Professional Documents
Culture Documents
православні братства, Пересопницьке Євангеліє
православні братства, Пересопницьке Євангеліє
БРАТСТВА В УКРАЇНІ
Як братський рух врятував Україну
Зміна релігійної ситуації
Своєрідним уособленням
реформаційних ідей у православ’ї
стали православні братства.
Поява братств
Братства були національно-
релігійними громадськими
організаціями міщан різних
національностей та релігій:
українські (руські) та
білоруські (литовські)
проповідували православ’я,
а польські – греко-
католицтво.
Спочатку вони були
переважно організаціями
міщан, але поступово
набули всестанового
значення.
Братства існували на членські внески
братчиків і добровільні пожертви
православних шляхтичів, церковників
і міщан.
Створювалися братства навколо
церков, про які дбали його члени.
Вони матеріально підтримували своїх
членів, захищали інтереси ремісників
та торговців, виступали проти
національного гноблення,
використовуючи організаційні форми,
властиві середньовічним цехам,
гільдіям та іншим міським
корпораціям, як світським, так і
релігійним. Вони мали свої статути,
щорічні вибори службовців,
обов'язкові щомісячні збори, общинні
суди.
Для вступу до братства слід було
особисто з’явитися на його засідання
та оголосити про своє бажання.
Братчики обговорювали моральні
якості кандидата, а знайомі останнього
давали рекомендацію. Кандидату
зачитували статут, і він мав перед
хрестом і двома запаленими свічками
проголосити присягу про пожиттєвий
вступ до братства, підкорення його
статуту, безвідмовне виконання
доручень, боротьбу з ворогами
братства. В разі зради інтересів
братства братчик накликав на себе і
родину прокляття, яке можна було
зняти лише через покаяння. Жінки
присяги не давали і на збори братства
не приходили, хоч і входили до
братства.
Роль братств у суспільно-
політичному та культурному житті
Діяльність братств можна
назвати громадсько-політичним
рухом, тому що братчики вели
активну боротьбу проти
польського гніту, релігійних та
національних утисків в Україні,
Білорусі та Польщі.
Релігійна роль братств була в
перетворенні православної
церкви на знаряддя для
зміцнення своїх позицій. Але в
той самий час члени братств
виступали проти необмеженої
влади православних єпископів.
Культурна діяльність братств
мала прояв у створенні братських
шкіл і друкарень.
З часом братства здобули собі провідне
місце в релігійному житті, ставши
ініціаторами церковних реформ,
усуваючи негідних священників,
залучаючи до роботи у своїх парафіях
талановитих проповідників, поширюючи
духовну літературу. В 16 ст., із
посиленням національного гніту на
українських землях, братства набули
значного громадсько-політичного і
національно-культурного значення. Вони
активніше виступають на захист прав
українського населення — звертаються зі
скаргами на дії польської адміністрації до
судів, посилають посольства до короля
тощо.
Перші братства