Т13.

Культура та освіта XVI-

XVII ст.
https://www.instagram.com/zno.znaj

https://www.facebook.com/HistoryZegar

znaj.h

znaj_h

zno.znaj 1
 План

1. Церква після унії

2. Освіта
3. Книгодрукування
4. Мистецтво та архітектура

2
Становище православної цекрви

3
 Становище православної цекрви

‣ розкол Київської митрополії

‣ напівлегальна церква

‣ більшість населення – православні

‣ Єпископи: Гедеон Балабан, Михайло Копистенський

‣ братства – впливові організації

‣ підтримка козацтва

Гедеон Балабан

4
 Становище православної цекрви

1615 – за підтримки Єлизавети (Галшки) Гулевичівни і козацтва в Києві будується Богоявленський собор

Наступного року – Богоявленське братство у Києві

Вступ до братства гетьмана Конашевича-Сагайдачного і всього Війська

Запорізького

5
 Становище православної цекрви

1620 – За підтримки Конашевича-Сагайдачного – відновлення

Київської митрополії.

Митрополит – Йов Борецький

Йов Борецький (?-1631) - церковний, політичний та освітній діяч. Освіту здобув

у Львівській братській школі, пізніше був її ректором. Один з ініціаторів
утворення Київської братської школи, її перший ректор. Очолив Київську
митрополію після відновлення православної ієрархії. Автор низки релігійних та
полемічних творів. Підтримував тісні звʼязки з гетьманом П. Конашевичем-
Сагайдачним, за що зажив слави «козацького митрополита». Робив спроби
примирити православних та уніатів.

6
 Становище православної цекрви
1632 – “Пункти для заспокоєння руського народу”:

‣ за православними право обирати митрополита і єпископів

‣ умови розв’язання суперечок між уніатами і православними

Митрополитом стає Петро Могила

‣ За часів Петра – осередок книгодруку – Києво-печерський монастир

‣ 1646 – П.Могила «Требник»

‣ Могилянська доба

7
Петро Могила (1596-1647) народився в сімʼї молдовського господаря Симеона та
угорської князівни Маргарет. Навчався у Львівській братській школі та
Замойській академії, слухав лекції в університетах Західної Європи. Служив у
польському війську, брав участь у битві під Хотином (1621). Згодом постригся в
ченці. 3 1627 р. - архімандрит Києво-Печерського монастиря, у 1632-1647 рр. -
митрополит Київський і Галицький. Активний борець з уніатством. Добився в
польського короля легалізації православної церкви в Україні. За його участю
створено Київський колегіум. Канонізований православною церквою України.

8
Освіта

9
 Освіта
Слов'яно-греко-латинська школа - навчальний заклад нового типу,
B якому навчальний процес передбачав, окрім вивчення «семи
вільних наук»,
‣ поява протестантських шкіл опанування церковнословʼянської, грецької та латинської мов. Такий
тип навчальних закладів зʼявився на теренах України у 1576 р. в
Острозі.
‣ єзуїтські школи і колегіуми
Академія - навчальний заклад вищого типу, в якому начальний
‣ «сім вільних наук»: граматика, діалектика, риторика, процес був заснований на вивченні «Семи вільних наук» тa
арифметика, геометрія, астрономія, музика обов'язкового курсу богослов'я.

Колегія - назва деяких закритих середніх i вищих навчальних

закладів у Західній Європі та Україні.

10
 Освіта

Острозька слов’яно-греко-
Львівська братська школа Києво-Могилянська колегія
латинська школа

11
 Освіта
1576 1586 1632

Острозька слов’яно-греко-
Львівська братська школа Києво-Могилянська колегія
латинська школа
‣ з ініціативи В.-К. Острозького
‣ об’єднання Лаврської школи та Братської
‣ українська культура на засадах православ’я школи (ректор - Й. Борецький)
‣ частково безкоштовне навчання
‣ перший ректор - Герасим Смотрицький ‣ засновник - П. Могила
‣ викладачі - брати Зизанії, Й. Борецький
‣ учні - Борецький, Конашевич-Сагайдачний, ‣ близько 30 предметів
М. Смотрицький

12
Книгодрукування

13
 Книгодрукування
Іван Федоров

Буквар Апостол
1574 1574

14
 Книгодрукування
Іван Федоров

Острозька Біблія
1581

15
 Книгодрукування

До середини XVII ст. – 25 друкарень

1591 - «Адальфотес» (Львівське братство)

Лаврентій Зизаній – «Граматика словенська» (1596), «Лексис»

Мелетій Смотрицький – «Граматика Слов`янська»

16
«Короткий Київський літопис»
«Густинський літопис»
«Острозький літопис»
«Львівський літопис»

17
 Мистецтво

‣ світський портретний живопис

‣ батальне малярство
‣ книжкова гравюра
‣ пісні та думи
‣ набуває поширення шкільна драма
‣ інтермедії – комедійні сценки
‣ вертеп – ляльковий театр

18
 Архітектура

‣ бастіонні укріплення
‣ скульптури
‣ скульптурні портрети
‣ ренесанс
‣ елементи регулярної забудови
‣ будинки споруджували з каменю – «кам`яниці»

19
Мініатюри Пересопницького Євангелія. 1556-1561

20
Острозький замок. Кругла (Нова) вежа. Кінець XVI ст

21
Ансамбль площі Ринок у Львові Чорна Кам'яниця. Кінець XVI ст

22
Ансамбль площі Ринок у Львові будинок Корнякта. 1580 р.

23
Євангеліст Лука. Гравюра з львівського «Апостола» 1574

24
Ансамбль Успенської церкви у Львові: церква Успіння

25
Ансамбль Успенської церкви у Львові вежа Корнякта

26
Ансамбль Успенської церкви у Львові каплиця Трьох Святителів

27
Ансамбль Кафедрального костелу у Львові каплиця Боїмів

28
Замок у Підгірцях (Львівська обл.). 1635-1640

29
Іллінська церква в Суботові

30
За допомогою дедукції, здали ЗНО на 200!

31
 Обов’язково!

Дати: 1586 - братська школа у Львові; 1632 - утворення Київської колегії;

«Пункти для заспокоєння руського народу»

Персоналії: Петро Могила, Іван Федорович, Герасим Смотрицький, Іпатій

Потій, Мелетій Смотрицький, Йов Борецький

Характеризувати здобутки у галузі культури; становище православної церкви;

розпізнавати культурні пам’ятки;

32
 Додатки
«...Почалася книга, названа «Апостол», друкуватися в Богом береженому місті Львові... року 1573, лютого в 25 день, і завершилася [друкуватися] року 74-го того ж місяця в 15 день». - Іван Федоров

«Нововведенням, яке невдовзі тріумфально увійшло в практику української освіти, стало вивчення трьох мов — грецької, латинської та церковнослов’янської. Створення школи слов’яно-греко-латинського типу було
справжньою революцією в освітній православній традиції, уперше поєднавши на порубіжні греко-слов’янського культурного ареалу і католицької Європи візантійський Схід із латинським Заходом». - Острозька
академія

«Усесильною правицею Всевишнього Бога, задумом і старанням благочестивого князя Костянтина-Василя.., який звелів улаштувати дім для друкування книг, а до того ж і дім для читання дітей у своєму славному місті… І
вибравши знавців божественного писання, грецької, латинської та руської мов, поставив їх навчати дітей. Із цієї причини надрукована ця книжка для першого дитячого навчання многогрішним Іоанном Федоровичем» -
Острозька Біблія

«Обидві надруковані книги мали церковно-релігійний зміст, але, незважаючи на це, діяльність друкаря викликала незадоволення у церкви. Він змушений був залишити Москву й перебратися до Заблудова [Білорусія], а
потім до Львова, де й продовжив свою справу». - Іван Федоров

«Прибув... до Києва святійший патріарх єрусалимський Феофан… і був прийнятий з великою честю духовними та світськими людьми. Того ж року... висвятив на митрополію Київську чоловіка гідного й чесного. Іменем
Йов Борецький… і з ним єпископів на різні місця…» - відновлення Київської Митроплії з ініціативи Сагайдачного

«Політичний, церковний, освітній діяч Речі Посполитої. З 1627 р. — архімандрит Києво-Печерського монастиря. У 1632 р. домігся від королівської влади визнання вищої православної церковної ієрархії. Для підвищення
культурно-освітнього рівня православних священиків заснував Лаврську школу…» - Петро Могила

«У братських школах, академіях учні писали вірші, промови, а потім виголошували їх. Виконавці виходили на сцену й декламували текст, об’єднаний спільною темою. Шкільні вистави присвячувалися християнським
святам, впливовим особам, важливим подіям. Вистава тривала досить довго, тому глядачам давали перепочинок, пропонуючи їхній увазі в перервах між діями спектаклю театралізовані сценки народно-побутової
тематики». - інтермедія

«1. Усім уніатам і неуніатам надається право вільного відправлення свого богослужіння,.. ремонтувати свої церкви й будувати нові…
2. …церква Св. Софії київська з підданими, що живуть навколо неї, повинна залишатися за неуніатами й митрополитом, що має посвяту від патріарха константинопольського; він, митрополит, за давніми правами й
звичаями, повинен обиратися з-поміж руської шляхти духовними й світськими обивателями Корони [Польської] і Великого князівства Литовського релігії грецької, що не перебувають в унії і мають привілеї з боку
короля…
3. Те ж саме треба розуміти й щодо Львівського, Луцького, Перемишльського й Мстиславського владик й архімандритів Печерського й Унівського…» - Пункти для заспокоєння руського народу

33
 Хронологія

1615 – за підтримки Галшки Гулевичівни в Києві – Богоявленський собор.

(наступного року братство

1620 – відновлення Київської митрополії

1632 – «Пункти для заспокоєння руського народу»

1576 – Острозька слов’яно-греко-латинська школа

1586 – Львівська братська школа

1632 – Києво-Могилянська колегія (Петро Могила)

1574 – «Апостол» і «Буквар»

1581 – «Острозька біблія»

1596 – «Граматика словенська» Лаврентій Зизаній

34
Слов'яно-греко-латинська школа – це навчальний заклад, який передбачив окрім вивчення «семи
вільних наук» опанування церковнослов’янської, грецької та латинської мови.

Портал – архітектурно оформлений вхід до споруди.

35
 Петро Могила

(1596—1647) Митрополит Української

православної церкви у 1632—1647 рр., який
домігся офіційного визнання польським урядом
православної церкви, упорядкування церковного
життя, розвитку освіти (заснування Києво-
Могилянської колегії)

36
37