Підготовка до ЗНО з історії України

Українські землі у складі Речі Посполитої

перша половина ХVIІ ст.

Тема 7
• Фільварок – це • 1618 – похід під
панський проводом гетьмана
сільськогосподарський Петра Конашевича-
хутір і багатогалузеве Сагайдачного на м.
господарство де Москву
використовувалася • 1621 – Хотинська
праця кріпаків битва
• Перший ректор школи • 1625 – Куруківська
Київського угода
Богоявленського
братства – Іов • 1632 – «Пункти для
Борецький заспокоєння руського
народу», заснування
• 1615 – створення Київської колегії
Богоявленського
братства • 1637-1638 – повстання
під проводом Павла
• 1638-1648 – поляки Павлюка, Якова
назвали «добою Золотого Острянина, Дмитра
спокою» Гуні
Зміни у соціально-економічному житті
Зростання магнатського володіння (латифундій)

Магнати захоплювали не лише земельні

угіддя, а й міста та містечки дрібної
шляхти. . Серед магнатів вирізнявся Ярема
Вишневецький, володіння якого були одним
з найбільших у Європі
 Розширення фільваркового господарства
Фільварок – це панський сільськогосподарський хутір і
багатогалузеве господарство. За панщини у фільварках працювали
кріпаки, пізніше - наймані селяни. Магнати і шляхта
фільваркового господарства використовували для посилення
залежності селян, а панщина часто перевищувала встановлені
законом норми, які визначали особисто магнати
Наслідки розширення фільваркового господарства
Мовою документів

Форма феодальної повинності (панщина)

«Робота підданим через війта має бути замовлена на тиждень, з

чим і на котрий день люди до роботи мають прийти, а війт
того ж дня людям визначить роботу. Якщо котрийсь чоловік
не вийде на роботу, то за перший день прогулу заплатить
гріш, а за другий — барана, а якщо й третій раз прогуляє,
то бичем на лавці скарати, а дні
пропущені відробити…»?
 Церковне життя

• православне духовенство фактично було поставлено поза

законом;
• обмеження в правах православної шляхти, православних міщан
не допускали до роботи магістратів;
• частина церков і монастирів була передана греко-католицькій
церкві, закрито чимало парафіяльних шкіл;
• поява групи священиків, яка за підтримки Запорізької Січі
відстоювала право законного існування церкви.
 Діяльність Київського Богоявленського братства

Одна із засновниць – Галшка Гулевичівна, подарувала братству

земельну ділянку
Основна мета братства – боротьба проти окатоличення і
поширення унії
У 1620 – до братства вступив гетьман Петро Сагайдачний з
усім Військом Запорізьким на знак того, що запорожці стають
на підтримку релігійних і культурних потреб українців

1615 – заснування Богоявленського

братства
Перший ректор – Іов Борецький
Борецький Іван Матвійович,
чернече ім'я Іов (1560 — 2
березня 1631) — український
церковний, політичний і
освітній діяч, Митрополит
Київський, Галицький і всієї
Русі (1620 – 1631), педагог,
ректор Львівської братської
школи, перший
ректор Київської братської
школи, полеміст, святий,
письменник.
Духовний та політичний
наставник Петра Могили.
Борецький вважав, що саме освіта визначає
місце людини в суспільстві й спроможна
змінити саме суспільство. Він турбувався про
учнів, за свій кошт постачав усе необхідне для
навчання, утримував бідних та сиріт. Він
вважав, що багатії над убогими в школі нічим
вищі не мають бути, лише самою наукою.
Іов Борецький піклувався
про культурний підйом
України: підтримував
київських друкарів, брав
участь у перекладі книг з
грецької на старослов'янську
мову.
 Разом з гетьманом Петром
Конашевичем-Сагайдачним та іншими
оборонцями Православної Церкви він
сприяв відновленню української
православної ієрархії.

У 1620 році Іов був висвячений

Ієрусалимським патріархом Феофаном
на першого православного
Митрополита Київського, Галицького
та Малої Росії.
У народі він заслужив славу козацького Митрополита,
захищаючи козацтво, як справжніх лицарів Христа, для яких
віра й спасіння душ християнських православних - понад усе.
 Становище
Української греко-
католицької церкви
після Берестецької
унії

Недостатня
Відсутність рівності
підтримка серед
з католицькою
українського
церквою
населення

Інструмент
боротьби з Посилення
Українською майнових
православною суперечок з УПЦ
церквою
Перші греко-католицькі митрополити
 «Поєднати Русь із Руссю»

Особливості церковного життя: суспільний діалог церков для

пошуку шляхів виходу з кризи
Основна ідея для виходу з кризи: створення єдиної незалежної
української християнської церкви
Мета єдиної церкви:
1. Припинення майнових суперечок
2. Згуртування народу
Наслідок: крах ідеї об’єднання церков через негативне ставлення
до цього польського короля і Папи Римського
 Легалізація православної церкви (1632 р.)
Період відродження і посилення УПЦ називають «золотим віком
відродження українського православ’я»

Ініціатор легалізації православної церкви: ПЕТРО МОГИЛА

 Біографічні відомості
• Петро́ Моги́ла ( 31 грудня 1596 (10 січня
1597)), Сучава, Молдавія — 1 (11) січня
1647, Київ) — молдавський боярин,
український політичний, церковний і
освітній діяч Речі Посполитої,
архімандрит Києво-Печерського
монастиря , Митрополит Київський,
Галицький і всієї Русі . Канонізований
Церквою 1996 року.
• Виходець з давнього молдавського
боярського роду
• Народився 31 грудня 1596 року в сім'ї
валаського і молдавського господаря
Симеона Могили та семигородської
княжни Марґарет.
МИТРОПОЛИТ
• 1633р.-затверджений на посаду митрополита
• Королівською грамотою Могилі віддавалася
Києво-Софіївська церква, утримувалася за
ним і Києво-Печерська архимандрія,
доручався нагляд над Пустинно-
Микільським монастирем
• У 1634 р.- відновлення Софійського собору,
яке тривало впродовж десяти років.
• Митрополит наказав також розчистити з-під
нашарувань землі залишки Десятинної
церкви, під руїнами якої було віднайдено
мощі святого рівноапостольного великого
князя Володимира.
• Своїм коштом відновив стару Церкву Спаса
на Берестові
 Сторінки Требника
Результати діяльності:

• Висунув священниками суворі вимоги:мати загальну та

богословську освіту (скласти екзамен), бути моральним
взірцем для віруючих;
• Запровадив церковний суд-консисторію, який судив духовних
осіб;
• Новий монастирський устав;
• Впорядкування богослужіння: видання «Требника», який
довгий час служив православному духовенству всієї України.
У Требнику були викладені не лише молитви і обряди, до
нього були додані пояснення й настанови, як у тому чи
іншому випадку слід себе вести та чинити (1646)
• Створив Катехізис-викладені основи православної віри
• Заснував Лаврську школу
• Об’єднав Київську братську і Лаврську школи та заснував у
1632 році Київську колегію (з 1701 – академію)
• Обмежив втручання магнатів у церковні справи
• Повернув та відновив православні святині
• Створення та схвалення всіма патріархами основних
положень православ'я ( «Православне сповідання віри»)
Києво-Могилянська Пам'ятник Петру Могилі на території
академія Києво-Печерської Лаври, 2008 рік

"Митрополит Київський і всієї Руси Петро Могила

1596-1647 Великий освітній та церковний діяч,
один з фундаторів Києво-Могилянської академії –
визначного осередку вищої освіти, науки та християнського
благочестя України і всієї Східної Європи XVII-XVIII
століть». – Напис на меморіальній дошці, старий корпус КМА
Розвиток культури та освіти
 Стан освіти
Особливості становлення і розбудови Київської колегії
 Книгодрукування

У 1615 році засновано друкарню Києво-Печерської

лаври – найбільший центр книгодрукування на
українських землях. Єлисей Плетнецький - засновник
друкарні, відкриває папірню у Радомишлі для потреб
Лаврської друкарні. Видавалась друкована
література. Найвідомішою книжкою є
«Тератургіма» Афанасія Кальнофойського
 Розвиток літератури
Літературні пам’ятки
Літературний Назва твору Автор Характеристика
жанр
Навчальна «Граматика слов’янська» 1619 р. Мелентій Смотрицький Протягом 200 років – основний підручник
література граматики церковнослов’янської мови у
школах України

Полемічна «Ключ розуміння» 1659 р. Іоаникій Галятовський Глибока обізнаність із кращими зразками
література «Небо нове» 1665 р. світової наукової, полемічної та історичної
спадщини

«Роксоланія» 1584 р. Себастьян Кленович Оспівує красу і багатство української землі, її

міст і сіл, зображує життя народу, його звичаї
та легенди

Поетична
література
Панегрік «Вірші на жалосний Касіян Сакович Панегірична (хвалебна) поезія, присвячена
погреб…Петра Конашевича- постаті Петра Конашевича-Сагайдачного
Сагайдачного» 1622 р.
 Драматургія
Літературни Характеристика
й жанр

Шкільна • Виставка релігійного змісту (біблійні мотиви)

драма • Довга тривалість вистави
• Участь у виставах учнів і вчителів батьківських шкіл

Інтермедія • Коротка п’єса-вистава на побутові теми в антракті шкільної

драми
Вертеп • Мандрівний ляльковий театр
• Дійство відбувається у спеціальній хатці-скринці (висотою на
зріст людини)
• Двоярусна сцена
• Релігійні і світські (жартівливі) п’єси
Містобудування та архітектура
Особливості розвитку
Пам’ятка архітектури
Оборонна і замкова архітектура

Замок у Підгірцях
Архітектор: Андреа дель
Аква і Гійом де Боплан

Один із найяскравіших у
Європі зразків поєднання
ренесансного палацу з
бастіонними укріпленнями
Оборонна і замкова архітектура

Кодацька фортеця

Гійом де Боплан

Фортеця на правому березі

Дніпра навпроти Кодацького
порога. Зруйнована
козаками в ході повстання
під проводом Івана Сулими
Храмова (церковна) архітектури

Каплиця Боїмів
(Львів)
Андрес Бемер
• Поєднання ренесансної
архітектури з елементами
бароко.
• Стіни каплиці орієнтовані
строго на сторони світу,
будівля увінчана восьмериком
бані з восьмигранним світовим
ліхтарем та оздоблена великою
кількістю скульптурної
ліпнини
Храмова (церковна) архітектури

Каплиця
бернардинів (Львів)
Генріх Горст
Поєднання ренесансної
архітектури з елементами
бароко. Примикає до північної
стіни Кафедрального костелу.
Мавзолей родини Кампіанів
Храмова (церковна) архітектури

Костел бернардинів
(Львів)
Павло Римлянин
Гармонійне доповнення
ренесансного стилю і стилю
бароко, вплив
західноєвропейських
традицій
Храмова (церковна) архітектури

Костел єзуїтів
(Львів)
Джакомо Бріано
Перша пам’ятка барокової
архітектури у Львові
Храмова (церковна) архітектури

Іллінська церква (с.

Суботів)
За наказом Б.
Хмельницького
Зведена у 1656 році у стилі
бароко у родовому маєтку
Хмельницьких
Образотворче мистецтво
Розвиток іконописання (створення іконостасу)

Ікона «Богородиця
Одигітрія»
Федір Сенькевич
Втілення рис епохи
ренесансу: без пишності, з
певною ліричністю образу,
тло золотаве, коштовне, з
квітковим візерунком,
рисунок наповнений
символізмом
Розвиток іконописання (створення іконостасу)

Ікона «Христос
перед Пілатом»
Микола Петрахнович
Продовження ренесансних
підходів до пізнання світу і
людини
Розвиток іконописання (створення іконостасу)

Ікона «Святий
Миколай»»

Оригінальний зразок
київської школи релігійного
малярства
Розвиток портретного живопису

Портрет князя
Криштофа Збаразького
Розвиток гравюри
Портрет Петра
Конашевича-
Сагайдачного

З книги «Вірші на жалісний

погреб шляхетського рицаря
Петра Конашевича-
Сагайдачного» , 1622р.
Розвиток гравюри

«Здобуття Кафи
запорожцями»

З книги «Вірші на жалісний

погреб шляхетського рицаря
Петра Конашевича-
Сагайдачного» , 1622р.
Музичне мистецтво
Особливості розвитку
Морські походи козаків
 1557 – похід на Крим

Передумови: 1576 - похід на Османську

імперію Богдана Ружинського
 Діяльність
Петра Конашевича-Сагайдачного
Герб родини
Петра
Конашевича-
Сагайдачного

1577-1622
• На початку 1620-х років гетьманом Війська
Запорозького кілька разів був Петро Конашевич,
якого прозвали Сагайдачним. («Сагайдак» -
озброєння воїна-лучника.)
• П. Конашевич-Сагайдачний відстоював
загальноукраїнські інтереси. Він разом з Військом
Запорозьким вступив до Київського братства. Це
був блискучий полководець. Особливо він
прославився під час морських походів проти
турків, а також у поході запорожців на Москву в
1618 р. для підтримки королевича Владислава і
під час Хотинської війни 1621 р.
• Це був талановитий політичний діяч, який
намагався шляхом мирних угод та компромісів
відстояти права козацтва та українства: підписав
Вільшанську (1617 р.) та Роставицьку угоди (1619
р.).
• «Коротка доба Сагайдачного,- зазначає історик
Н. Полонська-Василенко,- має велике значення в
історії України. З одного боку - він підніс
престиж українського козацтва... З другого боку -
своєю діяльністю Сагайдачний повернув Києву
значення культурного, релігійного осередку
України».
 Доба воєнних походів українського козацтва стала періодом
діяльності одного з найвизначніших його ватажків - Петра Кона-
шевича-Сагайдачного.
Будучи досвідченою і поміркованою людиною, Сагайдачний
намагався, обстоюючи інтереси козацтва і взагалі українського
народу, досягати згоди з польською владою. Гетьман погодився з
умовами Вільшанської (1617 р.) та Роставицької (1619 р.) угод, що
встановлювали кількісний склад реєстру відповідно в 1 та 3 тис.
козаків, однак не поспішав виконувати ті положення угод, що не
влаштовували козацтво.
Успішні походи, організовані Сагайдачним проти татар і турок,
привернули до нього увагу в Європі. Як полководець Сагайдачний
відзначався схильністю до активних наступальних дій і широкого
використання фактора раптовості. Здобувати перемоги гетьману
дозволяло реформоване козацьке військо, яке він перетворив на
регулярне військове формування із залізною дисципліною.
Уславився Сагайдачний також своєю просвітницькою
діяльністю й захистом православної церкви. Йому належить твір
«Пояснення про унію», що містить рішучу критику Берестейської
церковної унії. Він, як вам уже відомо, разом із Військом
Запорозьким вступив до Київського братства й багато зробив для
відновлення ієрархії православної церкви в Речі Посполитій. За
сприяння Сагайдачного в Києві діяв культурно-просвітницький
осередок, до якого належали
Мовою документів
Мовою документів

Історик О. Субтельний дав таку оцінку:

«...Він дивився на козаків не лише під кутом зору їхніх особливих

станових інтересів, а й як на потенційних рушіїв українського
суспільства в цілому. Сам він об’єднав військову силу козацтва з
політично слабкою церковною та культурною верхівкою
України...»?
Козацький
флот
Підводні
човни
 1602р. – похід на Кілію.
1606р. – напад на порт
Варна.

1608р. – похід на Кримське ханство, козаки

взяли Перекоп.
1609р. – похід на Ізмаїл, Кілію, Білгород.
1614р. – походи на Трапезунд і Синоп.
1615р. – напад на Стамбул.

1616р. – похід на Кафу.

1620р. – похід на Стамбул.
 Доба героїчних походів - це період двох
десятиліть XVII ст., коли козаки здійснювали вдалі
морські походи проти турків і татар, захоплювали їх
укріплені фортеці, руйнували їх і визволяли
полонених.
Меч дарований
Гетьману Петру
Конашевичу
Владиславом Ваза
після Хотинської битви
Якуб Собеський залишив
про нього такий спомин:
« Був це чоловік великого духу,
що сам шукав небезпеки,
легковажив життям, у
битві був проворний,
діяльний, у таборі
сторожкий, мало спав і не
пиячив… на нарадах був
обережний і в усяких розмовах
Неговіркий»
Петро Сагайдачний,
картина ХІХ ст.
1620-1621 рр. - Хотинська війна
 Військові сили та Втрати
Річ Посполита Османська імперія
Кримське ханство
Військо Запорозьке Молдовське кн-во
Волощина
32,5 тис. війська Речі 240–300 тис
Посполитої
41,5 тис. козаків
військо Речі Посполитої: 5 000 80 000 вбитими.
убитими, пораненими,
померлими від хвороб

запорожці: 6 500 убитих, Невідома кількість поранених,

поранених, померлих від полонених та дезертирів
хвороб
 Причини війни
1618 рр. морські походи козаків до турецьких портів і
підтримка польською владою антитурецьких повстань у
Валахії та Молдавії викликали татарські й турецькі набіги
на українські землі - розпочалася польсько-турецька війна
1614—1621 рр.
У вересні 1620 р. польська армія, очолювана Станіславом
Жолкевським, була розбита турками під селищем Цецора.
 Здобувши перемогу в Молдавії, султан Осман II став
готуватися до завоювання Речі Посполитої.
Король Речі Посполитої Сигізмунд III звернувся по
допомогу до Австрійських Габсбургів і Папи Римського,
але вони не підтримали його.
Тоді він був змушений шукати порозуміння із запорозьким
козацтвом.
1620р. під селом Цецора відбулася битва польського
війська з турецько-татарськими військами
Польське військо було цілком розгромлене. В бою загинув коронний гетьман С.Жолкевський.
 Початок війни
Король Речі Посполитої Гетьман П. Конашевич
Осман ІІ Сагайдачний
 Початок війни
На прохання польського короля запорозький гетьман Яків
Нерода( Бородавка) заявив, що надасть допомогу лише за
умови визнання польською владою відновлення ієрархії
православної церкви.
У червні 1621 р. в урочищі Суха Діброва,на козацькій
раді, яка вирішено взяти участь у поході проти турків
разом із поляками(для узгодження направили до короля
П. Сагайдачного).
П. Сагайдачний повернувся в польський табір під
стінами Хотинської фортеці. Із невеликою охороною
рушив назустріч козакам, натрапив на турків, був
поранений.
 Козаки, невдоволені командуванням Бородавки, обрали
новим гетьманом П. Сагайдачного.
Блискуче уникнувши оточення, П. Сагайдачний привів
козаків під Хотин. Майже одночасно під стінами
фортеці з’явилася турецько-татарська армія.
Турецько-татарські війська налічували понад 150 тис. чол.
Вони почали запеклі атаки проти 40 тис. козаків і 35 тис.
польських військ під м. Хотин.
У хотинській битві 2-28 вересня 1621 р.,
 вирішувалася доля Речі
Посполитої та
українських земель.
Завдяки таланту
П. Сагайдачного й героїзму
запорожців польсько-
козацьке військо здобуло
перемогу.

Для гетьмана П.
Сагайдачного перемога
під Хотином стала
останньою справою його
життя. Унаслідок
отриманого поранення він
захворів і невдовзі помер.
Хотинська битва 1621 закінчилася
козацько-польською перемогою над
Туреччиною, у результаті якої турецький
султан Осман II був змушений
припинити війну.
Поранення та смерть Сагайдачного

1622 г. Сагайдачний помирає внаслідок поранення

в руку під Хотином.
 Значення битви
Під стінами Хотинської фортеці був розвіяний міф про
непереможність турецької армії.
Подальші плани Османської імперії щодо завоювання
європейських країн провалилися.
Українські й польські землі були врятовані від
завоювання турками.
Авторитет Речі Посполитої зріс.
Активізувалась визвольна боротьба слов’янських народів
проти турецького поневолення.
За умовами досягнутого миру Кримське ханство та
Туреччина зобов’язувалися не нападати на українські та
польські землі.
Річ Посполита обіцяла заборонити козакам
судноплавство по Дніпру й не допускати походів
запорожців до Криму й турецьких володінь.
Ян Кароль Ходкевич під Хотином 1621

Йозеф Брандт
Хотинська битва 1621р.
Юліус Коссак
Козацькі повстання 1620 – 1630х років
 Передумови козацьких повстань
Покозачення українського населення

Відмова визнання влади старост,

обрання своїх отаманів

Запровадження свого суду на зразок

запорозького
«Все до останнього покозачилося,
тут як хлоп, то й козак»
 Захоплення польськими Масове покозачення селянства і
феодалами південноукраїнських міщанства, відмова від виконання
земель, де вони зіткнулися з повинностей, непокора властям і
інтересами козаків поміщикам

Поширення фільваркової Відмови Польщі збільшити

системи на південь України реєстр

Обмеження прав і привілеїв Переслідування православної

запорізьких козаків, погіршення церкви: закриття храмів і
становища селян парафіяльних шкіл, передання їх
уніатам
 Привід козацьких повстань

Порушення поляками обіцянок, даних

напередодні Хотинської війни

Заборона козакам здійснювати походи

на татарські і турецькі володіння
Керівник Основні події Результат
повстання

Марко Привід: заборона Польщею морських Куруківська угода (1625)

Жмайло походів. - Реєстр – 6 тис., збільшено плату за
- У відповідь на незгоду козаків виконати службу.
(1625) - Створено 6 полків реєстровців.
вимоги уряду Польща відправила - Реєстровців очолював гетьман,якого
каральний загін. обирала загальновійськова рада і
- Після бойових дій на Куруковому озері затверджував король.
польська сторона пішла на переговори. - Керівництво реєстром здійснював
регіментар – головний начальник
- Помірковані козаки переобрали коронного війська в Україні.
гетьмана – ним став Михайло - 1 тис. козаків мала постійно перебувати
Дорошенко, який і підписав угоду. на Запоріжжі, щоб перешкоджати втечам
селян.
- Козаки відмовлялись від морських
походів та взаємин з іншими державами.
- Нереєстровці повертаються додому.
Марко Жмайло Станіслав Конєцпольський

Михайло Дорошенко
 Керівник Основні події
повстання
Тарас Привід: вбивство
Трясило нереєстровими козаками
(Федорович) гетьмана реєстровців Григорія
(1630) Чорного.
- Нереєстрові козаки обрали
гетьманом Т. Трясила і
розпочали боротьбу за своє
визнання.
- 20 травня 1630 р. повстанці
влаштували «Тарасову ніч»,
вирізавши «золоту роту» з
добірних польських вояків
неподалік Переяслава.
Результат
Переяславська угода (1630)
- Реєстр збільшено до 8 тис. осіб.
- До реєстру вписуються козаки,
вилучені з нього на початку року.
- Козаки самостійно обирають
гетьмана.
- Учасникам повстання оголошено
амністію.
Угода не була затверджена сеймом.
Тарас Трясило

Битва під Переяславом 1630 р.

Фрагмент картини В. Шаталіна
 Керівник Основні події Результат
повстання
Іван Сулима Привід: щоб перешкодити - Сулиму страчено у
(1635) повстанням, поляки побудували Варшаві.
на дніпровських порогах фортецю - Кодацьку фортецю було
Кодак, де розмістили воєнний відбудовано.
гарнізон.
- 1635 р. загін Сулими зруйнував
Кодацьку фортецю.
- Прихильники компромісу з
Польщею видали Сулиму
властям.
 Керівник Основні події
повстання
Павло Бут Привід: польський уряд вирішив
(Павлюк), переглянути реєстр, видаливши
неблагонадійних.
Яків
Острянин - Козацько-селянське військо
громило польські маєтки у
(Остряниця),
Подніпров’ї.
Дмитро Гуня
- Під Кумейками повстанське
(1637 – 1638) військо зазнало поразки.
- Поляки запропонували
переговори, Павлюк та ін. були
схоплені реєстровцями, їх видали
полякам і стратили у Варшаві.
- Весна 1638р. – повсталі
встановили контроль над
Полтавщиною.
- Під Жовнином козаки були
розбиті й відійшли на територію
Московського царства.
Результат
«Ординація Війська Запорозького
реєстрового» (1638)
- Реєстр – 6 тис.
- Реєстровці позбавлені
самоврядування: полковниками могли
бути лише поляки, очолював військо
не гетьман, а спеціальний
королівський емісар.
- На Січі перебувала польська залога.
- Козаки передавали полякам
артилерію та військові відзнаки.
- Заборонялися козацькі морські
походи.
- Обмежена територія розселення
козаків.
- Нереєстрові козаки мали стати
кріпаками.
1638 – 1648 рр. – «золотий спокій».
Мовою документів
 Козацькі вимоги –
захист православ’я,
скасування кріпацтва, Формально визнане
звільнення від існування прав. церкви
польського панування в Україні, Повстання сприяли
об’єднали різні укр. православним надано поширенню ідеї
верстви (селян, міщан, право будувати церкви, Лідерами
відкривати братства, національного
прав. духовенство, національно-
шляхту). школи, типографії, визволення.
визвольного руху
обіймати держ. посади.
стали козаки.
Мовою документів Ординація
1638 р.
Через те, що єдиним нашим бажанням у справі управління держава ми є знайти такі способи, з яких
наші вірнопіддані завжди переконувалися б у нашій королівській ласці, але оскільки козацька сваволя так
розгнуздалася, що для приборкання її довелося рушити наші війська і битися з козаками, і з благословення
Бога як володаря всіх воєн розгромити і уразити їх, відвернувши цим страшну небезпеку від Речі
Посполитої, тому на вічні часи позбавляємо козаків старшинства, всяких старовинних судових установ,
права, доходів і інших відзнак, набутих ними за вірні послуги від наших предків і тепер внаслідок заколотів
утрачених, і бажаємо тих, кого в живих зберегло воєнне щастя, мати в стані простого народу, оберненого в
хлопів. Реєстровим же козакам, число яких Річ Посполита визначила на своїй службі тільки 6 тисяч і які
змирилися перед нами і Річчю Посполитою, ми встановлюємо таку військову організацію згідно з
постановою цього сейму. На місце старшого, який більше не буде [вибиратись] зсеред козаків, ми будемо
ставити старшого комісара, від сейму до сейму, за рекомендацією гетьманів, — людину, яка була б
народжена в шляхетському стані, в лицарській справі досвідчена, підтримувала б у війську лад, запобігала
б усяким бунтам, була б справедлива до вбогих людей і з розпорядження гетьмана приходила б у той час і на
призначене місце, де потребуватиме Річ Посполита [...]
Цьому комісарові мусять коритися осавули, полковники, сотники, як і все військо. Всі вони, також
полковники з комісаром, мусять залежати від гетьмана. Більше того: і осавулами мусять бути шляхтичі,
досвідчені в лицарському ремеслі, випробуваної доблесті і віри. Сотники і отамани можуть обиратися з
самих козаків, добре заслужених перед нами і Річчю Посполитою, і людей лицарських. Резиденція комісара
мусить бути в Трахтемирові, як у центральному пункті. Полковники мусять перебувати кожний при своєму
полку, при чому не відлучатися з своїх місць, хіба на законній підставі і то з відома коронного гетьмана.
Полки з своїми полковниками повинні ходити по черзі на Запоріжжя для охорони тих місць і щоб
перешкодити татарським переходам через Дніпро.
 Треба невпинно стежити, щоб козацька вольниця не ховалась по островах і звідти не чинила б
походів на море. Разом з тим жоден козак не повинен наважуватись ходити на Запорожжя без паспорта
комісара; спійманий комендантом кодацьким, він підлягає смертній карі. При виході українського війська в
поле повинен також одночасно виходити і комісар з двома полками за межі волості, особливо коли
немає виняткової небезпеки, і там, розташувавшись коло Чорного шляху, чинити опір татарським роз’їздам.
В разі великої небезпеки він мусить з’єднати все військо і піти з ним туди, куди направить його гетьманський
наказ [...]
Призначаємо також іменем нашим і Речі Посполитої комісарів для визначення осілості козаків, якою
повинні користуватися козаки на вічні часи з тим, щоб не було щорічних приписок на шкоду Речі
Посполитій і зменшення доходів з наших маєтків.
Козаки реєстрові ніким не повинні бути обтяжені як щодо земель, так і особисто. Наші міщани,
згідно з старовинними правами і заборонами, не повинні ні самі вступати в козаки, ні втягати в це
своїх синів, ні навіть віддавати заміж за козаків своїх дочок під страхом кари з конфіскацією майна.
Попереджаємо і про те, щоб козаки в далеких українських місцевостях (крім Черкас, Чигирина,
Корсуня, де для безпеки від поганих повинні проживати) і в інших містах на самій Україні не проживали,
щоб, живучи там разом, вони не мали ніякого приводу до зборищ і далі до бунтів.
Причини поразки:
Відсутність загальнонаціонального лідера
Стихійність
Розпорошеність сил повстанців та їхніх дій
Особливість повстань:
Встановлення козацьких порядків (покозачення)
Результат:
Поширення ідей національно-визвольної боротьби
Набуття досвіду збройної боротьби
Посилення утисків козацтва
Значення:
Козацтво стає провідною верствою українського суспільства
Загальмовано процес ополячення та окатоличення українського
суспільства, зменшено тиск шляхетського гніту