Берестейська церковна

унія
 Православні епископи

Кирило Іпатій
Терлецький Потій
 Наприкінці 1595 року

Православні Папа Римський офіційна

Климент VIII
епископи церемонія
з'єднання
Кирило
єпископів
Терлецький
із
Іпатій Потій католицькою
церквою

остаточне рішення щодо унії мав винести церковний собор

 Кожна сторона - власні надії
Причини укладення унії:
Католицька церква прагнула розширити свій вплив.

Річ Посполита розцінювала унію як перехідний етап до католицизму

Православне духівництво та знать намагалися позбутися від

нерівноправності із католиками, знать хотіла посісти відповідне
становище в структурах управління, а міщанство – отримати місце
в цехах, магістратах, судах.

Польща хотіла тісніше прив’язати до себе Україну та Білорусь

та нейтралізувати вплив Москви.
 Не дійшовши згоди навіть щодо
спільного засідання, кожна зі сторін
8 жовтня 1596 року у м. Бересті
розпочала свій окремий собор

прихильники унії противники унії

король Сигізмунд ІІІ князь Василь-Костянтин

Острозький
митрополит Київський і
Галицький Михайло Рогоза архімандрит
Києво-Печерського монастиря
православні єпископи
засудили діяльність митрополита
офіційно затвердили акт унії Михайла Рогози та єпископів, які
православної та католицької церков прийняли унію
 У результаті Берестейської унії
на українських землях виникла

греко-католицька церква (унійна, уніатська) –

церква, утворена внаслідок об'єднання Київської
митрополії з католицькою церквою на соборі

в Бересті 1596 р.

Офіційну назву «греко-католики» вперше запровадила для

своїх підданих австрійська імператриця Марія-Терезія
наприкінці XVIII ст.
 Греко-католицька церква:

- підпорядковувалася папі римському;

- визнано деякі засади католицького віровчення;

- церковні обряди, святе таїнство, іконопис,

церковний спів – православні;

- мова богослужіння - церковнослов'янська;

- звільнення духівництва від податків.

 Наслідки Берестейської унії

на українських землях створено третю церкву – уніатську;

втрата православною церквою ієрархів, утиски її вірян;
прихильники православ'я гуртувалися у боротьбі з уніатами;
уніати розпочали боротьбу з окатоличенням;
полонізація українського населення

Берестейська унія призвела до

великого духовного розколу української нації.
 Полемічна література – це
писемні пам'ятки, що відображають
політичну боротьбу між православ'ям,
з одного боку, та іншими релігійними
напрямами й течіями, з другого.
 Герасим Смотрицький
письменник-полеміст

1587 р.
«Ключ царства небесного…»,
«Календар римський новий».

Автор різко критикував католицизм й папство, обстоював право українського народу на православну віру
 Мелетій Смотрицький
«Тренос», 1610 р.
розкривав становище православних українців та білорусів, які
потерпали від національно-релігійних утисків
 «Пересторога», початок XVIIст.
У творі яскраво й образно змальовано гноблення православних католиками
на теренах Речі Посполитої.
Клірик Острозький, Стефан Зизаній,
Іван Вишенський, Іов Борецький…
У своїх творах письменники-полемісти
засуджували Берестейську унію.
Вони палко обстоювали православну віру і
критикували вчення католицької церкви.
Поява полемічної літератури сприяла
формуванню національної свідомості
українського народу
 Домашнє завдання
Опрацювати § 6, конспект.