Тема. Жовтневої революції в Росії. Проголошення ІІІ Універсалу УЦР.

1. Причини та хід Жовтневої революції в Росії.

2. Позиції більшовиків в Україні після Жовтневої революції.
3. Причини проголошення та зміст ІІІ Універсалу УЦР.

Причини та хід Жовтневої революції в Росії.

Політичні та економічні причини Жовтневої Революції в Росії. Після
Лютневої буржуазно-демократичної революції Тимчасовий уряд з головних
чотирьох обіцянок, даних народові буржуазними лідерами напередодні революції,
виконав лише дві. Тимчасовий уряд запровадив республіку та демократичні права
і свободи. Причому ці обіцянки, по великому рахунку, були більше вигідні
буржуазії ніж простому народу. Без запровадження республіки та демократичних
прав і свобод буржуазія не змогла би прийти до влади.
Для простих людей на першому місці стояли обіцянки: припинити участь
Росії у І світовій війні і підвищення життєвого рівня для населення. Справа в тому,
що саме прості люди гинули на фронтах і страждали від нестачі продовольства та
товарів першої необхідності.
Тимчасовий уряд спробував вивести Росію з війни але проти цього рішуче
виступили союзники Росії по Антанті. Велика Британія та Франція рішуче
вимагали, щоб Росія виконувала свої зобов’язання перед союзниками і
продовжувала свою участь у війні. Велика Британія та Франція боялися, що після
виходу з війни Росії, Німеччина кине проти них всі сили і здобуде можливість їх
розгромити. Тому уряди Англії та Франції заявили, що у випадку виходу Росії з
війни вона повинна повернути надані їй кредити. Росія коштів не мала і була
змушена продовжувати війну. А підняти добробут населення в умовах війни було
неможливо, тому що економіка забезпечувала потреби війни.
Через діяльність Рад робітничих та солдатських депутатів ситуація в Росії ще
погіршилась. Страйки зменшили випуск продукції і економічна ситуація ще
загострилася, скоротилася реальна зарплатня, зросла нестача товарів.
Недисциплінована російська армія відступала і програвала на всіх фронтах.
Більшість населення звинувачують Тимчасовий уряд у некомпетентності та
навмисному затягуванні війни.
Вплив Німеччини на підготовку революції в Росії. У події в Росії втрутилася
Німеччина. За 1914-1916 роки війни, Німеччина була виснажена, їй у 1917 році
вже не вистачало людських ресурсів для поповнення через втрати армії.
Німеччина більше не могла воювати на два фронти і необхідно було щось негайно
робити. Не маючи сил на проведення військових операцій, німці намагаються
нанести Росії політично-економічний удар. Вони проаналізували ситуацію в Росії і
дійшли висновку, що Лютнева революція значно послабила Росію, тому достатньо
організувати в Росії ще одну революцію і ситуація стане критичною. Росія
капітулює, і для Німеччини зникне Східний фронт, вона зможе на рівних воювати
з Англією та Францією.
Німці зробили ставку на Володимира Леніна і його більшовицьку партію –
РСДРП(б). В.Ленін був розумною, жорстокою, безпринципною людиною,
найбільшим його бажанням було за, будь-яку ціну, здобути владу в Росії.
РСДРП(б) вже була відома в Росії, але на початок 1917 року, вона не мала сил,
щоб вплинути на події в країні. Більшовиків, за антиурядову діяльність,
переслідував Тимчасовий уряд, тому В.Ленін з більшовицькими лідерами був
змушений емігрувати в Швейцарію до Женеви.
Німецька контррозвідка почала переговори з В.Леніним. Німці пообіцяли
допомогти В.Леніну, через всі фронти і перешкоди, повернутися в Росію, надати
РСДРП(б) і особисто В.Леніну фінансову допомогу, налагодити постачання зброї
більшовикам в Росію, допомогти організувати революцію. В свою чергу В.Ленін
зобов’язався остаточно розвалити російську армію, зробити все, щоб Росія
капітулювала перед Німеччиною. В.Ленін приймає німецьку пропозицію.
Німці в квітні 1917 року допомогли В.Леніну добратися до Росії. В.Ленін від
німців відразу одержав 5 млн. золотих марок, а до жовтня 1917 року більшовики
загалом одержали від німці 25 млн. золотих марок. На німецькі гроші В.Ленін
укріпив більшовицьку партію, були створені більшовицькі видавництва,
організований друк листівок та газет, розпочали роботу тисячі агітаторів, які
розповсюджували ленінські ідеї. Більшовики почали створення озброєних загонів
з робітників. Збільшилася кількість більшовицьких представників в Радах
робітничих, солдатських та селянських депутатів.
Діяльність більшовиків напередодні Жовтневої революції. В Росії біднота
завжди становила більшість населення. Під час І світової війни зросли податки,
зменшилися зарплати, скоротилася кількість робочих місць. Зросла кількість
бідноти. В.Ленін вирішує в своїй боротьбі за владу зробити ставку на бідноту.
В.Ленін намагається налаштувати народ проти буржуазного уряду. Він
пояснює, що буржуазний Тимчасовий уряд, як і вся буржуазія, зацікавлений в
продовженні війни і не виведе Росію з війни, тому що від військових замовлень
вона має величезні прибутки. Також В.Ленін заявляв, що намагаючись збагатитися
буржуазія встановлює занижені зарплати на підприємствах, збільшує податки.
Таким чином доки буржуазія буде при владі життєвий рівень не підвищиться.
Більшовики роздають щедрі обіцянки, намагаючись сподобатися більшій
частині населення. Вони обіцяють:
1. Мир народам, тобто припинити участь Росії у І світовій війні.
2. Заводи робітникам. Більшовики обіцяють скасувати приватну власність на
підприємства, і що робітники кожного заводу будуть самі визначати для себе
розмір зарплати і тривалість робочого дня.
3. Земля селянам. В.Ленін обіцяє націоналізувати землю, у поміщиків та
куркулів забрати «надлишки» землі і передати її найбіднішому селянству.
4. Грабуй награбоване. В.Ленін закликає бідноту забирати у багатих цінності,
маєтки. Він заявляє, що великі капітали в Росії накопичені виключно
нечесним шляхом. Багатії за допомогою різних корупційних схем
привласнювали створені трудящими багатства. Тому коли біднота забирає у
багатих їхню власність, то насправді біднота забирає те, що належить їй.
Таким чином переважній більшості російської бідноти подобалися обіцянки
більшовиків.
Виконуючі дану німцям обіцянку більшовицькі агітатори розпочали
розвалювати російську армію. Вони закликають солдатів не виконувати накази
командирів, кидати зброю і повертатися по домам. Більшовики пояснюють, що
солдатам не буде покарання, якщо до дому підуть всі солдати разом. Всіх
покарати неможливо. З кожним днем армія все більше втрачала боєздатність.
Тимчасовий уряд користувався підтримкою все меншої частини населення
Росії.
 Хід Жовтневої революції в Росії. В.Ленін розробив план збройного повстання
і захоплення влади.
Велику увагу В.Ленін приділяв 60 тис. військовому гарнізону Петрограда,
який мав підтримувати урядовий порядок в місті. Більшовики постійно своєю
пропагандою настроювали солдатів проти Тимчасового уряду, вони розпустили
серед солдатів слух, що Тимчасовий уряд прийняв рішення відправити
петроградський гарнізон на фронт, а в Петроград прислати більш вірні урядові
війська. Це викликало серед солдатів хвилювання. Щоб не їхати на фронт вони
були готові у будь-який момент скинути Тимчасовий уряд і підтримати владу яка
гарантує, що гарнізон залишиться в Петрограді.
Більшовики створили з робітників озброєні загони. В.Ленін визначив
найважливіші об’єкти які в Петрограді мали захопити солдати та загони
робітників: комерційні банки, залізничний вокзал, пошту, телеграф, мости через
річку Неву. Робилося все, щоб відрізати Тимчасовий уряд від можливої допомоги.
В ніч з 24 на 25 жовтня 1917 року в Петрограді почалося повстання.
Революційні солдати та робітники швидко захопили намічені В.Леніним об’єкти,
які фактично ніхто не захищав. Після цього почався штурм Зимового палацу де
засідав Тимчасовий уряд.
Зимовий палац мали охороняти караули Кадетського корпусу (сьогодні це
військове училище) та жіночий батальйон під командуванням Галини Бочарової. В
Тимчасовому уряді всі розчарувалися і ніхто його не хотів захищати. Кадети
заздалегідь дули попереджені про більшовицький штурм Зимового палацу і не
з’явилися на чергування. Караули складалися лише з жінок. Коли почався штурм
Зимового палацу жінки-солдатки кілька разів стрільнули і розбіглися.
Зимовий палац – це сьогоднішній всесвітньо відомий музей Ермітаж.
Увірвавшись в нього революційні солдати та робітники із задоволенням нищили
старовинні меблі та ікони, відломлювали дорогоцінні прикраси, щоб помститися
«кровопивцям-буржуям». В результаті багато шедеврів було втрачено і пізніше
знадобилося кілька років, щоб реставрувати Зимовий палац.
Міністрів Тимчасового уряду заарештували, вдалося втекти лише
Олександру Керенському, який на той час очолив уряд. Був створений
більшовицький уряд який здобув назву – Рада народних комісарів. Головою уряду
став. В.Ленін. Через те що влада на всіх рівнях держави була передана Радам
більшовицьку владу назвали – радянською.
Більшовики назвали цю подію – Жовтнева соціалістична революція. Така
назва тому, що після революції були проведені соціалістичні перетворення, тобто
земля та підприємства перейшли з приватної в державну власність. Світова
громадськість сприйняла ці події як звичайний державний незаконний переворот.
Більшість істориків згадуючи більшовицьку Жовтневу революцію називають її
Жовтневим переворотом.
Байдуже до Жовтневої революції поставилася і більшість громадян Росії.
Вони сприйняли революцію як більшовицький переворот, а більшовицький
ленінський уряд як ще один тимчасовий уряд. Справа в тому, що на грудень 1917
року в Росії були призначені вибори до Установчих зборів, які мали обрати
постійний законний уряд Росії. Таким чином ленінський уряд, на загальну думку,
мав діяти до грудня 1917 – максимум до січня 1918 року.
 Позиції більшовиків в Україні після Жовтневої революції.
Україна була потрібна більшовикам як джерело продовольства, кам’яного
вугілля та залізної руди. Україна давала мільйони робочих рук і була потужним
центром промисловості. Якщо більшовикам вдалося досить легко встановити
свою владу на більшості територій Російської імперії то з встановленням
радянської влади в Україні для більшовиків виникли труднощі.
Створене УЦР невелике українське військо, після Жовтневого перевороту,
роззброїло вірні Тимчасовому уряду нечисленні підрозділи і встановило контроль
над Києвом. Прихильники більшовиків не наважились виступити проти УЦР. За
ІІ Універсалом УЦР, Україна вважала себе автономною частиною Росії а на
території України діяли лише закони затверджені Центрально Радою. Через те, що
більшовики без виборів, силою зброї захопили в Петрограді владу, УЦР не
визнавала ленінський уряд і не виконувала його постанови. Таким чином
більшовики позбулися контролю над Україною.
В Україні більшовики не користувалися підтримкою більшості населення.
На відміну від росіян на українців мало діяли більшовицькі гасла та обіцянки.
Справа в тому, що більшовицька пропаганда була спрямована в першу чергу на
найбідніші прошарки населення. Як не дивно, але населення України було більш
заможним ніж в Росії. Так, щоб забезпечити кваліфікованими робітниками заводи
України, зарплата робітників в Україні була вище ніж в Росії. Тому коли
більшовики обіцяли забрати підприємства з приватної власності і передати в
державну, робітники в Україні задумувалися чи від цього не стане їм гірше.
Так саме на селян України не мало враження гасло «земля – селянам». Так в
Росії куркулі становили 9%, середняки – 15%, біднота – 76%, то в Україні куркулі
становили 15% середняки – 35%, а біднота – 50%. Таким чином в Росії більшість
селян становила біднота і вони раділи, що у куркулів та середняків заберуть
«надлишки» землі і передадуть бідноті. В Україні заможне селянство становило
половину сільського населення і вони зовсім не раділи, що зароблена важкою
працею землі, як «надлишки» будуть передані неробам-біднякам.
Українська інтелігенція була незадоволена насадженням в Україні
русифікації.
Таким чином більшовики шукають можливість як можна скоріше взяти під
контроль Україну.

Причини проголошення та зміст ІІІ Універсалу УЦР.

Центральна Рада через насильницький спосіб захоплення влади в Росії не
визнала більшовицький уряд Леніна. А його дії в Україні вважала незаконним
втручанням в українські справи. Тому, щоб захистити Україну від більшовицького
свавілля виникла ідея офіційно відмежуватися від більшовицького уряду Леніна.
Вперше М. Грушевський висунув ідею проголошення Української Народної
Республіки. Нова назва УНР мала продемонструвати, що Україна є рівною Росії.
М. Грушевський заявив: «Україна вже відійшла від Росії, зберігаючи з нею лише
формальний федеративний зв'язок, і завдання полягало лише в тому, щоб
юридично оформити цей факт».
7 листопада (20 листопада за новим стилем) М.Грушевський відкрив урочисте
засідання Української Центральної Ради і після вступного слова зачитав текст ІІІ
Універсалу:
 1. Україна не відокремлюється від Росії і продовжує вважати себе
автономною частиною Росії;
2. Вся влада в Україні належить лише Центральній Раді та Генеральному
Секретаріату;
3. Україна приймає назву Українська Народна Республіка;
4. Вважаючи себе автономною частиною Російської держави УНР не визнає
більшовицький антидемократичний уряд В.Леніна, який захопив владу в Росії
насильницьким шляхом. УНР визнає лише той уряд Росії який буде обраний
законним демократичним шляхом.
5. До території УНР належать землі, населені здебільшого українцями:
Київщина, Поділля, Волинь, Чернігівщина, Полтавщина, Харківщина,
Катеринославщина, Херсонщина, Таврія (без Криму). Остаточно питання про
приєднання до України Курщини, Холмщини, Вороніжчини та інших суміжних з
Україною територій з переважно українським населенням мало вирішуватися
шляхом переговорів з Росією.
6. На території УНР скасовувалась приватна власність на землю.
7. В Україні проголошувався 8-годинний робочий день.
8. Запроваджувався державний контроль над виробництвом.
9. Україна виступає за негайне укладення миру між воюючими країнами.
10. Скасовувалася смертна кара.
11. Розуміючи як народам, що проживають на територіях інших держав,
складно зберігати свою національну самобутність Україна на своїх теренах визнає
національно-персональну автономію для національних меншин.
На 27 грудня (9 січня за новим стилем) призначалися вибори до
Всеукраїнських Установчих Зборів, які мали стати повноцінним українським
парламентом, їх планували скликати 9 (22) січня 1918 року.
ІІІ Універсал став великим кроком на шляху побудови самостійної
української держави, запровадження в суспільні відносини загальнолюдських
цінностей. Українці, в той час, ще «не доросли» до створення незалежної держави.