Київський національний університет імені Тараса Шевченка

Навчально-науковий інститут філології

Кафедра …

(назва)

Курсова робота
Студента _____________курсу,
Освітньої програми
«Українська і англійська мови: переклад та редагування»,
________________________________
(прізвище, ім’я, по батькові)

науковий керівник:
________________________________
(науковий ступінь, посада)
_____________________________
(прізвище та ініціали)

КИЇВ - 2023
 2

ЗМІСТ

ВСТУП.....................................................................................................................3

РОЗДІЛ 1. ТЕОРЕТИЧНІ АСПЕКТИ ОСОБЛИВОСТЕЙ ПОНЯТТЯ

СУРЖИКУ І МОВНИХ ПОМИЛОК В МАС-МЕДІА...................................5

1.1. Сутність поняття суржику та мовних помилок....................................5

1.2. Помилки як лінгвістична проблема, їх класифікація..........................9

1.3.Підходи до вивчення суржику та мовних помилок, способи та

критерії їх типології.........................................................................................13

РОЗДІЛ 2. АНАЛІЗ СУРЖИКУ І ЛЕКСИЧНИХ ПОМИЛОК У МОВІ

ЗАСОБІВ МАСОВОЇ ІНФОРМАЦІЇ: ПРИЧИНИ ПОЯВИ,ТИПОЛОГІЯ,
ХАРАКТЕРИСТИКА..........................................................................................19

2.1. Типи лексичних помилок у мові засобів масової інформації, основні

причини їх виникнення...................................................................................19

2.2. Аналіз суржику та інших найсуттєвіших мовних помилок в мас-

медіа.....................................................................................................................22

2.3.Шляхи запобігання вживання суржику та інших мовних помилок в

мас-медіа.............................................................................................................31

ВИСНОВКИ.........................................................................................................35

СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ.........................................................37

 3

ВСТУП

Актуальність дослідження. Слово - найважливіша одиниця мови,

найрізноманітніша і найоб'ємніша. Саме слово відбиває всі зміни, які
відбуваються у житті суспільства. Слово не тільки називає предмет чи явище,
а й виконує емоційно-експресивну функцію.
І, вибираючи слова, ми повинні звертати увагу на їх значення,
стилістичне забарвлення, уживаність, поєднання з іншими словами. Оскільки
порушення хоч одного з цих критеріїв, порушення мовної норми може
призвести до мовної помилки.
Літературне редагування є однією з найважливіших умов якісного
видання газет та журналів. Важливим аспектом роботи літературного
редактора є оцінка якостей тексту. Демократичні перетворення в нашій країні
останніми роками спричинили появу демократичних принципів свободи.
Для багатьох людей, які за допомогою слова спілкуються з масами,
стало нормою не стежити за тим, чи правильно вони вживають це саме слово.
Тому так часто ми можемо спостерігати в різних газетах та журналах таку
величезну різноманітність мовних помилок.
Мовні помилки поділяються на лексичні, морфологічні, синтаксичні,
стилістичні, комунікативні відповідно до мовного рівня, на якому вони
виникають.
Об'єктом даної роботи є помилки друкованих ЗМІ, а джерелами
помилок - створені ними письмові тексти різних жанрів - нариси, статті,
інтерв'ю, доповіді.
Предмет дослідження – взаємозв'язок якісно-кількісних характеристик
помилок та конкретного рівня мовної компетенції ЗМІ.
Мета курсової роботи – висвітлити стан мовної культури
представників ЗМІ; провести аналіз мови, що звучить в ефірі, і виявити її
відповідність сучасним орфоепічним і акцентологічним нормам, виявити
 4

тенденції та проблеми, пов'язані з мовними помилками, що допускаються в

газетах і журналах, а також на телебаченні.
Мета дослідження передбачає вирішення наступних завдань:
- Обґрунтування поняття помилки;
- Вивчення класифікації помилок;
- Опис помилок і виявлення закономірностей їх у друкованих ЗМІ;
- Аналіз найсуттєвіших помилок у ЗМІ;
- Аналіз суржику, який використовують у друкованих газетах та на
телебаченні;
Структура роботи. Робота складається зі вступу, двох розділів,
висновку та списку використаних джерел. Загальна кількість сторінок – 40.
Загальна кількість використаних джерел – 34.
 5

РОЗДІЛ 1. ТЕОРЕТИЧНІ АСПЕКТИ ОСОБЛИВОСТЕЙ ПОНЯТТЯ

СУРЖИКУ І МОВНИХ ПОМИЛОК В МАС-МЕДІА

1.1. Сутність поняття суржику та мовних помилок

Суржик - це неграматична мовна суміш, яка складається з елементів

української та російської мов. Вона зазвичай виникає в результаті
недостатнього знання однієї з мов, недосконалої освіти, відсутності умінь і
навичок грамотного мовлення та культури мовлення.
Суржик часто зустрічається у розмовному мовленні, а також в мас-
медіа. Він може мати різну ступінь "чистоти" - від досить невеликих
домішок російської мови до повної мовної суміші. Однак, незалежно від
ступеня "чистоти", суржик є мовною помилкою та порушенням норм
граматики та культури мовлення [1].
У мас-медіа суржик є особливо проблематичним, оскільки медіа
відіграють важливу роль у формуванні мовної культури та впливають на
мовленнєві практики населення. Часто журналісти, телеведучі та інші
працівники мас-медіа не володіють достатньо граматичними знаннями та
використовують суржик у своїх програмах, що веде до зниження рівня
мовної культури в цілому.
Мовні помилки - це інша проблема, яка часто зустрічається в мас-
медіа. Вони можуть бути граматичними, стилістичними або лексичними.
Мовні помилки можуть виникати через незнання граматичних норм,
неправильне використання слів або фраз, недостатнє редагування тексту та
інші причини [29].
Мовні помилки у мас-медіа можуть призвести до зменшення довіри
глядачів/читачів до джерела інформації, а також до спотворення змісту
текстів та інформації. Вони також можуть призвести до зменшення рівня
мовної культури та втрати авторитету журналістів та медіа-організацій.
Мовна культура - це не лише знання граматики та лексики, а й уміння
вільно та точно висловлювати думки, дотримуватись стилістичних та
 6

етичних норм мовлення. Медіа-організації повинні звертати увагу на якість

мовлення своїх журналістів та інших працівників, забезпечувати проведення
професійного редагування та коректури текстів та програм, а також
підвищувати мовну культуру населення через власні медіа-продукти.
Отже, суржик та мовні помилки у мас-медіа є серйозною проблемою,
яка впливає на якість мовлення та мовну культуру в цілому. Ці явища
потребують уваги та відповідального ставлення з боку медіа-організацій та
працівників мас-медіа, а також особистої відповідальності кожного за власне
мовлення та культуру мови [2].
Суржик - це особлива форма мовлення, що виникає внаслідок
сполучення різних мовних систем. Основною ознакою суржику є
використання у мовленні елементів двох чи більше мов, зазвичай української
та російської. Суржик може мати різні форми прояву, в залежності від
регіону, соціального середовища та інших факторів. Особливості суржику
полягають у наступному:
1. Сполучення елементів різних мов в одному реченні чи навіть у
одному слові. Наприклад: "я сходив в магазин за хлібом" (українсько-
російський суржик).
2. Використання російських слів та виразів в українському тексті, або
навпаки. Наприклад: "виходь на контакт" (російський вираз українською
мовою).
3. Відсутність чіткого розрізнення між українською та російською
мовами, що може призводити до змішування елементів мов у мовленні.
Наприклад: "нам нужно зробити так, чтобы все понимали" (суржик, де
російське "нужно" поєднується з українським "зробити").
4. Використання в мовленні діалектних та місцевих слів, виразів та
фразеологізмів, що не є стандартними для української мови. Наприклад:
"кавун" (замість "диня") у деяких регіонах України [30].
Суржик може виникати як в усному, так і в писемному мовленні.
Однак він не є стандартною мовою та не має правового статусу в Україні.
 7

Навіть якщо використання суржику може мати свої корінні в історії та

культурі України, воно може також приводити до певних негативних
наслідків. Зокрема, це може спричиняти збільшення мовного
розбалансування, що може вплинути на мовну ідентичність та культурну
спадщину країни.
Особливості мовних помилок також можуть бути пов'язані з
використанням суржику. Часто в мас-медіа можна зустріти мовні помилки,
такі як неправильне вживання слів, неправильна граматика та інші. Недоліки
такого роду можуть бути наслідком низького рівня мовної культури
журналістів та інших працівників мас-медіа, що викликає негативне
ставлення до їхньої роботи.
Однак, використання стандартної мови у мас-медіа є важливою
складовою забезпечення якісного інформаційного продукту. Це може
забезпечити зрозумілість та точність інформації, яка надходить до аудиторії.
Крім того, правильне використання мови у мас-медіа може сприяти
підвищенню рівня мовної культури в суспільстві в цілому [27].
Отже, розуміння сутності суржику та мовних помилок у мас-медіа є
важливим кроком у забезпеченні якісного інформаційного продукту, що
забезпечить зрозумілість та точність інформації, яка надходить до аудиторії.
Мовні помилки можуть мати різні особливості, в залежності від їх
типу та причини виникнення. Деякі з найбільш поширених особливостей
мовних помилок включають:
1. Несприйняття норм мови: це може бути пов'язано з неправильним
розумінням правил граматики, орфографії та інших аспектів мови.
Наприклад, вживання неправильної форми дієслова у минулому часі,
помилкове вживання іменників у родовому відмінку.
2. Вплив діалектних форм та суржику: у мовленні можуть зустрічатися
діалектні форми та слова, які відрізняються від стандартної мови. Також
може бути використано суржик - сполучення різних мовних форм, які не є
стандартними для будь-якої з мов.
 8

3. Вплив інших мов: носії різних мов можуть допускати помилки,

викликані впливом їх рідної мови на вивчення іншої мови. Наприклад,
помилки у вживанні артиклів англійської мови внаслідок різниці в їх
вживанні українською мовою.
4. Недостатня увага до деталей мови: це може бути пов'язано з
неправильним розумінням правопису, пунктуації, граматики та інших
аспектів мови, які можуть відрізнятися від мови, якою користуються.
5. Недостатня практика: недостатня практика використання мови може
призводити до помилок, особливо у випадку рідкісних або незвичайних
виразів [28].
Однією з основних особливостей мовних помилок є те, що вони
можуть бути різноманітними та виникати з різних причин. Наприклад,
лексичні помилки можуть бути результатом недостатньої лексичної
підготовки, неправильного вживання слів або використання слів не в тому
контексті, де вони повинні знаходитись.
Синтаксичні помилки можуть виникати з-за порушення правил
синтаксису, неправильного порядку слів у реченні або невірної побудови
фрази. Орфографічні помилки можуть бути пов'язані з неправильним
написанням слів, невикористанням правильного написання дефісів,
апострофів тощо [3].
Також важливо враховувати соціокультурний контекст та контекст
вживання мови. Наприклад, деякі мовні форми можуть бути допустимі в
одній соціальній групі, але неприйнятні в іншій. Також в мас-медіа можуть
з'являтись нові мовні форми, які виникають під впливом різноманітних
факторів, таких як технічні новації, соціальні зміни тощо.
Іншою особливістю мовних помилок є те, що вони можуть викликати
негативні наслідки, як для мови в цілому, так і для окремих людей.
Наприклад, неправильне вживання слів або граматичних конструкцій може
призвести до зміни значення повідомлення або викликати незрозуміння. Це
може стати причиною конфліктів та непорозумінь.
 9

Отже, мовні помилки є складною проблемою, яка вимагає

комплексного підходу до її вивчення та вирішення.

1.2. Помилки як лінгвістична проблема, їх класифікація

Нині питання розвитку мови, тобто питання практичного оволодіння

мовою ставляться як найважливіші питання викладання української мови.
Особливості фонологічної системи рідної мови сприяє сприйняттю та
позначення звукового складу українського слова з позиції рідної мови, що є
джерелом специфічних (національних) помилок [31].
Помилки в мові є важливою лінгвістичною проблемою, оскільки вони
можуть впливати на зрозумілість та правильність інформації, що передається
аудиторії. Помилки можуть бути класифіковані за різними критеріями,
такими як тип помилки, рівень помилки, глибина помилки та інші.
Одним з критеріїв класифікації помилок є тип помилки. Помилки
можуть бути лексичними, граматичними, фонетичними, пунктуаційними та
іншими. Лексичні помилки пов'язані з неправильним використанням слів або
їхнім неправильним вживанням в контексті. Граматичні помилки стосуються
неправильного вживання граматичних форм та структур. Фонетичні
помилки пов'язані з неправильним вимовлянням звуків або слів.
Пунктуаційні помилки стосуються неправильного розміщення знаків
пунктуації [4].
Інший критерій класифікації помилок - рівень помилки. Рівень
помилки може бути поверхневим або глибинним. Поверхневі помилки
стосуються неправильного вживання слів та граматичних форм, які можуть
бути легко виправлені. Глибинні помилки стосуються неправильного
розуміння граматичної структури мови та її функцій, що може бути
складніше виправити.
Глибина помилки - це ще один критерій класифікації помилок. Вона
відображає, наскільки глибоко помилка впливає на розуміння повідомлення.
Помилки можуть бути поверхневими, коли вони не впливають на зміст
 10

повідомлення, або глибинними, коли вони викликають незрозумілість або

змінюють значення повідомлення.
Крім того, помилки можуть бути викликані різними причинами.
Наприклад, недостатня підготовка, відсутність знань про мову, втома,
невірне розуміння контексту та інші.
Існують також спеціальні терміни, які використовуються для
класифікації певних типів помилок. Наприклад, "сольфеджійна помилка"
відноситься до фонетичних помилок та стосується неправильного
вимовляння слів або звуків у словах [5].
Для виправлення помилок важливо володіти відповідними знаннями та
навичками використання мови. Наприклад, вдосконалення граматичних та
лексичних знань може допомогти у зменшенні кількості поверхневих
помилок. Крім того, використання спеціальних програм для перевірки
правопису та граматики може бути корисним.
У цілому, помилки в мові є важливою проблемою, оскільки вони
можуть впливати на зрозумілість та правильність інформації, що
передається. Класифікація помилок за різними критеріями може допомогти у
розумінні причин виникнення помилок та їх виправленні.
Також важливо розуміти, що помилки можуть бути не тільки на рівні
граматики та правопису, а й на рівні стилю та лексики. Наприклад,
використання невідповідного тону мови, неправильне вживання ідіом та
фразеологізмів, відсутність відповідних термінів та інші [32].
Крім того, важливо пам'ятати про те, що помилки можуть виникати як
у мовленні носіїв мови, так і у мовленні іноземців, які вивчають мову. Для
них помилки можуть бути спричинені недостатнім рівнем знань мови,
різницею у культурному та лінгвістичному контексті тощо.
Загалом, помилки в мові є невід'ємною частиною мовленнєвого
процесу, але важливо дотримуватись мовних норм та правил, щоб
забезпечити якість мовлення та зрозумілість інформації, що передається.
Крім того, регулярна практика використання мови та вдосконалення мовних
 11

знань може допомогти у зменшенні кількості помилок та покращенні якості

мовлення.
Підставою для комунікативної класифікації мовних помилок стало
порушення смислового боку. До помилок були віднесені:
1) мовні порушення, що спотворюють смисловий бік мови і не мають
мовної природи (фактичні, логічні, смислові помилки);
2) мовні порушення, пов'язані з нечіткістю значення слова у мовній
свідомості випробуваного чи зі збоями у механізмі вибору необхідного слова
з семантичного поля, хибне побудова граматичних структур (семантичні
помилки, аграматизми);
3) мовні порушення, що не спотворюють смисловий бік мови
(порушення сполучуваності, семантична надмірність, змішання паронімів та
ін.) [33].
В якості критерію диференціації мовних помилок в інших
класифікаціях також виступили: принцип комунікативної доцільності
вжитих мовних засобів, їх відповідності конкретній сфері спілкування,
мовленнєвої ситуації з урахуванням цілей та завдань спілкування, змісту
висловлювання, його жанру і т. д.; принципи, що відображають основні
операції мовної діяльності та її результати; ступінь впливу «своїй» мовної
картини світу на функціонування мовної системи іноземної мови, що
вивчається, та ін [6].
Загальнолінгвістичне та психолінгвістичне розуміння типів помилок та
їх механізмів, що становить теоретичну основу напряму досліджень, що
формується, — ерратології, тобто теорії помилок,яке знайшло своє
відображення в перекладознавстві, а також у лінгводидактиці та дидактиці
перекладу.
Постійне прагнення підвищити якість перекладів (усних та письмових)
змушує педагогів, практикуючих перекладачів, перекладацькі агенції та
дослідників знову і знову звертатися до феномену помилки, оскільки
помилка в перекладі може бути критерієм якості перекладу, індикатором
 12

рівня володіння іноземною мовою та рівня професійної компетентності, зон»

у навчанні перекладу та іноземної мови тощо.
Вважається, що подальше розширення предметного поля ерратології
сприятиме уточненню та вирішенню багатьох теоретичних та прикладних
питань перекладознавства, наприклад, розробці корекційних методик
викладання перекладу, вивчення паралінгвістичних та екстралінгвістичних
типів помилок перекладу та ін [34].
Суржик - це лінгвістична проблема, яка стосується використання
мовних засобів несуворо за нормами української мови. Використання
суржику є результатом неадекватної освіти, недосконалості мовного
середовища та соціокультурного контексту.
За офіційною статистикою, українська мова на сьогодні не є повністю
домінуючою в країні. Багато українців вважають російську мову своєю
рідною і часто користуються її в мовленні. Це призводить до поширення
суржику, який є мішанкою української та російської мов. Таке мовлення
порушує український мовний закон, який вимагає використання української
мови у всіх сферах життя в Україні [7].
Суржик є не тільки лінгвістичною проблемою, але й має соціальні та
політичні наслідки. Використання суржику може призвести до зниження
рівня мовної грамотності української молоді та погіршення сприйняття
національної культури. Крім того, суржик часто використовується як
інструмент політичної маніпуляції та впливу на громадську думку.
Тому важливо боротися з суржиком та іншими мовними помилками у
мас-медіа та в усіх сферах життя в Україні. Необхідно збільшувати кількість
української мови в медіа, розвивати мовну освіту та популяризувати
українську мову серед населення.
Суржик може викликати різні наслідки, як для мови в цілому, так і для
окремих груп людей. По-перше, він може призвести до зміни мовного коду,
що в свою чергу може призвести до зникнення чистої мови та загострення
мовних суперечностей між народами та регіонами.
 13

По-друге, суржик може стати перешкодою для міжособистих

комунікацій, особливо у тих випадках, коли співрозмовники не розуміють
один одного через відмінності у мовленні. Це може призвести до конфліктів
та невпорядкованості в різних галузях суспільного життя [35].
По-третє, суржик може вплинути на якість мовлення журналістів та
інших фахівців, що використовують мову у своїй роботі. Це може призвести
до втрати довіри до медіа та зменшення рівня професійної компетентності
фахівців [8].
Отже, суржик як лінгвістична проблема потребує уваги та заходів для
її запобігання та подолання. Важливо відновлювати вивчення та
використання чистої мови, проводити просвітницьку роботу серед
населення, особливо серед молоді, та створювати умови для використання
мови як засобу комунікації та культурної самоідентифікації.

1.3.Підходи до вивчення суржику та мовних помилок, способи та

критерії їх типології

Проблема створення класифікації основних мовних помилок

залишається досі відкритою. Ця проблема є хворобливою не тільки для
вчителів, фахівців з культури мови, журналістів, політологів, а й усієї
молоді, яка здобуває освіту.
Суржик як явище української мови є предметом вивчення не лише
лінгвістів, а й соціологів, психологів, культурологів, політологів тощо. В
залежності від дисципліни, яка вивчає суржик, відрізняються й підходи до
його аналізу [37].
Лінгвістичний підхід передбачає дослідження суржику з точки зору
мовознавства. Лінгвісти досліджують суржик як феномен мовної
контактності, який характеризується взаємодією різних мовних систем та
культурних традицій. За такого підходу суржик розглядається як
комплексний явище, яке включає в себе лексичні, граматичні, фонетичні та
стилістичні рівні.
 14

Соціологічний підхід передбачає дослідження суржику з точки зору

соціальної взаємодії. Соціологи вивчають, як суржик впливає на спілкування
в різних соціальних групах, які механізми утворення суржику існують в
різних культурних середовищах, які наслідки має вживання суржику для
соціальних відносин.
Культурологічний підхід передбачає дослідження суржику з точки
зору культурних традицій та національної ідентичності. Культурологи
вивчають, як суржик впливає на формування культурних стереотипів, які
значення має для української культури, як він пов'язаний з історією та
традиціями народу [9].
Другий підхід до вивчення суржику полягає у порівнянні суржику з
іншими мовними явищами, такими як діалекти, архаїзми, сленг, жаргон
тощо. Дослідження такого роду спрямовані на з'ясування спільних та
відмінних рис цих явищ, а також на встановлення зв'язку між ними.
Третій підхід до вивчення суржику полягає у зосередженні уваги на
соціально-психологічних аспектах виникнення та функціонування цього
явища. Дослідження такого роду зазвичай спрямовані на вивчення динаміки
соціальних змін, що відбуваються в мовленні, а також на аналіз відношення
людей до суржику та інших мовних явищ [36].
Незважаючи на різні підходи до вивчення суржику, все ж таки можна
виділити деякі спільні критерії типології цього явища. Основні критерії
включають такі аспекти:
- Формальні особливості суржику, такі як мішання відмінювальних
закінчень, неправильне вживання слів тощо;
- Співвідношення української та російської лексики в мовленні;
- Функціональні особливості суржику, такі як його вживання у різних
контекстах та сферах комунікації;
- Соціальні аспекти виникнення та функціонування суржику, такі як
соціальний статус мовця, його освіта, географічне походження тощо.
 15

Інший підхід до вивчення суржику полягає в його розгляді як

відповідної мовної системи зі своїми власними закономірностями та
структурами. В рамках цього підходу дослідження суржику спрямоване на
вивчення його внутрішньої логіки та особливостей, виявлення
закономірностей у використанні елементів української та російської мов, а
також опис функцій та ролі суржику в суспільстві.
Інші підходи до вивчення мовних помилок в мас-медіа включають
аналіз стилів та тенденцій у використанні мови в різних типах мас-медіа,
дослідження впливу мовних помилок на сприйняття інформації та її
інтерпретацію аудиторією, та розробку методів підвищення якості мовного
виразу в мас-медіа [10].
Загалом, дослідження суржику та інших мовних помилок в мас-медіа є
важливою проблемою для суспільства, оскільки вони можуть спотворювати
зміст інформації та впливати на її сприйняття аудиторією. Пошук шляхів
запобігання та коригування мовних помилок в мас-медіа є важливим
завданням для лінгвістів, журналістів та інших фахівців у цій галузі.
Вивчення суржику та мовних помилок може здійснюватись з різних
підходів та з використанням різноманітних способів та критеріїв.
Один з можливих підходів - дескриптивний - полягає у тому, щоб
описати явища суржику та мовних помилок якісно та кількісно, без спроби
встановити причини виникнення цих явищ [38].
Інший підхід - компаративний - передбачає порівняння суржику та
мовних помилок зі стандартною літературною мовою, щоб визначити їх
відмінності та спільні риси.
Також можливий функціональний підхід, який досліджує мовні
помилки та суржик як частину комунікативного процесу та досліджує їх
вплив на сприйняття мовлення слухачами та читачами.
Для вивчення суржику та мовних помилок можуть використовуватись
різні методи та способи, зокрема:
 16

- аналіз текстів з метою виявлення та класифікації мовних помилок та

відхилень від літературної мови;
- збір та аналіз персональних спогадів та думок людей щодо вживання
суржику та мовних помилок;
- опитування та анкетування з метою встановлення сприйняття
суржику та мовних помилок громадськістю;
- проведення досліджень та експериментів щодо впливу суржику та
мовних помилок на розуміння мовлення.
Крім того, для класифікації мовних помилок та суржику можуть
використовуватись різні критерії, зокрема:
- на рівні фонетики та фонології: помилки вимови, інтонації,
акустичні;
- на рівні лексики: невідповідність слова контексту, помилкове
вживання слів, зміна значення слів та інші;
- на рівні морфології та синтаксису: помилки у виборі та вживанні
форм слів, неправильна синтаксична конструкція, помилки у зв'язку слів у
реченні та інші;
- на рівні стилістики та мовленнєвої поведінки: вживання
неформальної мови у формальних ситуаціях, неправильне вживання мовних
засобів для досягнення певного ефекту, неуміння адаптувати мовлення до
аудиторії та інші [11].
Помилки та відхилення від літературної мови можуть бути також
класифіковані залежно від їх походження. Наприклад, помилки, пов'язані з
недостатнім розумінням мови, викликані незнанням правил та норм
мовлення, можна назвати "помилками незнання". Помилки, які виникають
внаслідок впливу інших мов або мовних впливів різних регіонів, можна
назвати "помилками мовного впливу". Також можуть бути помилки, які
виникають внаслідок бажання виразити щось особливим чином, незважаючи
на правила мови, такі помилки можна назвати "помилками творчості".
 17

Класифікація суржику також може здійснюватись за різними

критеріями, наприклад, за діалектними ознаками, за соціальним статусом
мовлення, за характером використовуваних мовних засобів тощо [12].
На сьогоднішній день повертатися до спроб класифікації мовленнєвих
порушень змушує низку причин. По-перше, нечітке розмежування основних
видів помилок у існуючих класифікаціях (це стосується розділів
граматичних, лексичних, синтаксичних помилок); по-друге, виведення із
класифікацій логічних помилок (зазвичай вони не вважаються мовними); по-
третє, відсутність у класифікаціях цілого ряду комунікативних порушень, що
істотно погіршують сприйняття та розуміння мови чи окремого
висловлювання.
Класифікація мовних помилок лише на рівні слова:
1. Орфографічні помилки
2. Словотвірні помилки (порушення норм українського літературного
словотвору)
3. Граматичні помилки (неправильне формоутворення різних частин
мови)
4. Лексичні помилки (порушення лексичних норм, тобто норм
слововживання та лексико-семантичної поєднання слова)
Усі мовні неправильності чи помилки, які б літературні норми де вони
порушували і якого б розряду не ставилися, можуть розглядатися у аспекті
нормативної стилістики, а й у лінгвоестетичному аспекті, що є чільним у
стилістиці художньої промови [14].
Як показують результати дослідження, джерелом мовного суржику є
мовні неправильності, що спотворюють змістове мовлення, створюють явне
протиріччя між цільовим наміром того, хто говорить або пише, і фактичним
змістом міні-висловлювання або міні-тексту. Це неправильності
семантизованого характеру, що вносять у висловлювання якісь додаткові
смислові відтінки. Висловлювання з такими помилками, що створюють явно
виражений комізм, що легко сприймається, а відповідно, і самі помилки
 18

можна назвати естетично або комедійно самодостатніми, оскільки для

створення комічного ефекту не потрібні додаткові мовні умови або ширший
контекст [13].
Суржик як такий не є лінгвістичною помилкою, але його використання
може бути спричинене мовними помилками. Суржик - це мовна форма, яка
складається з елементів різних мовних систем, що може викликати
незрозумілість, невірне сприйняття тексту та інші проблеми у спілкуванні.
Однак, використання суржику у певних випадках може мати й свої
позитивні сторони. Наприклад, він може стати способом спілкування між
людьми з різних регіонів України, які мають різні мовні діалекти. Також,
використання суржику у мас-медіа може бути зручним для тих, хто не має
досвіду роботи з національною лексикою, але водночас може викликати
негативні наслідки, які було описано раніше [39].
 19

РОЗДІЛ 2. АНАЛІЗ СУРЖИКУ І ЛЕКСИЧНИХ ПОМИЛОК У МОВІ

ЗАСОБІВ МАСОВОЇ ІНФОРМАЦІЇ: ПРИЧИНИ ПОЯВИ,ТИПОЛОГІЯ,
ХАРАКТЕРИСТИКА

2.1. Типи лексичних помилок у мові засобів масової інформації, основні

причини їх виникнення

У медіа-тексті, де стандарт та експресія мають подвійний статус, не

виправлене відхилення від норми може призвести до інформаційних,
комунікативних та естетичних втрат. Внаслідок порушення мовних норм у
тексті виникають мовні помилки [15].
Лексичні помилки є однією з найбільш поширених мовних помилок у
мас-медіа. Вони виникають з різних причин, таких як недостатня граматична
підготовка журналістів, неправильне використання термінології, недостатнє
редагування та редагування поганої якості. Основними типами лексичних
помилок є:
1. Неадекватне вживання слів. Журналісти часто вживають слова
неправильно, що призводить до спотворення змісту повідомлень. Наприклад,
українські видання часто вживають слово "мануфактура" замість "фабрика"
або "завод", що є неправильним вживанням термінології.
2. Невірне вживання слів у термінології. Це може бути пов'язане з
недостатнім знанням журналістами специфіки термінології певної галузі.
Наприклад, українські видання часто вживають слово "лігніт" замість "буре
вугілля", що є помилковим вживанням терміну.
3. Неправильна вживання ідіом та фразеологізмів. Журналісти часто
вживають ідіоми та фразеологізми неправильно, що може призводити до
спотворення змісту повідомлень. Наприклад, українські видання часто
вживають фразу "навколо пальця обмотувати" замість "крутити навколо
пальця", що є помилковим вживанням ідіоми.
 20

4. Неправильне вживання іншомовних слів. Журналісти часто

вживають іншомовні слова, неправильно їх тлумачачи, що може призводити
до спотворення змісту повідомлень.
Іншими типами лексичних помилок є помилки в словотворенні, коли
слово утворюється неправильно, тобто не за звичайними морфологічними
правилами. Наприклад, українське слово "депутатство" не має морфеми "-
ство", і тому слово "депутатство" є неправильним утворенням. Однак, відомі
випадки вживання цього слова у ЗМІ, як у цитатах, так і у текстах
журналістських матеріалів [40].
Також можна виділити помилки в вживанні слів зі схожими звучанням
або написанням. Наприклад, українське слово "морква" часто помилково
пишеться як "моркова", через вплив слова "картопля", яке має суфікс "-ова".
Ця помилка досить поширена у текстах рекламних або кулінарних
матеріалів.
Основними причинами виникнення лексичних помилок в мові ЗМІ є
недостатня граматична освіта журналістів, поспішання у виготовленні
матеріалів, неуважність, вплив розмовного стилю мовлення тощо. Також
можна відзначити, що певні лексичні помилки можуть бути свідомим
вибором журналіста, залежно від контексту, засобів виразності та способу
сприйняття тексту читачами або глядачами [16].
У зв'язку з цим, для уникнення лексичних помилок в мові ЗМІ важливо
забезпечити якісну підготовку журналістів, їхнє професійне зростання,
систематичну перевірку текстів на наявність помилок та використання
різноманітних засобів контролю якості мовлення.
Багато дослідників, даючи визначення фонетичних помилок,
розкривають його не повністю. Фонетичні помилки – похибки у звуковому
оформленні, недоречна рима, спотворення наголосу.
У письмовій мові тих, хто слабко володіє лексичним методом,
з'являються такі труднощі. По-перше, ті, хто пише, не виділяють логічно
ударне слово в тих випадках, коли воно має бути (точніше: найкраще може
 21

бути) виділено лексичним способом; по-друге, ставлять слово-підсилювач

(зазвичай - виділяє частинку) не перед тим словом, яке має бути виділено;
по-третє, виділяють логічно ударне слово якимось одиночним підсилювачем,
коли воно за його значимістю має бути виділено двома-трьома
підсилювачами.
Наступний підвид мовних помилок – лексичні помилки. Вони
виникають через незнання тим, хто пише лексичного значення слова,
неправильне утворення частин мови та ряд інших порушень. На думку
дослідників, лексичні помилки вивчені, але їх типологія далеко ще не повна;
не завжди зрозумілі їх причини, наприклад, причини неточного вибору слів.
Але загальна претензія до того, хто говорить і пише - бідність словника, і це
найгірша якість мови; однак конкретну помилку вказати неможливо [17].
Семантичні помилки складні для розпізнавання, оскільки полягають у
зміні не зовнішньої, звукової оболонки слова, яке змісту. У практиці
лексикографічної роботи (наприклад, при складанні тлумачних словників)
виявлення значень слів зазвичай залучають багато різноманітних контекстів,
дозволяють судити з достатньою мірою точності у тому, яке зміст
вкладається носіями мови у цю звукову оболонку.
Особливість наступного виду помилок полягає в дублюванні
смислових компонентів висловлювання, а також повторі одного й того ж
слова, недоречне вживання однокорінних слів і т.п.
До мовних помилок відносять морфологічні та синтаксичні помилки.
Морфологічні помилки створюють перешкоди для сприйняття
текстової інформації. Вони з неправильним освітою форм слів різних частин
промови [20].
Синтаксичні помилки виникають через порушення норм побудови
словосполучення, простого чи складного речення. Саме ці помилки є
сьогодні найбільш очевидними та серйозно розхитують існуючі мовні
норми. Дослідники пов'язують їх із виявом загальної тенденції до
ослаблення відмінкових функцій у сучасній українській мові.
 22

Стилістичні помилки – помилки, які у порушенні єдності стилю. Вони

не співвідносяться з певним ярусом мови і можуть виявлятися в галузі
лексики, морфології та синтаксису [18].
Відступ від стилістичних норм у сучасному медіа-тексті виглядає як
зіткнення різних стильових потоків. Порушення стилістичних норм
призводить до виникнення стилістичних помилок, які виявляються у
невиправданому цілями висловлювання розмиванні меж того
функціонального стилю, у якому відбувається спілкування.
Стильова норма - це норма вибору та організації мовних одиниць у
тексті певного стилю та норма вибору стилю, що відповідає умовам мовного
спілкування.
У точному сенсі порушення стильових норм («стилістична помилка»)
може бути двох видів:
1) порушення норм побудови тексту даного типами
2) порушення норм вибору типу тексту. Зрозуміло, що між цими
видами порушення стильових норм чіткої межі немає.
Стилістичну оцінку вживання у мові слів із різною стилістичною
забарвленням можна лише маючи на увазі конкретний текст, певний
функціональний стиль, оскільки слова, необхідних однієї мовної ситуації,
бувають недоречні на другий. Це виявляється і в невмінні граматично
обробити «чуже» слово, і у використанні його в неправильному значенні, що
не відповідає новим текстовим умовам, і в копіюванні певного способу
викладу, який у своєму функціональному стилі розглядається як
ненормативний [19].

2.2. Аналіз суржику та інших найсуттєвіших мовних помилок в мас-

медіа

Суржик та інші мовні помилки є невід'ємною частиною мови засобів

масової інформації, але їх наявність може негативно впливати на якість
інформаційного продукту та сприйняття аудиторією.
 23

Суржик — це суміш двох мов, які використовуються в мовленні, в

письмових теках та інших формах комунікації. Ця проблема особливо
актуальна в мас-медіа, де велика кількість людей має доступ до інформації.
Часто журналісти, які не мають достатнього рівня знання української мови,
вживають суржикові вирази в своїх текстах.
Аналіз мовних помилок на телеканалі «ТСН»:
В засобах масової інформації, зокрема в новинах, можна знайти багато
прикладів суржику та інших мовних помилок. Наприклад, розглянемо деякі
приклади з новин ТСН.
1. "Олімпійська" чи "Олімпійска"?
У новинах про олімпійські ігри дуже часто зустрічається слово
"олімпійська". Проте, якщо говорити про офіційні назви, то слід
користуватись словом "олімпійський". Наприклад, правильно говорити
"Олімпійські ігри", а не "Олімпійська ігри".
2. "Куди ти йдеш?" чи "Куди ти ідеш?"
У новинах часто можна почути фразу "куди ти йдеш?", що є
помилкою. Вірною формою буде "куди ти ідеш?". Слово "йти" належить до
дієслів другої дієвості, тому правильно вживати інфінітив з закінченням "-
ти", як у слові "ідти".
3. "Спортсмен виграв золото на Олімпіаді" чи "Спортсмен виграв
золото на Олімпійських іграх"?
У новинах про перемоги спортсменів часто можна почути фразу
"спортсмен виграв золото на Олімпіаді". Проте, правильніше вживати фразу
"спортсмен виграв золото на Олімпійських іграх". Слово "Олімпіада"
означає всеукраїнський олімпійський конкурс, тоді як "Олімпійські ігри" –
це міжнародний спортивний захід.
Приклади інших найсуттєвіших мовних помилок, які можуть
зустрічатися в ТСН:
4. Неправильне вживання слова "за" замість "щодо". Наприклад, "За
новими даними, в Україні зареєстровано 100 нових випадків хвороби"
 24

замість "Щодо нових даних, в Україні зареєстровано 100 нових випадків

хвороби". Ця помилка може викликати недорозуміння або невірне розуміння
інформації.
5. Неправильне вживання різних відмінків іменників. Наприклад,
"Українськіх футболістів запросили до коментарів" замість "Українських
футболістів запрошено до коментарів". Ця помилка порушує правила
української граматики та може призвести до неправильного розуміння
тексту.
6. Використання незрозумілих термінів та скорочень без їх пояснення.
Наприклад, "Нова програма від компанії МФО з ОСББ" замість "Нова
програма від компанії мікрофінансової організації з обслуговування
багатоквартирних будинків". Ця помилка може бути зрозуміла тільки
фахівцям у певній галузі та створювати труднощі для розуміння інформації
людьми, які не мають відповідної підготовки.
7. Неправильне вживання слів-омонімів, які мають різне значення.
Наприклад, "Президент підписав закон про податки на дивиденди" замість
"Президент підписав закон про податки на дивіденди". Ця помилка може
породжувати недорозуміння та викликати неправильне розуміння
інформації.
8. Використання неправильного часу дієслова.
Наприклад, у одній з новин на сайті ТСН з'явилася така фраза:
"Синоптики обіцяють, що найближчої доби температура повітря буде
триматися на рівні +15 градусів." В даному випадку, правильною формою
дієслова було б "буде триматися" або "триматиметься", оскільки мова йде
про майбутнє.
8. Невдале вживання іншомовних слів та термінів.
Часто в мас-медіа можна почути вживання слів та термінів, які не
мають аналогів в українській мові або мають, але застосовуються
неправильно. Наприклад, у одній з новин ТСН згадується про використання
"мегапікселів" у сучасних камерах. Але правильним є вживання терміну
 25

"мільйон пікселів", оскільки "мегапіксель" є порожнім терміном, який не має

жодного значення в лінгвістичному плані.
10. Порушення правил розділового написання.
Дуже часто в мас-медіа можна побачити помилки в розділовому
написанні. Наприклад, на сайті ТСН з'явилася новина з заголовком "Топ-5
найкращих кав'ярень, для любителів високоякісної кави". Проблема полягає в
тому, що словосполучення "для любителів високоякісної кави" є
прикметниковим, тому воно повинно бути відокремлено комами від
попереднього слова "кав'ярень".
Аналіз мовних помилок на телеканалі «5 канал»:
За останні роки українська мова стала для багатьох медіа-текстів
предметом невдалих експериментів. Телеканал "5 канал" не став винятком і
часто застосовує суржик у своїх телевізійних програмах, новинах і
репортажах. Розглянемо кілька прикладів та проаналізуємо їх.
1. "5 канал" використовує форму дієслова "повинен" замість "повинен
бути", що є недоречним та порушує норми літературної мови. Наприклад:
"Сьогоднішній матч повинен розпочатися о 20:00".
2. Часто "5 канал" використовує вирази "на максимумі", "на мінімумі"
замість "максимально", "мінімально". Це призводить до виникнення суржику
та невірної формулювання. Наприклад: "Ціни на продукти харчування зросли
на максимумі" замість "Ціни на продукти харчування зросли максимально".
3. Також, "5 канал" часто використовує займенник "то" замість "це".
Наприклад: "Якщо хочете дізнатися про те, що відбувається у світі,
слідкуйте за нашими новинами, то цікаво та корисно".
4. Іноді "5 канал" вживає складнопідрядні речення, які є неповними та
незрозумілими для глядача. Наприклад: "Податкова влада України планує
провести реформу, що дозволить збільшити податкові надходження, а ще
покращити роботу у сфері відшкодування податку на додану вартість". В
цьому реченні відсутній зв'язок між підреченнями, що робить текст
незрозумілим для аудиторії.
 26

Крім суржику, на телеканалі "5 канал" можна знайти й інші мовні

помилки. Розглянемо кілька прикладів:
"Зараз, коли якийсь новини, наші польські колеги або українські, які
працюють для польських ЗМІ, теж діляться цією інформацією".
У цьому реченні помилкою є невірний вжиток слова "новини" у однині
замість "новин" у множині.
"Зокрема, наші фахівці з'ясували, що в Афганістані військові звітували
про більше втрат, ніж було фактично, намагаючись замалювати складну
ситуацію".
У цьому реченні помилкою є невірний вжиток слова "звітували" у
множині замість "звітував" у однині.
"Однак, хоча режим Асада заявляє, що йому вдалося повернути під
контроль значну частину країни, насправді бойовики ще утримують деякі
райони, в тому числі й ті, які перебувають під контролем Росії".
У цьому реченні помилкою є невірний вжиток слова "бойовики" у
множині замість "бойовик" у однині.
"Правоохоронці відзначили, що зловмисники вкрали золоті вироби,
гроші та інші цінності".
У цьому реченні помилкою є невірний вжиток слова "вкрали" у
множині замість "викрали" у однині.
Отже, на телеканалі "5 канал" можна знайти різноманітні мовні
помилки, які варто уникати для збереження мовної культури та якості
мовлення.
"Крим, місто Армянськ"
Цей приклад є порушенням граматичної норми, оскільки Крим є не
містом, а півостровом, а Армянськ - не містом Криму, а містом на заході
Криму. Отже, правильною формою було б "Крим, місто Армянського
району".
"Терористи обстрілюють мирних жителів у зоні ООС"
 27

Цей приклад містить лексичну помилку, оскільки слово "обстрілюють"

є помилковим за нормами української мови. Згідно з правилами, коректною
формою є "відкривають вогонь по мирним жителям". Також, замість "зони
ООС" коректнішо було б використати "зони проведення операції об'єднаних
сил".
"На зустрічі лідерів України та Росії узгодили питання відновлення
мирного процесу"
Цей приклад містить вживання слова "узгодили" замість коректного
"домовилися". Крім того, правильнішою формою було б "лідери України та
Російської Федерації", оскільки "Росія" - це назва держави, а "російський" -
прикметник, який вказує на приналежність до цієї держави.
Запис ефіру 5 каналу:
1. Журналіст: "Ми працюємо в дуже складній обстановці. Тут кожен
день відбуваються бойові дії, і відбити територію від терористів наразі
вдається не кожному."
У цьому випадку суржикове вживання спостерігається в використанні
виразу "відбити територію від терористів". В українській мові більш
правильно звучить вираз "звільнити територію від терористів".
2. Журналіст: "Населення району вже три роки живуть без електрики,
і наразі надії на її появу малі."
У цьому випадку помилка полягає в невірному вживанні форми слова
"малий". Українською мовою правильно було б сказати "надії на її появу
мало", оскільки слово "надії" вважається відмінком однини і має чоловічий
рід.
3. Журналіст: "У зоні бойових дій наразі знаходиться приблизно 10
тисяч жителів."
У цьому випадку помилка полягає в невірному вживанні слова
"наразі". Це слово означає "зараз, в даний момент" і є зайвим у даному
контексті, оскільки тут не йдеться про якусь зміну часу.
 28

Аналіз мовних помилок на телеканалі «24 канал»:

З мовної точки зору, "суржик" - це суміш різних мовних елементів, в
основному української та російської мов, що вживається в мовленні.
Телеканал "24 канал" є одним із провідних новинних каналів в Україні,
проте в деяких випадках мовлення журналістів та гостей каналу може
містити елементи суржику.
Ось декілька прикладів телевізійних сюжетів та інтерв'ю на "24
каналі", які містять елементи суржику:
1. "Для тих, хто давно за кордоном і тільки планує повернутись до
рідного краю, створили онлайн-сервіс."
У цьому реченні журналіст використав дві різні форми звертання до
людей, які перебувають за кордоном і планують повернутись в Україну: "для
тих, хто давно за кордоном" (українською) та "тільки планує" (російською).
Ця комбінація мов є прикладом суржику.
2. "Для того, щоби відвести підозру від себе, він намагається
накидати на нашу команду ці підроблені факти."
У цьому висловлюванні журналіст використав російську лексику:
"накидати" (українською - "навішувати") в поєднанні з українською
граматикою. Це є прикладом суржику.
Ще одним прикладом суржику на телеканалі "24 канал" може бути
використання слова "нікуди" замість "куди". Наприклад, у заголовку новин
про рух потягів: "Через ремонтні роботи на ділянці залізниці потяги зі
Львова до Києва курсуватимуть нікуди" (дійсно мали курсувати "куди" - до
Києва).
3. Також можна відзначити некоректне вживання вигуку "ой" в
заголовках новин, що може забруднювати мову та робити її менш
професійною. Наприклад, "Ой, що сталося: у центрі Харкова згорів
автомобіль" або "Ой-ой, як це сталося: бухгалтерку звинуватили у злочині".
4. Також можна зустріти випадки використання російських слів у
текстах на українському телеканалі. Наприклад, у заголовку новин про
 29

мітинг на підтримку Навального: "У Москві вже затримали понад 1300

учасників протесту", де замість українського слова "затримали" було вжито
російське "задержали".
5. "Він нас зустрів і розповів, що буде проводити збірну до перемоги".
У цьому реченні між словами "проводити" та "до" з'явилася
незвичайна для української мови комбінація "проводити до", яка повинна
була б звучати як "вести до". Також варто зазначити, що слово "збірна" - це
слово з російської мови, і українською воно зазвичай замінюється словом
"команда".
6. "Офіційний Київ попросив міжнародних партнерів і ОБСЄ
включити в розгляд ситуацію навколо блокади Донбасу".
У цьому реченні помилкою є вживання слова "навколо" замість "на". В
українській мові "навколо" означає "по колу" або "поблизу", тоді як в даному
випадку мало б звучати "на блокаді Донбасу".
7. "У вівторок, 24 листопада, над Берліном розійшлися чорні димові
хмари".
У цьому реченні помилкою є вживання слова "розійшлися" замість
"розгорнулися". Слово "розійтися" означає "розбігтися", тоді як у даному
контексті слід вживати слово "розгорнутися".
8. "Інцидент стався в метро "Палац Україна" 23 грудня близько
14:00".
У цьому реченні помилкою є вживання слова "в метро" замість "у
метрополітені". "Метро" - це скорочення від "метрополітен", тому в
українській мові коректніше було б вживати повну назву.
Отже, суржик та інші мовні помилки можуть зустрічатися не тільки на
одному телеканалі, але й у текстах різних жанрів та форматів. Вони не тільки
порушують мовні норми та забруднюють мову, але можуть також впливати
на розуміння контенту та спотворювати інформацію.
Аналіз мовних помилок на телеканалі «1+1»:
Далі розглянемо кілька прикладів суржику на телеканалі "1+1".
 30

1. "І знову дивакуємося на квіти"

У цьому заголовку поєднуються різні форми мови: у першій частині
вжито дієслово "дивакуємося", що відповідає українській мові, а у другій
частині ми бачимо слово "квіти", яке також відповідає українській мові,
проте при цьому до нього додано префікс "на", який є характерним для
російської мови.
2. "Генпрокурор розповів, що стосовно його батька розслідування не
ведеться"
У цьому реченні вжито слово "стосовно", яке є досить типовим
прикладом суржику, оскільки в українській мові коректним є вживання
слова "щодо" замість "стосовно". Також можна зазначити, що вживання
форми чоловічого роду при звертанні до посади генерального прокурора (а
не генеральної прокурорки) також є помилкою, оскільки на посаді
знаходиться жінка.
3. "Навіть у випадку коли стомлюється тіло, змінити хоча б один рух,
вже може змінити ситуацію"
У цьому реченні можна помітити помилку в вживанні слова "коли",
оскільки в даному контексті коректнішим було б вживати слово "якщо".
Також можна зазначити, що слово "рух" у даному контексті може бути не
зовсім зрозумілим для читачів, адже не вказано, про який саме рух йдеться.
Одним з прикладів суржику в мас-медіа є використання російських
слів і фраз в україномовних новинах. Наприклад, замість слова "гроші"
вживають "деньги", замість "призначення" – "назначение", замість "замість"
– "вместо". Це призводить до порушення норм української мови та зниження
рівня мовленнєвої культури.
Іншою частою помилкою в мас-медіа є вживання слів з неправильним
значенням. Наприклад, вживання слова "гігант" замість "великий" або
"величезний", "колосальний" або "титанічний". Це призводить до
спотворення смислу тексту та розуміння його читачами або глядачами.
 31

Також серед частих помилок в мас-медіа можна відзначити вживання

невідповідних частин мови. Наприклад, замість прийменника "в" вживається
прийменник "на", або замість прикметника вживається іменник. Це
призводить до порушення синтаксичних норм української мови та зниження
рівня мовленнєвої культури.

2.3.Шляхи запобігання вживання суржику та інших мовних помилок в

мас-медіа

Письмова комунікація відрізняється від усної «більшою

підготовленістю, незалежністю від часу та умов перебігу, вживанням більш
розгорнутих, літературно оформлених мовних оборотів» [21].
Головним завданням адресанта повідомлень в умовах даного типу
комунікації є побудова тексту та підбір мовних засобів таким чином, щоб
інформація була сприйнята адресатом повно та точно.
Заважати адекватному сприйняттю повідомлень у медіасфері можуть:
1) тимчасова відстроченість отримання повідомлення адресатом;
2) неможливість застосовувати інтонацію як додатковий спосіб
вираження сенсу повідомлення;
3) масовий характер одержувача (аудиторія ЗМІ), відсутність детальної
інформації про характеристики окремих реципієнтів (чисельність, вік, стать,
зовнішність);
4) неможливість отримати зворотну реакцію на повідомлення негайно.
Особливості письмової комунікації зумовлюють вимоги до
повідомлень, що надсилаються даним способом: «логічність, розгорнутість,
надмірність, нормативність, стилістична співвіднесеність і т.д.» [22].
Ще одним способом запобігання мовним помилкам є професійна
підготовка журналістів та редакторів. Важливо вивчати не тільки мову
загалом, але й її правила в контексті медіа-середовища. Також, можна
організовувати для журналістів та редакторів тренінги та семінари з метою
покращення їх мовних навичок.
 32

Додатково, можна використовувати автоматизовані системи перевірки

текстів на наявність мовних помилок. Такі системи здатні швидко виявляти
помилки та надавати пропозиції щодо їх виправлення.
Крім того, важливо забезпечувати контроль за якістю публікацій та
веденням документації про мовні помилки. Такі дані можуть бути
використані для аналізу та вдосконалення мовної політики в мас-медіа [23].
Загалом, запобігання мовним помилкам в мас-медіа потребує
комплексного підходу та співпраці всіх зацікавлених сторін, включаючи
журналістів, редакторів, мовних експертів та аудиторію. Тільки таким чином
можна забезпечити якісну та коректну інформаційну продукцію.
Інші шляхи запобігання вживання суржику та інших мовних помилок в
мас-медіа можуть включати:
1. Навчання журналістів та редакторів правильної мови: журналістам
та редакторам можна надавати спеціальний курс з правильної мови, де вони
зможуть ознайомитись з основними правилами граматики та орфографії,
вивчити правильну вимову та побудову речень.
2. Використання електронних інструментів перевірки мови: сучасні
технології дозволяють використовувати електронні програми для перевірки
правильності мови, орфографії та граматики. Це може допомогти
журналістам та редакторам виправити свої помилки та уникнути суржику.
3. Перевірка текстів перед публікацією: перед публікацією будь-якого
матеріалу важливо його перевірити на наявність помилок та суржику. Для
цього можна використовувати систему перевірки правильності мови, а також
залучати додаткових редакторів для перевірки текстів.
4. Уважність та відповідальність: журналісти та редактори повинні
бути уважними та відповідальними при написанні та редагуванні матеріалів.
Вони повинні розуміти, що їхня робота має велике вплив на суспільство та її
якість повинна бути на високому рівні.
5. Контроль за вживанням суржику та інших мовних помилок:
керівництво мас-медіа повинно контролювати якість матеріалів, що
 33

публікуються, та вживання суржику та інших мовних помилок. Вони можуть

встановлювати внутрішні правила та стандарти для журналістів [24].
Запобігання вживанню суржику в мас-медіа є важливою темою,
оскільки мовний стиль, вживаний мас-медіа, може впливати на рівень
мовленнєвої культури українського суспільства. Для запобігання вживанню
суржику в мас-медіа можна використовувати різноманітні підходи та
методи.
Один з найважливіших методів запобігання вживанню суржику в мас-
медіа - це підвищення рівня мовної освіти серед журналістів та інших
працівників засобів масової інформації. Журналістам потрібно бути
свідомими про мовні помилки, які вони можуть допускати, та знати, як їх
уникнути. Мовні тренінги та семінари можуть бути корисними для
поліпшення мовленнєвих навичок журналістів.
Ще одним методом запобігання вживанню суржику в мас-медіа є
редагування текстів та матеріалів перед публікацією. Редактори повинні
бути уважними до мовленнєвих помилок та відмічати їх журналістам для
подальшої корекції. Також можна використовувати спеціальні програми для
перевірки правопису та граматики [25].
Іншим методом запобігання вживанню суржику в мас-медіа є
створення мовних стандартів та політики щодо мовлення в засобах масової
інформації. Це може включати створення мовних довідників, встановлення
правил та норм мовлення, а також впровадження процедур перевірки та
контролю за виконанням цих правил.
Крім того, важливо, щоб мас-медіа використовували виключно
нормативну лексику, яка відповідає мовним нормам. Для цього можна
використовувати словники та експертні думки фахівців з мовознавства.
Наприклад, українська Вікіпедія має список порад щодо правильного
вживання української мови. Також існують електронні словники, які
допомагають перевіряти правопис і граматику.
 34

Однак, запобігання вживанню суржику та мовних помилок у мас-медіа

не може бути повністю досягнуте без участі самого персоналу. Тому, окрім
використання спеціальних інструментів, варто проводити регулярні тренінги
та навчання для журналістів, які працюють з мовою. Такі навчання можуть
включати в себе викладення правил української мови, відпрацювання
практичних вправ і взаємну перевірку робіт [26].
У кінці кінців, запобігання суржику та інших мовних помилок у мас-
медіа є важливою задачею не тільки для збереження національної мовної
культури, але й для забезпечення якісного інформаційного простору для
громадян. Це можливо тільки за умови відповідального відношення до
вживання мови з боку журналістів та редакторів мас-медіа.
 35

ВИСНОВКИ

Отже, бачимо, що помилки у засобах масової інформації є рідкісним

явищем. Вони допускаються не тільки у дрібно-тиражних газетах, де дефіцит
коштів не дозволяє залучити до роботи коректора, а й у великих
загальноукраїнських виданнях і на телебаченні. Швидше за все, причиною
цього є економія.
Грамотні засоби є запорукою збереження чистоти мови, і в жодному
разі не можна нехтувати роботою фахівців над текстами. Засоби масової
інформації відіграють важливу роль нашому житті. Тому проблема мови ЗМІ
є головною у цій темі. Специфіка мови ЗМІ визначається особливостями
комунікативної ситуації, яку вона обслуговує.
За останнє десятиліття становище газетної мови у стилістичній системі
української мови стало ще складнішим. У співвідношенні основних форм
національної мови очевидна експансія двох неосновних, периферійних форм
– жаргону та просторіччя. Газетна мова вийшла із жорсткої системи
книжкових стилів та активно взаємодіє з розмовною мовою. Газетна мова
активно взаємодіє з рекламними та ораторськими текстами – знову
актуалізованими підсистемами літературної мови. У такій ситуації
стилістична ідентичність газетного мовлення опиняється під очевидною
загрозою.
З'являється одна дуже важлива закономірність: газетна мова
розтягується між двома різноспрямованими стилістичними полюсами –
діловою мовою та мовною розмовною.
ЗМІ значною мірою визначають норми мови та спілкування, і тим
більш висока їхня відповідальність за те, щоб ці норми відповідали кращим
культурним традиціям. Але залишається лише сподіватися.
Мовні помилки в засобах масової інформації можуть бути не тільки у
вживанні суржику, але й у використанні неправильних слів, граматичних
конструкцій та інших аспектів мови. Наприклад, неправильне вживання
 36

іншомовних слів може спотворити зміст повідомлення та завадити його

сприйняттю аудиторією.
Частою мовною помилкою є неправильне вживання прийменників та
інших слів, що впливає на зміст повідомлення. Наприклад, вживання
прийменника "на" замість "в" може змінити місце дії, а неправильне
вживання дієслів та їх форм може спотворити зміст повідомлення.
Для запобігання мовним помилкам в засобах масової інформації
необхідно використовувати відповідні ресурси, наприклад, словники,
граматики, стилістику.
 37

СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ

1. "Суржик" у мові і в мовленні / Т. А. Власенко // Вісник Харківського

національного університету імені В. Н. Каразіна. Серія «Філологія». –
2014. – № 1157. – Вип. 62. – С. 95-100.
2. Інтернет-мовленнєва культура як складова мовленнєвої культури
особистості / В. Г. Перепелиця // Педагогічний дискурс. – 2019. – Вип. 26.
– С. 178-184.
3. Інтернет-мовленнєва культура: поняття, зміст, вимоги / Т. В.
Дем’яненко // Слов’янський збірник. – 2016. – Вип. 14. – С. 96-101.
4. Мовленнєва культура в інформаційному просторі: проблеми та шляхи їх
вирішення / О. В. Мартинюк // Наукові записки. Серія: Філологічні науки.
– 2017. – Т. 166. – С. 67-71.
5. Мовленнєва культура в мас-медіа: проблеми та шляхи вирішення / Н. М.
Коломієць // Науковий часопис Національного педагогічного
університету імені М. П. Драгоманова. Серія 9. Сучасні тенденції
розвитку мови і літератури: Вип. 26. – К., 2015. – С. 142-146.
6. Мовленнєва культура журналіста в медіапросторі / Н. В. Лесик // Наукові
праці. Філологічні науки. – 2016. – Вип. 260. – С. 114-118.
7. Мовленнєва культура і мовні помилки у медіа-просторі / Н. В. Лесик //
Актуальні проблеми філології та перекладу: зб. наук. пр. – Київ: Вид-во
Нац. ун-ту «Києво-Могилянська академія», 2017. – С. 115-120.
8. Мовленнєва культура як складова професійної компетентності журналіста
/ Л. О. Веселовська // Збірник наукових праць Вінницького національного
технічного університету. – 2018. – Вип. 2 (50). – С. 8-11.
9. Мовленнєві помилки в інформаційному просторі / О. В. Любченко //
Молодий вчений. – 2017. – № 2 (42). – С. 72-75.
10.Мовленнєві помилки як прояв недосконалості мовленнєвої культури / І.
В. Шевчук // Наукові записки. Серія: Філологічні науки. – 2019. – Т. 180.
– С. 66-70.
 38

11.Мовні помилки в мас-медіа: проблеми та шляхи їх вирішення / Л. І.

Мельник // Медіаосвіта в сучасному світі: проблеми та перспективи. – К.:
Видавництво ВД «Київський університет», 2017. – С. 227-233.
12.Ой, ні! Суржик! : як зберегти чисту українську мову / О. В. Чемерис //
Громадське радіо. – 2018. – 14 вересня.
13.Особливості вживання суржику в Україні та його вплив на українську
мову / О. В. Рибалко // Молодий вчений. – 2017. – № 11 (55). – С. 84-87.
14.Слово про «суржик»: мова, нація, держава / О. Федичка. – К.: Смолоскип,
2015.
15.Стилістика і культура української мови в медіа-просторі / О. В. Любченко
// Молодий вчений. – 2018. – № 6 (56). – С. 55-57.
16.Суржик і його вплив на сучасну українську мову / І. М. Шевчук // Наукові
записки. Серія: Філологічні науки. – 2017. – Т. 165. – С. 93-96.
17.Суржик у медіа: проблеми і перспективи подолання / О. В. Трофіменко //
Сучасні проблеми мови і літератури: Зб. наук. пр. – Хмельницький: Вид-
во Хмельницького національного університету, 2016. – С. 192-197.
18.Суржик у медіа-просторі: виклики та перспективи / О. І. Панасенко //
Наукові записки. Серія: Філологічні науки. – 2019. – Т. 183. – С. 132-136.
19.Суржик у сучасній українській мові: проблеми та перспективи
дослідження / О. І. Ярмолюк // Наукові записки. Серія: Філологічні науки.
– 2014. – Т. 145. – С. 21-26.
20.Суржик українського мовлення в медіа-просторі / В. Г. Чекан //
Літературознавчі обрії. – 2015. – Вип. 50. – С. 301-304.
21.Суржик як проблема мовленнєвої культури / М. В. Головчук //
Інноваційна педагогіка та психологія. – 2019. – Вип. 4. – С. 72-75.
22.Суржик як соціально-політична проблема / І. М. Шевчук // Суспільство і
держава. – 2017. – Вип. 3. – С. 161-164.
23.Як боротися з мовними помилками в мас-медіа / В. С. Курячий // Збірник
наукових праць Вінницького державного педагогічного університету
 39

імені Михайла Коцюбинського. Серія: Філологія. – 2016. – Вип. 26. – С.

15-21.
24.Balan, J. (2019). The Language Divide and the Politics of Identity in Ukraine.
Nationalities Papers, 47(3), 431-444.
25.Dovbyshuk, O. (2018). The Language of Ukrainian Television: Surzhyk and
the Struggle for Ukrainian Language Purity. Journal of Language and Politics,
17(4), 593-614.
26.Karpiuk, I. (2016). Code-Switching and Its Perception in Ukraine: Attitudes
Toward Surzhyk Among Ukrainian-English Bilinguals. International Journal of
Bilingualism, 20(3), 282-298.
27.Klymenko, I. (2016). Language Attitudes and Language Use in Ukraine: The
Case of Surzhyk. Journal of Multilingual and Multicultural Development,
37(6), 607-619.
28.Kobylianska, V. (2019). Surzhyk as a Challenge to the Ukrainian Language: A
Historical Overview. International Journal of Humanities and Social Science
Research, 9(1), 16-29.
29.Kozlova, O. (2019). Language Policy and Language Choice in Post-Soviet
Ukraine. Slavic Review, 78(1), 70-86.
30.Kuzio, T. (2019). Russian-Language Media and Ukrainian Elections. Journal of
Democracy, 30(4), 129-141.
31.Motyl, A. J. (2018). Ukrainian Identity in the Age of Putin. Problems of Post-
Communism, 65(5-6), 293-301.
32.Olenenko, O. (2017). Linguistic Landscape and Language Attitudes in Post-
Soviet Ukraine. International Journal of the Sociology of Language, 2017(246),
143-164.
33.Rudnytsky, J. B. (2018). The Ukrainian Language, Surzhyk, and Language
Policy in Ukraine. Canadian Slavonic Papers, 60(1/2), 171-183.
34.Sereda, L. (2019). The Role of Media in the Formation of Linguistic Attitudes:
The Case of Ukrainian Surzhyk. Language Awareness, 28(2), 89-107.
 40

35.Shevel, O. (2016). Language Policy and the Use of Ukrainian on Ukrainian

Television. Journal of Contemporary Central and Eastern Europe, 24(2), 164-
178.
36.Szakolczai, A. (2017). Ukraine's Euromaidan and Its Revolutionary Tradition:
The Difficulties of Civil Society Formation. Social Movement Studies, 16(4),
379-390.
37.Tarnawsky, V. (2018). Surzhyk and Language Politics in Ukraine: A View
from the West. Harvard Ukrainian Studies, 36(1/4), 63-71.
38.Tymciurak, I. (2019). Ukrainian Language as a Mirror of Ukrainian Identity:
Media Language Policy in Post-Maidan Ukraine. International Journal of
Humanities and Social Science Research, 9(1), 48-56.
39.Vasylenko, T., & Kurovets, Y. (2017). Surzhyk and the Ukrainian Language
Crisis in Ukraine. Journal of Language and Education, 3(2), 69-83.
40.Wilson, A. (2017). Language Policy and Ukrainian Statehood: From Kievan
Rus' to the Euromaidan. Canadian-American Slavic Studies, 51(2), 121-135.