Армія Османської імперії

Березанський Михайло
 Армія Османської імперії
  збройні сили Османської імперії, історія яких розглядається з моменту її заснування на початку XIV
століття до утворення Турецької республіки 1923 року.
 Історія

 Попередником Османської імперії була Сельджуцька імперія. У XIII столітті частину

його армії складали раби-гулями, які були, як правило, взяті в полон у прикордонних
володіннях Візантії чи серед кочівників Північного Причорномор'я. Іншу частину
складали загони ікдишів (діти від змішаних шлюбів християн та мусульман) й загони
християнських найманців. Основною ж частиною була тюркська кіннота. 1209 року, у
зв'язку з початком монгольських завоювань, великі маси тюрків вирушили до Малої Азії
. 1243 року сельджуцька армія була розгромлена під Кесе-дагом, а значна частина
султанату підкорена монголами за 3 місяці. Згодом султани стали васалами ільханів 
улусу Хулагу. Династія сельджуків припинилась 1307 року. Осман I, спочатку правитель
одного з бейліків, заснував нову династію і його нащадки у XIV столітті здійснили
низку крупних завоювань, поглинувши низку бейліків, завоювавши Фракію та 
Македонію, Сербію та Болгарію. Баязід I підкорив землі в Західній Анатолії, Караман і 
Сіваський султанат. 1402 року його було розгромлено Тимуром, який відновив
самостійність бейліків, але невдовзі вони знову були підпорядковані османським
султанам. За сина Баязіда Мехмеда I остаточно сформувалась система османських
збройних сил.
 XIV–XIX століття
 У XIV столітті склалась певна структура
османської армії, яка зберігалась до першої
третини XIX століття.
 За Орхана були сформовані загони піхоти
(яя чи піаде) й кінноти (мюселлем), що
набирались із селян, які у мирний час
займались землеробством та звільнялись від
податків, а у військовий — мобілізувались
та під час походів отримували платню. До
першої чверті XV століття вони почали
відігравати допоміжні функції. За нього
також було засновано загін піхоти з 1000
рабів, навернених в іслам, що перебував на
державному утриманні — яничари (єні
чери — нове військо). Важливу роль
спочатку відігравала легка кіннота
тюркського типу — акинджи, але згодом
вона відійшла на другий план.
 Структура, що склалась у XIV столітті, поділялась за
способом комплектування:
 військо капікули — основна
маса збройних сил, яка
утримувалась державою.
Включало піхоту, кінноту,
артилерію та флот;
 військо сераткулис —
допоміжне військо, що
утримувалось на кошти
провінційної влади,
складалось із піхоти та
кінноти;
 військо топракли — кіннота,
сформована на базі військово-
ленної системи;
 кіннота васальних провінцій,
що сплачують данину.
Дякую за увагу