Уряд, який прийшов до влади Персії в 1921 р в результаті державного перевороту, в

першу чергу придушив повстання, які охопили всю країну. Порядок був відновлений, а
армія реорганізована. Для зміцнення своїх позицій фактичний лідер держави Реза-хан
домігся укладення угоди з Радянською Росією, що зробила Ірану фінансову підтримку.
Реза-хан планував здійснити зміни за зразком турецької революції, але натрапив на
різку протидію ісламського духовенства і селянства, які виступали проти
проголошення республіки. У лютому 1925 Реза-хан домігся проголошення себе
головнокомандувачем, а в грудні Установчі збори проголосили його шахом нової
династії Пехлеві. Саме при Реза Пехлеві замість давньої назви Персії стало
використовуватися нова назва країни – Іран (з 1934 р).

Рішуче настроєний шах прагнув до модернізації Ірану. У країні почалося масштабне

будівництво заводів, фабрик і залізниць, що фінансується державою. У 1931 р була
введена монополія зовнішньої торгівлі. Ряд пільг англійців в Ірані був обмежений. У
країні був прийнятий закон про обов’язкову початкову освіту, з’явилися світські
школи. У 1934 р відкрився Тегеранський університет. Традиційні титули і звання були
скасовані, в Ірані були введені прізвища. На вулицях з’явилися іранці в європейському
одязі. Різко збільшилася кількість робітників. У містах зріс вплив утвореної
інтелігенції, але їй як і раніше доводилося конкурувати за вплив з ісламським
духовенством. У селах зросла кількість приватних селянських господарств.

У зовнішній політиці шах Пехлеві не наважувався поки остаточно порвати з

англійцями, але почав готувати для цього грунт. Він охоче брав економічну допомогу
від Німеччини, зв’язку з якої зберігалися з часів Першої світової війни. Перед Другою
світовою війною німці посилили свої позиції в Ірані, маючи намір зробити країну
своєю базою в разі бойових дій проти англійців.