Важливим кроком по збереженню православ’я стало відновлення

православної ієрархії у 1620-му році. Завдяки зусиллям гетьмана

Петра Сагайдачного королівська влада дозволила висвятити
православним митрополитом Йова борецького.

За ініціативою Сагайдачного усе військо запорозьке вступило до

київського братства у 1620-му році. У ті часи православ’я стало
перешкодою ополяченню. У 1632-му році король Владислав IV
ухвалив «пункти заспокоєння руського народу православної віри»,
котрими православну церкву було цілком легалізовано. Подальші
реформи у православній церкві пов’язані з іменем київського
митрополита Петра Могили(портрет вище).
Реформи Петра Могили(1632-1647):
1.Відновлювальні роботи у Києво-Перерській лаврі та Софійському
соборі.
2.У 1632-му році шляхом злиття шкіл у Києво-печерської лаври та
київського братства було створено Києво-могилянський колегіум.
3.Упорядкування богослужбових книг: Православне сповідання
віри(катехізис); Требник(посібник) по організації щоденних служб;
Літургіярон
Титульна сторінка требника.

Піднесення козацтва у кінці 16-першій половині 17 століття

Портрет Сагайдачного
 Карта козацьких походів.

Хронологія селянсько-козацьких повстань:

1. Під проводом Криштофа Косинського (1591-1593) поразка під
п’яткою.
2. Під проводом Северина Наливайка (1594-1596) поразка під
Соленицях.
3. Під проводом Марка Жмайла (1625 року).
4. Під проводом Тараса Федоровича(Трясила) (1630 рік).
5. Під проводом Івана Сулими (1635 рік), коли було зруйновано
фортецю Кодак.
6. Під проводом Павла Павлюка(Бута), Якова Острянина та
Дмитра Гуні (1637-1638 років).

У цьому ж році новообраний гетьман Іван Дорошенко уклав

Куруківську угоду(1625 рік) з польським урядом, яка зазначала:
1. Реєстр в 6 тис чоловік.
2. Визнання козацької автономії, зокрема права обирати
гетьмана і старшину.
Фортеця Кодак, вигляд зверху.