БЕРЕСТЕЙСЬКА

УНІЯ
 ПИТАННЯ
01 02 03

Якими були особливості Що таке «право Як вплинуло на

церковного життя на патронату»? Яку роль церковне життя
українських землях у XVI воно відігравало в укладення
ст.? церковному житті? Люблінської унії?
ПРИЧИНИ Й ПЕРЕДУМОВИ ОБ’ЄДНАННЯ ПРАВОСЛАВНОЇ І
КАТОЛИЦЬКОЇ ЦЕРКОВ.
 Необхідно об’єднати
дві церкви!!!

Проповідь П. Скарги.
Художник Я. Матейко.
1864 р.
ОСНОВНА ІДЕЯ
БЕРЕСТЕЙСЬКОЇ УНІЇ
рівноправне об’єднання двох
християнських церков,
збереження православних
обрядів, національної мови,
зрівняння прав католиків і
православних.
 ПОЗИЦІЇ
Берестейська унія мала
також політичні
мотиви: тісніше
зв’язати Україну й
Українське знать – посісти міщанство – Білорусь з Польщею і
духовенство за відповідне отримати місце в нейтралізувати впливи
допомогою унії Москви.
становище в цехах,
хотіло здобути
структурах магістратах,
рівні права з
польським управління судах.
ІСТОРИК ОЛЕКСАНДР БОЙКО
ПРО ПРИЧИНИ УНІЇ
Криза православної церкви створила передумови не
тільки для поширення ідеї церковного єднання в
українському суспільстві, а й появу в її середовищі
прихильників цієї ідеї. Наприклад, палкий прибічник
та захисник православ’я Василь-Костянтин
Острозький у своєму листі до Папи зазначав:
«Нічого не бажаю гарячіше, як єдності, віри і згоди
всіх християн». З огляду на реалії, такі настрої
цілком зрозумілі. Люблінська унія посилила процес
окатоличення та ополячення української еліти.
Хоча мотиви тих, хто переходив у католицьку віру,
були різними (для одних — це шлях до привілеїв і
посад, для інших — зрівняння в правах з поляками,
для третіх — прилучення, як вони вважали, до
більш розвиненої культури)...
 ІПАТІЙ ПОТІЙ
(1541–1613 РР.)

Роботу з утілення унії в життя

взяв на себе єпископ Іпатій
Потій, якого часто називали
«батьком унії».
 ІПАТІЙ ПОТІЙ

Походив із заможної шляхетської родини наближеної до

короля, змалку отримав ґрунтовну освіту та зробив добру
світську кар’єру.
Юнацькі роки провів при королівському дворі, початкову
освіту здобув у кальвіністській школі великого
литовського канцлера в м. Несвіж, відтак закінчив
Краківську академію.
Секретар польського короля Сигізмунда ІІ Авґуста,
земський суддя у Бересті, берестейський каштелян ,
сенатор Речі Посполитої.
 ІПАТІЙ ПОТІЙ

Перебував у товариських знисинах з князем Василем

Костянтином Острозьким, за сприяння якого, після того як
овдовів (1592 р.), відмовився від другого шлюбу, полишив
світську кар’єру, прийняв монаший постриг.
Турбота за долю Церкви і народу спонукала його стати
близьким соратником К. Острозького, який також шукав
вихід з непростої ситуації і цей вихід князь вбачав в
об’єднанні із Західною Церквою.
Від 1599 р. і до смерті був Київським митрополитом греко-
католицької церкви.
 ЧИНСЬКІ АРТИКУЛИ
ТОР
обряди і свята православної церкви залишалися незмінними;
ліквідувалася юрисдикція Константинопольського патріархату
«на території Русі»;
митрополит Київський обирався єпископами, але його
кандидатура мала бути затверджена Папою;
уніатські ієрархи отримували місця в сенаті Речі
Посполитої нарівні з католицькими єпископами;
усі монастирі, церкви і церковні братства мали перебувати
під контролем єпископів без втручання світських осіб;
заборонялося вихрещувати православних у католицтво.
СЕРГІЙ ПЛОХІЙ, УКРАЇНСЬКИЙ
І АМЕРИКАНСЬКИЙ ІСТОРИК
Умови унії мали на меті урівняти права
православних із правами католиків і
посилити владу єпископів… У статтях
не було практично нічого про підвищення
морального і освітнього рівня
духівництва… Ієрархія, взявши курс на
церковну унію з Римом, практично
цілковито відкинула програму
реформування православ’я зсередини, яку
висунули та втілювали братства.
НАТАЛЯ ЯКОВЕНКО, УКРАЇНСЬКА
ІСТОРИКИНЯ
Цей крок навряд чи можна розцінити як
разюче несподіваний. Необхідність
кардинальних реформ була очевидною
для кожного, хто критично дивився на
деморалізацію церковних верхів…
Пожвавлення релігійного життя в
католицькій церковній спільноті
ставило Східну церкву в особливо У чому, на вашу думку,
програшне становище… збігаються і чим різняться
наведені оцінки
істориків? Спробуйте
узагальнити їх і зробити
власний висновок щодо
причин унії.
Із проголошеними умовами згодні були не всі.
Князі й шляхта не хотіли втрачати контроль над
церквою, ставропігійні монастирі воліли
зберегти свою незалежність, землі і власність,
православні братства прагнули церковних реформ,
а не посилення влади єпископів. Головним
противником унії був князь В.-К. Острозький,
який спершу був її палким прибічником. Однак
він бачив унію як рівноправне об’єднання двох
гілок християнства. Під його тиском львівський
єпископ Гедеон Балабан і перемишльський єпископ
Михайло Копистенський висловили протест проти
унії. Князь звернувся по допомогу до
протестантів і погрожував виставити 20-тисячне
військо для захисту «грецької віри». Відбувся
розкол серед православних
 ТАЄМНІ ПЕРЕГОВОРИ

??? Гедеон Балабан

 АРТИКУЛИ
Серед вимог єпископів, поданих в окремих статтях
(«артикулах»), були:
— незмінність обрядів і свят православної церкви;
— виборність вищого духовенства тільки з-поміж людей
руської і грецької націй;
— отримання церковною верхівкою обов’язкових місць у
сенаті нарівні з католицькими єпископами;
— контроль владик без втручання світських осіб над
усіма монастирями, церквами і церковними братствами.
 У МУ ПР АВ О СЛ АВ Н ИХ
З М ЕМ ОР АН Д
Є ПИ С КО ПІ В К ОР О ЛЮ
УК РА Ї НС ЬК ИХ
ДУ II I 1 59 4 Р .
СИГІЗМУН

Передусім ми, єпископи, у старших наших їх милостях

патріархах вбачаємо недбалість у ставленні до церков Божих
і до священного закону... Якщо господар і помазанець Божий
зболить захотіти хвалу Божу поширити і нас до таких
свобод з нашими єпископами й церквами, з монастирями і всім
духовенством залучати й оберігати, — хочемо з допомогою
Божою приступити до об’єднання віри й найсвятішого папу
римського нашим пастирем признати; тільки просимо, аби
господар, його милість, ті артикули, нижче описані,
затвердити та закріпити навічні часи зволив.
Чим пояснюють автори документа своє бажання об’єднатися з
католицькою церквою? На яких умовах вони пропонують це здійснити?
 Бу́лла, раніше також буля — у дипломатиці особливий
указ, патент або грамота, видана Папою Римським,
головою Католицької церкви.

Кирило Іпатій
Терлецький Потій

грудень 1595 р. отримали папську буллу про згоду на унію.

 ПЕРЕДУМОВИ УКЛАДАННЯ
БЕРЕСТЕЙСЬКОЇ ЦЕРКОВНОЇ УНІЇ

Спираючись на схему,
поясніть, як ви
розумієте ці
передумови.
 ЦЕРКОВНІ СОБОРИ У
БЕРЕСТІ В 1596 Р.:
РОЗКОЛ ПРАВОСЛАВНОЇ І
УТВОРЕННЯ ГРЕКО-
КАТОЛИЦЬКОЇ ЦЕРКВИ
 Церковний собор для проголошення унії був
скликаний 8 жовтня 1596 р. у церкві Святого
Миколая в Бересті (нині місто в Білорусі)

Саме на цьому соборі було ухвалено рішення

про утворення унійної (греко-католицької)
церкви.
Але противники унії на чолі з В.-К.
Острозьким відмовилися брати участь у ньому
та проголосили свій окремий собор.

Відбулися фактично два собори.

ПОЛОЖЕННЯ
Унійна (греко-католицька) церква
— церква, що діє у складі
унійна церква передбачала: католицької церкви, зберігаючи
збереження православних спільну із православними церквами
обрядів, обрядність і звичаї
богослужіння
церковнослов’янською мовою,
право на власну митрополію,
можливість нижчого
духівництва вступати в шлюб,
визнання зверхності Папи
Римського,
прийняття догматів (вчення)
католицької церкви.
Православний собор ці рішення не визнав.
Проте, відповідно до папських документів,
унія розглядалася не як об’єднання двох
окремих церков, а як «примирення і навернення
руських єпископів до католицької церкви»
після «засудження й відкинення єресей,
помилок і схизм». Тобто до римської церкви
приєднувалася не руська церква, а сукупність
окремих єпископів та вірян.
БОРОТЬБА «Р УСІ З
РУССЮ»

Розпочалася тривала боротьба «Русі з Руссю», тобто

православних та унійців. Проголошуваного зрівняння в
правах греко-католиків і католиків не відбулося.
Обіцяних місць у сенаті греко-католицькі єпископи не
отримали. У ситуації чинності «права патронату» в Речі
Посполитій від світської влади залежало, яка саме
церква (унійна чи православна) існуватиме на підвладній
їй території.
Унію прийняли шість із восьми єпархій
Київської митрополії: Київська, Володимир-
Волинська, Турово-Пінська, Луцька, Холмська
і Полоцька.

Не прийняли: Львівська та Перемишльська

єпархії. Проти унії виступили міщани
Львова, Києва та інших міст, церковні
братства. У Подніпров’ї проти цього
об’єднання виступило запорозьке козацтво.

Відтоді розпочалося велике протистояння у

церковному та світському житті українського
суспільства. Чвари уніатів і православних
не тільки поглиблювали розкол церкви, а й
роз’єднували українські землі та посилювали
напругу в суспільстві. Історики по-різному
оцінюють наслідки і значення Берестейської Берестейська унія. Вітраж
унії. у м. Вінніпег (Канада).
Вітражист Лео Мол
Інтерактивна карта УГКЦ
в сучасному світі
 ІСТОРИК НАТАЛЯ ЯКОВЕНКО ПРО
БЕРЕСТЕЙСЬКУ УНІЮ

Мусимо визнати, що православний загал України-Русі на унії

нічого не втрачав. Владики-уніати через голову можновладців
Польської католицької церкви шукали опіки могутнього Рима
і тим самим зміцнювали позиції православних у католицькій
державі. Нічого не загрожувало й зовнішній обрядовості
східної церкви. Тож в основі ворожого ставлення до унії лежав
опір новині, неприйняття нововведення, що сприймалося як
замах на усталену старовину.

Чи зазнали втрат українські православні з прийняттям унії? Чому, на

думку історика, вони чинили опір унії?
 Прочитайте наведені положення. Оберіть ті, які ви вважаєте найбільш обґрунтованими,
і поясніть свою думку.

ІСТОРИКИ ПРО БЕРЕСТЕЙСЬКУ УНІЮ ТА ЇЇ НАСЛІДКИ

01 02 03

Після Берестейської унії виявився трагізм

становища Української Унійної Церкви,
православні ненавиділи уніатів за зраду, а Унія з віри найбільш Унія зробилася головним
Римо-Католицька (Польська) Церква не поступових і рухливих заборолом української
вважала їх за повноцінних громадян, бо елементів нації — народності проти
вирішальним для неї було питання стала там (на заході полонізації. Це вона
національності. Поляки прагнули такого України — авт.) в властиво врятувала
об’єднання Церков, щоб православні протязі століть —
цілковито відмовилися від своїх догматів, вірою народних мас, Галичину від національної
історичної традиції, обрядів. Унійна Церква вірою дідів і прадідів. смерті.
стала тільки «терпимою» в Польщі, як
терпимою була Православна.
Український історик початку XX ст. Український історик першої
Чеський історик церкви Едуард Вінтер В’ячеслав Липинський пол. XX ст. Дмитро
Дорошенко
 МИТРОПОЛИТ

Першим унійним митрополитом став Михайло

Рогоза (1596–1599 рр.). 15 грудня 1596 р.
король Сигізмунд ІІІ видав універсал про
обов’язковість переходу до унії

Улітку 1599 р. митрополитом унійної церкви став

один із ініціаторів Берестейської унії — Іпатій
Потій, який дійшов ідеї об’єднання не з особистих
розрахунків, а насамперед через власні переконання.
Діяльність Іпатія Потія на митрополичій кафедрі
відобразила головні суперечності релігійного та
суспільного життя того часу.
 ПИТАННЯ
01 02 03

Як ви вважаєте, чи Якими були її У протистоянні, яке виникло між

православними та уніатами після
була церковна унія на наслідки: позитивні чи укладення Берестейської унії,
той час необхідною? Чи негативні? протестантські громади одразу стали
допомагати православній церкві. Чим,
можливо було на вашу думку, це було зумовлено? Яких
розв'язати суперечки засобів боротьби з католицькою церквою
протестанти могли навчити
церковного життя іншим православних?
шляхом?
Зміну церковної належності
почали розглядати як зраду свого
народу — нібито «руський народ»
становили тільки православні, а
уніатів вважали частиною
польсько-литовської спільноти.
Одинокий голос Мелетія
Смотрицького, який намагався
протистояти подібним уявленням,
майже ніхто не почув
 К ИЙ «В ИПР АВ ДАННЯ
МЕЛЕТІЙ СМОТРИЦЬ
(16 21 Р. )
НЕВИННОСТІ»

Не вироджується зі своєї крові той, хто міняє віру.

Хто з руського народу римську віру приймає, не стає
одразу ж іспанцем чи італійцем. Не віра русина
русином, поляка поляком, литвина литвином
робить, а уродження і кров руська, польська,
литовська
1. На вашу думку, чому ця позиція М. Смотрицького не
була сприйнята сучасниками?
2. Чому можна стверджувати, що погляди
М. Смотрицького «випередили свій час»?
3. Що, на вашу думку, у поглядах М. Смотрицького було
прогресивним?
 ВИСНОВОК
Таким чином, Берестейська унія стала відповіддю на кризу
православної церкви та проявом Контрреформації в Речі
Посполитій. Водночас вона поглибила розкол у суспільстві
та загострила релігійні суперечності. Намагання створити
єдину церкву замість двох призвели до виникнення третьої.
Але завдяки релігійній полеміці викристалізувалася ідея
«руського народу» як третього учасника федеративної Речі
Посполитої.
ЦЕРКОВНЕ ЖИТТЯ В ПЕРШІЙ
ПОЛОВИНІ XVII СТ
Чому, на вашу думку,
Берестейську унію не підтримала
більшість українських вірян?
 ВПЛИВ БЕРЕСТЕЙСЬКОЇ УНІЇ НА ЦЕРКОВНЕ ЖИТТЯ
УКРАЇНСЬКИХ ЗЕМЕЛЬ. ПРОТИСТОЯННЯ ПРАВОСЛАВНИХ І
УНІЙЦІВ

1597 р. Галина 1599 р міщани й У 1609 р. озброєні Проте в 1618 р.

кияни напали на козаки рішуче
(Ганна) Гойська козаки не пустили виступили проти дій
Видубицький
відновила Іпатія Потія до монастир, де митрополита, схопили
сховався намісник та втопили його в
Почаївський монастир Києво-Печерської Дніпрі.
унійного (греко-
лаври католицького)
митрополита Антоній
Грекович.
Унаслідок боротьби православної шляхти на
сеймі Речі Посполитої Жигмунт III визнав
Києво-Печерську лавру за православними.
Упродовж 1618—1625 рр. унійну
(грекокатолицьку) церкву в Києві фактично
знищили. У наступному десятилітті влада
унійного митрополита в місті обмежувалася
володіннями Видубицького монастиря.
 КИЇВСЬКА МИТРОПОЛІЯ

греко-католицька православна
(«з'єднана») («нез'єднана»)

У травні 1599 р. за ініціативою Віленського братства було

укладе­но союз між православними і протестантами для спільного
захисту своєї свободи віросповідання.
 ПРАВОСЛАВНА ШЛЯХ­ТА НА СЕЙМАХ РЕЧІ
ПОСПОЛИТОЇ
1601, 1603 рр. - православні пос­ли
разом із протестантами зірвали
роботу сеймів.

1609 р. сейм визнав

існування в Речі Посполитій
і православного духівництва.

1618 р. рішення сейму, що

нікого не можна силою
примушувати змінювати віру.
ВПРАВИ
 ВБИВСТВО ЙОСАФАТА КУНЦЕВИЧА

«... на соборній і на всіх церквах ударили на сполох. Це був умовний знак і

заклик до повстання. З усіх кінців міста народ — чоловіки, жінки, діти —
зі зброєю в руках із галасом кинувся до архієрейського дому. Кунцевич
наказав випустити священика [заарештованого православного], але було
вже пізно. Натовп побив і поранив слуг та почет архиепископа, удерся до
кімнати, де був він сам. Хтось ударив його палицею, інший розсік йому голо­
ву сокирою, і коли Кунцевич упав, його стали бити, хто чим міг. Потім
натовп пограбував будинок, тіло ж архієпископа витягли на майдан,
знущалися над ним, навіть жінки і діти, сідали на нього, клали на нього
здохлого пса, волочили оголене тіло міськими вулицями, витягнули на
високий пагорб над Двиною і зіпнули вниз. Нарешті, до тіла прив'язали
кілька каменюк і скинули в Двину в найглибшому місті... »
 Ь КО Г О Ш ЛЯ Х Т И Ч А З
С Т У П У У КР А Ї НС
ІЗ ВИ НА В А Л Ь Н О М У
Л . Д Е РЕ ВИ Н С ЬК О Г О
ВОЛИНІ 62 0 Р . )
А Р ША В І ( 1
СЕЙМІ У В

...У великих містах церкви запечатані, церковні маєтки зруйновані, у монастирях

замість монахів тримають худобу. Перейдемо до князівства Литовського: там у
прикордонних із боку Москви містах робиться те саме. У Могильові та Орші церкви
запечатані, попи розігнані. У Пінську зроблено те саме. Із монастиря Лещинського
зробили корчму...
Придивіться ще до образ і нечуваного гноблення — хіба не гноблення на­роду нашого
руського те, що, крім інших міст, робиться у Львові? Хто дотри­мується грецької
віри і не перейшов в унію, той не може проживати в місті,міряти ліктем і квартою
і бути прийнятим у цех; не дозволяється проводжати за церковним обрядом
жителям міста... Крім того, монахів, які не приста­ли до унії, уніати хапають по
Новогрудку й по інших містах, роздягають на вільному шляху і заарештовують.
Так само в міські ради не притягаються люди достойні та вчені, які не належать
до унії, а простими мужиками, не освіченими до того, що дехто не зуміє визначити,
що таке є правосуддя, за­повнюють ці місця на сором руському суду.
1) Які факти наводить автор документа?
2) Яку інформацію ви можете отримати і які висновки зробити на підставі цих фактів?
3) Як автор ставиться до подій, про які розповідає? Чому у вас склалося таке
враження?
 ВІДНОВЛЕННЯ ІЄРАРХІЇ ПРАВОСЛАВНОЇ ЦЕРКВИ.
1620 р. - Гетьман реєстрового козацтва П. Конашевич-
Сагайдачний разом з усім Військом Запорозьким вступив
до Київського братства.

На прохання православних міщан,

козаків і шляхти Феофан висвятив
київським митрополитом Іова
Борецького (відновлено ієрархію)

1632 р. «Статей для заспокоєння народу

руського». За ними відновлювалося право обрання
православного митрополита «за давніми правами
та звичая¬ми — дворянством, духівництвом та
обивателями грецької віри, які не перебували в
унії». Так само православні отримали права
обирати собі чотирьох єпископів — Львівського,
Перемишльського, Луцького і Мстиславського.
 ДІЯЛЬНІСТЬ МИТРОПОЛИТА ПЕТРА МОГИЛИ
ЩОДО ЗМІЦНЕННЯ ПРАВО­СЛАВНОЇ ЦЕРКВИ.

Петро Могила - один ізнайвідоміших церковних, культурних

і громадськихдіячів України, велич якого справедливо
позначена в історії терміном "могилянська доба". Він -
видатний богослов, філософ, просвітник, меценат,
гуманіст, реформатор, фундатор національно-культурного
відродження України.
ДОМАШНЄ ЗАВДАННЯ
Користуючись додатковими
джерелами заповни
біографічну фейсбук сторінку
Петра Могили
ПЕТРО МОГИЛА
Народився 21 грудня 1586 року в
Молдові. Освіту здобував у
Львівській братській школі,
згодом навчався в Польській
академії в Замості, по тому в
різних навчальних закладах
Голландії та в Парижі.
 ОСВІТА
Подальшу освіту Петро Могила здобував у
європейських університетах. Спочатку
він здобув освіту в Польській академії
в Замості, а згодом вчився у різних
навчальних закладах Голландії та в
Парижі. В історичній літературі
містяться відомості про його навчання в
Сорбонні. Петро Могила вільно володів
грецькою та латинською мовами і досить
швидко опанував богословську науку.
 ВІЙСЬКОВА ДІЯЛЬНІСТЬ

Цецорська битва 1620 р. Хотинська битва 1621 р.

Після смерті 21 березня 1627 року
архімандрита Печерської лаври Захарія
Копистенського, у грудні 1627 року на
цю посаду було посвячено Петра
Могилу.
1628 року польський король Сигізмунд
III затвердив Могилу на цій посаді.
Після смерті Йова Борецького
митрополитом Київським став нащадок
молдовського аристократичного роду
Петро Могила (1632– 1647 рр.)
 М. КОСТОМАРОВ ТАК ОЦІНЮВАВ ПЕРШІ
КРОКИ ПЕТРА МОГИЛИ:

«Новий архімандрит зразу ж виявив свою

діяльність на користь монастиря, завів нагляд
над священнослужителями у селах лаврських
маєтків, малограмотних наказав учити, а
впертих і своєвільних піддавати покаранням:
оновив церкву, не шкодував витрат на
прикрашення печер, підпорядкував лаврі
Пустинно-миколаївський монастир, заснував
Голосіївську пустинь, побудував за свій рахунок
при лаврі богадільню для жебраків і задумав
завести при Печерському монастирі вищу
школу»
 РЕФОРМИ ПЕТРА
МОГИЛИ
Реформування церковного управління (посилення
влади митрополита, контролю церковного життя в
єпархіях, запровадження церковного судового
органу – консисторії);
Систематизація православного віровчення і
впорядкування православної обядовості
(укладення православного Катахізесу – основ
християнського віровчення, Требника – в якому
визначалися правила церковних служб);
Вдосконалення православної освіти (вивчення у
православних школах латинської мови тощо).
 ИЛЯНСЬКИЙ
КИЄВО-МОГ
КОЛЕГІУМ

У 1632 р. завдяки діяльності П. Могили

стало можливим об’єднання братської і
лаврської (монастирської) шкіл і створення
Києво-Братського (а після його смерті
Києво-Могилянського) колегіуму
 ТРЕБНИК 1646 Р.
Митрополит Петро Могила та його сподвижники
підготували новий православний катехізис
(«Православне ісповідання віри») із викладом
основ християнського віровчення, що був
затверджений Київським православним церковним
собором, полемічний твір «Літос, або Камінь» і
«Требник», де визначалися основи віровчення та
обрядовості православної церкви.
П. Могила був прихильником поліпшення
взаємин з уніатами. Він особисто
підтримував проєкт спільного
патріархату та залагодження відносин
між церквами. Але смерть митрополита
в 1647 р. та початок Національно-
визвольної війни 1648–1657 рр.
зробили ці плани неможливими
За кількаднів до смерті первосвятитель
склавдуховнийзаповіт, оголошуючиКиєво-
Братськуколеґіюпершоюспадкоємицеюсвого
майна. Їйвінзаповів 81 тис. злотих, все
своєнерухомемайно, коштовності та
бібліотеку. На той час Петро Могила мав
одну з найбагатшихбібліотек.

У 1996 році Петро Могила був першим, кого Чи можна стверджувати,

канонізували у святі Українські Православні Церкви що церковні реформи Петра
усіх конфесій. Могили позитивно вплинули
не лише на православну
церкву, але й на все
тогочасне українське
суспільство? Чому?
СТАНОВИЩЕ ГРЕКО-КАТОЛИЦЬКОЇ
ЦЕРКВИ В УКРАЇНІ
Після смерті Іпатія Потія греко-католицьким
митрополитом став Йосиф Рутський (1613–1637 рр.).
Він здійснив реорганізацію унійного чернецтва за
зразком ордену єзуїтів. Об’єднав його у
Василіянський орден, при монастирях якого також
засновувалися школи. У 1621 р. Й. Рутський
розпочав перемовини з вищими православними
ієрархами про примирення «Русі з Руссю» —
створення об’єднаного Київського патріархату,
підпорядкованого Риму. Однак проти цього
виступала православна шляхта й козаки. З іншого
боку, виник конфлікт із католицьким духовенством,
невдоволеним зміцненням уніатів і зростанням
популярності греко-католицького віровчення серед
вірян. Домовитися про примирення не вдалося.
В інтернет-додатку
ознайомтеся зі Списком
настанов київського
митрополита Й. Рутського.
Про що свідчить цей
документ? Чи було насильство
у цьому конфлікті
однобічним?
 ПИТАННЯ
01 02 03

Чи можна Назвіть спільні й Як було відновлено

Берестейську унію відмінні риси в православну церковну
вважати наслідком становищі ієрархію?
Люблінської унії? православної й
греко-католицької
церков у першій
половині XVII ст.