Тема. Люблінська унія. Соціально-економічний устрій України в XVI – XVII ст.

1569 рік на Люблінському сеймі між ВКЛ та Польщею було підписано Люблінську
унію – остаточне об’єднання ВКЛ та Польщі в єдину державу Річ Посполиту.
Зміст унії:
 Утворювалась держава Річ Посполита (в перекладі з польської мови – республіка)
 Князівство Литовське зберігало автономію (часткову самостійність) з окремою
адміністрацією, судом, фінансами, військом, законами.
 Існувала спільна зовнішня політика, монета й законодавство, яке здійснювалося на
основі Литовських статутів.
 Для Польщі та Литви передбачався єдиний правитель, який одночасно був королем
польським і великим князем литовським.
 Влада короля була обмежена і не передавалась по спадковості. Короля обирала на
сеймі.
 Уся влада належала спільному сеймі. Сейм складався з сенату та палати послів. До
сенату входили король, вище духовенство, урядовці та найвпливовіші феодали.
Палата послів складалася із обраних шляхтичів.
 Шляхтичі мали право не підкорятися королю, тому Річ Посполиту називають
шляхетською республікою.
 Українські землі, які належали Литві, переходили під владу Польщі.

На українських землях утворювались воєводства:

Руське (Галичина) Київське
Белзьке Подільське
Брацлавське Чернігівське воєводство
Волинське
 1. Руське
2. Волинське
3. Київське
4. Брацлавське
5. Подільське
5

СОЦІАЛЬНО-ЕКОНОМІЧНИЙ РОЗВИТОК УКРАЇНИ В ХVІ – ХVІІ ст.

Після Люблінської унії польська шляхта почала наступ на центральні українські
землі. Так в Україні почали з’являтися латифундії польських шляхтичів.
Латифундії – великі феодальні маєтки.
Активно поширюється фільваркове господарство.
Фільварок – це багатогалузеве панське господарство, яке ґрунтувалось на дармовій
праці кріпосних селян.
Причина появи: зростання попиту на зерно в країнах Західної Європи.
Від Люблінської унії найбільше постраждали українські селяни. Вони втратили право на
землю, була збільшена панщина
Панщина – відробіткова рента, коли селяни вимушені були безкоштовно працювати на
землі феодала.
У 1588 р. у Речі Посполитій був виданий Третій Литовський статут, який офіційно
запровадив кріпацтво на українських землях. (закріпачення селян)
Кріпацтво – залежність селян від феодала, яка полягала в «прикріпленні» до землі.
Становище українських міст
Під час нових польських порядків покращився стан міського населення, оскільки
запроваджувалося магдебурзьке право.
Магдебурзьке право – право місто на самоврядування.
Назва походить від німецького м. Магдебург, яке вперше ще у ХІІІ ст. отримало право на
самоврядування.
Перше українське місто, яке отримало самоврядування – м. Сянок.
Керівництво містом
Магістрат

Лава Рада
Суд у кримінальних справах Суд у цивільних справах
Глава - Війт Глава - Бурмистр
Християнська церква
1054

Католики Православні
1517 1596

католики протестантська православні Греко-католицька

(уніатська)

Під час контрреформації у 1534 р. був заснований Ігнатієм Лойолой Орден Єзуїтів, який
мав великий вплив у Європі й активно боровся проти протестантизму та православ’я за
розширення влади католицької церкви.
Для захисту православ’я утворюються братства.
Братства– релігійно-громадські організації православних міщан, створені з метою
захисту національно-релігійних прав українців, протистояння покатоличенню та
полонізації.
Братства засновували православні школи та друкарні.
Найвідоміші братства:
1. 1586 р. - Львівське Успенське братство ( утворення першої братської
(слов’яно-греко-латинської) школи у м. Львові
2. 1615 р. - Київське Богоявленське братство - у 1620 р. Гетьман П. Конашевич-
Сагайдачний разом з усім козацьким військом увійшов до Київського братства.
Братства отримували матеріальну та військову допомогу від козаків.
БЕРЕСТЕЙСЬКА ЦЕРКОВНА УНІЯ
У 1596 р. відбулася Берестейська унія.
Зміст унії:
 1. Утворювалася Українська греко-католицька церква, яка підпорядковувалася
голові католицької церкви папі римському, але зберігала церковний обряд і
церковнослов’янську мову богослужіння.
2. Греко-католицькі священики та греко-католицька шляхта прирівнювались у правах
до католицьких. Вищі ієрархи греко-католицької церкви отримували місця в сенаті
Речі Посполитої.
3. Православна церква в Україні оголошувалася поза законом.
Прихильниками унії були Іпатій Потій (батько унії), М. Рогоза, П. Скарга.
Противниками унії були В.-К. Острозький.
Першим греко-католицьким митрополитом став Михайло Рогоза, наступним – Іпатій
Потій, далі – Йосип Рутський
ВІДНОВЛЕННЯ УКРАЇНСЬКОЇ ПРАВОСЛАВНОЇ ЦЕРКВИ
У 1620 р. ієрусалимський патріарх Феофан висвятив на православного митрополита Іова
Борецького (з ініціативи Петра Сагайдачного). Ця подія вважається відновленням
православної церковної ієрархії в Україні
Наступний православний український митрополит молдавського роду Петро
Могила домігся у 1632 р. офіційного визнання православ’я польським королем.
Польський сейм видав у 1633 р. «Статті для заспокоєння руського народу», у яких
зазначалося про відновлення православ’я.
Під впливом реформаційних ідей було створено Пересопницьке Євангеліє (1556-1561) –
перший переклад Євангелія на українську мову. (рукописний твір)