Тема. Християнська церква в ХІ – ХV ст.

Мета: з’ясувати причини, хід та результати хрестових походів,

охарактеризувати діяльність католицьких чернецьких орденів, суть
єретичних рухів; продовжити формування навичок самостійної роботи з
підручником.

Поняття: «інквізиція», «єресь», «аутодафе», «целібат», «схизма»,

«церква», «церковний розкол», «патріарх», «Папа Римський», «кардинал»,
«конклав», «духовенство біле та чорне», «єпископ», «ченці», «ченці-
жебраки», «католицькі ордени», «духовно-рицарські ордени», «інтердикт»,
«єресі», «вальденси», «катари», «альбігойці».

Обладнання: Історія середніх віків: підручник для 7го кл.; атлас, наочність.
Тип уроку: комбінований.
Хід уроку
І. Організаційна частина уроку
ІІ. Актуалізація знань учнів
1. Яка подія сталася у християнстві 1054 р.?
2. Назвіть світові релігії, що існували в XI ст. ?
3. Яким було ставлення до мирського життя у середні віки?
4. Розкрийте роль церкви в житті середньовічної людини?
5. На які стани поділялося середньовічне суспільство?
ІІІ. Вивчення нового матеріалу

IІI. Вивчення нового матеріалу

1. Християнська церква в ранньому Середньовіччі

Учитель. З’явившись у Римській імперії, християнство пережило її загибель

та перетворилося на фундамент середньовічної європейської цивілізації.
Єдине, що об’єднувало ворогуючі між собою держави на території Європи, -
це приналежність до християнської церкви. Ще одним об’єднуючим
фактором була мова церкви - в усіх країнах вона була однаковою - латина, на
основі якої почала формуватися нова середньовічна культура.

Учитель пропонує учням прочитати текст підручника та виділити позитивні

й негативні сторони впливу церкви на суспільство.

Учитель звертає увагу учнів на той факт, що у 1054 р. єдина християнська

церква розкололася на католицьку й православну, між якими розпочалася
боротьба за поширення свого впливу на віруючих.
Робота з історичною картою

Учитель пропонує розглянути карту історичного атласа «Християнська

церква в Європі у VI-XV ст.» і дати відповіді на питання.

1) Чи можна сказати, дивлячись на карту, що кордони церковного розколу

повторюють кордони Східної та Західної Римської імперії?

2) Назвіть народи, які сповідували католицтво.

3) Назвіть народи, які прийняли православ’я.

Учитель. На території Центральної та Західної Європи поширився

католицизм. Церковні обряди в католицькій та православній церкві
виконувало духовенство. Воно поділялося на біле та чорне. До білого
духовенства належали священики, що відправляли богослужіння та жили в
миру, серед людей. Чорне духовенство становили ченці - священики, що
усамітнювалися від світського життя в монастирях. Церква, як і суспільство,
мала свою ієрархію, передбачаючи підпорядкування нижчих священиків
вищім.

Біле духовенство Чорне духовенство

Папа Римський

Кардинали
Бенедиктинці
Єпископи
Францисканці
Священики
Домініканці
Диякони

Ченці

Слово надається учням, що підготували повідомлення про чернечі ордени.

Робота з підручником. Прочитати п.1 «Піднесення папства в епоху

Середньовіччя» та дати відповідь на питання:
1. Що таке клюнійський рух?
2. Дати визначення поняття інвеститура.
3. Що таке конклав?
 Чернечі ордени. Вчитель розповідає про чернечі ордени бенедиктинців,
клюнійців, цистеріанців, міноратів, домініканців.
Бенедикти́ нці, бенедиктини (лат. Ordo Sancti Benedicti) O.S.B. -
найстаріший чернечий орден Римо-Католицької Церкви. Заснований Святим
Бенедиктом Нурсійським, який дав ордену статут, близько 529 року у Монте-
Касіно (Італія). Девізом є: «Молись і працюй» - лат. « Ora et labora ». В ордені
7 798 чоловік.
Є жіноче відгалуження бенедиктинок, а також бенедиктинці східного
обряду (головно у Бельгії), організовані при сприянні митрополита Андрея
Шептицького. Орден був найбільшим феодальним землевласником.
Бенедиктинці активно підтримували папство. Центри існують в Західній
Європі й Америці. З нього походять різні чернечі ордени, зокрема,
цистерціанці, камальдули, картезіанці.
Наголос у діяльності бенедиктинців робиться на молитви, інтелектуальні
заняття, релігійне мистецтво, місіонерську роботу.
Після смерті св. Бенедикта в 547 році, заснований ним монастир Монте-
Кассіно проіснував недовго і був зруйнований лангобардами близько 577
року (пізніше він був відновлений). Ченці за підтримки папи Григорія I
Великого розійшлися по різних країнах, сприяючи поширенню статуту та
ідей св. Бенедикта. Незабаром монастирі виникли в Англії, Франкському
королівстві, інших країнах Західної та Центральної Європи, а до XI століття і
у Східній Європі.
Оскільки Статут св. Бенедикта не передбачав централізованих структур, які
об'єднують монастирі, то до XI століття монастирі, що використовують
бенедиктинський статут, були незалежними. В X - XI століттях орден зазнав
декількох істотних реформ: почали з'являтися конгрегації монастирів, від
бенедиктинців відбрунькувалися ордена камальдулів та цистерціанців, була
проведена реформа чернечого життя, т. зв. Клюнійська реформа (за назвою
абатства Клюні).
В XIII столітті виникли нові ордени домініканців та францисканців,
змінилася структура європейського суспільства, що зумовило початок
занепаду ордену бенедиктинців. Ще більше посилився цей занепад в ході
Реформації та секуляризації XVIII століття.
Вклад бенедиктинців в культуру і цивілізацію західного суспільства
величезний, в епоху раннього Середньовіччя бенедиктинські монастирі були
головними осередками культури в Західній Європі. Зі шкіл при абатствах
вийшли практично всі видатні вчені того часу, в тому числі Беда
Преподобний, Алкуїн та ін. У бібліотеках при монастирях зберігалися і
переписувалися стародавні рукописи, велися хроніки, велося навчання
людей. При монастирях організовувалися ярмарки, що пожвавлювало
торгівлю; лікарні, де лікували стражденних.
Домініканці (домінікани, «брати проповідники»; лат. Ordo Praedicatorum) -
католицький чернечий орден, заснований у 1215 в Тулузі (Франція)
іспанським монахом (ченцем) св. Домініком (1170-1221).
 Традиційним символом домініканського ордену був чорний із білими
плямами собака, що тримав у зубах палаючий факел - вогонь істини. Цей
образ виник завдяки грі латинських слів: монахів часто називали
домініканцями (лат. Dominicanes), що означало послідовники Домініка;
однак, їх назву можна перекласти і як «пси Господа» (лат. Domini canes).
У 1227 домініканці отримали право повсюдної проповіді і сповіді.
Заснували і утримували університети в Болоньї, Кельні, Оксфорді. Під їх
впливом знаходились богословські кафедри в університетах Парижа, Падуї,
Праги та інших міст Європи. Домініканці займають важливі державні пости у
Ватикані. Сьогодні домініканці - один з найвпливовіших католицьких
монаших чинів.

Учитель. Протягом IX-XI ст. вплив пап послабився. Церква почала втрачати
свій авторитет серед віруючих.

На це були свої причини.

Робота з історичним документом

Текст 1. «З історії моїх бідувань». П’єр Абеляр

В абатстві, до якого я вступив, вели цілковито мирське життя, й до того ж,

вельми негоже; сам абат, що стояв вище за інших за саном, був нижчим від
них за способом свого життя й ще більше - за своєю поганою славою...

Є деякі священики, які не лише через помилки обманюють прихожан,

запевняючи їх, що за грошові приношення скасовують або послаблюють
покарання, накладені у спокуту, думають вони не стільки про те, щоб
догодити Богові, скільки про те, аби найбільше отримати грошей. І не тільки
священики, а й начальників священиків, тобто єпископів, як нам відомо,
охопило користолюбство, і коли при освяченні церков, вівтарів чи
благословенні цвинтарів або будь-яких інших свят збирається простий люд,
від якого вони сподіваються (отримати) багаті дарунки, то вони суттєво
пом’якшують покарання: дарують їм то четверту, то третю частину
покарання, зрозуміло, під приводом якоїсь милості, насправді ж - безмежної
жадібності.

Запитання до тексту

1) Чому, на ваш погляд, падав авторитет церкви? Свою відповідь

обґрунтуйте.

2) Які риси духовенства піддає критиці автор?

3) Як дії таких священиків могли впливати на мораль суспільства?

2. Зростання могутності католицької церкви

Учитель. У Х-ХІ ст. у католицькій церкві виник рух за посилення влади папи
та проти зловживань серед духовенства. Ініціатором руху виступив монастир
у Клюні (знайдіть це містечко на карті атласа «Християнська церква в Європі
в VI-XV ст.»).

Один із лідерів клюнійського руху Григорій VII був обраний папою.

У цей час була проведена реформа, згідно з якою папу відтепер мали обирати
лише кардинали без втручання імператорів чи інших світських государів. Для
цього зібрання кардиналів замикали в залі, доки не закінчаться вибори
нового папи. Відтоді зібрання кардиналів з обрання папи почали називати
конклавом (у перекладі з латинської - «під ключ»). Якщо через три дні
кардинали не доходили згоди, їхнє харчування обмежували, а ще через п’ять
днів, щоб прискорити вибори, переводили на хліб і воду.

Церква проголошувалася вищою за світську владу. Правом церкви було

прощати гріхи всім бажаючим - треба було лише придбати грамоту про
відпущення гріхів - індульгенцію. Папська влада проголошувалася вищою за
владу королів та імператорів.

Робота з історичним документом

Учитель пропонує учням прочитати документи та дати відповіді на питання.

Текст 2. Із церемоніалу папського прийому

Усі смертні, а особливо віддані Христу, незалежно від їх походження і

майнового становища, щойно вони звертаються до первосвященика, повинні
тричі преклонити на певній відстані перед ним коліна і на честь Спасителя
нашого Ісуса Христа, якого заступає він на землі, поцілувати його стопи.
Імператор, королі, найбільші князі, представники князів і володарів
допускаються до поцілунку в руку та губи у першу чергу, решта ж - лише до
стоп. Кардинали двічі низько вклоняються, а втретє, підійшовши близько,
преклоняють коліна і цілують ногу первосвященика (папи). Кардинали
цілують праву руку у застібки мантії, єпископи лише коліна, імператори і
найбільш знатні князі - лише руку і ноги.

Текст 3. «Із Диктату папи» (XI ст.)

Тільки римський єпископ по праву називається вселенським. Тільки він сам

може усувати єпископів і призначати їх... Один він має право
розпоряджатися знаками імператорської влади. Тільки папі всі князі цілують
ноги... Один він у світі іменується папою. Він може усувати імператорів... Ні-
хто не може скасувати його (папи) рішення, а він сам скасовує будь-чиє.
Ніхто йому не суддя...

Текст 4. Із повідомлення папи Григорія VII духовним і світським князям

Німеччини про Каноссу. 1077 р. [10, С. 166-167]

Він (імператор Генріх IV) прибув, нарешті, добровільно, не виявляючи ні

ворожості, ні зухвальства, з невеликою кількістю людей до стін Каносси, де
ми перебували. І тут упродовж цілих трьох днів, біля воріт замка,
відкинувши все царствене, у жалюгідному вигляді, босий і в сорочці,
обливаючись безупинно слізьми, благав він про допомогу і втіху
апостольського нашого милосердя, тому в усіх, хто тут був і до кого дійшли
чутки про це, він викликав почуття жалю. Заступаючись за нього і
проханнями, і слізьми, всі дивувалися незвичній жорстокості нашого
характеру, а окремі навіть волали, що ми засвідчуємо не суворість грізного
Апостола, а лють тирана.

Нарешті, переможені силою його покаяння і великим молінням усіх

присутніх, ми, знявши з нього відлучення, повернули його в лоно святої
матері нашої церкви...

Запитання до текстів

1) Доведіть, використовуючи текст документів, що Папа Римський дістав

вищу владу.

2) Чим, на вашу думку, закінчився конфлікт між Григорієм VII та Генріхом

IV?

Учитель. Найбільшої могутності влада папи досягла за Інокентія III, який

проголосив папу намісником Бога на землі.

Посилення могутності церкви супроводжувалося зростанням церковного

багатства.

Використовуючи метод «Мозкового штурму», учитель пропонує дати

відповідь на запитання: якими були джерела збагачення католицької церкви?

Орієнтовні відповіді учнів фіксуються на дошці та у зошиті.

1) Доходи від володіння землею і селянами.

2) Продаж індульгенцій.

3) Платня за церковні обряди.

Доповнення вчителя
1) Церковна десятина.

2) Продаж церковних посад.

Хрестові походи. Рольова гра.

Учитель пропонує учням розбитися на групи, що представляють селян,
лицарів, городян, купців, сеньйорів. Користуючись текстом підручника або
додатковим матеріалом, учні повинні пояснити, чому вони вирушили у
хрестовий похід. Під час презентації учні заповнюють таблицю «Мета
хрестових походів».
Єресі та інквізиція. Робота в групах.
Учитель ділить клас на дві групи, пропонує опрацювати відповідний текст
підручника та виконати завдання в групі.
• 1-а група. З’ясуйте, хто такі вальденси і якою була мета їхньої діяльності.
• 2-а група. З’ясуйте, хто такі катари і якою була мета їхньої діяльності.
Робота над поняттями. Учні заносять до зошита визначення понять.
Єресь - релігійне вчення, що заперечує основні положення церкви та її
організаційні форми.
Єретик - послідовник єресі.
Інквізиція - церковний суд у справах єретиків.
Аутодафе - спалення єретика на вогнищі.

Учитель. Церква збагачувалася, вище католицьке духовенство купалося в

розкоші, тоді як мирян вони закликали жити у бідності та праведності. Не
тільки серед мирян, але й у деяких представників духовенства це викликало
невдоволення. Вони почали відкрито виступати з осудом збагачення церкви.
Цей рух проти церкви в Європі дістав назву єресі.

Працюємо з історичними текстами

Учитель пропонує опрацювати у групах інформативні тексти та текст

підручника і заповнити таблицю «Єретичні рухи в Європі».

Назва Катари Вальденси Альбігойці

Склад учасників руху
Походження назви руху
Погляди учасників руху
Доля представників руху
IV. Узагальнення та систематизація знань
«Історичне фехтування»
Учні складають 6 питань за матеріалом уроку, а потім ставлять їх одне
одному.
V. Домашнє завдання
1. Опрацювати §24.