification of the direct and indirect speech in Georgian linguistics and the issues remain
arguable. In the most cases the reported speech is divided in two groups: direct speech and
indirect speech. But besides that, there is such middle form in Georgian as the reported
speech with a particle. This is the question to be argued about – to what kind of speech
those forms belong. Different opinions are expressed but the exact types of the reported
speech are not determined clearly. A group of the linguists [1, p. 178-180; 2, p. 440-447;
6, p. 308-314; 7, p. 373-377] considers the reported speech accompanied with a particle as
a kind of the direct speech (See Table 1), but A. Arabuli [4, p. 172-177] considers that it is
a kind of the indirect speech (alongside with the form containing the conjunction).
I share and agree with this opinion and I think that the kind of the reported speech
which we are discussing represents the indirect speech (a middle form between the direct
speech and indirect one). Why is this view acceptable? The delivered saying (or thinking)
remains unchanged, the same categories of verb (person, tense, mood) are used and only
at the end of the sentence a particle of the reported speech type is used and its choice
depends on what is the person of a teller – the first person -metki, -tko or the third -o.
78
2.2. The Lexical-Grammatical Means of Delivering the Indirect Speech.
Two possibilities of rendering the indirect speech in Georgian can be discussed:
First one – turn the reported speech into indirect speech by means of the
subordinate clause with the conjunction rom ‘that’. In this case some changes are done:
the forms of person, tense and mood are changed.
Second one – adding the particle -metki to the saying given by the first person form
without changing the forms. Such lexical units are also called sit'qvasit'qviti
nats'ilak'ebi ‘word-by-word particles’ such as: - metki, -tko or -o7. The difference is
shown with the third person, as in the case of the conjunction rom ‘that’ used with the
indirect speech the verb form is of the third person and as for the form with a particle,
it remains in the form of the first person.
3. New Lexical Means to Deliver the Indirect Speech.
In Georgian delivering the saying or thinking spoken out by a speaker is classified
as reported words and it may be direct or indirect. As for the indirect speech with a
conjunction rom ‘that’, in this case it is necessary to begin the main clause with the
verbs expressing notification (ambobs ‘says’, eubneba ‘says to somebody’; pikrobs –
‘thinks’; amt'k'icebs ‘insists, proves’) here it is necessary to begin with the verbs
expressing notifying, giving information such as talk, say, think, prove and others. In
Georgian the phrase given in the direct speech can be delivered in the indirect speech
unchanged; only adding a particle: for the saying from the first person – the particle -
metki or -tko (they differ in giving the addressee some information from the first person
directly to somebody other) 8 and -o -this particle expresses the information received
from the third person.
It should be noted that as for the everyday communication, the existence of a new
particle was acknowledged. It is already widely spread though the linguists have not
separated it out so far [8, p. 30-31].
Parallel to the particle -metki, the particle -meutkhari is also used and it becomes
more frequent in the spoken language and the dialects. This is one of the means of the
reported speech and it is not fully analyzed in the Georgian linguistic scientific
literature yet. How it can be proved that this form represents a particle, not pronoun
plus verb? We can give some assertions.
1. Turning the verb forms into particles is frequent in Georgian (such particles are:
unda ‘must/necessary’, lamis ‘almost’, titkos ‘like’, modi ‘let’s’, metki, tko… and others).
2. The data confirm the ways of forming the particles -metki and -meutkhari are
identical: the first person pronoun me + verb in the aorist forms of ‘say’: me vtkvi ‘I said’
and me vutkhari ‘I said to/I told him’ – in Georgian me vutkhari = meutkhari the first is
two-person transitive verb and the second the same meaning but three-person verb.
7
B. Jorbenadze considered those particles as morphemoids [5, p. 40-41].
8
The particle -metki coming from me vtkvi ‘I said’, -tko ← man tkva ‘he/she
said’.
79
3. It is absolutely clear that the first person prefix v- is lost in both cases which
contributed in transforming the verb form into a particle.
By what was this conditioned when there already existed the particle -metki in
Georgian? Is it simply a repetition and thus, not necessary? Does it bear any semantic
nuance? The particle meutkhari has its sphere of usage – delivering the saying of the
first person (who leads the conversation) and this is “dialogue in the dialogue”, when
the words of the first person who leads the conversation are delivered by the first
person to the addressee, and thus, this dialogue is about the previous dialogue. The
particle -meutkhari is often used alongside with the particle -metki and makes it
stronger in meaning [9, p. 20-37].
3.1. The Particle meutkhari in the Georgian Language Corpora and
Colloquial Texts.
The new particle is confirmed in the original Georgian literary texts, in translated
literature, mass media texts and everyday speech: in the internet pages, social
networks, blogs and so on. The statistic data is as follows: Google Search – 830
examples, in the GNC – 20 examples [10] and in the GDC – 58 [11] (see Table 1).
Surely, this cannot show the complete picture and the cause of it is that the dialogues
are not as fully reflected as it is necessary (dialogues from the literary pieces are
frequent, but colloquial dialogues are not. Sometimes we can meet the forms where
the verb person marker v- is not lost, the unit is given in two words and this makes it
difficult to merge a verb and a particle.
Corpora and the search meutkhari utkhari me me

sources utkhari vutkhari
Google Search 1250 376.000 477.000 616.000

The Georgian National 0 1262 20 1.064
Corpus
Linguistic Portrait of 0 344 42 56
Georgia
Table 1: Statistics.
This particle is especially widely spread in the social networks and blogs (See:14).
We can show some examples from the social media, Facebook statuses.
In all the examples we can see “dialogue in the dialogue”. The author9 tells the
previous dialogue – what she told to other addressee and what was the answer. In such
cases -meutxari is used to underline the case of speaking which took place earlier:
(1a) „t'aksis mdzgholi mek'itkheba, sigaret'is suni xom ar gats'ukhebso, meutkhari,
didi khania ts'vrilmanebi aghar mats'ukhebs-metki. ra k'argi khar sheno“ [12].
9
The author is a well-known Georgian psychologist Natia Panjikidze.
80
(1b) ‘The taxi driver asks, does the smell of cigarette bother you? I said – it has been a
long time already that I don’t care about such trifles. Oh, how good you are – he said.’
(2a) „Megobars gamok'itkhva akvs gakhsnili, ert ch'amaze ramden churchkhelas
ch'amto. meutkhari, tavs shevik'aveb p'asukhisgan, kals saidumlo unda gaachndes-
metki“ [13].
(2b) ‘My friend opened the conversation where there is a question – how many
sweeties, churchkhelas, can you eat up for once? I answered I’d better say nothing,
the woman should always have some secrets.’
3.2. The particle ‘meutxari’ as a stylistic tool in Georgian translation.
The denoted particle has a kind of non-literary colouring which creates an obstacle
to usage of this particle in literary works though in the colloquial speech it is widely
used. It turned out to us to be highly interesting translation. The novel by Daniel Keyes
“Flowers for Algernon” [14] was translated into Georgian by Tinatin Khomeriki [15].
The translator used the mentioned particle -meutkhari as a mean the most suitable for
the personage of the novel Charlie Gordon who is a mentally retarded young man. The
novel shows the tragic life of this very simple person. The hero speaks exactly as he
writes his diary. “The style, grammar, spelling, and punctuation of these reports reflect
changes in his mental and emotional growth” [16]. The translator decided to use the
expression -meutkhari in order to deliver peculiar speech of the personage to show that
he is uneducated, his speech is colloquial, not literary style. Charlie shows his lack of
education in his diary, where he reveals a lot of mistakes in writing. He delivers his
speech addressing to other persons. In English it is written “I told him” or “I said”.
Here we bring an example of comparatively large part from the translated text:
(3a) „Meutkhari aba me sad unda ts'avide. mist'er donerma mkharze kheli
momit'qap'una da tkva charli ramdeni ts'lis xar. meutkhari ozdatormet'i shemdeg
dabadebis dgheze ozdacamet'is gavkhdebi. ak ramdeni khania rac khar ici. meutkhari
ar vici. iman tkva ak chvidmet'i ts'lis ts'in mokhvedi. sheni ckhonebuli bidza hermani
chemi uakhloesi megobari iqo. iman mogiqvana ak da mtkhova damesakmebine da
momekheda shentvis rogorc shemedzlo. Ori shlis mere ro gardaicvala da dedashenma
uorenis tavshesaparshi ro migabara sheni tavi samutsao adgilze sackhovreblis
gamoqopis p'irobit gamovats'vebine. chvidmet'i sheli gavida mas mere charli. sackhobis
biznesi k'i didi veraperi sakharbielo ramea mara mitkvams da isev vit'qvi ak samsakhuri
ckhovrebis bolomde gekneba. ase ro nu ghelav shen adgilze aravis moviqvan. uorenis
tavshesaparts'i dabruneba agharasodes aghar mogits'evs.“[15].
Corresponding passage from the English text:
(3b) ‘And Mr Donner patted me on the shoulder and says Charlie how old are you.
I told him 32 years going on 33 my next birthday. And how long you been here he
said. I told him I dint know. He said you came here seventeen years ago. Your Uncle
Herman god rest his sole was my best frend. He brout you in here and he askd me to
let you werk here and look after you as best I eoud. And when he died 2 years later and
your mother had you comited to the Warren home I got them to release you on outside
werk placmint. Seventeen years its been Charlie and I want you to know that the bakery
81
bisness is not so good but like I always said you got a job here for the rest of your life.
So dont worry about me bringing in somebody to take your place. You’ll never have
to go back to that Warren home’ [14].
Some more examples from the text:
(4a) „Meutkhari araperic ar memarteba gansak'utrebuli“ [15].
(4b) ‘I told him nothing speshul ever happins to me and it dont look like this
speshul exper'tmint is going to happinneither’ [14].
(5a) „Meutkhari ro k'argat var da shemilia shek'vetebic vat'aro“ [15].
(5b) ‘I told him I wasalright and I can make my diliveries and clean up like I
always done’ [14].
(6a) „Mist'er doners vk'itkhe mec sheileba tuara ro mckhobelis ts'egirdoba
vists'avlo ernivit. meutkhari visshavli shans tu momcemt metki“ [15].
(6b) ‘I askd Mr Donner if I coud lern to be an aprentise baker like Ernie. I told
him I coud lern it if he gave me a chanse’ [14].
It cannot be said that the forms given here are only showing the uneducated speech
of the hero and this causes losing the first person marker v- and the two words are
united in one. This form is used in the colloquial speech and the translator used it as a
literary stylistic mean.
Thus, it can be said that the speech form meutkhari is more and more usually used.
It can be classified as a particle belonging by function to delivering “other person’s
speech.” The use of this form gives the phrase a colloquial coloring and creates new
means of expression.
4. Conclusions.
It is quite frequent in the Georgian language that the particles can be received from
the verb forms. We offer the suggestion in the article saying that the new particle
meutkhari is also derived in this way. Alongside with the particle -metki it is a particle
used in the indirect speech and delivers the saying of the person talking in the previous
dialogue. Separating it out as a new particle is possible because of its resemblance with
the particle -metki in its origin and ways of changing. Both particles consist of the
personal pronoun the 1st person, and the 1st person finite verb form in the complete
form of the ts'qvet'ili ‘aorist’; the difference is in the fact that -metki ‘I said’ comes
from the two-person form and as for -vutkhari ‘I told him’ – from three-person form
of the same meaning.
Appearing of the new particle comes from the Georgian dialects and colloquial
speech. It confirms the vivid process of the language development and transitions of
the colloquial speech forms to the literature. It is especially interesting that usage of
the mentioned form in translation by its stylistic role delivers stylistic manner of a
personage; it serves to underline the unusual, non-standard speech of a personage; This
is well reflected in the English original and the translator achieved the goal in general
and especially by using the non-literary, uneducated, common personage’s speech,
underlined by mistakes.
82
The language permanently changes and develops when it is alive. Though the
literary language forms do not show such changes as easy, but the novelties take place
in everyday life, everyday speech and this concerns the grammatical order as well. The
process goes on slowly, especially when a new unit (in our examples this is a particle)
is introduced, but the new form slowly becomes a part of the literary language. The
fact of formation of a new particle confirms that the process of degrammaticalization
of the conjugated form is still vivid and it is possible to separate the new particle.
References
1. Shanidze, Akaki (1948): Kartuli enis gramat'ik'a: nats'ili 2, sint'aksi
(martlts'eris sak'itxebiturt) [Grammar of the Georgian Language], Part 2: Syntax
(with spelling Issues). Tbilisi: Sakhelgami, 1948. 207p. (In Georgian).
2. Kvachadze, L. (1977): Tanamedrove kartuli enis sint'aksi [Syntax of Modern
Georgian Language]. Tbilisi: Ganatleba. 475p. (In Georgian).
3. Boeder, Winfried (2002): Speech and Thought Representation in the Kartvelian
(South Caucasian) Languages, in: Tom Güldemann – Manfred von Roncador (edd.):
Reported Discourse. A meeting Ground of Different Linguistic Domains (= Typological
Studies in Language 52). Amsterdam – Philadelphia: Benjamins, pp. 3-48.
4. Arabuli, A. (2004): Kartuli met'qvelebis k'ult'ura [Georgian Speech Culture].
Tbilisi: Universali. 330p. (In Georgian).
5. Jorbenadze, B. (1985): Kartuli enis pak'ult'at'iuri gramat'ik'is sak'itkhebi [Issues
of Georgian facultative grammar]. Tbilisi: Publishing house of TSU. 227p. Available
from: http://sml.corpora.co/files/texts/18.pdf (Last access: 02.04.2023) (In Georgian).
6. Peikrishvili, Zh. (1996): Kartuli enis sint'aksi. Salekcio k'ursi [Syntax of the
Georgian Language. Lecture Course]. Kutaisi: Publishing Center “St'amba”. 320p. (In
Georgian).
7. Geguchadze, L. (2010): Kartuli ena. Sint'aksis sak'itkhebi [Georgien Language.
Syntax Issues]. Tbilisi: Publishing House of TSU. 404p. (In Georgian).
8. Zekalashvili, R. (2012): Sit'qvasit'qviti nats'ilak'ebi kartuli enis dialekt'ebshi
[Particles of Indirect Speech – word-by-word particles – in Georgian Dialects]. In:
XXXII Resp'ublik'uri dialekt'ologiuri samecniero sesia [XXXII Republican
Dialectological Session], Dedicated to the 70th anniversary of Prof. B. Jorbenadze, pp.
30-31 (In Georgian).
9. Zekalashvili R. (2022): skhvata sit'qva: k'lasipik'atsia da gadmocemis
sashualebebi kartulshi [Reported speech: classifikacion and expression’s means in
Georgian]: kartuli enis inst'it'ut'is sametsniero shromebis k'rebuli kartveluri
enatmetsniereba, Collection of Scientific Papers Kartvelian Linguistics, VIII, 2021-
2022, Dedicated to the 90th Birthday of Emeritus Professor of TSU Leli Baramidze,
pp. 20-37. Available from: https://dspace.tsu.ge/handle/123456789/2165 (Last access:
02.04.2023) (In Georgian).
10. GNC – Kartuli enis erovnuli k'orp'usi [The Georgian National Corpus]
Available from: http://gnc.gov.ge/gnc/page (Last access: 02.04.2023)
83
11. GDC – Kartuli dialekt'uri k'orp'usi [Georgian Dialect Corpus]. Available
from: http://corpora.co/#/ (Last access: 02.04.2023)
12. Phanjikidze, Natia (2020): Facebook Post. Available from:
https://www.facebook.com/natia.panjikidze.7/posts/3197315927033025 (Last access:
02.04.2023)
13. Phanjikidze, Natia (2020): Available from:
https://akhalitaoba.ge/2020/11/nathia-phanjikidze-qali-unda-iqhos-idumali/ (Last
access: 25.02.2022)
14. Keyes, Daniel (1966): Flowers for Algernon. (1st ed.). New York: Harcourt,
Brace&World. Available from:
http://www.kkoworld.com/kitablar/deniel_kiz_elcernon_ucun_guller_eng.pdf (Last
access: 02.04.2023)
15. Keyes, Daniel (2015): qvavilebi eljernonistvis [Flowers for Algernon]
(Translated from English by Tinatin Khomeriki). Batumi: Publishing House
“Ts'ignebi” in Batumi. 320p. Available from:
https://www.qwelly.com/group/literature/forum/topics/swavla (Last access:
02.04.2023)\
16. Wikipedia: Available from:
https://en.wikipedia.org/wiki/Flowers_for_Algernon (Last access: 02.04.2023)
84
Андріана Іванова
м. Ужгород, Україна
Оксана Полякова
Відтворення засобів стилістичної семасіології у перекладі

креолізованого тексту українською
Abstract. The article sets out to provide analysis of rendering of the means of
comic effect of the stylistic semasiology in the creolized text in the translation from
the English language into Ukrainian. The notion “comic”, “creolized text” and the
classification of the stylistic means of semasiology are considered in the article.
Having provided the research, we found out that means of stylistic semasiology
take 30% among other stylistic means of rendering comic effect in the translation
from English into Ukrainian on the material of the radio show “Сabin pressure”.
Key words: сomic, means of comic, creolized text, stylistic semasiology, stylistic
means, translation transformations.
Постановка проблеми. Дослідження поняття «комічного» займає великий

пласт наукових робіт в теорії перекладознавства. У тлумачному словнику
знаходимо наступне визначення поняття комічного: «комічне – те, що
викликає сміх. Джерелом комічного є, як відомо, невідповідність між формою
і змістом» [2, c. 248].
Проблематика відтворення засобів комічного у креолізованому тексті є
недостатньо опрацьованою у наукових роботах. Зокрема особливості
відтворення засобів стилістичної семасіології у перекладі креолізованого
тексту з англійської мови на українську потребують детального вивчення.
Актуальність дослідження. Незважачи на воєнні події на території України,
кінотеатри продовжють працювати в Україні і українці мають можливість
переглядати нові фільми у кінотеатрах, а отже специфіка перекладу кінотексту
як креолізованого типу тексту з англійської мови на українську є актуальною.
Аналіз останніх досліджень та публікацій. Наукове дослідження поняття
комічного відображено у роботах Т. Г. Лук’янової, С. В. Баранової,
О. В. Борисової, О. В. Рарик, Ю. О. Савіної, Р.С. Колесник, С.П. Білокурової,
М.М. Юрковської, Н. Ю. Степанової, О. М. Линтвар, в той час дослідження
специфіки перекладу креолізованого тексту знаходимо у наукових роботах
О. В. Завадської, О. В. Полякової, Ю. М. Плетенецької, М. В. Сітцевої та
інших. До засобів комічного, що відносяться до стилістичної семасіології
слідом за Ю. М. Скребновим відносимо порівняння, метафору, епітети,
уособлення, метонімію, синекдоху, алегорію, антономазію, парні синоніми,
евфемізми, перифрази, антитезу, оксюморон, іронію.
85
У статті ми аналізуємо специфіку відтворення засобів стилістичної
семасіології у кінотексті радіошоу “Cabin pressure”. Під кінотекстом розуміємо
креолізований тип тексту, який містить вербальну та невербальну системи, які
забезпечують цілісність, зв’язність тексту і є взаємопов’язаними, тому
врахування невербальної системи є важливою умовою досягнення адекватного
перекладу [1, c. 6].
Мета статті. В українському кінопрокаті виходять нові кінострічки, які
потребують адекватного кіноперекладу українською. Мета статті полягає у
дослідженні специфіки відтворення засобів стилістичної семасіології у
перекладі креолізованого тексту українською, оскільки це питання є
недостатньо дослідженом в наукових роботах. Перекладацьке дослідження
базується на матеріалі радіошоу “Cabin pressure” [5; 6] та його офіційного
перекладу українською [3; 4].
Виклад основного матеріалу. В ході аналізу засобів стилістичної
семасіології в досліджуваному радіошоу “Cabin pressure” ми виокремили
наступні засоби:
1. Алюзія. Наприклад, у репліці Douglas: “Sorry, Captain, can’t help you”.
Martin (sighing): “Simon Says could you balance the fuel?” – Дуглас: «Вибачте,
капітане, нічим не можу допомогти». Мартін (зітхаючи): «Саймон каже не
міг би ти перевірити паливо?» наведено розмову двох пілотів під час рейсу.
Капітан у відповідь на заперечення одного з пілотів запитує його чи той не міг
би перевірити показники палива. Здавалося б звичайна ситуація під час
польоту і нічого смішного в ній немає, але комічний ефект таки присутній у
наведеному прикладі. Початок репліки зі слів “Simon Says” є алюзією на відому
англомовну гру, де ведучий дає накази іншим гравцям, що й створює комізм
ситуації, адже таким чином капітан Мартін у дотепній формі віддає наказ
своєму колезі. Англійську алюзію перекладено українською мовою за
допомогою трансформації калькування «Саймон каже», що не передає
комічність ситуації в англійському висловлюванні, і відповідно не відтворює
прагматичний потенціал англійського висловлювання, адже українському
глядачеві може бути незрозуміло, що мовець має на увазі гру, оскільки в
Україні така гра не є популярною.
2. Гра слів. Наприклад, у репліці Martin: “But … I’ve got my easyJet
interview on Wednesday afternoon”. DOUGLAS: “Ah well, easyJet, easy go” –
Мартін: «Але… У мене співбесіда з EasyJet у середу в обід». ДУГЛАС: «Ну що
ж, еasy Jet, easy go» пілоти спілкуються про їхні плани на середу. Капітан
повідомляє, що він запрошений на співбесіду з авіакомпанією EasyJet. Один із
пілотів намагається висміяти його бажання перейти в іншу авіакомпанію, тому
він використовує гру слів “еasy Jet, easy go”, що є грою слів на ідіому “easy
come, easy go”, що означає «легко прийшло, легко пішло».
86
В українському перекладі спостерігаємо перенесення гри слів без будь-
яких пояснень, що ускладнює розуміння репліки для пересічного українського
глядача та не передає комічність англійської репліки.
3. Метафора. Наприклад, репліка Carolyn: “In the very unlikely event of an
emergency landing, your inflatable safety jacket is under your seat – and that is
precisely where I recommend it stay, given that the largest body of water between
here and Luton is an open-air swimming pool in Daventry” – Каролін: «У
малоймовірному випадку аварійної посадки, ваш надувний жилет
розташовується під сидінням – і я раджу там його і залишити, враховуючи,
що найбільше водоймище між нами та Лютоном – це відкритий басейн у
Давентрі» є уривком передпольотного інструктажу бортровідниці Каролін для
пасажирів на борту літака. Її монолог наповнений комічними елементами, що
є прикладом іронії, адже насиченість комізмом такої відповідальної робити
свідчить про те, що бортпровідниці вже набридла її робота, тому вона хоч
якось себе розважає. Одним із таких елементів є метафора “an open-air
swimming pool”, яку вона використовує на позначення водойми “the largest
body of water”. Метафора “the largest body of water” відтворюється у перекладі
українською за допомогою модуляції «найбільше водоймище», а метафора “an
open-air swimming pool” за допомогою калькування «відкритий басейн», що
нівелює метафоричність англійської репліки.
4. Епітет. Для прикладу наводимо репліку Carolyn: “Your seat belt fastens
like this, and unfastens like this. An invaluable lesson there for any of you who have
never been in a car” – Каролін: «Ваш пасок безпеки застібається так і
розстібається так. Безцінний урок для всіх тих, хто ніколи не їздив в авто».
Бортпровідниця Каролін, продовжуючи свою демонстрацію заходів безпеки, з
сарказмом ставиться до своїх пасажирів, адже за допомогою комічних засобів,
вона насміхається над ними. Так, показуючи як працює ремінь безпеки, вона
стверджує, що це “invaluable lesson” для тих людей, хто ніколи не сидів у авто.
Епітет “invaluable” виступає гумористичним засобом, адже кожна людина у
своєму житті хоч раз бачила ремінь безпеки і мала з ним справу, тому такий
урок навпаки є безглуздим. В українському перекладі англійський епітет
“invaluable lesson” відтворюється за допомогою калькування «безцінний урок»,
що є адекватним способом передачі стилістичного засобу.
5. Оксюморон. Наприклад, репліки Carolyn: “And what’s wrong with the
hospitals in Boston? Martin: Nothing’s wrong with them! They’re terribly good, but
they’re fifteen hundred miles away” – Каролін: «І що не так із лікарнями у
Бостоні? Мartin: «Нічого з ними не так! Вони дуже гарні, але вони на відстані
п'ятнадцять тисяч миль від нас» вимовляються в ситуації, коли екіпаж
вирішував де краще приземлитись, адже на борту був непритомний чоловік.
Бортпровідниця Каролін наполягала на продовженні польоту до Бостону, щоб
передати хворого пасажира медичним працівникам лікарні, але капітан Мартін
був проти такої ідеї, тому він з іронічною насмішкою відповідає Каролін, що
87
лікарні у Бостоні є “terribly good”, тобто використано оксюморон з метою
надання комічності висловлюванню.
У перекладі українською оксюморон не відтворюється повною мірою, а
нейтралізується, оскільки у перекладі українською відбулась трансформація
додавання прислівника «дуже», що є недоречним, адже прагматичний
потенціал англійською стилістичного засобу не відтворюється у перекладі.
6. Антитеза. Наприклад, у репліці Arthur: “Here we are, gents. Coffee with
nothing in it; tea with everything in it. Great cabin address, Douglas. I love cargo
flights” – Артур: «Ось джентльмени. Кава з нічим і чай з усім. Відмінне
звернення до пасажирів, Даглас. Я обожнюю вантажні польоти» антитезу
прослідковуємо у вислові Артура “Coffee with nothing in it; tea with everything
in it”, який намагається пожартувати зі своїми колегами і висміяти сервіс, який
вони мають на цьому вантажному рейсі, адже пасажири відсутні, відповідно
напої та їжа теж. У перекладі українською англійська антитеза відтворена за
допомогою трансформації модуляції, відповідно протиставлення полягає у
словосполученні з нічим та з усім, що є вдалим відтворенням англійської
антитези українською.
7. Порівняння. Наприклад, у репліках “Martin: Carolyn. Hello. Carolyn:
Reykjavik! Reykjavik! Reykjavik!” MARTIN: “Carolyn, you sound like you’re
coughing up a hairball»”. Carolyn: “Why in the wide world are we going to
Reykjavik?” – Мартін: «Каролін. Привіт». Каролін: «Рейк'явік! Рейк'явік!
Рейк'явік!» Мартин: «Каролін, ти звучиш так, ніби викашлюєш шматок
волосся». Каролін: «Чому ми направляємось в Рейк'явік?» спостерігаємо
невдоволення бортпровідниці Каролін тим, що вони повинні зробити аварійний
рейс у Рейк'явіку, і вона наполягає на продовженні рейсу до Бостону. Капітан
кепкує над нею, порівнюючи її голос з кішкою, яка викашлює шматок шерсті. В
англійській репліці стилістичний засіб порівняння “you sound like you’re
coughing up a hairball” відтворено за допомогою калькування «ти звучиш так,
ніби викашлюєш шматок волосся», а основний іменник у порівнянні “hairball”
відтворено за допомогою описового перекладу «шматок волосся». Таким чином,
стилістичний засіб збережено у перекладі і комунікативна ціль досягнена.
Також, варто зазначити, що у даному уривку присутня сленгова одиниця «Why
in the wide world», яка у перекладі повністю вилучається, що зумовлює втрату
комічності репліки.
8. Гіпербола. Наприклад, у репліках Douglas: “How did it go? Martin: Fine.
Fine. Fine. Fine. Fine. Arthur” … Douglas: “Well, anything you say thousand times
is obviously true” – Дуглас: «Ну, як все пройшло?» Мартін: «Нормально.
Нормально. Нормально. Нормально. Артур»... Дуглас: «Що ж, очевидно, що
все, що ти стверджуєш тисячу разів, правда» Дуглас насміхається над
Мартіном, який очевидно дуже нервував через неприємну розмову з
пасажиром.
88
Тому на запитання чи все пройшло добре, він відповів «нормально» 5 разів.
Дуглас використовує перебільшення, тобто гіперболу, щоб лишній раз
понасміхатись над колегою, і говорить, що той повторив одне і те ж тисячу
разів “thousand times”. В українському перекладі використовується
калькування, що повністю відтворює засіб комічного і зберігає прагматичний
потенціал англійського жарту.
Висновки. У досліджуваному креолізованому тексті ми дослідили засоби
стилістичної семасіології, які використовуються для відтворення комічного
ефекту на стилістичному рівні, адже саме стилістика є безумовним джерелом
образності та надання звичайним поняттям яскравого зображення. Серед
засобів стилістичної семасіології в креолізованому тексті радіошоу “Cabin
Pressure” ми виокремили найчастіше вживані стилістичні засоби, а саме алюзії,
метафори, епітети, гіперболу, оксюморон, порівняння, антитезу та гру слів.
Такі стилістичні одиниці надають образності висловлюванню та виражають
приховану іронію та сарказм. В українському перекладі ці засоби відтворено
за допомогою калькування, модуляції, компенсації, додавання; в процесі
відтворення метафор використовується заміна образу; іноді зустрічається
англомовне перенесення стилістичного засобу, зокрема, гри слів, що, на нашу
думку, є недоцільним, адже такий переклад українською є незрозумілим
цільовій аудиторії та не передає комічність англійської репліки.
1. Стратегії добору ліпсинк-відповідників в українському дубляжі
англомовних анімаційних фільмів : автореф. дис. ... канд. філол. наук : 10.02.16
/ Полякова Оксана Вікторівна ; Держ. закл. "Південноукр. нац. пед. ун-т ім. К.
Д. Ушинського". – Одеса, 2015. –19 с.
2. Словник української мови: в 11 томах. – Том 4, 1973. – Стор. 248.
3. BBC Radio 4. Cabin Pressure. 1.6. Бостон. URL: https://www.bbc.co.uа
/programmes/b04vf25d (дата звернення: 01.10.2022)
4. BBC Radio 4. Cabin Pressure. 1.6. Куала-Лумпур. URL:
https://www.bbc.co.uа /programmes/b04vf25d (дата звернення: 01.10.2022)
5. BBC Radio 4. Cabin Pressure. 1.6. Boston. URL: https://www.bbc.co.uk/
programmes/b00lmcxj/episodes/guide (дата звернення: 01.10.2022)
6. BBC Radio 4. Cabin Pressure. 2.5. Kuala Lumpur. URL:
https://www.bbc.co.uk/programmes/b00lyvz7 (дата звернення: 01.10.2022)
89
Тетяна Качановська
Розгалуженість однорідних рядів як проблема поетичного перекладу
Abstract. In this paper we study the tendencies observed on the rendering into
Ukrainian of homogeneous series (i.e., of syntactic constructions consisting of
homogeneous members in a sentence) used in 19th-century French sonnets. The aim
of this study is to analyze the correlation between the frequency of the use of
homogeneous series in originals and in their translations and the quantity of members
in these syntactic constructions, as well as the influence of the author's and his
translator's idiolect on the methods of rendering homogeneous series and of their
incorporation into the target text.
Key words: homogeneous sentence members, syntactic parallelism, sonnet,
idiolect, poetry translation.
Багатокомпонентні образи здатні спричинити неабиякі труднощі під час

перекладу через більший, аніж для однокомпонентних образів, спротив
поетичної форми [1, с. 21]. Одним з різновидів багатокомпонентних образів є
однорідні ряди (далі – ОР), що є широковживаними у французьких сонетах, які
взагалі багаті на різного роду паралелізми [2, с. 115]. Інтерес сонетярів до таких
конструкцій зумовлюється їхньою здатністю виконувати найрізноманітніші
стилістичні функції (короткий перелік цих функцій, а також робіт, присвячених
цьому питанню, подано в [3, с. 121; 4, с. 54]). Водночас завдяки широким
стилістичним можливостям ОР вони нерідко виступають у якості формально
дивергентних відповідників інших елементів першотвору у перекладі. У
перекладознавчому аспекті явище однорідності досліджувалось, зокрема, Л.
Зіневич [5], А. Мешонніком [6], В. Раіповна [7], В. Савчин [8], Ю. Шепелем [9],
а також у циклі публікацій авторки [3; 4], до якого належить і ця стаття.
Встановлено, що корифеї української перекладацької школи М. Зеров [3; 5, с. 7]
і М. Лукаш [8, с. 369–371] часто й вельми успішно вживають у своїх перекладах
ОР, зокрема, ті, що складаються з загальномовних чи контекстуальних синонімів.
Разом із цим, за спостереженнями А. Мешонніка та В. Коптілова, довільне
введення ОР у переклад може призводити до затемнення чи збіднення авторської
думки [6, с. 367–368], а також до небажаного уповільнення розповіді [10, с. 38].
Нами досліджено різні аспекти специфіки відтворення ОР в українських
перекладах французьких сонетів та вживання у перекладі ОР, що не мають
формально конвергентних відповідників в оригіналі [3; 4], однак,
співвідношення між різними структурними типами ОР в оригіналах і перекладах
вивчено ще недостатньо.
90
Предметом цього розгляду є ОР у сонетах Ж. де Нерваля, Ш. Бодлера,
С. Малларме та Ж.–М. де Ередіа (всього 210 сонетів) і їхніх перекладах,
запропонованих М. Зеровим, О. Зуєвським, Є. Кононенко, М. Москаленком,
Д. Павличком, Д. Паламарчуком, І. Петровцієм, М. Стріхою, С. Гординським та
ін. Метою дослідження є аналіз зв’язку між частотністю вживання ОР в
оригіналах і перекладах і кількістю однорідних членів у цих синтаксичних
конструкціях, а також впливу ідіолекту автора і його перекладача на способи
відтворення ОР і їхнього введення у текст перекладу. У нашій роботі
використовується суцільна нумерація прикладів; штрих (’) після номера
прикладу позначає запропонований іншим перекладачем варіант перекладу вже
цитованого під цим номером уривка.
Аналіз фактичного матеріалу дозволив встановити, що в оригіналах з
великим відривом домінують двочленні ОР, напр.: {1} Et j'ai deux fois vainqueur
traversé l'Achéron: // Modulant tour à tour sur la lyre d'Orphée // Les soupirs de la
sainte et les cris de la fée [11, с. 645] → Я двічі подолав глибокий Ахерон, // І я
видобував із дивних струн Орфея // Святої тихий зойк і сміх та крики Феї…
(у Є. Кононенко)
[12, с. 107] . При цьому, за рідкими винятками (наприклад, у сонетах
Ередіа шестичленних ОР дещо менше, ніж семичленних), чим більше кількість
членів в ОР, тим рідше він зустрічається у досліджуваному корпусі (див. табл. 1):
Таблиця 1.
Кількість членів в ОР, що містяться у першотворах
Кількість Кількість ОР
членів в ОР Ередіа Бодлер Малларме Нерваль Середнє
(%) (%) (%) (%) значення (%)
2 65,64 76,90 81,40 75,00 74,74
3 20,25 15,86 13,95 13,89 15,99
4 9,20 4,83 4,65 5,56 6,06
5 2,76 1,38 0,00 5,56 2,42
6 0,61 0,69 0,00 0,00 0,32
7 1,23 0,00 0,00 0,00 0,31
8–12 0,31 0,34 0,00 0,00 0,16
Значною мірою це пояснюється законами жанру, які спонукають сонетярів до
афористично стислого та ємного вираження думки. Річ у тім, що навіть ОР з
мінімальною кількістю членів (тобто двочленний ОР) при відносній
компактності конструкції здатний передавати досить великий обсяг інформації.
Такі ряди ідеально підходять для:
- створення образних зіставлень та протиставлень, підкреслення контрастів,
напр.: {2} Terreur du libertin, espoir du fol ermite; // Le Ciel! [13, с. 141/ → О небо! [14, с.
(у Д. Павличка)
109] ; {3} Le temple enseveli divulgue par la bouche // Sépulcrale d'égout
91
bavant boue et rubis [15, с. 118] → З'явив заритий храм, одкривши, мов труну, //
Канави темний рот — помийницю й рубіни [16, с. 149] (у О. Зуєвського);
- стислого та виразного характеризування певного об’єкта зображення, напр.:
{4} (la Mort) // C'est la bourse du pauvre et sa patrie antique [13, с. 126] → (Смерть) //
Це торба жебрака, стара його вітчизна [14, с. 172] {у М. Москаленка); {5} Et parfois je me
prends, dans la nuit chaude et sombre, // A frémir à l'appel lointain des étalons [17, с.
25] → І жеребців чужих лиш заклики знадливі // Бентежать по ночах тривожні
наші сни [18, с. 59] (у Д. Паламарчука);
- побудови лаконічних і водночас живописних описів, напр.: {6} forêts pleines
d'ombre et de nids [17, с. 67] → ліси, де спочивають тіні [18, с. 209] (у М. Зерова), {6’} → Ø [18,
(у П. Грабовського)
с. 205] ; {7} Guidé par ton odeur vers de charmants climats, // Je vois un
port rempli de voiles et de mâts // Encor tout fatigués par la vague marine [13, с. 25] →
Та я лечу все далі, мов на крилах, // В південний порт, де щогли та вітрила //
Ще втомлені від хвиль морських шалених [19, с. 97] (у І. Петровція); тощо.
Решта типів ОР у досліджуваному корпусі (тобто такі, що містять три і більше
членів) часто використовується у рамках прийомів ампліфікації та градації, напр.:
{8} Victorieusement fui le suicide beau // Tison de gloire, sang par écume, or, tempête!
[15, с. 114] → По найчудеснішій із самозгуб, котра // Втекла звитяжливо: кров! буря!
злото! слава! [15, с. 115] (у М. Москаленка); {9} Le semoir, la charrue, un joug, des socs
luisants, // La herse, l'aiguillon et la faulx acérée // Qui fauchait en un jour les épis
d'une airée, // Et la fourche qui tend la gerbe aux paysans : // // Ces outils familiers,
aujourd'hui trop pesants, // Le vieux Parmis les voue à l'immortelle Rhée // Par qui le
germe éclôt sous la terre sacrée [17, с. 44] → Блискучі лемеші, ярмо, сівалку, віз, // Косу
(було, за день — на молотьбу косила), // І серп, і борону, і довжелезні вила, // Що
подають снопи високо під навіс,— // // У спадок віддає ці знадоби Парміс //
Безсмертній Реї — вік вона його кормила [18, с. 224] (у Д. Павличка); {10} Car l'Ombre dont le
corps délicieux gît là, // Chez le prince infernal de l’Île Fortunée, // Compte les jours, les
mois et la si longue année // Depuis que loin des siens la Parque l'exila [17, с. 46] →
Скорботна Тінь її рида, осиротіла, // Рахує довгі дні, відколи пелена // Закрила
сонце їй, і смерть тут, навісна, // На Білім Острові довічно поселила [18, с. 97] (у Д.
Паламарчука)
, а також для підкреслення функціональної значущості певних
персонажів, об’єктів, явищ у розвитку сюжету, напр.: {11} Comme lui, // Ô Lune de ma
vie! emmitoufle-toi d'ombre; // Dors ou fume à ton gré; sois muette, sois sombre, // Et
plonge tout entière au gouffre de l'Ennui [13, с. 37] → Селено, будь і ти — // О радосте
моя! — подібною до тіні, // Згубися в темноті а чи в бездоннім Спліні, // Знімій,
засни навік в туманах висоти [14, с. 54] (у Д. Павличка).
Однак, кожний автор має свої уподобання щодо вибору структурних варіантів
ОР. Так, у сонетах Малларме та Нерваля наявні лише відносно невеликі за
показником кількості членів ОР (до 4 і 5 членів у ряді відповідно), тоді як у
сонетах Бодлера і Ередіа, окрім вищезгаданих типів ОР, є також і ОР з істотно
більшою кількістю членів (до 8 і 12 включно).
92
При цьому двочленні ОР найчастіше зустрічаються у сонетах Малларме, а
найрідше – у сонетах Ередіа (див. табл. 1). Такі відмінності великою мірою
зумовлюються специфікою обраної цими авторами творчої стратегії. Наприклад,
Малларме, на відміну від Ередіа, рідко вдається до розлогих описів і, на відміну
від Бодлера, він не насичує свої тексти вертикальними паралелізмами. Все це
позначається на частотності вживання тих чи інших структурних варіантів ОР.
У перекладах спостерігається загальна тенденція до збільшення питомої ваги
двочленних ОР. Проілюструємо це на виборці перекладів сонетів Ередіа,
здійснених М. Зеровим і Д. Паламарчуком (див. табл. 2):
Таблиця 2.
Кількість членів в ОР, що містяться у першотворах Ередіа і їхніх
перекладах, виконаних М. Зеровим та Д. Паламарчуком
Обсяг досліджуваної Кількість членів в ОР
вибірки першотворів: 8 у перекладах М. Зерова/Д. Паламарчука
сонетів
Кількість ОР 2 3 4 5 6÷11 12
В оригіналах (%) 66,7 18,5 3,7 7,4 0,0 3,7
В оригіналах 18 5 1 2 0 1
Повні відповідники ОР та 7/4 4/3 1/1 0/1 0/0 0/0
часткові відповідники, що
містять у собі ОР, у
перекладах
Дописки у формі ОР у 20/20 2/0 0/1 0/0 0/0 0/0
перекладах
Всього ОР у перекладах 27/24 6/3 1/2 0/1 0/0 0/0
Всього ОР у перекладах (%) 79/80 18/10 3/7 0/3 0/0 0/0
Аналіз даних, наведених у табл. 2–3, свідчить, що у перекладах М. Зерова та
Д. Паламарчука питома вага двочленних ОР більша, ніж в оригіналах. У цілому
ж у досліджуваних перекладах спостерігається тенденція до зменшення питомої
ваги багаточленних ОР. При цьому значний вплив на особливості відтворення ОР
справляють творчі настанови перекладача та його ідіолект. Так, у перекладах
цитованої вище вибірки сонетів Ередіа Д. Паламарчук частіше за інших
перекладачів практикує збільшення кількості членів в ОР, наприклад: {12} Aide-
moi, je suis vieux, à suspendre au pilier // Mes glaives ébréchés et mon lourd bouclier,
// Et ce casque rompu qu'un crin sanglant déborde [17, с. 41] → Я ж немічний,
старий,— ці обладунки, зброю, // Важкий щербатий меч, що слугував Герою,
// Пробитий щит, шолом повісить на стіні [18, с. 89]. У даному прикладі
Д. Паламарчук збільшує кількість членів в ОР з трьох до п’яти. Недоліком такої
версії перекладу є, зокрема, наведення у лоні одного ОР поряд із видовими
назвами (меч, щит, шолом) кількох родових назв (обладунки, зброя).
93
Через все це сам перелік видається сумбурним і занадто багатослівним. На
думку дисертанта, ближче до оригіналу цей ОР вдалося відтворити М. Зерову та
М. Москаленку (зокрема, в обох цих перекладах ОР є 3-членним, як і в
оригіналі): → {12’} О друже добрий мій, допоможи старому // Цей меч
пощерблений, недобиток шолому // І щит, мій добрий щит, повісить на стіні
(у М. Зерова)
[18, с. 210] ; → {12’’} Старому, кволому, допоможи мені // Щербатий меч і
щит повісить на стіні, // Й розбитий цей шолом із гривою шорсткою [18, с. 245]
(у М. Москаленка)
. При цьому слід зауважити, що у перекладі М. Зерова (приклад
{12’}) використано відсутній в оригіналі емфатичний повтор іменника щит.
Повтори взагалі притаманні мовленню людей похилого віку, а саме таким є
оповідач першотвору, ветеран Марафонської битви. Тому введення у текст
перекладу такого елемента є в цілому вмотивованим (і альтернативним до того,
що використаний в оригіналі) засобом характеризування персонажа через його
мовлення. Це дозволяє з більшою художньою достовірністю змалювати його
психологічний портрет. Недоліком зеровської версії перекладу є небажаність
такого повтору з точки зору жанрових вимог. Цього недоліку немає у версії,
запропонованій М. Москаленком (приклад {12’’}), яка, до того ж, відрізняється
від попередніх більшою точністю у відтворенні предметних деталей.
Взагалі, збільшення питомої ваги двочленних ОР у перекладах відбувається
за рахунок зменшення кількості членів у часткових відповідниках багаточленних
ОР (пор. прикл. {13}), а також введення у тексти перекладів значної кількості
двочленних рядів, що не мають формально конвергентних відповідників в
оригіналах (пор. прикл. {14} і {15}): {13} Ô si chère de loin et proche et blanche, si
// Délicieusement toi, Marу [15, с. 98] → О мила дальньою й близькою процвіла // Ти
Мері білістю [15, с. 99] (у М. Москаленка); {14} que je songe // A quelque baume rare émané
par mensonge // Sur aucun bouquetier de cristal obscurci [15, с. 98] → я ж вимріяв
жаданий // І рідкісний бальзам добутий із омани // Над жодною із ваз
потемненого скла [15, с. 99] (у М. Москаленка); {15} Et la treille où le pampre à la rose s'allie
(у Є. Кононенко)
[11, с. 645] → альтанка, у якій // Троянди і лоза сплелися воєдино [12, с. 107] .
Отже, у досліджуваних корпусах оригіналів і перекладів домінують двочленні
ОР, при цьому у перекладах спостерігається тенденція до збільшення питомої ваги
таких рядів і до зменшення сукупної питомої ваги багаточленних ОР. Однією з
причин, що зумовлює збільшення питомої ваги мінімальних конструкцій із
однорідними членами у перекладах за рахунок інших типів ОР, є асиметрія мовних
картин світу (українські слова нерідко є довшими за свої французькі відповідники
за показником кількості складів чи мають невідповідний ритмічний малюнок, що
змушує перекладачів мінімізувати кількість однорідних членів у ряді). З іншого
боку, мінімальні структурні варіанти ОР при відносній компактності конструкції
здатні передавати досить великий обсяг інформації і мають потужний
стилістичний потенціал, тому їхнє введення у переклад часто дозволяє уникнути
зайвих втрат при їхньому використанні у якості формально дивергентних
відповідників інших елементів першотвору.
94
Напрямком подальших досліджень є перекладознавчий аналіз семантико-
стилістичної диференціації структурних варіантів ОР в оригіналах і перекладах.
1. Чередниченко А. И., Бех П. А. Лингвистические проблемы воссоздания
образа в поэтическом переводе : Тексты лекций. К.: КГУ, 1980. 125 с.
2. Gendre, A. Évolution du sonnet français : Coll. Perspectives littéraires. P. PUF,
1996. 264 p.
3. Качановська Т. О. Однорідні ряди в оригіналах сонетів Ередіа і їхніх
українських перекладах. Мовні і концептуальні картини світу: Зб. наук. пр. К.:
Логос, 2004. Вип. 15. С. 121–126.
4. Качановська Т. О. Специфіка відтворення в українських перекладах
однорідних рядів із французьких сонетів 19 ст. Наукові записки. Серія
«Філологічна». Острог: Видавництво Національного університету «Острозька
академія». Вип. 25. 2012. С. 54–55.
5. Зіневич Л. В. Мовна майстерність Миколи Зерова: автореф. дис. … канд.
філол. н.: 10.02.01. К.: Ін-т української мови, 2002. 16 с.
6. Meschonnic, H. Poétique du traduire. P.: Verdier, 1999. 468 p.
7. Raipovna, V. S. The classification of the sentences and their translation ways.
Modern scientific challenges and trends. 2021. N.58. P. 58-61.
8. Савчин В. Синонімія у перекладах Миколи Лукаша. Записки НТШ. Львів,
2000. Т. 239. С. 367–372.
9. Шепель Ю. О. Особливості перекладу А. Хуторяном неелементарних
(ускладнених) синтаксичних конструкцій (на прикладі повісті «Тарас Бульба»
М.В. Гоголя). Науковий вісник Міжнародного гуманітарного університету. 2019.
№43. Т.4. С.118–124.
10. Коптілов В.В. Теорія і практика перекладу. К. : Юніверс, 2003. 280 с.
11. Nerval, Gérard de. Les Chimères // Œuvres complètes / Bibl. de la Pléiade. P.:
Gallimard, 1993. T.3. P. 645–651.
12. Нерваль, Ж. де. З циклу “Химери” // Поезії / Пер. з фр. Є.Кононенко. К .:
Всесвіт, 1993. №9–10. С. 107–110.
13. Baudelaire, Ch. Les Fleurs du Mal et autres poésies // Œuvres complètes. / Bibl.
de La Pléiade. P. : Gallimard, 1993. T.I. 1605 p.
14. Бодлер Ш. Поезії / Пер. з фр. Д. Павличка і М. Москаленка. К. : 1999. 271 с.
15. Малларме С. Вірші та проза / Уп. та пер. з фр. М. Москаленка. К. :
Юніверс, 2001. 240 с.
16. Малларме С. Поезії / Пер. з фр. О.Зуєвського. Едмонтон : Вид-во
Канадського ун-ту українських студій, 1990. 190 с.
17. Heredia, J.-M. de. Les Trophées / Coll. Orphée. P.: La Différence, 1990. 117 р.
18. Ередіа, Ж.-М. де. Трофеї / Пер. з фр. Д.Паламарчука. К.: Юніверс, 2001. 280 с.
19. Бодлер Ш.. Літанії Сатани / Пер. з фр. І. Петровція. Ужгород:
Госпрозрахунк. ред.-видав. відділ Закарпатського обл. упр. по пресі, 1994. 148 с.
95
Світлана Криворучко
м. Харків, Україна
м. Іраті, Бразилія
Специфіка художнього перекладу: ідіостиль письменника

(Англійський переклад віршів Миколи Хвильового «Трамвайний лист»)
Прогалиною є відсутність перекладених художніх творів української

літератури. Багато талановитих українських письменників, естетика яких є
світовою за творчим потенціалом, нікому в світі не відомі. Про нас – українців –
ніхто нічого не знає. Ми не вміємо себе презентувати. Для того, щоб
розповсюдити інформацію про нас, українську літературу, потрібно говорити
зрозумілою світові мовою – різними іноземними мовами. Нам потрібно
перекладати наші українські художні твори. Сьогодні я усвідомлюю, що окрім
нас цього ніхто робити не буде. Художній переклад української літератури
потрібен для того, щоб розповісти про наші здобутки сучасному світові.
Художній переклад є творчим процесом, оскільки має виконуватись не лише
на засадах ідентичності та зворотності, а й з відчуттям ідіостилю конкретного
письменника, урахуванням культурних, соціальних та історичних нюансів доби,
події та тенденції якої стали підґрунтям для створення картини світу певного
твору. Особливу увагу слід приділяти словотворенню, яке часто відбувається у
талановитих людей. Письменники вигадують нові слова, яких на існує в мові,
але з часом ці слова можуть входити в цю мову та збагачувати її. Хочу навести
приклади такого словотворення. В українського письменника Миколи
Хвильового (1893-1933) в оповіданні «Синій листопад» 1923 р. є слова
«джигітували», «напів-тиша», та інші. «… джигітували солоні вітри» [ 1; с. 206]
– вітер представляє космічну стихію, яка наділяється національними
кавказькими ознаками «джигітували». Микола Хвильовий утворює
відіменникове дієслово «джигіт - джигітували», яке привносить сенс сміливості,
азарту, гордовитості, гірського настрою, самобутнього географічного простору.
Метафора персоніфікована, оскільки «вітер» (природне явище) наділяється
якостями людини «джигіта» (бореться за свій народ, захищає). На мою думку,
потрібно з повагою ставитись до творчого бажання письменника, та утворити
відповідний еквівалент в іноземній мові, на яку перекладається цей твір. У цьому
випадку взяти форми дієслів минулого часу та лексему іменника, й утворити
адекватне слово в перекладі: англійською "Salty winds jigited"; португальською
Ventos salgados jigitovavam.
Я пропоную варіант власного прикладу художнього перекладу віршів
Миколи Хвильового «Трамвайний лист» [2].
96
Микола Хвильовий Mykola Khvylovy
Трамвайний лист Tram Letter
І І
Поспішала кудись на мітинг, In a hurry someplace to a meeting,
вже смеркало і люкси цвіли, I could see in the twilight and bloom,
і здавалось: в далекім столітті like a vision, a tram that was fleeting
недалеко трамвай плив. nearby, through the century’s womb.
Погасала прозора осінь, Transparent autumn has gone faded,

і бадьоро дзвенів крок. and each step was loud and brisk.
Я чомусь одкидала коси For some reason, I’d throw back my braids
й почувала: бунтує кров. and I could feel my blood rebell.
Повернула до трамвая круто, I turned to the tram abruptly
раптом стала: що таке? to suddenly stop: what was it?
На ганку стоїть не кондуктор, It’s no conductor at the entrance,
а мій милий зняв кашкет. but my darling with his cap off.
Так і кинулась я на східці… And so I rushed to the stairs…
Але ні, то був не ти: But no, it wasn’t you:
мій коханий ще більш білолиций, my beloved is much more white-faced,
мій коханий ще більш молодий. my beloved is much more youthful.
— Прошу квиток? — Нате! — Fares, please? – Here you are!
я сказала (народ шумів) I said (people were loud)
і поставила раптом дату and suddenly I put a date
— на листі — тобі. – on a letter – to you.
Пишу на коліні, в вагоні I’m writing on my knee, in the coach
(кондуктор знов пройшов), — (the conductor passed me by again), -
туди, на твої льони, there, to your flaxes,
де ти кажеш — «так хорошо». where you say it is “so good”.
Пишу я тобі про радість, I’m writing to you about joy,
про вечірній присмерк в огнях about the twilight in the lights
(і до речі: без тебе грати (and by the way: the bars without you
розлетілися в два дня), flew to bits in two days),
я побачила східний город I saw the eastern garden
і японські вітрини крамниць. and Japanese storefronts.
Це далеко краще за море It is far better than the sea
і твої вечорниці. and your parties.
Така логіка тих, що мріють This is the logic of those who dream
про сади химер в цвіту: about gardens of chimeras in bloom:
коли треба, то зробиш з повії if necessary, you will turn a whore
кабріолети золотих дум. into cabriolets of golden thoughts.
Така логіка тих, що знають, This is the logic of those who know
як за смертю йде життя: how death is followed by life:
97
це ж вони золотими снами it is they whose golden dreams
прозаїчні болота мутять. muddy prosaic swamps.
Отже, друже, пишу в вагоні So, my friend, I’m writing in a coach
під духмяний електричний шум to the odorate electric noise
і плюю на твої льони, — spittong on your flaxes,
це від серця тобі кажу. this, I’m saying to you from my heart
Зараз трамвай підходить Now, the tram is approaching
до стоянки (горить ліхтар). the stop (the lantern is lit).
…між іншим: попала в боти …By the way: my boots leaked
на центральній станції вода… at the central station…
Задзвенів, підлетів, зупинився, Clanked, flew up, stopped,

виходять, входять, ідуть, People get out, get in, go away,
і здається, що все це сниться, and it all seems like a dream,
що я в прекраснім бреду. as if I were in a state of wonderful delirium.
Звякнув різко дзвоник, There came a sharp buzzer,
мій кондуктор: — Ваш квиток… my conductor: Your ticket…
Тоді знову виринає й тоне Then there re-emerges and drowns
вечірніх годин манто. a manteau of evening hours.
ІІ ІІ
Ти писав мені: що то буде, You wrote to me: what would happen,
коли завагітнію я… when I got pregnant…
Але це ж, мій коханий, будень, But this is, my beloved, a week day,
сірий, нудний яв. gray, dull reality.
Твого сина (дочку, може?) I will give your son (daughter, maybe?)
однесу я в третій інтернат, to orphanage No. 3,
а ти пришли мені кошик and you, send me a basket
виноградного вина. of grape wine.
Буду така вдячна, I will be so grateful
цим і забудемо нашу связь. for this, and we will forget our bond.
Слово честі: за тим не плачу, Word of honor: I am not crying
що ти мене взяв. because you took me.
А з тієї полинної ночі, And from that wormwood night,
коли в стрісі стримів молодик, when the young moon shone through the roof,
зараз тільки темні клоччя, there now reman but dark tatters
що летять сюди й туди. flying here and there.
Все забула, бо треба забути, I’ve forgotten it all as I need to forget,
як не бачу й зруйнований млин: as I can’t see the destroyed mill:
це була узамітна сутінь it was remarkable dusk
і під нею — вдвох — ми. and in it – together – the two of us.
Пам’ятаєш «часи пантеїзму» Do you remember the "times of pantheism"
на могилах (оселі, ріка). on the graves (the houses, the river).
98
Я дала тобі душу чисту, I gave you a pure soul,
коли ти мене там погукав. when you called me there.
А що далі? Абстракція — тільки, And what’s next? Abstraction – nothing but,
голубої тоски вага… blue grief burden…
Я і досі чую крики, I can still hear
ти до мене: «ага! ага!» you calling to me: “aha! aha!”
Пам’ятаєш мої розмови Do you remember my talkst
про комуну загірних людей? about the commune of behind-the-mountain
Ти тоді позіхав від утоми people?
і казав: «не те! не те!» You then yawned with fatigue
І тоді я пішла від тебе and said, “not that! not that!”
і до тебе вже не прийду, And then I left you
бо ніколи серед степу and I will not come to you again,
Не найду свою мету. for never in the steppe will I find my goal.
III III
Скоро станція, там вилізати, The station is soon to get out there,
і спішу я кінець найти… and I’m in a hurry to find the end…
Я працюю тепер у Раді I’m now working in the Rada
і цікавлюсь, де ж — ти? and I wonder where you are
Ти питаєш, чи я марксистка? You are asking if I am a Marxist?
Не скажу тобі: «так, така»… I will not tell you: “yes, I’m like this”…
Комунарка я… щось близько… I’m a Communard… something close…
як ти кажеш, as you say
біля державного пайка. at the public trough.
І тебе уявляю зараз, I’m picturing you now,
як — порожній гнилий смішок, like – an empty rotten laugh,
і не дивно: ти ж жив на базарі and no wonder: you lived in the market
і від мене давно одійшов. and left me behind a long time ago.
А втім, я забігла далеко, And yet, I have ran far,

не про це я хотіла сказать. that’s not what I wanted to say.
(От і маєш: жодної спеки, (Here is what you have: no heat,
а пройшла така гроза!) and such a storm it was!)
Мій кондуктор біля мене знову, My conductor is near me again,
та не в ньому справа, кажу: but he is not the issue, I’m telling you:
я нарешті найшла те слово, I have finally found that word
що родив його буйний шум. that the violent noise produced.
Це, власне, не слово — легенда. This, in fact, is not a word – a legend.
Прекрасна легенда з легенд. A beatiful legend of legends.
Її розказав мені Тенда, Tenda told it to me,
в перекладі (з скіфської) Генд. translated (from Scythian) Gend.
Про синій вечірній город, About the blue evening city
99
де вічно кричить муедзин, where the muezzin keeps crying for ages,
що в нім мінарети — гори, that in it, minarets are mountains,
що в нім, як симфонія, дзвін. that in it, like a symphony, there’s ringing.
Найшла, хоч і довго шукала, Found it, though it took me long to find,
ці сині оселі міські… these blue city houses…
І там, де блукають шакали, And there where jackals roam,
я вже бачу вітчизни ескіз. I can already see a sketch of my Homeland.
Геніальне азіатське місто A genius Asian city

(без бруду, без повій, без брехні). (no dirt, no whores, no lies).
У ніч засурмить вісті, The news will be announced by night
що гряде останній гнів. that the last anger is upon us.
............... ...............
Тепер бачиш моє лихо, Now, you can see my misfortune,
це не лихо — сміх один… It’s not misfortune, but mere laughter…
Не турбуйся, що під серцем тихо Don’t you worry that under my heart
повернувся твій син. your son quietly turned over.
Йому ліжко найду в інтернаті, I’ll find him a bed in the orphanage,
та тобі от вже місця нема… But for you, there is no place left…
Тисну руку. Прощай, мій завзятий, Let’s shake hands. Goodbye, my zealous,
проживу я й сама. by yself will I live just fine.
IV IV
Трамвай зупинився. Досить. The tram stopped. Enough.
Кондуктор у присмерку зник… The conductor disappeared in the dusk…
Мене зустрічає не осінь, It’s not autumn that meets me,
а тільки осінні сни. but only autumn dreams.
1. Хвильовий М. Синій листопад. Хвильовий М. Твори у 2 т. Т. 1. Київ :
Дніпро, 1990. С. 206-219.
2. Хвильовий М. Трамвайний лист. Хвильовий М. Твори у 2 т. Т. 1. Київ :
Дніпро, 1990. С. 106-110.
3. Arey, L., & Khomenko, H. (2021). For Elizabeth Rudinesco’s Triumph. Third
wheel. Astraea, 2(1), 115-126. https://www.doi.org/10.34142/astraea.2021.2.1.07
https://astraea-journal.org/index.php/journal/article/view/59
4. Кryvoruchko S. Lost Future. Mykola Khvylovyi "Tram Letter" Balkanistic
Forum. 2022 (3); Issue No. 3/31. Р. 130-145.
https://www.ceeol.com/search/journal-detail?id=1069
5. Кryvoruchko S. Blood and Power / Person and State: Mykola Khvylovyi "Blue
November" Balkanistic Forum. 2023 (1); Issue No. 22/3. Р. 28-44.
https://www.ceeol.com/search/journal-detail?id=1069
100
Тетяна Крилова, Юліанна Саранчук

Відтворення емотивних дієслів в українському перекладі художнього

твору Ернеста Гемінґвея «Старий і море»
Abstract. The paper deals with the study of the emotive verbs as part of the
emotivity of the novel "The Old Man and the Sea" by E. Hemingway. Emotivity is
analyzed on the basis of anthropocentric paradigm in linguistic research, and the main
emothemes of the novel have been determined. The semantics and syntagmatics of
emotive verbs and also non-emotive verbs, which are made emotive in collocations in
the text, are described. The article emphasises the importance of taking into account
cultural and linguistic pecularities of the emotionally marked speech as well as
personal author’s style by the translator to adequately reproduce the emotions of the
characters and to evoke in the reader the empathy meant by the author of the original
text. Main transformations to adequately reproduce the emotional state of the main
character in the translation text are shown.
Keywords: emotivity, emotive verbs, fictional text, combinability, translation,
transformations.
Кожний день люди контактують зі світом та отримують багато нової

інформації, яку вони, завдяки спеціальним механізмам різних рівнів та систем в
організмі, сприймають та переосмислюють. Але також існує світ, який
наповнений суб’єктивними переживаннями та емоціями – це світ всередині нас.
Емоції посідають особливе місце в житті людини. Емоції є скрізь, кожна річ і
кожна подія викликає певну емоцію і формує думку особистості стосовно цієї
речі або події [7, с. 328].
Емоційні переживання людини – різностороннє та складне явище.
Складність його вивчення пов’язана, в першу чергу, з суб’єктивністю у відчутті,
вираженні та вивченні емоцій, а також з чималою кількістю мовних засобів, що
вербалізують внутрішній стан людини. Одним із малодосліджених аспектів
лінгвістичної теорії емоцій постає текстова репрезентація почуттів. Художня
література відтворює та інтерпретує емоційну сферу людини. [6, с. 255].
Емотивність є невід’ємною складовою художнього стилю, оскільки за рахунок
неї здійснюється вплив на розум і почуття читача. Визначення експресивно-
емоційних засобів твору є важливим для його інтерпретації та розкриття
внутрішньомовних закономірностей, оскільки художня література допомагає
відтворити емоційну сферу людини [3, с. 68].
Проблему адекватного відтворення емоційного змісту тексту в перекладі
висвітлено в роботах таких видатних перекладознавців, як В. Шаховський,
В. Комісаров, Я. Рецкер.
101
Одним з аспектів цієї проблеми є відтворення емоційного стану персонажа
художнього твору в перекладі. Крім того, існують різні підходи до вивчення
явища емотивності: структурно-семантичний (Л. Бабенко, Т. Графова, Є. Зуєва,
І. Квасюк, Л. Шахова), функціонально-семантичний (Н. Вітт, О. Кравченко, Д.
Романов), прагматичний (Т. Стародубцева, В. Шаховський), когнітивний (О.
Безсонова, О. Борисов, Дж. Ейтчисон, Дж. Клоур), лінгвокультурологічний (С.
Гладьо, С. Фесенко), психолінгвістичний (В. Грекова, В. Жельвіс, А. Залевська,
Е. Носенко, О. Мягкова) та ін.). В українському перекладознавстві питання
залишається маловивченим, оскільки проведено лише кілька досліджень,
присвячених особливостям перекладу емоційно забарвлених одиниць (О. Кучма,
Г. Усик, С. Мельничук) [5, с. 201]. Під час перекладу, редагування або аналізу
літературних творів з однієї мови на іншу перекладач має відтворити не тільки
матеріально-логічну (денотативну) інформацію тексту, але і конотативну
інформацію, тобто врахувати його емоційну насиченість, повя’зану з предачею
почуттів героїв художнього твору, при цьому важливо враховувати культурні та
мовні нюанси мови перекладу, індивідуальну своєрідність творчості
письменника, щоб забезпечити точне передання смислу та емоційного впливу
оригінального тексту.
Відтворення емотивних дієслів в українському перекладі літературних творів
є важливим аспектом забезпечення збереження емоційного впливу
оригінального тексту в перекладацькій версії. Емотивні дієслова – це один зі
способів використання мови для передавання емоцій і створення певного
настрою чи атмосфери в письмовому або усному мовленні. наприклад, to love –
любити, to hate – ненавидіти, to fear – боятися, to cry – плакати, to laugh –
сміятися, to scream – кричати, to sigh – зітхати, to whisper –шепотіти, to shout
– кричати, to sigh – зітхати, тощо. У художньому дискурсі дієслівні емотиви є
найефективнішим засобом передачі психологічно-емоційного стану мовця. На
відміну від прикметників або прислівників, які просто описують емоції,
емотивні дієслова можуть справді змусити читача або слухача відчути
описувану емоцію. Вони часто використовуються для передачі почуттів або
ставлення того, хто пише або говорить, до певного предмета або ситуації.
Визначаємо емотивні дієслова як такі, у яких в семантичній структурі наявна
сема емоцій [1].
Деякі вчені стверджують, що емотивні дієслова більш ефективні в передачі
емоцій, ніж інші лексичні засоби, оскільки вони більш безпосередні і прямі.
Дієслівні одиниці найбільш пристосовані до вираження емоцій, оскільки у мові
емотивна ситуація нерозривно пов’язана із суб’єктом, що відчуває емоцію
(експеріенсером) та об’єктом, що викликає емоцію [1, с. 14]. Емотивні дієслова
можуть викликати різні емоції, як-от радість, гнів, страх, смуток, огиду та інші.
Ці дієслова також можуть використовуватися для додавання акценту або для
створення певного тону чи настрою в письмовому чи усному мовленні.
102
Також вони використовуються для вираження ставлення, почуття або
настрою того, хто говорить або пише, до певного предмета, людини або ситуації.
Під час перекладу емотивних дієслів перекладач має враховувати контекст,
у якому використовується дієслово, та емоційний вплив, який воно покликане
передати. Перекладачеві та редактору також важливо враховувати тон і стиль
оригінального тексту під час відтворення емотивних дієслів мовою перекладу.
Наприклад, драматичний або поетичний твір може вимагати використання
сильніших дієслів, що викликають емоції, ніж простіший або фактологічний
текст.Таким чином, відтворення емотивних дієслів в українському перекладі
літературних творів потребує ретельного врахування культурних і мовних
нюансів мови перекладу, а також контексту, тону і стилю оригінального тексту.
Кваліфікований перекладач має прагнути передати емоційний вплив
оригінального твору, точно передаючи його зміст мовою перекладу.
Під час аналізу перекладу твору Ернеста Гемінґвея «Старий і море»
українською мовою важливо звернути пильну увагу на емотивні дієслова, які
використано в оригінальному тексті, щоб перевірити чи влучно було передано
емоційність оповідання. Роман «Старий і море» – це літературний шедевр, який
значною мірою спирається на використання емотивних дієслів для передавання
емоцій персонажів і настрою оповідання.
У романі Ернеста Гемінґвея «Старий і море» присутні різні емотивні
дієслова, які допомагають забезпечити емоційний вплив повісті. Твір є типовим
з точки зору особливостей стилістики письменника – з преважанням простого
викладу подій, міркувань головних героїв, не переобтяжених надскладними
зворотами, для описів зазвичай властиве переважання нейтральної, але з
глибоким підтекстом денотативної лексики. Важливо також зазначити, що тон і
стиль письма Гемінґвея часто буває скупим і прямолінійним, з акцентом на дію
та діалог, а не на розлогі описи чи самоаналіз. У романі Ернеста Гемінґвея
«Старий і море» міститься ціла низка емотивних дієслів, які сприяють
загальному емоційному впливу роману. Ці дієслова використовуються в певній
синтагматичній структурі, щоб створити відчуття глибини та складності
персонажів і подій роману. Однією з найпомітніших синтагматичних структур,
які використовуються в романі «Старий і море», є зіставлення емотивних дієслів
з фізичними діями або станами.
Наприклад, головний герой роману, Сантьяго, часто описується як такий, що
відчуває або переживає такі емоції, як страх, біль, виснаження і розчарування,
часто в поєднанні з фізичними навантаженнями або стражданнями. Таке
зіставлення фізичних та емоційних станів слугує для створення яскравішого
портрета Сантьяго, а також для того, щоб підкреслити, як важко йому
доводиться, наприклад: 1) With his prayers said, and feeling much better, but
suffering exactly as much, and perhaps a little more, he leaned against the wood of
the bow and began, mechanically, to work the fingers of his left hand.
103
– Проказавши молитви й почувши себе куди краще, хоч страждання його
анітрохи не полегшали, а може, навіть ще й збільшились, старий сперся на носову
обшивку й почав машинально зганати й розгинати пальці лівої руки.), to endure 2)
God help me endure. – Боже, поможи мені вистояти. Уся ця структура сприяє
загальному емоційному впливу роману та допомагає створити багатий і
нюансований портрет характеру Сантьяго та його боротьби. Ще одне важливе
емотивне дієслово в оповіданні – hope. Сантьяго – персонаж, який ніколи не
втрачає надії, навіть коли стикається зі, здавалося б, нездоланними перешкодами.
There was more wind in the sky than there had been, and soon he hoped that he would
see land. – Хмари тепер пливли куди швидше, ніж раніш, і він сподівався невдовзі
угледіти берег. В українському перекладі було використано дієслова надіятися,
сподіватися для передачі цього почуття оптимізму і надії. Крім цих вище вказаних
прикладів, в оповіданні використовується безліч інших емоційних дієслів, які слід
виокремити під час аналізу перекладу українською мовою.
Аналіз перекладу емотивних дієслів твору українською мовою показує
тенденцію до більш докладного, багатослівного викладу емоційно навантаженої
інформації, який контрастує із стриманим і скупим ткстом в англомовного
оригіналу. Збільшення тексту зазвичай характерно для україномовного
перекладу на лексичному рівні. Крім того, на процес перекладу також впливає
національно-культурна специфіка картини світу, тому, для українського
перекладу характерним є вищий рівень інтенсивності емоцій, аніж в англійській
мові. Перекладач використовує різні прийоми перекладу дієслів з емотивною
семою, аби зберегти цілісність задуму автора, зокрема, трансформації
конкретизації, додавання, підбираючи відповідники цільової мови, що
характеризуються вищою експресивністю. наприклад : 1) Most fishermen hated
the taste. – Більшість рибалок аж з душі вернуло від його духу. 2) There was
yellow weed on the line but the old man knew that only made an added drag and he
was pleased. – На жилку поначіплялися жовті водорості, але старий знав, що
вони трохи гальмують човен, і тільки радів з цього. 3) But we have no hurricane
coming now. Та найближчим часом урагану боятись нема чого. 4) I hate a cramp,
he thought. It is a treachery of one's own body. «Ненавиджу корчі,— мав він.—
Гидко, що тебе зраджує власне тіло. 5) He was comfortable but suffering,
although he did not admit the suffering at all. Йому було зручно, але так само
тяжко, хоч він і не визнавав цього.
Особливий інтерес для перекладу представляють дієслівні емотиви з чітко
вираженою неемотивною семою (have, make, take, get, become, etc.), так звані
неемотиви (тобто, неемотивні дієслова, які можуть набувати емотивного
значення в тексті внаслідок звичної колокації, так званої, «семантичної
просодії»), оскільки саме завдяки їм реалізується максимальний показник
продуктивності [2, с.50].
104
Встановлені формули вказують на варіанти сполучуваності неемотивних
дієслів з різними емотивними компонентами, в яких відображується емоційний
стан мовця:
1) verb + adj + n, e.g.: He loved green turtles and hawk-bills with their elegance
and speed and their great value and he had a friendly contempt for the huge, stupid
loggerheads, yellow in their armour- plating, strange in their love-making, and
happily eating the Portuguese men- of- war with their eyes shut. –Він любив зелених
і дзьобатих черепах за те, що вони моторні, зграбні та й високо цінуються на
ринку, а величезних дурних тупоголовців, закутих у твердий жовтий панцир, що
парувалися в такий чудернацький спосіб і, заплющивши очі, з насолодою поїдали
португальських фізалій, по-дружньому зневажав.
2) verb + adj, e.g.: Most people are heartless about turtles because a turtle's heart
will beat for hours after he has been cut up and butchered. – Більшість людей не має
жалю до цих істот, бо серце черепахи б'ється ще кілька годин по тому, як її
заб'ють і розчинять. Now you are getting confused in the head, he thought. – Тобі
каламутиться в голові,— спинив він себе.
3) verb + superlative adj, e.g.: That was the saddest thing I ever saw with them,
the old man thought. – То була найсумніша з усіх моїх рибальських пригод,—
подумав він.
4) verb + noun phrase, e.g.: He took all his pain and what was left of his strength
and his long gone pride. – Він зібрав докупи весь свій біль, і останні рештки сили,
й давно забуту гордість He is beautiful and noble and knows no fear of anything.
Вона гарна й благородна істота, що не знає ніякого страху».
5) verb + gerund phrase, e.g.: He had been on the point of feeling himself go
each time. За кожною новою невдачею йому здавалося, що він от-от
пуститься духу.
6) verb +with(without) + (adjective)+noun, e.g.: He hit it without hope but with
resolution and complete malignancy. Ударив без надії, але сповнений рішучості й
нестямної люті. Аналіз даних прикладів свідчить про те, що схожа глибинна
семантика емотивних дієслів англійської та української мов знаходить відмінне
вираження у поверхневій структурі, віддаючи перевагу різним синтаксичним
структурам. В українській мові значна частина дієслівної емотивної лексики
виражена неперехідними, зворотніми дієсловами з постфіксом –ся, в той час як
в англійській мові характерними є вживання конструкцій з іменниками,
прикметниками та дієприкметниками.
Слід зазначити, що відтворення емотивних дієслів в українському перекладі
роману «Старий і море» є важливим аспектом точного передання емоційного
впливу оповідання. Досвідчений перекладач має ретельно зважати на контекст,
тон і стиль оригінального тексту, щоб обрати відповідні емотивні дієслова та
передати задум автора мовою перекладу. Eмоційні дієслова, що
використовуються в романі, допомагають створити багатий і потужний
емоційний пейзаж, який сприяє неминущій привабливості книги.
105
Отже, можна зробити висновок, що використання емотивних дієслів може

допомогти створити сильний емоційний зв'язок із читачем або слухачем. Вони
можуть використовуватися для вираження співчуття, симпатії, гніву,
розчарування, радості та багатьох інших емоцій. Однак важливо
використовувати емоційні дієслова доречно і не допускати їхнього використання
в маніпулятивному або надмірно драматичному ключі. Загалом, концепції та
комбінування емотивних дієслів допомагають створити багатий і нюансований
емоційний ландшафт у творі «Старий і море», підкреслюючи теми боротьби,
наполегливості та складності людських емоцій у романі.
1. Барановська О. Д. Предикатно-арґументна структура емотивних дієслів
англійської мови. Наукові записки Національного університету «Острозька
академія»: серія «Філологія». Острог: Вид-во НаУОА, 2020. Вип. 10(78). С. 13–
16.
2. Барановська О. Д. Перспективи корпусного дослідження емотивних
дієслів англійської мови. Нова філологія, 1(80), 2020. С. 48-53. URL:
https://doi.org/10.26661/2414-1135-2020-80-1-8
3. Вавринюк Т. Емоційно-експресивна лексика в поетичному мовленні.
Філологічні студії. Науковий вісник Криворізького державного педагогічного
університету. 2010. Вип. 4. С. 67–73.
4. Хемінгуей Е. Старий і море / Пер. з англ. В. Митрофанова. К.:
Котигорошко, 1993. С. 11-70.
5. Штефанюк Н.С. Дослідження емотивності як лінгвістичної категорії у
сучасному мовознавстві. Сучасні дослідження з іноземної філології. 2017. Вип.
15. С. 199-207.
6. Шаховский В. И. Эмоции: Долингвистика, лингвистика,
лингвокультурология / В. Шаховский. – М. : Книжный дом «ЛИБРОКОМ», 2010.
– 128 с.
7. Caffi C. Toward a Pragmatics of Emotive Communication / C. Caffi. –
Journal of Pragmatics,1994. – V. 22. – P. 325–373.
8. Hemingway E. The Old Man and the Sea. URL: http://www.classic-
enotes.com/american-literature/american-novel/ernest-hemingway/the-old-man-and-
the-sea/full-text (Referral date 5.05.2013).
106
Ольга Линтвар
Метафорика М. Дочинця в оригіналі і перекладі (на матеріалі його

твору: Многії літа, благії літа)
Abstract. The article discovers a range of metaphors in the work of a broad genre,
which lies on the intersection of philosophy, a guide, a cookbook. This is “Many
Years, Blessed Years” by Myroslav Dochynets. It was an attempt to analyze the book
by means of interdisciplinary methodology, which covers such disciplines as literary
studies, philosophy and linguistics.
In the course of our research, we have found out that the metaphor in the work
under study can be classified as a common metaphor, compositional metaphor,
comparative metaphor, allusion-metaphor, colour metaphor. Comments on
translation, found in the article reveal the complexity of rendering the words of folk
wisdom, belonging to one culture into the language representing absolutely different
cultural reality.
Key words: metaphor, M. Dochynets, “Many Years, Blessed Years”,
compositional metaphor, colour metaphor, translating metaphors.
Можна сміливо стверджувати, що саме метафоричне мислення спричинило

розвиток як мови, так і культури в цілому. Метафоричне різноманіття
висвітлює не лише художню своєрідність і конотаційні характеристики твору,
а й очевидно красномовність самого автора. Твір «Многії літа, благії літа» М.
Дочинця є духовним довідником з народної медицини, народного
господарства, може стати і в нагоді як порадник для душі. Тому і не дивно, що
наріжним каменем, художньою окрасою цього твору є метафора, її багатство і
різноманіття, ба більше – навіть сама метафорична лексема ‘Cornerstonе’ –
наріжний камінь – зустрічається у тексті неодноразово, до того ж, навіть у
підзаголовку:’Three Cornerstones of Early Life’ [1, p.80].
Серед метафор, що найчастіше використовуються у тексті, можемо згадати
звичайні метафори, які визнаються і розпізнаються як такі безвідносно до
контексту їх вжитку, і композиційні чи сюжетні метафори, виокремлення яких
потребує певного контекстуального оточення, метафори-порівняння. Звичайна
метафора – це ефективний спосіб опису конкретного чи абстрактного поняття,
що чинить емоційний вплив на читача задля досягнення очікуваної чи
можливої реакції та виконує естетичну функцію.
You have kindled a flame of love, peace, and kindness in my soul [1, p.51].
Streams of wisdom [1, p.84]”; Pearls of wisdom [1, p.7].
107
Композиційну або сюжетну метафору можна осягнути лише на
контекстовому рівні – без нього зміст може здатися незвичним чи навіть
незрозумілим.
Two weeks later I became absorbed into the fancy lacework of indelible pencil
scribblings [1, p. 5].
Розглянемо різноманіття метафор на прикладі переосмислення їх вжитку в
оригіналі і перекладеному тексті. Автори перекладу твору М. Дочинця «Многії
літа, благії літа» – К. Томсон і І. Головачова.
Завдяки впізнаваній метафорі-порівнянню автор пояснює простими
засобами складні філософські істини:
Життя це гра [2]. – Life is like a game [1, p. 21].
Коли всього достатньо, людина може їсти все, і її організм працює як
годинник [2]. – When it is in sufficiency, a person can eat anything and his body
works like clockwork [1, p. 41].
Кістки стають легкими, немов у птиці [2]. – Bones become as light as those
of a bird [1, p.10].
Ворон – птах давній [2]. – Raven is an ancient bird [1, p.3].
Карпатський Сократ [2]. – Carpathian Socrate [1, p.6]. Т
Тут автор порівнює героя із Сократом, глибина життєвої мудрості якого
прямо пропорційна житейському і духовному досвіду, яким ділиться
карпатський знатник Андрій Ворон через руку майстра слова Мирослава
Дочинця. Застосування калькування як перекладацького способу у даному
випадкові цілком виправдане.
Як бачимо, авторська концепція розуміння та застосування метафори
суголосна імпресіоністичному принципу зображення з його особливою увагою
до деталі предмета чи явища, з точно відтвореним враженням та лаконізмом.
Для того, щоб схопити і відтворити життєвий фрагмент, щоб намалювати
замальовку дійсності, зробити звичне незвичним, очудненим, потрібно дуже
скрупульозно, точно і майстерно віднаходжувати потрібні слова. М. Дочинець
акумулює в слові чи словосполученні головний ідейний концепт, майстерно
добирає слова, що вміщують запах, колір і звук, передають плин часу, динаміку
подій та мінливість світу [3, с. 477].
Також помітно багато випадків метафор з евфемістичною або іншою
стилістичною заміною. Наведемо приклад з англійського перекладу твору,
який досить точно відтворює оригінальний текст:
This is a tripartite need in you… Spirit: cleanse and fill your soul with the power
of peace at all times . Motion: Strengthen your body with motion and physical efforts
at all times. Ear: Listen to the world surrounding you, and to your inner world at
all times [1, p. 97]. Тут абстрактне поняття harmony замінюється на
метафоричне ‘power of peace’, широке поняття inner world використовується
замість вужчих heart, intuition, а в реченні:
108
Do not be afraid of the fatal hour помічаємо евфемістичну метафору fatal
hour, вжиту напротивагу «неполіткоректній» лексемі “death”.
Помітним у творі є концепт метафоричних порад на всі випадки життя,
якими автор сипе, мов перлами мудрості, на сторінках життєвого порадника.
М. Дочинець так і називає їх – «крихтою» мудрості Ворона – Grains of
Wisdom from A. Voron, позаяк цей карпатський мудрець є джерелом
збереження багатовікової карпатської традиції. У перекладі помічаємо не
лише граматичну заміну, але й семантичне переосмислення.
Очевидно, що не скрізь перекладачеві вдається відтворити народні чи
авторські метафори, або ж перекладачі свідомо вдаються до неточного
перекладу через культурні розбіжності країн. Розглянемо такий випадок:
Ніч мати дасть пораду. – The evening will show what sort of a day it was
[1, p.110].
Йдеться про те, що вночі, може, навіть у час сну, прийде думка, яким чином
можна вирішити складну життєву обставину чи проблему, позаяк за
народними переконаннями вирішувати справи потрібно саме зранку. У
перекладі вінцем доби є якраз вечір, який є увиразнювачем денного набутку,
підсумком удач чи невдач. Отже, дається взнаки різність світоглядних
переконань, пов’язаних з культурною традицією.
Важливими у творі окрім рецептів ліків і корисних страв, вважаємо
філософські сентенції про сутність буття, роздуми над призначенням людини,
поради тим, хто прагне віднайти в собі гармонію, душевний спокій:
День нинішній цінуй більше, ніж завтрашній. І так щодня. Бо тільки те
твоє, що дістав ти сьогодні, в оцю мить. Рости, піднімайся, з кожним днем.
Піднімайся, як сік по дереву [2]. – Appreciate today more than tomorrow. And
every following day . After all, only what you have gained today, at this very moment,
is yours. Grow, and lift yourself up each day. Rise up as the sap does within a tree
[1, p.76].
Однією з яскравих особливостей творчого доробку М. Дочинця (мала і
велика проза) є підпорядкування художньої форми певним повчально-
моралізаторським ідеям. У своєму творі М. Дочинець не акцентує на
звичайному імені головного героя, а наче сам через нього передає свої
настанови, надаючи перевагу метафоричним та загальним назвам, завдяки
чому філософські сентенції, висловлені у численних монологах-сповідях,
заповідях, порадах та настановах набувають універсального характеру [4].
Філософські категорії простору і часу осмислюються через метафоричні
перенесення-уособлення, коли М. Дочинець зображує дім як символ
духовності, морального опертя, святая святих, куди не можна нести ні
проблем, ні негараздів:
Не принось неприємностей у свій дім. Дотримуйся звичаїв, обрядів. Бо це
не просто традиція – це мости, якими ти йдеш болотом життя [2].
109
– Never bring your problems and troubles into your home. Follow habits and
customs. For these are not just traditions, but bridges that you should use to cross
the morass of your life [1, р. 49].
Звичаї і обряди через метафоричне порівняння описуються як мости, якими
людина долає життєві перепони, нематеріальне надбання, що слугує
підтримкою матеріальному вираженню. В англійському перекладі помічаємо
додавання, якого в цьому випадкові можна було уникнути. А час є плинною
категорією, який через особливу авторську філософську метафорику
порівнюється з річкою, причому людина це мікрочасточка у живому
організмові часу. У перекладі уже не вперше зустрічаємо лексему grains, яка і
в цьому випадкові не є дослівним перекладом, однак так само працює на
протиставленні дрібного-великому:
Ми – піщинки ріки часу [2]. – We are grains in a river of time [1, p.76].
Метафора-уособлення чи метафора-оживлення присутня і у наступному
прикладі, оскільки відбувається семантичне перенесення:
Ви не досягли головної мети у своєму житті? Це не трагедія, тому не
турбуйтеся про це. Не всі кораблі пливуть до Америки. Є човни, що
використовуються для лову риби. А ще є човни для переправи людей через
річку. І вони не менш шановані [2]. – Are you missing a major goal in your life?
This is no tragedy so do not worry about it. Not all ships are sailing to America .
There are boats used for catching fish. And also there are dinghies used for
ferrying people across a river . And they are no less well – respected [1, p. 80].
Метафорика автора і Андрія Ворона спрямована тут на висвітлення
проблеми життєвого шляху, відносності будь-якого успіху, кар’єрного
зростання, причому письменник наголошує тут, що у кожної людини свій
шлях, і кожна людина на цьому шляху має орієнтуватися не на уявні здобутки,
а на цінність і якість служіння – служіння ближньому. І на такому шляху кожна
людина може і має бути успішною.
Окрім того, на самоті відкривається найвища мудрість – можливість
пізнання себе. Через заглиблення в себе, працю з душею можуть відкритися
нові світи, оскільки всі знання про Всесвіт зосереджені в нас. Тому необхідно
постійно вирівнювати душу «внутрішнім спокоєм, гарним настроєм, добрим
помислом, порядністю стосунків, гідними справами і, звичайно, молитвою чи
духовними розважаннями». Тема християнства і гріховності широко
представлена у досліджуваному творі, що неодмінно пов’язано також із
застосуванням письменником метафоричних символів-порівнянь:
Хоч, коли я був молодий, навряд чи існував гріх, який не тримав би мене у
міцній хватці [2]. – Прийміть усі ті речі, з якими вас пов'язує доля, подібно
до того, як пацієнти приймають ліки. – Although when I was young, hardly a sin
existed that did not have a firm grip on me. Accept all those things to which fate
binds you, just like patients taking medicines [1, p.108].
110
Тут гріх автор порівнює із прийомами у бойових мистецтвах, де людина
для здобуття перемоги має вступити у прямий бій із своїм суперником –
гріхом, незалежно від того, наскільки сильний цей суперник.
Догмати християнства відкриваються на сторінках твору через посил про
необхідність доброго ставлення до інших людей, оскільки кожна людина є
носієм певної життєвої мудрості і досвіду. Такий взаємозв'язок зі світом і є
основою гармонійного життя, де панує вдячність, любов до своєї справи, віра
в добро й служіння ближньому. Ці уявлення про сенс людського буття є
відображенням правічного світогляду горян, чиє існування було пов'язане з
Богом, дією та світлом.
Питанню християнського віровчення в книзі присвячено окремі розділи
«Молитви Андрія Ворона» – \“Andriy Voron`s Prayers”, «Радься з Ангелом-
хранителем» – “Advice from Our Guardian Angel”. Окрім того, ідеї
християнського смирення, аскетизму є наскрізними й вони природно вкорінені
у світогляд карпатців.
Важливо, що християнство у творі представлено не як сукупність певних
догм, обов'язкових для виконання, що обмежують свободу дій людини, а є
органічною частиною життя горянина, що супроводжує його від народження
до смерті. Цікавою є і структура таких настанов – короткі і зрозумілі поради
не потребують розлогості і багатослів’я, розбиті на речення, часто однослівні,
причому кожне наступне деталізує суть попереднього:
1. Знайти радість у цьому житті. Радість кожної подарованої тобі
хвилини.
2. Принести радість іншим. Бути людяним.
3. Прощати. Завжди. Всіх і себе.
4. Каятися. Звільнятися від гріха і помилок.
5. Сміятися. Обличчям і душею. До людей і до себе.
6. Дихати. Вільно, глибоко і з насолодою.
7. Спати. Вволю та із задоволенням [2].
+++
1. Find joy in this life . Joy in each minute given to you
2. Bring joy to others . Be compassionate .
3. Forgive . Always . Everyone and yourself .
4. Repent . Exonerate yourself from sins and mistakes .
5. Laugh . In your face and soul . To others and to yourself
6. Breathe . Freely , deeply , and with pleasure .
7. Sleep . In plenty and to your heart's content [1, p. 46].
З погляду перекладу цікавим є пункт 2, де порада бути людяним
відтворюється засобами модуляції be compassionate. Фактично відбувається
звуження вихідної настанови, що є більш зрозумілим для західного читача
порівняно із широким людяний.
111
Бог, за концепцією книги, не є тою вищою силою, що втілює страх,
суворість законів віри й жорстоке покарання відступництва. Він є частиною
самої сутності людини, що допомагає їй пройти відведений шлях на життя в
правді, мирі та смиренності.
Афористичні слова тексту: «Відкрий серце Духові [2]» – “Open Your Heart to the
Spirit” [1, p.20] є ключовими в розкритті особливостей бачення Андрія Ворона
щодо відношення між Богом і людиною. Вони означають бути готовим не лише
до пізнання себе, але й до відкриття душі для Бога, довіри Йому свого серця .
У книзі Бог утілює ідею надії, спасіння, чистоти та вічності людської душі.
Принципи християнського віровчення, сконцентровані в тексті, репрезентують
найзагальніші морально-етичні цінності: добро, любов, смирення, милосердя,
доброзичливість, шанобливе ставлення до всього живого, чесність, мудрість
тощо. Тому автор у творі відсилає до семи заповідей через назви розділів або
порад харчування чи поведінки. Фактично бачимо метафору-алюзію, виражену
квантитативом:
“Seven blessings” [1, p.45], “seven most precious foods” [1, p.46], “seven most
precious drinks” [1, p.47].
Варто звернути увагу на те, що християнське віровчення специфічним
шляхом адаптувалося до правічного укладу життя горян, тобто розуміння Бога,
його філософії нерозривно пов'язано з природними й частково міфологічними
уявленнями. Горяни вважають, що постійне проживання в горах робить їх
ближчими до Бога, і на основі цього в них сформувалося релігійне життя й
сакральні цінності. Показовим у цьому плані є виокремлення Андрієм Вороном
двох символів, що відображають єдність релігійного й природного, причому
на вербальному рівні вони відображені через метафори-символи:
Для мене існують 2 символи: хрест – покаяння, яблуко – плід життя [2]. –
Two symbols exist for me. These are a cross: penance, an apple: a fruit of life [1, p. 49].
Відмінність перекладу полягає у пунктуаційних засобах, використаних
перекладачами, що виглядає у вторинному тексті як уточнення, а не тлумачення.
Мирослав Дочинець у своїх творах модифікує метафори, надаючи таким
чином багатьом із них своєрідних відтінків звучання й значення.
Кольорові метафори у творі М. Дочинця займають особливе місце, оскільки
такими метафорами автор оживлює зміст, який набуває символічного,
експресивного забарвлення, рис кінематографічності. До прикладу, у творі
фігурують такі підзаголовки: «Золоті поради від Андрія Ворона» [2] –“Gold Advice
from Andriy Voron”[1, p. 24]. Відомо, що золотий колір вважається кольором
розкоші, дороговизни, що автоматично розкривається у переносному
метафоричному значенні важливості і вартісності, духовної цінності таких порад.
У наступному прикладі помічаємо кольорову метафору у перекладі, яка
відрізняється від колірного вираження в тексті оригіналу. Під час перекладу
кольорових метафор дуже важливо розуміти різницю колірної семантики,
притаманної різним культурам:
112
Цей жовтуватий напій матиме солодкий ароматний запах літа та
вашого дитинства [2]. – This golden drink will have a sweet fragrant smell of
summer and your childhood [97 c. 26]. Оскільки жовтий колір у різних культурах
має різне семантичне наповнення, наприклад, десь – це символ багатства, а
десь – символ боягузтва, чи навіть зради, то при перекладі було очевидно
прийнято рішення замінити жовтий колір на золотий. Показником для таких
змін можна вважати загальний контекст речення, що говорить про позитивну
конотацію.
Підсумовуючи, зазначимо, що твір М. Дочинця заслуговує на глибокий аналіз
як з філософського, літературного, так і лінгвістичного боку. У статті була спроба
осмислити текст на названих рівнях через призму авторської метафори, яка
представлена у тексті найрізноманітнішим чином, починаючи від звичайної
метафори, композиційної метафори, метафори-порівняння, метафори-алюзії,
закінчуючи кольоровою метафорою. Коментар щодо перекладу, присутній у
статті, показує складність відтворення елементів народної мудрості, якими
просякнуте полотно тексту від початку до кінця. Перспективою дослідження
вважаємо глибокий перекладацький аналіз метафорної символіки М. Дочинця, в
тому числі на прикладі інших творів автора.
1. Дочинець М. І. Многії літа, благії літа. URL:
https://knigogo.com.ua/chitati-online/mnogiyi-lita-blagiyi-lita/ (дата звернення:
02.03.2023).
2. Dochynets M. I. “Many years. Blessed years”. Mukachevo: Karpatska Veja
Publishing, 2019. 128 p.
3. Талько О. Б. Новелістичний характер творчості М. Дочинця.
Література. Фольклор. Проблеми поетики. Випуск 39, – Київ: Вид-во КНУ
імені Тараса Шевченка, 2013. – C. 475-480.
4. Іщенко О. А. Проза Мирослава Дочинця: проблематика і поетика. Дис. на
здобуття наук. ст. доктора філософії за спеціальністю 035 Філологія.
Національний педагогічний університет ім. М. Драгоманова. Київ, 2020. 238 с.
5. Стретович Т. П. Класифікаційне розмаїття видів метафор. Науковий
часопис Національного педагогічного університету імені МП Драгоманова.
Київ, 2017. С. 232-239.
113
Вікторія Масановець
Відтворення фрейму «навчання» у романі Донни Тартт

«Таємна історія»: експериментальне тестування
Abstract. The article considers frames as elements of author’s picture of the world
and analyses the frame “studying” in the novel The Secret History by Donna Tartt and
its Ukrainian translation. The author employs the method of experiment (oral survey),
comparative, contextual, frame and translation analysis of the source and target texts
to confirm the following hypothesis: a fragment of a literary text with no hypothetically
obvious to a reader formal elements of idiostyle, such as, repetitive stylistic devices,
foreign language inclusions, phraseological units, etc., due to the unique combination
of lexical units, evokes certain frames in the recipient’s mind, which allows them to
distinguish the author’s idiostyle.
Key words: frames, author’s idiostyle, literary translation, equivalence.
Поняття фреймів прийшло зі сфери ІТ і почало активно використовувати в

різних галузях знань, зокрема в літературознавстві та перекладознавстві для
позначення ментальних структур. Фрейми – структури знань, які відображають
світогляд певного суспільства: його переконання, цінності та емоції, прототипи
людей і речей; те, як проходять заходи та відбуваються ситуації; соціальні
сценарії, а також метафорична та метонімічна структура думки. [1] У контексті
перекладу це поняття набуває надзвичайно важливого значення для точного
відтворення картини світу автора, його ідіостилю, оскільки дозволяє виокремити
одиниці якісно нового порядку для пошуку/встановлення еквівалентності.
Ідіостиль автора художнього твору «розлитий по тексту» [2]. Це складна
система взаємопов’язаних повторюваних елементів, що є проявом своєрідного
образного авторського світогляду, яка не зводиться до експліцитних повторів
стилістичних засобів, чергування синтаксичних конструкцій різної довжини чи
використання іншомовних запозичень. Автор підбирає лексичні одиниці таким
чином, що у свідомості читача активуються структури знань – фрейми – які
породжують певні образи, читацькі очікування та дають розуміння внутрішніх
закономірностей художнього твору.
У своєму дослідженні ставимо за мету підтвердити або спростувати таку
гіпотезу: фрагмент художнього тексту, який не містить очевидних формальних
елементів ідіостилю, таких як, у випадку з ідіостилем Донни Тартт, еклектичність,
іншомовні включення, фразеологізми, вживання реалій тощо [3], за рахунок
активації певних фреймів у свідомості читача дозволяє реципієнту вловити певні
внутрішні закономірності твору, які, у свою чергу, можуть дозволити
схарактеризувати картину світу автора, визначити специфіку його ідіостилю.
114
Поставлена мета вимагає вирішення таких завдань:
- розробити комплекс питань на основі фрагменту роману Донни Тартт
«Таємна історія» та його українського перекладу, покликаних підтвердити
або спростувати вищезазначену гіпотезу;
- провести усне опитування респондентів, які на достатньому рівні
володіють англійською та українською мовами;
- проаналізувати отримані результати.
У дослідженні використано метод усного опитування, компаративний,
контекстуальний, фреймовий та перекладацький аналіз тексту оригіналу
(ТО) та тексту перекладу (ТП). Матеріалом дослідження слугує роман
сучасної американської письменниці Донни Тартт «Таємна історія» (1992) та
його український переклад, виконаний Богданом Стасюком (2017).
Про роль фреймів у перекладі писали Мона Бейкер [4], Ана Лопез [1],
Олівер Кзуло [5] та інші. Як зазначає Т. Бовсунівська, «якби фрейми не були
вигадані у сфері ІТ, то вони мали б народитися у сфері літературознавства,
оскільки надалі поетика повинна відверто й усвідомлено спиратися
виключно на категорії-процеси когнітивного, отже, міждисциплінарного
походження» [6, с. 21]. Вчена аргументує необхідність появи якісно нової
фреймової поетики для аналізу сучасних творів, оскільки фрейм –
універсальний інструмент, який дозволяє систематизувати там, де інші
інструменти систематизації безсилі. Теорія фреймів дозволяє пояснити
зв‘язок між окремими частинами твору. У практиці літературознавчого
аналізу фрейми можуть охоплювати будь-які рівні тексту.
У своїй роботі Applying Frame Semantics to Translation: A Practical
Example, Ана Лопез (Ana López) пропонує використовувати поняття
«фрейму» як своєрідної tertium comparationis (основи зіставлення). Під
«еквівалентністю» Лопез розуміє відповідність функцій, яку одиниця
виконує в загальній канві тесту оригіналу (ТО) та тексту перекладу (ТП) –
тобто те, наскільки схожими є фрейми, що активує одиниця у читачів
оригіналу та перекладу. При цьому культурні елементи ТП є
функціональними еквівалентами елементів ТО, якщо вони виконують
відповідну функцію в тексті та мають високий рівень відповідності між
семантичною, прагматичною та стилістичною інформацією фреймів.
Пропонуючи фреймову семантику у якості методу для аналізу, вчена ставить
за мету полегшити роботу перекладача шляхом використання моделі, що
ґрунтується на взаємодії тексту та структури знань інтерпретатора. При
цьому завдання перекладача полягає у відтворенні фреймів ТО
лінгвістичними елементами ТП, які активують знання, що семантично,
прагматично і стилістично є максимально близькими до тих знань, які
активують елементи ТО [1].
115
Згідно з нашою гіпотезою, фрагмент тексту, який не містить яскравих
формальних елементів, що можна було б трактувати як елементи ідіостилю
(наприклад, іншомовні вкраплення, вульгаризми, повтори певних елементів
тощо), завдяки унікальному поєднанню лексичних одиниць, що є виявом
світобачення автора, активує у свідомості читача фрейми та створює читацькі
очікування, які роблять текст впізнаваним. Важливо зазначити, що йдеться
не про суб’єктивні асоціації реципієнта, що носять довільний характер, а
саме про певні когнітивні моделі, вибудовані в межах художнього твору, але
які спираються на вже існуючі у свідомості читача фрейми. Таким чином,
саме через активацію фреймів читач отримує перше враження про
своєрідність картини світу та ідіостилю автора.
Для підтвердження або спростування цієї гіпотези двом групам
респондентів – 15 студентам першого та другого курсу спеціальності
«Філологія (германські мови та літератури (переклад включно), перша -
англійська)» ННІ філології КНУ імені Тараса Шевченка, що на достатньому
рівні володіють англійською та українською мовами, було запропоновано
ознайомитися з фрагментом роману Донни Тартт «Таємна історія» та
відповісти на тестові, а також уточнюючі розгорнуті усні запитання. Перша
група отримала оригінальний фрагмент англійською мовою, а друга –
переклад цього фрагмента українською мовою. Опитування проводилося
англійською (перша група) та українською (друга група) мовами відповідно.
Жодної додаткової інформації про жанр, автора чи рік видання респондентам
не надавалось. Припущення полягало в тому, що фрагмент тексту, який не
містить очевидних формальних елементів ідіостилю, таких як, у випадку з
ідіостилем Донни Тартт, еклектичність, іншомовні включення,
фразеологізми, вживання реалій тощо [3], за рахунок активації певних
фреймів у свідомості читача дозволяє реципієнту вловити певні внутрішні
закономірності твору, які, у свою чергу, можуть допомогти йому вирізнити
ідіостиль автора з поміж ідіостилів інших авторів.
Студентам було запропоновано такий фрагмент роману Донни Тартт
«Таємна історія» Таблиця 1.
Тестові завдання та розгорнуті запитання мали на меті, поміж іншого,
визначити, яку додаткову інформацію респонденти отримали з наведеного вище
фрагменту. Згідно з нашим припущенням, такі лексичні одиниці як class, classes,
library (заняття, бібліотека) активують у свідомості читача фрейм «навчання»,
під вплив якого потрапляють також my room (студент/гуртожиток), Henry/Генрі
(одногрупник/друг), town/центр (на противагу кампусу/студмістечку). Усі ці
лексичні одиниці взаємодіють між собою і разом створюють простір для фрейму
«навчання», що, у свою чергу, дає читачу деяке уявлення про тематику твору та
створює читацькі очікування.
116
Таблиця 1.
Група 1 (Tartt D. The Secret Група 2 (Тартт Д. «Таємна
History. с. 173) історія», с. 161)
I walked home from class alone, Додому із занять я повертався
in a state of bewilderment and один, запаморочений та
turmoil. By now my thoughts were so збентежений. Думки мої
contradictory and disturbing that I переплутались настільки, що стали
could no longer even speculate, only суперечити одна одній. Тепер я
wonder dumbly at what was taking непокоївся, що навіть не здатний
place around me; I had no classes for розмірковувати, а тільки тупо
the rest of the day and the thought of спостерігати за тим, що
going back to my room was відбувається навколо. До кінця дня
intolerable. я був вільний, але сама думка про
I went to Commons and sat in an те, щоб повернутися, видалася
armchair by the window for maybe нестерпною. Я рушив до Трапезної
forty-five minutes. Should I go to the і просидів у кріслі під вікном щось
library? Take Henry’s car, which I із сорок п'ять хвилин. Сходити в
still had, and go for a drive, maybe бібліотеку? Покататися на
see if there was a matinee at the машині Генрі, ключі від якої досі
movie house in town? Should I go зберігалися в мене? Перевірити, чи
ask Judy Poovey for a Valium? є ранковий сеанс у кінотеатрі в
центрі? Попросити трохи
діазепаму в Джуді Пуві?
Варто зазначити, що в українському перекладі не були відтворені деякі
лексичні одиниці, що, на нашу думку, є важливими для активації фрейму
«навчання». Зокрема, слово «заняття» вживається один раз, а фразу «I had no
classes for the rest of the day» перекладено, як «До кінця дня я був вільний», «and the
thought of going back to my room was intolerable» відтворено як «але сама думка про
те, щоб повернутися, видалася нестерпною». Однак, на нашу думку, ці втрати є
суттєвими лише в контексті усного опитування, що ґрунтується на дуже малому
фрагменті твору, і не відіграє суттєвої ролі в масштабі перекладу всього роману,
оскільки фрейм «навчання» є одним з основних у творі, що активується з першої
сторінки і супроводжує читача до самого кінця.
Опитування показало, що переважна більшість респондентів здатні
безпомилково відповісти на поставленні питання, що підтверджує
правильність гіпотези. Зокрема, найбільше правильних відповідей отримало
запитання: «Which set of words are you more likely to find in the novel X after
the excerpt you have just read?».
117
За нашим припущенням, фрейм «навчання» має підказувати читачеві, що
далі в тексті йтиметься, скоріше, про кімнату в гуртожитку, куди збирався
головний герой (варіант С: Hall, doorknob, bed), аніж про (А) Dragon,
mountains, sward (лексичні одиниці, що з великою ймовірністю належатимуть
до фрейму «фентезі») чи (В) Oxygen, flask, robots (фрейм «наукова
фантастика»).
Варіант (D) Cat, hand, sweater – контрольний, лексичні одиниці не несуть
якогось конкретного жанрового навантаження, є загальновживаними та
стилістично нейтральними, але жоден з респондентів не обрав цей варіант,
оскільки він значно гірше відповідав фрейму «навчання». Під час опитування
95% респондентів обрали правильний варіант (С) і лише 5% обрали варіант
B, припустивши, що лексичні одиниці oxygen, flask, robots стосуються
навчальних предметів, що, на нашу думку, також підтверджує припущення
про активацію фрейму «навчання».
Респонденти у переважній більшості правильно визначили, хто такий
Henry (A. Friend/group-mate (правильний варіант); B. Colleague/coworker
(ймовірний варіант, але має слабший зв’язок з фреймом «навчання»);
C. Brother/sibling; D. Dragon/mystic creature (скоріше активує фрейм
«фентезі»)). Разом з тим 10% опитаних обрали варіант С. Brother/sibling,
аргументуючи це значним ступенем довіри між героями, але при цьому
жоден респондент не мав сумнівів, що йдеться про школярів старшої школи
або студентів.
Фінальне тестове завдання містило чотири фрагменти, три з яких були
взяті з роману Донни Тартт «Таємна історія», а один – з роману іншого автора
(мовою оригіналу для першої та в українському перекладі для другої групи
відповідно). Четвертий фрагмент був обраний за такими критеріями: (1) без
очевидних формальних стилістичних елементів; (2) оповідь ведеться від
першої особи, як і у випадку з «Таємною історією»; (3) містить роздуми
оповідача. Близько 70% респондентів першої та 50% другої групи змогли
правильно визначити уривок, що належить іншому автору. Менший відсоток
правильних відповідей можна пояснити тим, що обрані фрагменти значно
слабше стосувалися контексту «навчання» і тому респонденти починали
приділяти більше уваги суто формальним елементам, таким як довжина
синтаксичних конструкцій, стилістичне забарвлення окремих слів тощо.
Крім того, як вже зазначалося, в українському перекладі обраного фрагменту
збережено менше лексичних одиниць, що активують фрейм «навчання», що
теж підтверджує думку про фрейм як когнітивну одиницю, що дає уявлення
про унікальну картину світу автора та, як результат, - авторський ідіостиль.
Детальнішого дослідження вимагає різниця між кількістю правильних
відповідей у різних групах, оскільки саме в ній приховане питання, наскільки
точно вдалося перекладачу відтворити ідіостиль автора.
118
Отже, отримані результати дають підстави стверджувати, що унікальне
поєднання лексичних одиниць у тексті, що є проявом світогляду автора,
активують у свідомості реципієнта фрейми – структури знань про
стереотипні ситуації, що роблять текст впізнаваним і є своєрідним виявом
авторського ідіостилю. Таким чином, фрейм може слугувати одиницею для
встановлення еквівалентності між оригіналом художнього твору та його
перекладом. Еквівалентність, встановлена за допомогою використання
фреймової семантики, може показувати вдалість перекладацьких рішень при
відтворенні ідіостилю автора.
1. Rojo López, Ana. Applying Frame Semantics to Translation: A Practical
Example. Meta: Journal des traducteurs. 2002. 47. 312. 10.7202/008018ar.
2. Кикоть В. М. Індивідуальний стиль автора та поетичний переклад.
Актуальні проблеми сучасного перекладознавства: збірник матеріалів
всеукраїнської науково-практичної конференції, 30 травня 2018 р. Черкаси:
ЧНУ ім. Б. Хмельницького, 2018. С. 14–24.
3. Масановець В. Ю. Відтворення ідіостилю Донни Тартт в українському
перекладі (на матеріалі роману «Таємна історія»): лексико-стилістичний аспект.
Актуальні проблеми перекладознавчих та порівняльних студій : Тези доповідей
наукового семінару для молодих учених (студентів, магістрантів, аспірантів,
докторантів), м. Київ, 18 листопада 2022 р. / Київський національний університет
імені Тараса Шевченка, Київ, 2022. С. 37-38.
4. Baker, Mona. Framing narratives in translation. 2018.
10.4324/9780429438240-6.
5. Oliver Czulo, Tiago Timponi Torrent, Ely Edison da Silva Matos,
Alexandre Diniz da Costa, and Debanjana Kar. 2019. Designing a Frame-Semantic
Machine Translation Evaluation Metric. In Proceedings of the Human-Informed
Translation and Interpreting Technology Workshop (HiT-IT 2019), pages 28–35,
Varna, Bulgaria. Incoma Ltd., Shoumen, Bulgaria.
6. Бовсунівська, Т. СУЧАСНИЙ РОМАН У СВІТЛІ ФРЕЙМОВОЇ
ПОЕТИКИ. Літературний процес: методологія, імена, тенденції. 2021. №
17. С. 16–24. https://doi.org/10.28925/2412-2475.2021.17.2
119
Марина Мовчан
Ономастичні ірреалії художнього світу апокаліптичного роману:

Abstract. The study explores ways of translation onomastic irrealia of the

fictional world in the apocalyptic novel. Fiction world and its features are described
from the perspective of translation studies. The paper also analyses genre and
stylistic features of the apocalyptic novel and draws the main attention to the
definition of irrealia as fictional world’s markers. The material for the research was
obtained from the English apocalyptic novel «SEVENEVES» by Neal Stephenson
and its Ukrainian translation. The study highlights dominant translation procedures
to render apocalyptic onomastic irrealia from English into Ukrainian.
Keywords: fictional worlds, apocalyptic novel, irrealia, translation
procedures.
Переклад художньої прози має особливо складний і творчий характер, адже

її основна функція полягає у впливі на читача. Під час знайомства з будь -яким
літературним твором читач уявляє змальований автором художній світ. З точки
зору концепції Еко художній світ є своєрідною культурною побудовою, яка
має лише семіотичне та текстове втілення і не існує в реальному світі.
Художній світ – це набір об’єктів (героїв твору, локацій, предметів, тощо),
яким притаманний набір властивостей (наприклад, тілесні особливості,
відносини, дії, риси, тощо). Автори можуть виходити за межі знайомої їм
реальності і будувати абсолютно новий та унікальний художній світ. Поряд з
цим існує інший спосіб побудови художнього світу: письменник створює світ
художнього твору на основі реального, при цьому змінюючи хоча б один
об’єкт чи властивість [4, с. 48-49].
Незважаючи на спосіб творення художнього світу, автори вербалізують
його за допомогою індивідуальних мовних засобів. Зважаючи на це, увага
перекладача фокусуватиметься на адекватному відтворенні у тексті
перекладу особливостей слововживання, характеру семантичного
наповнення мовних одиниць, їхнього експресивного забарвлення, тобто
відтворенні стилю автора. Водночас, мовний простір художнього світу також
залежить від жанру літературного твору [4, с. 51], оскільки, наприклад, набір
об’єктів художнього світу науково-фантастичного роману відрізнятиметься
від об’єктів художнього світу апокаліптичного роману, який став досить
поширений у сучасній англомовній літературі.
120
З огляду на сучасні тенденції війн, загрози ядерної війни, пандемії,
природних лих і катастроф, апокаліптичні мотиви набули значної
популярності у новинному дискурсі, мистецтві та кіно, та в художніх творах
особливо. Читацька аудиторія апокаліптичного жанру роману значно
збільшилась, оскільки людство завжди цікавила відповідь на питання, коли
настане можлива глобальна катастрофа, та чи залишиться життя після неї.
Водночас, завдяки перекладу як способу та формі міжкультурної комунікації
коло читачів художньої літератури такого жанру значно розширилось за межі
англомовних культур. Апокаліптичні мотиви завжди були частиною
літературної традиції Заходу: їх можна знайти в останній книзі Нового Завіту
«Одкровення Іоана Богослова», також відома як «Апокаліпсис», в творах
доби Середньовіччя і в сучасній літературі. Дійсно, людей завжди
приваблював концепт кінця світу.
Незважаючи на своє біблійне походження (з грец. αποκαλυψις –
«відкриття», «одкровення»), у літературознавстві апокаліптичний роман
зазвичай визначають з точки зору сюжету та описаних локацій:
апокаліптичний роман змальовує світ під час або після глобальної
катастрофи, якою може бути, наприклад, ядерна війна, спалах смертельної
пандемії, нашестя зомбі, або екологічна катастрофа [2]. Апокаліптичний
жанр роману розглядають у двох напрямках: власне апокаліптичному та
постапокаліптичному. Апокаліптичний роман зображує кінець цивілізації
під час потенційних катастроф, в той час як сюжет постапокаліптичного
роману розгортається після глобальних катаклізмів [5, с. 125]. Тобто, термін
«апокаліптичний роман» можуть використовувати як узагальнюючий на
позначення опису подій до та після глобальної катастрофи [2, с. 332].
Зважаючи на особливості сюжету літературознавці виокремлюють наступні
ознаки апокаліптичного роману: хронологічний опис апокаліптичної події
або зображення її у спогадах персонажів; наявність поруйнованих пейзажів
та інтер’єрів; жорстка стратифікація суспільства; присутність фантастичного
елементу для опису науково-технічних винаходів [2;5]. Водночас, для
перекладача сюжетне визначення та опис рис апокаліптичного роману будуть
недостатньо інформативними, оскільки не враховуються лінгвокультурні
особливості тексту.
Стратегії та прийоми перекладу завжди залежить від жанру тексту, і
відповідно, лексичні та стилістичні особливості апокаліптичного роману
впливатимуть на вибір перекладацьких прийомів. Оскільки апокаліптичний
роман показує світ у далекому майбутньому, то в першу чергу перекладач
стикається з проблемами відтворення рідною мовою одиниць, які позначають
в оригіналі апокаліптичні реалії. Реалії визначаються як «монолексемні і
полілексемні одиниці, що вміщують як основне лексичне значення
традиційно закріплений комплекс краєзнавчої інформації, чужої для
об'єктивної дійсності мови сприймача» [1, с. 142].
121
Тобто реалії прив’язують текст до певної культури, до його ло кального
чи часового оточення. Хоча, вживання терміну «реалія» вважається
проблематичним відносно художніх текстів.
Розглядаючи художній світ як побудовану автором семіотичну систему,
ми стикаємося з перекладацькими проблемами схожими до відтворення
реалій. Але в цьому випадку реалії позначають вигадану культуру, час та
географічне положення. З точки зору перекладознавства вивчення
художнього світу як семіотичної системи створює потребу у виокремленні
художніх реалій – реалій прив’язаних до вигаданих контекстів, завдання яких
полягає в ідентифікації неіснуючої культури, географічного чи
історичного [6, с. 167]. З огляду на це, вводять поняття ірреалій, як
альтернативу в контексті перекладу. У художніх контекстах ірреалії
відносять текст до певного жанру [7, c. 78], описують неіснуючий світ у
порівнянні з реальним, або ж експліцитно показують елементи вигаданого
світу [6, с. 168].
Матеріалом дослідження став роман американського письменника
Ніла Стівенсона «Seveneves», який змальовує боротьбу людства за
виживання після розламу Місяця. Космічна катастрофа принесла за собою
тотальні зміни в атмосфері, які знищили все живе на планеті Земля. На тлі
цих подій невелика частина людей робить спроби вижити на на Міжнародній
Космічній Станції, у так званому Хмарному Ковчезі. П’ять тисяч років
потому вони заселяють технологічно відновлену планету новими расами
людства, які походять від семи жінок – звідси і назва [8]. Роман складається
з 3 частин, в яких автор описує події до катастрофи, розпад Місяця, природні
катаклізми та знищення життя на Землі, а також спроби людства заселити
планету знову. Зважаючи на сюжет, можна стверджувати, що роман поєднує
в собі риси апокаліптичного та постапокаліптичного піджанрів.
З роману було відібрано ірреалії апокаліптичного суспільства на основі
предметної класифікації, запропонованої для групування реалій дійсного
світу [1, с. 142]: побутові (технічні новинки, фантастичні засоби пересування
на Землі та в Космосі, житлові станції, новітня архітектура, розумні костюми
та ін.), етнографічні (нові раси суспільства, традиції), ірреалії світу природи
(нововідтворені види тварин, зруйновані ландшафти, фантастичні природні
процеси), державно-адміністративного укладу та суспільного життя
(вигадана система управління людством, нові організації та професії), та
ономастичні реалії (власні назви). Враховуючи таке різноманіття лексики
завдання перекладача ускладнюється, оскільки окрім відтворення цих
мовних одиниць, потрібно зберегти своєрідність оригіналу, який створений
на межі уявного та реального світів.
122
Розглянемо закономірності перекладу ономастичних ірреалій, оскільки
вони використовуються не лише для ідентифікації та конкретизації єдиних у
своєму роді ірреалій, а й для передачі колориту апокаліптичного світу. В межах
ономастичних ірреалій можна виділили наступні тематичні групи: назви рас
суспільства, назви роботів, назви помешкань, назви природних процесів.
Для відтворення українською мовою назв рас апокаліптичного
суспільства перекладач використовує часткове калькування, наприклад англ.
Dinans – укр. Дайнани, англ. Ivyns- укр. Айвінці. У художньому світі
досліджуваного роману існують власні назви на позначення різних груп
людей залежно від їхньої зайнятості, переклад яких також виконано
калькуванням для відтворення структурно-семантичної моделі ірреалії: англ.
General Population (GPop) – укр. Основна Популяція (О-поп); а у деяких
випадках зустрічаємо уподібнення з перекладацьким коментарем, який
детально пояснює ірреалію україномовному читачеві: англ. the Arkies – укр.
Човники1 (В оригіналі Човнярами називаються Arkers, Човниками – Arkies. У
США Arkies називають робочих мігрантів зі штату Арканзас. Для
українського перекладу ми обрали назву Човники, бо вона позначає також
людей, які часто перетинають кордон з метою торгівлі. На Хмарному
Ковчезі ж Човники часто мігрують зі своїх шлюпок до місця роботи в
центральних модулях і назад [3, с. 234]). Цікавим є переклад жіночого імені
Tekla слов’янським відповідником Фьокла: перекладач не залучає прийом
транскрибування, яким відтворює інші імена персонажів, натомість
використовує релігійний відповідник, оскільки за сюжетом жінка має
російське походження.
Для відтворення назв роботів перекладач користується прийомом
конотативної субституції: пор. англ. Siwis – укр. Плази. Англійські назви, які
натякають на основну функцію робота, замінено на українські імена з
одновартісним конотативним значенням. Назва Siwis була запозичена
автором від англійського іменника sidewinder, що позначає невелику піщану
змію, і, відповідно, у перекладі знаходимо власну назву Плази від іменника
плазуни. В окремих випадках знаходимо калькування, наприклад англ. a
Flivver, or Flexible Light Intracloud Vehicle – укр. Лемоліт – Легенький
Мобільний Внутрішньохмарний Космоліт, або гіперонім з перекладацьким
коментарем, наприклад англ. the Flynk – укр. Лінки1 (Стівенсон вводить свою
назву “Flynk” від “flying link”, проте функціонал роботів відсилає зокрема
до соцмережі Flynk, базованої на геолокації, - вона дозволяє підтримувати
географічні контакти з друзями та відстежувати їхнє поточне
місцезнаходження [3, с. 282]). У цьому прикладі коментар компенсує
використання гіпероніму, який узагальнює апокаліптичну ірреалію.
Назви космічної станції та її елементів відтворено за допомогою
транскрибування: напр. англ. the Hub – укр. «Габ», англ. videoconferencing
(“Scape”) – укр. відеозв’язок («Скейп»).
123
Способом калькування також репрезентовано словосполучення, які є
власними назвами природніх процесів та об’єктів: англ. New Earth – укр.
Нова Земля, англ. the White Sky – укр. Біле Небо.
Отже, художній світ апокаліптичного роману характеризується детальним
змалюванням його рис та особливостей. Переклад роману такого жанру
вимагає тлумачення різних ірреалій, функція яких полягає не лише у
представленні нереального суспільства, а й у ідентифікації апокаліптичного
жанру. На основі порівняльного аналізу ономастичних ірреалій англомовного
роману «SEVENEVES» та його перекладу було визначено, що домінантними
перекладацькими прийомами є калькування, що дає змогу відтворити
семантику та структуру ірреалії, транскрибування для максимального
наближення перекладеної одиниці до іншомовного ірреалії та конотативну
субституцію задля збереження конотативного значення ірреалії.
1. Кияк Т. Р., Науменко А. М., Огуй О. Д. Перекладознавство (німецько-
український напрям): підручник, Київ: Видавничо-поліграфічний центр
«Київський університет», 2008. 543 с.
2. Кулешір М. Апокаліптична художня література: особливості жанру.
Сучасні літературознавчі студії. У просторі наукового пошуку В І. Фесенко.
2014. № 11. С. 331–341.
3. Стівенсон Н. Сімміс : роман / пер. з англ. О. Українця. Тернопіль :
Навчальна книга–Богдан, 2018. 688 с.
4. Bertetti P. Building Science-Fiction Worlds. World Building.
Amsterdam : Amsterdam University Press, 2017. 380 p.
5. Hill T. Post-Apocalyptic Literature: Humanity’s Survival Tool. The
National Conference on Undergraduate Research, Edmond, Oklahoma? 5-7 April,
2018. Edmond, 2016. P. 125 – 133.
6. Loponen M. Translating irrealia: Creating a Semiotic Framework for the
Translation of Fictional Culture. Chinese Semiotic Studies. 2009. № 2. P. 165 –
175.
7. Martinkovič M. Genre-Specific Irrealia in Transaltion: Can Irrealia Help
Define Speculative Fiction Sub-Genres? English Studies at NBU. 2022. № 8 (1).
P. 73 – 92.
8. Stephenson N. Seveneves. New York: William Morrow and Company,
2015. 880 p.
124
Юлія Плетенецька
Наталія Ладогубець
Особливості відтворення авторської метафори у перекладах поетичних

творів Емілі Дікінсон та Шарлотти Бронте українською мовою
Abstract. The article analyzes the ways of rendering of language metaphorical

images in English translations of poetry by Emily Dickinson and Charlotte Brontë.
Analysis of poetic works shows that in the process of metaphorical images rendering
translators use a wide range of methods. In case the metaphor is understood by both
source and target language users, it is preserved in translation. In case of absence of
the direct equivalent in the target language, the metaphorical image is translated with
the relative equivalent, simile or direct equivalent with certain explanation. The
translator can choose to paraphrase the metaphor or leave it without translation. The
study of translated versions of poems by Emily Dickinson and Charlotte Brontë shows
that most metaphorical images were translated with direct and relative equivalents by
means of specifying metaphors’ meanings, or replacing these meanings with the ones
known for a target reader.
Key words: language image, author’s metaphor, relative equivalent, translation of
poetry.
Ключова особливість поезії – її метафоричність. Під час перекладу

поетичних текстів вкрай складно зберегти весь обсяг метафоричності тексту.
Збереження єдності форми та змісту, музичності та ритмічності оригіналу –
основна проблема, з якою стикається перекладач. Переклад поезії без
відчутних семантичних втрат лінгвісти вважають неможливим через
структурно-типологічні особливості мов, що задіяні в процесі перекладу. У
зв’язку з цим переклад поезії являє собою широку сферу для аналізу.
Проблемам поетичного перекладу, а також збереженню та відтворенню в
ньому метафори було присвячено ряд досліджень, зокрема, таких
вітчизняних та зарубіжних вчених, як Д. Девідсон, Г. Скляревська та
Н. Арутюнова (проводили аналіз функціонального аспекту метафоризації),
Дж. Лакофф і М. Джонсон (розробляли класифікації метафор), В. Комісаров
та П. Ньюмарк (досліджували труднощі та особливості передачі метафори
при перекладі). Проте, власне, практичний аспект досліджень у цій галузі
розкритий неповно, адже твори багатьох поетів не були перекладені, або
були мало досліджені, зокрема існує не так багато перекладів поетичних
творів Шарлотти Бронте саме українською мовою, відповідно,
малочисельними є й наукові аналізи таких перекладів.
125
Мета роботи – дослідити особливості відтворення та прийоми збереження
авторської метафори у поетичному перекладі творів Емілі Дікінсон та Шарлотти
Бронте. Поетична мова Е. Дікінсон складна та загадкова. Прагнучи осягнути
незбагненне, поетеса виходила за межі логіки, мислила метафорами,
зашифровуючи свою думку і перетворюючи вірші на своєрідні загадки.
Не дивно, що у її віршах можна знайти чимало різних образів та мотивів,
метафорично зашифрованих і, безумовно, важливих для розуміння поетичної
творчості та світогляду поетеси. Для того, щоб розшифрувати її метафори,
тобто адекватно інтерпретувати, необхідне знання різноманітних контекстів
– біографічних, міфологічних, загальнолітературних, контексту творчості
поетеси в цілому, які допомагають відновити асоціативне поле образу та
перебіг поетичної думки авторки.
У статті проаналізовано кілька перекладів творів американської поетеси
Е. Дікінсон українською мовою для того, щоб простежити відтворення
авторських метафор. Перший проаналізований поетичний твір – це вірш під
назвою “Exultation is the going…”. Оригінал поезії:
Exultation is the going
Of an inland soul to sea,
Past the houses – past the headlands –
Into deep Eternity –
Bred as we, among the mountains,
Can the sailor understand
The divine intoxication
Of the first league out from land? [1]
Для дослідження було обрано переклад цього твору М. Тарнавської:
Захват радості – це вихід
З суходолу в океан,
Повз півострови – оселі –
Вглиб у вічності туман –
Сам із гір, чи зрозуміє
Нас моряк на кораблі,
Наше божеське сп’яніння
Першу милю від землі? [2]
Весь вірш – це розгорнута філософська метафора про підняття людиною
в захоплено-збудженому стані (exultation – захват радості) завіси вічності
(into deep eternity – вглиб у вічності туман) в результаті вивільнення душі (the
going of an inland soul to sea – з суходолу в океан), що прямує до моря
нескінченного життя вдалину від суші, що на думку деяких дослідників
уособлює смерть. На даних прикладах видно, що перекладачка певним чином
трансформувала метафори, але зберегла зміст образів в перекладі.
126
У кінці твору зображений божественний політ людського духу (the divine
intoxication of the first league out from land?), що захоплює моряка із гір – він
безперечно відчуває божеське сп’яніння, першу милю від землі. Цей образ
відтворено в максимально близькому до оригіналу вигляді. Особливість образу
моряка також полягає в тому, що він виріс серед гір – образ вершини,
безпосередньо пов'язаний з пізнанням людського духу і прагненням до
безмежності всесвіту, а перша миля від землі – це перший крок до омріяної
свободи. Перекладачці також вдалося зберегти суто риторичне питання,
поставлене Е. Дікінсон наприкінці твору. З творчості поетеси видно, що їй цікаві
форма і внутрішня структура процесу, що відбувається в душі, часом таємниче-
закритого, незбагненного, але такого, що спонукає до пошуку, її найбільше
захоплює те, що очима не побачити. В результаті такого процесу поетеса
залишається наодинці з собою та пильно аналізує свій внутрішній світ.
Цікавою є і метафоричність у творчості Ш. Бронте, роль метафор в ній.
Спробуємо проаналізувати способи передачі метафоричних образів авторки
в перекладі. Спочатку розглянемо уривок з вірша письменниці “Regret” та
переклад цього поетичного твору Марини Семененко. Героїня твору прагне
до щастя, хоче віднайти його і вважає, що заміжжя – це чудове рішення.
Основна проблема, викладена в цьому вірші, проявляється під час її пошуку
кохання. Уривок оригіналу:
Life and marriage I have known,
Things once deemed so bright;
Now, how utterly is flown
Every ray of light!
’Mid the unknown sea of life
I no blest isle have found;
At last, through all its wild wave’s strife,
My bark is homeward bound [3].
Уривок перекладу М. Семененко:
І шлюб пізнала я в свій час
Й життю радіти вчилась;
Та вогник втіхи швидко згас,
Що й сліду не лишилось!
І не знайшлось у морі цім
Для мене ще причалу;
Тож знову мрію я про дім
У хвилях долі шквалу.
Образ ray of light було конкретизовано в перекладі та відтворено як
вогник втіхи, який згас, ніби згасла певна надія в душі героїні на щасливе
127
подружнє життя. Образ моря в цьому уривку також метафоричний, адже він
символізує життя, в якому героїня шукає своє місце, свій причал.
Головне занепокоєння полягає в тому, що незалежно від того, в якому б
напрямку героїня рухається, вона відчуває, що не може знайти своє кохання
і щастя. Героїня уявляє своє життя як подорож, плавання та пошуки нового
місця, яке вона зможе назвати домом.
У наступному уривку перед героїнею твору відкриваються нові
можливості та зміни, до яких вона так сильно прагнула. Оригінал:
Farewell, dark and rolling deep!
Farewell, foreign shore!
Open, in unclouded sweep,
Thou glorious realm before!
Yet, though I had safely pass’d
That weary, vexed main,
One loved voice, through surge and blast,
Could call me back again [3].
Прощайте, темні води світу
Й немила чужина!
Відкрилася переді мною
Надія ще одна!
І хоч вдалось мені пройти
Тяжкий і довгий шлях,
Якби покликав мене ти,
Вернулась би назад.
Здається, її сумна і важка подорож закінчилася щасливо. Проте вислів
Якби покликав мене ти, Вернулась би назад, свідчить, що хоч як важко їй
було, вона готова знову пережити цю подорож з самого початку, якщо колись
знову втратить своє кохання. Метафоричний образ glorious realm оригіналу
перекладачка конкретизувала образом надії та замінила в перекладі.
У останній строфі авторка продовжує зображувати коханого на ім’я
Вільям та нарешті відчуває себе щасливою. Уривок оригіналу:
Though the soul’s bright morning rose
O’er Paradise for me,
William! even from Heaven’s repose
I’d turn, invoked by thee!
Storm nor surge should e’er arrest
My soul, exulting then:
All my heaven was once thy breast,
Would it were mine again! [3]
128
Зайнявся світлий ясний ранок
І освітив мій власний рай;
О, Вільяме, промов хоч слово наостанок,
І повернуся я в твій край!
Душа моя не знатиме вже болю,
Як пригорнуся знову до твоїх грудей,
І більше не благатиму про волю,
Коли загублюсь в глибині твоїх очей.
Раніше життя героїні було темним, складним і сповненим страшних
спогадів. Образ раю перекладачка точно відтворила в перекладі. Він грає тут
важливу роль, адже з появою Вільяма, життя почало здаватися їй раєм,
яскравим, красивим і щасливим. Героїня готова йти за своїм коханим будь-
куди і пожертвувати всім заради нього. Образ шторму не відображено в
перекладі, але замінено його образом болю, що він, на думку перекладачки, і
означає, тобто в перекладі значення було конкретизоване.
Метафоричним є й образ неба, яке не раз згадується у вірші. Воно
символізує рай, тобто щасливе життя, яке віднайшла героїня в обіймах
коханого – як пригорнуся знову до твоїх грудей.
Далі проаналізуємо уривок віршованого твору Ш. Бронте під назвою
“Life”. Оригінал поезії:
Life, believe, is not a dream
So dark as sages say;
Oft a little morning rain
Foretells a pleasant day.
Sometimes there are clouds of gloom,
But these are transient all;
If the shower will make the roses bloom,
O why lament its fall? [3]
Для аналізу вибрано уривок вірша в перекладі В. Яковчука:
Вір – життя не сон чудний,
Що з темноти встає;
Часто ранній дощ дрібний
Прекрасний день дає.
Буде хмар туманних гніт –
Та швидко промине;
А якщо дощ троянд оживить цвіт,
Чому ж усе сумне? [4]
129
Метафора clouds of gloom відтворена в перекладі не буквально, а скоріше
відтворена відносним еквівалентом з подібним характером образності, тому
можна сказати, що все ж основні думки і почуття авторки передані.
Також варто виділити, що в оригіналі немає семантичного компоненту
швидкості – та швидко промине, але в перекладі збережено запитання
оригіналу, яке спонукає читача самому дійти думки про те, що смуток мине.
В оригіналі за допомогою питального речення, по суті, стверджується, що
квіти все таки не зів’януть, тобто смуток мине і все буде добре.
На думку деяких дослідників, якщо немає можливості перекласти
метафору оригіналу, доцільно виявити образні блоки, що формують
метафору, і відтворити їх у тексті перекладу [5, с. 84]. Образними блокам и
називають сукупність образних компонентів (домінантних ознак),
репрезентованих метафорою, вони з достатнім ступенем повноти подають
образне світосприйняття автора. У метафоричних блоках виокремлюємо
основні образні компоненти, що передають домінантні ознаки метафори та
зв’язки між ними, і допоміжні компоненти, які посилюють ті чи інші мотиви,
забезпечують виразність створеного уявлення чи образу [5, с. 84]. Основні
передають почуття, оцінки, особливості сприйняття автором оригіналу
картини світу; допоміжні – посилюють образ, його виразність або передають
інші авторські інтенції.
Для прикладу візьмемо метафоричний образ clouds of gloom. Спочатку
варто зрозуміти зв’язки між уявленнями в картині світу авторки. Хмари
закривають сонце, світ тьмяніє, стає не таким виразним. Так само, як хмари
закривають сонце, смуток обмежує відчуття щастя. Хмари рухливі, вони
пропливають, і сонце знову сяє. Смуток теж мине, а з ним повернеться і
відчуття щастя.
Отже, перекладачеві необхідно відтворити такі блоки ознак: негативна
ознака – закриває, обмежує, позитивну ознаку – не вічна, вона мине.
Розглянемо також метафоричний образ троянд, які розквітають після зливи.
У цьому випадку зв’язок установлений таким чином: зливу важко витримати,
проте після неї розквітають троянди. Смуток важко витримати, проте він
мине, і знову буде відчуття щастя [5, с. 85]. Як бачимо, фактично ті самі
блоки. Допоміжними компонентами виступають форма запитання і
посилення ідеї тимчасовості смутку через використання прямого твердження
про те, що все у світі відходить у минуле – these are transient all.
Аналіз поетичних творів Емілі Дікінсон та Шарлотти Бронте та їх
перекладів доводить, що існує певний закон збереження метафори, тобто
наявні прийоми, до яких звертаються перекладачі, коли перекладають
метафоричні образи. Найперше, якщо метафора зрозуміла для носія мови
перекладу, то її зберігають. Якщо прямий відповідник в мові перекладу
відсутній, то метафоричний образ замінюють відносним еквівалентом.
130
Якщо еквівалент невдало та неточно передає метафоричний образ,
вдаються до порівняння. Якщо метафоричний образ може бути незрозумілим
читачеві, його зберігають, але з додаванням певного пояснення. Якщо ж
жоден з перелічених способів не підходить, використовують
перефразування. В окремих випадках перекладач може дійти висновку, що
немає потреби чи можливості відтворити метафору в перекладі. Наведеними
прийомами користуються перекладачі, щоб максимально влучно передати
зміст метафоричного образу твору оригіналу.
1. EmilyDickinson [Електронний ресурс] Режим доступу до ресурсу:
https://www.poemhunter.com/emily-
dickinson/http://poetyka.uazone.net/dickinson/.
2. Емілі Дікінсон [Електронний ресурс] Режим доступу до ресурсу:
http://poetyka.uazone.net/dickinson/.
3. Charlotte Brontë [Електронний ресурс] Режим доступу до ресурсу:
http://digital.library.upenn.edu/women/bronte/poems/pbc-regret.html.
4. Шарлота Бронте, Життя [Електронний ресурс] Режим доступу до
ресурсу: http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=577303.
5. Пелепейченко Л. М., Образні компоненти оригіналу як орієнтир у
перекладі метафори поетичного тексту. Науковий вісник Міжнародного
гуманітарного університету. Сер.: Філологія. 2019. No. 43.Том 4. С. 82 – 86.
131
Тамара Скрипник, Любов Гастинщикова

м.Київ, Україна
Лінгвостилістичний аналіз вірша Р. Бернса «A red, red rose»
Abstract. The article presents the poetics of linguistic and stylistic types of analysis
of R. Burns’ poem “A red, red rose”, presents specific objects for linguistic analysis.
In the process of the analysis, examples of the syneresis of some outdated vocabulary,
the images of lyrical heroes and love in the poetic interpretation of the semantics of
the outdated lexemes “Luve” and “luve” and the mythologems of Time and Space
were considered. The analysis of the composition of the plot revealed the dominant
words and images of the work, clarified the main idea of the theory. The article pays
special attention to the lexical and semantic richness of the dominants “Luve” and
“luve”, their significance for depicting the images of the lyrical heroes and defining
the main idea of the poem.
Key words: word semantics, grammatical connection, poetic image of beauty,
dominant words, composition circle.
Літературознавчі, стилістичні та лінгвістичні дослідження поетичого тексту

є фундаментом аналізу художнього твору. У процесі лінгвістичного аналізу роз-
глядаються специфічні значення слова в контексті твору, в його взаємодії з ін-
шими словами, з ідейною основою твору, досліджуються індивідуальні
металінгвістичні засоби, як конкретні приклади авторського вживання
лінгвостилістичних синтагм і морфем слова.
Також є конкретний перелік об’єктів лінгвістичного дослідження: застарілі
слова і оказіональні перифрази, діалектні слова; незрозумілі факти поетичної
символіки; незвичайні для сучасного читача форми слова; ключові слова
досліджуваного тексту прямого чи непрямого значення; індивідуально-авторські
словосполучення.
До зазначених об’єктів вважаємо за потрібне додати інші аспекти розгляду
лінгвістичного матеріалу: онімізацію поетичної символіки, у представленому
тексті – написання одного і того ж слова з великої та малої літери.
У процесі лінгвістичного аналізу втрачається (чи відсувається на другий
план) емоційне й естетичне сприймання тексту, перед дослідником постає
спеціальний лінгвістичний об’єкт, тобто система лексичних одиниць, що
функціонують у певному зв’язку. Вилучення кожної такої одиниці зі структури
тексту, розгляд окремо її значення, її взаємодії з іншими одиницями текстової
інформації дозволяє осягнути глибинний, із першого погляду не усвідомлений
сенс художнього твору. Вміння знаходити смислові центри тексту (об’єкти для
розгляду) є непростим завданням. Саме в цьому вмінні й виявляється рівень
літературознавчих і лінгвістичних знань дослідника, читацька компетентність.
132
Поетика лінгвістичного аналізу (лат. – lingua – мова). У вірші «A red, red
rose» Р. Бернса розглядаємо застарілі й поетичні лексико-семантичні форми,
усталені вислови і діалектні (шотландські) слова, їх скорочення як особливості
розмовного стилю. У тексті наявні скорочення слів – прийом синерези. Синереза
– злиття двох коротких складів в один довгий – опускається голосний звук
відповідно до вимог ритму та метроструктури тексту [1, c. 638].
Прийом синерези у творі: that’s = that is, play’d = played, till’a = till all, wi’ =
with, o’life = of life, tho’ = though.
Важливою для аналізу є синтагма «Luve’s» (у сучасній мові Love is ).
Написання словосполучення в ужитій Р. Бернсом формі було поширене до ХVІІІ
ст. У сучасній англійський мові така форма вважається застарілою, але вона
функціонує в шотландському діалекті. Онімізація слова Luve від luve, відповідно
з великої і малої літери, розглянута нижче.
Наступний момент лінгвістичного аналізу – робота над застарілими пое-
тичними висловами та їх еквівалентами у сучасній мові: thou – ти, thee – тебе.
As fair art thou – As fair thou art [at]–застаріле, 2 особа однини теперішнього часу
дієслова to be.
Розмаїття прикладів скорочення слів представляє закони створення пое-
тичного рядка в силабо-тонічній системі віршування, поетична метрика якої
обумовлена конкретним чергуванням і кількістю наголошених і ненаголошених
складів. Прийом скорочення слова теж є характерним для розмовного стилю.
Привертає увагу перший рядок вірша «O my Luve’s like a red, red rose…», в
якому представлено мовленнєвий зворот для порівняння краси ліричної героїні
із «червоною, червоною трояндою». В англійській мові вислів «look like»
уживається з метою порівняння одного предмета з іншим, виявлення спільних
рис предметів. Та найчастіше він уживається у вигляді компліменту: «You look
like “a red, red rose”». Граматична зв’язка «look like», що вказує на зовнішню
подібність одного предмета з іншим, важко запам’ятовується, тому що в усному
мовленні один з його елементів нерідко втрачається. На фоні неповного знання
іноземної мови у студентів спостерігається смислова глухота, граматична афазія.
Втрата в усному мовленні одного з елементів усталеного вислову, тобто
граматична афазія, відбувається, по-перше, тому, що вони не завжди достеменно
розуміють значення кожного елемента граматичної зв’язки, по-друге, у синтагмі
діє ефект суголосності слів «look like» – алітерація звука [l].
За словником В. К. Мюллера (відредаговане видання 2000 р.), aналіз
лексичного гнізда показав, що лексема «like» передає значення слів, які належать
до 4-х частин мови – слово може уживатися у формі прикметника, прислівника,
дієслова, іменника, може бути жаргонізмом. Слово «look» може уживатися у
граматичних формах: 1) іменника – 2 лексичних значення; 2) дієслова – 4
лексичних гнізда з фіксацією декількох ідіоматичних словосполучень.
133
До тексту вірша подається словник діалектних і поетичних словосполучень.
1. О my Luve's =0 my Love is; 2. melodie = melody; 3. play'd = played; 4. As fair
art thou =As fair thou art (art [at] – застаріле, 2 особа однини теперішнього часу
дієслова to be; thou – заст. поет. ти); 5. bonnie (=bonny) lass – гарна дівчина; 6.
thee still (thee – заст. поет. тебе; still – до цих пір; 7. Till a’ (= all) the seas gang dry
– поки не висохнуть усі моря; 8. wi’ =with; 9. While the sands o’life (= of life) shall
run – поки буде текти життя; 10. a while – поки (на час); 11. Tho’ =Though.
Образ ліричної героїні. Візуалізація тексту фокусує увагу на написанні слів
«Luve» та «luve» як прийом онімізації апелятивної лексики. Слово «Luve»
означає образ ліричної героїні й пишеться з великої літери, «luve» символізує
почуття героя і пишеться з малої літери. Прийом онімізації розкриває
семантичне багатство слова і створює образ вищості краси героїні над коханням
ліричного героя.
Образ ліричної героїні: Образ кохання ліричного героя :
O my Luve’s like a red, red rose… So deep in luve am I…
O my Luve’s like the melodie… And I will luve thee still, my dear…
And fare thee weel, my only Luve!
And I will came againe, my Luve…
Розглянутий у процесі лінгвістичного аналізу матеріал твору має двопланову
смислову структуру. По-перше, він змальовує образ героїні та почуття ліричного
героя до неї. По-друге, створює образ ліричного героя як людини чутливої,
емоційної, з тонкою душею, яка відгукується на зовнішню красу коханої, про її
інші чесноти у творі не йдеться.
Стилістичний аналіз. Сприйняття і розуміння двопланової семантики
одного слова, його конкретно-предметного значення та авторського смислового
наповнення дає можливість зрозуміти багатоярусну естетику образу-домінанти.
Дійсно, образ ліричної героїні – «Luve» – багатовимірний. Спочатку її образ
порівнюється з конкретним реальним предметом: автор дає візуальне
сприйняття його – «a red, red rose» – це зримий, наочний образ, тобто імпресивне
сприйняття. Але вже наприкінці першого чотиривірша образ героїні
розкривається в аудіальній (звуковій) площині, описується його експресивне
сприйняття: «A melodie, that’s sweetly play’d in tune». Далі поет називає її
прекрасною – «fair»– і звертається до неї у розмовному стилі «my bonnie lass».
Такий вислів, на відміну від поширеного аристократичного звертання «my dear
lady», засвідчив її соціальне походження.
Слово «luve» має у вірші ще одне семантичне значення – це почуття
ліричного героя. Воно сильне («So deep in luve am I») і незнищенне як у часі
(«while the sands o’life shall run»), так і у просторі («till a’the seas gang dry, my
dear, and the rocks melt we’ the sun», «tho it were ten thousand mile»).
Міфологеми Часу і Простору. «Силу кохання ліричного героя ми
сприймаємо через образи Часу і Простору, нездоланним силам яких це кохання
непідвладне («and I will came againe…»).
134
Царина Простору означена через конкретні реалії: гори, моря і десять тисяч
миль. Час у вірші подається в поетичних образах і порівняннях, через реалії
Простору, а саме: кохання героя існуватиме доти, допоки «тектиме пісок життя»,
допоки «гори не розтануть під сонцем», допоки «не висохнуть усі моря» Отже,
Час кохання вимірюється не тривалістю людського життя, він має якісь неосяжні
темпоральні характеристики. Також Час подається не у своїй звичайній лінійній
послідовності, він набуває дуже примхливих конфігурацій: «знов стрибок у
червень», «знов повернусь», Час, що його буде витрачено на «десять тисяч миль»
подорожі тощо» [2, c. 53].
Композиційне коло сюжету. Аналіз композиції поетичного твору є одним
із шляхів інтерпретації тексту і виявлення його домінантних смислових одиниць.
Композиційне розташування слів «Luve» і «luve» підпорядковане основній ідеї
твору: вірш починається зі слова «Luve», зі звертання – «O my Luve…» – і
фактично завершує його, адже в передостанньому рядку ліричний герой ще раз
звертається до героїні: «my Luve». Отже, «Luve» наочно сприймається як
початок і закінчення вірша, як альфа й омега твору. Про своє кохання герой
розповідає у 2 та 3 чотиривіршах. Отже, якщо говорити про композицію як закон
будови художнього тексту, як про один із засобів інтерпретації та передання
головної ідеї, то вірш має форму композиційного кола: з чого почалося (з образу
ліричної героїні), тим і завершилося.
Отже, слово “Luve” є домінантною лексемою тексту, є ключовим образом
твору. За законами композиції, у назві твору представлена його ідея –
сприйняття поетом образу ліричної героїні через її красу – «a red, red rose».
Можливо, що колір троянди, яка має символіку в англійській літературі та
історії, відіграв важливу роль у формуванні образу ліричної героїні у
підсвідомості автора та у відтворенні його у вірші. Здобутий матеріал є основою
для розуміння головної ідеї твору, зазначеної автором. Розкрита контекстуальна
семантика слова «Luve» і краса ліричної героїні « a red, red rose» мають
вирішальне значення для змалювання ідеї вищості краси ліричної героїні над
почуттям героя, означеної словом «luve». Творчість Р. Бернса має багатий
матеріал для лінгвостилістичних досліджень, а також і для визначення зв’язків з
українською літературою.
Література:
1. Літературознавчий словник-довідник / Р.Т.Гром’як, Ю.І.Ковалів. К. : ВЦ
«Академія», 1997. 752с.
2. Скрипник, Тамара. Аналіз англомовної поезії у процесі вивчення
дисципліни “Світова література”: метод. посіб. К. : вид-во Європейського
університету, 2011. 160 с.
3. Burns R. A red, red rose. Di Yanni R. Literature Reading Fiction: Poetry. Drama
and the Essay / R.Di Yanni. 4-th ed. Boston: Mc Graw-Hill Inc, 1998. P.703.
135
Людмила Славова
Наталія Борисенко
м. Житомир, Україна
Стратегії форенізації та доместикації у відтворенні ономастичних

реалій (на матеріалі українського перекладу роману
М. Мітчелл «Звіяні вітром»)
Abstract. The article considers the issues of rendering lexical units that are
designated in translation studies as realia, culture-specific elements, culture-bound
terms, lexical gaps, etc. As the object of the research the authors have chosen onomastic
realia (proper names). The purpose of the investigation is to study the strategic
organization of the reproduction of onomastic realia in the Ukrainian translation.
Emphasis is placed on the use of translation techniques within the framework of
domestication and foreignization strategies. It is full of culture-specific elements (realia)
that have no equivalents in the Ukrainian language and require some transformations in
translation. The analysis of onomastic realia rendering in the translation of the literary
text allowed us to establish the involvement of the following techniques: 1) transcoding,
2) a combination of transcoding in combination with the replacement of a shortened title
with a full one, and 3) the creation of author’s occasionalism. If the use of transcoding
is in line with the strategy of foreignization, then the creation of occasionalism using
source roots is consistent with the requirements of the domestication strategy.
Realia, translation strategy, anthroponym, title.
Наша розвідка присвячена проблемам відтворення реалій у художньому

перекладі та є суголосною перекладознавчим студіям, які мають на меті
виокремити та скласифікувати способи та засоби відтворення реалій у перекладі
художньої прози. «Вирішення багатьох викликів перекладача можна знайти не в
словниках, а в розуміння того, як мова пов’язана з місцевими реаліями,
літературними формами та змінами ідентичності. Перекладачі повинні постійно
приймати рішення щодо культурних значень, які несе мова [...]. Це не технічні
труднощі; […] Насправді, процес передачі значення має не стільки спільного із
встановленням належності терміну до певної культури, скільки з
реконструкцією його значення» [11, с. 137-138].
Реалію трактуємо як лексичні одиниці, що позначають феномени, тісно
пов’язані із життям конкретного соціуму у певний історичний період, мають
національне й історичне забарвлення та відсутні у житті інших спільнот [5,с. 8].
У роботі послуговуємося терміном стратегія перекладу, який останнього часу
набуває популярності у описі власного стилю перекладача та сукупності правил,
засобів та способів, які він обирає під час перекладу [1, с. 22].
136
Базовими стратегіями, які послуговуються перекладачі є “одомашнення”
(доместикація) та “очуження” (форенізація). Перша нерідко використовується на
позначення адаптації контексту культури чи реалій (безеквівалентної лексики -
слів / словосполучень, що називають об'єкти, характерні для культури одному
народу і чужі іншому), а останнє використовується на позначення збереження
першоджерельного контексту культури в термінах обставин, назв тощо [3].
Метою розвідки є вивчення стратегічної організації відтворення
ономастичних реалій в українському перекладі. Акцент зроблено на
використанні перекладацьких трансформацій в аспекті стратегій доместикації та
форенізації. Розглядаючи стратегію перекладу як загальний план організації
перекладачем процесу відтворення вихідного тексту засобами цільової мови із
урахуванням норм цільової культури, до якого як складове завдання входить
відтворення реалій, визначаємо стратегію доместикацію як таку, в межах якої
перекладач нівелює труднощі розуміння реалії цільовим читачем та наближає її
до цільової культури, використовуючи описовий переклад, вилучення або заміну
реалії на таку, яка є зрозумілою у цільовій культурі. Водночас стратегія
форенізації не знімає бар’єрів у розумінні реалії, акцентує її чужорідний для
цільової культури характер завдяки трансформаціям транскодування та
калькування. Питання про співвідношення зазначених стратегій у перекладі
залишається відкритим, а їхній баланс залежить від таланту перекладача та
цілей, які він ставить перед собою. Якщо надмірне використання стратегії
форенізації робить переклад незрозумілим цільовому читачеві, то надмірний
перекіс у бік доместикації створює новий твір, який втрачає культурні зв’язки з
оригіналом. В обох випадках переклад не досягає своєї прагматичної мети:
справити на цільового читача таке враження, яке він справляє на читача
оригінального твору та викликати схожі емоції та почуття.
Роман американської письменниці Маргарет Мітчелл «Звіяні вітром», який
описує життя американського півдня під час громадянської війни та після її
закінчення, насичений реаліями [4], які не мають еквівалентів в українській мові
та потребують трансформації у перекладі. Додатковою проблемою у перекладі
виступає той факт, що роман присвячений подіям громадянської війни (1861-1865
рр.) та повоєнного періоду і є досить віддаленим від сучасного читача у часі.
Серед представлених у романі М. Мітчелл «Звіяні вітром» реалій виділяємо
ономастичні, які є завжди національно та культурно-маркованими [8]. До першої
групи прийомів відтворення ономастичних реалій відносимо транскодування, яке
використовується для перекладу імен та прізвищ головних героїв. До прикладу:
The girls, who had all known Charles, were very kind and attentive to her at these
gatherings especially Fanny Elsing and Maybelle Merriwether, the daughters of the
town dowagers [10, с. 158].
Дівчата, з якими вона там зустрічалася, знали Чарлза і були дуже уважні й
люб’язні з нею, особливо Фенні Елсінг і Мейбел Меррівезер, дочки відомих у місті
дам-удовиць [2, c. 171-172].
137
Як бачимо з прикладу, у межах одного речення для відтворення імен та
прізвищ персонажів використано транскрипцію (Чарлз), транслітерацію (Elsing)
та комбінацію транскрипції і транслітерації в межах одного імені: Меррівезер.
Оскільки транскодування дозволяє зберегти присмак вихідної культури, то цей
прийом відносимо до складових стратегії форенізації.
Другу групу прийомів утворює заміна скороченого титулу повним словом. У
тексті роману використано скорочення титулу Mrs., який використовується
перед ім’ям заміжньої жінки: She had immediately loathed nursing but she could not
escape this duty because she was on both Mrs. Meade’s and Mrs. Merriwether’s
committees [10, с. 156]. В українському перекладі титул відтворено за допомогою
транскрипції, крім того, використана повна лексема місіс: Догляд за пораненими
з самого початку викликав у неї цілковиту відразу, але вона не змогла ухилитись
від цієї повинності, бо ж обидві дами, місіс Мід і місіс Меррівезер, таки затягли
її до своїх комітетів [2, c. 170].
Схожу схему використано у відтворенні скорочення Dr., яке використовується
в англомовній культурі перед прізвищем лікаря: Sometimes when holding basins and
instruments while Dr. Meade cut out gangrened flesh, Melanie looked very white [10, c.
157]. В українському перекладі використано загальний іменник доктор: Часом,
тримаючи миску з інструментами, поки доктор Мід ампутував заражену
гангреною кінцівку, Мелані біліла мов стіна [2, с. 171]. Вживання лексеми доктор
розглядаємо як транскодування із заміною скороченого титулу повним словом.
Водночас, відповідно до тлумачного словника української мови лексема доктор
належить до розмовного стилю у значенні те саме, що лікар [6, c. 355], що робить
слово зрозумілим українському читачеві.
Третя група прийомів відтворення ономастичних реалій включає створення
авторського оказіоналізму для передачі прізвиськ. Так, у тексті оригіналу
прізвисько однієї з героїнь Pittypat утворене від лексеми pitty-pat, що є
звуконаслідувальною та позначає легкий звук дріботіння [merriam]:
Charles’ aunt, Miss Pittypat Hamilton, had written her several times, urging her
to permit Scarlett to come to Atlanta for a long visit, and now for the first time Ellen
considered it seriously [10, c. 137].
В українському перекладі прізвисько Pittypat перетворюється на дріботуп:
Чарлзова тітонька, міс Дріботуп Гамільтон, уже не раз писала їй,
умовляючи відпустити Скарлет до Атланти на тривалу гостину, і ось нині
Еллен уперше почала серйозно обмірковувати цю пропозицію [2, с. 149-150].
Оказіоналізм дріботуп є результатом морфологічного словоскладання основ
дріб - часто повторювані, короткі, переривчасті звуки, що виникають від ударів
по чому-небудь [6, с. 413] та туп - звуконаслідування, що означає звук від ходіння
[7, с. 320] з інтерфіксом -о-. Для відтворення пестливої форми прізвиська Pitty
перекладач використовує звуконаслідувальну лексему туп, яка має те саме
значення, що і прізвисько у вихідному тексті. Наприклад:
138
But Melany and Pitty were tireless in planning ways to soothe the sorrow under
which they thought she laboured [10, c. 156].
Але при тому Мелані й Туп безнастанно придумували різні способи розвіяти
ту тугу, що, на їхню думку, труїла їй життя [2, c. 169].
Отже, аналіз відтворення ономастичних реалій у перекладі художньої
літератури демонструє використання перекладачем прийомів транскодування,
комбінації транскодування із заміною скороченого титуту повним та створення
авторського оказіоналізму. Якщо використання транскодування відбувається у
руслі стратегії форенізації, то створення оказіоналізму з використанням питомих
основ узгоджується із вимогами стратегії доместикації.
Подальша перспектива розвідки полягає у класифікації прийомів
відтворення топонімів в англо-українському художньому перекладі.
1. Бойко Я. Стратегії і тактики українських ретрансляцій п’єс Шекспіра у
світлі когнітивної еквівалентності. Науковий журнал Львівського державного
університету безпеки життєдіяльності «Львівський філологічний часопис».
2022. № 11. С. 21-26.
2. Мітчелл М. Звіяні вітром: Роман. Кн.1 / Пер. з англ. Р. І. Доценко. Київ :
Дніпро, 1992. 542 с.
3. Палопоскі О. Одмашнювальний та очужувальний переклади
(Domestication and foreignization) (пер. О.Кальниченко). Енциклопедія
перекладознавства. Т. 2. Вінниця : Нова книга, 2020. с.118-121.
4. Славова Л. Л., Борисенко Н. Д. Відтворення історичних реалій у перекладі
художньої літератури. Сучасний стан і перспективи лінгвістичних досліджень та
проблеми перекладу : тези доп. Всеукраїн. наук. конф. пам’яті д-ра філолог. наук,
проф. Д. І. Квеселевича (1935-2003), (22 травня 2020 р.) / [за заг. ред. М. В.
Полховської, Н. Д. Борисенко, С. К. Топачевського]. Житомир, 2020. C. 77–80.
5. Славова Л.Л., Борисенко Н.Д. Лінгвокультурологічні основи перекладу.
Житомир : Вид-во ЖДУ, 2016. 84 с.
6. Словник української мови : в 11 т. / ред. кол. : І. К. Білодід (гол. ред.) та ін.
Київ : Вид-во “Наукова думка”, 1971. Т. 2: Г–Ж. 550 с.
7. Словник української мови : в 11 т. / ред. кол. : І. К. Білодід (гол. ред.) та ін.
Київ : Вид-во “Наукова думка”, 1979. Т. 10: Т–Ф. 659 с.
8. Сопилюк Н. М. Французькі ономастичні реалії в українському перекладі
(на матеріалі творів М. Пруста). Науковий вісник Чернівецького університету.
Романо-слов'янський дискурс. 2009. Вип. 484. С. 148-152.
9. Dictionary by Merriam-Webster. URL : https://www.merriam-webster.com
10. Mitchell M. Gone with the Wind. London & Sydney : Pan Books and
Macmillan, 1975. 1011 p.
11. Simon S. Gender in Translation: Cultural Identity and the Politics of
Transmission, Routledge, London, 1996. 206 p.
139
Богдан Шуневич
м. Дубляни, Україна
Відтворення українських власних назв, наукових ступенів і вчених звань

англійською мовою у статтях фахових видань
Abstract. The article deals with the analysis of lexical and stylistic inaccuracies of
the first and last names of the author(s), scientific degrees and titles at the beginning
of scientific articles translated from Ukrainian into English.
The articles from a well-known scientific journal for the analysis are used. The
inaccuracies are analysed on the base of the journal requirements to publishing
articles in this journal as well as from the point of view of Ukrainian researchers in
this sphere and state standards.
Key words: scientific article, first and last names of the author(s), academic degree
and title.
Вступ. Одним із видів діяльності викладача у закладі вищої освіти (ЗВО) є

його наукова робота. Часто ця робота виконується у формі публікації статей
іноземною мовою, в тому числі англійською, в українських і закордонних
фахових виданнях.
Після вибору теми статті і журналу, в якому буде опублікований цей
матеріал, автори мають можливість ознайомитися з вимогами до написання
статті, а також часто їм пропонують шаблони для швидкого оформлення статті
[1], зразки оформлення, наприклад, початку статті, в яких показують, особливо
науковцям-початківцям, загальний вигляд першої сторінки публікації.
У вимогах до оформлення статті неможливо передбачити всі поради для
автора, особливо під час написання, наприклад, української статті англійською
мовою. Автор такої статті повинен мати базові знання з перекладу, знати
правила транслітерації з української мови іноземною [2], вміти знайти
відповідники хоча би своїх наукових ступенів і вчених звань, дотримуватися
норм правописних стандартів [3] та ін. або скористатися послугами
кваліфікованого перекладача, щоб справитися з цими завданнями. Невраховані
автором і/або перекладачем правила перекладу статті зазвичай виправляє
рецензент зі знанням іноземної мови перед тим, як подати статтю у збірник
статей фахового журналу.
Мета дослідження. Щоб полегшити роботу авторів під час перекладу статей,
запропоновано: провести аналіз неточностей, виявлених під час оформлення
перших сторінок статей англійською мовою, а саме: транслітерації імен і
прізвищ, пошуку англійськомовних еквівалентів українських наукових ступенів
і вчених звань, запропонувати наше бачення шляхів для вирішення цих проблем.
140
Науковцями українських ЗВО опубліковано багато літератури стосовно
транслітерації імен і прізвищ у формі програмного забезпечення (ПЗ) для
транслітерації [2], Українського правопису [3], посібників, наприклад, [4, с. 91-
113], статей [5, с. 92-97] та інших матеріалів [6].
У 3 розділі «Лексикологічні аспекти перекладу» підручника проф. І. Корунця [4,
с. 91-113] розглянуто методи і способи перекладу українських і закордонних імен,
прізвищ, міст, сіл, компаній, назв навчальних закладів та ін. Наприклад, Андрій
Andrii/Andriy, Горовий Horovyi, Лисянка Lysianka/Lysyanka, Львів L’viv/Lviv.
Аналіз способів передачі англійською мовою назв наукових ступенів,
наукових звань радянських часів і в незалежній Україні, а також пошук
еквівалентів цих назв в закордонних публікаціях проведено за допомогою
навчальних посібників [7, с. 11], статей [8, с. 52-65; 9; 10; 11] та ін.
Результати дослідження та їхнє обґрунтування. Частково інформацію про
виявлені неточності озвучені нами під час засідання Комісії всесвітньої
літератури імені Миколи Лукаша Наукового товариства імені Тараса Шевченка
(16 березня 2023 р.) та запропоновані шляхи їх виправлення (див. інформацію на
веб-сторінці Львівського національного університету природокористування
(ЛНУП) про засідання Комісії НТШ) [6]. Матеріалом дослідження були
транслітеровані українські імена, прізвища, еквіваленти наукових ступенів,
вчених звань та ін. англійською мовою у статтях львівських фахових видань,
наприклад, «Іноземна філологія» (Львівський національний університет імені
Івана Франка), «Український журнал інформаційних технологій» (Національний
університет «Львівська політехніка»).
Матеріалом дослідження для цієї публікації послужили статті електронного
фахового журналу категорії А (Web of Science) «Інформаційні технології і засоби
навчання» (ІТЗН) [І; ІІ].
У вимогах журналу «Інформаційні технології і засоби навчання» до
оформлення статей англійською мовою і в шаблоні запропоновано вказати: лише
ім’я (без по батькові) і прізвище автора, науковий ступінь, вчене звання, посаду,
місце роботи (назву установи, відділу/кафедри та ін.), місто, країну, ORCID ID,
електронну пошту. Українські автори англомовних статей, крім згаданої вище
інформації, вказують ще й індекс УДК. У більшості випадків автори статей
вказують після свого повного імени або його ініціалу ще й ініціал імени батька,
який іноземці сприймають як ініціал другого імени автора, яке може мати автор.
Два і більше імен давали новонародженим до і часто дають після окупації земель
Західної України Радянською Армією у 1939 р., а ще раніше – решту земель
України. Такі ж помилки автори статей часто допускають і стосовно авторів
джерел, які цитують.
Проведемо аналіз транслітерації імен і прізвищ в перекладах статей з
української мови англійською. Наприклад, у заголовку статті [І, с.1] імена
авторок Ольґа, Євґенія, замість правильно транслітерованих імен Olha і
Yevhenia, написали Olga і Yevgenia.
141
Часто автори статей беруть за основу неправильно транслітеровані імена і
прізвища англійською мовою із своїх закордонних паспортів, неправильно
заповнених в районних відділах внутрішніх справ (РВВС). Тому за останні п’ять
років, наприклад, під час видачі закордонного паспорта, працівник РВВС
транслітерує ім’я та прізвище за допомогою програмного забезпечення
«Транслітерація» [2], а також пропонує замовнику закордонного паспорта
перевірити правильність написання імени та прізвища англійською мовою і
погоджує остаточний варіант із замовником паспорта.
Бувають випадки, коли автори статті неправильно пишуть імена і/або
прізвища науковців, праці яких цитують в тексті статті, хоча у списку літератури
є правильно написане автором цитованого джерела це ім’я і/або прізвище
англійською мовою. Тому у процесі оформлення списку цитованої літератури
потрібно знайти англомовні праці науковця або скористатися Українським
правописом [3], прочитати правила транслітерації подібних імен та прізвищ у
посібнику проф. І. Корунця [4, с. 91-113] або використовувати згадане вище ПЗ
«Транслітерація».
Ще більше проблем виникає в авторів статей, перекладених англійською
мовою під час пошуку англійськомовних відповідників українських наукових
ступенів і вчених звань.
У текстах багатьох статей одним і тим же назвам українських вчених ступенів
і звань дають різні англійськомовні відповідники, що може дезорієнтувати
англійськомовних читачів стосовно кількості чи видів ступенів і звань в Україні.
До прикладу, учений ступінь кандидата педагогічних наук у статтях журналу
пишуть таким чином: Ph.D. of Pedagogical Sciences [І, с. 1], Doctor of Philosophy
[І, с. 124], а кандидата філологічних наук Ph.D. in Linguistics [І, с.139], Ph.D. of
Philological Sciences [І, с. 1]. Учений ступінь доктора педагогічних наук у статтях
журналу має в основному англійськомовний еквівалент Doctor of Pedagogical
Sciences [І, с.1], Habilitated Doctor of Pedagogy [І, с. 202],
Як відомо, в Україні вчені ступені поділяють на такі рівні: бакалавр, магістр,
кандидат наук та доктор наук. Докторський вчений ступінь присуджується в
одному з формулювань “доктор філософії”, який прирівнюється до «кандидата
наук» або “доктор наук”.
На Заході прийнято ділити вчені ступені на три рівні: бакалавр, магістр, доктор
філософії – Doctor of Philosophy (Ph.D), а також права – Juris Doctor (JD), медицини
Doctor of Medicine (MD), ділового адміністрування – Doctor of Business
Administration (DBA), педагогічних наук – Doctor of Education (Ed.D.) та ін. [10].
У ряді країн (США, Німеччина, Іспанія, Австралія та інші) магістр відповідає
після університетському рівню, поряд із докторським ступенем. У США ступінь
доктора філософії зазвичай розглядають як верхній щабель у науковій ієрархії.
У Польщі є наукові ступені «доктор» і «ґабілітований доктор» у певній галузі
науки або в галузі мистецтва.
142
До прикладу, вченими ступенями у галузі мистецтва є «доктор мистецтва» і
«ґабілітований доктор мистецтва» зі специфікацією мистецької галузі.
«Науковий ступінь доктора надається особі, яка склала іспити докторського
рівня, а також представила і захистила докторську дисертацію. Необхідна
передумова для здобуття докторського ступеня – наявність ступеня маґістра чи
його еквівалента. Ступінь габілітованого доктора надається особі, яка має
докторський ступінь, значні наукові або мистецькі здобутки, представила
габілітаційну дисертацію і послідовно пройшла всі етапи рецензування,
обговорення і захисту. Наукові ступені доктора і габілітованого доктора
надаються організаційними відділами вищих навчальних закладів та іншими
науковими і дослідницькими інститутами» [8, с. 53]. Тобто не кожний доктор
наук в Україні може називати себе доктором габілітованим. Для цього потрібно
пройти відповідну процедуру, щоб отримати цей вчений ступінь.
Закордонний доктор наук відповідає кандидату наук в Україні. Тобто на
Заході достатньо захистити одну наукову працю рівня дисертації, щоб
іменуватися доктором, а Україні для докторського ступеня потрібно провести
ще одне дослідження, результати яких подати у вигляді нової, докторської
дисертації та захистити її.
Вченими званнями в Україні є доцент та професор, а в науково-дослідних
закладах, наприклад, старший науковий співробітник. У статтях журналу ІТЗН
англійськомовними еквівалентами вченого звання доцент вважають Assistant
Professor [ІІ, с. 124], Associate Professor [І, с. 139], вченого звання професор,
старший науковий співробітник – Professor [І, с. 124], Full Professor [І, с. 202],
Senior Scientific Researcher [І, с. 202].
У статті «UK Universities – Academic Titles and Hierarchy Explained» [11]
проведено порівняння вчених звань в університетах Великобританії та США у
Таблиці 1:
Таблиця 1
UK vs US Academic Titles
Table comparing academic titles in UK and US universities
United Kingdom United States
Lecturer Assistant Professor
Senior Lecturer / Reader Associate Professor
Professor Full Professor
Під час нашого першого стажування у США у 1996 р. для вияснення

інформації про вищу освіту, наукові ступені в Україні порівняно із США,
адміністрація Вейнського державного університету (Детройт, штат Мічіган), де
відбувалося стажування, прийшла до такого висновку: кандидат наук в Україні
– це їхній PhD і, відповідно, звання Assistant Professor, якщо науковець в Україні
захистив дисертацію і має лише кілька друкованих праць (статей, тез доповідей),
143
Associate Professor, якщо опублікував багато згаданих вище праць; Professor,
якщо захистив докторську дисертацію в Україні, має багато друкованих праць,
виданих в Україні та за кордоном, Full Professor, якщо науковець вже, крім
статей, тез доповідей, відомий своїми монографіями, посібниками та ін.
Незалежно від приставок Assistant, Associate, Full до звання Professor, під час
звертання до нього використовують тільки слово Professor і науковець пише на
початку статті, тез доповідей, монографії, посібника тільки слово Professor.
На час перебування у США у 1996 р. нами вже було опубліковано майже 100
праць, тому у їхній документації згадувався як Ph.D., Associate Professor.
Прикладом важливості неправильного/правильного вибору англійськомовного
еквіваленту українському науковому ступеню і вченому званню та іншої
інформації може бути наша подача тез доповідей на міжнародну конференцію за
кордоном. За першим разом в інформації про автора були такі дані відповідно до
запропонованого зразка:
Bohdan Shunevych
Doctor of Pedagogics, Professor, Professor of the Department of Foreign Languages
Lviv National Environmental University
Dublyany, Lviv region, Ukraine
B. Shunevych, Candidate of Philological Sciences. He defended his Candidate thesis
(= PhD degree) under the title “Structural and Functional Characteristics of English
Terminology on Robotics” in Lviv (1991).
B. Shunevych, Doctor of Pedagogic Sciences. Doctor thesis under the title
“Development of Distance Education at Higher Schools in European and Northern
American Countries” was defended in Kyiv (2008).
В інформації про автора разом з фото та анотацією до тез доповіді на веб-
сторінці конференції були розміщені такі дані:
Bohdan Shunevych, Lviv National Environmental University, Lviv region, Ukraine
Тобто члени оргкомітету конференції мало що зрозуміли про наші наукові
ступені і місце знаходження навчального закладу.
За другим разом інформація про автора була трохи правильніша:
Bohdan Shunevych, Ph.D., Ed.D., Professor of the Department of Foreign
Languages
Lviv National Environmental University
Dublyany, Ukraine
B. Shunevych, Ph.D.. He defended his Ph.D. under the title “Structural and Functional
Characteristics of English Terminology on Robotics” in Lviv (1991).
B. Shunevych, Ed.D. Doctor thesis under the title “Development of Distance Education
at Higher Schools in European and Northern American Countries” was defended in
Kyiv (2008).
В інформації організаційного комітету на веб-сторінці конференції були
розміщені детальніші дані про автора, а саме: Bohdan Shunevych, Ph.D., Ed.D., Lviv
National Environmental University, Dublyany, Ukraine.
144
Висновки та перспективи подальших досліджень. Проведене
дослідження, сподіваємося, дало можливість черговий раз: привернути увагу
науковців до опублікованої в Україні та за кордоном літератури, програмного
забезпечення, що допоможуть авторам, які публікують українські статті та інші
матеріали англійською мовою, а отже пропонувати у видавництва якісніші
матеріали; звернути увагу авторів публікацій на неточності, які часто можна
знайти на перших сторінках статей і запропоновано шляхи їх виправлення, а
саме: активніше використовувати найновіші видання Українського правопису,
наявну українську та закордонну наукову літературу, програмне забезпечення,
що стосуються цієї тематики; рекомендувати українським редакційним
колегіям/комісіям включити у вимоги до написання матеріалів іноземними
мовами деякі із згаданих у цьому дослідженні пропозицій.
У найближчий час плануємо: подати до друку продовження цього
дослідження у формі публікації про неточності, які часто можна побачити на
першій сторінці українських статей іншими іноземними мовами та
запропонувати шляхи їх виправлення; створити або приєднатися до вже
створених блогів стосовно тематики цього або подібного дослідження,
наприклад, Мережева спільнота «СЛОВОТВІР» Інституту мовознавства імені
О. Потебні НАН України [12].
1. Electronic scientific professional edition "Information Technologies and
Learning Tools". Author guidelines. URL:
https://journal.iitta.gov.ua/index.php/itlt/submissionguide
2. Програмне забезпечення для транслітерації імен і прізвищ. URL:
https://slovnyk.ua/translit.php, https://dmsu.gov.ua/faq/transliteracziya.html
3. Український правопис. Київ, Видавництво “Наукова думка” НАН
України, 2019. 393 с.
4. Корунець І. В. Теорія і практика перекладу (аспектний переклад):
Підручник. Вінниця. «Нова Книга», 2003. 448 с.
5. Шуневич Б. Зауваги до перекладу на українську мову іноземних власних
імен (на матеріалі англомовної літератури з дистанційного навчання // Вісник
Національного університету «Львівська політехніка» : Львів : Вид-во НУ
«Львівська політехніка», 2004. № 503. 196 с.
6. Шуневич Б. Аналіз перекладу українських власних назв англійською
мовою у статтях львівських фахових видань. Програма засідання Комісії
всесвітньої літератури імені Миколи Лукаша Наукового товариства імені Тараса
Шевченка. Львів. ЛНУ імені Івана Франка. 16 березня 2023 р. (Інформація на
веб-сторінці ЛНУП про засідання Комісії НТШ:
https://lnup.edu.ua/uk/kafinozem2020/newsinozem/4833-newskafinmov230316
145
7. Англомовні елементи наукової праці: назва, анотація, резюме: A
Practical Guide to Writing Research Paper Titles, Abstracts, Summaries : навчальний
посібник / Харк. держ. акад. культури ; розробники : О. С. Частник,
С. В. Частник. Х. : ХДАК, 2016. 78 с.
8. Єнджейчак Марцин. Засади організації і функціонування докторських
(PhD) програм у Європі. Докторські програми в Європі та Україні. 2007. С. 52-
65. URL: https://ekmair.ukma.edu.ua/server/api/core/bitstreams/b825b654-4a59-
438f-baff-25c73a70964a/content
9. Shunevych B. Ukraine Open University: Its Prospects in Distance Education
Development. International Review of Research in Open and Distance
Learning. 2002. Vol. 2. № 2.
URL: http://www.irrodl.org/index.php/irrodl/article/view/54/112.
10. College Degree Guide: Degree Levels, Requirements, and Outcomes. URL:
https://thebestschools.org/degrees/college-degree-levels/
11. UK Universities – Academic Titles and Hierarchy Explained. URL:
https://www.discoverphds.com/advice/doing/uk-academic-titles
12. Мережева спільнота «СЛОВОТВІР» Інституту мовознавства імені О.
Потебні НАН України. URL:
https://www.facebook.com/inmo.org.ua/photos/a.1173991522768801/158019389214
8560/?type=3
Список використаних джерел
І. Information Technologies and Learning Tools, 2022, Vol 87, № 1. URL:
DOI: https://doi.org/10.33407/itlt.v87i1
ІІ. Information Technologies and Learning Tools, 2022, Vol 87, № 2. URL:
DOI: https://doi.org/10.33407/itlt.v88i2
146
Professional Training of Translators / Interpreters
Liana Budanova, Kyiv, Ukraine

Olena Gordiyenko, Zaporizhzhia, Ukraine
Maryna Khalavka, Lublin, Poland
Innovative education
У статті пoрушенo прoблему іннoваційнoї спрямoванoсті педагoгічнoї

діяльнoсті на сучаснoму етапі рoзвитку вищoї oсвіти. Прoаналізoванo ряд
oбставин, щo визначають актуальність і неoбхідність іннoваційнoї
спрямoванoсті педагoгічнoї діяльнoсті, а саме: сoціальнo-екoнoмічні
перетвoрення і наукoвo-технічний прoгрес, пoсилення гуманітаризації змісту
oсвіти, ставлення викладачів дo самoгo факту oсвoєння та викoристання
педагoгічних нoвoвведень, кoнкурентoздатність закладів oсвіти. Дoведенo, щo
упрoвадження іннoваційних технoлoгій навчання надають ширoкі мoжливoсті
для навчальнoї діяльнoсті, підвищують мoтивацію, рoзвивають самoстійність,
забезпечують індивідуалізацію та диференціацію oсвітньoгo прoцесу.
Ключoві слoва: іннoваційні технoлoгії, сoціальнo-екoнoмічні перетвoрення,
педагoгічні нoвoвведення, індивідуалізація, диференціація, oсвітній прoцес.
The priority areas of state policy for the development of higher education in the
context of Ukraine's European integration include the problem of continuous
improvement of the quality of education, modernisation of its content and forms of
organisation of the educational process. The modernisation of the educational system
is primarily associated with the introduction of innovative technologies into the
educational environment, which are based on holistic models of the educational
process, based on the dialectical unity of methodology and means of implementation.
In recent decades, the term “innovative educational technologies” has been widely
used in educational science. Before considering the main characteristics of innovative
educational technologies, we need to clarify the key concepts of “innovation” and
“educational technology”.
The term “innovation” first appeared in the nineteenth century and meant the
process of transferring elements of one culture (customs, traditions, ways of life,
production, technology, etc.) to another. Scientific research has established that
innovation (Latin novatio - renewal, change) is a product of human intellectual activity,
a formalised result of basic, applied or experimental research in any field of human
activity aimed at improving its efficiency. Innovation is knowledge: new ideas,
theories, discoveries, inventions, technologies, etc.
It has been found that most definitions of “innovation” are based on the concept of
J. Schumpeter [3], who used this concept as a practical means to meet a new or already
known need of society.
147
The scientist considered the discovery and invention of a new thing as the initial
event and the implementation as the final event, considering innovation from the point
of view of practical use. Thus, educational innovation is the purposeful and controlled
introduction of progressive changes in educational practice through the creation,
dissemination and adoption of innovations.
Scientists [1; 3; 7] divide pedagogical innovations into the following groups: The
first group: depending on the area of implementation – innovations in the content of
education (curricula, textbooks, manuals, etc.); in the technology of teaching and
education; in the organisation of the pedagogical process, in educational management,
in educational technology. The second group: according to the way in which the
innovations are implemented – systematic, planned, spontaneous, unplanned or
accidental. The third group: according to the breadth and depth of the innovation
transformations – modification (local), combined, radical (fundamental, global, basic).
Fourth group: according to the nature of the origin of the innovation – external,
internal. Fifth group: by level of relevance – “traditional”, long-term and temporary
innovation. According to scientists, “classic” innovations have the highest innovation
potential. They contain all the criteria of relevance to a greater or lesser extent, which
ensures their continuous self-development.
It is well known that the formation of an innovation orientation involves the use of
certain criteria that make it possible to assess the effectiveness of a given innovation. The
following criteria have been identified in the scientific literature Novelty, which allows
to determine the level of experiential novelty (distinction between absolute, localised-
absolute, conditional, subjective levels of novelty); optimality, which contributes to
achieving high results with the least time and physical and mental effort; high
effectiveness, which means a certain stability of positive results in the teacher's activity;
possibility of creative introduction of innovations in mass experience, which implies the
suitability of the acquired experience for mass introduction in higher education
institutions. It has been noted that the term “technology” first appeared in the context of
the educational process in the 1920s. As defined by the Association for Educational
Communications and Technology in the United States, “educational technology” is a
complex, integrated process that includes people, ideas, tools, and ways of organising
activities to analyse the problems of planning, delivering, evaluating, and managing
learning that encompasses all aspects of knowledge acquisition.
The term “educational technology” has a relatively recent history in education. It
is known that a technological revolution in education began in the United States in the
1930s, which led to a discussion about the nature, subject, concepts, definitions and
sources of educational technology development. The term changed from “technology
in education” to “technology of education”.
Along with “educational technology”, pedagogical theory also uses the concept of
“educational technology”, which is defined as a set of psychological and pedagogical
guidelines that determine a specific set and combination of forms, methods,
techniques, methods and educational tools.
148
Technology is developed for a specific pedagogical purpose, based on a particular
methodological and philosophical position of the author.
Technology involves the interrelated activities of teacher and student, taking into
account the principles of individualisation and differentiation, optimal realisation of
human and technical capabilities, and dialogical communication. Diagnostic
procedures are an organic part of pedagogical technology. They include criteria,
indicators and tools for measuring performance.
On the basis of the generalisation of the category features the concept of
“innovation” is defined as a purposeful, specially technologically organised, controlled
process of practical implementation of new ideas, theories, technologies by the
subjects of innovation activity in order to change the pedagogical system and bring it
to a qualitatively new level of functioning and results. The criteria that determine its
essence are such features as novelty, practical implementation, effectiveness of
changes in the pedagogical system, purposefulness, continuity and controllability of
the actions of the subjects of innovation.
In the course of the study, different approaches to the interpretation of the concept
of “educational technology” and its structure were established. Among the large
number of interpretations, three key words can be distinguished: the means, the
methods and the forms. In our opinion, these concepts constitute the essence (core) of
the term “technology” in relation to the organisation of the educational process.
The introduction of innovative teaching technologies is a priority and a key factor
in the reform of the national higher education system. At the same time, the
introduction of innovative educational technologies makes it possible to create a
fundamentally new sphere of information education, which provides wide
opportunities for learning activities and increases motivation, develops independence,
ensures individualisation and differentiation of the educational process, contributes to
the modernisation of the traditional education system and the creation of a competitive
education system. The main mechanism determining the quality of the innovation itself
and the quality of education in general is the management of the innovation process.
References
1. Дичківська І. М. Іннoваційні педагoгічні технoлoгії. Київ : Академвидав, 2004. 352 с.
2. Stevick E. W. Teaching and Learning Languages. Cambridge : Cambridge University
Press, 1992. 215 p.
3. Maddux C. D. The State of the Art in Web-Based Learning. Computers in the Schools.
1996. Vol. 12. № 4. P. 63–71.
4. Nagel P. S. E-mail in the Virtual ESL/EFL Classroom. Internet TESL Journal. Vol. 5. №
7. July 2010.
5. Nelson M. R. E-Books in Higher Education: Nearing the End of the Era of Hype?
EDUCAUSE Review. 2008. Vol. 43. №. 2. P. 40–56.
6. Oliva M., Pollastrini Y. Internet Resources and Second Language Acquisition: An
Evaluation of Virtual Immersion. Foreign Language Annals. 1995. Vol. 28. № 4. P. 551–563.
7. Outcomes Advanced Student’s Book. Cengage Learning EMEA, 2012. 181 p.
149
Iryna Tersina
Kyiv, Ukraine
A win-win condition in translating skills acquisition
Abstract. Should translation disappear in business or international tourism with

English becoming the global international language of communication, the need of
professional translators will always remain to render the regulatory documents or
international legal instruments. For instance, in Ukraine, the fast process of European
integration when joining the EU leads to a major need of translating the regulatory
instruments. It calls for the better quality of the translated texts, translations being as
accurate as possible to the original, as well as for the text clarity. It also demands
accountability, and ethical approach. This research reflects on the types of
conventional translating skills, namely accuracy, accountability, persuasion,
credibility behind the translating and interpreting process of legal regulatory
instruments, as well as concentrating on aspects and issues of win-win condition in
acquiring bilingual translating skills in the era of machine translation growth.
However, it has to be emphasized that a fluent bilingual professional has to be also
good at persuading listeners to trust him or her, creating neural pathways, preparing
carefully for the event, and regularly refining these skills. This research focuses on
how these skills (trust, persuasion, ethics) can be applied and what new issues in
training translator’s skills and competences for future arise.
Key words: regulatory legal documents, clarity, accountability, competences,
machine translation, win-win condition.
The problem under discussion. The aim of this paper is to consider the particular
aspects of the professional texts translation and the new role of a translator to this end
due to the rapid development of cross-cultural relations on the international arena in
various professional fields as well as the issue of being ethical in the era of machine
translation growth. The recent years failed to conclude the debate on the future role of
the translator’s profession in the globally changing world, but the main thing clears up
— the Translator’s job shall not disappear, although the image of this profession shall
depend on which hands it appears to be in. What will be there to be translated? That
choice mostly will be influenced by the global market. Nowadays, it is politics and
political ongoings that dictate it. Should translation disappear in business with English
becoming the global international language of communication, the need of
professional translators will always remain to render the international documents. For
instance, in Ukraine, the fast process of European integration when joining the EU
leads to a major need of translating the regulatory instruments. What is the path to
becoming a professional Legal Translator? The essential skills and competences are
named in the ESCO classification and debated in numerous studies.
150
The present paper discusses the ways of and difficulties in acquisition of these
skills. However, it has to be emphasized that a fluent bilingual professional has to
be also good at persuading listeners to trust him or her, creating neural pathways,
preparing carefully for the event, and regularly refining these skills. Although this
problem has been partially investigated in theoretical terms, it is difficult to agree
that this issue has now been reviewed comprehensively, as the translator faces new
difficulties in translating professional texts in various fields.
Analysis of recent research and publications. The problems of professional
translation have attracted the attention of many scholars, as evidenced by the
significant amount of scientific papers and publications on this topic. With regards
to the theoretical background, first of all, we should mention such prominent
Ukrainian and foreign translators and linguists as M. Cronin, V. Karaban, T. Kiyak,
I. Korunets, T. Roger [1; 2; 3; 4; 5]. The problem of ideology and translation, the
problem of ethics in the era of machine translation is fundamentally examined in the
works of contemporary linguists as R. Zorivchak, Nijolė Burkšaitienė [6; 7], the
problem of studying professional vocabulary is considered in the works of scientists
such as G. Miram [8].
The aim of the article is to identify the main features of the professional English
texts translation affecting the accuracy and clarity of the translating process, extending
knowledge bases in these areas; to analyze the ideology behind the legal language of
regulatory instruments concentrating on ethical aspects and trust/persuasion issues; to
examine how these skills (trust, persuasion, ethics, ideology) can be trained and
applied in actual day-to-day translator's work and what new issues in training
translator’s skills for future arise. The further task is to seek whether translators and
interpreters are a dying breed? Finally, we question what is a win-win condition in the
translating practice in the era of machine translation.
Discussion and findings. Should translation disappear in business, IT-sphere,
science or international tourism with English becoming the global international
language of communication, the need of professional translators will always remain
to render the regulatory documents and international legal instruments. For instance,
in Ukraine, the fast process of European integration when joining the EU leads to a
major need of translating the regulatory instruments. It calls for the better quality of
the translated texts, translations being as accurate as possible to the original, as well
as for the text clarity. The main thing in translating from a Source Language into a
Target Language is a way of rendering accurately the legal concepts. To understand
and comprehend the legal documents the trainers are to be aware of principal
international regulatory documents , the terminology, the style, contextual meaning
of legal concepts. It also demands responsibility, and ethical approach. Drawing on
Nijolė Burkšaitienė [7, p. 155–156], Ph.D, is a Professor, researcher and translator,
the ethics in translator and interpreter training is hereon moving towards
accountability. The speedy development of technologies and their impacts on
societies have raised ethical questions in many fields of social life.
151
With regards to translation as a profession, ethical questions arise on two
different levels. The first one is the linguistic level, which presupposes some type of
ideal loyalty to the source text. The second one is the level of the control of
translation as a profession, which involves codes of ethics regulating the
relationships of the translator with other translators and withdifferent
stakeholders. The overview of the most recent research shows that in translation as
a profession, there has been a shift from the understanding of the concept of ethics
of equivalence towards ethics of accountability. This makes accountability for the
decisions made by translators and interpreters the central ethical issue in the
profession and calls for changes in translator and interpreter training.
Considering the abovementioned, the translator and interpreter institutions shall
foster students’ awareness of the possible influences that their decisions can make on
the society. In translation studies, ideology is often intertwined with negative issues,
such as political connotation and purposeful manipulation, but it can also neutrally
refer to a set of beliefs held by a particular group and influences the way they behave,
as defined by Oxford Dictionary. The issue of ethics is challenging thing in translating
medical topics, religion, war affairs. In translating news about wartime in Ukraine the
role of translator in the cross-cultural information exchange can not be underestimated
and the importance of delivering precise information about it grew tremendously.
However, complying with the norms of the traditional code of ethics is not always easy
to attain, namely, stay no matter ethically impartial. Having the reason of the
abundance of the sensitive content a good professional translator under given
circumstances is not only to render the information faithfully, but to harmonise the
emotional and psychological well-being of the audience without any offences. A
translator as well may alter the sensitive text only with the author’s consent.
Translators are responsible for the probable effects of their translations. The
trainers in translating shall be aware of trust whicn can be gained or lost for several
different reasons. In translating the context of legal affairs, war or any sensitive
topics the manipulation in language may occur bringing the cumbersome
implications of ideological clashes. The trouble concerns the rendering of the
following English words and word combinations relating legal terminology into
Ukrainian: competition law – antitrust law – unfair competition matter –
anticompetitive concerted practices; decision – decree – resolution; nationalism;
policy – perpetrator – trustee – solicitor ; discussion paper; aggressor state – terrorist
state. Drawing on Gunter Grass, “translation is that which transforms everything so
that nothing changes” [9].
Practical translation of any texts discloses as a rule a number of challenges to be
dealt with by means of various methods and techniques that involve search for target
language counterparts that are not simple one-to-one correspondences to be found in
the dictionary’s entry or belong to parallel grammatical structures.
152
Pre-reading of the original text is helpful for determining the genre, style,
semantic information and illocutionary power. Nevertheless while engaged in the
translating process the translator has to choose some definite translational patterns
that are dictated by the situation. Certainly, the help of two-language dictionaries is
not sufficient for covering the meanings of a great variety of word combinations and
lexemes contextual usage that are being actualised in the speech stream.
The language as a phenomenon is a system of phonetic, lexical and grammatical
means that functions to express thoughts, senses and wills in people’s
communications. To our belief, a language as a positive substance could be fixed on
material carriers: paper (manuals, dictionaries, grammar books), audio means, etc.
A language exists i.e. is being realised in the process of speech, in the speech stream,
that is brought into being by a speaker who uses certain lingual means in addressing
the community or him/herself.
Speech is more specific, corporeal: it has pure material form of existence: air
vibrations, textual material on paper and of course functioning of technical means. For
better understanding of the following topics the reader has to discriminate clearly
between language and speech since different types of translational counterparts belong
to different aspects of communication, either language or speech.
The translational counterpart is one of the principal categories belonging to the
translation science for it represents coincidence of formal, semantic and informative
significations in the initial and final translation items. One of them substitutes
another in the translation process and each one possesses a certain semantic and
communicative stability acquired due to their regular usage. Therefore when a target
language (TL) item is being constantly used to render a peculiar source language
(SL) item the former carries out the functions of the translational counterpart of the
latter. In closer studying of typical cases that come across repeatedly one can discern
three types of translational counterparts: equivalents, e.i. translational items identical
in both SL and TL; variant and contextual counterparts; products of diverse
translational transformations.
Contextual counterparts are being used as non-regular, exceptional choices in
rendering SL lexical items that could be applied exclusively in the given context. As
a matter of fact no dictionary fixes contextual correspondences since they appear in
the aftermath of the creative quest of the translator displaying his/her skill and,
perhaps, insight. It should be distinguished between repeated and individual or
exceptional counterparts. Repeated counterparts are used to render the meaning of a
SL item in some sporadic cases and in the aftermath of repeated uses by different
translators in similar contexts they could be accepted by lexicographers and after
being registered in dictionaries gradually pass onto the category of variants.
Individual counterparts remain exclusive choices and in no way enter the
dictionaries. Both types appear as the result of translational method that is called
contextual replacements.
153
Types of translation transformations. Despite variations in theoretical
approaches, in practice most commonly applied transformations fall into the
following categories, classified according to the levels involved: semantic:
generalization, concretization, modulation (logical development), lexical: omission,
addition, lexico-grammatical: antonymic translation, compensation of losses,
grammatical: word order change (transposition), part of speech change (conversion),
change of the sentence members, sentence fragmentation (partitioning), sentence
integration (combining). These transformations are caused by differences in the
grammar and vocabulary of the source language (SL) and target language (TL).
Word order change (transposition) involves changing the order of words in the
target text (TT) as compared to the Source text (ST). Typically, an English sentence
has a “subject + predicate + (object) + adverbial modifier of place + adverbial
modifier of time” word order. A typical Ukrainian sentence would generally have a
reverse word order: “adverbial modifier of time + adverbial modifier of place +
predicate + subject + (object) + adverbial adjunct”.
Part of speech change (conversion) is a substitution of a word belonging to one
part of speech by a word belonging to another part of speech (morphological
replacement) or substitution of one syntactical construction by another one
(syntactical replacement). Conversion results from the differences in the
morphological and syntactic categories and structures of the sourse and target
languages. Typical are verb – noun, adjective – verb, noun – adjective conversions.
Change of the sentence members implies the SL and TL words of the same part
of speech performing different functions in the sentence, as a result of differences in
the surface structures of the sourse and target languages.
In translation training to emphasize the importance of combining theoretical
fundamentals and practices while delivering written translation courses of socio -
political texts may be of the following structure: tasks to speak on the topic of the
text; words/terms study which are the stem of the text; key words to understand the
parts and whole text; tasks to understand the main idea; tasks to read the text in the
following order: word, sentence, paragraph, text; after text tasks include detailed
lexical analysis, grammatical difficulties.
Evaluation of the translation may be done on the following principles:
communicative pragmatic norms of translation; equivalent norms of translation;
absence of contextual, cultural, functional, lexical-grammatical mistakes. Detailed
analysis revealed that the requirements of professional translators include knowledge
of lexical and grammatical peculiarities of both languages in socio-political sphere;
deep understanding of the concepts employed by specialists in particular field and
the specialist terms used to express these concepts and their relationships in the
source and target languages.
154
Conclusions. Internet technologies, cloud computing, and artificial intelligence
– these and other achievements of humanity at the beginning of the 21st century have
become a new vector for the world society’s development. They not only improve
general well-being by facilitating everyday operations but also assist most
occupations in performing activities more efficiently. However, if company
managers can exploit the Internet to optimize the company's activities, then for some
jobs, technologies may threaten their extinction. In this light, the question occurs
about the relevance and future of interpreters.
Are translators and interpreters a dying breed?
Drawing on pros and cons of technologies, so what is the future role of man in
this race, and may it be a win-win condition? Starting with the advantages of
ordinary online translators, which each of us employs, first of all, it is about speed.
A professional requires time to perform a reliable and accurate translation, especially
if it concerns legal document interpretation. Machine translation performs the stuff
almost instantly. Secondly, the cost. Interpreters’ services are expensive, unlike most
free online translators from all kinds of corporations. Why would a person use
services to translate minimal amounts of text when they can use their phone?
Nonetheless, the phenomenon has its drawbacks. The most striking of them is the
inaccuracy of the translation of the sophisticated construction. For instance, the
Google app could not translate complex sentences, sophisticated stylistic
constructions, idioms, and even specific field vocabulary for a long time. Syntax is
challenging for the machine so resulting in misleading translations, and in the
context of war there is evidence of manipulation of war.
Although machine translators had this shortcoming at the beginning of their life
cycle, we can already see how 80% of the translation is almost perfect. An interesting
fact is that the tendency to seek the services of professionals in the 21st century did
not decrease but, on the contrary, increased. It was caused not by the technologies`
disadvantages but by the globalization processes. Undertakings entering foreign
markets cannot rely on an inaccurate translation from the program. In this context,
machine translation can become a tool for interpreters to speed up the translation
process rather than replace it.
The next issue to be assessed and concluded in the present paper is understanding
the path to becoming a professional Legal Translator? The essential skills and
competences are named in the ESCO classification and debated in numerous studies.
Following the ESCO classification Essential skills and competences of the lawyer
[10] – linguist (legal translator) the essential legal translator's skills are as follows:
analyse legal evidence; apply grammar and spelling rules; compile legal documents;
follow translation quality standards; improve translated texts; translate language
concepts; use computer-aided translation. The constituent parts of a translator’s
professionalism are: Language skills proficiency; Translating skills proficiency;
Understanding the realiia; Self-management skills – flexibility, concentration, stress
resistance.
155
However, it has to be emphasized that a fluent bilingual professional has to be
also good at persuading listeners to trust him or her, creating neural path ways,
preparing carefully for the event, and regularly refining these skills. The most
challenging both, for training and for applying in actual day-to-day translator's work
are the following skills (trust, persuasion, ethics, ideology) so that translator training
is somehow presently lacking of understanding and emphasis on ethical and
ideological differences and clashes. These findings reflect the fact that new issues in
training translator’s skills for future arise.
References
1. Cronin, Michael. Translation and Globalization. London : Routledge, 2003,
rpt.2004.
2. Karaban, V. Translation of English scientific and technical literature.
Vinnytsa : Nova knyga, 2002, 564 p.
3. Kyiak, T. Fahovi movy yak novyi napriam lingvistychnogo doslidzhennia.
Foreign philology. Lviv : Ivan Franko LNU, vol. 121, P. 138–142.
4. Korynets, I. Introduction to the translation studies. [Textboob]. Vinnytsa :
Nova knyga, 2008, 512 p.
5. Bell, Roger, T. Translation and Translating. Longman, 1991, 322 p.
6. Zorivchak, R. Realia and translation. Lviv : LNU, 1989, 215 p.
7. N. Burkšaitienė, M. Teresevičienė. 2008. Integrating alternative learning and
assessment in a course of English for law students. Assessment & Evaluation in
Higher Education 33 (2). 155-166.
8. Miram, G., Daineko, V., Taranukha, L., Gryschenko, M., Gon, O. (2002).
Basic translation. Kyiv : Elga, Nika-centre, 2002, p. 240.
9. Grass, Gunter. https://www.goodreads.com>quotes
10. European Skills/Competences, Qualifications and Occupations (ESCO).
https://ec.europa.eu
156
Оксана Журавльова, Тетяна Свердлова

Розвиток компетентності перекладача у контексті

редакторської діяльності
Abstract. The article analyses the role of editing in the process of the translator’s
expertise development. Editing of Translations as an educational subject can
become a helpful tool contributing to the development of different skills
(competencies) all translators need in terms of their professional activities. In
support of the stated arguments, the definitions of the terms “translator’s expertise”
and “editing” are given, the structure of the translator’s expertise is described,
particularl y the skills (competencies) which are considered the integral components
of the translator’s expertise. Correlation between studying editing of translations
and development of the translator’s expertise is shown.
Key words: translator’s expertise, editing of translations, skills (competencies),
development.
Підготовка фахівців у царині перекладу є однією з найобговорюваніших

тем у певних галузях педагогічної та філологічної наук. Науковці досліджують
різноманітні аспекти структури, процесу формування та розвитку
компетентності перекладача. На підставі результатів таких досліджень
створюють навчальні програми з відповідних дисциплін, програми підвищення
кваліфікації, розробляють лекційні курси, методику проведення практичних
занять тощо. Автори статті вирішили зробити невеликий внесок і долучити до
кола обговорюваних питань необхідність включення певних аспектів
редакторської діяльності до процесу підготовки перекладачів. З цією метою
буде висвітлено основні положення наявних доробків щодо поняття
компетентності перекладача, змісту та процесу викладання дисципліни
«Редагування перекладів» і представлено думку авторів стосовно підтримки,
яку надає вивчення основ редакторської діяльності підготовці перекладачів.
Спочатку звернемося до визначення, структури та процесу формування
компетентності перекладача. О. Бондаренко у статті цитує Закон України про
освіту: «компетентність ‒ це динамічна комбінація знань, умінь, навичок,
способів мислення, поглядів, цінностей, інших особистих якостей, що визначає
здатність особи успішно соціалізуватися, провадити професійну та/або
подальшу навчальну діяльність» [1, с. 447]. Г. Кузенко зазначає, що «тepмiн
«кoмпeтeнтнicть» тpaктyєтьcя як здaтнicть eфeктивнo й твopчo зacтocoвyвaти
знaння тa вмiння в мiжocoбиcтicниx вiднocинax – cитyaцiяx, щo пepeдбaчaють
взaємoдiю з iншими людьми в кoнтeкcтi пpoфeciйнoï cитyaцiï» [2, с. 170].
157
У статті М. Дяченко знаходимо, що «кoмпeтeнтнicть пepeвaжнo
визнaчaють як cyкyпнicть пcиxiчниx якocтeй, щo дaє мoжливicть дiяти
caмocтiйнo й вiдпoвiдaльнo (дiєвa кoмпeтeнтнicть), як вoлoдiння людинoю
здaтнicтю тa вмiнням викoнyвaти пeвнi тpyдoвi фyнкцiï» [3, с. 89]. У цих та
інших відповідних публікаціях можна ознайомитись із вичерпним переліком
досліджень й визначень компетентності. Ґрунтуючись на контексті
професійної ситуації, звернемося до визначень професійної компетентності.
Зокрема, О. Мацюк пише, що «у педагогіці досить часто оперують
поняттями «професійна компетентність», що визначається як ступінь
оволодіння спеціалістом своєю професійною діяльністю. […] Професійно
компетентною визнається така робота фахівця, в якій професійна діяльність
здійснюється на достатньо високому рівні, досягаються відчутні результати
праці, реалізується особистісний потенціал» [4, с. 86].
Також визначення професійної компетентності знаходимо у дослідженнях
М. Штогрина, А. Монашненко, О. Рогульської тощо. Один з дослідників
зазначає, що «характерною рисою компетентності вважається
контекстуальність, тобто неможливість її відриву від контексту діяльності,
оскільки вона пов’язана із останньою. Рівень компетентності визначається
ступенем оволодіння певними фаховими компетенціями та вмінням
застосовувати їх на практиці» [5, с. 135]. Візьмемо до уваги зазначене і
перейдемо до визначення компетентності перекладача.
У відповідних публікаціях знаходимо такі міркування щодо перекладацької
компетентності: «[…] з’являлися все нові і нові тлумачення цього терміна, які
загалом зводяться до трактування перекладацької компетентності як
«оволодіння системою базових знань, умінь та навичок, необхідних для
здійснення перекладу». […]
Перекладацька компетентність – це складне поняття, яке вимагає наявності
ряду компетенцій, без яких її неможливо досягти» [5, с. 136]; «фахова
компетентність перекладача (ФКП) розглядається як здатність та уміння
виконувати певні трудові функції. ФКП – знання, уміння та навички, необхідні
для здійснення певного виду перекладу на фаховому рівні» [8, с. 52]; «сучасне
розуміння перекладацької компетентності ґрунтується на комунікативній
компетентності, є комплексним інтелектуально-психологічним утворенням
особистості, що характеризується здатністю людини до ефективного
спілкування в різних сферах життєдіяльності, наявністю знань мовних і
мовленнєвих норм, етикету, культурних особливостей, соціального досвіду й
уміння використовувати ці знання відповідно до ситуації спілкування на
основі знання іноземної мови» [9, с.62].
М. Іваницька у своїй розвідці зазначає, що «серед вітчизняних науковців
найповніше поняття «фахова компетентність перекладача» описує
Л. Черноватий, розуміючи її, услід за дослідниками групи PACTE, як
експертну систему, яка не є автоматично притаманною будь-якому білінгву, а
158
потребує особливого формування, що відбувається у процесі спеціально
організованого навчання» [10, с. 140]. З визначень, поданих тут та у статтях
інших дослідників, отримуємо уявлення про перекладацьку компетентність як
поняття, і можемо перейти до розгляду її структури.
У практично всіх дослідженнях, присвячених перекладацькій
компетентності, з більшою чи меншою деталізацією, науковці одностайно
визначають «компетенції» складовими компетентності: «однaк цeй тepмiн нe
cлiд плyтaти з тepмiнoм «пepeклaдaцькa кoмпeтeнцiя», aджe ocтaння є лишe
oднiєю з бaгaтьox cклaдoвиx чacтин пepeклaдaцькoï кoмпeтeнтнocтi» [2, с.
171]; «він (Л. Черноватий) називає складові ФКП компетенціями, а елементи
останніх – субкомпетенціями, виділяючи п’ять компетенцій […]» [10, с. 140];
«компетенція – це ресурси, що виступають у якості основи для прийняття
ефективних рішень, і визначають рівень компетентності […]» [11, с. 162];
«компетенціями називають складові компетентності, а елементи –
субкомпетенціями» [8, с. 52]; «[…] пропонуємо власну систему компетенцій,
оволодіння якими є необхідним для формування перекладацької
компетентності майбутнього перекладача […]» [5, с. 136]. У статтях Г. Кузенко
та І. Сімкової подано схематичне зображення перекладацької компетентності
та, окремо, однієї з її складових – фахової компетенції:
[2, с. 170; 12, с. 166]
159
[12, с. 167]
Варто зауважити, що значну увагу дослідники приділяють питанням
визначення окремих компетенцій та оволодіння ними у процесі підготовки
перекладачів (М. Рудіна, О. Мацюк, М. Дяченко, М. Штогрин, А. Монашненко
та ін.). Вважаємо, що всі наявні ґрунтовні розвідки уможливлюють надання
поняттю та структурі перекладацької компетентності статусу аксіоми і
дозволяють застосувати до перекладацької компетентності холістичний підхід
для цілей подальших міркувань з теми нашої розвідки.
У «Стандартах професії» від ВГО «Асоціація перекладачів України»
читаємо: «Редагування перекладу – це частина процесу підготовки перекладу,
обов'язковий етап виконання замовлення на переклад, елемент контролю
якості. Відповідальність за підготовку якісного перекладу покладається на
перекладача, а контроль якості перекладу – на редактора. До передачі
перекладу редактору перекладач повинен самостійно провести перевірку
тексту перекладу з використанням комп’ютерної програми перевірки
орфографії та граматики з метою виявлення та усунення можливих помилок,
друкарських помилок» [13].
Є. Гула зазначає, що «на думку більшості дослідників предметом
редагування є приведення об’єкта редагування у відповідність до чинних у
певний час і конкретному суспільстві норм, а також його творча оптимізація,
метою якої є отримання заданого соціального ефекту» [14, с. 1].
160
Ця думка знаходить віддзеркалення й у статті З. Партико: «редагування –
це вид аналітико-синтетичного опрацювання текстів документів, у процесі
якого текст документа приводять у відповідність з чинними в конкретному
суспільстві у конкретний час нормами, а також здійснюють його творчу
оптимізацію» [15, с. 10].
Отже, очевидними є такі завдання редактора: контроль дотримання норм та
певне вдосконалення. Нормами для контролю вважають «інформаційні,
соціальні, композиційні, логічні, лінгвістичні, психолінгвістичні, видавничі,
поліграфічні» [15]. Також обговорюють окремі аспекти редагування щодо
лексики, синтаксису, стилістики, смислового компоненту [16]. Автори статті
не ставлять собі за мету зробити детальний огляд наявних джерел з теорії та
практики редагування, тим паче, що такі розвідки є, наприклад, стаття О.
Харчук [17] та ін. Ми прагнемо показати взаємозв’язок між практикою
перекладу та редагуванням у контексті навчального процесу. З. Партико
вважає, що «[…] перекладознавство і теорія редагування збігаються щодо
лінгвістичних одиниць, які вони опрацьовують, а також щодо застосовуваних
методів традиційної граматики й граматики тексту, а також в плані
закономірностей, які регулюють співвідношення таких характеристик тексту,
як складність, точність і зрозумілість […] Існують парадигматичні аналогії у
співвідношенні перекладознавства й теорії редагування на основі поняття
норми» [15, с. 9]. Аналіз навчальних програм з дисципліни «Редагування
перекладів», що перебувають у вільному Інтернет-доступі, демонструє збіг
думок авторів програм щодо необхідності взаємодії перекладознавчої та
редакторської сфер у процесі підготовки перекладачів. Наприклад, на додаток
до вивчення специфіки редакторської діяльності, пропонують згадати
стандарти перекладацької професії, історію та теорію перекладу, окремі
аспекти галузевого й художнього перекладу. Дисципліна «Редагування
перекладів» найчастіше є вибірковою, тобто здобувачі вищої освіти мають
зробити вибір на її користь, і лише тоді вона стане складовою їхньої
індивідуальної освітньої траєкторії. Проте студенти можуть не відчувати
захоплення з цього приводу, сприймаючи «Редагування перекладів» як зайве
навантаження, як тягар, а не підтримку. Тут науково-педагогічні працівники
відповідного закладу вищої освіти мають пояснити специфіку викладання та
вивчення означеної дисципліни і презентувати її як інструмент допомоги,
можливість професійно розвиватися у перекладацькій царині.
На підтримку нашої думки наведемо міркування деяких дослідників щодо
підготовки перекладачів, перекладацької діяльності, та поділимося певним
досвідом щодо використання редагування як інструменту розвитку
перекладацької компетентності на заняттях з дисципліни «Редагування
перекладів».
161
Отже, у публікаціях, присвячених вищеподаним аспектам, читаємо: «уce
вищeзaзнaчeнe вкaзyє нa тe, щo пepeклaдa- цькa дiяльнicть як ocoбливий вид
мoвлeннєвoï дiяльнocтi cпpямoвaнa нa peaлiзaцiю зaвдaнь мiжмoвнoï
кoмyнiкaцiï» [2, с. 171]; «відповідно до викладеного відзначимо, що в процесі
реалізації компетентності у письмовому перекладі наукових текстів бере
участь мовна особистість перекладача, яка передбачає наявність всебічних
когнітивних і лінгвістичних знань, широкої загальнокультурної ерудиції,
необхідних психологічних якостей і здібностей» [18, с. 100]; «ФКП є
професійно-особистісною характеристикою, яка виявляється в характері
суб’єктивності майбутніх філологів в навчальній діяльності, забезпечує їхню
готовність і здатність виконувати професійні функції відповідно до
поставлених стандартів і вимог» [8, с. 54]; «підготовка майбутнього
перекладача в системі вищої освіти передбачає оволодіння ним низкою
спеціальних професійно-значущих компетенцій, таких як лінгвістична,
соціолінгвістична, лінгвокраїнознавча, комунікативна, соціокультурна,
методична» [6, с. 112]; «таким чином, перекладацька компетентність
майбутнього перекладача – це складне поняття, структура якого складається з
багатьох компонентів (компетенцій), формування та розвиток яких
відбувається в безперервному процесі навчання та виконання цілої низки
спеціально розроблених вправ» [5, с. 138].
Саме організація навчального процесу з дисципліни «Редагування
перекладів», зокрема спеціально розроблені вправи, допомагають
підтримувати єдиний простір підготовки перекладачів. Наприклад, відповідно
до досвіду викладання дисципліни однією з авторів статті, вправи на
редагування текстів перекладу зі специфічними лексичними одиницями
(термінами, реаліями тощо), постредагування машинних перекладів,
редагування перекладів у шаблонах документів Google, редагування
перекладів різножанрових текстів, обговорення етичних аспектів діяльності
редактора й особливостей взаємодії перекладача та редактора, залучення
елементів проєктної діяльності (якщо викладач проводить заняття з практики
перекладу на третьому курсі, а редагування викладає у студентів-магістрів, то
переклади, виконані студентами третього курсу, можуть передаватися на
редагування магістрам із можливістю оцінювання; потім відредаговані
переклади передаються третьокурсникам для опрацювання та надання
коментарів щодо редагування; коментарі опрацьовуються магістрами)
сприяють розвитку компетенцій, що утворюють структуру перекладацької
компетентності. Зокрема, «[…] критичне мислення, яке характеризується
здатністю оцінювати інформацію, синтезувати її, надавати оцінку, обирати
рішення тощо, є важливою складовою професійної діяльності перекладача.
[…] Перспективним методичним напрямом є розроблення системи вправ для
розвитку навичок редагування перекладів, яка сприяла б формуванню
критичного мислення у студентів» [19, с. 48].
162
За одним з визначень СУМ, розвиток – це «процес, в результаті якого
відбувається зміна якості чого-небудь, перехід від одного якісного стану до
іншого, вищого» [20]. У ЗВО фундамент компетентності закладається
протягом перших двох років навчання за перекладацьким фахом, далі
відбувається нашарування за окремими сегментами професії. Автори
вважають редагування одним із чинників, що сприяє розвитку перекладацької
компетентності, підвищуючи конкурентоспроможність фахівця. Важливо не
протиставляти дисципліну «Редагування перекладів» іншим дисциплінам
перекладознавчого циклу, а пояснювати користь її залучення до навчального
процесу як дисципліни, що, окрім ознайомлення з певними новими аспектами,
допоможе узагальнити набуті знання з мови, теорії перекладу тощо, сприятиме
подальшому розвитку вмінь та навичок перекладу, стане надійною опорою на
шляху підвищення якості професійної діяльності.
1. Бондаренко О.С. Профіль письмового перекладача (професійні
компетенції очима вишів та індустрії). Наукові записки ЦДПУ. Серія:
«Філологічні науки». 2018. Вип. 165. С. 447‒453.
2. Кузенко Г.М. Перекладацька компетентність у професійній діяльності.
Науковий вісник Міжнародного гуманітарного університету. Серія
«Філологія». 2016. № 25. Том 2. С. 169‒172.
3. Дяченко М.Д. Шляхи формування перекладацької компетентності
майбутніх фахівців з перекладу в процесі професійної підготовки. Педагогіка
формування творчої особистості у вищій і загальноосвітній школах. 2016. №
49. С. 88‒94.
4. Мацюк О.О. Формування професійних компетенцій майбутніх
перекладачів. Актуальні проблеми філології та перекладознавства. 2016. Вип.
11. С. 86‒91.
5. Штогрин М.В. Особливості формування перекладацької компетентності
майбутнього перекладача на основі текстів нафтогазової сфери. Вісник
Житомирського державного університету імені Івана Франка (75). 2014. С.
135–139.
6. Монашненко А.М. Професійна компетентність майбутнього перекладача
та її складові. Вісник Вінницького політехнічного інституту. 2014. № 4. С.
110–113.
7. Рогульська О. О. Структура та зміст поняття «професійна компетентність
перекладача» у психолого-педагогічній літературі. Вісник Львівського
державного університету безпеки життєдіяльності. 2010. № 4. С. 194‒199.
8. Бабенко О.В., Стеценко А.Є. Проблеми змісту фахової компетентності
перекладача. Міжнародний філологічний часопис. 2019. № 2. Том 10. С. 51‒56.
163
9. Рудіна М.В. Перекладацька компетентність: науково-теоретичний та
методичний аспекти її формування у студентів-філологів як майбутніх
фахівців. Гуманітарна освіта в технічних вищих навчальних закладах. 2017. №
36. С. 61‒67.
10. Ivanytska M. Translator’s Personality Shaping: Competence Approach.
Psycholinguistics. 2019. Vol. 26(2). P. 135‒156.
11. Бесклетна О.О. Складові професійної компетентності перекладача
науково-технічної літератури. URL:
https://core.ac.uk/download/pdf/32618997.pdf (дата звернення: 20.03.2023).
12. Сімкова І.О. Особливості формування фахової компетенції в майбутніх
перекладачів. Наука і освіта. 2013. № 3. С. 165‒168.
13. Стандарти професії. Усний та письмовий переклад / ВГО «Асоціація
перекладачів України». URL:
https://msn.khmnu.edu.ua/pluginfile.php/194481/mod_resource/content/1/Стандар
т%20професії.pdf (дата звернення: 01.02.2023).
14. Гула Є.А. Редагування як один з головних чинників якісного перекладу.
URL: https://www.uta.org.ua /data/loads Gula.pdf. (дата звернення: 20.03.2023).
15. Партико З.В. Норми редагування перекладів. Вісник Книжкової палати.
2013. № 7. С. 9‒14.
16. Александрович М.В. Практичні засади редагування перекладів.
Інтегровані комунікації. 2019. С. 38‒41.
17. Харчук О.В. Огляд джерел вивчення теорії та практики редагування
перекладу (1990-2015 роки). URL:
https://enpuir.npu.edu.ua/handle/123456789/13509. (дата звернення: 20.03.2023).
18. Максименко Л.О. Втілення сучасних підходів у процес формування у
філологів-перекладачів компетентності у письмовому перекладі наукових
текстів. Науковий часопис НПУ імені М. П. Драгоманова. Серія 5. Педагогічні
науки: реалії та перспективи. 2017. Вип. 58. С. 93‒101.
19. Гусленко І.Ю. Професійна компетентність перекладача при навчанні
редагування письмового перекладу в контексті формування критичного
мислення. Український педагогічний журнал. 2021. № 1. С. 43‒51.
20. Словник української мови. URL: http://sum.in.ua/ (дата звернення:
30.03.2023).
164
Алла Ляшина, Алла Тищук

м. Ужгород, Україна
Когнітивні аспекти вивчення термінології як метод інтенсифікації

процесу підготовки перекладачів
Abstract. The article deals with the cognitive aspects of studying terminology as a
method of intensification the process of translators training. The article examines the
conditions and ways of forming intercultural competence of a student as an integral
personality. In the process of research we came to the conclusion that cognitive
approach to the study of the term allows us to consider the term as a result of cognitive
activity of translators. The study of terminological systems with the help of cognitive
analysis makes it possible to explore the processes of specific cognitive models
formation and functioning.
Key words: translation, cognitive linguistics, term, concept, terminology, competence.
Переклад є однією з важливих форм міжкультурних взаємин. Перекладачі

виступають посередниками між народами, які спілкуються в найрізноманітніших
сферах життя. Окрім посередницької функції, перекладні твори виконують і
творчу, продуктивну місію, бо завжди були важливим стимулом розвитку
національних мов, літератур, культур. Одним із результатів глобалізації
спілкування стає вплив англійської мови на інші мови на прагматичному та
дискурсному рівнях, що визнається багатьма лінгвістами [1, с. 251]. У
полікультурному суспільстві перекладач, який вільно володіє іноземною мовою,
повинен ще бути обізнаним з комунікативними ознаками багатьох культур.
Кожен перекладач у процесі своєї практичної діяльності змушений постійно
вирішувати проблему якомога тіснішої відповідності тексту, який
перекладається, мовним і культурним особливостям цільової аудиторії. Отже,
труднощі, які виникають у процесі перекладу, можна розглядати в когнітивно-
семантичному аспекті, адже термінологія кожної галузі – це особливий
семантичний простір. У процесі навчання майбутній перекладач детально вивчає
специфіку іноземної мови. Але в практичній діяльності перекладач знову і знову
буде стикатися з окремими випадками, коли набутих знань не вистачить для
адекватного перекладу. Тому крім постійного вдосконалення знання іноземної
мови необхідно розширювати загальний тезаурус.
Антропоцентричний напрям у лінгвістиці, який розглядає мову у взаємозв’язку
зі свідомістю, обумовлює необхідність вирішення низки питань перекладацької
практики з урахуванням взаємодії мови, мислення та орієнтації перекладача.
Тому процеси перекладу все більше вивчаються з когнітивної точки зору.
Лінгвістика, як зазначив Ж. Фоконьє, стає чимсь більшим, ніж самодостатня
галузь вивчення мови; вона робить свій внесок у відкриття та пояснення
загальних аспектів людського пізнання [2, с.104].
165
Когнітивне термінознавство – важливий напрямок вивчення термінів та
терміносистем, який пов’язаний з вивченням мови як різновиду пізнавальної
діяльності людини. У межах когнітивного підходу мова розглядається як засіб
доступу до процесів мислення людини. Саме в когнітивній лінгвістиці
відбувається трансформація сучасних мовознавчих пошуків у площину, що
спирається на якісно нову наукову методологічну платформу [3, с.126].
У межах спеціальних галузей знань постійно відбувається поповнення
термінологічного складу завдяки професійній діяльності людини. Людина
використовує різні системи вираження для позначення явищ світу, з яких мова
найголовніша. Знаки, які вони використовують для посилання на реальний світ, не
є реальністю, а швидше є його ментальною репрезентацією, організованою у
концепти [4, с.39-40]. Дослідження термінологічної номінації сприяє розумінню
суті професійних концептосфер, які є динамічними завдяки розвитку науки.
Підхід до перекладу термінів повинен ураховувати їхні когнітивні
особливості. Єдність слова і поняття, мови, мислення, лінгвістичних та
екстралінгвістичних факторів − цим досягається адекватний переклад термінів.
Переклад слід розглядати через призму когнітивних механізмів і структурних
одиниць свідомості, щоб зрозуміти, яка ментальна репрезентація мовного знання
в оригіналі і в перекладі.
Провідна роль когнітивного термінознавства у вивченні термінів та
терміносистем пов’язана з дослідженням мови як різновиду когнітивної
діяльності у процесі пізнання. Когнітивне термінознавство невід’ємно пов’язане
з процесом категоризації, яка є способом класифікації термінологічної лексики
з метою визначення базових понять, виражених термінами. Перекладач повинен
розуміти внутрішні когнітивні структури мови оригіналу і мовне оформлення
терміна. Для досягнення адекватного перекладу термінів необхідно враховувати
їхні когнітивні особливості, єдність мови та мислення, фактори, що впливають
на номінацію і семантику термінів. Мова є невід’ємною частиною пізнання
(когніції), вона відображає взаємодію психологічних, комунікативних,
функціональних та культурних факторів, можливість вийти за межі власне
мовного знання та здійснити аналіз співвідношення мовного значення та
концептуального змісту, у якому мовні явища пов’язані з діяльністю людського
мозку [5, с. 13]. Метою нашого дослідження є вплив когнітивного підходу до
вивчення термінології на інтенсифікацію процесу перекладу. Актуальність
нашого дослідження обумовлена зверненням до найновіших наукових парадигм
сучасного мовознавства для дослідження галузевої термінології.
Методологія дослідження полягає в комплексному застосуванні різних
методів: гіпотетичного, індуктивного, порівняльно-зіставного та методу аналізу.
Практичне значення дослідження полягає в можливості застосування отриманих
даних у курсах лекцій з лексикології та когнітивної лінгвістики, у практиці
викладання англійської мови спеціальності, у курсах перекладу.
166
Терміни невід’ємно пов’язані з когнітивними процесами пізнання
навколишнього світу. М. Т. Cabre визначає професійну комунікацію трьох типів:
навчальну, пізнавальну та комунікацію діяльності [4, с. 45].
Інформація, яку містить термін, дає змогу говорити про наявність
відповідних реалій, про міжнародні контакти, про рівень розвитку культури.
Терміни стають засобом спілкування у спеціальних сферах, де
використовуються як особливі когнітивні моделі, необхідні для професійної
комунікації. У них закладені потенційні ресурси відображення спеціальних
знань. Когнітивно-культурологічна інформація може дати ключ до розуміння
соціально-історичних подій, показати процес формування професійних знань і
терміносистем зокрема. Когнітивний підхід поглиблює розуміння терміна.
Ми провели експеримент, до якого були залучені студенти 3 та 4 курсу
напрямку «Міжнародні відносини». Заняття проводилися з теорії та практики
перекладу англійської та іспанської мов. Було запропоновано тексти з галузі
музики. Дві групи виконували переклад з англійської мови (однакові тексти),
інші дві – з іспанської (однакові тексти). Дві групи здійснювали переклад з
попереднім аналізом лексики, інші дві – без такого.
Ми розглядаємо музичну термінологію як специфічну концептуальну систему,
що кодує певне професійне знання, яке відображає досвід, накопичений у сфері
музики. Лексика музики являє собою значний корпус мовних одиниць, які
обслуговують певні сфери суспільства. Вона знаходиться у фокусі інтересів
широкого кола суб’єктів. Мова музики відрізняється від розмовної мови або мови
художньої літератури певними лексичними, граматичними та стилістичними
особливостями. Термінологія музики є складною структурою, що акумулює в собі
лінгвістичну та екстралінгвістичну інформацію. Вона охоплює та обслуговує
різноманітні реальні ситуації. Тому для її дослідження є актуальним когнітивний
підхід. Отже, когнітивний підхід до дослідження музичних термінів дає змогу
розглядати термін як результат когнітивної діяльності фахівців. Досліджена
система відображає процес засвоєння та осмислення професійного досвіду і є
моделлю професійної картини світу. Вивчення терміносистем за допомогою
когнітивного аналізу дає змогу побудувати конкретні когнітивні моделі та глибше
дослідити процеси їх формування та функціонування. У процесі перекладу
необхідно враховувати культурні та когнітивно-семантичні закономірності в
мовному структуруванні дійсності.
Студентам було запропоновано вивчення терміносистеми музики в
англійській та іспанській мовах за допомогою когнітивного аналізу. Студенти
були ознайомлені з дослідженням А. Ляшиної, С. Мишко, А. Мишка, згідно з
яким у терміносистемі музики було виділено базові концепти англійською
мовою: style, genre, dynamics and expressive techniques, tone colour, texture,
structure, duration, pitch [6]. Відповідно іспанською: estilo,género,
dinámica,metodos de expression, tembre, texture, estructura, duración, tono.
167
А також такі концептуальні ознаки: словесно-музичний твір та процес його
створення (song, opera, arrangement,); люди мистецтва (composer, performer,
singer, choir, orchestra, ensemble); музичні інструменти (piano, grand piano, violin).
Іспанською: canción, ópera, acuerdo; compositor, intérprete, cantante, coro, orquesta,
cojunto; piano, gran piano, violin.
У спеціальній лексиці, яка обслуговує сферу музики, вибудована певна ієрархія
змісту та відповідна йому ієрархія термінів англійською: назви стилів (classical,
blues, country, folk, jazz, pop, rock, etc.), назви форм (Sonata form, Minuet and Trio,
rondo, etc.), назви музичної діяльності (playing, singing, composing), етнокультурні
та регіональні особливості (plainsong, comic opera, carols, street cries, etc.), історико-
культурні цінності та музична спадщина (live music, folk music, etc.). Відповідно
іспанською: música clásica, jazz, musica pop; sonata, minué, trio, jugando; cantando,
composición, coral, operetta; música en vivo, música folk.
Серед домінуючих значень, які входять до концептуальної структури музики,
можна виділити такі англійською: людські почуття (позитивно забарвлені: love,
passion, empathy; негативно забарвлені: hatred, intolerance, cruelty), людські
емоції (позитивні: joy, gaiety, admiration; негативні: sorrow, grief, suffering),
людські якості (позитивні: kindness, beauty, generosity, amiability; негативні:
selfishness, malice, hostility). Іспанською: amar, passion; odio, intolerancia,
crueldad; alegría, regocijo, deleitar; tristeza, dolor, sufrimiento; amabilidad, belleza,
sinceridad, amabilidad,; egoísmo, demonio, hostilidad.
У результаті у студентів розвивалися певні компетенції, необхідні для
перекладу, а саме: аналітичні здібності, уміння долати проблему незнайомих
слів, дотримуватися жанрової конвенції мови перекладу. У групах, у яких
студенти не проводили аналізу лексики, труднощі долалися довше.
Проведене нами дослідження показало ефективність когнітивного аналізу
лексики у процесі навчання перекладу.
1. Bührig Kristin, House Juliane and D. ten Thije Jan. Translational Action and Intercultural
Communication: St. Jerome Publishing, 2009. 188 рp.
2. Fauconnier G., Turner M. The Way We Think: Conceptual Blending and the Mind’s
Hidden Complexities. New York: Basic Books, 2003. 456 pp.
3. Жаботинская С.А. Концептуальный анализ языка: фреймовые сети. Зб. наук. праць
Одеського нац. університету ім. І.І. Мечнікова. Одеса, 2003, с. 126.
4. Cabre M.T. Terminology. Theory, methods and applications. Amsterdam&Philadelphia :
John Benjamins, 2014. 324pp.
5. Садовнікова Г. В. Когнітивно-інформаційна природа термінів
автомобілебудівництва в англійській, німецькій, українській мовах: дис. … канд. філол.
наук: 10.02.1. Київ, 2016. 261 с.
6. Ляшина А.Г., Мишко С.А., Мишко А.В. Когнітивні аспекти вивчення термінології
англійської культури. Сучасні дослідження з іноземної філології, 3-4, 138-
147, https://doi.org/10.32782/2617-3921.2022.21-22
168
Лариса Клочко,
Суми, Україна,
Марина Рудіна,
Київ, Україна
Самостійна робота студентів у системі дистанційної освіти

за воєнного стану в країні
Abstract. The paper features the problem of updating the content and assignment
of self work of students in a higher education institution. Educational specialists-
researchers define self work as a cognitive activity aimed at self-education and the
achievement of personally significant goals. Self work is based on independence as a
personal quality and contributes to students’ formation of self-education skills. The
fact that modern students' misunderstanding of the role of self work as an individual
research educational activity is obvious. The survey results show the need of updating
online learning methods in order to stimulate students' motivation to work
independently which is an important form of acquiring individual professional
competences in the higher education system.
Keywords: self work, higher education, distance learning, motivation,
questionnaire.
Проблему статті зумовило он-лайн спілкування зі студентами в перебігу

навчальних занять. Лекції в дистанційному форматі періодично завершуються
запитаннями: «Що опрацьовувати самостійно?», «Це завдання для самостійної
роботи?» тощо, тобто сполука «самостійна робота» асоціюється у студентів
практично з будь-яким видом навчальних занять. Студентами наполегливо й, на
їхню думку, переконливо, аргументується позиція, що за дистанційного навчання
останні три роки – спочатку пандемія, зараз воєнний стан – кожний із них
практично навчається сам, отже, увесь навчальний процес – це самостійна робота.
Пропозиція пояснити, який саме зміст вони вкладають у поняття «самостійна
робота» стосовно навчальної діяльності, виявила безліч думок, що в
узагальненому вигляді звелися до фрази «все те, що я роблю сам у процесі
навчання». Тож, виходячи з реалій, за яких сьогодні провідними стосовно вищої
освіти в Україні є дистанційна форма навчання та воєнний стан, припускаємо, що
традиційне розуміння самостійної роботи, ґрунтоване на численних дослідженнях
вітчизняних і зарубіжних науковців ХХ – початку ХХІ ст., потребує оновленого
підходу як до тлумачення суті, так і технологій і засобів мотивації студентів до
зростання потреби в самостійній роботі як індивідуальній дослідницькій формі
набуття професійних компетентностей в системі вищої освіти.
169
Мета статті – виявлення та аналіз тенденцій стосовно формування сучасного
змісту поняття «самостійна робота», розуміння цього виду навчальної діяльності
сучасними студентами в системі дистанційної освіти.
Виклад основного матеріалу. Реалії сьогодення української освіти
безмежно розмаїті, адже випробування торкнулися як державних аспектів її
забезпечення, так і кожного конкретного університету, тому акцентуємо в ролі
провідних лише дві, що визначають нинішню організацію навчання: по-перше,
уведений 24 лютого 2022 року воєнний стан, який унеможливлює очне навчання
здобувачів освіти; по-друге, дистанційне навчання, що є доступною і безпечною
формою освіти. Держава, відповідно до Закону України «Про освіту»,
«забезпечує й гарантує здобувачам освіти, які в умовах воєнного стану,
надзвичайної ситуації або надзвичайного стану в Україні чи окремих її
місцевостях, оголошених у встановленому порядку (особливий період) були
вимушені змінити місце проживання (перебування), залишити робоче місце,
місце навчання, незалежно від місця їх проживання (перебування) на час
особливого періоду, організацію освітнього процесу в дистанційній формі або в
будь-якій іншій формі, що є найбільш безпечною для його учасників» [1].
Оскільки дослідження воєнного стану як явища – за межами педагогіки, ми
аналізуємо лише реалії дистанційної освіти, зокрема, самостійну роботу як вид
навчальної діяльності. Вважаємо, що дистанційне навчання як освітня категорія
і процес набуло специфічних особливостей за воєнного стану. До формування
змісту поняття «дистанційне навчання» долучилося чимало відомих учених,
вагомі думки яких широко представлені в педагогічних розвідках і наукових
публікаціях. Слушною для нашого дослідження вважаємо тезу Charlotte
Nirmalani Gunawardena – Regents’Professor, University of New Mexico, USA – про
те, що дистанційне навчання відбувається індивідуально на основі самостійного
дослідження проблеми [2]. Також наш підхід до організації «дистанційного
навчання» ґрунтується на «Положенні про дистанційну форму здобуття повної
загальної середньої освіти» 2020 року: «дистанційне навчання – організація
освітнього процесу (за дистанційною формою здобуття освіти або шляхом
використання технологій дистанційного навчання в різних формах здобуття
освіти) в умовах віддаленості один від одного його учасників та їх як правило
опосередкованої взаємодії в освітньому середовищі, яке функціонує на базі
сучасних освітніх, інформаційно-комунікаційних (цифрових) технологій» [3].
Важливий нюанс містить документ 2013 року: дистанційне навчання передбачає
таку організацію навчального процесу, коли «студент навчається самостійно за
розробленою викладачем програмою і віддалений від нього у просторі чи в часі,
однак може вести діалог із ним за допомогою засобів телекомунікації» [4].
Зазначені документи орієнтують викладачів ЗВО на організацію повноцінного
освітнього процесу для студентів і посилюють, на нашу думку, актуальність
досліджуваної проблеми, оскільки в робочих навчальних програмах ЗВО на
самостійну роботу студентів відводиться значна кількість годин.
170
Так, наприклад, у Національному авіаційному університеті (м. Київ) у
Робочій програмі навчальної дисципліни «Методика викладання іноземних мов»
(1 навчальний модуль) самостійна робота студентів запланована для денної
форми навчання в кількості 66 годин, для заочної – 108 годин. Робоча програма
навчальної дисципліни «Практичний курс англійської мови» (10 навчальних
модулів) передбачає на самостійну роботу студентів за денною формою
навчання 365 годин, за заочною – 631 годину. Відповідно до обох програм,
самостійна робота студентів планується за кожною з тем модуля; спрямована на
опрацювання основної й додаткової літератури, її критичний аналіз;
систематизацію, конспектування, складання планів, тез за навчальними темами;
виконання домашнього завдання відповідно до методичних рекомендацій з
метою закріплення та поглиблення теоретичних знань і практичних умінь.
Зазначена інформація доступна на сайті університету, прокоментована й
конкретизована в методичних рекомендаціях для студентів [5], проте
нерозуміння ними ролі самостійної роботи як конкретного виду навчальної
індивідуальної діяльності залишається очевидним.
З метою дослідження думки студентів університету про самостійну роботу в
системі дистанційної освіти за воєнного стану в країні та виявлення тенденцій
стосовно зазначеного виду навчальної діяльності було розроблено спеціальну
анкету, аналіз результатів якої, на нашу думку, може стати підґрунтям змін у
методах і методиках навчальної роботи зі студентами, сприятиме підвищенню
ефективності самостійної роботи.
Студентам 3-4 курсу, які навчаються за Освітньо-професійною програмою
«Германські мови та літератури (переклад включно), перша – англійська» і
опановують навчальні дисципліни «Практичний курс англійської мови» та
«Методика викладання іноземних мов» було запропоновано взяти участь в
анкетуванні дистанційно. Анкету було розіслано із проханням повернути
заповнений файл протягом доби, оскільки її зміст не передбачає тривалих
роздумів, містить варіанти відповідей. Укладаючи анкету, ми прагнули також (і,
мабуть, це головне), показати студентам важливість і актуальність
індивідуальної самостійної роботи, мотивувати їх до сучасного розуміння цієї
складової в особистому навчанні, висвітлити роль навичок самостійної роботи
для успіху в майбутній професійній діяльності, тобто в анкетуванні, крім
дослідницької, закладено освітню та виховну мету.
Підготовці дослідження, зокрема запитань анкети, передував аналіз науково-
педагогічної думки щодо зазначеної дефініції, у результаті чого, ми дійшли
висновку, що глибоко й усебічно представлене в літературі наукове поняття
«самостійна робота» змінювало свій зміст відповідно до освітніх змін у державі
в конкретний соціокультурний період. З метою ілюстрації такого висновку
наводимо лише декілька, на нашу думку, вагомих визначень.
171
Так, в Українському педагогічному словнику 1997 року йдеться про
самоосвіту, самостійну навчальну роботу учнів та самостійність: «самоосвіта –
освіта, яка набувається в процесі самостійної роботи без проходження
систематичного курсу навчання в стаціонарному навчальному закладі;
самостійна навчальна робота учнів – різноманітні види індивідуальної і
колективної навчальної діяльності школярів, яка здійснюється ними на
навчальних заняттях або дома за завданнями вчителя, під його керівництвом,
однак без його безпосередньої участі; самостійність – одна із властивостей
особистості …ставлення особистості до процесу діяльності… [6, с. 296-297].
Майже через десятиліття в Енциклопедії освіти зазначалося, що «самостійна
пізнавальна діяльність людини спрямована на досягнення певних особистісно-
значущих освітніх цілей; задоволення загальнокультурних запитів, пізнавальних
інтересів у будь-якій сфері діяльності … [7, с. 796.].
Ще через десять років учена О. Соколовська доводить, що самостійна робота
не тільки допомагає студенту успішно оволодіти програмним матеріалом,
набувати навичок та вміння професійної діяльності, вона виробляє потребу до
постійної роботи над собою, сприяє розширенню світогляду, постійній самоосвіті
через Інтернет [8, с. 282-287]. Науковці Н. Борисенко, І. Гриценко, В. Денисенко,
Н. Сидоренко оперують поняттям «самоосвітня діяльність» і стверджують, що
«самоосвітня компетентність майбутніх учителів буде інтенсивно формуватися за
наявності у студентів розвиненої мотивації до професійного удосконалення та за
допомогою належної організації фахової підготовки … » і додають, що важливою
є «сукупність самоосвітніх умінь» [9]. Про різні аспекти самостійної роботи також
ідеться в наукових розвідках інших дослідників: самостійна робота студентів як
основа формування компетенції в умовах багаторівневої підготовки
(В. Микольченко, О. Почужевський, Ю. Почужевська); управління самостійною
роботою студентів ЗВО у процесі професійної підготовки (О. Сушко, О. Колодій),
позааудиторна самостійна робота студентів при вивченні іноземної мови
(О. Плотнікова), проблеми та переваги дистанційного навчання у вищих
навчальних закладах України (В. Прибилова) тощо.
Узагальнюючи досліджені наукові матеріали, зазначаємо, що самостійна
робота розуміється в основному як пізнавальна діяльність; спрямовується на
самоосвіту й досягнення особистісно-значущих цілей; ґрунтується на
самостійності як властивості особистості; сприяє формуванню навичок самоосвіти
(у тому числі, й через Інтернет), є індивідуальною дослідницькою освітньою
діяльністю тощо. На основі узагальнень для укладання анкети нами було
виокремлено такі аспекти: по-перше, поняття «самостійна робота» періодично
змінювалося відповідно до освітніх змін, отже, важливо оновити його зміст
відповідно до реалій сьогодення; по-друге, сутність самостійної роботи
традиційно розкривалася за допомогою змісту інших понять (самоосвіта,
самостійність, самостійна пізнавальна діяльність та ін.), що пояснює певне
нерозуміння конкретного змісту цієї форми освітньої діяльності сучасними
172
студентами саме як індивідуальної; по-третє, якщо результатом самостійної
роботи вважати самоосвітню компетентність, то пріоритетне місце в цьому
процесі належить особистісній мотивації до такого виду навчальної діяльності, що
важливо показати студентам, спонукати їх до розуміння сутності індивідуальної
самостійної роботи для професійного самовдосконалення в майбутньому.
Отже, самостійна робота сучасного студента інтегрує мотивацію,
індивідуальну самоосвітню діяльність і результат – особистісно-значимі
компетентності. На цих засадах і було сформовано анкету. Ми запропонували
студентам 7 запитань, з яких чотири мали лише варіант відповіді «так – ні – не
задумувався»; два мали по п’ять варіантів вибору для виявлення значимості від
5 балів до 0; одне запитання передбачало лише одну відповідь-вибір. Студенти
виявили зацікавленість і достатню активність, адже з трьох навчальних груп
надіслали заповнені анкети 83,5 %, що дозволяє вважати отримані результати
достовірними для наукового аналізу.
Кожне із запитань анкети сформульовано таким чином, щоб відповідаючи,
студенти одночасно отримували додаткову актуальну інформацію. Так, до
запитання «Яке місце в освітньому процесі Ви відводите власній самостійній
роботі» пропонувалися на вибір п’ять варіантів відповіді. Результати такі: вважаю
самостійну освітню роботу провідною – 50,1 %; вважаю самостійну освітню роботу
важливою, проте не надаю їй переваги в системі інших навчальних занять – 39,1 %;
не задумувався над цією проблемою – 8,6 %; думаю, що самостійна освітня робота
сьогодні неактуальна – 0 %; не розумію призначення самостійної освітньої роботи в
університеті – 2,1 %. Отже, близько 11 % студентів не мотивовані до самостійної
роботи, що посилює актуальність досліджуваної проблеми.
У запитанні «Чи підтримуєте Ви тезу: самостійна освітня робота сприяє
закріпленню та поглибленню теоретичних знань і практичних умінь» ми приховали
спробу спонукати студентів до аналізу власного ставлення до цієї форми освітньої
діяльності. Результати такі: 72,8 % обрали відповідь «так», 8,7 % – обрали «ні», а
13 % не задумувалися над цією проблемою. Отже, понад 21 % учасників
анкетування не розуміють можливостей і призначення самостійної роботи.
З метою посилення вагомості самостійної роботи було запропоноване
запитання «Як Ви вважаєте, чи формуються soft skills при самостійній освітній
роботі», до того ж ці навички, як кажуть, на часі, про них ідеться в багатьох
молодіжних публікаціях, вимогах роботодавців, анонсах престижних професій.
Результати такі: 60,9 % обрали «так», 15,3 % відповіли «ні», не задумувалися над
цією проблемою 23,7 % опитаних студентів. Отже, 39 % не пов’язують
формування soft skills із самостійною освітньою роботою.
Аналіз результатів відповідей лише на три із семи запитань анкети висвітлює
тенденцію не стільки нерозуміння студентами ролі самостійної роботи, скільки
того, що вони не задумувалися над її призначенням стосовно себе, в
індивідуальному ракурсі.
173
На перший погляд, значна кількість виборів умовно низького рівня видається
тривожною, проте ми вбачаємо в цих цифрах актуальну перспективу: оновити
методику проведення он-лайн навчання так, щоб зміст лекцій чи практичних
занять розвивав мотивацію студентів, сприяв зростанню потреби в самостійній
роботі як ефективній індивідуальній формі набуття професійних компетентностей
у системі дистанційної вищої освіти за воєнного стану в державі. Висвітлити
результати анкетування в повному обсязі плануємо в наступних публікаціях.
Завершуючи, зазначимо, що майже п’ять років вимушеної дистанційної освіти
зумовили переформатування багатьох аспектів педагогіки, індивідуальні освітні
запити значної частини студентів стосовно набуття професійних компетентностей
в основному зросли, отже, актуальності не втрачає співпраця викладачів і
студентів в аспекті дослідження, виявлення, апробації та впровадження сучасних
форм здобуття фахової вищої освіти для успішної майбутньої професійної
діяльності. Важливу місію відводимо самостійній роботі студентів.
1. Закон України «Про освіту»: редакція від 6.04.2022 року. URL:
https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2145-19#Text (дата звернення 20.03.2023)
2. Charlotte Nirmalani Gunawardena. PARADIGM SHIFT TO ONLINE
LEARNING: FACILITATING A LEARNING COMMUNITY. URL:
https://slideplayer.com/slide/10723629/ (дата звернення 24.03.2023)
3. Положення про дистанційну форму здобуття повної загальної середньої
освіти: затверджено наказом МОН від 8 вересня 2020 року №1115. URL:
https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/z0703-13#Text (дата звернення 20.03.2023)
4. Про Національну стратегію розвитку освіти в Україні на період до 2021
року : Указ Президента України від 25.06.2013 № 344/2013. URL:
http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/344/2013 (дата звернення 20.03.2023)
5. Рудіна М. Навчально-методичний комплекс навчальної дисципліни
«Методика викладання іноземних мов».
URL:https://er.nau.edu.ua/handle/NAU/47689 (дата звернення 22.03.2023)
6. Гончаренко С. Український педагогічний словник. К.: Либідь, 1997. 376 с.
7. Енциклопедія освіти. Акад. пед. наук України. К. : Юрінком Інтер, 2008.
1036 с.
8. Соколовська О. Самостійна робота студентів педагогічних спеціальностей в
умовах дистанційної форми навчання. Актуальнi питання гуманiтарних наук.
Дрогобич, 2020. Вип. 28. том 3. С. 282-287.
9. Борисенко Н., Гриценко І., Денисенко В., Сидоренко Н. Формування
навичок самоосвітньої діяльності студентів педагогічних факультетів в умовах
дистанційної освіти. Social Work and Education. Ternopil-Aberdeen, 2020. Vol. 7. No.
3. pp. 325-337. DOI: 10.25128/2520-6230.20.3.7.
174
ICT in Translators‟ Work
Марина Пилипчук, Любов Гастинщикова

Використання CAT-інструментів у професійній діяльності перекладачів
Abstract. The research considers using computer-assisted translation (CAT) tools in

translators’ modern professional activity. CAT tools can handle everything from editing
to performing quality assurance, using indexing tools, applying formal rules or style
guides, correcting formatting, and standardizing terminology. The article presents the
top 5 CAT tool software programs designed to help translators do their job faster and
more efficiently in the modern market. The authors explain the difference between
machine translation and computer-assisted translation. The emphasis is made on
common features of modern CAT tools, namely translation memory, term base, real-time
collaborative teamwork, quality assurance functionality, and machine translation. The
methods of optimizing the translator’s work through the use of CAT tools are analysed.
It’s stated that CAT tools can benefit in reaching such goals as profitability,
competitiveness, time management, high quality and teamwork.
Key words: CAT tools, machine translation, professional activity, translators,
translation memory.
Глобалізація та швидкі темпи розвитку науково-технічного прогресу у

сучасному світі призвели до автоматизації багатьох напрямків людської
діяльності, включаючи й галузь перекладу. Одним із найбільш розповсюджених
та популярних інструментів штучного інтелекту у сфері письмового перекладу
стали CAT-інструменти [2, с. 109]. CAT-інструменти (англ. – Computer-Assisted
Translation Tools) – це засоби автоматизованого комп’ютерного перекладу,
прототип яких вперше з’явився у 1950-х роках. За останні кілька десятиліть
програмне забезпечення CAT-інструментів набуло значного розвитку та суттєво
вплинуло на технологію перекладу [4].
Найперші САТ-інструменти були створені як окреме програмне
забезпечення, яке можна було використовувати лише на одному комп’ютері.
Пізніше вони почали застосуватися як мережевий інструмент клієнтсько-
серверного середовища компаній. Сучасні САТ-інструменти здебільшого мають
хмарне середовище, що дозволяє отримати доступ до них будь-де та будь-коли
через веб-браузер. CAT-інструменти у сучасній професійній діяльності
перекладача – це програмне забезпечення, яке оптимізує роботу людини-
перекладача та значно економить час на переклад. Зокрема, CAT-інструменти
активно використовуються для перекладу, редагування, керування та зберігання
перекладацьких проєктів. Багато компаній, які ведуть бізнес на міжнародному
рівні, використовують програмне забезпечення CAT-інструментів як частину
своєї глобальної стратегії автоматизації власних проєктів перекладу.
175
Різниця між автоматизованим та машинним перекладом.
Автоматизований переклад як продукт, створений перекладачем через
застосування САТ-інструментів, відрізняється від машинного перекладу. Хоча
обидва типи інструментів призначені для полегшення перекладу письмових
текстів, інструменти машинного перекладу (англ. – Machine Translation) і CAT-
інструменти мають різні цілі. CAT-інструменти дозволяють людині-перекладачу
керувати перекладом, тоді як інструменти машинного перекладу беруть на себе
всю роботу самостійно й одразу видають результат у вигляді трансляту.
Машинний переклад – це процес використання штучного інтелекту (англ. –
Artificial Intelligence) для автоматичного перекладу змісту з однієї мови на іншу
без участі людини. Машинний переклад особливо ефективний для перекладу
текстів простих за формою та типових за змістом, наприклад технічної
документації. Його використовують тоді, коли не вимагається високого рівня
точності перекладу, а лише ознайомлення із загальним змістом.
Сучасні платформи перекладу на базі хмарних середовищ, такі як системи
керування перекладами (англ. – Translation Management Systems), часто мають
додаткову можливість підключення функції машинного перекладу. Багато
організацій покладаються на машинний переклад для пришвидшення роботи та
зменшення витрат і зазвичай використовують його як основу для постредагування
перекладачами-людьми. Причина залучення перекладачів-постредакторів для
отримання якісного продукту машинного перекладу полягає у тому, що машинний
переклад базується на алгоритмах і збігах, тому йому не вистачає деяких людських
навичок, як-от виявлення помилок у вихідному тексті або переклад специфічної
лексики (гра слів, культурні реалії тощо).
Однак, ватро зазначити, що механізми машинного перекладу з часом стали
досконалішими і їх можна дедалі більше навчати на прикладах перекладів,
виконаних за допомогою постредакторів. Поєднуючи інструменти машинного та
автоматизованого перекладу, перекладачі можуть оптимізувати процес
перекладу для отримання точних, ефективних і високоякісних результатів.
Види САТ-програм. Серед найбільш розповсюджених САТ-інструментів для
аналізу ми виділили 5 програм із найзручнішим інтерфейсом та широким
функціоналом: Trados Studio, SmartCAT, MemoQ, Wordfast, OmegaT [3].
1. Trados Studio. Професійна програма з великою кількістю специфічних
опцій, що допомагає працювати з текстами у форматі документів, презентацій,
HTML. Сервіс платний і підходить для великих проєктів, тому його найчастіше
використовують компанії, що спеціалізуються на перекладах [1].
2. SmartCAT. Сучасна програма із зручним інтерфейсом, яка найбільше
підходить для реалізації невеликих проєктів. Найчастіше її використовують
фрілансери, а також непрофільні компанії.
176
3. MemoQ. Інструмент підходить для локалізації ПЗ та аудіовізуального
перекладу із створенням субтитрів, працює з будь-якими документами
незалежно від розміру файлів та їхнього змісту.
4. Wordfast Anywhere. Ця програма CAT надає додаткові можливості ТМ для
Office Word або автономний інструмент для роботи перекладачів на будь-якій
платформі. Перевага цього продукту в інтуїтивно-зрозумілому інтерфейсі,
можливості самостійно налаштувати набір функцій, а також роботі із
зовнішніми словниками у будь-якому форматі. Утиліта підходить для
фрілансерів, бюро перекладів та корпорацій.
5. OmegaT. Безкоштовна програма автоматизованого перекладу зі зручним
інтерфейсом підійде для фрілансерів та бюро перекладів. Сервіс працює із 30
форматами файлів, є вбудований інструмент перевірки якості, а також інтерфейс
для машинного перекладу Google Translate.
Принцип роботи САТ-інструментів. Перекладач створює проєкт
перекладу у САТ-програмі та завантажує відповідні оригінальні документи.
Після цього програма автоматизованого перекладу поділяє вихідний текст на
сегменти (фразу, речення або абзац) автоматично чи залежно від налаштувань
користувача. Програмне забезпечення зберігає кожен вихідний сегмент і
відповідний переклад як запис у базі даних, що називається пам’яттю перекладів.
Елементи стильового оформлення вихідного тексту відображуються у вигляді
тегів, що спрощує процес форматування кінцевого результату. Зазвичай САТ-
програми також оснащені інструментарієм для редагування та перевірки якості,
таких як автозаповнення, перевірка орфографії тощо. CAT-інструменти схожі на
програми текстових редакторів із додатковими функціями для перекладу.
Сьогодні на ринку є багато CAT-програм, які різняться набором функцій та
інтерфейсом. Проте, сучасні програми автоматизованого перекладу мають
кілька спільних рис:
 Пам’ять перекладів.
Пам’ять перекладів (англ. – Translation Memory) – це запис попередньо
створених перекладів, узгоджених із вихідними текстами. Перекладач може
використовувати функцію пам’яті перекладів, щоб розділити великі багатомовні
документи на сегменти перекладу (фрази, речення чи абзаци) які зберігаються в
базі даних. Щойно пам’ять перекладів знаходить ідентичні сегменти перекладу у
формі повних (англ. – full matches) або нечітких збігів (англ. – fuzzy matches) у
новому проєкті перекладу, програма пропонує перекладачеві повторно
використати свої попередні переклади з внесенням змін або без них.
Чим більше текстів перекладено перекладачем, тим більшою є пам’ять
перекладів та можливість використання повних та нечітких збігів.
Під час командної роботи над одним перекладацьким проєктом
перекладацькою пам’яттю можна ділитися з іншими перекладачами, щоб
уніфікувати термінологію.
177
 База термінів (перекладний глосарій).
Бази термінів, також відомі як перекладацькі глосарії – це бази даних, що
містять визначення або конкретні вказівки щодо використання перекладеної
термінології. Це свого роду словник користувача, який він використовує разом
із пам’яттю перекладів для пошуку термінів, які стосуються тематики галузевого
тексту. Перекладацький глосарій інтегрується у пам’ять перекладів та дозволяє
забезпечити точність і узгодженість загальноприйнятої або спеціальної
термінології в усіх проєктах перекладу.
 Спільна робота у віртуальній команді.
За допомогою хмарного середовища CAT-інструменти дозволяють
створювати свою команду перекладачів, рецензентів, менеджерів, клієнтів або
залучати членів інших команд для консультування у режимі реального часу. Ця
функція дозволяє координувати роботу команди та призначати завдання з
термінами виконання.
 Контроль якості перекладу.
Подібно до інструментів перевірки орфографії та граматики в програмному
забезпеченні текстового редактора, функції контролю якості перекладу, такі як
внутрішня перевірка орфографії, запобігають виникненню різного роду помилок
у вашому перекладацькому проєкті. Інструменти контролю якості перевіряють
такі види помилок, як-то відсутній переклад або тег, відхилення від затвердженої
термінології чи невідповідності чисел.
 Машинний переклад.
Як зазначалося раніше, для пришвидшення перекладу без участі людини або
з метою подальшого постредагування, може використовуватися машинний
переклад, особливо для швидкого перекладу великих обсягів тексту, що є
ресурсозатратним.
Переваги використання САТ-інструментів у роботі перекладача.
CAT-інструменти можуть працювати з усім: від редагування до забезпечення
якості, використання інструментів індексування, застосування формальних
правил або посібників зі стилю, виправлення форматування та стандартизації
термінології. САТ-програми сприяють уніфікації термінології, підвищенню
якості перекладу та збільшенню рентабельності праці перекладача.
У таблиці представлено способи оптимізації роботи перекладача через
використання САТ-інструментів.
178
Ціль Рішення
Дохід перекладача безпосередньо залежить від об’єму
виконаної роботи та часових затрат. Такі інструменти як
пам’ять перекладів, машинний переклад та перекладацький
Рентабельність
глосарій значно оптимізують роботу, пришвидшують
результат, при цьому зберігають якість виконання
перекладацьких замовлень.
САТ-інструменти – це популярна платформа для
Конкуренто- перекладу, що дозволяє перекладачеві швидше виходити на
здатність світові ринки з високоякісними результатами, долучатися
до міжнародних команд та глобальних проєктів.
За допомогою САТ-інструментів перекладач може
Тайм-менеджмент встановлювати терміни самостійно, або дотримуватися
вимог замовника.
За допомогою лінгвістичних ресурсів перевірки
Підвищення якості граматики, орфографії та термінології перекладач уникне
друкарських огріхів та термінологічних помилок.
Системи керування проєктами дозволяють
Робота у команді створювати віртуальну перекладацьку команду для
роботи над спільними проєктами.
Як бачимо, САТ-інструменти відіграють важливу роль у роботі сучасного

перекладача. Фахівець, котрий не володіє цифровими технологіями перекладу,
матиме труднощі з інтеграцією в інноваційне професійне середовище.
1. Ольховська А. Сат-програми у структурі навчання майбутніх
перекладачів. Педагогічні науки. 2015. Вип. 63. С. 75-81. - Режим доступу:
http://nbuv.gov.ua/UJRN/pena_2015_63_14.
2. Красуля, А., Турчина, М. Використання інструментів штучного інтелекту:
порівняльний аналіз систем автоматизованого перекладу. Львівський
філологічний часопис, 2020. № 8. С. 108-113.
https://doi.org/https://doi.org/10.32447/2663-340X-2020-8.17
3. Cat програми. CAT-інструменти: нові технології на службі перекладача. У
чому основні переваги CAT-програм. URL: https://androidas.ru/cat-programmy-
cat-instrumenty-novye-tehnologii-na-sluzhbe/
4. Han B. Translation, from Pen-and-Paper to Computer-Assisted Tools (CAT
Tools) and Machine Translation (MT). Proceedings. 2020. № 63(1). С. 56.
https://doi.org/10.3390/proceedings2020063056
179
4.
Сергій Фокін
Автоматизація вибірки антиметаболи за допомогою

мови корпусних запитів CQL
Abstract. The article discusses the automation procedure for extracting stylistic
devices, specifically, antimetaboles (a type of chiasmus). Antimetabole is characterized
by a set of formal parameters, such as the repetition of lexemes in the sequence A – B –
B – A. However, its context and semantic features are necessary for it to be fully
functional. One approach for automating the extraction of antimetaboles from textual
corpora is to use a specific corpus query language. In the absence of an annotated
corpus, regular expressions are a powerful tool for the automatic extraction of
antimetaboles. The strengths and weaknesses of both approaches are analyzed in the
article.
Keywords: chiasmus, antimetabole, corpus query language, regular expression,
automatic extraction, data mining, stylistic device.
Автоматизація та швидке добування корисних даних стає сучасною

повсякденністю. Необхідність отримати швидку, докладну відповідь на питання
або ж виокремити з великого масиву інформації лише ті частини, що
відповідають певним умовам, є запорукою успішної раціоналізації праці,
інтелектуального поступу галузі, а також творчої реалізації фахівця і його
професійного зростання. Одним з викликів для дослідника мови стає й
автоматична вибірка стилістичних фігур. Окрім того, що стилістичні фігури
мають певні формальні параметри, що відповідають певним умовам. Ці
формальні маркери виконують свої функції лише завдяки тісному зв'язку з
семантикою компонентів, з широким і вузьким контекстом, і саме тому їх важко
безпомилково й точно описати для опрацювання штучним інтелектом. Тому,
вочевидь, автоматизація може стати лише допоміжною ланкою у процесі вибору
матеріалу. Але цією допомогою однозначно варто скористатися, якщо вона
суттєво заощаджує зусилля дослідника.
Однією з таких дивовижних стилістичних фігур, що характеризується доволі
однозначними формальними параметрами, і яка попри свою колосальну
привабливість і колорит, отримує достатньо мало уваги серед дослідників, є хіазм.
Це й не дивно: читач від нього дістає естетичну насолоду; вдала гра синтаксисом
і словами врізається в пам'ять і часто навіть стає крилатою, в той час як дослідник
подекуди змушений перечитати сотні сторінок, аби зібрати заледве кілька
прикладів. Отже, власне барвистість і глибока естетичне навантаження цієї
стилістичної фігури на тлі вражаючого провалля у її дослідженнях спонукали
підійти впритул до цього аспекту з сучасної точки зору й за допомогою
180
використання сучасних технологій добування даних, аби розкрити потенціал
комп'ютера у полегшенні вибірки емпіричного матеріалу для дослідження хіазму,
зокрема, одного з його найвиразніших різновидів – антиметаболи.
Таким чином, мета цієї розвідки – оцінити потенціал використання двох
способів добування даних: 1) шляхом використання мови корпусних запитів
(CQL, Corpus Query Language) та подібних; 2) за допомогою використання
регулярних виразів для автоматизації вибірки стилістичних фігур.
Хіазм – це «стилістична структурно-синтаксична фігура мовлення, що
грунтується на перехрещенні, семантичній трансформації синтаксичних
структур двох суміжних відрізків тексту: «Не для того ми живемо, щоб їсти, а
для того щоб жити» [1, с. 654]. Через поширеність прикладів, подібних до
наведеного може скластись хибне враження, ніби у хіазмі має спостерігатися
кільцевий повтор лексем за схемою A – B – B – A. Тим не менш, як зазначають
дослідники М. Дубреметц і Дж. Нівре, лексемний повтор у хіазмі
спостерігається не завжди, якщо хіазм заснований власне на кільцевому повторі
лексем, то він називається антиметаболою [2]. О. О. Тєлєжкіна загострює увагу
на синтаксичному аспекті хіазму і наводить приклади з різними лексемами, хоча
близькими за значенням [3]. Л. І. Лонська зауважує, як і більшість дослідників,
що в основі хіазму лежить обмін синтаксичних позицій між окремими
компонентами речення та компонентами кількох предикативних частин [4, c.
102]. Дослідниця аналізує більше десятка визначень і думок вчених щодо цієї
фігури. З глибокого огляду дослідниці теж видно, що провідні характеристики
хіазму все ж пов'язані з синтаксисом, а не з лексикою. І, тим не менш, в літературі
зустрічаються згадки щодо лексичного хіазму (див., приміром, статтю Макса
Ненні і Ольги Фішер [5, c. 69]). У той самий час, цей «лексичний хіазм» має
свою технічну назву, яку, з огляду на раритетність терміна, рідко згадують.
Таким чином, очевдино, що під хіазмом часто мають на увазі антиметаболу.
Отже, «антиметаблоа – це повторення слів у зворотному порядку,
антиметатеза – двочленна стилістична фігура, в якій симетрично повторюються
ті ж слова, але зі зміною їхніх синтаксичних функцій і змісту» [6]. Однак
Т.В.Ф.Броґан і А. В. Голсолл вважають, усе ж, що вживання терміна
"антиметабола" не виправдане, і ліпше називати хіазмом інверсійну
перестановку чи то літер, синтаксису, чи то значень [7, c.58].
Прикметно, що з 62 прикладів, що їх наводить Л. І. Лонська у своїй праці,
абсолютно в усіх є бодай один лексичний кільцевий повтор однієї з ключових
лексем хіазму, а в 58 з них, тобто, в абсолютній більшості – по два кільцевих
повтори. Хоча це й не свідчить, що хіазм на основі лексичного повтору
трапляється частіше, ніж без повторів, все ж, зазначене спостереження
промовисто показує, наскільки помітнішим, колоритнішим стає хіазм з
лексичним повтором, завдяки якому набуває афористичного характеру.
181
Саме тому ми вирішили зосередитися лише на хіазмах зі стилістичним
повтором (антиметаболах) у цій розвідці, тим паче, що повтор як додатковий
формальний маркер, попервах має полегшити завдання: здійснити автоматичну
вибірку хіазмів з таких джерел: 1) з розмічених текстових корпусів; 2) з будь-
якого електронного тексту.
1. Автоматична вибірка хіазму з розмічених текстових корпусів:
З метою вибірки хіазму скористсаємося корпусом ГРАК (Генеральний
регіонально анотований корпус українською мови[8]). Для автоматичної вибірки
хіазмів з кільцевим лексичним повтором необхідно описати мовою корпусних
запитів його формальні умови, зокрема, такі: 1) крайні лексеми конструкції
однакові; 2) серединні лексеми однакові; 3) крайні й серединні лексеми різні.
Якщо знехтувати останньою, на перший погляд, не надто важливою умовою, під
час вибірки буде забагато зайвих прикладів, у яких будуть лексеми, повторені
чотири разі підряд. У синтаксисі CQL ці умови можна формалізувати так:
[1]2:[]3:[]4:[]& 1.lemma=4.lemma & 2.lemma=3.lemma&
1.lemma!=2.lemma
Зазначені умови хіазму пишуться після знаку ампераснда "&".
Врахуємо, що в хіазмі між першим, другим, третім і четвертим токеном може
бути перерва в кілька слів. Перерву від 0 до 3 будь-яких токенів можна оформити
так: []{0,3} . Отже, запит буде такий:
[1][]{0,3}2:[][]{0,3}3:[] []{0,3}4:[]& 1.lemma=4.lemma & 2.lemma=3.lemma&
1.lemma!=2.lemma
Аби позбутися прикладів, що рясніють повторами мало змістовних
пунктуаційних знаків (які теж у корпусі вважаються токенами), та допоміжних
частин мови, пропишем явно, які частини мови можуть входити до складу
хіазму, за допомогою атрибута "tag" (іменник, дієслово, прикметник,
прислівник, займенник) :
tag="noun.*|verb.*|adj.*|adv.*|.*pron.*"
Тоді тоді запит матиме такий вигляд:
1:[tag="noun.*|verb.*|adj.*|adv.*|.*pron.*"][]{0,3}2:[tag="noun.*|verb.*|adj.*|ad
v.*|.*pron.*"][]{0,3}3:[] []{0,3}4:[]& 1.lemma=4.lemma & 2.lemma=3.lemma&
1.lemma!=2.lemma within <s/>
За цим запитом у корпусі ГРАК, з підкорпусу художніх текстів, знаходиться
1436 прикладів. Не всі з них є хіазмами, трапляються й суто випадкові повтори
лексем. Наприклад:
І от, нарешті, вона сама каже мені: " Як дивно: я люблю світ, я люблю
людей так, як ніколи не любила. (Володимир Винниченко)
182
Тим не менш, на прикладі корпусу ГРАК помічаємо, що з 1436 прикладів
приблизно третина справді містять хіазм. Наведемо деякі приклади:
Горішній аркуш помальовано стрілами й решітками, решітками і
стрілами ( Марина Меднікова).
Тетяна Кулик: чужа серед своїх , своя серед чужих – Чудна річ життя
(Марина Меднікова).
Пойняв – нє дурак , дурак би не пойняв (Марина Меднікова).
Я люблю жінок , жінки люблять мене – не бачу тут нічого страшного
(Тетяна Малярчук).
Утім погода може вибрати собі свято , але свято не може вибирати погоду
("Україна Молода", 2011).
І тільки тоді, коли Перший, різко змінивши інтонацію, ткнув йому пальцем
у груди (ми підозрюємо вас, ми вас підозрюємо , вас підозрюємо ми ! ),
Артур Пепа остаточно допер, що саме цей тут Перший, отже, немає сенсу
крутити замотиличеною головою на всі боки, відбиваючись від їхніх
зізнавайтеся […] (Юрій Андрухович).
– Та, скажу вам, у мене взагалі не виходить гуляти містом: робота – дім,
дім – робота (Анатолій Сахно).
Я дивився на них , вони дивилися на мене (Владислав Івченко).
Оскільки мова CQL [9] використовується у численних корпусах, саме вона
була обрана для ілюстрації вибірки. При її використанні слід пам'ятати, що
значення атрибутів (тобто текст, що пишеться в лапках), зокрема, частиномовна
розмітка, залежить від конкретного корпусу, а не від мови запитів. Тому у
відкритих корпусах Sketch Engine [10]) запит для добування хіазмів з кільцевим
лексичним повтором матиме дещо інший вигляд.
Зокрема, для корпусу 'FOR EUROPARL, SAMPLE, SPANISH' адаптований
запит буде такий:
1:[tag="N.*|V.*|ADJ|ADV|DM|INT|PP.*"][]{0,3}2:[
tag="N.*|V.*|ADJ|ADV|DM|INT|PP.*"][]{0,3}3:[]4:[]& 1.lemma=4.lemma &
2.lemma=3.lemma& 1.lemma!=2.lemma within <s/>
Після належних адаптацій запиту для корпусу FOR EUROPARL, SAMPLE,
ENGLISH він матиме такий вигляд:
1:[tag="N.*|V.*|J.*|RB.?|PP.?"][]{0,3}2:[
tag="N.*|V.*|J.*|RB.?|PP.?"][]{0,3}3:[]4:[]& 1.lemma=4.lemma &
2.lemma=3.lemma& 1.lemma!=2.lemma within <s/>
Адаптації в цьому разі підлягали лише номінації частиномовних тегів, які
різняться від корпусу до корпусу.
183
2. Автоматична вибірка хіазму зі звичайного тексту за допомогою
регулярних виразів:
Якщо хіазми або інші структурні дані необхідно добути зі звичайного тексту,
який не забезпечений спеціальною мовною (лексичною, граматичною)
розміткою, на допомогу прийдуть регулярні вирази, завдяки яким можна
автоматизувати вибірку суто за формальними параметрами мовних знаків
безвідносно до їхніх лексико-граматичних характеристик. Регулярний вираз – це
рядок або модель, що описує умови, яким відповідає певна множина різних
рядків, послідовностей. За допомогою регулярних виразів зручно автоматично
обирати ті фрагменти тексту, які відповідають умовам, що нас цікавлять, і
відсіювати ті послідовності, які таким умовам не відповідають.
Очевидним недоліком регулярних виразів для обраного об'єкта дослідження
є неможливість використання синтаксичної розмітки (хоча за певних умов це
можливо). Натомість величезною перевагою є більша свобода у структуруванні
тексту на ті чи інші одиниці, в описі тих чи інших показників.
Для опису кільцевих повторів за допомогою регулярного виразу розіб'ємо
весь вираз на групи; кожна група містимется в окремій парі дужок; нумерація
груп розставлена у нижньому рядку:
(>?\s)(\w{4})(.*\s)(\w{4})(.*\s)(\4)(.*\s)(\2)
1 2 3 4 5 6 7 8
Лек1 Лек2 Лекс.2 Лекс.1
У першій групі зазначається, що виразу має передувати пробіл або інший
роздільник, у другій групі має бути слово довжиною не менше чотирьох літер,
третя група відповідає пропуску між першою і другою лексемою хіазму, у
четвертій групі має бути слово довжиною не менше чотирьох літер.
У шостій і восьмій групах за допомогою наскісної риси відбувається
порівняння зі значенням четвертої і другої груп, тобто, другого і першого слова
хіазму.
Запит, наведений нижче, виключає крапки всередині псевдохіазму, тобто,
дозволяє вести пошук у межах розповідного речення:
(>?\s)(\w{4,})([^\.]*\s)(\w{4,})([^\.]*\s)(\4)(.*\s)(\2)
Не виключаємо з хіазму знак оклику та знак питання, оскільки в
експресивному мовленні ці розділові знаки цілком можуть розривати одне
цілісне висловлення. Тим не менш, якби це було потрібне, регулярний виарз мав
би такий вигляд:
(>?\s)(\w{4,})([^\.\? \!]*\s)(\w{4,})([^\.\?\!]*\s)(\4)(.*\s)(\2)
З урахуванням того, що хіазм може займати не один, а два рядки у файлі,

додамо символи переходу на на новий рядок:
(>?\s)(\w{4,})([^\.\? \!]*\n*[^\.\? \!]*\s)(\w{4,})([^\.\?\!]*\n*[^\.\?
\!]*\s)(\4)(.*\s)(\2)
184
Оскільки антиметаболи часто мають характер афоризмів, вибір текстового
матеріалу зупинився на книзі прислів'їв, дотсупній у відкритому доступі проєкту
Gutenberg "Dictionary of English Proverbs and
Proverbial Phrases" [11] Результати з Proverbial Phrases:
9. ADVICE. What every one asks, what every one gives, but what very few take--
advice.
23. ALE.
He that buys land buys many stones,
He that buys flesh buys many bones,
He that buys eggs buys many shells,
He that buys ale buys nothing else.
283. COCK.
If the cock moult before the hen,
We shall have weather thick and thin;
But if the hen moult before the cock,
We shall have weather hard as a block.
369. CUCKOO.
When the cuckoo comes to the bare thorn,
Sell your cow and buy your corn,
But when she comes to a full bit,
Sell your corn, and buy your sheep.
419. DEVIL.
The Devil Was Sick, the Devil a Monk Would Be;
The Devil Grew Well, the Devil a Monk Was He.
536. FAITH. Love asks faith, and faith asks firmness.
574. FIDDLER.
Let not the fiddler play the fife,
Nor fifer play the fiddle.
696. GOOD. Do all the good you talk of; but talk not of all the good you do.
881. JUST. Just is honest, and honest is just.
976. LITTLE HOUSE.
A little house well fill'd,
A little land well till'd,
And a little wife well will'd.
1071. MERRY. Merry meet, merry part, merry meet again.
1254. PLACE. A place for everything, and everything in its place.
1398. SAY WELL.
"Say well," and "do well," end with one letter;
To say well, it is well, but to do well is better.
1429. SHOP. Keep thy shop, and thy shop will keep thee.
1547. STRIFE. Haste makes waste, and waste makes want, and want makes strife
between the good man and his wife.
185
1537. STONE WALL.
Hard upon hard makes a bad stone wall;
But soft upon soft makes none at all.
1547. STRIFE. Haste makes waste, and waste makes want, and want makes
strife between the good man and his wife.
1598. THINK.
Who thinks to live must live to think,
Else mind and body lose their link.
1656. TREES. Set trees poor, and they will grow rich; set them rich, and
they will grow poor.
1695. VALENTINE'S DAY.
On Valentine's day will a good goose lay,
If she be a good goose, her dame well to pay,
She will lay two eggs before Valentine's day.
1713. WANT OF.
For want of a nail the shoe is lost; for want of a shoe
the horse is lost; for want of a horse the rider is lost.
1858. WOULD.
"He that wolde not when he might,
He shall not when he wold-a."
Прислів’я 9, 23, 419, 976, 1071, 1537 i 1713 не містять хіазму: кільцевий повтор
лексем насправді в них є лише випадковим збігом. Однак результат автоматичної
вибірки у 15 корисних прикладів з 28 вважаємо задовільним. З автоматичної
вибірки видно, що частка корисних прикладів становить 68,1 %. І хоча
застосований вираз не працює ідеально, з-поміж знайдених фрагментів значно
легше вибрати потрібні послідовності, ніж з усіх 1880, які містяться в книзі.
Отже, антиметабола є поширеним різновидом хіазму, яка заснована на
кільцевому повторі двох лексем, і саме вона потрапляє до кола уваги дослідників
частіше, ніж суто синтаксичний хіазм. Завдяки формальному повтору
антиметабола характеризується однозначними маркерами, що уможливлюють її
автоматичну або, принаймні, напівавтоматичну вибірку з тексту.
Мова корпусних запитів дозволяє здійснювати вибірку різних стркутур як за
лексичними, так і морфосинтаксичними й пунктуаційними показниками, в той
час як регулярні вирази мають більш обмежені можливості, також враховуючи
той факт, що частина корпусних запитів вже включає до себе регулярний вираз.
У той самий час кількість умов, що задаються мовою корпусних запитів, значно
обмежена: вони стосуються лише можливості порівняння наявних у корпусі
атрибутів і частоти токенів, у той час як при застосуванні регулярних виразів
можливо задавати будь-які види умов, і не лише щодо атрибутів, а й також
відносно їхніх значень; поза тим, у разі застосування регулярного виразу у
програмному коді умову можна описувати складними логічними виразами, у той
час як у мові корпусних запитів можлива лише лінійна послідовність умов за
186
допомогою кон'юнкції і диз'юнкції. Окрім того, регулярні вирази дозволяють
формально опрацьовувати будь-які електронні тексти у програмах редагування
текстів, оскільки формальне опрацювання мовних знаків відбувається
безвідносно до їхніх лексико-граматичних характеристик, а корпусні запити
працюють лише у спеціально анотованих корпусах текстів.
Перспективно поширити обрані методи вибірки матеріалу й на суто
синтаксичний хіазм. Очевидно, що для його вибірки ліпше підійде використання
запитів на матеріалі синтаксично анотованих корпусів.
1. Селіванова О.О. Сучасна лінгвістика: термінологічна енциклопедія. –
Полтава: Довкілля-К. – 2006. – 712 с.
2. Dubremetz M., Nivre J. Syntax Matters for Rhetorical Structure: The Case of
Chiasmus, 2016. – P. 47-53. – Режим доступу: 10.18653/v1/W16-0206.
3. Тєлєжкіна О.О. Хіазм як мовностилістичний прийом у віршовій оповіді (на
матеріалі української поезії ІІ половини – початку ХХІ століття) // Лінгвістичні
дослідження. – 2017. – Вип. 46.
4. Лонська Л.І. Структурно-семантичні різновиди хіазму (на матеріалі
українських паремій). Мовознавчий вісник. – Вип. 20. Черкаси : Видавець
Чабаненко Ю, 2015. С. 99–104.
5. Nänny M., Fischer O. Form Miming Meaning. – Philadelphia, PA, USA: John
Benjamins Publishing, 1999. – 443 p.
6. Лесин В.М. Антиметабола // Літературна енциклопедія в п'яти томах – К.,
1988-1995. – Тт. 1. Інститут літератури імені Т. Г. Шевченка Академії наук
Української РСР. – 536 с.
7. Brogan T.V.F., Halsall A.W. Antimetabole // The Princeton Encyclopedia of
Poetry and Poetics. – Princeton: Princeton University Press, 2012. – 440 p.
8. Пошук у корпусі ГРАК. – Режим доступу:
http://uacorpus.org/Kyiv/ua/poshuk-u-grak/poshuk-cherez-interfejs-nosketchengine
9. Шведова М., Фокін С. Основи мови запитів CQL (на матеріалі корпусу
ГРАК). – Режим доступу:
https://drive.google.com/file/d/1Ti3VGpFYbzXRYO0tPVZoyGT343e9jiWl/view
10. Sketch Engine Open Corpora. – Режим доступу:
https://app.sketchengine.eu/#open
11. Preston Th. Dictionary of English Proverbs and Proverbial Phrases Proverbial
Phrases / Produced by Delphine Lettau, Lisa Reigel, and the Online Distributed
Proofreading Team. – 2022. – Режим доступу: http://www.pgdp.net
187
Our Authors
ВІДОМОСТІ ПРО АВТОРІВ
Борисенко Наталія Дмитрівна, кандидат філологічних наук, доцент,

завідувач кафедри англійської філології та перекладу Навчально-наукового
інституту іноземної філології Житомирського державного університету
імені Івана Франка, м. Житомир, Україна
Буданова Ліана Георгіївна, доктор педагогічних наук, професор, завідувач
кафедри англійської філології і перекладу факультету лінгвістики та соціальних
комунікацій Національного авіаційного університету, м. Київ, Україна
Васік Юлія Анатоліївна, кандидат філологічних наук, доцент кафедри
іноземних мов Навчально-наукового інституту міжнародних відносин
Київського національного університету імені Тараса Шевченка, м. Київ, Україна
Вилущак Анна Володимирівна, магістрантка кафедри англійської
філології і перекладу факультету лінгвістики та соціальних комунікацій
Національного авіаційного університету, м. Київ, Україна
Гастинщикова Любов Олександрівна, старший викладач кафедри
англійської філології і перекладу факультету лінгвістики та соціальних
Гінзбург Михайло Давидович, доктор технічних наук, професор, академік
УНГА, начальник відділу Інституту транспорту газу, м. Харків, Україна
Головня Алла Василівна, кандидат філологічних наук, доцент, доцент
Гордієнко Олена Анатоліївна, доктор філологічних наук, доцент,
завідувачка кафедри іноземних мов Запорізького державного медичного
університету; запрошений учений на кафедрі лінгвістики та кафедрі
германських і словянських мов Університету Манітоби, Вінніпег, провінція
Манітоба, Канада
Журавльова Оксана Михайлівна, кандидат філологічних наук, доцент
Zekalashvili Rusudan, Doctor of Philology, Professor, Associate Professor,
Department of New Georgian Language, Institute of the Georgian Language,
Faculty of the Humanities, Ivane Javakhishvili Tbilisi State University, Tbilisi,
Republic of Georgia
188
Our Authors
Єнчева Галина Григорівна, кандидат філологічних наук, доцент, доцент

Іванова Андріана Олександрівна, кандидат філологічних наук, доцент
кафедри англійської філології ДВНЗ «Ужгородський національний
університет», м. Ужгород, Україна
Калатура Катерина Олексіївна, магістрантка кафедри англійської
Качановська Тетяна Олександрівна, кандидат філологічних наук,
доцент, доцент кафедри теорії та практики перекладу романських мов імені
Миколи Зерова Навчально-науковиого інституту філології, Київського
національного університету імені Тараса Шевченка, м. Київ, Україна
Керпатенко Юлія Вікторівна, доцент кафедри лінгво-педагогічного
забезпечення професійної діяльності Воєнної академії імені Євгенія
Березняка, м. Київ, Україна
Kikvidze Zaal, Doctor of Philological Science, Professor, Department of
General Linguistics, Akaki Tsereteli State University, Kutaisi, Republic of
Georgia
Клочко Лариса Іванівна, кандидат філологічних наук, доцент, завідувач
кафедри іноземних мов Сумського державного педагогічного університету
імені А. С. Макаренка, м. Суми, Україна
Кресан Тетяна Дмитрівна, старший викладач кафедри іноземних мов
Національної академії образотворчого мистецтва та архітектури, м. Київ,
Україна
Криворучко Світлана Костянтинівна, доктор філологічних наук,
професор, завідувачка кафедри зарубіжної літератури та слов’янських мов
імені професора Михайла Гетманця Харківського національного
педагогічного університету імені Г. С. Сковороди; міжнародний
запрошений дослідник Державного університету Центрально-Західного
УНІКЕНТРО, Парана, Бразилія
Крилова Тетяна Василівна, кандидат філологічних наук, доцент, доцент
189
Our Authors
Ладогубець Наталія Віталіївна, кандидат педагогічних наук, доцент,

декан факультету лінгвістики та соціальних комунікацій Національного
авіаційного університету, м. Київ, Україна
Линтвар Ольга Миколаївна, кандидат філологічних наук, доцент кафедри
Ляшина Алла Георгіївна, старший викладач кафедри полікультурної
освіти та перекладу факультету історії та міжнародних відносин ДВНЗ
«Ужгородський національний університет», м. Ужгород, Україна
Масановець Вікторія Юріївна, викладач кафедри теорії і практики
перекладу з англійської мови Інституту філології Київського національного
університету імені Тараса Шевченка, м. Київ, Україна
Мовчан Марина Геннадіївна, аспірантка кафедри теорії і практики
перекладу з англійської мови Інституту філології Київського національного
університету імені Тараса Шевченка, м. Київ, Україна
Мхітар’ян Людмила Станіславівна, старший викладач кафедри
іноземних мов Національної академії образотворчого мистецтва та
архітектури, м. Київ, Україна
Пилипчук Марина Леонідівна, старший викладач кафедри англійської
Плетенецька Юлія Миколаївна, кандидат філологічних наук, доцент,
доцент кафедри англійської філології і перекладу факультету лінгвістики та
соціальних комунікацій Національного авіаційного університету, м. Київ,
Україна
Полякова Оксана Вікторівна, кандидат філологічних наук, доцент
Разумна Карина Андріївна, аспірантка кафедри теорії та практики
перекладу з англійської мови Навчально-наукового інституту філології,
Романюк Андрій Олександрович, магістрант кафедри англійської
190
Our Authors
Рудіна Марина Володимирівна, кандидат педагогічних наук, доцент,

Україна
Саранчук Юліанна Олександрівна, магістрантка кафедри англійської
Свердлова Тетяна Геннадіївна, кандидат педагогічних наук, доцент,
доцент кафедри корейської та японської філології факультету сходознавства
Київського національного лінгвістичного університету, м. Київ, Україна
Сітко Алла Василівна, кандидат філологічних наук, доцент, доцент
Скрипник Тамара Миколаївна, кандидат педагогічних наук, доцент,
Україна
Славова Людмила Леонардівна, доктор філологічних наук, професор,
завідувач кафедри теорії та практики перекладу з англійської мови Інституту
філології Київського національного університету імені Тараса Шевченка, м.
Київ, Україна
Стоянова Інна Дмитріївна, кандидат філологічних наук, доцент кафедри
іноземних мов Навчально-наукового інституту міжнародних відносин
Тернієвська Євгенія Йосипівна, викладач кафедри теорії та
практики перекладу ДЗ «Лугaнський нaцioнaльний унiверситет iменi
Тaрaсa Шевченкa» м. Полтава, Україна
Тищук Алла Генадіївна, викладач кафедри полікультурної освіти та
перекладу факультету історії та міжнародних відносин ДВНЗ
«Ужгородський національний університет», м. Ужгород, Україна
Терсіна Ірина Зіновіївна, кандидат філологічних наук, доцент, доцент
кафедри іноземних мов Навчально-наукового інституту міжнародних
відносин Київського національного університету імені Тараса Шевченка,
191
Our Authors
Тузак Вікторія Юріївна, провідний фахівець відділу євроінтеграції та

зв’язків з органами державної влади управління міжнародних відносин та
комунікацій з органами державної влади держаної установи
«Держгідрографія», м. Київ, Україна
Фокін Сергій Борисович, кандидат філологічних наук, доцент, доцент
кафедри теорії і практики перекладу з романських мов імені Миколи Зерова
Київського національного університету імені Тараса Шевченка, м. Київ,
Україна
Халавка Марина Василівна, кандидат фармацевтичних наук, доцент
Люблінського медичного університету, м. Люблін, Республіка Польща
Чепурна Зінаїда Володимирівна, старший викладач кафедри теорії,
практики та перекладу німецької мови Національного технічного
університету України «Київський політехнічний інститут імені Ігоря
Сікорського», м. Київ, Україна
Шахновська Ірина Ігорівна, кандидат філологічних наук, доцент кафедри
Шуневич Богдан Іванович, кандидат філологічних наук, доктор
педагогічних наук, професор, член НАПН України, професор кафедри
іноземних мов Львівського національного університету природокористування,
м. Львів, Україна
Щербина Анна Володимирівна, старший викладач кафедри англійської
192
Contents
Алла Головня, Катерина Калатура. Механізми створення

неологізмів військового періоду та їх відтворення у перекладі (на
матеріалі україномовних та англомовних онлайн видань)……...3
Галина Єнчева, Вікторія Тузак. Новітня термінолексика як мовне
віддзеркалення війни: перекладознавчий аспект…………………8
Людмила Мхітар’ян, Тетяна Кресан. Основні труднощі
перекладу мистецтвознавчих статей англійською мовою............15
Анна Щербина, Юлія Керпатенко. Скорочення в міжнародних
конвенціях та деклараціях ООН: перекладознавчий аспект……20
Sociocultural and Pragmatic Aspects of

Translation / Interpreting
Zaal Kikvidze. E/N Pronous: Self-reference and Social Deixis in

Translation……………………………………………………………...28
Карина Разумна. Стратегії одомашнення та очуження при
відтворенні американської суспільно-політичної національно
маркованої лексики в українському перекладі…………………...35
Андрій Романюк, Ірина Шахновська. Відтворення прагматичного
потенціалу паратекстуальних елементів медіа-дискурсу в
перекладі……………………………………………………………40
Тернієвська Євгенія. Чинники регіональної варіативності
англійської мови……………………………………………………45
Tschepurna Zinaida. Geschlechtsmarker Deutscher texte: lexikalische
Merkmale der Reden von Ukrainischen und Deutschen
Politikern…………………………………………………………….55
193
Contents
Lexical, Grammatical and Stylistic Aspects of

Translation / Interpreting
Михайло Гінзбург. Особливості українських перекладів

порівняльних і визначально-обмежувальних конструкцій
англійських і німецьких мовних версій Європейських стандартів.59
Юлія Васік, Інна Стоянова. Newly coined words in translation:
challenges and ways of rendering……....................................................66
Анна Вилущак, Алла Сітко. Художня література як об’єкт
перекладознавчих досліджень .............................................................72
Rusudan Zekalashvili. About the Stylistic Role of one Particle in
Georgian Translation ................................................................................77
Андріана Іванова, Оксана Полякова. Відтворення засобів
стилістичної семасіології у перекладі креолізованого тексту
українською ..............................................................................................85
Тетяна Качановська. Розгалуженість однорідних рядів як
проблема поетичного перекладу .........................................................89
Світлана Криворучко. Специфіка художнього перекладу: ідіостиль
письменника (англійський переклад віршів Миколи Хвильового
«Трамвайний лист») ...............................................................................96
Тетяна Крилова, Юліанна Саранчук. Відтворення емотивних
дієслів в українському перекладі художнього твору Ернеста
Гемінґвея «Старий і море»………………………………………..101
Ольга Линтвар. Метафорика М. Дочинця в оригіналі і перекладі
(на матеріалі його твору: Многії літа, благії літа)………………107
Вікторія Масановець. Відтворення фрейму «навчання» у романі
Донни Тартт «Таємна історія»: експериментальне тестування..114
Марина Мовчан. Ономастичні ірреалії художнього світу
апокаліптичного роману: перекладознавчий аспект……………120
Юлія Плетенецька, Наталія Ладогубець. Особливості
відтворення авторської метафори у перекладах поетичних творів
Емілі Дікінсон та Шарлотти Бронте українською мовою………125
194
Contents
Тамара Скрипник, Любов Гастинщикова. Лінгвостилістичний

аналіз вірша Р. Бернса «A red, red rose»…………………………...132
Людмила Славова, Наталія Борисенко. Стратегії форенізації та
доместикації у відтворенні ономастичних реалій (на матеріалі
українського перекладу роману М. Мітчелл «Звіяні вітром»)….136
Богдан Шуневич. Відтворення українських власних назв, наукових
ступенів і вчених звань англійською мовою у статтях фахових
видань……………………………………………………………...140
Liana Budanova, Olena Gordiyenko, Maryna Khalavka.

Innovative Education………………………………………………147
Оксана Журавльова, Тетяна Свердлова. Розвиток компетентності
перекладача у контексті редакторської діяльності……………..157
Ляшина Алла, Тищук Алла. Когнітивні аспекти вивчення
термінології як метод Інтенсифікації процесу підготовки
перекладачів………………………………………………………165
Клочко Лариса, Рудіна Марина. Самостійна робота студентів у
системі дистанційної освіти за воєнного стану в країні…………169
ICT in Translators' Work
Марина Пилипчук, Любов Гастинщикова. Використання CAT-

інструментів у про фесійній діяльності перекладачів…………175
Сергій Фокін. Автоматизація вибірки антиметаболи за
допомогою мови корпусних запитів CQL……………………...180
ВІДОМОСТІ ПРО АВТОРІВ...............................................................188
195
Notes
196
Notes
197
Наукове видання
Збірник наукових праць
ФАХОВИЙ ТА ХУДОЖНІЙ ПЕРЕКЛАД:

ТЕОРІЯ, МЕТОДОЛОГІЯ, ПРАКТИКА
2023
В авторській редакції

Conference Proceedings 2023 Full

Uploaded by

Document Information

Copyright

Available Formats

Share this document

Share or Embed Document

Sharing Options

Did you find this document useful?

Is this content inappropriate?

Copyright:

Available Formats

Conference Proceedings 2023 Full

Uploaded by

Copyright:

Available Formats

NATIONAL AVIATION UNIVERSITY

Department of English Philology and Translation

UNIVERSIDADE ESTADUAL DO CENTRO OESTE

UNIWERSYTET MEDYCZNY W LUBLINIE

ХV Міжнародна науково-практична конференція

15th International conference

General and Specialist

УДК: 81 25 (063)(081)

Фаховий та художній переклад: теорія, методологія, практика:

The book contains papers presented by the participants of the

Рекомендовано до друку Вченою радою факультету лінгвістики та

Алла Головня, Катерина Калатура

Механізми створення неологізмів військового періоду та їх

Сучасні українські мовознавці проявляють стійкий інтерес до дослідження

Новітня термінолексика як мовне віддзеркалення війни:

Галина Єнчева, Вікторія Тузак

Abstract. The paper deals with a thorough investigation of the characteristics of

Постановка проблеми. Газетні статті є одним із найпоширеніших

Людмила Мхітар’ян, Тетяна Кресан

Основні труднощі перекладу мистецтвознавчих статей

На сьогодні розвиток міжнародної наукової спільноти надає можливість

Український варіант Рекомендований переклад

Оскільки художники нерідко звертаються до історичних та міфологічних

Анна Щербина, Керпатенко Юлія

Скорочення в міжнародних конвенціях та деклараціях ООН:

Abstract. The article discovers the essence and specific characteristics of

Зростання сучасних знань про життя людини змушує знаходити способи

Отже, бачимо, що у текстах офіційно-ділового стилю використання

E/N Pronouns: Self-reference and Social Deixis in Translation

into Russian [15], into Ukranian [16], into German [17].

Стратегії одомашнення та очуження при відтворенні американської

Abstract. The study explores the strategies of domestication and foreignization in

Із настанням так званого «культурного перевороту» (cultural turn) в

Андрій Романюк, Ірина Шахновська

Відтворення прагматичного потенціалу паратекстуальних елементів

Abstract. The article attempts to provide an overview of pragmatic aspects and

Чинники регіональної варіативності англійської мови

Постановка проблеми. У свідомості пересічних осіб побутує думка, що

Ще однією територіальною ознакою для детальнішого аналізу діалектів

Geschlechtsmarker Deutscher texte: lexikalische Merkmale der

Abstract. The gender approach in various social sciences acquires special

Geschlecht wird als System von Beziehungen und Interaktionen verstanden,

Особливості українських перекладів порівняльних і визначально-

Abstract. The article considers constructions with comparative adjectives, typical

Істотну проблему для українських перекладачів європейських стандартів

Юлія Васік, Інна Стоянова

Newly coined words in translation: challenges and ways of rendering

Language of a particular nation reflects its culture, history, traditions, lifestyle.

Анна Вилущак, Алла Сітко

Художня література як об’єкт перекладознавчих досліджень

Художня література є однією форм літератури, найскладніших для

About the Stylistic Role of one Particle in Georgian Translation

Abstract. The represented article discusses the peculiarities of the particle of

Corpora and the search meutkhari utkhari me me

Google Search 1250 376.000 477.000 616.000

Відтворення засобів стилістичної семасіології у перекладі

Постановка проблеми. Дослідження поняття «комічного» займає великий

Розгалуженість однорідних рядів як проблема поетичного перекладу

Багатокомпонентні образи здатні спричинити неабиякі труднощі під час

Специфіка художнього перекладу: ідіостиль письменника

Прогалиною є відсутність перекладених художніх творів української

Погасала прозора осінь, Transparent autumn has gone faded,

Задзвенів, підлетів, зупинився, Clanked, flew up, stopped,

А втім, я забігла далеко, And yet, I have ran far,