httpsmoodle.znu.edu.uapluginfile.phpfile=466911mod resourcecontent4Голуб20Ю.І.20Вступ20до20мов-ва202022 PDF

МІНІСТЕРСТВО ОСВІТИ І НАУКИ УКРАЇНИ
ЗАПОРІЗЬКИЙ НАЦІОНАЛЬНИЙ УНІВЕРСИТЕТ
Ю. І. Голуб
ВСТУП ДО МОВОЗНАВСТВА
Навчальний посібник
для здобувачів ступеня вищої освіти бакалавра спеціальності «Філологія»
освітньо-професійної програми «Мова і література (англійська)»
Затверджено
вченою радою ЗНУ
Протокол № 5 від 27.12.2019
Запоріжжя
2019
УДК: 81 (075.8)
Г62
Голуб Ю. І. Вступ до мовознавства : навчальний посібник для здобувачів

ступеня вищої освіти бакалавра спеціальності «Філологія» освітньо-
професійної програми «Мова і література (англійська)». Запоріжжя : ЗНУ, 2019.
87 с.
Навчальний посібник з дисципліни «Вступ до мовознавства» містить

теоретичний матеріал курсу, контрольні питання для самоперевірки, плани
практичних занять, питання для інтерактивної бесіди, практичні завдання для
самостійної роботи студентів, перелік питань до підсумкового контролю, а
також список рекомендованої літератури до кожної теми. Він допоможе
студентам краще засвоїти матеріал лекцій, успішно підготуватися до
практичних занять, навчитися працювати з теоретичною літературою і
фактичним мовним матеріалом.
Посібник призначений для здобувачів ступеня вищої освіти бакалавра
професійного спрямування «Мова і література (англійська)» денної та заочної
форм навчання.
Рецензент : доктор філологічних наук, професор Г. І. Приходько
Відповідальна за випуск : доктор філологічних наук, професор С. М. Єнікєєва
2
ЗМІСТ
ПЕРЕДМОВА......................................................................................................... 4
ЛЕКЦІЙНІ ЗАНЯТТЯ ……………………………………………………………. 6
1. Мовознавство як наука…………………………………………………… 6
2. Знакова природа і функції мови…………………………………………… 12
3. Мова і мислення …………..………….………………..……………….….. 21
4. Мова і суспільство ……………………………………………………….... 24
5. Система і структура мови…………………………………………………… 28
6. Розвиток мови………………………………………………………...……... 33
7. Класифікація мов…….…………………….………………………………... 36
ПРАКТИЧНІ ЗАНЯТТЯ ……………………………………………………......... 43
8. Теорії походження мови…..…………………………………………..…….. 43
9. Фонетика……………………………………………………………………... 44
10. Власне лексикологія та лексична семантика ……………………………… 49
11. Лексико-семантичні категорії ……………………………………………… 54
12. Фразеологія…………………………………………………………………... 59
13. Словотвір…………………………………………………………………….. 65
14. Граматика…………...………………………………………………………... 69
ЗАВДАННЯ ДЛЯ САМОСТІЙНОЇ РОБОТИ …………………………………... 75
ТЕСТОВІ ЗАВДАННЯ ДЛЯ ПОТОЧНОГО КОНТРОЛЮ…………………….. .. 81
ПЕРЕЛІК ПИТАНЬ ДО ПІДСУМКОВОГО КОНТРОЛЮ (ІСПИТУ)………… 85
3
ПЕРЕДМОВА
Курс “Вступ до мовознавства” є першим з циклу загальнолінгвістичних

дисциплін, що вивчаються студентами факультету іноземної філології. Коло
питань, що розглядаються в ньому, є сферою інтересів не тільки лінгвістів, а й
представників багатьох інших наук, як суспільних, так і природничих. Це
зумовлює зв’язок даної дисципліни з такими науками, як філософія, історія,
соціологія, психологія, літературознавство, фізика, математика, географія. Курс
“Вступ до мовознавства” створює необхідний фундамент для вивчення
дисциплін з теорії конкретної етнічної мови. Отже, він є пов’язаним з такими
курсами, як фонетика, лексикологія, граматика, стилістика англійської мови.
Усе вищевикладене обумовлює важливість означеної теоретичної дисципліни.
Метою курсу “Вступ до мовознавства”, а отже, і цього навчального
посібника, є ознайомлення студентів з основоположними характеристиками
мови, закономірностями її функціонування та розвитку.
Основні завдання курсу:
 Висвітлити сутнісні проблеми, пов'язані з функціонуванням мови як
складної гетерогенної системи.
 Підготувати студентів до сприймання курсів з теорії англійської мови.
 Сформувати у студентів вміння і навички необхідні для дослідження
мовних явищ.
За підсумками вивчення курсу студент повинен знати:
 Історію формування лінгвістичних знань.
 Основні теорії походження мови.
 Відношення мови до мислення і суспільства.
 Співвідношення мови і мовлення.
 Своєрідність мови як знакової системи.
 Функції мови.
 Особливості системної організації мови.
 Одиниці всіх мовних рівнів та існуючі між ними зв'язки та відношення.
 Внутрішні та зовнішні фактори мовного розвитку.
 Основи типологічної та генеалогічної класифікації мов.
 Основні лінгвістичні терміни.
Студент повинен уміти:
 Застосовувати одержані знання до аналізу мовних явищ на матеріалі
англійської та рідної мов.
 Читати спеціальну літературу (наукові статті, монографії) з
лінгвістичної проблематики.
4
 Користуватися англомовними та україномовними словниками різних
типів – тлумачними, перекладними, етимологічними, термінологічними,
фразеологічними, словниками синонімів і антонімів.
Навчальний посібник з курсу “Вступ до мовознавства” надає необхідну
інформацію, яка допоможе студентам правильно організувати свою роботу,
успішно підготуватися до лекцій і практичних занять, розвинути основні вміння
та навички роботи з лінгвістичним матеріалом.
Навчальний посібник складається з двох розділів, структура яких
уніфікована. У першому розділі дається короткий огляд основних теоретичних
питань, що розглядаються на лекціях; наводяться запитання і завдання,
спрямовані на самоперевірку отриманих знань; рекомендується наукова
література, робота з якою допоможе краще зрозуміти основні питання курсу.
Другий розділ висвітлює зміст і структуру практичних занять. Він також
містить запитання і завдання для перевірки засвоєння відповідного матеріалу,
ключові терміни, вправи і практичні завдання для самостійного виконання,
списки наукової літератури, присвяченої лінгвістичним проблемам, які
розглядаються на практичних заняттях.
Зміст і структура навчального посібника відповідають програмним
вимогам, що обумовлює доцільність його використання при вивченні питань
курсу “Вступ до мовознавства”.
5
ЛЕКЦІЙНІ ЗАНЯТТЯ
Тема 1. Мовознавство як наука
Зміст
1. Об’єкт і предмет мовознавства.
2. Історія формування знань про мову.
3. Галузі мовознавства.
4. Зв’язок мовознавства з іншими науками.
5. Методи дослідження мовних явищ.
Об’єкт мовознавства – мова в усіх її проявах і формах існування:

 мова як абстрактна система і конкретні етнічні мови;
 живі і мертві мови;
 літературна мова, територіальні та соціальні діалекти.
ДЕЯКІ ВИЗНАЧЕННЯ ПОНЯТТЯ “МОВА”

1. З функціональної точки зору: мова – це засіб спілкування людей,
засіб формування, вираження і збереження думки.
2. З точки зору принципів організації: мова – це система
взаємопов’язаних елементів і правил їх комбінування.
3. З точки зору походження: мова – це результат суспільної,
колективної навички утворення елементів із звукової матерії шляхом поєднання
звуків із значенням.
4. З семіотичної точки зору: мова – це система знаків.
5. З точки зору теорії інформації: мова – це код за допомогою якого
кодується і розшифровується семантична інформація.
Предмет мовознавства – закономірності організації, функціонування і

розвитку мови.
ІСТОРІЯ ФОРМУВАННЯ ЗНАНЬ ПРО МОВУ

Епоха давнини: вивчався словниковий склад мови, укладалися
лексикографічні довідники (шумерські силобарії, шумеро-аккадські
вокабулярії, давньоєгипетські тематичні словники (“Рамесейський
ономастикон”), нігханту Стародавньої Індії), досліджувалися граматичні
питання (нововавілонські граматичні твори, “Граматика” Паніні).
Стародавня Греція: багато уваги приділялося питанню про характер
взаємовідносин між предметом і його назвою (Продік, Платон, Демокріт,
6
Аристотель), досліджувалася звукова (піфагорійська школа) та граматична
будова мови (Протагор, Діонісій Фракієць), розглядалися питання полісемії,
омонімії, синонімії, словотвору і словозміни (Аристотель, Продік).
Епоха середньовіччя: розглядалися проблеми походження і знакової
природи мови, її системної організації, співвідношення мови і мислення, мови і
суспільства (Аврелій Августин, Ансельм Кентерберійський, Фома Аквінський).
Мовознавство 18-20 століть: створена металінгвістична система, описані
універсальні функціональні мовні одиниці, удосконалюється методика
лінгвістичного аналізу, розвивається порівняльно-історичне та дескриптивне
мовознавство, формуються зв’язки з іншими науковими дисциплінами (В. фон
Гумбольдт, О. О. Потебня, І. О. Бодуен де Куртене, Ф. де Соссюр).
В. Фон Гумбольдт
1767-1835
І.О. Бодуен де Куртене О. О. Потебня
1845-1929 1835-1891
ГАЛУЗІ МОВОЗНАВСТВА
ЗАГАЛЬНЕ – систематизує результати вивчення різних мов і встановлює
загальні закономірності їх будови, функціонування і розвитку. Складається із
трьох основних розділів.
Зовнішня лінгвістика – вивчає мову як суспільне явище.
Внутрішня лінгвістика – вивчає систему мови, її елементи і структуру.
Зіставне мовознавство – вивчає спільні і відмінні риси у структурі
різних мов.
КОНКРЕТНЕ – вивчає окремі мови або групи споріднених мов.
7
Історичне (діахронічне) – вивчає мову з точки зору її розвитку.
Описове (синхронічне) – вивчає мову на певному етапі її
функціонування.
ПРИКЛАДНЕ – вивчає застосування лінгвістичних знань у практичній
діяльності (у викладанні мов, у практиці перекладу, при укладанні словників і
граматичних довідників, у розробці термінології, при створенні алфавітів для
безписемних мов, при удосконаленні правопису тощо).
ЗВ’ЯЗОК МОВОЗНАВСТВА З РІЗНИМИ НАУКАМИ

Філософія. Філософія, яка виконує функції методології пізнання і
світоглядного тлумачення його результатів, сприяє розробці принципів і
методів лінгвістичного аналізу.
Історія. Історія мови є частиною історії народу, що говорить цією мовою.
Факти історії забезпечують конкретний фон розгляду мовного розвитку.
Археологія. Результатом розкопок часто є письмові пам’ятки давнини, що
вивчаються лінгвістами.
Етнографія. Ці науки поєднує вивчення діалектного словника – назв
споруд, посуду, одягу, предметів і знарядь сільського господарства, ремесел.
Літературознавство. Зв’язок цих наук обумовив виникнення філології,
науки, яка розробляє проблеми мови художньої літератури і вивчає історію
літературної мови.
Психологія. Інтереси лінгвістів і психологів співпадають у сфері вивчення
мовленнєвої діяльності індивіда.
Фізіологія людини і антропологія. Ці науки поєднують питання
рефлекторної теорії мовленнєвої діяльності, класифікація рас і мов, вивчення
впливу змін у будові людини на особливості його мовленнєвої поведінки.
Фізика (акустика). Спільна сфера інтересів – вивчення звукової матерії.
Математика. Математичні методи використовуються для вивчення
особливостей функціонування мовних явищ у процесі мовлення.
Географія. Ареальна класифікація мов.
СУМІЖНІ НАУКОВІ ДИСЦИПЛІНИ

Соціолінгвістика. Наука, яка вивчає проблеми, пов’язані з соціальною
природою мови (суспільні функції мови, вплив зовнішніх факторів на мову,
форми існування мови, мовна ситуація і національно-мовна політика).
Етнолінгвістика. Наука, яка вивчає мову у її відношенні до культури;
розглядає взаємодію мовних і етнокультурних факторів в процесі
функціонування мови.
8
Психолінгвістика. Наука, яка вивчає процеси мовленнєвої діяльності,
механізми формування і сприйняття мовлення у їх відношенні до мовної
системи.
Лінгвістична географія. Наука, яка вивчає територіальний розподіл
мовних явищ.
Математична лінгвістика. Наука, яка займається розробкою
формального апарата для опису будови природних і штучних мов.
Комп’ютерна лінгвістика. Наука, яка вивчає можливості покращення
взаємодії між людиною і електронною обчислювальною машиною.
МЕТОДИ ДОСЛІДЖЕННЯ МОВНИХ ЯВИЩ

1. Гіпотетико-індуктивний метод.
Згідно з цим методом на підставі знань про окреме роблять висновок про
загальне. У процесі роботи проводиться збір фактичного мовного матеріалу,
будується гіпотеза, істинність якої перевіряється на нових мовних фактах.
Отримані результати переносяться на мовні мікросистеми або на всю систему.
2. Гіпотетико-дедуктивний метод.
Згідно з цим методом на основі загальнотеоретичних положень роблять
висновки про окремі факти. Отже, гіпотеза будується після вивчення певних
лінгвістичних аксіом, постулатів і закономірностей, які екстраполюються на
окремі мовні факти.
3. Описовий метод.
Суть методу полягає в інвентаризації та систематизації мовних одиниць, їх
повному та детальному описі.
4. Зіставний метод.
Мета використання методу: шляхом зіставлення певних мовних явищ
виявити спільні й відмінні риси різних підсистем споріднених і неспоріднених
мов.
5. Порівняльно-історичний метод.
Цей метод використовується для вивчення закономірностей розвитку
споріднених мов з єдиного джерела.
6. Метод системного аналізу.
Суть методу полягає в представленні мови в цілому і всіх її класів і
підкласів як системно організованих об’єктів, елементи яких чітко
упорядковані різноманітними зв’язками і відношеннями.
7. Дистрибутивний метод.
Цей метод використовується для вивчення мовних елементів на основі
аналізу їх оточення, тобто для виявлення комбінаторних можливостей
досліджуваних одиниць.
9
8. Метод трансформаційного аналізу.
Згідно з цим методом вивчається можливість перетворення одних мовних
одиниць на інші.
9. Метод аналізу за безпосередніми складниками.
Суть методу полягає в поступовому членуванні мовних одиниць до
нерозкладних елементів.
10. Метод компонентного аналізу.
Цей метод застосовується для опису семантичної структури слів. Його суть
полягає в розщепленні значення слова на елементарні смисли, які називаються
семами або компонентами.
11. Метод аналізу словникових дефініцій.
Згідно з цим методом мовні явища вивчаються за даними
лексикографічних джерел.
12. Контекстуально-інтерпретаційний метод.
Суть методу полягає у вивченні мовних одиниць у різних контекстах
художнього твору.
13. Метод статистичного аналізу.
Мета використання цього методу: шляхом застосування математичних
операцій виявити кількісні характеристики досліджуваних мовних явищ.
14. Соціолінгвістичний метод.
Суть методу полягає у вивченні мовних явищ шляхом анкетування і
інтерв’ювання мовців.
15. Психолінгвістичний метод.
Згідно з цим методом вивчається реакція мовців на ті чи інші мовні
одиниці. На основі систематизації результатів асоціативних експериментів
робляться висновки про зв’язки та відношення мовних елементів.
Запитання для самоконтролю
1. Що вивчає мовознавство?
2. Дайте визначення поняття “мова”.
3. Які форми існування мови ви знаєте?
4. Які аспекти включає предмет мовознавства?
5. Що сприяло виникненню інтересу до мовних явищ?
6. Які мовні явища вивчалися в епоху давнини?
7. Назвіть імена філософів Стародавньої Греції, які займалися
дослідженням мови. Які питання вони вивчали?
8. Як розвивалася лінгвістична думка в епоху середньовіччя?
10
9. У рамках якої науки розвивалося мовознавство протягом тисячоліть?
10. Коли мовознавство відокремилося у самостійну науку?
11. Назвіть імена вчених, які зробили значний внесок у розвиток
мовознавства.
12. У чому полягає різниця між конкретним і загальним мовознавством?
13. Чим різняться теоретичне і прикладне мовознавство?
14. Що вивчає компаративістика?
15. Поясніть різницю між синхронічним і діахронічним мовознавством.
16. Розкрийте зв’язок мовознавства й філософії.
17. З якими суспільними науками пов’язане мовознавство? У чому
полягає цей зв’язок?
18. З якими природничими науками пов’язане мовознавство? У чому
полягає цей зв’язок?
19. Які дисципліни виникли на межі мовознавства й інших наук?
20. Що вивчає філологія? На межі яких наук виникла ця дисципліна?
21. Які методи використовують у лінгвістичних дослідженнях?
Розкрийте суть, завдання і сферу застосування кожного з методів.
22. Які методи дослідження були запозичені лінгвістикою з інших наук?
23. Чим зіставний метод відрізняється від порівняльно-історичного?
24. При вивченні яких мовних одиниць застосовують метод
компонентного аналізу?
Рекомендована література
Основна
1. Кочерган М. П. Вступ до мовознавства. Київ : Видавничий центр «Академія»,
2000. 368 с.
2. Дорошенко С. І., Дудик П. С. Вступ до мовознавства. Київ : Вища школа,
1974. 280 с.
3. Карпенко Ю. А. Вступ до мовознавства. Київ : Академія, 2006. 336 с.
4. Левицький А. Е., Сингаївська А. В., Славова Л. Л. Вступ до мовознавства.
Київ : Центр навчальної літератури, 2006. 104 с.
5. Ющук І. П. Вступ до мовознавства. Київ : Рута, 2000. 128 с.
11
Додаткова
1. Білецький А. О. Про мову і мовознавство. Київ : АртЕк, 1996. 224 с.
2. Вступ до мовознавства / за ред. І. О. Голубовської. Київ : Видавничий центр
«Академія», 2016. 320 с.
3. Ганіч Д. І., Олійник І. С. Словник лінгвістичних термінів. Київ : Вища школа,
1985. 360 с.
4. Удовиченко Г. М. Загальне мовознавство. Історія лінгвістичних учень. Київ :
Вища школа, 1980. 215 с.
ТЕМА 2. Знакова природа і функції мови.
Зміст
1. Мова як система знаків:
а) загальне поняття знака і знакової системи,
види знаків, їх основні властивості;
б) види знакових систем і місце мови серед них;
в) своєрідність мови як знакової системи.
2. Функції мови.
3. Мова і мовлення:
а) проблема співвідношення мови і мовлення;
б) форми мовлення;
в) розвиток письма.
ВИДИ ЗНАКІВ. ЇХ ОСНОВНІ ВЛАСТИВОСТІ

Семіотика – наука, що вивчає сутність і природу знаків і знакових систем
Засновником семіотики вважається американський філософ Ч. Пірс. Природні
мови як знакові системи досліджував швейцарський лінгвіст Ф. де Соссюр.
12
Ч. Пірс (1839-1914) Ф. де Соссюр (1857-1913)
Знак – це певний матеріальний факт, що заміняє ту або іншу реалію, а

також сукупності реалій. Знак дозволяє людині виходити за межі почуттєво
сприйманих явищ і, отже, служить матеріальною опорою мислення, сприяє
його подальшому розвитку.
Види знаків
1. Копії або зображення. Вони можуть бути штучними (картини,
фотографії, піктографічне письмо) і природними (відбитки пальців).
2. Ознаки або симптоми характеризуються тим, що між ними і
відповідними явищами є закономірний причинний взаємозв'язок (дим – ознака
вогню, чорна хмара – ознака опадів, висока температура в людини – ознака
хвороби).
3. Сигнали використовуються звичайно для оповіщення на відстані.
Сигнали можуть бути звуковими (гудки, дзвоники, сирени) і зоровими
(сигнальні ракети).
4. Знаки-символи зберігають із реаліями, що ними позначаються,
певну структурну подібність, передають через окремі елементи цілісну уяву
про ту чи іншу реалію ( маска – символ театру, серце – символ кохання).
5. Власне знаки – такі види семіотичних одиниць, у яких між формою і
тим, що вони позначають, відсутня всяка подібність. До таких знаків належать і
лінгвістичні знаки.
Основні властивості знаків

1. Здатність заміщати.
2. Відносна умовність зв'язку між формою знака і поняттям, що
виражається. Термін відносна умовність містить у собі як повну вмотивованість
одних знаків, так і довільне співвідношення форми й змісту інших.
13
3. Комунікативність – здатність нести інформацію про зовнішню
дійсність.
4. Соціальність – виникнення або існування тільки в суспільстві.
5. Системність – існування відношень з однорідними знаками, що
виконують ідентичну функцію.
6. Ситуативність – зв'язок із конкретною ситуацією вжитку.
7. Матеріальність – знак обов'язково має сприйматися органами
почуттів.
8. Лінійність – знак має протяжність у просторі і в часі.
9. Відтворюваність – в акті комунікації знак не створюється, а
вживається в готовому вигляді.
ТИПОЛОГІЯ ЗНАКОВИХ СИСТЕМ

Знакові системи – сукупності однорідних знаків, що об'єднуються
певними внутрішніми відношеннями і використовуються в однаковій сфері
людської діяльності.
1. Первинні. Утворюються предметами, явищами, властивостями
навколишньої дійсності.
Вторинні. Складаються з матеріальних фактів, що відбивають за
допомогою людської свідомості зовнішню дійсність.
2. Штучні. Створюються людьми.
Природні. Існують об'єктивно, залежать не тільки від волі людини.
3. Детерміновані. Їх елементи взаємодіють між собою чітко визначеним
чином.
Ймовірнісні. Порядок зв’язку їх елементів не є жорстким.
4. Гомогенні. Складаються з однорідних елементів.
Гетерогенні. Складаються з якісно і структурно різнорідних елементів.
5. Елементарні. Складаються з елементів, які неспроможні до членування
на більш дрібні одиниці.
Неелементарні. Складаються з елементів, які самі є системами.
6. Неваріативні. Не змінюють своїх характеристик в процесі
функціонування.
Варіативні. Виявляють різні ознаки залежно від умов функціонування.
7. Нерегенеративні. Неспроможні відтворювати елементи, відношення
між частинами яких було порушено.
Регенеративні. Здатні відновлювати елементи і відношення.
8. Однорідного функціонування. Виконують тільки одну функцію.
Різнорідного функціонування. Виконують різні функції.
14
9. Динамічні. Їх елементи постійно змінюють своє місце по відношенню
один до одного, знаходяться у безупинному русі.
Статичні. Місце елементів є стійким.
СПЕЦИФІЧНІ ВЛАСТИВОСТІ МОВИ ЯК СИСТЕМИ ЗНАКІВ

Універсальність. Мова використовується людьми практично у всіх
сферах і видах діяльності, тоді як усі інші системи знаків застосовуються
обмежено.
Посередницька роль. За допомогою мови відбувається створення
окремих знаків і їх скасування, здійснюється введення в дію будь-якої знакової
системи і навчання користуванню цією системою.
Здатність до самоопису. Мова використовується для визначення всіх
лінгвістичних закономірностей. Отже, вона описує не тільки всі інші системи,
але й себе.
Загальність використання. Кожний, хто знає мову, може бути і творцем і
одержувачем знаків цієї системи
Необмеженість. Не існує і не може існувати остаточного списку знаків
мовної системи. Їх кількість і склад постійно змінюються.
Саморозвиток. Розвиток мови відбувається значною мірою стихійно,
несвідомо, під дією внутрішніх, не завжди доступних спостереженню причин.
Зовнішні фактори також впливають на розвиток мови, але вони не є
домінуючими. Усі зміни в інших знакових системах відбуваються тільки з волі
людей.
Емоційна забарвленість. Крім безпосередньої інформації, мовні знаки
виражають також почуття людини, що використовує мову для передачі того або
іншого повідомлення, тобто вони емоційно забарвлені, тоді як знаки інших
систем, за винятком музичних знаків і жестів, емоційно нейтральні.
Поліфункціональність. Мова виконує різні функції і тим самим
задовольняє потреби людини в усіх сферах її діяльності.
ФУНКЦІЇ МОВИ
КОМУНІКАТИВНА – функція спілкування.
Соціативна. Володіння мовою дозволяє людині відчути себе членом
певної соціальної групи, суспільства в цілому.
Експлікативна. Мова виявляє внутрішній світ людини, оформляє і
виражає його думки і почуття.
Волюнтативна. Функція волевиявлення.
Емоційна. Функція вираження емоцій.
15
Прагматична. Функція впливу на співрозмовника.
Естетична. Тексти здатні естетично переживатися мовцями, впливаючи не
тільки змістом, але і формою, тобто сполучуваністю і звучанням слів.
Метамовна. Пояснення або уточнення мовцем свого висловлювання для
того, щоб зробити більш доступним або зрозумілим його зміст для слухача.
Асоціативна. Функція встановлення контактів, спілкування заради
спілкування, а не заради одержання інформації.
МИСЛЕОФОРМЛЮЮЧА – функція формування, формулювання і
збереження думки.
Референтна. Мова – засіб позначення предметів та явищ навколишнього
світу у свідомості.
Номінативна. Найменування явищ дійсності, їх ідентифікація і
розмежування.
Гностична. Мова служить знаряддям пізнання навколишнього світу.
Кумулятивна. Мова накопичує в собі і зберігає людські знання,
забезпечуючи їх передачу від покоління до покоління.
МОВА І МОВЛЕННЯ
У широкому тлумаченні поняття “мова” включає:
 поняття фонду готових формально-значеннєвих одиниць, що
служать матеріалом для побудови висловлювання;
 поняття фонду структурних моделей зміни і сполучення слів;
 процес користування мовою;
 сукупність готових висловлювань даною мовою.
Дві перші складові формують вузьке розуміння мови, третя
співвідноситься з мовною діяльністю, четверта – із мовленням.
Мовленнєва діяльність – це сума окремих актів говоріння і розуміння.
Мовлення – конкретне говоріння, що протікає в часі і має звукову або
письмову форму.
Специфічні ознаки мови і мовлення
МОВА МОВЛЕННЯ
Абстрактність Конкретність
потенційне явище, що існує у реалізація мовної потенції,
свідомості людей у вигляді перетворення уміння говорити на
16
засвоєного з дитинства уміння говоріння
говорити і розуміти думки і почуття
інших людей.
Психічний характер Психофізичний характер

має такі ознаки, як темп, тембр,
тривалість, гучність, артикуляційна
чіткість, акцент
Соціальний характер Індивідуальний характер

обумовлюється зв’язком мови із усім проявляється в особливостях відбору і
соціумом, в якому вона функціонує частотності вживання мовних
елементів кожним конкретним носієм
мови
Неситуативність Ситуативність
відсутність зв’язку із особливостями зв’язок з певною екстралінгвістичною
процесу спілкування ситуацією
ФОРМИ МОВЛЕННЯ
Форми мовлення класифікуються за різними критеріями.
1. За наявністю реальної зовнішньої сторони.
Зовнішнє. Зорієнтоване на реального слухача.
Внутрішнє. Замикається в сфері суб’єкта і має за мету розмову з самим
собою, внутрішню роботу думки і уяви.
2. За формою.
Усне. Має звукову форму.
Писемне. Має графічну форму.
3. За кількісним складом учасників мовленнєвого акту.
Двостороннє.
Одностороннє.
4. За характером розгортання.
Спорадично-ситуативне. Здійснюється паралельно і вперемін з різними
позамовними діями в робочій обстановці чи в умовах відпочинку.
17
Специфічно-ситуативне. Пов’язане з усталеними в суспільстві видами
занять і з тимчасовими громадськими заходами різного характеру.
5. За комунікативною спрямованістю.
Агітаційно-дидактичне (настанови, повчання, релігійні проповіді).
Інформативне (репортажі, описи речей і явищ, розповіді про минулі і
передбачувані події, лекції, наукові праці).
Художньо-мистецьке (драма, казка, проза, поезія, спів).
ЕТАПИ РОЗВИТКУ ПИСЬМА

Письмо – штучно створена система фіксації мовлення, яка за допомогою
графічних елементів передає інформацію на відстані і в часі. Передісторією
письма була предметна символіка (зламана гілка, подарована квітка, зарубки на
дереві, різнокольорові шнурки з вузлами).
Піктографія – картинне письмо, яке ще зберігає зв'язок із живописом і
виражає думки за допомогою символічного осмислення зображених людей,
явищ, предметів. Проте піктограма відрізняється від малюнка своєю умовністю
і постійним значенням.
Ідеографія – письмо графічними знаками, що позначають поняття про

предмети і явища об'єктивної дійсності (єгипетське, шумерське, китайське
письмо). Ідеограма (ієрогліф) відрізняється від піктограми схематичністю,
невмотивованістю, здатністю передати те, що не має наочності.
18
Фонографія – письмо, знаки якого відображають вимову слів. Розвиток
фонографії включає три етапи: складове (давньосемітське, шумерське письмо
пізнього періоду), консонантне (фінікійський алфавіт), буквено-звукове письмо
(латинський, слов’янський, або кириличний, арабський, індійський алфавіти).
Використання фонографії дозволяє прискорити і значно полегшити процес
письма.
1. Дайте визначення знака і знакової системи.

2. Яка наука вивчає знаки і знакові системи?
3. Які загальні характеристики знаків ви знаєте? Чи відповідають цим
характеристикам лінгвістичні знаки?
4. Доведіть, що мова є однією із знакових систем.
5. За якими типологічними ознаками розрізняються знакові системи?
6. До яких знакових систем відноситься мова?
7. У чому полягає специфічність мови як знакової системи?
19
8. Назвіть основні функції мови. Охарактеризуйте їх.
9. Які похідні співвідносяться із комунікативною функцією мови?
10. Які похідні співвідносяться із мислеоформлюючою функцією мови?
11. Дайте визначення поняттям “мовлення” і “мовленнєва діяльність”.
12. Як розрізнити мову і мовлення?
13. Які форми мовлення ви знаєте? За якими критеріями їх розрізняють?
14. У чому полягає специфіка внутрішнього мовлення?
15. Охарактеризуйте передумови виникнення письма.
16. Чому письмо виникає значно пізніше у порівнянні із звуковою
формою мовлення?
17. Назвіть першу історичну форму письма.
18. Чим різняться піктографія і ідеографія? Які спільні риси вони
мають?
19. Чому фонографія є найпростішою формою письма?
20. Які алфавіти включає фонографічне письмо?
21. Яка форма письма є зараз найбільш поширеною?
Основна
2000. 368 с.
1974. 280 с.
Додаткова
1. Абрамович С. Д., Чікарькова М. Ю. Мовленнєва комунікація : Підручник.
«Академія», 2016. 320 с.
4. Дротянко Л. Г. Філософські проблеми мовознавства. Київ : Видавничий центр
КНЛУ, 2002. 161 с.
20
5. Терехова Д. І. Вступ до мовознавства : Навчальний посібник для студентів
першого курсу. Полтава : «Полтавський літератор», 2012. 224 с.
6. Schmandt-Desserat D., Erard M. Origins and forms of writing. Handbook of research
on writing. London & New York : Routledge. 2007. P. 7-22.
ТЕМА 3. Мова і мислення
Зміст
1. Основні аспекти вивчення проблеми.
2. Співвідношення одиниць мови і мислення.
3. Теорія лінгвістичної відносності.
Мислення – узагальнене й абстрактне відображення мозком людини явищ

дійсності у поняттях, судженнях й умовиводах.
Проблема співвідношення мови і мислення є важливою не тільки для
мовознавства, а й для філософії, логіки, психології. Якщо узагальнити всі
існуючі точки зору щодо означеної проблеми, то можна виявити три основні
тенденції:
1. Ототожнення мови і мислення (менталістичний підхід).
2. Визнання відносної незалежності мови і мислення (механістичний
підхід).
3. Розгляд мови і мислення як взаємопов’язаних, але нетотожних явищ.
ТИПИ МИСЛЕННЯ
 Чуттєво-образне мислення – мислення конкретними наочними
образами, які необов’язково оформлюються за допомогою мовних одиниць.
 Практично-дійове мислення – процес упорядкування послідовності
дій під час виконання певних фізичних операцій. Здійснюється без участі мови.
 Поняттєве мислення – процес відображення реального світу в
свідомості людини. Здійснюється тільки за допомогою мови.
РІЗНІ ПІДХОДИ ДО ВИВЧЕННЯ ПРОБЛЕМИ СПІВВІДНОШЕННЯ

МОВИ І МИСЛЕННЯ
1. Статичний – виявлення взаємодії мови і мислення шляхом вивчення
системи мовних значень.
21
2. Генетичний – розгляд процесу становлення і розвитку мови і
мислення.
3. Психологічний – вивчення мовленнєвої діяльності індивідів.
4. Гносеологічний – аналіз найбільш важливих результатів пізнавальної
діяльності людини.
СПЕЦИФІЧНІ ОЗНАКИ МОВИ І МИСЛЕННЯ

1. Мислення є ідеальним, тоді як мова має як ідеальний, так і матеріальний
аспекти.
2. Історично мислення виникло раніше, воно передує мові.
3. Мислення і мова оперують різними одиницями:
 мислення – поняття, судження, умовивід;
 мова – фонема, морфема, слово, речення.
4. Одиниці мислення і мови не тотожні. Так, будь-яке поняття виражається
словом, але не кожне слово виражає поняття (службові слова). Будь-яке
судження виражається реченням, але не будь-яке речення виражає судження
(питальні речення).
5. Одиниці мислення інтернаціональні, а одиниці мови – національні.
6. Лінгвістичні категорії (граматичні категорії числа, роду, відмінка, часу)
обумовлюються категоріями логіки, але відрізняються від них як кількісно, так
і за змістом.
ТЕОРІЯ ЛІНГВІСТИЧНОЇ ВІДНОСНОСТІ
Е. Сепір (1884-1939) Б. Ворф (1897-1941)

22
Суть теорії полягає у тому, що мові в процесі сприйняття людиною
дійсності відводиться провідна роль. Саме мова визначає мислення людини і
процес пізнання взагалі. Люди, що говорять різними мовами, утворюють різні
картини світу, а тому вони є носіями різної культури і норм поведінки.
Оскільки дійсність сприймається носіями різних мов не однаково, то кожній
мові відповідає своя логіка мислення.
1. Які науки вивчають проблему співвідношення мови і мислення?

2. Охарактеризуйте різні типи мислення.
3. Який тип мислення пов'язаний із мовою?
4. У яких взаємозв’язках перебувають мова і мислення?
5. Які існували погляди на співвідношення мови і мислення?
6. Які підходи до вивчення проблеми співвідношення мови і мислення
ви знаєте?
7. Назвіть спільні і відмінні риси одиниць мови і мислення.
8. Як співвідносяться лінгвістичні категорії і категорії логіки?
9. У чому полягає суть теорії лінгвістичної відносності? Хто розробив
цю теорію?
10. Які положення теорії лінгвістичної відносності вважаються
правильними, а які помилковими?
11. Як можна довести той факт, що закони відображення оточуючого
світу у свідомості людини є універсальними?
Основна
2000. 368 с.
1974. 280 с.
23
Додаткова
«Академія», 2016. 320 с.
2. Дротянко Л. Г. Філософські проблеми мовознавства. Київ : Видавничий центр
КНЛУ, 2002. 161 с.
3. Boroditsky L. How language shapes the way we think. URL:
https://www.ted.com/talks/lera_boroditsky_how_language_shapes_the_way_we_think
ТЕМА 4. Мова і суспільство
Зміст
1. Співвідношення мови і суспільної свідомості, мови і культури.
2. Розвиток і функціонування мови у різні історичні епохи.
3. Лінгвістична ситуація. Національно-мовна політика.
4. Особливості функціонування мови на сучасному етапі розвитку
суспільства.
Суспільна свідомість – це усвідомлення суспільством свого буття. Вона

включає політичні ідеї, правові, моральні, художні, релігійні, філософські
погляди, природничо-наукові знання. Сукупність знань про дійсність, яку
отримує людина, підлягає теоретичному осмисленню, оформляється за
допомогою понять і категорій і у такому вигляді зберігається у мові.
СПІВВІДНОШЕННЯ МОВИ І КУЛЬТУРИ

1. Розвиток культури призводить до виникнення великої кількості нових
понять, які потребують мовного вираження. Це активізує процеси неологізації,
коли в мові створюються нові слова, вже існуючі лексичні одиниці отримують
нові значення. Одночасно деякі поняття втрачають свою актуальність, а отже,
слова, що їх називають, виходять на периферію.
2. Розвиток культури впливає на розширення сфери функціонування
літературної мови і одночасне звуження сфери вжитку діалектів (ситуації
побутового мовлення).
24
3. Виникають нові функції мови, відбувається її стилістична
диференціація, формується мовна естетика, яка захищає мову від усього, що
порушує її норми.
4. Під впливом культури формується національно-культурна специфічність
словникового складу мови, виникають слова-реалії, що відображають
своєрідність культури народу.
ІСТОРИЧНІ ФОРМИ ІСНУВАННЯ МОВИ

Родо-племінний діалект. Первісне мовне утворення, домінуючою рисою
якого була спонтанна варіативність мовлення.
Мова народності. Виникає в період, коли родинні відносини замінюються
територіальними. Для неї ще властива значна варіативність, але в той же час в
ній з’являються різні наддіалектні форми.
Національна мова. Формується в процесі зростання національної
самосвідомості при демократизації літературної мови, коли ситуація існування
великої кількості діалектів і говірок на рівні побутового мовлення і чужої
літературної мови вже не задовольняла потреби суспільства.
ЛІНГВІСТИЧНА СИТУАЦІЯ
Лінгвістична ситуація – функціональна єдність мов і їх варіантів, що
обслуговують певний соціум. Характеризується як кількісними, так і якісними
параметрами.
Кількісні параметри.
1. Кількість мов у даній ситуації.
Залежно від кількості мов, що використовуються у соціумі, розрізняють
екзоглосні (багатомовні) і ендоглосні (одномовні) ситуації. Однією з
екзоглосних ситуацій є двомовність, або білінгвізм.
2. Кількість мовців, що говорять певною мовою.
3. Кількість комунікативних сфер. Які обслуговує кожна мова.
Якісні параметри.
1. Структурно-генетичні відношення між мовами.
Мови, які функціонують у певному соціумі, можуть бути спорідненими,
або неспорідненими, вони можуть відноситися до одного морфологічного типу,
або до різних.
2. Характер домінуючої мови (місцева – іноземна).
3. Функціональна рівнозначність / нерівнозначність мов.
25
Залежно від того, як співвідносяться між собою функції окремих мов,
розрізняють збалансовані (усі мови виконують однакові функції) і
незбалансовані (функціональний статус мов не є однаковим) мовні ситуації.
Національно-мовна політика – це свідомий і цілеспрямований вплив

суспільства у багатонаціональній або багатомовній державі на функціональні
взаємовідносини між окремими мовами, це сукупність ідеологічних принципів і
практичних адміністративних заходів щодо розв’язання мовних проблем у
соціумі, щодо надання мовному розвиткові бажаного спрямування. Цей вплив
здійснюють компетентні державні органи, громадські організації, заклади
освіти, засоби масової інформації.
РІЗНОВИДИ НАЦІОНАЛЬНО-МОВНОЇ ПОЛІТИКИ

1. Ретроспективна – спрямована на відновлення практично втраченою
мови, яка використовується лише незначним відсотком населення.
2. Пуристична – запобігає явищам міжмовної інтерференції і перешкоджає
проникненню запозичень.
3. Політика етнічної міксації – спрямована на асиміляції різних етносів.
4. Пряме введення мови колонізаторів до всіх сфер спілкування
автохтонного населення.
5. Політика планомірного витіснення колишньої колоніальної мови і
підтримка автохтонних мов.
6. Підтримка мови національної меншини.
7. Поступки держави етнокультурній громадськості шляхом уведення
офіційних мов.
26
ФУНКЦІОНУВАННЯ МОВИ НА СУЧАСНОМУ ЕТАПІ
РОЗВИТКУ СУСПІЛЬСТВА
1. Зростання ролі мови як складового елемента соціальної сфери.
2. Інтенсивний розвиток основних мовних функцій.
3. Термінологічний вибух, тобто масове утворення нових і
переосмислення вже існуючих термінів.
4. Зростання розбіжностей між нормами побутового мовлення і
письмової літературної мови.
5. Відокремлення групи міжнародних, світових мов.
1. Охарактеризуйте мову як суспільне явище.

2. У чому полягають зв’язки мови і суспільства?
3. Яким чином мова відображає суспільну свідомість?
4. Наведіть приклади взаємовпливу мови і культури.
5. Які історичні форми існування мови ви знаєте? Як розвиток
суспільства впливав на розвиток різних форм існування мови?
6. Дайте визначення поняттям “лінгвістична ситуація”, “національно-
мовна політика”
7. Якими кількісними і якісними параметрами характеризуються
лінгвістичні ситуації?
8. Наведіть приклади країн із ендоглосними та екзоглосними мовними
ситуаціями.
9. Яка з екзоглосних ситуацій називається білінгвізмом?
10. Чим різняться збалансована і незбалансована лінгвістичні ситуації?
11. Охарактеризуйте мовну ситуацію в Україні.
12. Розкрийте механізм проведення мовної політики. Які державні
органі втілюють її?
13. Яка мовна політика проводиться в Україні?
14. Які фактори впливають на функціонування мови на сучасному етапі
розвитку суспільства?
27
Основна
2000. 368 с.
1974. 280 с.
Додаткова
«Академія», 2016. 320 с.
3. Salzman Z. Language, culture, and society. An introduction to linguistic
anthropology. Boulder, CO : Westview Press. 1993. 436 p.
4. Wardhaugh R. An Introduction to Sociolinguistics. Maiden, MA : Blackwell
Publishing. 2006. 418 p.
Тема 5. Система і структура мови
Зміст
1. Розвиток ідеї мовної системності.
2. Складність дослідження системної організації мови.
3. Фундаментальні системні ознаки мови.
4. Елементи мовної системи і їх основні властивості.
5. Основні види відношень між мовними елементами.
6. Мовні рівні.
28
РОЗВИТОК ІДЕЇ МОВНОЇ СИСТЕМНОСТІ
Знайомство з історією лінгвістичних учень свідчить про те, що в
найдавніші часи, епоху античності, період середньовіччя було зроблено багато
цікавих спостережень над мовними явищами, в тому числі і з точки зору
системного підходу.
Епоха давнини. Проводиться практичний опис словникового складу за
групами понять, класами предметів, асоціативними рядами, словотвірними
гніздами.
Епоха античності. Формується погляд на мову як на організовану
цілісність, що складається із компонентів, пов’язаних між собою певними
відношеннями; формулюється положення про своєрідність цілого по
відношенню до його складових частин, розробляється вчення про різні аспекти
(рівні) мови, про упорядкованість і узгодженість її елементів.
Епоха середньовіччя. Розробляється теорія про існування універсального
інваріанта мови, що розуміється як людська здібність і реалізується в етнічних
мовах; виникає ідея про те, що будова мови, як і будова людини, включає “тіло”
і “душу” (план вираження і план змісту).
Мовознавство 18-20 століть. Формується наукове уявлення про будову
мовної системи і механізми, що забезпечують її цілісність; описуються основні
одиниці мови і відношення між ними; визначається варіативність мовних
одиниць. Мова розглядається як система з зовнішніми структурними зв’язками
і внутрішніми структурними властивостями. Традиційно під системою
розуміється сукупність елементів і структури, а структура визначається як
мережа зв’язків і відношень між елементами.
ФАКТОРИ, ЩО УСКЛАДНЮЮТЬ ВИВЧЕННЯ МОВНОЇ СИСТЕМИ

 Двоїстість об’єкта дослідження.
 Багатогранність об’єкта дослідження.
 Протиріччя в тлумаченні термінів “система” і “структура” мови.
 Використання об’єкта дослідження як метамови для опису
процедури і результатів аналізу.
 Постійні зміни у різних мовних підсистемах і мікросистемах.
ФУНДАМЕНТАЛЬНІ СИСТЕМНІ ОЗНАКИ МОВИ

Відносна неподільність одиниць мовної системи проявляється в тому, що
мова - це організована сукупність взаємопов’язаних рівнів, елементи яких
неподільні з точки зору кожного рівня, але членуються, укладаючи нижчі рівні.
29
Ієрархічність мовної системи передбачає можливість її розподілу на
підсистеми нижчого порядку і входження в системи більш високого порядку:
такі як культура і цивілізація.
Структурність мовної системи проявляється в наявності складної системи
відношень і зв’язків між її одиницями.
Відкритість мовної системи, тобто її незамкненість і безмежність, означає
неможливість укладання вичерпного, повного списку одиниць. відкритість
також пояснюю можливість співвідношення мовних елементів з
екстралінгвістичними факторами.
Динамізм мовної системи проявляється у постійних якісних і кількісних
змінах в її будові при збереженні системних характеристик.
ОСНОВНІ ВЛАСТИВОСТІ ЕЛЕМЕНТІВ МОВНОЇ СИСТЕМИ
Дискретність або переривчастість – це здатність мовних елементів до
членування в середині її структури на більш дрібні одиниці. Дискретність
обумовлює потенційну можливість мовної комбінаторики як в плані
парадигматики (відношення однорідних елементів мови у межах окремих її
підсистем), так і в плані синтагматики (відношення різнорідних елементів у
структурі мови в цілому).
Лінійність. Ця властивість обумовлює форму існування елементів мови
шляхом утворення конкретних систем із дискретних елементів. Так, речення
має лінійний характер і являє собою ланцюжки слів, побудовані за певними
правилами. Самі слова також характеризуються лінійним розташуванням
морфем і фонем. Фонеми інколи розглядаються як точкові елементи. Однак
звучання їх варіантів також розгортається в часі, тобто має лінійний характер.
Неоднорідність – це загальна властивість елементів, що реалізує можливу
в силу дискретності комбінаторику елементів в лінійних побудовах.
Розрізняють абсолютну і відносну, або внутрішню неоднорідність.
Абсолютною є неоднорідність одиниць різних рівнів мови. Одиниці одного
рівня складають безліч відносно однорідних елементів, але разом з тим всі вони
дечим відрізняються одна від одної. В цьому виявляється внутрішня
неоднорідність.
ОСНОВНІ ВИДИ ВІДНОШЕНЬ МІЖ ЕЛЕМЕНТАМИ МОВНОЇ

СИСТЕМИ
Синтагматичні відношення виникають між мовними одиницями, які
утворюють лінійні послідовності, комбінуючись в комунікативному акті.
Парадигматичні відношення виникають між мовними одиницями, які
заміщають або потенційно можуть заміщати одна одну в комунікативному акті.
30
Варіантні відношення виникають між конкретними реалізаціями однієї й
тієї ж абстрактної мовної одиниці, які різняться формою або змістом, але не
порушують тотожності даної одиниці.
Ієрархічні відношення – це відношення між системами різної складності,
в результаті яких системи більш високого порядку членуються на системи
нижчого порядку, прості системи входять в більш складні.
ОСНОВНІ МОВНІ РІВНІ

Мовні рівні – це сукупності всіх одиниць одного ступеня складності. В
основі їх виділення лежить принцип аналізу і синтезу, який полягає у тому,
що всі одиниці вищих рівнів повністю членуються на одиниці нижчих рівнів, і
навпаки, прості одиниці безпосередньо синтезують більш складні.
ТЕКСТОВИЙ
СИНТАКСИЧНИЙ
ЛЕКСИЧНИЙ
МОРФОЛОГІЧНИЙ
ФОНЕТИЧНИЙ
Рівень Одиниця Основні функції одиниць

Фонетичний Фонема перцептивна,
конститутивна,
сигніфікативна
Морфологічний Морфема семасіологічна
Лексичний Слово номінативна
Синтаксичний Речення комунікативна
Текстовий Текстема інформативна
31
Крім вищезазначених рівнів мови деякі дослідники виділяють також рівень
мерізмів (диференційних ознак фонем), словотвірний, фразеологічний,
стилістичній рівні, рівень понад фразових єдностей. Зазвичай, мовні рівні
розподіляються на основні і проміжні.
1. У чому полягають труднощі вивченні системної організації мови?

2. Дайте тлумачення термінів “система” і “структура”. Розкрийте їх
значення стосовно до мови.
3. Розкрийте історію розвитку системного підходу у лінгвістиці.
4. Охарактеризуйте основні системні ознаки мови.
5. Назвіть основні мовні одиниці. Які спільні властивості вони мають і
чим різняться?
6. У які відношення можуть вступати мовні одиниці?
7. Які відношення мовних одиниць є історично первинними?
8. Назвіть основні функції мовних одиниць.
9. Охарактеризуйте основні рівні мовної структури.
10. Який принцип покладено в основу виділення рівнів мовної
структури?
11. Які відношення виникають між мовними рівнями?
12. Які нетрадиційні класифікації мовних рівнів ви знаєте?
13. Які лінгвістичні дисципліни вивчають різні рівні мови?
Основна
2000. 368 с.
1974. 280 с.
32
Додаткова
«Академія», 2016. 320 с.
3. Кисленко Ю. І. Системна організація мови. Київ : Вища школа, 1997. 248 с.
4. Рябініна І., Глущенко В., Ледняк Ю. Мова як система. Київ : Центр
навчальної літератури, 2019. 132 с.
ТЕМА 6. Розвиток мови
Зміст
1. Мінливість як одна із основних властивостей мови.
2. Причини мовного розвитку і мовної еволюції.
3. Типи мовних змін.
4. Діахронія і синхронія.
Мінливість мови обумовлюється вільним, творчим характером

мовленнєвої діяльності. Отже, зміни відбуваються, перш за все, в
індивідуальному мовленні, але вони не замикаються в ньому в силу соціальної
природи мови. В процесі спілкування зміни можуть увійти в мовлення багатьох
людей і стати надіндивідуальною інновацією, але можуть залишитися
оказіоналізмами. Відбір інновацій проводиться мовною нормою і залежить від
потреб мовного колективу. Мінливість – це природна, внутрішня властивість
мови. Саме вона забезпечує відповідність мови потребам комунікативної і
пізнавальної діяльності людей.
ТИПИ МОВНИХ ЗМІН

1. Змінюється кількість елементів шляхом зовнішнього і внутрішнього
додавання і віднімання.
2. Змінюється якість елементів.
3. Перерозподіляються існуючі між елементами зв’язки і відношення.
4. Зміни відбуваються на різних рівнях мовної системи. Найбільш
мінливим є словниковий склад мови. Повільніше змінюється фонологічна
система. Синтаксичні і морфологічні зміни відбуваються протягом найбільшого
періоду часу.
33
ВНУТРІШНІ ПРИЧИНИ МОВНОГО РОЗВИТКУ
Протиріччя у системі мови на всіх її рівнях.
Асиметрія форми і змісту мовного знака. Форма намагається виконувати
інші функції, крім її власної (розвиток полісемії і омонімії). Зміст намагається
виразити себе іншими засобами, крім його власного знака (розвиток синонімії).
Антиномія норми і можливостей мовної системи. Можливості мовної
системи завжди перевищують загальноприйняті нормативні реалізації мовних
потенцій. Прагнення системи максимально реалізувати свої можливості на
певному етапі руйнує норму, що приводить до змін на тих чи інших рівнях
мови.
Антиномія коду і тексту. З точки зору теорії інформації мова – це код,
тобто система знаків і правила їх сполучення, а мовлення – це текст, тобто
повідомлення, що складається із знаків за існуючими правилами. Код і текст
пов’язані зворотною залежністю: збільшення одиниць коду скорочує текст і
навпаки. Ускладнення коду пов’язане з появою нових слів, його спрощення є
результатом втрати рідких слів, що втратили свою актуальність.
Антиномія інформаційної і експресивної функції мови. Це протиріччя
відображає конфлікт стандартного і індивідуально-експресивного аспектів
мовленнєвої діяльності. Стандартне мовлення є безособовим і невиразним.
Експресивність створюється шляхом відходу від традиційної норми
(виникнення фразеологізмів, стилістична маркованість тексту).
ЗОВНІШНЬО-ВНУТРІШНІ ПРИЧИНИ МОВНОГО РОЗВИТКУ

Протиріччя між потребами мовців і станом мови:
 тенденція до полегшення вимови;
 тенденція до вираження різних значень різними формами;
 тенденція до вираження однакових значень однією формою;
 тенденція до економії мовних засобів;
 тенденція до втрати форм, які не виконують свою вихідну функцію.
ЗОВНІШНІ ПРИЧИНИ МОВНОГО РОЗВИТКУ

Залежність стану мови від рівня розвитку суспільства і мислення людини:
 міграції, війни, виникнення і розпад держав (запозичення);
 розвиток писемності (ускладнення синтаксичних конструкцій);
 класова і професійна диференціація суспільства (виникнення
соціальних і професійних діалектів);
 диференціація соціальних умов і форм спілкування (функціональна
диференціація мови, формування системи мовних стилів);
34
 розвиток політичних, економічних, культурних контактів між
державами (запозичення, виникнення світових або міжнародних мов);
 науково-технічний прогрес (процеси неологізації, особливо у сфері
термінології).
ДІАХРОНІЯ І СИНХРОНІЯ
Синхронія відображає складну картину мовної системи на певному етапі її
розвитку без урахуванням мовних змін. Вона є переважно статичним явищем,
хоча їй також властива певна внутрішня динаміка – динаміка мовленнєвої
діяльності.
Діахронія відображає мовні зміни, які виявляються при порівнянні різних
етапів мовного розвитку. ЇЇ домінуючою ознакою є динамізм, однак інколи в
ній також виявляються ознаки статичності, оскільки інтенсивність і швидкість
мовних змін відрізняється в різних підсистемах мови.
1. Чи є змінність однією з природних властивостей мови?

2. Які причини викликають зміни в мові?
3. Охарактеризуйте внутрішні причини мовного розвитку. Наведіть
приклади мовних змін, зумовлених цими причинами.
4. Охарактеризуйте внутрішньо-зовнішні причини мовного розвитку.
Наведіть приклади мовних змін, зумовлених цими причинами.
5. Охарактеризуйте зовнішні причини мовного розвитку. Наведіть
приклади мовних змін, зумовлених цими причинами.
6. Чи з однаковою швидкістю змінюються різні рівні мови? Яка
специфіка розвитку кожного з рівнів?
7. Що таке мовний розвиток і мовна еволюція?
8. Чи всі зміни закріплюються в мові?
9. Чи можуть зміни викликати руйнування мовної системи?
10. Поясніть таке твердження: “Мова є водночас системою і
асистемою”.
11. Дайте визначення термінів “синхронія” і “діахронія”.
12. Який підхід до вивчення мови висвітлює її розвиток?
35
Основна
2000. 368 с.
1974. 280 с.
Додаткова
«Академія», 2016. 320 с.
2. Терехова Д. І. Вступ до мовознавства : Навчальний посібник для студентів
першого курсу. Полтава : «Полтавський літератор», 2012. 224 с.
3. Salzman Z. Language, culture, and society. An introduction to linguistic
anthropology. Boulder, CO : Westview Press. 1993. 436 p.
ТЕМА 7. Класифікація мов
Зміст
1. Існуючі класифікації мов.
2. Типологічна класифікація мов на синтаксичному і морфологічному
рівнях.
3. Генеалогічна класифікація мов. Спорідненість мов і порівняльно-
історичний метод.
4. Сім’ї, групи і підгрупи мов. Аналіз індоєвропейської мовної сім’ї.
36
АРЕАЛЬНА КЛАСИФІКАЦІЯ МОВ
Ареальна класифікація полягає у вивченні мовної картини світу, мовної
ситуації різних країн, у виявленні розповсюдження окремих мов або мовних
груп на різних територіях. Так, наприклад, в Україні мешкають представники
різних національностей – українці, росіяни, татари, євреї, болгари, греки, німці.
Отже, на території нашої країни функціонують відповідні мови, хоч і у різному
обсязі.
ФУНКЦІОНАЛЬНА КЛАСИФІКАЦІЯ МОВ

Функціональна класифікація базується на декількох критеріях.
1. Зв’язок мови з етнічною спільнотою, до якої вона належить
(родоплемінний діалект, мова народності, національна мова).
2. Розповсюдження мови за межами основної етнічної спільноти (культові
мови, які розповсюджуються разом із певним релігійним ученням;
інтернаціональні мови).
3. Соціальні функції і сфера вжитку мови.
37
ТИПОЛОГІЧНА КЛАСИФІКАЦІЯ МОВ
Типологічна класифікація полягає у виявленні основних типів граматичної
будови мови на основі вивчення правил словозміни, словотвірних процесів і
синтаксичних зв’язків.
Типологічний аналіз включає такі етапи:
1. Виявлення конкретних типів, представлених в мові.
2. Групування виявлених типів за певними критеріями.
3. Укладання типологічної класифікації мов.
На морфологічному рівні відповідно до співвідношення коренів і афіксів у
будові слова виділяють такі мовні типи: інкорпоруючі, ізолюючі,
аглютинативні і флективні мови.
ІЗОЛЮЮЧІ АФІКСУЮЧІ ІНКОРПОРУЮЧІ
АГЛЮТИНАТИВНІ ФЛЕКТИВНІ
Інкорпоруючі мови (наприклад, чукотська, коряцька). В них різні частини

висловлювання об’єднуються в єдині складні комплекси, сукупність яких
оформляється службовими елементами. Отже, речення в інкорпоруючих мовах
нагадують слова.
Ізолюючі (кореневі) мови (наприклад, китайська, в’єтнамська). В них
відсутні афікси і граматичні значення виражаються за допомогою інтонації,
порядку слів, службових слів.
Аглютинативні мови (наприклад, японська, корейська, грузинська). В
них граматичні форми слова утворюються шляхом приєднання до кореня
особливих афіксів, кожен із яких виражає тільки одне граматичне значення.
Флективні мови (наприклад, індоєвропейські мови). В них саме флексія
відіграє важливу роль у вираженні граматичних значень.
Відповідно до способу синтезування граматичних відношень виділяють
такі мовні типи: аналітичні, синтетичні, полісинтетичні мови.
38
Аналітичні мови. Вони характеризуються тенденцією до окремого
вираження лексичних і граматичних значень. Граматичні значення виражаються
за допомогою службових слів, порядку слів, інтонації.
Синтетичні мови. В них граматичні значення синтезуються з лексичними у
межах слова. Граматичні значення виражаються за допомогою флексій і
формотворчих афіксів, чергування звуків і суплетивізму.
Полісинтетичні мови. В них граматичні значення також виражаються
всередині словоформ, при цьому майже кожна словозмінна морфема виражає
тільки одне граматичне значення.
ГЕНЕАЛОГІЧНА КЛАСИФІКАЦІЯ МОВ

Генеалогічна класифікація систематизує мови з точки зору їх матеріальної
спільності в результаті розвитку з єдиного джерела. В її межах виділяють мовні
сім’ї, групи і підгрупи.
Сім’ї: індоєвропейська, семіто-хамітська, кавказька, фіно-угорська,
тюркська, монгольська, тунгусо-маньчжурська, китайсько-тибетська та ін.
39
Індоєвропейська сім’я (групи: індійська, іранська, балтійська, грецька,
албанська, вірменська, кельтська, анатолійська, тохарська)
Слов’янська група
1. Західна підгрупа: польська, чеська, словацька.
2. Східна підгрупа: українська, російська, білоруська.
3. Південна підгрупа: болгарська, македонська, сербська, словенська.
Германська група
1. Західна підгрупа: англійська, голландська, фламандська, фризька,
німецька, їдиш.
2. Східна підгрупа: готська.
3. Північна (скандинавська) підгрупа: датська, шведська, норвезька,
ісландська, фарерська.
Романська група
1. Західна підгрупа: іспанська, португальська, каталонська,
провансальська.
2. Східна (балкано-романська) підгрупа: румунська, молдавська.
3. Центральна підгрупа: французька, італійська, ретороманська,
сардинська.
Спорідненість мов встановлюється за допомогою порівняльно-історичного

методу. Цей метод формується на початку 19 століття, що пов’язано з
діяльністю таких вчених як Ф. Бопп, Р. Раск, О. Х. Востоков.
Ф. Бопп (1791-1867) Р. Раск (1787-1832) О. Х. Востоков (1781-1864)
40
1. Скільки мов тепер існує у світі? Чому не можна точно встановити

кількість мов?
2. Що таке мертві мови? Назвіть приклади мертвих мов.
3. Які класифікації мов ви знаєте?
4. Що таке географічна класифікація мов?
5. У чому полягає суть функціональної класифікації мов?
6. За якими критеріями розрізняються мови у межах типологічної
класифікації?
7. Охарактеризуйте інкорпоруючі, ізолюючі, аглютинативні і флективні
мови.
8. Які мови називають аналітичними і синтетичними?
9. Чи існують чисті типи мов?
10. Що таке генеалогічна класифікація мов?
11. Який метод лежить в основі генеалогічної класифікації?
12. Назвіть учених, дослідження яких сприяли розвитку порівняльно-
історичного мовознавства.
13. Дайте визначення понять “мовна сім’я”, “мовна група”, “мовна
підгрупа”.
14. Які мовні сім’ї ви знаєте?
15. Які групи мов утворюють індоєвропейську мовну сім’ю?
16. Які підгрупи входять до слов’янської, германської та романської
груп мов?
Основна
2000. 368 с.
1974. 280 с.
41
Додаткова
«Академія», 2016. 320 с.
2. Корунець І. В. Порівняльна типологія англійської та української мов.
Вінниця : Нова книга, 2003. 464 с.
3. Кочерган М. П. Основи зіставного мовознавства. Київ : Видавничий центр
«Академія», 2006. 423 с.
4. Левицький Ю. М. Мови світу : Енциклопедичний довідник. Львів : Місіонер,
1998. 204 с.
42
ПРАКТИЧНІ ЗАНЯТТЯ
ТЕМА 1. Теорії походження мови
Зміст
1. Релігійна теорія.
2. Теорія «Суспільного договору».
3. Теорії, пов’язані із звукозображувальними явищами в мові:
а) теорія звуконаслідування;
б) вигукова теорія;
в) ономатопоетична або звукосимволічна теорія.
4. Трудова або соціальна теорія.
Запитання для інтерактивної бесіди
1. Які погляди на природу мови відомі в науці?

2. Яка теорія походження мови є найдавнішою?
3. У чому полягає релігійна теорія походження мови? Які різновиди вона має?
4. Які погляди на походження мови мали філософи Стародавньої Греції?
5. В яку епоху формується теорія «Суспільного договору»?
6. В роботах яких філософів відображено основні положення теорії «Суспільного
договору»? Які з цих положень є правильними, а які помилковими? На чому
ґрунтуються ваші висновки?
7. Розкрийте суть теорії звуконаслідування. Чи вважаєте ви аргументи
прихильників цієї теорії переконливими?
8. На чому базується вигукова теорія? У чому її неспроможність?
9. У чому полягає специфіка звукосимволічної (ономатопоетичної) теорії? На які
аргументи спиралися її критики?
10. Як пояснюють походження мови прихильники соціальної або трудової
теорії? В роботах яких вчених відображено її основні положення?
11. Які інші теорії походження мови ви знаєте? До якої теорії ви схиляєтеся?
Поясніть свою відповідь.
12. Чи є питання про походження мови остаточно вирішеним? Чому багато
лінгвістів відмовляються шукати відповідь на нього?
43
Основна
2000. 368 с.
1974. 280 с.
Додаткова
«Академія», 2016. 320 с.
1985. 360 с.
4. Еверетт Д. Походження мови. Як ми почали говорити. Київ : Наш Формат,
2019. 344 с.
ТЕМА 2. Фонетика
Зміст
1. Фонетика як розділ науки про мову. Три аспекти вивчення звуків
мовлення.
2. Наголос та інтонація.
3. Поняття про фонему, її функції.
4. Варіювання фонем, типи алофонів.
5. Опозиція фонем. Диференційні ознаки фонем.
6. Класифікація звуків мовлення.
7. Комбінаторні та позиційні зміни звуків в процесі мовлення.
44
1. Що є об’єктом вивчення фонетики?

2. Чим відрізняються об’єкт і предмет вивчення загальної, конкретної, описової,
історичної, зіставної фонетики?
3. Що вивчає фонологія?
4. Охарактеризуйте акустичний аспект вивчення звуків.
5. За допомогою яких експериментальних методів виявляються фізичні
характеристики звуків?
6. У чому полягає фізіологічний аспект вивчення звуків?
7. Що таке мовленнєвий апарат?
8. Назвіть активні і пасивні органи мовлення.
9. Охарактеризуйте функціональний аспект вивчення звуків.
10. Дайте визначення фонеми. Які функції виконують фонеми?
11. У чому полягає різниця між диференційними і інтегральними ознаками
фонем? Які ознаки можуть бути диференційними?
12. Які існують варіанти і варіації фонем? Чим відрізняються фонетичні і
нефонетичні варіанти?
13.У яких опозиціях можуть знаходитися фонеми?
14. Чим різняться звук і фонема?
15. За якими критеріями розрізняють голосні і приголосні звуки?
16. За якими ознаками класифікуються голосні звуки?
17. За якими ознаками класифікуються приголосні звуки?
18. Охарактеризуйте англійські голосні і приголосні звуки за всіма ознаками.
19. Які типи наголосу вам відомі?
20. Назвіть мови з фіксованим наголосом.
21. У чому полягає різниця між логічним і емфатичним наголосом?
22. Яким є словесний наголос в англійській мові?
23. Як називаються слова. що втратили наголос?
24. Дайте визначення інтонації.
25. Із яких компонентів складається інтонація?
26. Які різновиди змін звуків ви знаєте?
27. Назвіть і охарактеризуйте позиційні зміни звуків.
28. Назвіть і охарактеризуйте комбінаторні зміни звуків.
45
Практичні завдання
1. Знайдіть у словниках лінгвістичних термінів ключові терміни за темою

практичного заняття, випишіть їх дефініції.
Фонетика: загальна, конкретна, описова, історична, зіставна,
експериментальна (палатографія, спектрографія, рентгенографія,
осцилографія), акустична, артикуляторна, фонологія.
Фізичні характеристики звуків: сила, висота, довгота, тембр.
Наголос: складовий, словесний, фразовий, логічний, емфатичний,
експіраторний, тонічний, акутований, циркумфлексний, квантитативний,
вільний, зв’язаний, рухомий, нерухомий, головний, побічний, проклітики,
енклітики.
Артикуляція: екскурсія, кульмінація, рекурсія.
Інтонація: мелодика, інтенсивність, пауза, темп, тембр.
Фонема: функції фонеми (перцептивна, сигніфікативна, конститутивна,
делімітативна, кульмінативна), ознаки фонеми (диференційні, інтегральні),
алофони, варіанти і варіації фонем, сильна і слабка позиція.
Опозиції фонем: привативні, градуальні (ступінчасті), еквіполентні
(рівнозначні), корелятивні.
Вокалізм: ряд (передній, середній, задній), піднесення (високе, середнє,
низьке), лабіалізованість / нелабіалізованість, довгота / короткість, монофтонги,
дифтонги, дифтонгоїди.
Консонантизм: білабіальні, лабіодентальні, передньоязикові (апікальні,
какумінальні, дорсальні), середньоязикові, задньоязикові, фарингальні,
язичкові; зімкнені (проривні, носові), щілинні (фрикативні, сонанти), африкати,
дрижачі.
Позиційні зміни звуків: редукція (кількісна, якісна), протеза, оглушення
дзвінких приголосних в кінці слова.
Комбінаторні зміни звуків: діереза, метатеза, епентеза, акомодація
(консонантна, вокалічна, прогресивна, регресивна), асиміляція (повна, неповна,
прогресивна, регресивна, контактна, дистанційна), сингармонізм, дисиміляція
(прогресивна, регресивна, контактна, дистанційна), гаплологія, субституція.
2. Знайдіть подані терміни у двомовному англо-українському словнику,

перекладіть їх та запам’ятайте.
PHONETICS (key-words)
Phoneme, speech-sound, allophone.
Functions of phonemes: constitutive, distinctive, perceptive.
46
Phonological oppositions: privative, gradual, equipollent.
Three aspects of phonetics: acoustic, articulatory, functional.
Stages of articulation: on-glide, retention stage, off-glide.
Consonants: sonorants, noise consonants (voiced, voiceless); labial (bilabial,
labio-dental); lingual (forelingual, mediolingual, backlingual); forelingual (dorsal,
cacuminal, apical); apical-(dental, alveolar, palato-alveolar); glottal; occlusive
(plosive, nasal); constrictive (fricative, sonorants); sonorants (median, lateral);
affricates, rolled.
Vowels: front, central, back; high, mid, low; rounded, unrounded; long, short;
monophthongs, diphthongs, diphthongoids.
Phonetic processes: assimilation (progressive, regressive), dissimilation,
accommodation, elision, epenthesis, metathesis, prosthesis, substitution.
Stress: syllable, word-stress (accent), sentence stress (utterance stress), logical
stress, emphatic stress.
Word-stress: primary, secondary; dynamic (force), tonic, quantitative; free,
fixed; shifting, permanent.
Intonation: speech melody, utterance stress, pausation, tempo of speech, voice
quality.
3. Дайте повну характеристику наступним звукам:

[θ, d, w, r, ŋ, l, s], [æ, a:, i, e].
4. Охарактеризуйте всі звуки у поданих словах:

knife, thing, yes, jump, leave, weather, poor, coat, ease, out.
5. Визначте, якими звуками різняться наступні пари слів. За допомогою

яких ознак ці звуки протиставлені один одному?
Then - ten, thing - thin, bat - bad, sit - seat, wheel - veal, right - night, key - tea,
pull - bull, boy - joy, tell - sell.
6. Визначте слово англійської мови, у склад якого послідовно входять такі

звуки:
А. 1) приголосний, передньоязиковий, апікально-альвеолярний, зімкнений,
проривний, глухий;
2) голосний, переднього ряду, високого піднесення, нелабіалізований,
короткий;
3) приголосний, передньоязиковий, апікально-альвеолярний, зімкнений,
носовий.
47
Б. 1) приголосний, передньоязиковий, апікально-зубний, щілинний,
фрикативний, дзвінкий;
2) голосний, переднього ряду, середнього піднесення, нелабіалізований,
короткий;
3) приголосний, губно-губний, зімкнений, носовий.
В. 1) приголосний, передньоязиковий, апікально-альвеолярний, африкат,
дзвінкий;
2) голосний, змішаного ряду, середнього піднесення, нелабіалізований,
короткий;
3) приголосний, передньоязиковий, апікально-альвеолярний, щілинний,
фрикативний, глухий;
проривний, глухий.
Г. 1) приголосний, губно-губний, сонант;
2) голосний, змішаного ряду, середнього піднесення, нелабіалізований,
довгий;
3) приголосний, передньоязиковий, апікально-альвеолярний, щілинний,
сонант;
проривний, дзвінкий.
7. Визначте, які з поданих слів містять однакові звуки:

cloud, make, joy, thing, late, they, chair, rigid, please, picture, sing, story.
8. Вирішіть наступні звукові пропорції:

[k:t = ŋ:?];
[b:m = ?:n = g:?];
[t:d:n = k:?:? = p:?:?].
Основна
2000. 368 с.
1974. 280 с.
48
Додаткова
1985. 360 с.
«Академія», 2016. 320 с.
3. Паращук В. Ю. Теоретична фонетика англійської мови. Вінниця : Нова книга,
2005. 240 с.
4. Vrabel T.T. Lectures in theoretical phonetics of the English language and method-
guides for seminars. Ungvár : PoliPrint. 2009. 176 p.
ТЕМА 3. Власне лексикологія та лексична семантика
Зміст
1. Поняття про лексику і лексикологію. Основні ознаки слова.
2. Лексичне значення слова. Структура лексичного значення.
3. Полісемія. Типи лексичних значень.
4. Внутрішня форма слова.
1. Що вивчає лексикологія? Із яких розділів вона складається?

2. Чим відрізняються об’єкт і предмет загальної, конкретної, описової,
історичної, зіставної, прикладної лексикології?
3. Коли і ким було уперше вжито термін «лексикологія»?
4. Яка наука вивчає процеси найменування?
5. Яка наука досліджує походження слів?
6. Що вивчає ономастика? З яких розділів вона складається?
7. Охарактеризуйте слово як одиницю лексичного рівня мови.
8. Як співвідносяться слово і лексема?
9. За якими ознаками слово відрізняється від інших мовних одиниць?
49
10. Назвіть основну функцію слів.
11. Дайте визначення лексичного значення слова.
12. Охарактеризуйте структуру лексичного значення. Із яких типів відношень
вона складається?
13. Які типи лексичних значень ви знаєте? Охарактеризуйте кожен з них.
14. Поясніть термін «семантична структура слова».
15. Які семантичні процеси призводять до розвитку полісемії?
16. У чому полягає різниця між метафоричним та метонімічним перенесенням?
17. Як називають окремі лексичні значення багатозначного слова?
18. Що таке внутрішня форма слова? Чи всі слова є мотивованими? Назвіть
існуючі типи мотивації.
19. За яких причин слово втрачає внутрішню форму? Яким чином її можна
відновити?

Лексикологія: загальна, конкретна, описова, історична, зіставна,
прикладна, семасіологія, ономасіологія, ономастика (топоніміка,
антропоніміка), етимологія, лексикографія.
Лексика: слово, цільнооформленість, ідіоматичність, позиційна та
синтаксична автономність, відтворюваність, варіативність; повнозначні,
вказівні, службові, вигукові слова; лексема.
Лексичне значення: денотативне, конотативне, сигніфікативне, пряме,
переносне, фразеологічно-зв’язане, синтаксично зумовлене, конструктивно
зумовлене; семантична структура слова, лексико-семантичний варіант, семема,
сема.
Полісемія: метафоричне перенесення, метонімічне перенесення,
пейорація, амеліорація, генералізація, конкретизація, термінологізація.
Внутрішня форма слова: фонетична, словотвірна, семантична мотивація;
деетимологізація, етимон, етимологічний аналіз, народна етимологія.

LEXICOLOGY (key-words)
Lexicology: semasiology, onomasiology, onomastics (toponymy, anthroponymy),
etymology, lexicography.
50
Lexeme, lexical-semantic variant, polysemy.
Lexical meaning: denotative, connotative, direct, figurative, contextual, free,
bound (phraseologically bound, syntactically conditioned), primary, derived.
Change of meaning: extension (generalization), narrowing (specialization),
degradation, elevation, metaphoric transference, metonymic transference.
Inner form of a word: motivation (phonetical, morphological, semantic), folk
etymology.
3. У тлумачному словнику англійської мови виберіть одне багатозначне

слово і охарактеризуйте його семантичну структуру.
4. Виділіть слова, які мають внутрішню форму. Поясніть їх мотивацію:

Пічник, земля, лісоруб, залізо, свічка, серце, соняшник.
Подснежник, окно, чернила, мышь, подушка, видеть.
Worker, newspaper, window, snowdrop, cake, skilful, car.
5. Перекладіть наступні словосполучення англійською мовою і поясніть,

чому один і той же самий прикметник перекладається різними словами:
Гострий кут, гостре око, гостра ситуація, гострий соус, гострий олівець,
гострий біль.
6. Перекладіть наступні словосполучення українською мовою і поясніть,

чому один і той же самий прикметник перекладається різними словами:
Fair weather, fair price, fair sex, fair complexion, fair lady, fair hair, fair play.
Fresh air, the plan is in the air, to travel by air, with a triumphant air, the programme
is on the air.
To land a ship, to land a plane, to land a fish, to land in trouble.
Neat dress, neat manners, neat figure, neat handwriting, neat answer, neat wine, neat
job.
To feel a touch on one’s shoulder, to put the finishing touches to the picture, a touch
of irony in one’s words, to add a touch of salt, to keep in touch.
A bright day, a bright room, a bright face, a bright girl, a bright idea.
To manage the business, to manage a bicycle, to manage to answer, to manage some
work.
To succeed to the crown, to cost one crown, to kiss the crown of one’s head, crown
of a tree, the crown of one’s labours.
Sharp pencil, sharp ears, sharp eyes, sharp voice, sharp remark, sharp wine, sharp
turn, sharp struggle, sharp frost, sharp child.
51
7. Проаналізуйте лексичні значення наведених слів, визначте тип
перенесення (метафоричне або метонімічне):
curl n. – 1. a lock of curled hair;
2. anything spiral or curved inwards.
face n. – 1. the front of the head from the forehead to the chin;
2. the surface of a thing.
soft adj. – 1. having a smooth surface or texture (soft fur);
2. gentle and pleasing (soft voice).
silver n. – 1. a greyish-white lustrous malleable ductile precious metallic element,
occurring naturally as the element and in mineral form;
2. household cutlery of any material.
icy adv. – 1. very cold;
2. unfriendly, hostile.
purse n. – 1. a small pouch for carrying money;
2. money, funds.
fox n. – 1. any of various doglike mammals of the genus Vulpes or a related genus
with a sharp snout and bushy tail;
2. a cunning or shy person.
head n. – 1. the upper part of the human body, or the foremost or upper part of an
animal's body, containing the brain, mouth and sense organs;
2. a person or individual;
3. a person in charge; a director or leader.
hand n. – 1. the end part of the human arm beyond the wrist;
2. the pointer of a clock or watch;
3. a person as a source of manual labour.
green adj. – 1. of the colour between blue and yellow in the spectrum; coloured like
grass, emeralds;
2. unexperienced, naive.
village n. – 1. a group of houses and associated buildings in a rural area;
2. the inhabitants of a village regarded as a community.
8. Перекладіть наведені речення українською мовою. Прокоментуйте

семантичні зміни у виділених словах.
1. When the season opened, the huntsman, in red coat … would blow the small
horn… – and they were away.
2. Marshal Van Grock was a true Prussian… He had the sense of reality which
belongs to soldiers.
3. “It seems that it is as difficult to see you as a Prime Minister, Dr. Audlin”.
52
4. Moira moved rapidly away. Bobby sprang up to follow her, but Frankie pushed
him firmly back… “Stay there, idiot, leave this to me”.
5. As a girl she wanted to be a movie star.
6. Sir Charles called his witness, he went into the box and was cross examined.
7. “Don’t you agree that we have rather neglected that channel of investigation?”
8. He accepted the lady’s invitation to come down and stay at her little cottage at
Chipping Somerton.
9. She is amusing to talk to and she is nice to look at.
10. There’s a certain responsibility about having been the wife of genius.
11. She had expected a wire in reply appointing some rendervous, but nothing had
come.
12. He sat long about his meal until the white-faced maid came to clear the table.
13. There was only one room, a room in which everything could be seen from the
doorway.
14. He sat down and examined all the details of the tapestry picture. A man … had
just killed a deer with an arrow.
15. The young man took the seat behind the cold metal desk and began to fire
questions at me.
Основна
2000. 368 с.
1974. 280 с.
Додаткова
«Академія», 2016. 320 с.
1985. 360 с.
53
3. Голянич М. І., Стефурак Р. І., Бабій І. О. Словник лінгвістичних термінів:
лексикологія, фразеологія, лексикографія / за редакцією М. І. Голянич. Івано-
Франківськ : Сімик, 2011. 272 с.
4. Квеселевич Д. І. Практикум з лексикології сучасної англійської мови : Навч.
посібник. Вінниця : Нова Книга, 2003. 127 с.
4. Мостовий М. І. Лексикологія англійської мови. Харків : Основа, 1993. 256 с.
6. Ніколенко А. Г. Лексикологія англійської мови . Вінниця : Нова книга, 2007.
528 с.
7. Шамаєва Ю. Ю. Лексикологія англійської мови : Конспект лекцій (із
завданнями). Харків : ХНУ імені В. Н. Каразіна, 2010. 88 с.
Тема 4. Лексико-семантичні категорії
Зміст
1. Омонімія. Типи омонімів.
2. Синонімія. Типи синонімів.
3. Антонімія. Типи антонімів.
4. Історичні зміни словникового складу.
5. Запозичення слів.

1. Дайте визначення омонімів.
2. Чим різняться слова-омоніми і ЛСВ багатозначного слова?
3. Які різновиди омонімів ви знаєте?
4. Як відрізняються гомогенні та гетерогенні омоніми?
5. Що являє собою міжмовна омонімія?
6. Що таке синонімія і синонімічний ряд? Якими ознаками характеризується
домінанта синонімічного ряду?
7. Які типи синонімів ви знаєте?
8. Охарактеризуйте явище антонімії. Які групи слів можуть вступати в
антонімічні відношення?
9. Які типи антонімів ви знаєте?
10. Як називається внутрішньослівна антонімія?
11. У чому спільність і відмінність синонімії і антонімії?
12. Які слова називаються архаїзмами? Які різновиди архаїзмів ви знаєте?
54
13. Як відрізнити власне архаїзми від історизмів?
13. Які слова називаються неологізмами? Які різновиди неологізмів ви знаєте?
14. Розкрийте причини лексичних запозичень.
15. За якими принципами класифікуються запозичення?
16. Як називається процес адаптації запозичених слів у мові?
17. Як називаються неадаптовані запозичені слова?
18. У чому полягає різниця між внутрішньомовними і міжмовними
запозиченнями?
19. Охарактеризуйте англійську запозичену лексику з точки зору джерел
походження.
20. Наведіть приклади англійських запозичень в українській мові.

Омоніми: гомогенні, гетерогенні, омофони, омографи, омоформи,
міжмовні омоніми.
Синоніми: повні та неповні, семантичні (ідеографічні), стилістичні
(емоційно-експресивні), семантико-стилістичні, синонімічний ряд, домінанта
синонімічного ряду.
Антоніми: контрарні, комплементарні, контрадикторні, векторні,
енантіосемія, антитеза, оксиморон.
Пасивна лексика: професіоналізми, діалектизми, екзотизми, жаргонізми,
арготизми, евфемізми.
Історичні зміни словникового складу: архаїзми (лексичні, лексико-
словотвірні, лексико-фонетичні, семантичні), історизми, неологізми (лексичні,
семантичні, авторські).
Запозичення: лексичні, семантичні, словотвірні, кальки, напівкальки,
прямі, опосередковані, асиміляція запозичених слів (фонетична, морфологічна,
семантична), варваризми, інтернаціоналізми, пуризм.

LEXICOLOGY (key-words)
Homonymy: absolute and partial homonyms, homophones, homographs,
homoforms, lexical and grammatical homonyms, etymological and historical
homonyms.
55
Synonymy: absolute synonyms, ideographic synonyms, stylistic synonyms,
synonymic group, synonymic dominant.
Antonymy: graded antonyms, complementary antonyms, affixal antonyms,
enantiosemy.
Historical changes of wordstock: archaisms, historical words, neologisms.
Passive vocabulary: euphemisms, borrowings, barbarisms, jargonisms,
professionalisms, argot, slang.
3. Визначте тип наступних омонімів, поясніть їх значення і використайте їх

у власних реченнях:
Club – club, pear – pair, pupil – pupil, row – row, rose – rose, fan – fan, deer –
dear, knew – new, flower – flour, tear –tear.
4. Визначте лексико-семантичні варіанти слів і слова-омоніми:

key – an instrument for moving the bolt of a lock forwards or backwards to lock
or unlock.
key – a solution or explanation.
key – a low-lying island or reef.
ear – the seed-bearing head of a cereal plant.

ear – the organ of hearing.
ear – the faculty for discriminating sounds.
mail – letters or parcels conveyed by post.

mail – armour made of rings, chains or plates, joined together flexibly.
mail – the protective shell of an animal.
5. Укладіть із наступних слів синонімічні пари:

Clever, cunning, fair, forgetful, frank, glum, good-natured, jolly, level-headed,
reliable, two-faced, absent-minded, bright, cheerful, crafty, direct, even-handed,
insincere, kind, miserable, sensible, trustworthy.
6. Проаналізуйте наступні синонімічні ряди. В кожному з них є зайве

слово, знайдіть його.
Delicate, faint, feeble, frail, light, weak.
Bouncy, odd, quaint, queer, strange, unusual.
Lean, narrow, slender, slight, slim, thin.
Cheerful, gregarious, gay, jolly, joyful, merry.
Activity, affair, business, case, matter, situation.
56
Ask, enquire, demand, interrogate, question, quiz.
Brave, bold, daring, courageous, gallant, resourceful.
Choose, elect, find, pick out, prefer, select.
Amaze, astonish, bewilder, surprise, stun, please.
Shine, flash, heat, gleam, glitter, sparkle.
7. Укладіть із наступних слів антонімічні пари:

Clever, cheerful, generous, gloomy, kind, modest, prejudiced, relaxed, shy,
sensible, sophisticated, conceited, cruel, mean, naive, nervous, self-confident, silly,
stupid, tolerant.
8. Визначте тип наступних антонімів:

To fail – to succeed, young – old, rich – poor, possible – impossible, to stand up
– to sit down, to start – to finish, clean – dirty, useful – useless, to open – to close,
right – wrong, ugly – beautiful.
8. Користуючись англомовними словниками синонімів і антонімів,

укладіть синонімічні ряди і антонімічні пари із поданими словами:
Beautiful, fashion, big, forget, fast, merry, begin.
9. Знайдіть наступні слова у загальному тлумачному або етимологічному

словнику, визначте, з якої мови вони були запозичені:
Accordion, alarm, algebra, autumn, banana, canoe, cargo, chocolate, culture,
jungle, kangaroo, lilac, machine, maestro, opera, piano, polka, school, scipper,
tomato, umbrella, verandah, villa, violin, waltz.
10. Знайдіть французькі запозичення у наведених реченнях:

1. Surely Mary could not be so naïve.
2. There was a limousine waiting in front of the building, a chauffeur stood holding
the door open.
3. A rendezvous would have to be arranged immediately.
4. The silhouette of a moving cat wavered across the moonlight.
5. He went to that private school where they made him to curtsy.
6. The autumn gave golden fruit to every garden.
7. I went now and then to pleasant little luncheons at her place.
8. He was very young when he wrote his first book. By a lucky chance it excited
attention, and various persons sought his acquaintance.
9. She managed her surroundings with elegance. Her flat was always neat and
cheerful, gay with flowers.
57
10. It had occurred to him to ask his mother whether he could invite Ann to the
ball, but on reflection he realized that it would not do.
11. Визначте зміни, яких зазнали англійські запозичення в українській

мові: піжама, футбол, клуб, джунглі, бюджет, джемпер, спорт.
Основна
2000. 368 с.
1974. 280 с.
Додаткова
«Академія», 2016. 320 с.
1985. 360 с.
528 с.
58
ТЕМА 5. Фразеологія
Зміст
1. Предмет фразеології. Поняття про фразеологізм, його основні ознаки.
2. Семантичні типи фразеологізмів.
3. Структурні типи фразеологізмів.
4. Джерела фразеології.
5. Проблема перекладу фразеологізмів.
1. Що вивчає фразеологія?
2. Дайте визначення фразеологізму. Назвіть його основні ознаки.
3. Які спільні риси мають фразеологізм і слово?
4. Чи можуть фразеологізми бути багатозначними?
5. Чи існують фразеологізми-синоніми і фразеологізми-антоніми?
6. Чим фразеологізм відрізняється від вільного словосполучення?
7. Які семантичні типи фразеологізмів ви знаєте?
8. Дайте визначення фразеологічних зрощень, єдностей і сполучень.
9. Чи можна вважати фразеологізмами крилаті вирази?
10. Які структурні типи фразеологізмів ви знаєте?
11. Як виникають фразеологізми?
12. Які джерела фразеологізмів ви знаєте?
13. Наведіть приклади англійських фразеологізмів, що виникли із різних джерел.
14. Наведіть приклади українських фразеологізмів, що виникли із різних джерел.
15. У чому полягає проблема перекладу фразеологізмів?
16. Які існують способи перекладу фразеологізмів?
17. Чим фразеологічні еквіваленти відрізняються від фразеологічних аналогів?
18. У чому специфіка контекстуального перекладу стійких словосполучень?
19. У яких випадках доречним є описовий переклад фразеологічних одиниць?

Фразеологізм: фразеологічне значення, внутрішня форма, образна основа,
семантична двоплановість, ідіоматичність, граматична категоріальність,
59
синтаксична немодульованість, відтворюваність, експресивність, національно-
культурна своєрідність.
Семантична класифікація фразеологізмів: ідіоми, фразеологічні
зрощення, єдності, сполучення, вирази, прислів’я, приказки, афоризми.
Структурна класифікація фразеологізмів: дієслівні, субстантивні,
прикметникові, прислівникові, вигукові.
Функціональна класифікація фразеологізмів: номінативні,
комунікативні, номінативно-комунікативні, прагматичні.
Джерела фразеології: фольклорні, релігійні, професійні, літературні,
історичні.
Способи перекладу фразеологізмів: фразеологічні еквіваленти (повні,
неповні), фразеологічні аналоги, описовий переклад, лексичний переклад,
контекстуальний переклад, калькування.

PHRASEOLOGY (key-words)
Semantic classification of phraseological units: fusions, unities, combinations,
collocations, expressions.
Structural classification of phraseological units: sentence idioms, word-group
idioms (verbal, substantive, adjectival, adverbial, interjectional).
Functional classification of phraseological units: nominative, communicative,
nominative- communicative, pragmatic.
Phraseological system: polysemantic phraseological units, phraseological
synonyms, phraseological antonyms, variants of phraseological units.
Translation of phraseological units: absolute equivalents, near equivalents,
genuine and approximate idiomatic analogies, descriptive translation, lexical
translation, contextual translation, loan translation.
Etymological classification of phraseological units: national idioms,
international idioms, borrowed idioms.
3. Визначте, чи є наступні словосполучення вільними або стійкими.

Вкажіть семантичний та структурний тип стійких словосполучень, доберіть до
них слова-еквіваленти:
а) випити горя, бити по кишені, боротися за справу, брати вола за рога,
закрутити гайку, гострити зуби, випити пива, бити по голові, гострити олівець,
закрутити носом, клепки не вистачає, горою стояти, дотепне слово, замилювати
очі, зарубати на носі, даремно сподіватися, довго стояти, гарні очі;
60
б) green grass, green years, to break sb’s heart, to sail a boat, blue ribbon, a
wind of change, to break the window, the brain drain, in your mind’s eye, a strong
wind, out of the blue, hazel eyes, a sharp pencil, to have a finger in every pie, to
finish the game, a red-letter day, a wave of panic, a sharp tongue, to have one’s nose
in the book, red flower, to make notes, a pregnant silence, reasonable price, a seal of
approval.
4. Згрупуйте подані фразеологізми відповідно до структурного типу:

to get the upper hand, green fingers, search me, my eye, when pigs fly, smart
Aleck, to look through one’s fingers, as cool as cucumber, by gum, out of the blue,
safe and sound, cold fish, to fish in the air, the apple of sb’s eye, like a bull in the
china shop, in the twinkle of an eye, at sixes and sevens.
5. Використайте наступні словосполучення у власних реченнях як вільні і

як стійкі. Поясніть значення стійких словосполучень:
а) звестися на ноги, перемивати кісточки, кришталевий замок, пір’я
розпустити, прикусити язика;
б) to burn one’s boats, to be sb’s baby, to add fuel to the fire, to get the message,
to be in sb’s pocket, to get teeth into sth, a lone wolf.
6. Назвіть ряд стійких словосполучень з поданими словами, поясніть їх

значення:
а) брати, дивитися, вітер, світ, велике;
б) hair, green, cold, moon, to see.
7. Поясніть походження наступних стійких словосполучень, розкрийте їх

значення:
а) Вавілонська вежа, голуб миру, каліф на час, три кити, Авгієві стайні,
лебедина пісня, сісти за круглий стіл, а все-таки вона крутиться, потьомкінські
села, незлим тихим словом;
б) the green-eyed monster, to turn the other cheek, Pandora’s box, to be all at
sea, to play second fiddle, the game is not worth the candle, below the belt, to get on
the hook, to meet sb’s Waterloo, the lion’s share, manna from heaven, to sell sb down
the river, to play to the gallery, to take sb’s pound of flesh, the promised land, to rise
from the ashes, a sacred cow, a voice crying in the wilderness.
6. Перекладіть подані фразеологізми українською мовою. Поясніть, які

засоби перекладу ви використовували:
61
to drop a bucket into an empty well, a bolt from the blue, to step into sb’s boots,
after meat comes mustard, once in a blue moon, to give the green light, to be in the
red, to see eye to eye, to go in one ear and out the other, the last straw, a cold fish,
wind of change.
8. Випишіть із фразеологічного словника англійської мови п’ять

фразеологічних зрощень, п’ять фразеологічних єдностей, п’ять фразеологічних
сполучень. Поясніть їх значення, використайте їх у власних реченнях.
9. Перекладіть подані речення, зверніть увагу на значення

полісемантичних фразеологізмів:
1. They’ve finally parted company after long, unhappy marriage.
2. I’m afraid I have to part company with you on this question.
3. Some people were excited because there was scandal in the air.
4. I hope to take a holiday this month. But my plans are still very much in
the air.
5. I gave him a leg up when he was climbing a horse.
6. His father gave him a leg up when he was starting his business.
7. The job was attractive financially, but when I counted the cost, I decided
not to take it.
8. We made a big mistake when we bought that old car. And we are still
counting the cost.
9. I told her to cook a simple meal, but she went completely overboard.
10. He doesn’t just like her. He has gone completely overboard about her.
10. Підберіть дефініції до поданих фразеологізмів:

a goose chase, a long shot, to keep one’s ears open, to lose steam, to go down
the drain, to pick sb’s brains, a skeleton in the cupboard, let the cat out of the bag, a
lump in the throat, to nail sb down, to get the green light, to have an audience roll in
the aisles, to have a pig in a poke, to wait into wings, to cut adrift from sb, to be on
the air, to be on the road, to roll up one’s sleeves.
1. To watch and listen attentively in order to find some secret information.

2. To be allowed to do sth.
3. A long search for sth that you cannot find because you have been given the
wrong information.
4. To feel discouraged.
5. To ask sb who knows a lot about a particular subject for information or ideas.
62
6. To make sb’s failure inevitable.
7. An attempt or a guess which you don’t expect to be successful but which is
worth trying.
8. An embarrassing secret or scandal in your own past or your family’s past
which is kept hidden.
9. A tight feeling caused by a strong emotion.
10. To make known a secret usually without realizing what you are doing.
11. To lose position, respect or social rank.
12. To make people laugh uncontrollably.
13. To be ready to do sth, especially to take the place of another person.
14. To get ready for hard work.
15. To be broadcast on radio or TV.
16. To have sth you can’t see or examine carefully.
17. To break all relationships with sb.
18. To travel very often.
11. Згрупуйте подані фразеологізми в синонімічні пари:

To back the wrong horse, to spoil one’s game, to be in sb’s pocket, before the
ink is dry, to drive sb into a corner, to add fuel to the fire, to speak the same language,
to carry coals to Newcastle, a bad penny always comes back, one’s heart is in one’s
mouth, to show the white feather, to get the boot on the wrong foot, to raise a big
smoke, safe and sound, pie in the sky, to take the wind out of one’s sails, one’s hair
stands on end, in a twinkle of an eye, to pin sb to the wall, to kick up a dust, chickens
come home to roost, to take one’s harp to the party, to shake like a jelly, castles in
Spain, to eat out of one’s hand, alive and hearty, to see eye to eye, to pour oil on
troubled waters.
12. Згрупуйте подані фразеологізми в антонімічні пари:

To give sb a cold shoulder, to roll in money, to give the green light, to be all at
sea, to keep sb sweet, to take the heat out of sth, to throw obstacles in one’s way, to
get straight to the point, to know which way the wind blows, to live from hand to
mouth, to beat about the bush, to add fuel to the fire.
13. Поясніть значення наведених прислів’їв. У яких ситуаціях їх доречно

вживати?
1. Where there is a will there is a way.
2. A little learning is a dangerous thing.
3. A bad penny always comes back.
4. East or West, home is best.
63
5. Look before you leap.
6. As the baker, so the buns.
7. After meat comes mustard.
8. Don’t cross your bridges before you come to them.
9. A leopard never changes its spots.
10. The grass is always greener on the other side of the hill.
11. It’s no use crying over spilt milk.
12. Don’t put all your eggs in one basket.
13. One man’s meat is another man’s poison.
14. Tomorrow never comes.
15. Every cloud has a silver lining.
16. A bird in the hand is worth two in the bush.
17. Easy come easy go.
18. He who pays the piper calls the tune.
19. Don’t take your harp to the party.
20. A friend in need is a friend in deed.
21. So many countries, so many customs.
Основна
2000. 368 с.
1974. 280 с.
Додаткова
1. Ажнюк Б. М. Англійська фразеологія у культурно-етнічному висвітленні.
Київ : Наукова думка 1989. 134 с.
2. Верба Л. Г. Порівняльна лексикологія англійської та української мов. Вінниця :
Нова книга, 2008. 246 с.
64
4. Зорівчак Р. П. Фразеологічна одиниця як перекладознавча проблема. Львів :
Вища школа, 1983. 175 с.
ТЕМА 6. Словотвір
Зміст
1. Предмет словотвору.
2. Поняття про морфему. Порівняльна характеристика слова та морфеми.
3. Типи морфем.
4. Основа слова. Непохідні, похідні та твірні основи.
5. Словотвірне значення слова та словотвірна модель.
6. Основні способи словотвору.
1. Що вивчає словотвір?
2. Що пов’язує словотвір і лексикологію?
3. Які спільні риси має словотвір із морфологією та синтаксисом?
4. Дайте визначення морфеми.
5. Які функції виконує морфема?
6. Які типи значень виражають морфеми?
7. На які види поділяються морфеми і за якими критеріями?
8. Чим відрізняються сегментні і несегментні морфеми?
9. Як співвідносяться поняття «афікс» і «суфікс»?
7. Чим відрізняється морфемний аналіз від словотвірного?
8. Які афікси називаються дериваційними?
9. Охарактеризуйте відношення похідності.
10. Які основи є похідними, непохідними або перехідними? Які ознаки
похідності основи ви знаєте?
65
11. Які основи називаються твірними?
12. Що таке словотвірне значення? Яким чином воно виражається у слові?
13. Дайте визначення моделі словотвору.
14. Що таке продуктивність, активність і уживаність моделі словотвору?
15. У чому полягає різниця між лінійними і нелінійними моделями?
16. Які способи словотвору ви знаєте?
17. Як відрізнити зворотній словотвір від усічення?
18. Охарактеризуйте основні типи усічення.
19. Охарактеризуйте основні типи словоскладання.
20. Охарактеризуйте основні типи конверсії.
21. Чим акронім відрізняється від алфавітної абревіатури?
22. Охарактеризуйте такі лексичні угрупування як словотвірний ряд і
словотвірне гніздо.
23. Як будується словотвірний ланцюжок?

Морфеміка: морфема, морфосилабема, семасіологічна функція морфеми,
значення морфеми (речове, дериваційне, реляційне), аломорф.
Типи морфем: сегментні, несегментні, суперсегментні морфеми (наголосу
і тону), нульові морфеми, корінь, афікс (суфікс, префікс, постфікс, інфікс,
інтерфікс, трансфікс, конфікс або циркумфікс, флексія), словотворчий та
формотворчий афікс.
Основа слова: похідна, непохідна, перехідна, твірна, вільна, зв’язана,
складна, афіксальна.
Відношення похідності: дериваційний крок (транспонуючий,
ідентифікуючий), словотвірне значення, словотвірна модель (продуктивність,
активність, уживаність), словотвірний тип, словотвірний ряд, словотвірне
гніздо, словотвірний ланцюжок.
Способи словотвору: суфіксація, префіксація, суфіксально-префіксальний
спосіб, словоскладання, редуплікація, скорочення, усічення (апокопа, синкопа,
афереза, змішане усічення), абревіація, акронім, бленд, телескопія, зворотній
словотвір (безафіксація), конверсія (субстантивація, вербалізація, ад’єктивація),
чергування наголосу, звукозаміна.
66
WORD-FORMATION (key-words)
Morpheme: free, bound, semi-bound, allomorph.
Types of morphemes: root, affix (prefix, suffix, postfix, infix, interfix, circumfix,
transfix, inflexion), stem (simple, derived).
Means of word-formation: affixation, conversion, compounding, shortening,
blending, reduplication, back-formation, accentual word-formation, the sound
interchange.
Affixation: prefixation, suffixation.
Shortening: contraction (apocope, syncope, apheresis, mixed clipping), abbreviation
(acronym, alphabetic abbreviation).
Compounds: neutral, morphological, syntactic.
Conversion: substantivation, adjectivization, verbalization.
3. Згрупуйте подані слова за спільністю морфемного складу:

immovable, singing, face, fishes, untie, readiness, free, poetry, yet, workers,
incorrect, usefulness, uncomfortable, four, become, inactivity, eighteen, existence,
and, famous, import, favourite, follow, gloomy, yes, language, friendly, man, beaten,
flowers, brighten, cheerfulness, windows, bright, ability, confident, accustomed,
independent, reference.
4. Чи є аналогічним морфемний склад наступних слів:

 greater, writer, daughter, reader, fever;
 evening, meeting, duckling, earring, jumping, king;
 rewrite, retire, reopen, remember, reconstruct.
5. Чим різниться морфемний склад наступних пар слів?

Candy – sandy, stocking – speaking, really – lily, disappear – discuss, sudden –
broken, clever – bigger.
6. У поданих словах виділіть продуктивні афікси, знайдіть їх визначення у

тлумачному словнику англійської мови, утворіть з їх допомогою відповідні
словотвірні ряди:
writer, darkness, misunderstand, colourless, quickly, cheerful, unknown,
childish, rebuild, generous, charitable, decode, confirmation, insecure, signify,
trustee, development, irregular.
67
7. У поданих словотвірних рядах знайдіть зайві слова:
Misunderstand, misinform, mistrustful, mislead, misbehaviour, mistranslate.
Unknown, unnecessary, unlock, uneducated, unprofitable, unsuccess, unusually.
Teacher, reader, writer, leader, foreigner, farmer, glimmer, runner.
8. Поділіть наступні слова на дві групи залежно від типу основи (похідна –
непохідна):
childhood, writer, water, meaning, table, blueberry, feather, doctor, sailor,
kindness, love, creature, nature, airport.
9. Користуючись тлумачними словниками англійської мови, укладіть

словотвірні гнізда із поданими словами:
blue, faith, forget , read, good, false, love.
10. Визначте, за допомогою яких словотворчих засобів і в який спосіб

утворене кожне з поданих слів:
notebook, the native, to typewrite, tec, PR, gasometer, exam, travelogue, USA,
hide-and-seek, life, bus, carelessly, sunlight, Tony, a try, irreversible, to baby-sit,
central, slimnastics, to frequent, to survey, birthday, doc, to vacuum-clean, VIP,
drunch, Liz, to garage, chute, soon-to-be-released, mike, slanguage, Ph.D., to
weekend, ad, snowfall, saleswoman, hols, chit-chat, to dress, fancy, motel,
cinemagnate, high-heeled, murmur, up-to-date, an official, Nick, specs, UNO, to
edit, Eurovision, to contest, length.
11. Проведіть словотвірний аналіз поданих слів за наведеної схемою:

water, teachers, uncomfortable, inactivity, notebook.
Схема словотвірного аналізу:

1. Виділити основу слова.
2. Визначити тип основи.
3. Проаналізувати дериваційну частину основи (у разі її похідності).
4. Визначити останній дериваційний крок. З’ясувати його тип
(транспонуючий чи ідентифікуючий).
5. Проаналізувати словотвірну модель, за якою було утворене слово.
Визначити спосіб словотвору.
68
Основна
2000. 368 с.
1974. 280 с.
Додаткова
«Академія», 2016. 320 с.
1985. 360 с.
5. Мостовий М. І. Лексикологія англійської мови. Харків : Основа 1993. 256 с.
528 с.
ТЕМА 7. Граматика
Зміст
1. Граматика як наука про граматичну будову мови. Морфологія та
синтаксис.
2. Основні граматичні поняття: граматична форма, граматичне значення,
граматична категорія, граматична опозиція.
69
3. Поняття про частини мови та критерії їх виділення.
4. Типи синтаксичних зв'язків.
5. Словосполучення. Типи словосполучень.
6. Речення. Його специфічні ознаки.
7. Класифікація речень.
1. Що вивчає граматика?
2. Що таке теоретична і практична граматика?
3. Які розділи включає граматика?
4. Що є предметом морфології і синтаксису?
5. Що таке граматичне значення? Чим воно відрізняється від лексичного?
6. Які типи граматичних значень ви знаєте?
7. Які способи вираження граматичних значень називають синтетичними?
8. Які способи вираження граматичних значень називають аналітичними?
9. Які способи вираження граматичних значень поширені в англійській мові?
10. Дайте визначення граматичної категорії.
11. Якими ознаками характеризуються граматичні категорії?
12. Як класифікують граматичні категорії?
13. Дайте визначення частин мови?
14. За якими критеріями виділяються різні частини мови?
15. Чим різняться основні і службові частини мови?
16. Які частини мови традиційно відносяться до основних, а які до службових?
17. Що таке синтаксичний зв’язок?
18. Назвіть і охарактеризуйте різні типи синтаксичного зв’язку.
19. Чим відрізняються сурядний і підрядний зв'язок?
20. У чому специфіка предикативного зв’язку?
21. Дайте визначення словосполучення.
22. За якими критеріями класифікуються словосполучення?
23. Дайте визначення речення.
24. Які функції виконує речення?
25. Які ознаки відрізняють речення від інших мовних одиниць?
26. Які типи речень ви знаєте?
27. Як ви розумієте актуальне членування речення?
70

Граматика: теоретична і практична, формальна і контенсивна
(семантична), синхронічна і діахронічна, функціональна; морфологія,
синтаксис.
Основні граматичні поняття: граматичне значення (дериваційне,
реляційне, модальне), граматична форма, граматична категорія (морфологічні і
синтаксичні, класифікаційні і словозмінні), граматична опозиція, синтетичні
форми слова, аналітичні форми слова.
Способи вираження граматичних значень: синтетичні (афіксація,
суплетивізм, внутрішня флексія, зміна наголосу, звукозаміна, редуплікація),
аналітичні (інтонація, порядок слів, використання службових слів).
Частини мови: самостійні (іменник, прикметник, числівник, займенник,
дієслово, прислівник), службові (прийменник, сполучник, частка, артикль),
критерії виділення частин мови (семантичний, морфологічний, синтаксичний,
словотвірний).
Словосполучення: прості, складні, комбіновані; предикативні,
непредикативні; іменні, дієслівні, прислівникові; атрибутивні, об’єктні,
релятивні, валентність, актанти, сирконстанти.
Синтаксичний зв'язок: сурядний зв’язок, підрядний зв’язок,
предикативний зв'язок, узгодження, керування, прилягання, тяжіння,
замикання, інкорпорація, ізафет, координація.
Речення: комунікативність, відносна самостійність, структурна цілісність,
предикативність, модальність, інтонаційна оформленість, диктум, модус,
актуальне членування речення, тема, рема.

GRAMMAR (key-words)
Grammar: morphology, syntax.
Grammatical notions: grammatical meaning, grammatical form, grammatical
category, grammatical opposition, analytical and synthetic word forms, agglutination,
suppletivity.
Parts of speech: notional and functional.
Notional parts of speech: noun, adjective, pronoun, numeral, verb, adverb.
Functional parts of speech: article, conjunction, preposition, particle, modal word,
interjection.
71
Word-combination: simple, complicated, combined; verbal, substantive, adjectival,
adverbial.
Syntactic bonds: predication, coordination, subordination (agreement, government,
adjoinment).
Classification of sentences:
1. Simple and composite (compound and complex).
2. Complete and incomplete (elliptical).
3. Two-member and one-member (nominal and verbal).
4. Extended and unextended.
5. Declarative (in the affirmative and negative form), interrogative, imperative,
exclamatory.
3. Вкажіть, які граматичні значення виражені у наступних прикладах і за

допомогою яких засобів:
mouse – mice, ring – rang, good – better – best, large – larger – largest, speak –
speaks, bought – had bought, brother – brother’s, I – me, find – found, writes – is
writing, friend – friends.
4. Розподіліть подані словоформи на синтетичні і аналітичні. Які

граматичні значення вони виражають?
Went, pupils, more interesting, was laughing, children, deer, had met, will come,
dog’s, had, had had, were invited, has been painted, smarter, hats, will be waiting, a
book, them.
5. Розподіліть подані слова відповідно до різних частин мови:

nevertheless, car, far, and, new, neighbour, these, probate, private, demonstrate,
that, demolish, greyish, fetish, objective, obey, grey, clay, key, it, inside, slowly,
however, despite, whether, again.
6. Порівняйте зв’язки між компонентами словосполучень в українській та

англійській мовах:
to make mistakes – робити помилки, to see a flower – бачити квітку, jolly
little girl – весела дівчинка, to go on foot – іти пішки, to listen to music – слухати
музику, to miss the train – запізнитися на поїзд, built by the grandfather –
збудований дідом, very beautiful – дуже гарний.
7. Проаналізуйте словосполучення за поданою схемою:

весела дівчина, готуватися до іспиту, надзвичайно небезпечний, захоплено
слухати музику, уважно читати цікаву книгу;
72
nice dress, to see a beautiful flower, these books.
Схема аналізу словосполучень:

1. Структура та кількість членів.
2. Предикативність / непредикативність.
2. Тип синтаксичного зв’язку, визначення головного та залежного слова.
3. Частиномовна належність головного слова.
4. Характер відношень між головним і залежним словом.
7. Визначте модальність наступних речень і вкажіть, якими засобами вона

виражається:
1. I really want to talk to you.
2. You needn’t worry about it.
3. I wouldn’t have met him, if I hadn’t gone to Odessa last year.
4. I am going to speak to him in the evening.
5. You must do it at once!
6. It is still raining.
7. Students take exams twice a year.
8. You ought to have thought of this before.
9. She might be in the garden.
10. I wish you saw this film.
8. Проаналізуйте речення за поданою схемою:

1. It was very dark.
2. It was dark and we returned home.
3. Was it dark when you returned home?
4. I sat near the window, he – near the fire.
5. Go there.
6. What a nice day!
7. I coughed politely as she lit a cigarette but she didn’t take the hint.
8. There is only a hint of brandy in the sauce, so I don’t think that it will make
you drunk.
9. The sparrows were chattering on the roof of the cottage.
10. The plane was caught in a snowstorm and had to make an emergency landing.
The scheme of the analysis

1. From the point of view of the structure:
 simple or composite (compound or complex);
 complete or incomplete ( elliptical);
73
 two member or one member (nominal or verbal);
 extended or unextended;
2. From the purpose of the utterance:
 declarative (in the affirmative or negative form);
 interrogative (general / special / alternative / disjunctive questions);
 imperative;
 exclamatory.
3. According to the members of the sentence:
 principal (main) members: the subject and the predicate;
 secondary members: object, attribute, adverbial modifier.
Основна
2000. 368 с.
1974. 280 с.
Додаткова
«Академія», 2016. 320 с.
2. Вихованець І. Р. У світі граматики. Київ : Рад. школа, 1987. 192 с.
1985. 360 с.
4. Корунець І. В. Порівняльна типологія англійської та української мов.
Вінниця : Нова книга, 2003. 464 с.
5. Харитонов І. К. Теоретична граматика сучасної англійської мови. Тернопіль :
Навчальна книга – Богдан, 2007. 160 с.
74
ЗАВДАННЯ ДЛЯ САМОСТІЙНОЇ РОБОТИ
I. Напишіть реферат за однією з запропонованих тем.
1. Основні етапи розвитку мовознавства.

2. Мовознавство у стародавньому світі.
3. Історія арабського мовознавства.
4. Мовознавство у середньовічному світі.
5. Розвиток порівняльно-історичного мовознавства.
6. Лінгвістична концепція В. фон Гумбольдта.
7. О.О. Потебня – видатний представник слов’янського мовознавства.
8. Лінгвістична концепція Ф. де Соссюра.
9. Видатні українські вчені-філологи.
10. Основні напрямки розвитку українського мовознавства.
11. Формування і розвиток соціолінгвістики.
12. Формування і розвиток психолінгвістики.
13. Формування і розвиток етнолінгвістики.
14. Формування і розвиток комп’ютерної лінгвістики.
15. Математичні методи у дослідження мовних явищ.
16. Основні гіпотези походження мови.
17. Семіотика – наука про знаки і знакові системи.
19. Форми мислення та їх зв'язок з мовою.
20. Гіпотеза лінгвістичної відносності.
21. Мова – специфічне суспільне явище.
22. Зв’язок мови і культури.
23. Мовна ситуація та національно-мовна політика в Україні.
24. Мовна ситуація та національно-мовна політика в англомовних країнах.
25. Специфіка функціонування мови на сучасному етапі розвитку суспільства.
26. Система і структура мови.
27. Розвиток ідеї мовної системності.
28. Рівневі моделі внутрішньої організації мовної системи.
29. Внутрішні та зовнішні фактори мовного розвитку.
30. Ареальна класифікація мов світу.
31. Функціональна класифікація мов світу.
32. Типологічна класифікація мов світу.
33. Генеалогічна класифікація мов світу.
34. Фонетика як розділ науки про мову.
35. Методи експериментальної фонетики.
36. Основні алфавіти світу.
75
37. Поняття про лексику і лексикологію.
38. Історичні зміни у словниковому складі англійської мови.
39. Лексичне значення слова та методи його вивчення.
40. Типи лексичних значень слова.
41. Поняття про омонімію.
42. Поняття про синонімію.
43. Поняття про антонімію.
44. Запозичення як шлях збагачення словникового складу англійської мови.
45. Запозичення як шлях збагачення словникового складу української мови.
46. Специфіка термінологічної лексики.
47. Лексикографія – наука про укладання словників.
48. Типи словників.
49. Розвиток англомовної лексикографії.
50. Специфіка навчальних словників.
51. Специфіка комп’ютерних словників.
52. Поняття про фразеологізм, його основні ознаки.
54. Національно-культурна специфіка у фразеології.
56. Семантична класифікація фразеологічних одиниць.
57. Структурна класифікація фразеологічних одиниць.
58. Особливості наукового стилю.
59. Особливості публіцистичного стилю.
60. Основні способи словотвору в англійській мові.
61. Основні способи словотвору в українській мові.
62. Принципи класифікації слів за частинами мови.
63. Історія розподілу слів за частинами мови.
64. Граматичні категорії іменника.
65. Граматичні категорії прикметника.
66. Граматичні категорії дієслова.
67. Типи синтаксичних зв’язків.
68. Поняття про словосполучення.
69. Речення, його специфічні ознаки.
70. Актуальне членування речення.
76
II. Проаналізуйте один із англомовних словників за поданим планом:
1. Webster’s Third New International Dictionary of the English Language.

Springfield (Mass.), 1961.
2. Oxford Dictionary and Thesaurus / Ed. by Sara Tulloch. Oxford;
Melbourne : Oxford university press, 1996.
3. Longman Dictionary of Contemporary English. 3d ed. Harlow (Essex) :
Longman, 1995.
4. McArthur T. Longman Lexicon of Contemporary English. Harlow
(Essex) : Longman, 1996.
5. The systematic dictionary of English adverbs / Ed. by Z.N. Verdieva.
Baku: Elm publishing house, 1983.
6. The Oxford-Duden Pictorial English Dictionary. Oxford : Oxford
university press, 1981.
7. Manser M. H. A dictionary of contemporary idioms. London; Sydney :
Pan books, The Macmillan press, 1983.
8. The Oxford Russian Dictionary. Oxford : Oxford university press, 1995.
9. Oxford Advanced Learner’s Dictionary of the Current English. Oxford :
Oxford university press, 1995.
10. Webster’s New World Thesaurus. Springfield : Merriam, 1973.
План повідомлення
1. Ким і коли було укладено словник?
2. Для кого призначено словник?
3. Із яких розділів складається словник?
4. Які скорочення і умовні позначки використовуються у словнику?
5. Яку кількість слів містить словник? Чим обумовлюється їх відбір?
6. За яким принципом розташовуються одиниці реєстру слів?
7. Що являє собою структура словникової статті? Які параметри вона
включає?
8. Які дефініції використовуються у словнику?
9. Якою мірою використовується ілюстративний матеріал?
10. Чи наявні у словнику додатки? Яку інформацію вони включають?
11. Для виконання яких завдань може використовуватися проаналізований
словник?
77
III. Проаналізуйте структуру словникових статей декількох тлумачних
словників англійської мови. Які лексикографічні параметри вони включають?
1. Chambers Twentieth Century Dictionary

faith /ƒãth/ n. trust or confidence: belief in the statement of another: belief in the
truth of revealed religion: confidence and trust in God: the living reception of
religious belief: that which is believed: any system of religious belief, esp. the
religion one considers true: fidelity to promises: honesty: word or honour pledged:
faithfulness.-interj. by my faith: indeed.-v.t.(ƒãdh) to believe.-adj. faith’ful, full of
faith, believing: firm in adherence to promises, duty, friendship, love, etc.: loyal:
constant: conformable to truth: worthy of belief: true: exact.-adv. faith’fully, with
confidence: with fidelity: with sincerity: with scrupulous exactitude: solemnly
(coll.): a meaningless word used in concluding a letter.-n. faith’fulness.-adj.
faith’less, without faith or belief: not believing, esp. in God or Christianity: not
adhering to promises, duty, etc.: inconstant: adulterous: untrustworthy: delusive.-
adv. faith’lessly.-ns. faith’lessness; faith’worthiness, trustworthiness.-adj.
faith’worthy, worthy of faith or belief.-faith’-heal’er; faith’-heal’ing, or-cure, a
system of belief based on James v. 15, that sickness may be cured without medical
advice or appliances, if the prayer of Christians be accompanied in the sufferer by
true faith: cure by suggestion.-bad faith, treachery; Father of the faithful,
Abraham: the caliph; in good faith, with sincerity; the Faithful, believers, esp.
Mohammedans. |M.E. feith, feyth - O.Fr. feid - L. fiděs - fiděre, to trust.|
2. Longman Dictionary of Contemporary English

faith /feıØ/ n. 1 TRUST/BELIEF IN SB/STH /U/ a strong belief that someone
or something can be trusted to be right or to do the right thing: have faith in I have
great faith in her, she won’t let me down. destroy/restore sb’s faith in (=take
away or give back their faith) It’s really restored my faith in human nature. lose
faith in: The public has quite simply lost faith in the government. 2 RELIGION
a) /U/ belief and trust in God: deep religious faith /+in/ my faith in God b) /C/
one of the main religions in the world: people from all faiths / the Jewish faith 3
break faith with to stop supporting or believing in a person, organization, or idea:
How could he tell them the truth without breaking faith with the Party? 4 keep
faith with to continue to support or believe in a person, organization, or idea 5
good faith honest and sincere intentions: He proposed a second meeting as a sign
of his good faith. in good faith (=without intending to deceive someone) The
woman who sold me the car claimed she had acted in good faith. 6 an act of
faith something you do that shows you trust someone completely: Letting Sammy
borrow my new camera was a real act of faith.
78
3. Collins Dictionary of the English Language
faith /feıØ/ n. 1. strong or unshakable belief in something, esp. without proof or
evidence. 2. a specific system of religious beliefs: the Jewish faith. 3. Christianity.
trust in God and in his actions and promises. 4. a conviction of the truth of certain
doctrines of religion, esp. when this is not bases on reason. 5. complete confidence
or trust in a person, remedy, etc. 6. any set of firmly held principles or beliefs. 7.
allegiance or loyalty, as to a person or cause (esp. in the phrases keep faith, break
faith). 8. bad faith. insincerity or dishonesty. 9. good faith. honesty or sincerity,
as of intention in business (esp. in the phrase in good faith). 10. (modifier) using,
concerned with, or relating to the supposed ability to cure bodily ailments by
means of religious faith: a faith cure; a faith healer. ~interj. 11. Archaic. indeed;
really (also in the phrases by my faith, in faith). |C12: from Anglo-French feid,
from Latin fidēs trust, confidence |
4. Funk & Wagnalls Standard Dictionary

faith /ƒãth/ n. 1. Confidence in or dependence on a person or thing as
trustworthy. 2. Belief without need of certain proof. 3. Belief in God or religious
writings. 4. A system of religious belief. 5. Allegiance -bad faith Deceit;
dishonesty. -in faith Indeed; truly. -in good faith With honorable intentions. -to
break faith 1. To betray one’s principles or beliefs. 2. To break a promise. -to
keep faith 1. To adhere to one’s principles or beliefs. 2. To keep a promise. -
interj. Indeed. |< L fidere to trust| -faith’less adj. -faith’less~ly adv. -
faith’less~ness n.
5. The American Heritage Dictionary

faith (fвth) noun
1. Confident belief in the truth, value, or trustworthiness of a person, an idea, or a
thing.
2. Belief that does not rest on logical proof or material evidence. See synonyms at
BELIEF, TRUST.
3. Loyalty to a person or thing; allegiance: keeping faith with one's supporters.
4. Often Faith. Theology. The theological virtue defined as secure belief in God
and a trusting acceptance of God's will.
5. The body of dogma of a religion: the Moslem faith.
6. A set of principles or beliefs.
— idiom. in faith Indeed; truly. [Middle English, from Anglo-Norman fed, from
Latin fidкs.]
79
6. The Oxford Dictionary and Thesaurus
faith /fayth/ n. 1 complete trust or confidence. 2 firm belief, esp. without logical
proof. 3 a a system of religious belief (the Christian faith). b belief in religious
doctrines. c spiritual apprehension of divine truth apart from proof. d things
believed or to be believed. 4 duty or commitment to fulfil a trust, promise etc;
obligation, allegiance (keep faith). 5 (attrib.) concerned with a supposed ability to
cure by faith rather than treatment (faith-healing). bad faith intent to deceive.
good faith honesty or sincerity of intention. [ME f. AF fed f. OF feid f. L fides]
1,2 belief, trust, confidence; certainty, conviction, certitude. 3 a religion, creed,
persuasion; teaching, doctrine, dogma; denomination, sect. b,c see BELIEF. 4
duty, commitment, obligation, promise; allegiance, faithfulness, loyalty, fidelity,
devotion, consecration, dedication, fealty, obedience. bad faith see CANT n. 1.
good faith see sincerity (SINCERE).
80
ТЕСТОВІ ЗАВДАННЯ ДЛЯ ПОТОЧНОГО КОНТРОЛЮ
1. Ф. де Соссюр – видатний ... учений:

А) французький; Б) німецький; В) швейцарський.
2. Першим історичним типом письма була:

А) ідеографія; Б) піктографія; В) предметна символіка.
3. Мотивованими графічними знаками є:

А) ієрогліфи; Б) піктограми; В) букви.
4. До біологічних теорій походження мови належить:

А) логосична теорія; Б) звуконаслідувальна теорія; В) трудова теорія.
5. Знаки мови відрізняються від інших знаків:

А) матеріальністю; Б) системністю; В) полісемантичністю.
6. Похідною від мислеоформлюючої функції мови є функція:

А) естетична; Б) асоціативна; В) кумулятивна.
7. Мінімальною значеннєвою одиницею мови є:

А) фонема; Б) морфема; В) лексема.
8. Мінімальною самостійною одиницею мови є:

А) фонема; Б) морфема; В) лексема.
9. Фонема виконує ... функцію:

А) номінативну; Б) сигніфікативну; В) комунікативну.
10. Морфема виконує ... функцію:

А) складотворчу; Б) семасіологічну; В) прагматичну.
11. Слово виконує ... функцію:

12. Речення виконує ... функцію:

13. Рівні мови поєднуються … відношеннями:

81
А) ієрархічними; Б) парадигматичними; В) синтагматичними.
14. Первинними з історичної точки зору є ... відношення:

А) ієрархічні; Б) парадигматичні; В) синтагматичні.
15. Між конкретними реалізаціями однієї і тієї ж абстрактної мовної одиниці

виникають ... відношення:
А) варіантні; Б)парадигматичні; В) синтагматичні.
16. Рівні мови виділяються на підставі:

А) діахронічного розгляду; Б) принципу аналізу і синтезу; В) порівняльно-
історичного методу.
17. Більш сильна вимова одних слів у реченні в порівнянні з іншими

називається ... наголосом:
А) фразовим; Б) словесним; В) складовим.
18. Слова, які, втративши наголос, приєднуються до наступних слів,

називаються:
А) проклітиками; Б) енклітиками; В) гіпонімами.
19. За місцем утворення перешкоди англійський звук [t] є:

А) губно-губним; Б) губно-зубним; В) апікально-альвеолярним.
20. За місцем утворення перешкоди англійський звук [g] є:

А) передньоязиковим; Б) середньоязиковим; В) задньоязиковим.
21. За способом утворення перешкоди англійський звук [t] є:

А) вибуховим; Б) носовим; В) щілинним.
22. За способом утворення перешкоди англійський звук [g] є:

А) вибуховим; Б) носовим; В) щілинним.
23. За роботою голосових зв'язок англійський звук [l] є:

А) глухим; Б) дзвінким; В) сонорним.
24. Англійський звук [i] є голосним ... ряду:

А) переднього; Б) середнього; В) заднього.
82
25. Англійський звук [i] є голосним ... піднесення:
А) високого; Б) середнього; В) низького.
26. Часткове пристосування артикуляції суміжних приголосного і голосного

називається:
А) асиміляцією; Б) акомодацією; В) дисиміляцією.
27. Взаємна перестановка звуків або складів у межах слова називається:

А) метатезою; Б) епентезою; В) субституцією.
28. Опозиція, члени якої відрізняються наявністю або відсутністю корелятивної

ознаки, називається:
А) привативною; Б) градуальною; В) еквіполентною.
29. Співвідношення форми слова і пов’язаного з нею поняття виявляється в …

аспекті значення:
А) денотативному; Б) сигніфікативному; В) прагматичному.
30. Зв'язок форми слова з реалією дійсності, що позначається, утворює …

аспект значення:
А) сигніфікативний; Б) денотативний; В) прагматичний.
31. Конотація – результат ... номінації:

А) первинної; Б) вторинної; В) зворотної.
32. Мінімальною одиницею плану змісту є:

А) семантема; Б) семема; В) сема.
33. Для позначення лексико-семантичного варіанта використовується термін:

А) семантема; Б) семема; В) сема.
34. Енантіосемія – це:

А) гомогенна омонімія; Б) радіальна полісемія; В) внутрішньослівна
антонімія.
35. Процес покращення лексичного значення називається …

А) амеліорацією; Б) пейорацією; В) генералізацією.
36. Наука, яка досліджує походження слів, називається:

83
А) семасіологія; Б) ономасіологія; В) етимологія.
37. Наука, яка вивчає процеси найменування, називається:

А) семасіологія; Б) ономасіологія; В) етимологія.
38. Наука про власні імена називається:

А) ономастика; Б) ономасіологія; В) орфоепія.
39. … – наука, що вивчає лексичне значення:

А) ономасіологія; Б) ономастика: В) семасіологія.
40. Основним компонентом внутрішньої форми слова є … :

А) морфемна структура; Б) дериваційна модель; В) умотивованість.
84
ПЕРЕЛІК ПИТАНЬ ДО ПІДСУМКОВОГО КОНТРОЛЮ (ІСПИТУ)
1. Історія формування знань про мову.

2. Об’єкт і предмет мовознавства. Зв'язок мовознавства з іншими науками.
3. Галузі мовознавства.
4. Методи дослідження мовних явищ.
5. Теорії походження мови.
6. Види знакових систем та місце мови серед них.
7. Своєрідність мови як системи знаків.
9. Мова і мовлення.
10. Розвиток письма.
11. Співвідношення мови і мислення.
12. Мова як суспільне явище.
13. Зв’язок мови і культури.
14. Розвиток і функціонування мов у різні історичні епохи..
15. Мовна ситуація, національно-мовна політика.
16. Основні системні ознаки мови.
17. Елементи мовної системи та їх фундаментальні властивості.
18. Типи зв'язків та відношень між мовними одиницями.
19. Рівні мовної структури
20. Мінливість як одна з сутнісних властивостей мови. Типи мовних змін
21. Внутрішні та зовнішні фактори мовного розвитку.
22. Синхронія та діахронія
23. Типологічна класифікація мов.
24. Генеалогічна класифікація мов.
25. Спорідненість мов та порівняльно-історичний метод.
26. Фонетика як розділ науки про мову. Три аспекти вивчення звуків мовлення.
27. Наголос та інтонація.
28. Поняття про фонему, її функції. Диференційні ознаки фонем.
29. Варіювання фонем. Типи алофонів.
30. Класифікація голосних та приголосних звуків мовлення.
31. Комбінаторні та позиційні зміни звуків в процесі мовлення.
32. Поняття про лексику і лексикологію. Основні ознаки слова.
33. Лексичне значення слова. Структура лексичного значення.
34. Полісемія. Типи лексичних значень слова.
35. Мотивація і внутрішня форма слова.
36. Поняття про омонімію. Типи омонімів.
85
37. Синонімія та антонімія.
38. Запозичення слів.
39. Предмет фразеології. Поняття про фразеологізм, його основні ознаки.
40. Семантичні та структурні типи фразеологізмів.
43. Поняття про морфему. Типи морфем.
44. Основа слова. Типи основ.
45. Словотвірне значення слова та словотвірна модель. Основні способи
словотвору
46. Основні граматичні поняття: граматична форма, граматичне значення,
граматична категорія.
47. Критерії виділення частин мови.
48. Типи синтаксичних зв’язків.
49. Словосполучення. Типи словосполучень.
50. Речення, його специфічні ознаки.
86
Навчальне видання
Голуб Юлія Іванівна
ВСТУП ДО МОВОЗНАВСТВА
Навчальний посібник
для здобувачів ступеня вищої освіти бакалавра спеціальності «Філологія»
освітньо-професійної програми «Мова і література (англійська)»
Рецензент Г. І. Приходько
Відповідальна за випуск С. М. Єнікєєва
Коректор А. С. Маковська
87

httpsmoodle.znu.edu.uapluginfile.phpfile=466911mod resourcecontent4Голуб20Ю.І.20Вступ20до20мов-ва202022 PDF

Uploaded by

Document Information

Original Title

Copyright

Available Formats

Share this document

Share or Embed Document

Sharing Options

Did you find this document useful?

Is this content inappropriate?

Copyright:

Available Formats

httpsmoodle.znu.edu.uapluginfile.phpfile=466911mod resourcecontent4Голуб20Ю.І.20Вступ20до20мов-ва202022 PDF

Uploaded by

Copyright:

Available Formats

МІНІСТЕРСТВО ОСВІТИ І НАУКИ УКРАЇНИ

ЗАПОРІЗЬКИЙ НАЦІОНАЛЬНИЙ УНІВЕРСИТЕТ

Голуб Ю. І. Вступ до мовознавства : навчальний посібник для здобувачів

Навчальний посібник з дисципліни «Вступ до мовознавства» містить

Рецензент : доктор філологічних наук, професор Г. І. Приходько

Відповідальна за випуск : доктор філологічних наук, професор С. М. Єнікєєва

Курс “Вступ до мовознавства” є першим з циклу загальнолінгвістичних

Тема 1. Мовознавство як наука

Об’єкт мовознавства – мова в усіх її проявах і формах існування:

ДЕЯКІ ВИЗНАЧЕННЯ ПОНЯТТЯ “МОВА”

Предмет мовознавства – закономірності організації, функціонування і

ІСТОРІЯ ФОРМУВАННЯ ЗНАНЬ ПРО МОВУ

ЗВ’ЯЗОК МОВОЗНАВСТВА З РІЗНИМИ НАУКАМИ

СУМІЖНІ НАУКОВІ ДИСЦИПЛІНИ

МЕТОДИ ДОСЛІДЖЕННЯ МОВНИХ ЯВИЩ

Запитання для самоконтролю

ТЕМА 2. Знакова природа і функції мови.

ВИДИ ЗНАКІВ. ЇХ ОСНОВНІ ВЛАСТИВОСТІ

Знак – це певний матеріальний факт, що заміняє ту або іншу реалію, а

Основні властивості знаків

ТИПОЛОГІЯ ЗНАКОВИХ СИСТЕМ

СПЕЦИФІЧНІ ВЛАСТИВОСТІ МОВИ ЯК СИСТЕМИ ЗНАКІВ

Специфічні ознаки мови і мовлення

Психічний характер Психофізичний характер

Соціальний характер Індивідуальний характер

ЕТАПИ РОЗВИТКУ ПИСЬМА

Ідеографія – письмо графічними знаками, що позначають поняття про

Запитання для самоконтролю

1. Дайте визначення знака і знакової системи.

ТЕМА 3. Мова і мислення

Мислення – узагальнене й абстрактне відображення мозком людини явищ

РІЗНІ ПІДХОДИ ДО ВИВЧЕННЯ ПРОБЛЕМИ СПІВВІДНОШЕННЯ

СПЕЦИФІЧНІ ОЗНАКИ МОВИ І МИСЛЕННЯ

ТЕОРІЯ ЛІНГВІСТИЧНОЇ ВІДНОСНОСТІ

Е. Сепір (1884-1939) Б. Ворф (1897-1941)

Запитання для самоконтролю

1. Які науки вивчають проблему співвідношення мови і мислення?

ТЕМА 4. Мова і суспільство

Суспільна свідомість – це усвідомлення суспільством свого буття. Вона

СПІВВІДНОШЕННЯ МОВИ І КУЛЬТУРИ

ІСТОРИЧНІ ФОРМИ ІСНУВАННЯ МОВИ

Національно-мовна політика – це свідомий і цілеспрямований вплив

РІЗНОВИДИ НАЦІОНАЛЬНО-МОВНОЇ ПОЛІТИКИ

Запитання для самоконтролю

1. Охарактеризуйте мову як суспільне явище.

Тема 5. Система і структура мови

ФАКТОРИ, ЩО УСКЛАДНЮЮТЬ ВИВЧЕННЯ МОВНОЇ СИСТЕМИ

ФУНДАМЕНТАЛЬНІ СИСТЕМНІ ОЗНАКИ МОВИ

ОСНОВНІ ВИДИ ВІДНОШЕНЬ МІЖ ЕЛЕМЕНТАМИ МОВНОЇ

ОСНОВНІ МОВНІ РІВНІ

Рівень Одиниця Основні функції одиниць

Запитання для самоконтролю

1. У чому полягають труднощі вивченні системної організації мови?

ТЕМА 6. Розвиток мови

Мінливість мови обумовлюється вільним, творчим характером

ТИПИ МОВНИХ ЗМІН

ЗОВНІШНЬО-ВНУТРІШНІ ПРИЧИНИ МОВНОГО РОЗВИТКУ

ЗОВНІШНІ ПРИЧИНИ МОВНОГО РОЗВИТКУ

Запитання для самоконтролю

1. Чи є змінність однією з природних властивостей мови?

ТЕМА 7. Класифікація мов

ФУНКЦІОНАЛЬНА КЛАСИФІКАЦІЯ МОВ

ІЗОЛЮЮЧІ АФІКСУЮЧІ ІНКОРПОРУЮЧІ